Нокардіоподібні актинобактерії – деструктори моторних олив
Засвоєння олив нокардіоподібними актинобактеріями, їх деструктивна активність. Вплив концентрації на життєздатність актинобактерій. Стійкість штамів до окремих компонентів та факторів середовища. Гідрофобність поверхні, синтез поверхнево-активних речовин.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2014 |
| Размер файла | 58,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Показано, що процес засвоєння актинобактеріями вуглеводнів моторних олив супроводжується значним підвищенням гідрофобності клітинної поверхні та синтезом клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин, які проявляють емульгуючі властивості (Е24 = 40,3-57,3 %) та утворюють стійкі емульсії типу „олія у воді”. Встановлено, що у складі цих речовин переважають гліколіпіди (моно- та диміколати трегалози), які знижують поверхневий натяг води до 45,3 - 35,0 мН/м. Виявлена здатність досліджених штамів до очищення пластмасових каністр від залишків моторних олив.
В результаті проведених досліджень відібрані активні штами-деструктори моторних олив перспективні для використання в біотехнологіях очищення забрудненого цими мастильними матеріалами навколишнього середовища.
Ключові слова: нокардіоподібні актинобактерії, моторні оливи, присадки, біодеструкція, антимікробна дія, важкі метали, гідрофобність, поверхнево-активні речовини.
АНОТАЦИЯ
Хоменко Л.А. Нокардиоподобные актинобактерии - деструкторы моторных масел. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - Институт микробиологии и вирусологии им. Д. К. Заболотного НАН Украины, Киев, 2007.
Исследована способность к деструкции минеральных моторных масел штаммами нокардиоподобных актинобактерий и изучены их биологические особенности при росте на этих субстратах. Наибольшее количество штаммов, которые усваивают различные марки минеральных моторных масел класса 15W-40, принадлежат к видам G. rubripertincta, R. erythropolis и D. maris. Установлено наличие у этих микроорганизмов субстратной специфичности по отношению к моторным маслам разного химического состава. Наивысшая степень деструкции базового масла (81,0 - 84,0 %) и минеральных моторных масел (40,3 - 66,9 %) выявлена у штаммов G.rubripertincta УКМ Ас-179, R.erythropolis УКМ Ас-50 и D.maris УКМ Ас-205.
Показано, что чувствительность актинобактерий к высоким концентрациям исследованных марок масел, пакетов присадок и индивидуальных функциональных присадок является штаммовоспецифичной характеристикой, которая зависит от присутствия и количества в них основного токсического компонента масел - дитиофосфата цинка. Средние значения минимальных ингибирующих концентраций моторных масел, пакетов присадок и противоизносной присадки Multadit OB, которые содержат дитиофосфат цинка, составляли для исследованных штаммов 0,18 - 0,80 г/мл, 0,015 - 0,080 г/мл и 0,0004 - 0,002 г/мл, соответственно. По возрастанию степени токсического влияния на штаммы актинобактерий ионы тяжелых металлов, которые присутствуют в маслах, можно расположить в такой последовательности: Cu2+ > Al3+ > Zn2+ > Pb2+ > Fe2+. Большинство штаммов-деструкторов моторных масел проявляют устойчивость к неблагоприятным условиям существования - они жизнеспособны в широком диапазоне рН (6-10) и минерализации среды (1-7 % NaCl), растут при температуре 15 - 42°С, выдерживают нагревание при 60°С на протяжении 15 минут, устойчивы к содержанию серы 0,2-4,0 мг/мл и фенола 5-10 мг/мл.
Процесс усвоения углеводородов штаммами-деструкторами моторных масел сопровождается значительным (в 5 - 6 раз) повышением уровня гидрофобности клеточной поверхности и синтезом поверхностно-активных веществ, которые снижают поверхностное натяжение в среде до 45,3 мН/м - 35,0 мН/м, проявляют эмульгирующие свойства (Е24 = 40,3 - 57,3 %) и образуют устойчивые эмульсии типа “масло в воде”. Установлена способность исследованных штаммов к очистке пластмассовых канистр от остатков масел.
В результате проведенных исследований отобраны активные штаммы-деструкторы моторных масел, перспективные для использования в биотехнологиях очистки окружающей среды, загрязненной этими смазочными материалами.
Ключевые слова: нокардиоподобные актинобактерии, моторные масла, присадки, биодеструкция, антимикробное действие, тяжелые металлы, гидрофобность, поверхностно-активные вещества.
SUMMARY
Homenko L.A. Noсardioform aсtinobaсteria are destructors of motor oils.- Manuscript.
The candidate degree thesis by speciality 03.00.07 - microbiology. Zabolotny Institute of Microbiology and Virology of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.
The ability of nocardioform actinobacteria belongongin to genera Dietzia, Gordonia and Rhodococcus to degrade mineral motor oils of the class 15W-40 of 5 different brands has been determined. The strains of G.rubripertincta UCM Ac-179, R.erythropolis UCM Ac-50 and D.maris UCM Ac-205 possessed the highest degrading activity of the given oils. It has been shown that concentration of zinc dithiophosphate in oils and additives determined sensitivity of actinobacteria to high levels of these compounds. Among heavy metal ions present in motor oils copper, aluminum and zinc were most toxic to the studied strains. Most strains degrading motor oils maintain viability under a broad range of pH (6 - 10), temperature (5 - 42°С) and NaCl concentration (1-7 %), heating at 60°С for 15 minutes and were resistant to sulfur at concentration 0.2-4.0 mg/ml and phenol at 5-10 mg/ml.
It has been shown that during assimilation of motor oil hydrocarbons the cell surface hydrophobicity and synthesis of cell-bound surface-active substances considerably increased. These substances are emulsifying agents (Е24 = 40,3 - 57,3 %) and form stable oil-water emulsions. Glycolipids (trehalose mono- and dimycolates) made up the major part of these substances and decrease water surface tension to 45,3-35,0 mН/m. The studied strains have been found to remove motor oil traces from the surface of plastic jerricans. The selected active strain-destructors of motor oils have a potential use in bioremediation of motor oil-contaminated natural environments. Размещено на Allbest.ru
Key words: nocardiform actinobacteria, motor oils, additives, biodegradation, antimicrobial action, heavy metals, hydrophobicity, surface-active substances
...Подобные документы
Загальна характеристика поверхнево активних речовин, їх класифікація, молекулярна будова та добування. Вплив на мікроорганізми, організм людини та живі системи. Роль ендогенних поверхнево активних речовин в регуляції всмоктування поживних речовин.
реферат [177,3 K], добавлен 18.11.2014Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.
реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011Гідробіонти як переважно первинноводні тварини, які все життя проводять у воді. Вплив середовища існування на гідробіонтів: температури, прозорості води, газового режиму водоймища, вуглекислого газу, водневого показника (рН), різних речовин, організмів.
курсовая работа [27,0 K], добавлен 28.10.2010Стійкість до голодування, здатність вижити в екстремальних умовах нестачі корму як характеристика пристосованості. Активність алкогольдегідрогенази у плодової мушки Drosophila melanogaster. Матеріали та методи, результати досліджень та їх обговорення.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 25.09.2009Дослідження штамів мікроорганізмів. Використання мутантів мікроорганізмів. Промисловий синтез амінокислот. Мікробіологічний синтез глутамінової кислоти, лізину, метіоніну, треонина, ізолейцину та триптофану. Ход реакцій і блокуванням етапів синтезу.
реферат [34,9 K], добавлен 25.08.2010Синтез мітохондріальних білків і особливості формування мітохондрій. Система синтезу білка в мітохондріях. Продукти мітохондріального білкового синтезу. Синтез мітохондріальних білків у цитоплазмі. Формування окремих компонентів мембран.
реферат [32,1 K], добавлен 07.08.2007Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.
реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини. Властивості популяції як біологічної системи. Закономірності існування популяцій людини. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій. Демографічні процеси в популяціях людини.
дипломная работа [106,9 K], добавлен 06.09.2010Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.
курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013Оптимізація складу живильних середовищ для культивування продуцентів біологічно активних речовин, способи культивування. Мікробіологічний контроль ефективності методів стерилізації. Методи очищення кінцевих продуктів біотехнологічних виробництв.
методичка [1,9 M], добавлен 15.11.2011Післязародковий (постембріональний) розвиток тварини починається після вилуплення або народження. За характером після зародкового розвитку розрізняють: прямий і непрямий. Вплив генотипу і факторів навколишнього середовища на розвиток організму.
реферат [36,9 K], добавлен 22.03.2008Роль білків (білкових речовин) в живій природі, їх структура та біологічні функції. Трансляція і загальні вимоги до синтезу білка в безклітинній системі: рібосоми, аміноацил-тРНК-синтетази, транспортні РНК. Природа генетичної коди. Етапи синтезу білка.
реферат [31,7 K], добавлен 05.10.2009Фізико-хімічні, біологічні, фармакологічні властивості і застосування металів нанорозмірів. Методи отримання та характеристика наночастинок золота, їх взаємодія з білками, з бактеріальними клітинами; вплив на ферментативну активність пухлинних клітин.
презентация [362,3 K], добавлен 20.09.2013Ідентифікація лимонної кислоти в якості продукту метаболізму цвільових грибів. Реалізація синтезу лимонної кислоти у мікроорганізмів. Варіанти синтезу в виробництві кислоти (незмінний, незмінний із доливами, метод плівок). Характеристика умов ферментації.
контрольная работа [23,3 K], добавлен 12.03.2016Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.
статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.
курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015Обмін речовин як основна функція життя. Роль білків у обміні речовин. Значення жирів та вуглеводів у організмі. Водний і мінеральний обмін. Значення води в процесі росту і розвитку дитини. Класифікація та призначення витамінів. Норми та режим харчування.
реферат [34,8 K], добавлен 29.11.2009Хімічний склад вірусів, їх стійкість до навколишнього середовища. Класифікація вірусів, їх репродукція, проникнення в клітину. Реалізація генетичної інформації у вірусів. Збірка вірусних частинок, їх вихід з клітин. Групи вірусів, що викликають інфекції.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.12.2012
