Плодожерки (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) Полісся та Лісостепу Лівобережної України (фауна, систематика, біологічні особливості)

Таблиця 4 Порівняння подібності видових складів плодожерок основних фізико-географічних регіонів України

Для порівняння подібності видових складів плодожерок основних фізико-географічних зон України проведено також кластерний аналіз, у результаті чого отримано дендрограму (рис. 4), з якої слідує, що за подібністю видових складів плодожерок, Українські Карпати (УК) та зона широколистяних лісів (ЗШЛ) об'єднуються в один кластер, лісостепова зона (ЛСЗ) та Гірський Крим (КГ) - у другий кластер, а разом вони формують один спільний кластер. Відокремлено на дендрограмі розташовуються степова зона (СЗ) та зона мішаних лісів (ЗМЛ).

Рис. 4 Дендрограма подібності видових складів плодожерок основних фізико-географічних регіонів України

6.2. Аналіз ареалів. У класифікації ареалів плодожерок фауни України використано підхід, запропонований О. Г. Радченком (2008) для класифікації ареалів Formicidae фауни України. Усі нативні види плодожерок фауни України, крім двох адвентивних (плодожерки конопляної (Grapholita delineana (Walker, 1863)) та плодожерки східної (Grapholita molesta (Busck, 1916)), а також плодожерки яблуневої (Cydia pomonella (Linnaeus, 1758)), яка поширилася завдяки людині на всіх континентах, крім Антарктиди, за типом ареалу, віднесені до 19 зоогеографічних комплексів, які згруповані в 3 фауногенетичні класи: зони хвойних лісів, зони мішаних і листяних лісів, субаридної та аридної зон Євразії.

I. До класу зони хвойних лісів належать 10 видів плодожерок фауни України та 1 - фауни Полісся та Лісостепу Лівобережної України. Цей клас об'єднує 4 зоогеографічні комплекси видів плодожерок: бореальний (Б), монтанний (М), амфіпалеартичний бореальний (АПБ), трансголарктичний (північний варіант, Гпн).

II. До класу зони мішаних і листяних лісів належать 80 видів плодожерок фауни України та 52 - фауни досліджуваного регіону. Цей клас об'єднує 9 зоогеографічних комплексів видів плодожерок: європейський лісовий (ЄЛ), європейсько-західносибірський (ЄЗ), європейсько-кавказький (ЄК), європейсько-малоазіатський (ЄМ), східноєвропейський (СЄ), європейсько-тянь-шанський (ЄТ), амфіпалеартичний неморальний (АПН), транспалеарктичний (південний варіант, Ппд), трансголарктичний (південний варіант, Гпд).

III. До класу субаридної та аридної зон Євразії належать 15 видів плодожерок фауни України та 3 - фауни досліджуваного регіону. Цей клас об'єднує 6 зоогеографічних комплексів видів плодожерок: південноєвропейський (ПЄ), середземноморський (СР), кримсько-кавказький (КК), кримський (КР), древньосередземський (ДС), степовий (СТ).

Види плодожерок фауни Полісся та Лісостепу Лівобережної України належать до 12 зоогеографічних комплексів (рис. 5), які об'єднуються в три, вже згадані, фауногенетичні класи. Клас зони хвойних лісів представлений одним зоогеографічним комплексом - бореальним, до якого належить один вид плодожерок. Клас зони мішаних і листяних лісів представлений 9 зоогеографічними комплексами, які об'єднують 53 види плодожерок. Клас субаридної та аридної зон Євразії представлений двома зоогеографічними комплексами (південноєвропейським і степовим), кожен з яких включає один вид плодожерок.

Переважна більшість (відповідно 76% і 93%) видів плодожерок фауни України та фауни досліджуваного регіону належить до фауногенетичного класу зони мішаних і листяних лісів.

Співвідношення часток видів плодожерок фауни України та фауни досліджуваного регіону, які належать до «гумідних» (I і II) та «аридних» (III) фауногенетичних класів, становить відповідно 86% до 14% та 95% до 5%.

Як у фауні України, так і у фауні досліджуваного регіону, найбільша кількість видів плодожерок належить до двох зоогеографічних комплексів: транспалеарктичного південного (24 та 17 видів відповідно) та європейсько-кавказького (19 та 11 видів). Інші зоогеографічні комплекси плодожерок представлені значно меншою кількістю видів (рис. 5).

У складі та поширенні зоогеографічних комплексів і фауногенетичних класів плодожерок у різних фізико-географічних регіонах України є відміни, які є результатом як специфіки сучасних ландшафтів, так і історії формування фауни цих територій.

В усіх гірських ландшафтних країнах і фізико-географічних зонах України переважна більшість видів плодожерок належить до фауногенетичного класу зони мішаних і листяних лісів. Частка таких видів серед плодожерок фауни основних фізико-географічних регіонів України становить від 79% (у Гірському Криму) до 93% (у степовій зоні України). Частки видів плодожерок інших фауногенетичних класів значно менші. Так, наприклад, частка видів класу зони хвойних лісів серед плодожерок становить від 2% (у фауні степової зони) до 13% (у фауні зони широколистяних лісів), а частка видів класу субаридної та аридної зон Євразії - від повної відсутності таких у фауні Українських Карпат до 15% у фауні Гірського Криму.

Кількість зоогеографічних комплексів видів плодожерок становить у фауні основних фізико-географічних регіонів України в межах від 11 (у степовій зоні) до 15 (у Гірському Криму).

Із 19 зоогеографічних комплексів видів плодожерок фауни України, 9 - представлені в усіх основних фізико-географічних регіонах України, причому 8 із них належать до фауногенетичного класу зони мішаних і листяних лісів, і лише один (бореальний) - до класу зони хвойних лісів. Тільки серед плодожерок Кримської гірської фауни наявні види, які належать до середземноморського, кримсько-кавказького та кримського зоогеографічних комплексів.

Найбільша кількість видів плодожерок у фауні всіх основних фізико-географічних регіонів України належить до двох зоогеографічних комплексів - транспалеарктичного південного та європейсько-кавказького.

У зоогеографічному відношенні, як за складом фауногенетичних класів, так і зоогеографічних комплексів плодожерок, найбільш подібними є фауна Українських Карпат і фауна зони широколистяних лісів, а також фауна степової зони і фауна лісостепової зони.

РОЗДІЛ 7. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

Серед плодожерок фауни Полісся та Лісостепу Лівобережної України виявлено 32 види, що мають господарське значення, з яких 27 видів в умовах досліджуваного регіону пошкоджують культурні рослини і 5 видів - лісові та паркові насадження. Види, які мають господарське значення, за ступенем шкодочинності віднесено до потенційних (18 видів), другорядних (8 видів) та першорядних (6 видів) шкідників. До останніх належать: плодожерка горохова (Cydia nigricana (Fabricius, 1794), плодожерка яблунева (C. pomonella (Linnaeus, 1758), плодожерка грушева (C. pyrivora (Danilevsky, 1947), плодожерка конопляна (Grapholita delineana (Walker, 1863), плодожерка сливова (G. funebrana (Treitschke, 1835) та плодожерка східна (G. molesta (Busck, 1916). Ці види мають найбільше економічне значення, оскільки завдають значних матеріальних збитків господарствам, що займаються садівництвом і вирощуванням деяких (бобові, коноплі) польових культур. У розділі також охарактеризовано основні групи і види плодожерок-шкідників культурних рослин, лісових і паркових насаджень, розглянуто особливості їхньої шкодочинності та зазначено найголовніші методи боротьби з ними.

ВИСНОВКИ

Встановлено сучасний видовий склад і поширення плодожерок Полісся та Лісостепу Лівобережної України, з'ясовано фенологічні особливості їхнього льоту та циклів розвитку, здійснено аналіз трофічних зв'язків, ландшафтно-зонального розподілу та ареалів, складено ключі для визначення імаго плодожерок фауни України.

1. У фауні Полісся та Лісостепу Лівобережної України виявлено 59 видів плодожерок із 6 родів, що становить 55% від кількості видів цієї триби у фауні України. Вперше для фауни України виявлено 7 видів, фауни Правобережної України - 6 видів, Лівобережної України - 13 видів, Українського Полісся - 7 видів, Полісся Правобережної України - 2 види, Полісся Лівобережної України - 13 видів, Лісостепу - 13 видів, Лісостепу Правобережної України - 13 видів, Лісостепу Лівобережної України - 17 видів, Степу - 6 видів, Степу Правобережної України - 6 видів, Степу Лівобережної України - 7 видів, зони широколистяних лісів - 1 вид, Українських Карпат - 1 вид плодожерок.

2. Види плодожерок регіональної фауни за типом ареалу віднесені до 12 зоогеографічних комплексів, які згруповані в три фауногенетичні класи: зони хвойних лісів (включає 1 вид), зони мішаних і листяних лісів (53 види) і субаридної та аридної зон Євразії (2 види). Найбільше видів плодожерок регіональної фауни мають транспалеарктичний (17 видів) та європейсько-кавказький (11 видів) тип ареалу.

3. У результаті дослідження морфологічних ознак імаго встановлено, що для родової діагностики плодожерок доцільно використовувати особливості жилкування задніх крил і будови генітальних апаратів самців і самок, а також особливості андроконіальних структур самців, водночас рисунок та забарвлення крил не мають родової специфічності і можуть використовуватися тільки для характеристики підтриб, груп видів та видової діагностики. Для визначення видів також слід використовувати особливості будови генітального апарата самців і самок, будови та забарвлення лусочкового покриву голови і нижньогубних щупиків. Виходячи з цього, вперше складено ключі для визначення плодожерок фауни України.

4. Літ плодожерок в умовах досліджуваного регіону відбувається з третьої декади березня до кінця вересня. Найбільша кількість видів літає в другій декаді червня. Виділено 5 фенологічних періодів, які характеризуються початком льоту певних феноіндикаторних видів плодожерок: 1) весняний (третя декада березня - друга декада травня); 2) ранньолітній (третя декада травня - перша декада червня); 3) середньолітній (друга - третя декади червня); 4) пізньолітній (липень); 5) передосінній (серпень). Літ переважної більшості плодожерок регіональної фауни (46 видів) починається у весняний феноперіод, при чому 37 видів із них починають літати в третій декаді квітня - другій декаді травня.

5. Для видів плодожерок регіональної фауни встановлені три типи діапаузи: зимова, літня та літньо-зимова. Зимова діапауза характерна для всіх видів, літня - лише для 1 виду, а літньо-зимова - для деяких поліциклічних видів. Більшість видів плодожерок регіональної фауни (49 видів) - моновольтинні. Бівольтинними є 8 видів, а ще 2 види - полівольтинними (в умовах досліджуваного регіону ці види здатні давати до трьох генерацій на рік).

6. Для гусениць плодожерок характерна трофічна спеціалізація в трьох напрямках: приуроченість до певних життєвих форм і флористичних груп кормових рослин, та до живлення їхніми окремими частинами і органами. За приуроченістю до життєвих форм кормових рослин, серед плодожерок регіональної фауни, переважають хортофаги (29 видів, 50%), за широтою трофічної спеціалізації - олігофаги (34 види, 59%), а за живленням окремими частинами і органами рослин - карпофаги (30 видів, 68%). Більшість видів плодожерок фауни досліджуваного регіону трофічно пов'язані з рослинами родин Asteraceae, Fagaceae, Fabaceae, Rosaceae, Betulaceae та Aceraceae.

7. Із 59 видів плодожерок регіональної фауни, господарське значення мають 32 види, з яких 27 - шкодять культурним рослинам і 5 - лісовим і парковим насадженням. Потенційними шкідниками є 18, другорядними - 8, першорядними - 6 видів плодожерок досліджуваного регіону.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кавурка В. В. Фауна листовійок (Lepidoptera, Tortricidae) Національного природного парку «Гомільшанські ліси» (Харківська обл., Україна) / В. В. Кавурка // Природничий альманах. Серія: Біологічні науки. Ї Херсон, 2010. Ї Вип. 14. Ї С. 87-101.

2. Кавурка В. В. Фауна плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) Полісся та Лісостепу Лівобережної України / В. В. Кавурка // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. Ї 2010. Ї Вип. 29. Ї С. 140-159.

3. Kavurka V. V. New Records of Tortricid Moths (Lepidoptera, Tortricidae) from Ukraine / V. V. Kavurka // Вестник зоологии. Ї 2010. Ї Т. 44, №. 4. Ї С. 301-308.

4. Кавурка В. В. К изучению фауны плодожорок (Lepidoptera: Tortricidae: Grapholitini) Харьковской области Украины / В. В. Кавурка, Ю. А. Гугля // Известия Харьковского энтомологического общества. Ї 2008 (2009). Ї Т. XVI, Вып. 1-2. Ї С. 30-36. (особистий внесок 85%: збір та опрацювання частини матеріалу, визначення та перевірка визначення всього матеріалу, написання тексту)

5. Кавурка В. В. К изучению плодожорок рода Dichrorampha Guenйe, 1845 (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) фауны Полесья и Лесостепи Левобережной Украины / В. В. Кавурка // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: матеріали I міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих учених (23-26 лютого 2009 р., м. Донецьк). Ї Донецьк: «Вебер» (Донецька філія), 2009. Ї Т. I. Ї С. 185-186.

6. Кавурка В. В. К изучению фауны плодожорок (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) Черниговской области Украины / В. В. Кавурка // Матеріали IV Всеукраїнської студентської наукової конференції «Cучасні проблеми природничих наук» (Ніжин, 22-23 квітня 2009 р.). Ї Ніжин, 2009. Ї С. 50-51.

7. Кавурка В. В. К изучению листовёрток (Lepidoptera, Tortricidae) фауны Национального природного парка «Гомольшанские леса» (Харьковская область, Украина) / В. В. Кавурка // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). Ї Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2009. Ї С. 426-433.

8. Кавурка В. В. До вивчення фауни плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) Полісся та Лісостепу Лівобережної України [Електронний ресурс] / В. В. Кавурка // Тези доповідей конференції молодих дослідників-зоологів - 2008 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 02.10.2008 р.). Ї К., 2008. Ї С. 8-9. Ї (Зоологічний кур'єр; № 2). Ї Режим доступу: http://www.izan.kiev.ua/KMD-2008-tezy.pdf.

9. Кавурка В. В. Фауна плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) України: історія та перспективи вивчення [Електронний ресурс] / В. В. Кавурка // Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів - 2009 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 8-9.04 2009 р.). Ї К., 2009. Ї C. 20-21. Ї (Зоологічний кур'єр; № 3). Ї Режим доступу: http://www.izan.kiev.ua/KMDZ09-abstr.pdf.

10. Кавурка В. В. Трофічні зв'язки плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) фауни України [Електронний ресурс] / В. В. Кавурка // Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів - 2010 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 20-21.04 2010 р.). -- К., 2010. -- С. 18. -- (Зоологічний кур'єр; № 4.). Ї Режим доступу: http://www.izan.kiev.ua/rmd/KMDZ10-abstr.pdf.

Размещено на Allbest.ru