Клас кісткові риби

Риба також може бути джерелом зараження людини паразитичними червами, якщо її вживати в їжу сирою або недостатньо кулінарно обробленою. Є види риб, м'ясо яких для людини отруйне (вусач та ін.). Уколи променів плавців, вкритих отруйним слизом, таких видів, як морський йорж, або скорпена, морський окунь спричиняють запалення шкіри, а укол колючої бородавчатки може призвести до смерті людини. Небезпечні для людини розряди електричного ската та інших риб з електричними органами.

У природі риби є кормовою базою для багатьох мешканців водойм ,а також суходолу: птахів, звірів (ведмеді, річкова та морська видри та ін.).

Багато країн світу веде рибний промисел, добуваючи рибу як у морі, так і в прісних водоймах. Промисел тварин - добування диких видів людиною для своїх потреб у великих кількостях. Світовий вилов риби становить понад 60 млн. тонн на рік. Об'єктами промислу здебільшого є морські риби. Найбільшою рибопродуктивністю характеризується так звана шельфова зона (мілководдя поблизу материків).

Для забезпечення рибного промислу існують різні знаряддя вилову риби та спеціальні транспортні засоби для її перевезення (риболовецький флот). Виловлену рибу можна переробляти та зберігати безпосередньо в місцях вилову на особливих суднах - плавучих базах чи заводах - або на березі на спеціальних підприємствах.

Найбільші центри рибного промислу в Україні розташовані в приморських містах: Севастополі, Керчі, Одесі, Маріуполі, Бердянську - та на великих ріках (Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг).

Розділ 4. Регулювання та збільшення чисельності представників класу кісткових риб у навколишньому середовищі

Промисел риби - це масовий вилов риби з човнів чи спеціально обладнаних кораблів. В останні десятиріччя рибу виловлюють переважно у відкритих морях та океанах великими судами, обладнаними по останньому слову техніки. На Далекому Сході ловлять оселедця, камбалу, морського окуня, минтая, сайру; у водах західної Африки - сардин, ставриду, морського карася і морського окуня; в північній частині Атлантики - оселедець, тріску; у північно-західній Атлантиці - мерлузу, тріску, окуня; в екваторіальних водах Тихого океану і в Аравійському морі - тунців, макрель. В даний час, наприклад, в Росії, морський рибний промисел дає більше 50% свіжомороженої риби і лише 15% солоної. Решта переробляється в консерви та борошно.

Найбільш великі центри рибного промислу на Україні знаходяться в приморських містах - Севастополі, Керчі, Одесі, Маріуполі, в Бердянську та на великих річках (Дунай, Дніпро, Дністер, Північний Буг).

Світовий вилов риби безперервно збільшується, і тому виникає питання, до яких меж він може зростати, які запаси риби є в океані і як швидко вони відновлюються. Наприклад, внаслідок обміління Каспійського моря промисел у ньому погіршився не лише в кількісному, але й у якісному відношенні - осетер, севрюга і білуга заміщені кількою. Збільшення вилову і погіршення екологічних умов викликає необхідність проводити заходи по охороні та відновленню видової різноманітності і чисельності риб, а також раціональному використанню рибних ресурсів.

Оскільки запаси риби у природі не безмежні, рибу розводять штучно в спеціальних господарствах. Це дозволяє не тільки отримувати велику кількість риби, а й відновлювати та збільшувати запаси цінних промислових риб у природі.

На Україні добре розвинуте ставкове рибне господарство. В одних господарствах рибу вирощують від ікри до товарного стану, в інших від ікри до віку, коли рибу можна випускати в природні умови. Таким чином збільшується кількість аквакультури (вирощування водних організмів, переважно їстівних).

Взимку риби, як і всі інші холоднокровні тварини, різко зменшують активність. Вони знаходять найтепліші місця у водоймах (наприклад, ями на дні). Якщо водойма вкрита кригою і поблизу поверхні температура води становить близько 0°С, то в ямах вона вища. Зимовий період для риб дуже важкий: у водоймах не вистачає їжі, льодостав перешкоджає надходженню кисню з повітря до води (до того ж узимку водяні рослини майже не виділяють кисню). Тому тривалий льодостав може спричинити масову загибель риби. Щоб допомогти рибам у цей час, необхідно робити ополонки

Варварський вилов осетрових вилучає з природного середовища цінні види риб. Браконьєри, що виловлюють рибу без належного дозволу, полюють лише за ікрою, тому, випатравши самку, вони викидають її у море -- гинути.

Також багато риб виловлюється під час нересту. Нерест риб - це сезонне явище, тобто таке, яке відбувається у певних видів о певній порі року. Окрім нересту, у риб протягом року спостерігають й інші сезонні явища, а саме: післянерестовий нагул та зимівлю. Віднерестившись, риби активно поновлюють запаси поживних речовин у своєму тілі. Для цього вони з місць нересту повертаються до постійних місць оселення. Там у риб починається нагул, тобто інтенсивний ріст та запасання поживних речовин, які потрібні, щоб підготуватися до наступного нересту. Але багато людей виловлюють риби особливо в цей період, коли в них є ікра і риба стає ще більш цінною. Тому це охороняється законом.

Знаряддя та способи лову осетрів надзвичайно жорстокі. Крім традиційної рибальської сітки, браконьєри користуються гострими металевими гаками, які розкидають по дну річки. Ці гаки вбивають або ранять рибу.

Риба -- дуже важливий тваринний ресурс планети. Щорічний її світовий вилов становить близько 80 млн тонн. Проте наприкінці XX -- на початку XXI ст. світові запаси риби, особливо морської та прохідної, почали з кожним роком невпинно скорочуватися. Водойми України ще 30 років тому були дуже багаті на рибу, але нераціональний її вилов без урахування відтворення, наявність чималої кількості гідроелектростанцій без спеціальних пристосувань для пересування риб у райони нересту, забруднення водойм стічними водами й отруйними речовинами призвели до істотного зменшення чисельності цих тварин. У наш час понад половину видів промислових риб в Україні слід вважати зникаючими. Вони потребують особливої охорони. Серед зникаючих риб є не тільки рідкісні осетрові чи лососеві, а й колись звичайні види: карась золотий, марена, підуст, минь і навіть щука, сом, сазан і лин.

У наш час нікого не здивуєш акваріумом з тропічними рибками. Адже розвести й утримувати пецилій, мечоносців або гупі здатні навіть акваріумісти-початківці. А от справжні акваріумісти-професіонали створюють дивовижні акваріуми, скажімо, такий, що нагадує водойму вологого тропічного лісу. У ньому плавають напрочуд гарні, яскраві рибки -- кардинали і неони. Акваріум облаштовують спеціальними лампами, аби рибки виглядали ще привабливішими. Вода в ньому має бути м'якою, наче дощова. В акваріумі варто посадити якомога більше водяних рослин і мальовничо розмістити химерні за формою корчі.

На жаль, багатьох наших риб не можна утримувати в домашньому акваріумі: надто вони рухливі й потребують багато кисню, а тому здатні жити лише в дуже великих акваріумах, до яких постійно надходить кисень. Натомість золотий і срібний карасі чудово почуваються навіть у звичайних акваріумах. До речі, золота рибка, яка так подобається всім, та її різновиди -- вуалехвіст, телескоп, червона шапочка -- є видозміненими людиною формами срібного карася.

Цікаво вирощувати карасів з личинок, виловлених у найближчому ставку. Погодься, спостерігати, як ледь помітне «ніщо» перетворюється на справжню рибку,-- все одно, що стати очевидцем великого дива природи.

Добре почувається в акваріумі або в невеличкому ставку, який можна викопати на дачі, крихітна, завбільшки з п'ятикопійкову монету, рибка гірчак. Тільки не забувай, що дно в такому «ставку» слід вистелити спеціальною плівкою, аби вода не витікала.

У природі гірчак живе в заростях водяних рослин. Рибка послуговується допомогою «справжнісінької няні». Пригадай, гірчак відкладає ікру в мантію молюска беззубки, де в тиші й спокої, під надійним захистом міцної черепашки і розвиваються маленькі рибки. Це унікальне явище можна спостерігати, якщо поселити в акваріумі разом гірчака і беззубку. У такому разі необхідно приладнати до нього компресор і стежити, щоб у воді завжди було достатньо кисню.

Варто пам'ятати і про те, що всі риби наших водойм найбільше полюбляють живий корм, хоча не відмовляються скуштувати трохи хліба або навіть салату, дуже подрібненого.

У зв'язку зі все зростаючими потребами людини в харчових продуктах, удосконаленням методів і знарядь лову, з погіршенням екологічного стану багатьох водойм рибні запаси значно зменшилися і продовжують зменшуватися. Тому рибу необхідно не тільки охороняти, але і піклуватися про її відтворенні. Сьогодні у нас існує Державна інспекція з охорони та відтворення рибних запасів і регулюванню рибальства, яка встановлює певні обмеження видобутку риби. Крім того, вона веде боротьбу з браконьєрами, тобто особами, видобувними рибу недозволеними способами, у заповідних зонах чи у заборонений час.

Повністю заборонені й суворо караються законом хижацьке винищування риб за допомогою вибухових і отруйних речовин, полювання на риб з острогою, відстріл з рушниць, перекривання річок мережами, застосування бреднів і т.д. Нерестовища риб оголошені заповідними зонами, проводяться роботи з порятунку риб'ячої молоді і переселенню з місць нерестовища в їх середовище проживання.

Особливе значення надається штучному риборозведення, ставкового рибництва, створена і посилено функціонує спеціальна галузь по ставкового рибництва. Давно переконалися в тому, що ця галузь сільського господарства при правильній її організації може приносити значні доходи без великих затрат праці. З цією метою в ставкових господарствах влаштовують цілу систему ставків. Для нересту влаштовують добре прогріваються і багаті рослинністю нерестові ставки -- нерестовища; для зимівлі -- глибокі проточні зимувальні ставки; для відгодівлі -- великі і багаті кормом нагульні ставки. У ставках розводять коропів, амурів, линів, карасів (у тепловодних господарствах). В останні роки широко використовується метод штучного вирощування риб у садках на підігрітих водах ТЕЦ, ГРЕС, ГЕС.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, охорона риб передбачає такі заходи:

- заборону вилову тих видів, чисельність яких значно знизилася, чи занесених в Червону книгу;

- визначення місць та строків вилову риби;

- визначення дозволених та заборонених засобів вилову риби;

- визначення граничних розмірів риби тих чи інших видів, які дозволено виловлювати;

- припинення чи обмеження господарської діяльності людини, яка погіршує стан середовища місць, де живуть риби;

- обмеження руху моторних суден в місцях нересту;

- штучне розведення та випуск у водойми цінних та рідкісних видів риб.

Висновок

Риби -- надклас водних хребетних тварин, що об'єднує близько 20 тис. видів. Кісткові риби (Osteichthyes) -- за традиційно класифікацією клас риб, що поділявся на підкласи (зараз -- класи) лопатеперих (Sarcopterygii) і променеперих (Actinopterygii) риб. За сучасною класифікацією представники цієї групи разом із чотириногими складають кладу Euteleostomi. Група охоплює близько 18 тис. видів (95% від загальної кількості видів риб). У хребті переважає кісткова тканина, тільки у найпримітивніших видів -- хрящовий скелет на вапняковій основі. Представники мають парні кінцівки (плавники). Рот цих риб утворено хапаючими щелепами із зубами, зябра розташовані на зябрових дугах з внутрішньою скелетною опорою, ніздрі парні. У водоймах України мешкає 181 вид.

Найголовніші особливості організації кісткових риб наступні:

1. Форма тіла обтічна за рахунок плавного переходу її відділів - голови, тулуба і хвоста - один в одного і сплющена з боків.

2. Шкіра багата залозами, рясно виділяють слиз, і покрита лускою.

3. Органи руху та стабілізації положення тіла спиною вгору - це непарні і парні плавці. Плавучість кісткових риб підтримується гідростатичним органом-плавальним міхуром.

4. Скелет хрящової або кістковий. Череп нерухомо з'єднаний з хребтом. У хребті два відділи: туловищних і хвостовий. Пояси кінцівок не пов'язані з осьовим скелетом.

5. М'язи слабо диференційовані, сегментовані. Рухи тіла одноманітні, змієподібні і переважно в горизонтальній площині.

6. Захоплення їжі активний з допомогою щелеп. Передній і середній відділи кишечника сильно диференційовані. Розвинені травні залози: печінка та підшлункова залоза.

7. Органи дихання - зябра.

8. Кровоносна система замкнута, має одне коло кровообігу і двокамерну серце. Органи і тканини риб забезпечуються артеріальною кров'ю.

9. Органи виділення - парні туловищні нирки. Кінцевий продукт азотистого обміну, виведений з організму - аміак чи сечовина.

10. Центральна нервова система представлена головним і спинним мозком. Головний мозок диференційований на п'ять відділів. Будова органів чуття - зору, нюху, слуху - адаптовано до функціонування у водному середовищі. Розвинений особливий орган бічної лінії, що дозволяє рибам орієнтуватися в потоках води.

11. Риби роздільностатеві, багатьом властивий статевий диморфізм. Розмноження тільки статеве. У більшості запліднення зовнішнє, у воді. Розвиток з неповним метаморфозом (зі стадією личинки).

Для забезпечення охорони кісткових риб в Україні, як і в багатьох інших країнах, охорона риб передбачає такі заходи: заборону вилову тих видів, чисельність яких значно знизилася, чи занесених в Червону книгу визначення місць та строків вилову риби; визначення дозволених та заборонених засобів вилову риби; визначення граничних розмірів риби тих чи інших видів, які дозволено виловлювати; припинення чи обмеження господарської діяльності людини, яка погіршує стан середовища місць, де живуть риби; обмеження руху моторних суден в місцях нересту; штучне розведення та випуск у водойми цінних та рідкісних видів риб.

Список використаної літератури

1. Барабаш Л. М. Різноманітність риб / Біологія. Наук.-метод. Журнал. - Х.: Основа, № 15/2011 рік - ст. 28 - 29

2. Батуєв О.С., Гуленкова М.А, Іванова Т.В. - “Зологія” для школярів та абітурієнтів

3. Брем А. Э. Жизнь животных: В 3 т. Том 3: Пресмыкающиеся. Земноводные. Рыбы. Беспозвоночные. М.: ТЕРРА, 1992. - ст. 102 -104

4. Доля М.М., Покозій Й.Т. Практикум із зоології. К.: Урожай, 1996. -143 с

5. Екологія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за заг. ред. О.Є. Пахомова. - Харків : Фоліо, 2014. - 666 с.

6. Зоогеографія : навч. посіб. : [для студ. вищ. навч. закл.] / Остап Решетило. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. - 232 с. - (Серія «Біологічні Студії»).

7. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. Суми: Університетська книга, 2007. - 592с.

8. Лебедь Е.А. Идея природы: концепт и контекст: Монография. - К.: Издатель ПАРАПАН, 2007. - 188 с.

9. Хлус Л.М., Худий О.І., Чередарик М.І. Зоологія хордових: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів з «Зоології». Частина 2. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2012. - 120 с.

10. Функціональна зоологія : підручник / В. Л. Булахов, О. Є. Пахомов. - Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. - 392 с.

11. Царик Й.В. Зоологія хордових / Львівський національний університет ім. І. Франка, 2013. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru