Біологічні особливості видів родини Cupressaceae F. Neger у зв’язку з інтродукцією на Волино-Поділлі

3. Досліджено, що вегетаційний період, який розпочинається набряканням вегетативних бруньок у квітні та закінчується дозріванням шишок у кінці жовтня - на початку листопада, триває від 212 до 222 днів. У досліджених рослин спостерігається поліваріантність ритмологічного типу, тобто тривалість росту пагонів варіює від 70 до 130 днів.

4. Встановлено, що з 26-и досліджених видів генеративної вікової групи 11 видів пилують та насіннєносять (Chamaecyparis lawsoniana, Chamaecyparis nootkatensis, Chamaecyparis pisifera, Juniperus communis, Juniperus еxcelsа, Juniperus virginiana, Platycladus orientalis, Thuja occidentalis, Thuja plicata, Thuja standishii, Thuja sutchuensis), що становить 42,3 %; 2 види пилують, але не насіннєносять (Juniperus pseudosabina, Juniperus sabina) - 7,7 %; 13 видів не пилують (Calocedrus decurrens, Chamaecyparis obtusa, Juniperus chinensis, Juniperus foetidissima, Juniperus horizontalis, Juniperus sargentii, Juniperus seravschanica, Juniperus sibirica, Juniperus squamata, Juniperus turkestanica, Microbiota decussata, Thuja koraiensis, Thujopsis dolabrata) - 50 %. Пилування розпочинається в кінці квітня, закінчується на початку травня та триває 6-10 днів.

5. За результатами вивчення біологічних властивостей 26-и культивованих видів родини Cupressaceae виявлено найбільш адаптовані (ІІ (2 види) та ІV (11 видів) рівні адаптації) та перспективні (І (10 видів) та ІІ (3 види) групи перспективності) для подальшої інтродукції види, якими є Chamaecyparis nootkatensis, Chamaecyparis pisifera, Juniperus communis, Juniperus excelsa, Juniperus virginiana, Platycladus orientalis, Thuja occidentalis, Thuja plicata, Thuja standishii, Thuja sutchuensis, Chamaecyparis lawsoniana, Juniperus pseudosabina, Juniperus sabina.

6. Визначено, що досліджені види (Platycladus orientalis, Thuja occidentalis, Thuja plicata, Juniperus communis, Juniperus virginiana, Chamaecyparis lawsoniana, Chamaecyparis pisifera) продукують життєздатне насіння високої (92,2-94,3 %), доброї (88,6 %) та задовільної якості (61,9-66,7 %). Лабораторна схожість становить 61,9 % - 94,3 %. Досліджено, що найефективнішим методом передпосівної обробки насіння є стратифікація у вологому піску протягом 20 днів. У цьому випадку схожість насіння збільшується на 2-6 %. Витримування насіння до посіву при негативній температурі не доцільне, бо схожість насіння досліджуваних видів знизилась на 2-5 %.

7. Доведено, що оптимальним строком живцювання видів та форм родини Cupressaceae є ранньовесняний період (І декада травня), що збігається з початком росту пагонів. Найкращу здатність до утворення адвентивних коренів мають живці, заготовлені з 2-4-річних пагонів.

8. Обґрунтовано, що поповнення декоративних насаджень за участю представників родини Cupressaceae можна здійснювати в таких напрямках, як декоративне садівництво (озеленення), лісове господарство, фітомеліорація, охорона рідкісних видів.

9. Встановлено, що пошук нових видів-інтродуцентів для впровадження у культуру на Волино-Поділлі необхідно зосередити на районах-аналогах, перш за все таких, як Атлантичний та Тихоокеанський регіони Північної Америки, Північна Японія та Корея, Північно-Східний Китай, Мала та Середня Азія.

Практичні рекомендації;

1. Для масового вегетативного розмноження видів родини Cupressaceae оптимальним є використання 4-10-річних рослин. Старші дерева попередньо необхідно омолодити обрізуванням, а потім через 2-3 роки заготовляти живці.

2. Розмноження зимовими живцями з багаторічного приросту (5 років і більше) більш прийнятне для рослин роду Juniperus. Представники родів Chamaecyparis, Platycladus,Thuja краще розмножуються зимовими живцями з 2-3-річного приросту.

3. Живцювання краще проводити на початку травня, використовуючи такі стимулятори коренетворення, як гетероауксин, вкорінювач АВ,,,Чаркор", тоді як глюкозу та мед бджолиний не варто використовувати у згаданих цілях. Thuja occidentalis, Thuja plicata та Platycladus orientalis успішно можна розмножувати насіннєвим способом, попередньо стратифікувавши насіння у вологому піску протягом 20 днів. Однорічні сіянці доцільно в зимовий період вкривати шаром листя до 10-15 см.

4. Для сланких і кущових форм живці найкраще заготовляти з найбільш розвиненої частини рослин; для колоновидних форм - з центральних пагонів першого-третього порядку; для строкатолистих форм - з освітленого боку.

5. З метою досягнення максимального декоративного та захисного ефекту рослини в живих загорожах і бордюрах доцільно висаджувати на відстані 40-50 см, у зелених стінах - на відстані 0,8-1 м.

6. Підстригати шпилькові "загорожі" слід навесні (квітень-травень) і восени (вересень-жовтень). Ялівець можна формувати протягом усього року.

7. Для формування вуличних насаджень рекомендуємо використовувати Juniperus communis `Hibernica`, Thuja occidentalis `Columna`, Thuja occidentalis `Fastigiata`; для паркових насаджень - Chamaecyparis lawsoniana `Dart`s Blue Ribbon`, Juniperus sabina `Tamariscifolia`, Thuja occidentalis `Smaragd`, Thuja plicata `Semperaurea`, Thuja plicata `Zebrina`; для озеленення шкіл та дитячих закладів - Thuja occidentalis `Ellwangeriana`, Thuja occidentalis `Ellwangeriana Aurea`, Thuja occidentalis `Ericoides`; для колекційних насаджень - Chamaecyparis nootkatensis `Pendula`, Thuja occidentalis `Ohlendorffii`, Thuja occidentalis `Teddy`, Thujopsis dolabrata `Variegata` та ін.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Онук Л.Л. Кременецький ботанічний сад: минуле, сучасне, майбутнє / Л.Л. Онук, В.Г. Стельмащук, Н.І. Цицюра // Міські сади і парки: минуле, сучасне, майбутнє: Науковий вісник УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 55-59 (Здобувач виконала аналіз даних спеціальної літератури та описала історію створення Кременецького ботанічного саду).

2. Цицюра Н.І. Особливості вегетативного розмноження шпилькових родини Cupressaceae F. Neger в умовах Волино-Поділля / Н.І. Цицюра // Наук. записки Тернопільського нац. пед. університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2006. - № 3-4 (30). - С. 28-32.

3. Цицюра Н.І. Перспективи та основні напрямки збагачення декоративних насаджень з участю представників родини Cupressaceae F. Neger на Волино-Поділлі / Н.І. Цицюра, В.М. Черняк // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття: Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2007. - Вип. 15-17. - С. 144-146 (Здобувачем проведено оцінку перспективності інтродукції видів родини Cupressaceaе в умовах Волино-Поділля).

4. Цицюра Н.І. Поліморфізм шпилькових родини Cupressaceae F. Neger, інтродукованих в умовах Волино-Поділля / Н.І. Цицюра, В.М. Черняк // Вісник Білоцерківського нац. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 50. - С. 86-89 (Персональний внесок здобувача полягає у проведенні класифікації формового складу досліджуваної родини).

5. Цицюра Н.І. Шпилькові родини Cupressaceaе F. Neger у Кременецькому ботанічному саду. Збереження, розмноження, інтродукція / Н.І. Цицюра, В.Г. Стельмащук // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук. -практ. конф. - Полтава, 2004. - С. 109-112 (Здобувачем опрацьовано історію інтродукції видів родини Cupressaceaе).

6. Цицюра Н.І. Видовий і формовий склад інтродукованих шпилькових родини Cupressaceae F. Neger у Тернопільській області України / Н.І. Цицюра, В.М. Черняк // Репродуктивна здатність рослин як основа їх збереження і поширення в Україні: матеріали Міжнар. наук. конф. - Львів, 2004. - С. 69-75 (Здобувач провела аналіз таксономічного складу родини Cupressaceae).

7. Цицюра Н.І. Інтродукція шпилькових родини Cupressaceae F. Neger на Волино-Поділлі / Н.І. Цицюра, В.М. Черняк // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: матеріали ІV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників. - Тростянець, 2004. - С. 119-122 (Персональний внесок здобувача полягає у виконанні практичної частини, що стосується дослідження особливостей вегетативного розмноження видів та форм родини Cupressaceae).

8. Цицюра Н.І. Особливості насіннєвого розмноження родів Platycladus Spach., Thuja L. родини Cupressaceae F. Neger в умовах Тернопільської області / Н.І. Цицюра, М.С. Вовчок // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: матеріали V Міжнар. конф. молодих дослідників. - Київ, 2005. - С. 26-27 (Персональний внесок здобувача полягає у виконанні практичної частини, що стосується дослідження особливостей насіннєвого розмноження родів Platycladus Spach, Thuja L. родини Cupressaceae).

9. Цицюра Н.І. Сезонні ритми росту та розвитку інтродукованих шпилькових родини Cupressaceae F. Neger в умовах Волино-Поділля / Н.І. Цицюра // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: зб. наук. пр. - 2006. - Вип. 2. - С. 135-139.

10. Цицюра Н.І. Ріст центральних річних пагонів інтродукованих форм Thuja occidentalis L. в умовах Волино-Поділля / Н.І. Цицюра // Сучасні проблеми інтродукції та акліматизації рослин: тези доповідей Міжнар. наук. -практ. конф. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 148-149.

11. Цицюра Н.І. Оцінка адаптації інтродукованих видів родини Cupressaceae F. Neger за їх стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища та репродуктивною здатністю / Н.І. Цицюра //Актуальні проблеми гуманітарної освіти: зб. наук. пр. - 2009. - Вип. 5. - С. 78-80.

АНОТАЦІЇ

Цицюра Н.І. Біологічні особливості видів родини Cupressaceae F. Neger у зв'язку з інтродукцією на Волино-Поділлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН. - Ялта, 2010.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню інтродукованих та аборигенних видів родини Cupressaceae Волино-Поділля. Здійснено історичний та систематичний аналіз таксономічного складу видів даної родини. Простежено географічне походження досліджуваних видів та встановлено, що вони належать до 17 флористичних провінцій із 8 флористичних областей. Встановлено, що початок інтродукції видів родини Cupressaceae на Волино-Поділлі датується 1806-1810 рр. і збігається з часом заснування та становлення Кременецького ботанічного саду. Дано ботанічну характеристику 26 видів та 124 форм із 7 родів родини Cupressaceae. Набула подальшого розвитку каталогізація представників родини Cupressaceae досліджуваного регіону. Вперше проведено класифікацію формового складу родів Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Platycladus Spach. Проведено аналіз оцінки успішності акліматизації й оцінки життєздатності та перспективності інтродукції рослин родини Cupressaceae в умовах Волино-Поділля. Досліджено особливості росту та розвитку інтродукованих видів і форм в умовах Волино-Поділля та на підставі вивчення екологічних властивостей доведено можливість впровадження їх в культуру. Встановлено залежність ефективності вегетативного способу розмноження від сезонного ритму росту досліджуваних рослин. Запропоновано принципи та способи створення композицій за участю малопоширених інтродукованих видів та форм. На основі комплексного дослідження біоекологічних особливостей видів родини Cupressaceae обґрунтовано перспективність їх використання в декоративному садівництві, лісовому господарстві, фітомеліорації, з господарською метою.

Ключові слова: родина Cupressaceae, інтродукція, таксономічний склад, перспективність використання, фенологія, зимостійкість, насіннєве розмноження, вегетативне розмноження, зелене будівництво.

Цицюра Н.И. Биологические особенности видов семейства Cupressaceae F. Neger в связи с интродукцией на Волыно-Подольи. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. Никитский ботанический сад - Национальный научный центр УААН. - Ялта, 2010.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию интродуцированных и аборигенных видов семейства Cupressaceae Волыно-Подолья. Осуществлён исторический и систематический анализ таксономического состава видов данного семейства. Прослежено географическое происхождение исследуемых видов и установлено, что они принадлежат к 17 флористическим провинциям из 8 флористических областей. Установлено, что начало интродукции видов семейства Cupressaceae на Волыно-Подолье датируется 1806-1810 гг. и совпадает со временем основания и становления Кременецкого ботанического сада. Дана ботаническая характеристика 26 видов и 124 форм из 7 родов семейства Cupressaceae. Приобрела последующее развитие каталогизация представителей семейства Cupressaceae исследуемого региона. Впервые проведена классификация формового состава родов Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Platycladus Spach. Проведен анализ оценки успешности акклиматизации и оценки жизнеспособности и перспективности интродукции растений семейства Cupressaceae в условиях Волыно-Подолья. Исследованы особенности роста и развития интродуцированных видов и форм в условиях Волыно-Подолья и на основании изучения экологических свойств доказана возможность внедрения их в культуру. Установлена зависимость эффективности вегетативного способа размножения от сезонного ритма роста исследуемых растений. Предложены принципы и способы создания композиций с участием малораспространённых интродуцированных видов и форм. На основе комплексного исследования биоэкологических особенностей видов семейства Cupressaceae обоснована перспективность их использования в декоративном садоводстве, лесном хозяйстве, фитомелиорации, с хозяйственной целью.

Ключевые слова: семейство Cupressaceae, интродукция, таксономический состав, перспективность использования, фенология, зимоустойчивость, семенное размножение, вегетативное размножение, зелёное строительство.

Tsytsiura N.I. Biological characteristics of species belonging to the family Cupressaceae F. Neger caused by its introduction in Volyn'-Podillia. - Manuscript.

The thesis for taking scientific degree of candidate of biological sciences on profession 03.05.00.05 - botanist. Nikitsky Botanic Gardens - National Scientific Centre UAAS. - Yalta, 2010.

The thesis is devoted to the complex study of introduced and aboriginal species of the family Cupressaceae in Volyn'-Podillia. The work makes the historical and systematic analysis of taxonomical structure of species of the given family. The thesis investigates the geographical origin of researched species and approves the belonging of them to 17 floristic provinces and 8 floristic regions. Here it is given the botanical characteristics of 26 species and 124 forms belonging to 7 genesis of the family Cupressaceae. The catalogue of the representatives of the family Cupressaceae became more developed. The first classification of formed structure of the genesis of Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Platycladus Spach. The work analyses the degree of adaptation and viability and prospect of the introduction of the plants of this family under the condition of Volyn'-Podillia. The growth and development of the introduced species and form in this region were investigated, thus it was established the possibility of introduction of these plants into the culture basing on the study of their ecological characteristics. The work shows the dependence of the impact of vegetative way of reproduction of investigated plants on their seasonal rhythm of growth.

The principles and ways of creating the compositions including not so widely spread introduced specie and forms were offered. The perspective of the usage of species belonging to the family Cupressaceae in decorative gardening, timber industry, phytomelioration, and with other purpose was grounded basing on the complex investigation of biological characteristics of the plants.

Key words: the family Cupressaceae, introduction, taxonomical structure, the perspective of usage, phenology, stability to winter, seedage, vegetative reproduction, timber building.

Размещено на Allbest.ru