Роль глутамату та пролінвмісних ди- та трипептидів у регуляції морфо-функціонального стану шлунка

Проведення лектинового гістохімічного дослідження показало, що у тварин контрольної групи структурні компоненти СОШ переважно зв'язувалися з лектинами HPA, WGA, SBA, RCA, що співпадає з іншими дослідженнями [Fischer J., 1984] та обумовлено тим, що серед глікопротеїдів в СОШ переважають N-ацетилглюкозамін, N-ацетилгалактозамін [Полак Дж.М., 1989]. При стрес- та етаноліндукованих ураженнях ми відмітили зміни забарвлення лектинів у структурних компонентах СОШ, з'являються вуглеводні детермінанти, які були відсутні в контролі. Вогнищеве LABA-, SNA- та PNA-маркування свідчить на користь незрілості продукованого муцинового секрету, розвиток запалення та патологічні зміни в СОШ шлунка [Bara J., 1980; Заячківська О.С., 2006; Вернигородський С.В., 2010]. Профілактичне введення пролінвмісних пептидів приводило до стабілізації глікопротеїдного складу СОШ, порушеного дією гострого стресу та введенням етанолу.

Зроблено висновок, що за умов розвитку ерозивно-виразкових уражень в СОШ щурів, викликаних дією гострого стресу та етанолу, відбуваються деструктивні зміни паренхімальних і стромальних елементів, до складу яких входять колагенові і еластинові волокна, а введення компонентів колагену (гліпролінів) запобігає пошкодженню та стимулює регенерацію колагенових волокон строми. Слід зазначити, що всі використані нами лектини: НРА (NAcбDGal), LABA (бLFuc), PNA (ЯDGal), WGA (вNAcDGlс/NAcNeu), SNA (Neu5Ac/2>6Gal), SBA (бNAcDGal), RCA (вDGal>вDGalNAc) не проявили специфічності зв'язування до ендокриноцитів СОШ та не можуть слугувати маркерами для виявлення даних клітин.

Спираючись на отримані нами дані про антисекреторні, антивиразкові, антиоксидантні властивості гліпролінів та дані літератури про те, що пролінвмісні пептиди зменшують масу тіла [Исаев В.А., 2003; Самоніна Г.Ю., 2003], ми вирішили дослідити вплив одночасного тривалого введення гліпролінів з глутаматом натрію на морфо-функціональний стан шлунка та масу тіла щурів.

Встановлено, що одночасне тривале введення глутамату натрію і гліпролінів Про-Глі-Про або Глі-Про призводило до зменшення базальної ШСК у порівнянні з тривалим ізольованим введенням глутамату натрію, який викликав збільшення секреції соляної кислоти в середньому у 5 разів. Зменшення дебіту кислоти при одночасному введенні з глутаматом натрію Про-Глі було статистично не достовірним (рис. 9, А). У групах щурів, яким протягом 30 днів вводили пролінвмістні пептиди одночасно з глутаматом натрію, приріст маси тіла не відрізнявся від контролю (рис. 9, Б).

Рис. 9. Вплив Про-Глі-Про (3,7 мкмоль/кг, в/о), Глі-Про (3,7 мкмоль/кг, в/о) та Про-Глі (3,7 мкмоль/кг, в/о) на базальну шлункову секрецію кислоти (А) та зміни маси тіла (Б) у щурів в умовах 30-ти денного введення глутамату натрію (ГН) (30 мг/кг, перорально), M+m: 1- контроль (n=7); 2 - ГН (n=7); 3 - Про-Глі-Про + ГН (n=7); 4 - Глі-Про + ГН (n=7); 5 - Про-Глі + ГН (n=7). * - р<0,05, *** - p<0,001 у порівнянні з контролем; # - p<0,05, ## - p<0,01, ### - p<0,001 у порівнянні з 30-ти денним введенням ГН.

Всі досліджувані гліпроліни при одночасному 30-ти денному введенні з глутаматом натрію суттєво зменшували площу виразок у шлунку щурів: Про-Глі-Про - на 97% (р<0,001), Глі-Про - на 97% (р<0,001), Про-Глі - на 92% (р<0,001) (рис. 10, А) у порівнянні з групою щурів, яким вводили тільки глутамат натрію. Гліпроліни також зменшували довжину ерозій в шлунку щурів: Про-Глі-Про - на 86% (р<0,001), Глі-Про - на 69% (р<0,001), Про-Глі - на 82% (р<0,001) (рис. 10, Б). Зменшення деструктивних змін при сумісному введенні глутамату натрію та гліпролінів підтверджено морфологічними дослідженнями.

Всі досліджувані групи тварин були піддані дії гострого стресу. У щурів, яким упродовж 30-ти днів вводили глутамат натрію, даний вид стресу викликав більш сильні деструктивні ураження СОШ, ніж у щурів, яким вводили плацебо. Так, площа виразок і довжина ерозій збільшилася відповідно на 129% (р<0,001) та на 304% (р<0,001). У групі щурів, яким 30 днів одночасно з глутаматом натрію вводили гліпроліни, підвищувалась стійкість СОШ до дії стресу (рис. 11).

Рис. 10. Вплив Про-Глі-Про (3,7 мкмоль/кг, в/о), Глі-Про (3,7 мкмоль/кг, в/о) та Про-Глі (3,7 мкмоль/кг, в/о) на площу виразок (А) та довжину ерозій (Б) у шлунку щурів в умовах 30-ти денного введення глутамату натрію (ГН) (30 мг/кг, перорально), M+m: 1 - ГН (n=7); 2 - Про-Глі-Про + ГН (n=7); 3 - Глі-Про + ГН (n=7); 4 - Про-Глі + ГН (n=7). *** - p<0,001 у порівнянні з 30-ти денним введенням ГН.

Рис. 11. Вплив сумісного 30-ти денного введення гліпролінів (Про-Глі-Про, Глі-Про і Про-Глі в дозі 3,7 мкмоль/кг відповідно, в/о) та глутамату натрію (ГН) (30 мг/кг, перорально) на стійкість слизової оболонки шлунка (площа виразок (А) та довжина ерозій (Б)) до дії стресу: 1 - стрес-контроль (n=7); 2 - ГН+стрес (n=7);3 - Про-Глі-Про +ГН+стрес (n=7); 4 - Глі-Про+ГН+стрес (n=7); 5 - Про-Глі+ГН+стрес (n=7). *** - p<0,001 у порівнянні з стрес-контролем; ### - p<0,001 у порівнянні з 30-ти денним введенням ГН.

Таким чином, одночасне тривале введення глутамату натрію і пролінвмісних пептидів призводило до стабілізації морфо-функціонального стану шлунка, порушеного ізольованим введенням глутамату, та відновлення маси тіла до контрольних величин. Для пояснення цього факту можна навести дані літератури про те, що цикло-Про-Глі зменшує вивільнення з терміналей глутамату в ЦНС [Романова Г.А., 1998]. Отже, гліпроліни є новим класом речовин, перспективних для розробки на їх основі цитопротективних препаратів та засобів, що усувають негативні наслідки (гіперсекреція соляної кислоти, ураження та деструктивні зміни СОШ, розвиток ожиріння) тривалого та неконтрольованого на сьогодні вживання глутамату натрію в якості харчової добавки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Встановлено, що глутамат натрію, при тривалому введенні викликає гіперсекрецію соляної кислоти в шлунку, спричиняє розвиток ерозивно-виразкових уражень в СОШ та посилює приріст маси тіла. Одержані дані слід враховувати кожній людині при формуванні щоденного раціону, так як глутамат натрію широко використовується в багатьох харчових виробництвах і користується великою популярністю в світі. Людям з гіперсекрецією соляної кислоти, зі схильністю до ожиріння та виразковою хворобою в анамнезі слід уникати харчування в ресторанах швидкого харчування з метою запобігання надмірного надходження глутамату натрію в організм.

2. Оскільки пролінвмісні пептиди ефективно захищають СОШ щурів від ерозивно-виразкових уражень і запобігають надмірному збільшенню маси тіла щурів, викликаних тривалим введенням глутамату натрію, ми розглядаємо гліпроліни як перспективні для розробки і впровадження в практику засобів профілактики побічної дії харчової добавки глутамату натрію.

3. Гліпроліни є перспективними для розробки і впровадження в гастроентерологічну практику засобів профілактики та лікування захворювань, пов'язаних з гіперсекрецією соляної кислоти. Гліпроліни також проявили властивості стреспротектора та адаптогена і є перспективними засобами профілактики та лікування наслідків дії стресу на організм.

4. Спираючись на одержані дані щодо відсутності впливу блокаторів іонного каналу, поліамінного, фенілциклідинового та гліцинового сайтів на базальну ШСК, блокатори NMDA-рецепторів, які використовують у лікуванні нейродегенеративних захворювань, слід приймати не одразу після їжі, як написано в інструкції, а у міжтравний період, а саме, за годину до прийому їжі.

5. Встановлена властивість периферичних глутаматних рецепторів каїнатного-підтипу гальмувати ШСК відкриває перспективи для створення селективних агоністів даних рецепторів, які не проходять гемато-енцефалічний бар'єр, та їх використання у профілактиці та лікуванні різних патологій, пов'язаних з гіперсекрецією соляної кислоти в шлунку.

ВИСНОВКИ

На основі комплексного підходу до вивчення актуальних проблем фізіології травлення (регуляції секреторної функції шлунка за участю різних підтипів іонотропних глутаматних рецепторів), фізіології харчування (вплив харчової добавки глутамату натрію на морфо-функціональний стан слизової оболонки шлунка) та механізмів цитопротекції в слизовій оболонці шлунка за участю пролінвмісних пептидів ми дійшли наступних висновків:

1. Ендогенний глутамат при збудженні іонних каналів глутаматних рецепторів NMDA-підтипу центральної локалізації не впливає на базальну, гістамінову та пентагастринову шлункову секрецію кислоти, проте посилює карбахолінову. NMDA-підтип іонотропних глутаматних рецепторів периферичної локалізації не залучений у регуляцію базальної та стимульованої шлункової секреції кислоти. Поліамінний, фенілциклідиновий та гліциновий сайти іонотропних глутаматних рецепторів NMDA-підтипу центральної локалізації справляють модулюючий вплив на шлункову секрецію кислоти, що проявляється як у посиленні, так і в гальмуванні стимульованої секреції кислоти в залежності від виду секретагога.

2. Збудження центральних та периферичних глутаматних рецепторів каїнатного-підтипу ендогенним глутаматом справляє різнонаправлений вплив на секрецію соляної кислоти в шлунку щурів. Активація центральних каїнатних рецепторів посилює базальну та стимульовану інсуліном, 2-дезокси-D-глюкозою, гістаміном, пентагастрином та гальмує стимульовану карбахоліном шлункову секрецію кислоти. Периферичні іонотропні глутаматні рецептори каїнатного - підтипу гальмують базальну, карбахолінову, гістамінову та пентагастринову шлункову секрецію кислоти.

3. АМРА-підтип іонотропних глутаматних рецепторів центральної та периферичної локалізації не залучений у регуляцію шлункової секреції кислоти.

4. У щурів з інтактною нервовою системою глутамат натрію в дозі 240 мг/кг (відповідає 16,8 г/середньостатистичну людину) збільшував рівень базальної шлункової секреції кислоти, що усувалося ваготомією. Після ваготомії спостерігалася реверсія ефекту на пригнічення шлункової секреції. Тобто, глутамат натрію в дозі 240 мг/кг справляв як сильний стимулюючий, так і певний гальмівний вплив на базальну секрецію соляної кислоти. Відсутність ефекту глутамату натрію на базальну шлункову секрецію кислоти в інших дозах (15, 30, 60, 120, 480, 960 мг/кг), очевидно, є результатом урівноваження двох протилежних впливів: стимулюючого - через вплив на центральну нервову систему; гальмівного - з периферичним механізмом дії. Тому при системному введенні глутамату натрію відбувається сумація стимулюючих та гальмівних впливів на шлункову секрецію кислоти.

5. Щоденне введення глутамату натрію щурам в дозі 15 та 30 мг/кг (1 та 2 г/середньостатистичну людину) впродовж 20-ти та 30-ти днів викликає гіперсекрецію соляної кислоти, розвиток уражень (крововиливи, ерозії і виразки) в слизовій оболонці шлунка та ожиріння. Тривале введення глутамату натрію значно посилює уражуючий вплив стресу на слизову оболонку шлунка.

6. Гліпроліни Про-Глі-Про, Глі-Про, Про-Глі пригнічують базальну шлункову секрецію кислоти у щурів з інтактною нервовою системою. Про-Глі-Про та Глі-Про гальмують стимульовану карбахоліном, гістаміном та пентагастрином секрецію соляної кислоти у щурів з інтактною нервовою системою, а Про-Глі не впливає на стимульовану секрецію кислоти. Гальмівні ефекти гліпролінів на шлункову секрецію кислоти значно послаблюються після ваготомії, що свідчить як про центральну, так і периферичну дію гліпролінів. Одним з механізмів впливу гліпролінів на шлункову секрецію кислоти є стимуляція виділення оксиду азоту, який призводить до гальмування базальної і стимульованої секреції.

7. Пролінвмісні пептиди ефективно захищають слизову оболонку шлунка щурів від ерозивно-виразкових уражень, викликаних стресом, етанолом та тривалим введенням глутамату натрію. Механізм цитопротективної дії гліпролінів полягає у:

- відновленні оксидантно-антиоксидантного балансу у загальній фракції клітин слизової оболонки шлунка щурів;

- за умов викликаних ульцерогенними чинниками деструктивних змін паренхімальних і стромальних елементів, до складу яких входять колагенові і еластинові волокна, введення компонентів колагену (гліпролінів) запобігає пошкодженню та стимулює регенерацію колагенових волокон строми;

- стабілізації глікопротеїдного складу слизової оболонки шлунка, який зазнає суттєвих змін в умовах розвитку ерозивно-виразкових уражень.

8. За умов тривалого введення пролінвмісних пептидів стимулюючий вплив глутамату натрію на шлункову секрецію кислоти був значно меншим, зменшувалась ураженість слизової оболонки шлунка, що підтверджувалося морфологічними дослідженнями, а також спостерігалася нормалізація маси тіла, що робить перспективним застосування гліпролінів у профілактиці негативного впливу глутамату натрію на організм людини.

9. За рахунок пролінвмісних пептидів можна доповнити перелік відомих факторів стрес-лімітуючої системи шлунка (захисний слизовий бар'єр, адекватна мікроциркуляція, активна регенерація, антиоксидантна система), що протистоять в природних умовах чинникам агресії (кислотно-пептичний фактор, стрес, тощо).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фалалєєва Т.М. Вплив харчових добавок з різним механізмом дії на структурно-функціональний стан шлунка / [Остапченко Л.І., Фалалєєва Т.М., Цирюк О.І., Берегова Т.В., Суходоля А.І.]. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2008, 160 с. (Здобувачем написано частину огляду літератури, що стосується ролі глутамату та його рецепторів в організмі людини та розділ «Роль центральних і периферичних іонотропних глутаматних рецепторів у регуляції шлункової секреції»).

2. Фалалєєва Т.М. Дослідження ролі глутаматних рецепторів NMDA-типу в регуляції базальної та стимульованої інсуліном шлункової секреції у щурів / Т.М. Фалалєєва, Н.В. Дзюбенко, А.І. Суходоля, Т.В. Берегова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми регуляції фізіологічних функцій”. - 2004. - № 9. - C. 10-11. (Здобувачем особисто проведено дослідження впливу аркаїну та пірилену на шлункову секрецію).

3. Фалалєєва Т.М. Глутаматні рецептори та їх роль у регуляції секреції кислоти в шлунку (огляд літератури) / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова, Л.Я. Штанова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2007. - Т. 2. - № 37. - С. 53-59. (Здобувачем особисто виконано підбір та аналіз літератури та підготовку статті до публікації).

4. Фалалєєва Т.М. Вплив блокади АMPA/каїнатних глутаматних рецепторів на стимульовану карбахоліном шлункову секрецію кислоти у щурів / Т.М. Фалалєєва, Л.Я. Штанова, Т.В. Берегова // Вісник проблем біології медицини. - 2007. - №2. - С. 22-25. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів та написання статті).

5. Falalyeyeva Т. Role of peripheral glutamate receptors in regulation of gastric secretion and motor function of stomach / Т. Falalyeyeva, Т. Beregova // Journal of Pre-Clinical and Clinical Research. - 2007. - Vol. 1. - №2. - P.107-111. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів та написання статті).

6. Falalyeyeva Т. The role of ionotropic glutamate receptors ampa/kainate type in the mechanism of formation of basal gastric acid secretion in rats / Т. Falalyeyeva, L. Shtanova, T. Dryvecka, T. Beregova // Annales universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin-Polonia, Sectio DDD. - 2007. - Vol. 20. - №1,7 - P. 46-49. (Здобувачем здійснено планування експерименту, статистична обробка результатів, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

7. Falalyeyeva T. About the different role of the central and peripheral AMPA/kainite glutamate receptors in regulation of basal gastric acid secretion in rats / Т. Falalyeyeva, T. Beregova, L. Shtanova, T. Dryvetska // International proceedings еditor Vladimir Strbak. - Bratislava (Slovak republic): Medimond, 2007. - P. 21-24. (Здобувачем здійснено планування експерименту, статистична обробка результатів, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

8. Falalyeyeva Т. The contrast effect of blocker of AMPA/KA glutamate receptors IEM 1751 on stimulated gastric acid secretion by pentagastrin and histamine in rats / Т. Falalyeyeva, Т. Beregova, V. Kukharsky // Annales universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin-Polonia, Sectio DDD. - 2009. - Vol. 22. - № 3. - P. 57-60. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів та написання статті).

9. Falalyeyeva T. M. Effect of Glyprolines on Homeostasis of Gastric Mucosa in Rats with Stress Ulcers / T.M. Falalyeyeva, G.E. Samonina, T.V. Beregovaya, L.A. Andreeva, E.V. Dvorshchenko // Bulletin of Experimental Biology and Medicine. - 2010. - Vol. 149. - № 1. - Р. 26-28. (Здобувачем здійснено планування експерименту, досліджена про- та антиоксидантна система СОШ за умов дії стресу та гліпролінів, статистична обробка результатів, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

10. Falalyeyeva T.M. Effect of Glyprolines PGP, GP, and PG on Homeostasis of Gastric Mucosa in Rats with Experimental Ethanol-Induced Gastric Ulcers / T.M. Falalyeyeva, G.E. Samonina, T.V. Beregovaya, L.A. Andreeva, E.V. Dvorshchenko // Bulletin of Experimental Biology and Medicine - 2010. - Vol. 149, № 6. - Р. 699-701. (Здобувачем здійснено планування експерименту, досліджена про- та антиоксидантна система СОШ за умов дії стресу та гліпролінів, статистичну обробку результатів, аналіз та узагальнення даних, написання статті).

11. Фалалєєва Т.М. Вплив блокади глутаматних АМПА/каїнатних рецепторів на кислу шлункову секрецію у щурів, стимульовану гістаміном та пентагастрином / Т.М. Фалалєєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2010. - С.6-8.

12. Фалалєєва Т.М. Аналіз участі центральних та периферичних іонотропних глутаматних рецепторів АМПА- та каїнатного- підтипів у реалізації базальної шлункової секреції кислоти у щурів / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. - 2010. - № 13. - С. 10-12. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів та написання статті).

13. Фалалеева Т.М. Влияние пролин-содержащих пептидов Pro-Gly-Pro и его метаболитов Gly-Pro и Pro-Gly на желудочную секрецию кислоты у крыс / Т.М. Фалалеева, Г.Е. Самонина, Т.В. Береговая, М.И. Кучеренко, Л.А. Андреева // Світ біології та медицини. - 2010. - №2. - С. 189-193. (Здобувачем особисто розроблена концепція статті, здійснено планування та керівництво експериментом, проведено обговорення отриманих даних і написання статті).

14. Фалалєєва Т.М. Роль центральних та периферичних іонотропних глутаматних рецепторів АМПА- та каїнатного-типу у регуляції шлункової секреції кислоти у щурів / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова // Доповіді Національної академії наук України. - 2010, № 7. - С. 155-157. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів та написання статті).

15. Фалалєєва Т.М. Вплив тривалого введення глутамату натрію на структурно-функціональний стан шлунка та масу тіла щурів / Т.М. Фалалєєва, В.М. Кухарський, Т.В. Берегова // Фізіологічний журнал - 2010. - Т. 56, № 4. - С. 102-110. (Здобувачем особисто розроблена концепція статті, здійснено планування та керівництво експериментом, проведено обговорення отриманих даних і написання статті).

16. Фалалєєва Т.М. Роль гліцинового сайту глутаматних рецепторів NMDA-типу в регуляції кислої шлункової секреції / Н.В. Дзюбенко, Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - № 1 (97). - С. 19-25. (Здобувачем особисто розроблена ідея проведених досліджень, здійснено планування експерименту, аналіз і узагальнення отриманих даних).

17. Фалалєєва Т.М. Роль поліамінного та фенілциклідинового сайтів NMDA глутаматних рецепторів в регуляції кислої шлункової секреції / Н.В. Дзюбенко, Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2010. - № 3. - С. 7-12. (Здобувачем особисто розроблена ідея проведених досліджень, здійснено планування експерименту, аналіз і узагальнення отриманих даних).

18. Фалалеева Т.М. Влияние глипролинов на структурно-функциональное состояние слизистой оболочки желудка и массу тела крыс в условиях длительного введения глутамата натрия / Т.М. Фалалеева, Г.Е. Самонина, Т.В. Береговая, Н.В. Дзюбенко, Л.А. Андреева // Физика живого. - 2010. - Т.18. - № 1. - С. 154-159. (Здобувачем особисто розроблена концепція статті, здійснено планування та керівництво експериментом, проведено обговорення отриманих даних і написання статті).

19. Фалалєєва Т.М. Вплив глутамату натрію на базальну шлункову секрецію кислоти у щурів / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова, Ю.О. Савченко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - Т. 4 (100). - С. 334-342. (Здобувачем особисто розроблена ідея проведених досліджень, здійснено планування експерименту та аналіз і узагальнення отриманих даних).

20. Falalyeyeva Т. The influence of long-term treatment with monosodium glutamate on gastric mucosa in rats / Т. Falalyeyeva // Annales universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin-Polonia, Sectio DDD. - 2010. - Vol. 23. - № 4. - Р. 233- 236.

21. Фалалєєва Т.М. Особливості складу вуглеводного компоненту глікопротеїнових рецепторів слизової оболонки шлунка за умов профілактичного введення гліпролінів у щурів в умовах етанол-індукованих уражень шлунка / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова, Г.Е. Самоніна, А.М. Ященко // Вісник проблем біології медицини - 2011. - № 1. - С. 184-190. (Здобувачем особисто розроблена концепція статті, здійснено планування та керівництво експериментом, проведено обговорення отриманих даних і написання статті).

22. Фалалєєва Т.M. Вплив 10-, 20- та 30-ти денного введення мононатрій глутамату на шлункову секрецію кислоти у щурів / Т.М. Фалалєєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. - 2011. - № 14. - С. 6-9.

23. Фалалєєва Т.М. Особливості складу вуглеводного компоненту глікопротеїнових рецепторів слизової оболонки шлунка за умов профілактичного введення гліпролінів у щурів в умовах cтрес-індукованих уражень / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова, Г.Е. Самоніна, А.М. Ященко // Світ біології та медицини. - 2011. - № 2. - С. 17-25. (Здобувачем особисто розроблена концепція статті, здійснено планування та керівництво експериментом, проведено обговорення отриманих даних і написання статті).

24. Фалалєєва Т.М. Вплив гліпролінів на морфологію слизової оболонки шлунка за умов тривалого введення глутамату натрію / Т.М. Фалалєєва, Т.В. Берегова, Н.В. Дзюбенко, Г.Е. Самоніна // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2011. - № 6 (125). - С. 34-39. (Здобувачем особисто виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів і написання статті).

25. Фалалєєва Т.М. Дослідження участі глутаматних рецепторів NMDA-типу в механізмі шлункової секреції, викликаною гіпоглікемією / Т.В. Берегова, Г.В. Москаленко, Т.М. Фалалєєва // Інформаційна та негентропійна терапія. - 2002. - № 1. - С. 34.

26. Falalyeyeva T. The influence of the blockade of the NMDA-receptors on gastric acid secretion in rats / Moscalenko G., Beregova T., Falalyeyeva T. // Abstracts of International Conference “Neuro-humoral and cellular regulatory mechanisms of digestion processes”, 1-3 Оctober 2003. - Lviv, Ukraine. - Р. 29-30.

27. Falalyeyeva T. The investigation of the role of the NMDA-receptors in the regulation of gastric acid secretion / Moscalenko G., Beregova T., Falalyeyeva T. // Przeglad Lekarski. - 2003. - Vol.60. - P. 49.

28. Фалалєєва Т.М. Вплив блокади АМРА/каінатних рецепторів на шлункову секрецію у щурів, стимульовану гістаміном / Дривецька Т.А., Штанова Л.Я., Фалалєєва Т.М. // Збірник тез II Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів "Молодь і поступ біології", 21-24 березня 2006. - Львів, Україна. - С. 422-423.

29. Falalyeyeva T. Concerning the different role of the central and peripheral AMPA/kainate glutamate receptors in regulation of basal gastric acid secretion in rats / Falalyeyeva T., Beregova T., Shtanova L. // Acta Fhysiologica. - 2007 - Vol.191. - Suppl. 658. - P. 47.

30. Falalyeyeva T. The influence of antagonist of ionotropic glutamate receptors AMPA/kainate type IEM 1751 on basal gastric acid secretion in rats / Falalyeyeva T., Shtanova L., Beregova T. // Abstracts of III International Conference “Neuro-humoral and cellular regulatory mechanisms of digestion processes”, 4-6 Оctober 2007. - Lviv, Ukraine. - Р. 17.

31. Falalyeyeva T. The influence of glyprolines on formation of lipid peroxidation products and the enzyme activity of antioxidant protection in gastric mucosa of rats after water immersion restraint stress / Falalyeyeva T., Beregova T., Samonina G., Dvorshchenko C. // Fiziol. Zh. - 2009. - Vol. 55. - №1. - С.77-78.

32. Фалалеева Т.М. Влияние глипролинов на образование продуктов перекисного окисления липидов в слизистой оболочке желудка у крыс при этаноловой модели язвообразования / Фалалеева Т.М., Дворщенко Е.В., Самонина Г.Е., Береговая Т.В. // Тезисы докладов научно-практической конференция «Биологически активные вещества: фундаментальные и прикладные вопросы получения и применения», 25-30 мая 2009. - Новый Свет, Крым, Украина. - С. 271.

33. Фалалєєва Т.М. Вплив довготривалого введення глутамату натрію на шлункову секрецію кислоти у щурів / Фалалєєва Т.М., Берегова Т.В., Кухарський В.М. // Матеріали наукової конференції «Системна організація психофізіологічних та вегетативних функцій», 15-17 вересня 2009. - Луцьк, Україна. - С. 99-100.

34. Фалалєєва Т.М. Роль оксиду азоту в механізмі посилення кровоплину слизової оболонки шлунка під впливом гліпролінів / Фалалєєва Т.М., Берегова Т.В., Самоніна Г.Є., Кухарський В.М. // Вісник вінницького національного медичного університету. - 2009. - №13 (1/2). - С. 327.

35. Фалалєєва Т. Вплив пролінвмісних пептидів PGP, GP, PG на базальну та стимульовану карбахоліном шлункову секрецію у щурів / Кучеренко М., Фалалєєва Т., Берегова Т., Самоніна Г. // Матеріали XIV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених, 13-15 квітня 2010. - Тернопіль, Україна. - С. 233.

36. Фалалєєва Т.М. Вплив тривалого введення глутамату натрію на структурно-функціональний стан шлунка у щурів / Фалалєєва Т.М., Кухарський В.М., Берегова Т.В. // Фізіологічний журнал. - 2010. - Т. 56, № 2. - С. 201.

37. Фалалєєва Т.М. Вплив тривалого введення глутамату натрію на шлункову секрецію кислоти у щурів / Фалалєєва Т.М., Кухарський В.М., Дзюбенко Н.В., Берегова Т.В. // Матеріали ХІІІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств, 01-03 жовтня 2010 р. - Львів, Україна - С. 311.

38. Falalyeyeva T. The influence of long-term treatment with monosodium glutamate on body weight and structural-functional state of gastric mucosa in rats / Falalyeyeva T., Tsyryuk O., Ostapchenko L., Beregova T. // Gut. - 2010. - Vol..59. - Suppl 3. - Р. 218.

39. Фалалєєва Т.М. Роль іонотропних глутаматних рецепторів у регуляції шлункової секреції кислоти у щурів / Фалалєєва Т.М., Дзюбенко Н.В., Берегова Т.В. // Тези доповідей V Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження професора Павла Дмитровича Харченка та 65-річчю НДІ фізіології імені академіка Петра Богача «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології», 6-8 жовтня 2010. - Київ, Україна - С. 205.

40. Фалалєєва Т.М. Вплив гліпролінів на шлункову секрецію кислоти у щурів з інтактною нервовою системою / Фалалєєва Т.М., Кучеренко М.І., Берегова Т.В. // Матеріали XIV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених, 27-29 квітня 2011. - Тернопіль, Україна. - С. 286.

41. Фалалєєва Т.М. Дослідження механізму впливу гліпролінів на шлункову секрецію кислоти у щурів / Кучеренко М.І., Фалалєєва Т.М., Берегова Т.В., Самоніна Г.Є. // Збірник тез VII Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів "Молодь і поступ біології", 5-8 квітня 2011. - Львів, Україна. - С. 372-373.

42. Falalyeyeva T. The influence of 30 days injection of monosodium glutamate on body weight and structural-functional state of gastric mucosa in rats / Falalyeyeva T., Beregova T. // European Journal of Clinical Investigation. - 2011. - Vol. 41. - Suppl. 1. - P. 56.

43. Фалалеева Т.М. Исследование механизма угнетающего действия глипролинов на желудочную секрецию кислоты / Фалалеева Т.М. // XVIII Международная конференция студентов, аспирантов и молодых учёных «Ломоносов», 11-15 апреля 2011. - Москва, Россия. - С. 246-247.

Размещено на Allbest.ru