Біологія та природне і господарське значення рибоїдних птахів»

В насиджуванні (інкубації) яєць можуть брати участь обидва партнери або лише один із них. У такого птаха зазвичай одна або дві насідні плями - позбавленні пер ділянки на нижній частині грудей. Їх шкіра, яка посилено обігрівається кров'ю безпосередньо контактує з яйцями і передає їм тепло. Період насиджування, який завершується вилупленням пташенят триває від 11-12 діб до приблизно 82 діб (альбатрос).

У ембріона на кінці дзьоба розвивається спеціальний наріст - яйцевий зуб, за допомогою якого, коли наближається вилуплювання, він шкребе зсередини шкаралупу, знижуючи її міцність. Потім, впираючись ногами і крилами він продавлює в ній тріщини, тобто прокльовується. Після цього вилуплювання може зайняти від декількох годин у дрібних птахів до декількох діб у найбільших. Весь цей час зародок попискує, на що батьки відповідають підвищеною увагою, іноді роздзьобуючи тріщини в шкаралупі і відриваючи її дрібними шматками.

Відразу після вилуплювання не здатні контролювати температуру свого тіла і вимагають обігріву з боку батьків. Вони здатні хіба що піднімати голову, широко розкривати рот і поворухнутись . Яскраві роти пташенят є для нього сигналом-подразником - "мішенями для корму", що сприяють його потраплянню за призначенням. Батьки або передають їжу із дзьоба у дзьоб, або відригують її прямо в глотки нащадкам. Пелікани приносять до гнізда рибу у горловому мішку, широко розкривають велетенський дзьоб і дозволяють кожному пташеняті встромити туди голову, щоб живитись самостійно хижі птахи приносять здобич у кігтях і розривають її на шматки, якими живлять нащадків. Дорослі птахи, нагодувавши пташенят, як правило, очікують появи їх посліду, який виділяється в слизовому мішечку, виносять його із гнізда і викидають. Одні види підтримують в гнізді ідеальну чистоту, інші, наприклад рибалочки, нічого цього не роблять.

Пташенята птахів сидять в гнізді від 10 до 17 днів, а залишивши його, іще протягом принаймні 10 днів залежать від батьків, які їх захищають і годують. А ось у білоголового орлана - 10-12 тижнів, а у мандрівного альбатроса, найбільшого із літаючих птахів, - близько 9 місяців.

4.5 Екологія

Ряд хижі птахи

У зв'язку з хижацьким полюванням, розвитком цивілізації й урбанізації спостерігається скорочення видової різноманітності птахів; багато з них стали рідкісними або перебувають на межі зникнення. Це насамперед стосується таких рядів птахів, як Денні хижаки. Хижих птахів протягом багатьох років відстрілювали, вважаючи їх шкідниками. Лише з 1964 р. заборонено відловлювати, відстрілювати й руйнувати гнізда усіх хижих птахів . Це сприяє збільшенню чисельності окремих видів (лунів, яструбів, дрібних соколів), проте багато хижаків залишаються рідкісними (орли, орлани, скопа, великі соколи). Зменшення хижих птахів сприяє тому, що їхні екологічні ніші почали займати інші види. Так, у населених пунктах ворони, що надмірно розмножилися, руйнують гнізда з яйцями і пташенятами інших птахів, а то й нападають на дорослих особин.

Група морські птахи

Загрози, з якими зіткнулися морські птахи, не залишили без уваги учених-орнітологів і екологічні організації. Ще в 1903 році президент США Теодор Рузвельт виступив з пропозицією оголосити Острів Пелікан біля узбережжя Флориди національним заповідником з метою збереження пташиних колоній, у тому числі і колоній бурого пелікана (Pelecanus occidentalis), а в 1909 році встав на захист островів Фараллон біля берегів Каліфорнії. Сьогодні багато пташиних колоній, наприклад на островах Херон (англ. Heron Island) в Австралії і Тріангл (англ. Triangle Island) в Британській Колумбії так чи інакше знаходяться під охороною національних законодавств.

В результаті спеціальних проектів по відновленню природної спадщини на островах поступово виводяться інтродуковані види, що витісняють рідну флору і фауну. Наприклад, острів Вознесіння в Атлантичному океані був повністю очищений від здичавілих кішок, з Алеутських островів були витиснені песці, на островах Кемпбелл в Тихому океані знищені щури. В результаті цих заходів багато видів птахів, що раніше знаходилися під загрозою, а в деяких випадках і зниклі з певних територій, збільшили чисельність своїх популяцій. На острові Вознесення птахи почали гніздитися знову через сотні років.

Смертність птахів в результаті попадання в мережі може бути значно знижена за допомогою використання більш щадних методів рибальства, такими як використання наживки в нічний час і на глибині, збільшення вантажу на волосінях і використання спеціальних відлякувачів. Міжнародна заборона на використання дрифтерних риболовних мереж також сприяє зменшенню смертності серед птахів та інших мешканців моря.

Одним з великих британських проектів стало заснування в 2000 році Шотландського центра морських птахів (англ. Scottish Seabird Centre) у місті Норт-Бервік. Для відвідувачів пропонуються відеопрограми, що розповідають про птахів, про їх загрози і заходи по оберіганню та пряме відео, зняте відеокамерами на островах Басс-Рок, Фідра і ряді інших. Ці території є рідним домом величезних колоній олуш, тупиків (Fratercula), поморників та інших птахів. Доходи від туризму прямують як для підтримки місцевих общин, так і на природоохоронні потреби. Інші місця гніздування морських птахів також привертають багато туристів. Відомо, що наприклад колонію південного королівського альбатроса (Diomedea sanfordi) на мисі Таяроа (Taiaroa Head) в Новій Зеландії відвідують близько 40 тис. туристів на рік.

Численні громадські організації, такі як BirdLife International і Королівське товариство охорони птахів (англ. Royal Society for the Protection of Birds), звернули увагу рибаків на важке положення альбатросів та інших крупних морських птахів, в яке вони потрапили у зв'язку з побічною смертністю птахів при використанні деяких методів лову риби. В результаті цих зусиль було підписано міжнародну Угоду про охорону альбатросів і буревісників (англ. Agreement on the Conservation of Albatrosses and Petrels), яку станом на 2008 р.

Багато птахів гине від забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами, гербіцидами, нафтою. Навіть невелика кількість нафти, потрапляючи на оперення, порушує терморегуляцію і призводить до загибелі птахів. За підрахунками учених, лише у водах Північної Атлантики щороку з цієї причини гине не менше кількох сотень тисяч морських птахів. Інсектициди порушують функціонування шкаралупових залоз у самок, внаслідок чого вони відкладають яйця з тоненькою шкаралупою, що легко б'ються. Часто під впливом отрутохімікатів зародок взагалі не розвивається. Мільйони пернатих гинуть у газових факелах, на лініях електропередач, розбиваються об маяки.

Ряд сивкоподібні

Багато сивкоподібних птахів зникло протягом історичного часу. Найдраматичнішим скорочення видового багатства було в результаті антропогенної діяльності, ці втрати неймовірні ,що спостерігалося протягом колонізації людиною островів Меланезії, Полінезії та Мікронезії. Протягом останніх десятиліть багато птахів скорочують свою чисельність.

Основною причиною, яка становить загрозу для птахів, вважають втрату біотопів. Інші загрози включають надмірне полювання, загибель у риболовецьких знаряддях (сітках, знаряддях ярусного лову), забруднення навколишнього середовища, (включаючи забруднення нафтою та використання пестицидів), конкуренція та хижацтво з боку інтродукованих видів та зміни клімату.

Заходи щодо охорони сивкоподібних птахів є індивідуальними. Проте основними напрямками охорони птахів є: охорона місць існування, розведення в неволі, реінтродукція та переселення.

4.6 Етологія

Ряд хижі птахи

Кожен птах відрізняється своєю індивідуальною поведінкою,ось наприклад,орлан - білохвостий осілий птах, частина популяції у осінньо-зимовий період кочує. Кочує поодинці або парами, у місцях концентрації здобичі утворюють скупчення. Осінні кочівлі спостерігаються переважно в жовтні -- листопаді; весняні -- з початку лютого до середини березня.

А ось наприклад скопа, поселяється тільки поблизу великих водоймищ з прозорою водою, які є багатими на рибу. Гніздується на найбільших деревах, які височіють над лісовим масивом. У безлюдних місцях скопа нерідко влаштовує своє гніздо прямо на порожньому пляжі. Відразу ж після прильоту на місця гніздування птахи займають свої гніздові ділянки, починають облаштовувати гнізда. Пізніше птахи приступають до виконання шлюбних танців: з рибою в кігтях самець піднімається на висоту до 300 м, якусь мить ширяє в повітрі, а потім, склавши крила, стрімко падає вниз. У середині травня скопи приступають до відкладання яєць. Самка відкладає 2-3 (рідше - 4) білих яйця з коричневими плямами і насиджує їх близько 38 днів. Самець у цей час приносить їй їжу. Пташенята знаходяться у гнізді в середньому 55 днів. У разі небезпеки вони не обороняються, а затаюються.

Група морські птахи

Етологія морських птахів по своєму унікальна.

Наприклад буревісник побоюючись ворогів, гніздується на островах поблизу континенту, відкладаючи єдине біле яйце в норі на глибині до 90 см. Птахи риють нори самі або займають порожні помешкання кроликів.

Буревісник пересувається по суші повільно та незграбно, тому спускається на землю і годує пташенят тільки вночі.

А ось,альбатрос хоча його тривалість життя велика, потомства він має небагато. Якщо птахи утворюють пару, то тримаються разом, поки один з них не загине. Якщо у них довго не з'являються пташенята, то птахи розлучаються і вирушають на пошуки нових партнерів. Самці і самки виконують складні шлюбні танці, під час яких кланяються і труться один об одного дзьобами. З широко розставленими крилами вони в дивовижному танці йдуть назустріч один одному. Його кульмінацією є підняття дзьобів до неба і гучний крик. рибоїдний птах мартин

Ряд сивкоподібні

Кулик зазвичай птах яких гніздиться лише один раз на рік. Цікаво ,що позашлюбне оперення кулика втрачає свою яскравість і блиск , стаючи більш тьмяним. На шиї птаха добре помітний білий комірець який під час шлюбного періоду постійно розпушений .А мартини як правило, пари зберігають протягом тривалого часу. Під час шлюбного періоду відбувається ритуальне годування самцем самки; у завдання самця також входить вибір розташування гнізда і його облаштування.

5. Природне та господарське значення

Ряд хижі птахи

Практичне значення хижих птахів для господарської діяльності людини, загалом, слід оцінювати позитивно. Більшість з них приносить пряму користь, поїдаючи гризунів і комах, шкідливих для землеволодіння. Інші, знищуючи в першу чергу хворих і слабких особин, є істотним фактором відбору. Навіть ті хижі птахи, які годуються головним чином промисловою рибою, не можуть приносити істотного збитку, так що загальна чисельність цих видів невисока і вони відносно численні лише відлюдних місцях. Тому в даний час у країн хижі птахи - в тій чи іншій формі - знаходяться під охороною. При цьому враховується і безперечне значення хижих птахів як пам'яток природи.

Група морські птахи та сивкоподібні

Морські й сивкоподібні птахи займають дуже важливе місце не тільки в природі, а й в життя людини. По - перше вони є добрими утилізаторами шкідливої, сміттєвої та мало промислової риби. По - друге вони харчуються протухлою рибою, що сприяє її зменшенню у водному середовищі. Також рибаки традиційно використовували морських птахів як орієнтир при пошуку косяків риби.

Далеко від дому рибаки інколи харчуються морськими птахами і використовували їх як наживку. А прив'язані за мотузок баклани інколи безпосередньо використовувалися для рибного лову. Більш того послід, що розклався природним чином з пташиних колоній використовувався рибаками як добриво для довколишніх ділянок моря.

Висновок

Роблячи висновок з даної теоретичної курсової роботи про біологічне, природне та господарське значення рибоїдних птахів, можна зробити висновок,що:

· по-перше птахи (в особливості рибоїдні) є невід'ємною частиною нашої, земної, фауни;

· по-друге завдяки відносно великій чисельності, значній рухливості і високому рівню метаболізму птахи відіграють помітну роль у біогеоценозах;

· по-третє вони є частиною рибного господарства людини;

· по-четверте рибоїдні птахи також служили джерелами їжі для мисливців та вірним орієнтиром для рибалок і мореплавців.

Та на жаль в результаті безконтрольної людської діяльності (забруднення навколишнього середовища, надзвичайно великий вилов риби, що є кормом для цих птахів тощо) багато рибоїдних птахів у наш час опинилися на межі вимирання, внаслідок чого природоохоронні організації та уряди багатьох країн були змушені розробити спеціальні методи зі збереження біологічної спадщини.

Численні громадські організації, такі як BirdLife International і Королівське товариство охорони птахів ( Royal Society for the Protection of Birds), звернули увагу рибаків на важке положення альбатросів та інших крупних морських птахів, в яке вони потрапили у зв'язку з побічною смертністю птахів при використанні деяких методів лову риби. В результаті цих зусиль було підписано міжнародну Угоду про охорону альбатросів і буревісників (Agreement on the Conservation of Albatrosses and Petrels), яку станом на 2008 рік ратифікували 11 держав (Австралія, Велика Британія, Іспанія, Нова Зеландія, Перу, Франція, Еквадор, ПАР, Чилі, Аргентина і Норвегія).

Також неспокій викликають токсичні речовини і забруднення навколишнього середовища. Забруднення викликало проблеми ембріонального розвитку і спотворив співвідношення між статями у західного мартина (Larus occidentalis) в південній Каліфорнії. Істотну загрозу для морських птахів представляє витік нафтопродуктів з танкерів: нафта як сама по собі є токсичною, так і просочує пір'я птахів, внаслідок чого ті втрачають водонепроникність. Забруднення нафтою в основному загрожує видам з обмеженим ареалом і популяціям, що вже ослабіли.

Отже, виходячи з цього можна сказати ,що птахів, а особливо рибоїдних необхідно оберігати, адже деякою мірою вони нам потрібні на багато більше ніж ми їм.

Список використаних літературних джерел

1) Ильичев В.Д., Карташев Н.Н., Шилов И.А. Общая орнитология. -- М.: Высш. школа, 1982. -- 464 с.(рос.)

2) А М. Чельцов-Бебутов. Экология птиц. -- М., Изд-во МГУ, 1982 г. 128 с.

3) Фауна України: в сорока томах / АН УРСР Ін-т зоол. -Київ: Видавництво Академії наук Української РСР; Київ : Наукова думка, 1956 - Том 5. Птахи. Випуск 2. Хижі птахи / Зубаровський В. М.. , ред. вип. М. А. Воїнственський; рец. О. Б. Кістяківський, В. П. Жежерін. - Київ : Наукова думка, 1977.- 328 с.

4) Смогоржевський Л. Пернаті друзі. Київ.: Радянська школа, 1977. -- 156 с., іл.

5) Водно-болотні угіддя України. Довідник /Під ред. Марушевського Г. Б., Жарук І. С. -- К.: Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2006. -- 312 с.

Размещено на Allbest.ru