Особливості формування адаптаційних реакцій дитячого організму в залежності від віку та біоритмологічного типу
Аналіз стану вікових фізіологічних можливостей організму людини в залежності від біоритмологічного типу. Особливості циркадних ритмів добової активності циклу "сон пильнування" дитячого організму у різних вікових та популяційних групах школярів України.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2015 |
| Размер файла | 68,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Особливості формування адаптаційних реакцій дитячого організму в залежності від віку та біоритмологічного типу
03.00.13 - фізіологія людини і тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Тимченко Ганна Миколаївна
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
доктор біологічних наук, професор Гончаренко Марія Степанівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, завідувач кафедри валеології.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Клімова Олена Михайлівна, ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України"; завідувач діагностичної лабораторії з імуноферментним аналізом;
доктор медичних наук, професор
Апанасенко Геннадій Леонідович,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, завідувач кафедри спортивної медицини і санології.
Захист відбудеться "30" червня 2010 р. о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.3-15).
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4)
Автореферат розісланий "20" травня 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Дзюба
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В організмі дитини під час навчання в школі у відповідь на дію якісно нового подразника виникає функціональне зрушення гомеостазу, який через закладені регуляторні механізми активує системи, що відповідають за адаптацію (Ашофф Дж., 1969; Бреус Т.К. и др., 2002; Агаджанян Н.А. и др., 2005). У результаті відбуваються два явища: по-перше, мобілізація функціональних систем, по-друге, - неспецифічна стрес-реакція (Агаджанян Н.А., 1987; Коляда Т.И. и др., 1995; Баевский Р. М., 1997). Ці реакції безпосередньо впливають на стан здоров'я дитячого організму, проявляючись змінами в структурі циркадних ритмів, зсувом біоритмологічного типу в бік адаптації до добових умов життєдіяльності, перебудовою нейроендокринних механізмів, динамікою змін функцій серцево-судинної системи та функцій зовнішнього дихання, порушенням злагодженості між систолічним та діастолічним тиском крові, що в свою чергу впливає на природне формування адаптаційних реакцій організму.
За даними МОЗ України на 2008 р. лише 2,8 % дітей можна віднести до групи здорових, 34 % дітей мають функціональні відхилення в різних органах і системах організму, а у 64,5 % дітей виявлено хронічні захворювання. Причому хронічна патологія зростає від 1-го (41 %) до 11-го класу (64 %). Слід відзначити, що поширені такі відхилення в стані здоров'я школярів, як деформації хребта, грудної клітини та порушення постави, які становлять близько 34%. Понад 38% дітей мають неврологічну симптоматику, яка виявляється більше всього у підлітків старших класів.
Тому вивчення механізмів формування первинних змін в стані здоров'я дітей певної вікової групи протягом періоду навчання в школі зможе допомогти вірно розподілити і використати функціональні можливості організму, скорегувати режим праці та відпочинку з метою підтримки здоров'я на належному рівні під час навчання та періоду фізіологічного дозрівання (Апанасенко Г.Л., 1985; Степанова С.И., 1986; Аулик И.В., 1989; Доскин В.А. и др. 1989).
Для дослідження причин погіршення стану здоров'я дітей під час навчання в школі важливим питанням постає вивчення механізмів адаптації підростаючого організму, а саме з урахуванням циркадної періодики фізіологічних функцій організму дитини. Вивчення дії факторів навколишнього середовища, які постійно впливають на організм, прагнучи змінити його стан, а також специфічних та неспецифічних механізмів, які попереджають або компенсують зміни в структурі циркадних ритмів сну та пильнування дитячого організму в нових соціальних умовах існування (добова зміна динаміки працездатності), є пріоритетним напрямком фізіологічних, медичних і валеологічних досліджень, спрямованих на збереження здоров'я дітей протягом періоду навчання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі валеології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і має безпосередній зв'язок з напрямком наукових програм, планів і тем кафедри. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, які проводяться на кафедрі за спільною об'єднаною тематикою в межах наукової теми "Розробка системи валеологічного забезпечення життєдіяльності дітей та молоді України" (№ державної реєстрації 0101U009202, 2001-2005 р. р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявлення стану вікових фізіологічних можливостей організму людини в залежності від біоритмологічного типу на основі інтегральної оцінки функціонального стану.
Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Визначити особливості циркадних ритмів добової активності циклу "сон пильнування" дитячого організму у різних вікових та популяційних групах школярів України.
біоритмологічний тип дитячий організм
2. Виявити рівень фізіологічних функцій (гемодинаміки та зовнішнього дихання) організму у віці 9, 13, 16 та 18 років в залежності від біоритмологічного типу у зв'язку з антропометричними характеристиками (ростом та масою тіла).
3. Вивчити функціональні можливості (електропотенціал біологічно активних точок шкіри відповідних фізіологічних систем) організму у віці 9, 13, 16 та 18 років у залежності від біоритмологічного типу.
4. Провести інтегральну оцінку можливого взаємозв'язку кількісних характеристик фізіологічних функцій організму дітей та підлітків у різних вікових та біоритмологічних групах у відповідності до стану електропотенціалу біологічно активних точок шкіри.
Об'єкт дослідження: стан фізіологічних можливостей осіб віком 9, 13, 16 та 18 років в залежності від біоритмологічного типу працездатності.
Предмет дослідження: функціональний резерв організму осіб з різним біоритмологічним типом працездатності у віці 9, 13, 16 та 18 років.
Методи дослідження: визначення циркадного ритму (біоритмологічного типу працездатності), оцінка рівня фізіологічних можливостей (антропометричні вимірювання, визначення індикаторів стану адаптаційних можливостей), оцінка функціонального стану органів та систем організму, методи математичного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено оцінку рівня фізіологічних можливостей організму дітей та підлітків у віці 9, 13 та 16 років у залежності від біоритмологічного типу та з урахуванням різного рівня антропоекологічного навантаження. Уперше показано динаміку зміни циркадного ритму сну та пильнування з віком. Виявлені вікові особливості показників гемодинаміки та зовнішнього дихання в осіб віком 9, 13 та 16 років з різними біоритмологічними типами дозволили обґрунтувати причини погіршення стану здоров'я дитячого організму під час навчання в школі. Уперше показано, що особам з ранковим біоритмологічним типом у віці 9 років властиві показники гемодинаміки та функцій зовнішнього дихання, які відповідають віковій нормі, у порівнянні з особами з аритмічним та вечірнім біоритмологічними типами, а з віком відміни між показниками гемодинаміки та функцій зовнішнього дихання між особами з різними біоритмологічними типами зникають і перевищують межі вікової норми.
Виявлені відмінності при проведенні порівняльної характеристики фізіологічних можливостей (гемодинаміки та зовнішнього дихання) та функціонального стану організму осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами сну та пильнування дозволили виявити зміни в стані здоров'я, які є наслідком порушення природного циркадного ритму.
У результаті проведених власних досліджень доведено необхідність визначення функціональних особливостей стану організму в залежності від біоритмологічного типу у віці 9, 13, 16 та 18 років з метою контролю циркадної періодики зміни циклів сну та пильнування, яка вказує на стійкість ендогенної компоненти біологічного годинника завдяки взаємодії нервової, ендокринної, імунної та серцево-судинної систем.
Встановлено характер взаємозв'язку між кількісними характеристиками показників функціонального стану організму осіб віком 9, 13, 16 та 18 років з різними біоритмологічними типами працездатності.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі виконання роботи результати мають теоретичне і практичне значення для фізіології, медицини, валеології та педагогіки.
Доведено необхідність та ефективність проведення оцінки біоритмологічних особливостей дитини під час росту, розвитку і навчання.
Уперше за допомогою комплексних досліджень циркадного ритму, оцінки фізіологічних можливостей та функціонального стану організму отримано дані, що дозволяють діагностувати наявність первинних змін у стані здоров'я осіб шкільного віку.
Встановлений характер зв'язку між нервовою, ендокринною, імунною та серцево-судинною системами дозволяє визначити варіанти функціонування гомеостатичних механізмів компенсації в організмі.
На підставі проведеного системного аналізу створено новий спосіб діагностики функціонального стану організму з урахуванням вікових та біоритмологічних особливостей людини. Спосіб описано у деклараційному патенті на корисну модель № 31030 від 25.03.2008 р. "Спосіб діагностики функціонального стану організму людини".
Результати дослідження впроваджені та використовуються в практиці організації навчально-виховного процесу в середніх та вищих навчальних закладах у Харківському ліцеї № 141 та на кафедрі валеології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи самостійно здійснювалося планування та організація наукової роботи, розробка інтегральної оцінки фізіологічних функцій та функціонального стану організму людини. Дисертантом безпосередньо проведено дослідження стану фізіологічних можливостей організму в різних вікових та біоритмологічних групах, проведено статистичний аналіз, інтерпретацію і теоретичне обґрунтування отриманих результатів. У процесі дисертаційного дослідження автором особисто сформульовано основні положення і висновки роботи, проведено апробацію і впровадження отриманих результатів до навчально-виховного процесу.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження з теми дисертації було апробовано на ІІІ-V, VII щорічних міжнародних науково-практичних конференціях "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" (Харків, 2004-2006, 2008), Х ювілейній міжнародній конференції "Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування" (Київ, 2004), конференції з міжнародною участю "Валеологія: перші досягнення та перспективи" (Київ, 2005), XII міжнародному симпозіумі "Эколого-физиологические проблемы адаптации" (Москва, 2007), ІХ міжнародному конгресі "Здоровье и образование в ХХІ веке. Влияние космической погоды на биологические системы в свете учения О.Л. Чижевского" (Москва, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 15 друкованих роботах, у тому числі: 8 статей у провідних фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України, у 7 збірниках наукових праць і матеріалах всеукраїнських та міжнародних конференцій і симпозіумів. Отримано патент на корисну модель №31030 від 25.03.2008 р. "Спосіб діагностики функціонального стану організму людини".
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена в традиційному стилі на 194 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 36 таблицями, 33 рисунками і складається зі вступу, основної частини (огляд літератури, методи дослідження, двох розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження), висновків, додатків. Бібліографія налічує 255 використаних джерел, з них 121 - закордонних авторів.
Основний зміст роботи
Об'єкт і методи дослідження. Робота виконана за результатами обстеження 130 осіб шкільного віку та 110 осіб віком 18 років. Дослідження проводились протягом 2004 - 2005 р. р.
Групу осіб шкільного віку складали учні київського ліцею № 34 (61 особа, з них: хлопчики - 30, дівчинки - 31) та учні харківського ліцею № 141 (69 осіб, з них: хлопчики - 32, дівчинки - 37). Навчальне навантаження обох ліцеїв є майже однаковим, але антропоекологічне навантаження в цих містах дещо відрізняється. Групу осіб віком 18 років складали студенти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Харківського університету сільського господарства (110 осіб, з них: чоловіки - 58, жінки - 52).
Розподіл обстеженої групи за віковими особливостями здійснювався згідно класифікації Фельдштейна та Анан'єва: молодший шкільний вік складали особи віком 7-9 років, середній - 10-14 років, старший - 15-16 років. У зв'язку з тим, що процес фізіологічного становлення організму не закінчується у віці 16 років, подальші дослідження проводилися у групі осіб віком 18 років, яку склали студенти.
Біоритмологічні типи осіб різного віку визначалися за допомогою методу психологічного спостереження за тест-опитувальником Остберга. При аналізі анкетних даних про стан реактивності організму, особливості його добової працездатності, режим праці і відпочинку, зміни циклу "сон-пильнування", особливості харчування, силі й швидкості реагування на зовнішні подразники була виявлена належність обстежених осіб до груп з ранковим, вечірнім та аритмічним (змішаним) циркадними ритмами.
В основу методичного підходу в даній роботі покладено розроблену схему інтегральної оцінки фізіологічних функцій дитячого організму, яка включала аналіз фізіологічних можливостей (антропометричні вимірювання, характеристика гемодинаміки та зовнішнього дихання, а також інтегральна оцінка функцій фізіологічних систем) та функціонального стану організму в залежності від вікових та біоритмологічних особливостей, методи математичного аналізу. Антропометричні вимірювання включали в себе вимірювання зросту та ваги тіла за стандартними методиками.
Характеристика гемодинаміки оцінювалася за допомогою визначення пульсу та артеріального тиску. Пульс визначався методом пальпації на променевій артерії. Артеріальний тиск вимірювався непрямим методом Короткова. Функція зовнішнього дихання оцінювалася методом спірометрії із застосуванням сухого спірометру. Для інтегральної характеристики функцій фізіологічних систем використовувалися розрахункові параметри індексів Кетлє, Робінсона, Руф'є та Шаповалової, а також розрахункова величина адаптаційного потенціалу за Баєвським. Оцінка функціонального стану органів та систем організму включала в себе вимірювання електрофізичних параметрів біологічно активних точок шкіри (акупунктурний потенціал) за методом Фолля з використанням уніфікованого сертифікованого стандартизованого прибору Укрдержстандарту. Кількісні показники піддавалися стандартному аналізу за розрахунком розрізнень за критерієм Ст'юдента і відповідного рівня вірогідності, використовувались таблиці математичної статистики Генеса, метод кореляційних структур Зосимова.
Результати досліджень та їх обговорення. У всіх обстежених вікових групах виявлено особи з ранковим, аритмічним та вечірнім біоритмологічними типами, але розподіл за біоритмологічними типами змінювався з віком. Серед осіб молодшого шкільного віку як київських, так і харківських, кількість осіб ранкового та змішаного біоритмологічного типів переважала над вечірнім. Серед осіб середнього та старшого шкільного віку спостерігалася перевага кількості осіб змішаного біоритмологічного типу над ранковим та вечірнім (рис.1).
Слід відзначити, що у молодшій віковій групі відзначається вірогідна перевага кількості осіб змішаного біоритмологічного типу серед київської популяції (56%) відносно харківської (36%), причому вечірній біоритмологічний тип у київської популяції зовсім відсутній. У середньому шкільному віці відмічалася вірогідна перевага кількості осіб вечірнього біоритмологічного типу у київській популяції (29%) відносно харківської (10%).
У старшому шкільному віці спостерігалася вірогідна перевага кількості осіб змішаного біоритмологічного типу (74%) у харківській популяції відносно київської популяції (47%) та вірогідна перевага кількості осіб вечірнього біоритмологічного типу (47%) у київській популяції відносно харківської (15%) популяції (рис.2). В групі осіб віком 18 років кількість осіб з вечірнім (48%) біоритмологічним типом переважала над кількістю осіб з аритмічним (38%) та ранковим (14%) біоритмологічними типами.
У зв'язку з тим, що при порівнянні отриманих даних за статевими ознаками вірогідних відмін у вікових та біоритмологічних групах не виявлено, подальший аналіз здійснювали в загальній групі осіб певної вікової групи. Виявлені особливості динаміки біоритмологічного типу з віком (вірогідне зменшення кількості учнів ранкового біоритмологічного типу у середньому та старшому шкільному віці) вказує на напругу адаптаційних можливостей організму вже у молодшому шкільному віці (рис.3).
В організмі дитини, на яку безпосередньо впливає велика кількість факторів оточуючого середовища і яка природно зазнає процесів розвитку і росту, цей вплив проявляється у порушенні нейроендокринних механізмів регуляції фізіологічних функцій організму, які, в свою чергу, змінюють циркадну періодику організму. Зміна циркадних ритмів, у свою чергу, викликає неспецифічну адаптацію організму, яка проявляється зміною кількісних показників гемодинаміки та показників зовнішнього дихання, що порушує загальну регуляцію функцій організму та розвиває специфічну адаптацію.
Виходячи з того, що кількість осіб з аритмічним біоритмологічним типом зростає вдвічі при переході від молодшого до середнього шкільного віку, то саме у віці 9-13 років відбувається адаптаційна перебудова функціональних можливостей організму, яка забезпечує формування нового біоритму реагування на дію зовнішніх чинників, а саме - аритмічного біоритмологічного типу.
У зв'язку з тим, що дія факторів навколишнього середовища залишається постійною у всіх вікових групах, можна припустити, що виявлена перебудова біоритмологічного типу індукована навчальним навантаженням освітнього процесу. З одного боку, причина перебудови біоритмологічного типу дітей шкільного віку пов'язана зі зміною особливостей педагогічного процесу в молодшій і середній школі, а з іншого боку - вона може бути індукована фізіологічними можливостями критичного періоду розвитку організму дитини.
За абсолютними величинами найбільші значення зросту та ваги тіла виявлено у осіб з вечірнім біоритмологічним типом на протязі всього періоду шкільного віку, причому дана динаміка відповідала межам вікової норми (табл.1).
Таблиця 1.
Абсолютні значення антропометричних показників дітей різного віку та біоритмологічного типу (M ± m)
|
Біоритмологічний тип |
Шкільний вік |
|||
|
Молодший |
Середній |
Старший |
||
|
Зріст (см) |
||||
|
Ранковий |
145,67 ± 2,491 |
159,28 ± 1,88 |
160,50 ± 3,66 |
|
|
Аритмічний |
141,74 ± 4,051 |
158,38 ± 2,012 |
169,52 ± 1,87 |
|
|
Вечірній |
155,67 ± 9,62 |
162,38 ± 2,652 |
172,90 ± 3,28 |
|
|
Вага (кг) |
||||
|
Ранковий |
38,05 ± 2,491 |
48,48 ± 1,96 |
53,50 ± 7,48 |
|
|
Аритмічний |
36,95 ± 2,871 |
46,00 ± 2,462 |
62,24 ± 2,69 |
|
|
Вечірній |
52,67 ± 14,50 |
48,13 ± 2,562 |
59,60 ± 4,29 |
Примітка. Вірогідність ознаки (р ? 0,05): 1 - при порівнянні молодшого шкільного віку з середнім; 2 - при порівнянні середнього шкільного віку зі старшим.
Показник фізичного розвитку організму (індекс Кетлє) в молодшому шкільному віці не відрізнявся у осіб з ранковим та аритмічним біоритмологічними типами і дещо перевищував межі вікової норми. Індекс збільшувався за абсолютним значенням у середньому шкільному віці, але відповідав віковій нормі. У старшому шкільному віці показник фізичного розвитку (індекс Кетлє) практично не відрізнявся у осіб, незалежно від біоритмологічного типу.
При аналізі показників гемодинаміки в осіб шкільного віку з ранковим біоритмологічним типом були встановлені наступні особливості реагування. Після виконання дозованого фізичного навантаження (проба Мартіне) показники артеріального тиску у молодшому шкільному віці мали нерівномірні особливості реагування: систолічний тиск збільшувався, а діастолічний тиск зменшувався, що свідчило про нестійкий функціональний розвиток системи кровообігу. Також після виконання фізичного навантаження спостерігалися високі показники частоти серцевих скорочень (106,48 ± 3,34 ск. /хв.) у осіб даного віку (табл.2). Імовірно, що виснаження в роботі серцево-судинної системи в осіб з ранковим біоритмологічним типом та необхідність перебудови адаптаційного процесу формуються вже в процесі навчання у молодшій школі. Ці дані також підтверджувалися показниками індексу Робінсона (84,70 ± 3,43 ум. од.). При переході осіб з ранковим біоритмологічним типом до середнього шкільного віку спостерігалося значне зниження пульсу (ЧСС = 64,83 ± 5,03 ск. /хв.).
Реакція серцево-судинної системи на виконання дозованого фізичного навантаження (проба Руф'є) у осіб ранкового біоритмологічного типу практично не виявляла вікових змін і характеризувалася такими значеннями, що перевищували вікову норму: показники індексу Руф'є = 11,80 ± 0,77 ум. од., індексу Робінсона = 95,48 ± 4,57 ум. од. та індексу Шаповалової = 240,38 ± 19,89 ум. од. Це дало можливість висловити припущення про формування гіперфункціонування серцево-судинної системи як компенсаційної реакції на пристосування до умов життєдіяльності.
Таблиця 2.
Абсолютні значення показників гемодинаміки дітей різного віку та біоритмологічного типу (M ± m)
|
Біоритмологічний тип |
Шкільний вік |
|||
|
Молодший |
Середній |
Старший |
||
|
Систолічний артеріальний тиск (мм. рт. ст.) |
||||
|
Ранковий |
110,13 ± 4,70 |
108,83 ± 6,22 |
106,60 ± 2,79 |
|
|
Аритмічний |
99,50 ± 0,971 |
109,53 ± 2,242 |
99,71 ± 2,28 |
|
|
Вечірній |
110,13 ± 4,70 |
107,00 ± 8,00 |
105,00 ± 3,06 |
|
|
Діастолічний артеріальний тиск (мм. рт. ст.) |
||||
|
Ранковий |
80,25 ± 4,55 |
74,83 ± 3,37 |
72,20 ± 2,18 |
|
|
Аритмічний |
63,80 ± 1,321 |
76,00 ± 3,122 |
66,64 ± 2,35 |
|
|
Вечірній |
80,25 ± 4,55 |
82,00 ± 2,00 |
70,33 ± 5,21 |
|
|
Частота серцевих скорочень (ск. /хв.) |
||||
|
Ранковий |
74,75 ± 3,60 |
64,83 ± 5,03 |
75,60 ± 4,82 |
|
|
Аритмічний |
72,20 ± 3,91 |
77,65 ± 3,31 |
75,43 ± 3,94 |
|
|
Вечірній |
74,75 ± 3,60 |
82,00 ± 13,00 |
84,00 ± 4,73 |
Примітка. Вірогідність ознаки (р ? 0,05): 1 - при порівнянні молодшого шкільного віку з середнім; 2 - при порівнянні середнього шкільного віку зі старшим.
У старшому шкільному віці в осіб з ранковим біоритмологічним типом практично не виявлено вікових особливостей реагування системи кровообігу на дію дозованого фізичного навантаження, що дало можливість зробити припущення про максимально можливе реагування серцево-судинної системи у осіб з ранковим біоритмологічним типом уже в молодшому шкільному віці.
Показник життєвої ємності легень у осіб ранкового біоритмологічного типу збільшувався з віком, в той час як у осіб з іншими біоритмологічними типами залишався без змін, що вказувало на зниження функціональної активності кардіореспіраторної системи в осіб ранкового біоритмологічного типу (табл.3).
Вікова динаміка збільшення антропометричних показників (зріст та вага) у осіб з аритмічним біоритмологічним типом характеризувалася високими показниками фізичного розвитку організму. Так, значення індексу Кетлє у молодшому шкільному віці становило 256,16 ± 12,45 ум. од., в середньому - 290,5 ± 15,09 ум. од. та в старшому - 364,96 ± 12,92 ум. од., величини яких відповідали межам вікової норми. Показники гемодинаміки у всіх вікових групах у осіб аритмічного біоритмологічного типу змінювалися порівняно з молодшим шкільним віком: ЧСС = 72,20 ± 3,91 ск. /хв., АТс = 99,50 ± 0,97 мм. рт. ст., АТд = 63,80 ± 1,32 мм. рт. ст., що свідчило про лабільність пристосування до умов життєдіяльності в осіб даного біоритмологічного типу.
Таблиця 3.
Абсолютні значення показників зовнішнього дихання дітей різного віку та біоритмологічного типу (M ± m)
|
Біоритмологічний тип |
Шкільний вік |
|||
|
Молодший |
Середній |
Старший |
||
|
Життєва ємність легень (л) |
||||
|
Ранковий |
1,70 ± 0,091 |
2,18 ± 0,07 |
2,58 ± 0,29 |
|
|
Аритмічний |
1,53 ± 0,071 |
2,02 ± 0,092 |
2,78 ± 0,16 |
|
|
Вечірній |
1,40 ± 0,10 |
2,30 ± 0,40 |
2,40 ± 0,38 |
|
|
Затримка дихання на вдосі (с) |
||||
|
Ранковий |
33,50 ± 3,01 |
32,50 ± 3,85 |
37,60 ± 4,87 |
|
|
Аритмічний |
25,40 ± 2,551 |
34,24 ± 2,072 |
41,14 ± 2,82 |
|
|
Вечірній |
43,33 ± 8,33 |
40,50 ± 0,50 |
46,33 ± 10,17 |
Примітка. Вірогідність ознаки (р ? 0,05): 1 - при порівнянні молодшого шкільного віку з середнім; 2 - при порівнянні середнього шкільного віку зі старшим.
Найбільш чітке уявлення про вікові особливості функціонування серцево-судинної системи виявлено у порівняльному аналізі індексів Робінсона в різних вікових та біоритмологічних групах. Так, у осіб з ранковим біоритмологічним типом у молодшому шкільному віці у 56% осіб значення даного показника були нижчі за середню величину і у 27% - вищі за середню величину. В середньому шкільному віці 50% осіб з ранковим біоритмологічним типом мали низькі показники даного індексу, що свідчило про відповідно низькі можливості серцево-судинної системи. В той же час у старшому шкільному віці виявлено високі та середні показники індексу Робінсона в рівному відсотковому співвідношенні 50: 50. Середній шкільний вік співпадає з критичним періодом у розвитку дитини. Тому 50% осіб вечірнього біоритмологічного типу мали низькі та середні показники даного індексу, що свідчило про низький тип реагування даного біоритмологічного типу, ускладненого віковими перебудовами в організмі.
Найбільш різноманітна динаміка показників індексу Робінсона була виявлена в осіб з аритмічним біоритмологічним типом. Так, у молодшому і старшому шкільному віці в даній групі були представлені рівні співвідношення низьких, середніх і високих значень індексу Робінсона (по 33,3 % відповідно). У середньому шкільному віці у 57% осіб було виявлено високі значення даного показника.
Виходячи з такого відсоткового співвідношення осіб з низькими значеннями даного показника, можна стверджувати, що саме в осіб з аритмічним біоритмологічним типом виявлялася найбільша стійкість у роботі серцево-судинної системи у порівнянні з іншими біоритмологічними типами.
При характеристиці адаптаційного потенціалу в осіб ранкового біоритмологічного типу в молодшому шкільному віці у 87,5% випадків виявлена задовільна адаптація, у 12,5% - напруга механізмів адаптації. При переході до середнього шкільного віку відсоткове співвідношення показника, що характеризував напругу механізмів адаптації, збільшувався в 2 рази, зменшуючи відсоток осіб із задовільною адаптацією. У осіб з аритмічним біоритмологічним типом вікова динаміка адаптаційного потенціалу спрямована в бік удосконалення адаптаційних можливостей. Так, в молодшому і середньому шкільному віці напруга механізмів адаптації спостерігалася у 33% осіб, а в старшому - лише у 5%. Решта осіб аритмічного біоритмологічного типу виявляла задовільну адаптацію.
При характеристиці осіб з вечірнім біоритмологічним типом виявлено задовільну адаптацію до умов життєдіяльності в молодшому і старшому шкільному віці (у віці 9 і 16 років). В той же час у середньому шкільному віці у 50% осіб виявлено напругу механізмів адаптації, що дозволяло припустити, що в осіб вечірнього біоритмологічного типу найбільш критичним у характеристиці пристосувальних можливостей організму є період статевого дозрівання (13-14 років).
Таким чином, перебудови біоритмологічних особливостей осіб у віці 9, 13 та 16 років характеризувалися зменшенням частки осіб ранкового біоритмологічного типу та збільшенням частки осіб аритмічного біоритмологічного типу. Залежно від типів реагування на умови життєдіяльності кожен біоритмологічний тип проявляв свої пристосувальні можливості на різних етапах шкільного віку. У віці 13 років, тобто у середньому шкільному віці, особи з ранковим біоритмологічним типом вже проявляли зрілі функціональні можливості організму, на відміну від осіб з вечірнім біоритмологічним типом, які тільки у старшому шкільному віці завершували свої функціональні перебудови в організмі. Особи з аритмічним біоритмологічним типом мали найбільш лабільні властивості на протязі всього періоду шкільного віку, максимально проявляючи свої компенсаторні можливості до умов життєдіяльності у віці 13-14 років, тобто в період статевого дозрівання.
Аналіз функціональних особливостей організму за допомогою вимірювання електропровідності біологічно активних точок шкіри здійснювався опосередковано і характеризував діяльність систем організму. Так, особи з ранковим біоритмологічним типом проявляли функціональну слабкість у роботі півкуль мозку і первинний енергодефіцит у роботі рецепторів, що свідчило про функціональну незавершеність формування структур нервової системи або надмірне навантаження на нервову систему, що перевищувало її можливості. У віці 12-14 років (середній шкільний вік) активність нервової системи декілька збільшувалася і характеризувалася як енергодефіцитний стан. У віці 15-16 років (старший шкільний вік) активність роботи півкуль мозку збільшувалася за абсолютним значенням в 1,4 рази, але залишалася в межах функціонального енергодефіциту. Рецепторна система виявляла аналогічну спрямованість, досягаючи функціональної норми в старшій школі. Слід враховувати той факт, що виявлена спрямованість супроводжувалася зменшенням кількості осіб з ранковим біоритмологічним типом.
Показники ендокринної та імунної системи серед осіб молодшого шкільного віку знаходилися в стані функціонального енергодефіциту. Ці показники поступово збільшувалися за абсолютними значеннями і досягали величини функціональної норми в старшому шкільному віці.
У зв'язку з тим, що серцево-судинна система є індикатором компенсаторних можливостей організму, було вивчено вікову динаміку її функціонування, яка характеризувалася функціональним перенапруженням, що значно перевищувало норму у всіх вікових групах (табл.4). Така підвищена робота серця, на наш погляд, зумовлена неузгодженістю в роботі серцевої і судинної систем. Причому судинна і лімфатична системи знаходилися в стані первинного енергодефіциту, який найяскравіше був виражений у молодшому шкільному віці й дещо вирівнювався у напрямі норми в середньому і старшому шкільному віці.
Таблиця 4.
Показники електричного потенціалу біологічно активних точок, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи у дітей різного віку та біоритмологічного типу в ум. од. (M ± m)
|
Біоритмологічний тип |
№ показ-ника |
Шкільний вік |
|||
|
Молодший |
Середній |
Старший |
|||
|
Ранковий |
L15 |
91,38+1,38 |
91,50+1,23 |
93, 20+1,32 |
|
|
L4 |
91,38+1,02 |
92,17+1,33 |
93, 20+1,59 |
||
|
L19 |
66,13+7,52 |
75,50+3,65 |
79,60+3,49 |
||
|
L9 |
67,63+5, 20 |
77,50+2,08 |
84, 20+2,52 |
||
|
Аритмічний |
L15 |
93,62+0,80 |
92,29+0,96 |
91,56+0,76 |
|
|
L4 |
94,08+0,64 |
92,76+1,02 |
92,17+0,72 |
||
|
L19 |
70,92+3,55 |
73,00+2,85 |
76,06+1,95 |
||
|
L9 |
72,77+4,03 |
71,06+3, 20 |
76,28+1,89 |
||
|
Вечірній |
L15 |
88,67+3,84 |
94,00+2,00 |
93,25+1,11 |
|
|
L4 |
90,00+3,51 |
93,50+2,50 |
94,00+0,91 |
||
|
L19 |
52,00+24,02 |
84,50+3,50 |
69,75+5,09 |
||
|
L9 |
50,33+20,85 |
77,50+3,50 |
60,75+7,47 |
Примітка. Показники: L9 та L19 - мозковий кровообіг, L4 та L15 - діяльність серця і судин.
Особливості функціонування органів та систем організму осіб з вечірнім біоритмологічним типом у шкільному віці полягали в тому, що стан регуляторних систем вказув на значне зниження функціональної активності нервової системи в осіб вечірнього біоритмологічного типу у порівнянні з ранковим у молодшому шкільному віці. З віком показники функціональної активності нервової системи збільшувалися, але у порівнянні з особами інших біоритмологічних типів, абсолютні величини показників даної системи в осіб з вечірнім біоритмологічним типом працездатності залишалися найнижчими.
Найменшими величинами також характеризувалися показники функціональної активності ендокринної та імунної систем. Виявлені залежності зберігалися протягом всього періоду шкільного віку, підтверджуючи, що вечірній біоритмологічний тип характеризується повільною реакцією реагування на дію чинників навколишнього середовища та умов життєдіяльності.
Таким чином, порівняльний аналіз підтверджував думку про те, що особи з вечірнім біоритмологічним типом протягом шкільного віку мали найнижчу систему регуляції адаптаційних реакцій. Енергетичний дефіцит, функціональна слабкість, малий резерв регуляторних можливостей призводили до того, що цю групу складала найнижча кількість осіб.
Гомеостатична рівновага в організмі осіб інших біоритмологічних типів розвивалася аналогічним шляхом. Низька регуляторна активність компенсувалася активацією роботи серця й шлунково-кишкового тракту, абсолютні величини збільшувалися з віком. Все це вказувало на наростання функціональної напруги в роботі серця, печінки, тонкого й товстого кишківника, підшлункової залози, селезінки й дванадцятипалої кишки. В той же час наростала дисфункція між різними органами шлунково-кишкового тракту: гіперактивність вищезазначених органів супроводжувалася низькою функціональною активністю шлунку і жовчного міхура, яка вказула на низьку узгодженість роботи органів шлунково-кишкового тракту, а відповідно й низьку ефективність процесів метаболізму. Тривала гіперактивність приводила до виснаження органу й систем організму, а відповідно й до формування патології.
Таким чином, процес життєдіяльності дитини, який у віці 7-16 років включав в себе процес навчання в школі, характеризувався зміною адаптаційних можливостей організму осіб з різними біоритмологічними типами працездатності та мав різний ступінь прояву.
Умови навчання у вищих навчальних закладах виступали новим соціальним середовищем життєдіяльності для осіб віком 18 років, а процеси росту з боку опорно-рухової системи ще спостерігалися, в організмі відбувалися процеси компенсаторних перебудов з боку діяльності серцево-судинної системи. Так, у групі осіб віком 18 років всередині біоритмологічних типів існувала вірогідна різниця в показниках гемодинаміки після дозованого фізичного навантаження, які знаходилися в межах вікової норми (ЧСС = 113,68 ± 2,96 ск. /хв., АТс = 126,92 ± 1,15 мм. рт. ст., АТд = 87,13 ± 1,17 мм. рт. ст.). Нормальна адаптація серцево-судинної системи до умов навколишнього середовища, якими в даному випадку виступали заняття у першу зміну або у першій половині дня, спостерігалася в осіб віком 18 років з ранковим біоритмологічним типом (ЧСС = 70,20 ± 2,35 ск. /хв., АТс = 115,80 ± 3,58 мм. рт. ст., АТд = 72,73 ± 2,47 мм. рт. ст.). Причому, високий показник розвитку м'язового апарату (індекс Кетлє) був виявлений в даній віковій групі у 73,4 % осіб ранкового та 71,4 % осіб аритмічного біоритмологічного типів. Добрі адаптаційні можливості серцево-судинної системи до умов життєдіяльності (індекс Робінсона) було виявлено у 30,2 % осіб вечірнього типу. Це свідчило про те, що особи ранкового біоритмологічного типу вже закінчували своє фізіологічне та функціональне формування в середньому шкільному віці, тобто більш швидко реагували на зовнішні впливи порівняно з особами вечірнього біоритмологічного типу, які мали більш довготривалий час формування пристосувальних перебудов.
Аналіз функціональних показників систем організму в групі осіб віком 18 років показав безпосередній зв'язок залежності наявності повернення показників роботи лімфатичної, нервової, серцево-судинної, травної та імунної систем у межі функціональної норми за умови зміни біоритмологічного типу на вечірній. У свою чергу це підтверджувало гіпотезу про зміни в залежності від віку розподілу біоритмологічного типів в бік вечірнього як оптимальну адаптацію до нових соціальних умов існування.
Інтегральна оцінка фізіологічних функцій та функціонального стану дитячого організму до дії екзогенних факторів дозволила виявити слабкі ланки в структурі пристосувальних механізмів організму з урахуванням віку й біоритмологічного типу працездатності та розробити рекомендації щодо корекції умов навчання дітей відповідно до їх вікових та біоритмологічних особливостей задля того, щоб процес навчання проходив з мінімальними витратами резервів здоров'я.
Висновки
У дисертації надано теоретичне обґрунтування доцільності проведення інтегральної оцінки фізіологічних функцій та функціонального стану дитячого організму, які є індикаторами адаптаційних можливостей організму, в залежності від віку та біоритмологічного типу. Доведено необхідність визначення вікових функціональних особливостей стану організму в залежності від біоритмологічного типу працездатності з метою контролю циркадної періодики фізіологічних функцій організму, яка вказує на стійкість ендогенної компоненти біологічного годинника завдяки взаємодії нервової, ендокринної, імунної та серцево-судинної систем. Результати наукового дослідження дозволили розробити новий спосіб діагностики функціонального стану організму з урахуванням вікових та біоритмологічних особливостей людини.
1. Виявлено частоту зустрічаємості ранкового, аритмічного та вечірнього циркадних ритмів добової активності у популяції осіб віком 9, 13, 16 та 18 років. Існує зміна біоритмологічного типу з віком: відбувалося вірогідне зменшення кількості осіб ранкового біоритмологічного типу в середньому та старшому шкільному віці.
2. Рівень фізіологічних функцій показників гемодинаміки у осіб ранкового біоритмологічного типу у всіх вікових групах не змінювався порівняно з молодшим шкільним віком (ЧСС = 74,75 ± 3,60 ск. /хв., АТс = 110,13 ± 4,70 мм. рт. ст., АТд = 80,25 ± 4,55 мм. рт. ст.) та перевищував межі вікової норми. Показники гемодинаміки у всіх вікових групах осіб аритмічного біоритмологічного типу змінювалися порівняно з молодшим шкільним віком, що свідчило про лабільність пристосування до умов життєдіяльності осіб даного біоритмологічного типу. Для осіб з вечірнім біоритмологічним типом найбільш критичним періодом в характеристиці показників гемодинаміки був період статевого дозрівання (13-14 років).
3. Рівень фізіологічних функцій показників зовнішнього дихання в осіб ранкового та аритмічного біоритмологічних типів у молодшому та середньому шкільному віці свідчив про швидкість реагування осіб з ранковим та аритмічним циркадними ритмами активності на фізіологічні та соціальні чинники середовища (ЖЄЛ = 2,02 ± 0,09 л). Низьке значення показника зовнішнього дихання в осіб вечірнього біоритмологічного типу (ЖЄЛ = 1,40 ± 0,10 л) свідчило про лімітовані фізичні можливості кардіореспіраторної системи у молодшому шкільному віці.
4. Виявлені перевищення показників електропотенціалу біологічно активних точок шкіри відповідних до серцево-судинної системи (значення показників, які характеризують роботу серця, вищі за 88,67+3,84 ум. од.) та органів шлунково-кишкового тракту (значення показників вищі за 90,67 ± 0,88 ум. од.) у 90 % випадків властиві для осіб віком 9, 13 та 16 років свідчили про порушення гомеостатичної рівноваги на протязі періоду шкільного віку.
5. Виявлена взаємозалежність між фізіологічними параметрами показників гемодинаміки та зовнішнього дихання, з одного боку, та показниками електропотенціалу біологічно активних точок шкіри, що відповідали за діяльність серцево-судинної системи, з іншого, свідчило про взаємозв'язок серцево-судинної, імунної, нейроендокринної, та лімфатичної систем у процесі формування компенсаторних механізмів організму вже в молодшому шкільному віці.
6. Збільшення кількості осіб з аритмічним біоритмологічним типом вдвічі при переході від молодшого до середнього шкільного віку та зменшення функціональних можливостей організму з боку серцево-судинної системи вказували на первинні порушення адаптаційних механізмів, починаючи з молодшого шкільного віку.
7. Добова динаміка працездатності та особливості компенсаторних перебудов в організмі осіб з різним біоритмологічним типом працездатності у віці 9, 13, 16 та 18 років залежить від способу життя (циркадного ритму), що у свою чергу впливало на фізіологічні функції та функціональні характеристики органів та систем організму, які можна верифікувати за допомогою показників електропотенціалу біологічно активних точок шкіри відповідних фізіологічних систем.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При вивченні закономірностей та механізмів взаємодії природних, генетичних, екологічних та соціальних чинників у природі та суспільстві, які безпосередньо впливають на стан здоров'я дитячого організму на сучасному етапі розвитку суспільства, доцільно використовувати запропонований нами спосіб діагностики функціонального стану організму людини в залежності від вікових та біоритмологічних особливостей.
2. При визначенні функціональних змін в організмі, викликаних компонентами систем регуляції фізіологічних процесів, слід звертати увагу на біоритмологічний тип особистості.
3. При дослідженні стану неспецифічної напруги організму, який послаблює його пристосувальні можливості, що у свою чергу сприяє розвитку багатьох хвороб та супутніх їм станів, слід звертати увагу на відповідність біоритмологічного типу організму умовам його життєдіяльності з метою виявлення й профілактики десинхронозів.
4. З метою профілактики виснаження фізіологічних механізмів регуляції при розвитку багатьох хвороб та погіршення стану здоров'я дітей, зниження їх соціальної дієздатності слід відзначити можливу невідповідність соціального навантаження характеристиці їх циркадної системи. У зв'язку з цим, доцільно поставити базовою проблемою збереження й підтримку природного ритму функціонування підростаючого організму як новий і ефективний спосіб збереження та зміцнення здоров'я дітей та підлітків у фізіології, гігієні, медицині, валеології та педагогіці.
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
1. Тимченко Г.М. Біоритмологічні аспекти адаптації до навчальної діяльності /Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2004. - Вип.6. - С.153-159.
2. Тимченко Г.М. Вплив біоритмів на механізми адаптації людини до навколишнього середовища / Г.М. Тимченко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2004. - № 640. - С.59-61.
3. Тимченко Г.М. Біоритми та здоров'я людини. Валеологічний аспект. / Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2005. - Випуск 7. - С.169-175.
4. Тимченко Г.М. Зміна функціональної активності органів та систем організму протягом доби / Г.М. Тимченко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 717. - С.51-55.
5. Гончаренко М.С. Виявлення адаптаційних можливостей дитячого організму в залежності від віку та хронотипу на основі комплексної оцінки функціонального стану організму / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2007. - Вип.9. - С.141-147. Здобувачем проведено визначення хронотипів та адаптаційних можливостей дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.
6. Гончаренко М.С. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в різних вікових та хронобіологічних групах / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 9. - С.36-43. Здобувачем проведено дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.
7. Гончаренко М.С. Адаптационные возможности школьников в зависимости от возраста и хронотипа / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Природничий альманах. - 2009. - Вип.12. - С.47-57. Здобувачем проведено визначення хронотипів та адаптаційних можливостей дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.
8. Гончаренко М.С. Формирование функциональных перестроек в организме детей в зависимости от возраста и биоритмологического типа / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Проблеми сучасної медичної освіти і науки. - 2009. - №4. - С.13-17. Здобувачем проведено визначення біоритмологічних типів дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.
9. Патент на корисну модель № 31030 МПК (2006) А61В 5/00. Спосіб діагностики функціонального стану організму людини. / Гончаренко М.С., Толпигін С.В., Тимченко Г. М; заявл.31.10.2007 р.; опубл.25.03.2008 р. Бюл. № 6. Здобувачем запропоновано враховувати особливості циркадного ритму працездатності при проведенні оцінки функціонального стану організму.
10. Тимченко Г.М. Хронобіологічні аспекти адаптації студентів до вищої школи / Г.М. Тимченко // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвиту / Збірник наукових праць Кіровоградського державного педагогічного університету ім.В. Вінниченко. - Кіровоград, 2004. - С.44-47.
11. Тимченко А.Н. Биоритмы и здоровье человека // Тези доповідей Х Ювілейної міжнародної конференції ["Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування"], (28-31 жовтня 2004 р., Київ). - 2004. - С.85-87.
12. Тимченко А.Н. Анализ энергетических показателей систем организма у студентов в зависимости от времени суток // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (8-10 квітня 2005 р., Харків). - 2005. - С.169-178.
13. Тимченко А.Н. Анализ энергетических показателей систем организма у студентов в зависимости от времени суток // Матеріали конференції з міжнародною участю ["Валеологія: перші досягнення та перспективи"], (22-23 листопада 2005 р., Київ). - 2005. - С.59-60.
14. Тимченко А.Н. Изменение функциональной активности органов и систем организма в течение суток // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (5-7 квітня 2006 р., Харків). - 2006. - С.177-184.
15. Тимченко А.Н. Сравнительная характеристика функциональной активности органов и систем организма в смешанном и вечернем хронотипах у студентов в течение суток // Материалы XII Международного симпозиума ["Эколого-физиологические проблемы адаптации"], (29-31 января 2007 г., Москва). - 2007. - С.434-436.
16. Тимченко А.Н. Особенности формирования адаптационных реакций детского организма в различных возрастах и хронотипах // Материалы IX международного конгресса ["Здоровье и образование в ХХI веке. Влияние космической погоды на биологические системы в свете учения А.Л. Чижевского"], (27-30 ноября 2008 г., Москва). - 2008. - С.234.
Анотація
Тимченко Г.М. Особливості формування адаптаційних реакцій дитячого організму в залежності від віку та біоритмологічного типу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010.
У дисертації надано теоретичне обґрунтування доцільності проведення інтегральної оцінки фізіологічних функцій та функціонального стану організму, які є індикаторами адаптаційних можливостей організму, в залежності від віку та біоритмологічного типу. Уперше проведено оцінку рівня фізіологічних можливостей організму осіб віком 9, 13 та 16 років в залежності від біоритмологічного типу та з урахуванням різного рівня антропоекологічного навантаження. Виявлені відмінності при проведенні порівняльної характеристики фізіологічних можливостей (гемодинаміки та зовнішнього дихання) та функціонального стану організму осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами сну та пильнування дозволили виявити первинні зміни в стані здоров'я, які є наслідком порушення природного циркадного ритму.
Ключові слова: циркадний ритм, біоритмологічний тип, фізіологічні функції, функціональний стан, адаптація.
Аннотация
Тимченко А.Н. Особенности формирования адаптационных реакций детского организма в зависимости от возраста и биоритмологического типа. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.
В диссертации осуществлено теоретическое и экспериментальное обоснование необходимости проведения интегральной оценки физиологических функций и функционального состояния организма, являющихся индикаторами адаптационных возможностей организма, в зависимости от возраста и биоритмологического типа. Впервые проведена оценка уровня физиологических возможностей организма в возрасте 9, 13 и 16 лет в зависимости от биоритмологического типа и с учетом различного уровня антропоэкологической нагрузки. Выявленные отличия при проведении сравнительной характеристики физиологических возможностей (гемодинамики и внешнего дыхания) и функционального состояния организма людей в возрасте 18 лет с различными биоритмологическими типами активности сна и бодрствования позволили выявить первичные нарушения в состоянии здоровья, являющиеся следствием нарушения естественного циркадного ритма человека.
...Подобные документы
Організація організму людини як цілісної живої системи. Виокремлені рівні: молекулярний, клітинний, клітинно-органний, організменний, популяційно-видовий, біоценотичний, біосферний. Розвиток організму людини - онтогенез. Методи дослідження генетики.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 09.01.2009Розвиток ендокринології та вивчення ролі гормонів в пристосувальних реакціях організму. Структурно-функціональні особливості та патологічні стани наднирників у ембріонів та дітей, їх дослідження в процесі старіння у зрілих людей та осіб похилого віку.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.02.2011Хімічний склад людського організму та його роль в забезпеченні життєдіяльності організму. Психосоматичні захворювання та їх поширеність у сучасному світі. Психофізіологічні механізми адаптації організму до змін навколишнього середовища. Вчення по стрес.
реферат [31,9 K], добавлен 21.06.2010Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях.
реферат [12,7 K], добавлен 19.08.2005Будова, призначення та місцезнаходження одношарового, багатошарового, залозистого, війчастого епітелію. Види та структура сполучних і м'язових тканин, їх функції. Основні складові нервової тканини, її роль у зв'язку організму з навколишнім середовищем.
презентация [2,8 M], добавлен 01.10.2012Сальні та потові залози, їх будова та функції. Епіфіз, його роль у птахів і ссавців як нейроендокринного перетворювача. Зв'язок епіфізу з порушеннями у людини добового ритму організму. Регуляція біологічних ритмів, ендокринних функцій та метаболізму.
контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.07.2010Порушення гомеостазу в організмі внаслідок гемопаразитарної інвазії. Методи оцінки стану організму. Ступень напруження адаптаційних процесів Pelophylax ridibundus, що інвазовані гемопаразитами. Застосування інтегральних індексів лейкоцитарної формули.
статья [999,7 K], добавлен 21.09.2017Основі регуляції різноманітної діяльності організму. Функції нервової та ендокринної систем. Реакція організму на будь-яке подразнення. Механізм утворення умовних рефлексів. Роль підкіркових структур та кори великого мозку. Гальмування умовних рефлексів.
реферат [30,7 K], добавлен 30.03.2012Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.
реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Визначення тканини як системи клітин і міжклітинної речовини, що мають подібну будову. Поняття єдності фізіологічних систем організму. Характеристика, будова та функції опорно-рухового апарату людини. Хімічна, анатомічна і мікроскопічна будова кісток.
конспект урока [16,3 K], добавлен 06.04.2012Зоологічний опис дінго як здичавілого і хижого австралійського собаки. Ареал проживання, розміри, кормова база і особливості розвитку організму диких собак Австралії. Особливості поведінки дінго, їх роль у фауні і використання австралійськими племенами.
презентация [10,4 M], добавлен 07.11.2013Обґрунтування особливостей газообміну в організмі дітей 3-7 років. Характеристика розвитку організму дитини дошкільного віку. Вікові особливості дихання дитини: будова, дихальні рухи, газообмін у легенях. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2010Біологія людини як комплекс наук. Антропологічні дослідження людського організму. Диференціація локальних груп людства, виділених як раси. Ознаки внутрішнього середовища людини. Шляхи впливу біосфери на організм людини. Резерв адаптивної мінливості.
реферат [26,3 K], добавлен 24.07.2010Гамети чоловічого і жіночого організму. Коротка характеристика процесу запліднення. Внутрішня будова статевих органів людини. Критичні періоди вагітності. Початок нового життя. Біосоціальна основа сім'ї. Пропорції тіла людини в різні періоди життя.
презентация [6,6 M], добавлен 10.04.2014Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011Мутації як стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму, основні причини та механізм їх виникнення. Сутність та класифікація, типи та відмінні особливості генних мутацій, їх результати.
презентация [239,4 K], добавлен 18.01.2014Загальна характеристика водного обміну рослинного організму: надходження води в клітину; дифузія, осмос, тургор. Роль водного балансу у фізіологічних процесах. Транспірація, її значення, фактори що впливають на цей процес. Пересування води по рослині.
курсовая работа [245,3 K], добавлен 27.08.2011Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014Загальне поняття про вищу нервову діяльність. Онтогенетичний розвиток великих півкуль головного мозку. Типи вищої нервової діяльності. Фізіологічна єдність і взаємодія першої і другої сигнальних систем дітей. Чутливість і мінливість молодого організму.
реферат [37,3 K], добавлен 17.12.2012
