Скоротлива активність міометрію за умов впливу прозапальних цитокінів та при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця

УДК 591.466 - 577.353: 517.112.6, 616.092.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Скоротлива активність міометрію за умов впливу прозапальних цитокінів та при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей

03.00.13. - фізіологія людини і тварин

Сердюк Оксана Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис яєчник миша некроз

Робота виконана у відділі імунології та цитотоксичних сироваток Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Янчій Роман Іванович, провідний науковий співробітник відділу імунології та цитотоксичних сироваток Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України яєчник миша некроз

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Владімірова Ірина Архипівна, провідний науковий співробітник відділу нервово-м'язевої фізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

доктор медичних наук, профессор Чернишов Віктор Павлович, завідувач лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України

Захист відбудеться 22.02.2011 р. о 14 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4.

Автореферат розісланий 10.01. 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01, доктор біологічних наук З.О. Сорокіна-Маріна

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Система цитокінів задіяна в регуляції численних функцій організму, в розвитку захисних реакцій і підтримці гомеостазу при проникненні патогенів та порушенні цілісності тканин. Завдяки взаємозв'язку імунної та репродуктивної систем, наявність чи розвиток імунних дисфункцій може спричиняти низьку якість ооцитів, дефекти запліднення яйцеклітин, порушення розвитку та імплантації ембріонів (Kessel A., Bamberger E., Masalha M., Toubi E., 2009). При запальних процесах підвищується продукція імунокомпетентними клітинами прозапальних цитокінів, зокрема інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) та фактору некрозу пухлин альфа (ФНПб) (Fantini M., Pallone F., 2008; Larrubia J., Benito-Martнnez S., Miquel-Plaza J., et al., 2009). Високі рівні цих цитокінів асоціюються із неплідністю та збільшеним ризиком втрати плоду (Winkler M., Rath W., 1996; Taylor D., Bohler H., Gercel-Taylor C., 2006). Підвищена продукція ФНПб у жінок може бути причиною не результативних програм екстракорпорального запліднення (Falconer H., Sundqvist J., Gemzell-Danielsson K., et al., 2009; Clark D., 2010). Механізми дії цитокінів активно вивчають, достатньо відомо про зв'язування їх із рецепторами, трансдукцію сигналу всередину клітини (Lawrence T., 2009; Bahia M., Silakari O., 2010). На сьогодні ведуться дослідження функцій цитокіноподібних пептидів у фізіологічних і патологічних процесах, зокрема ендотеліального та моноцит-активуючого попіпептиду (EMAP) II (Schwarz R., Konduri S., Awasthi N., et al., 2009; Zhang Z., Xue Y., Liu Y., Shang X., 2010). Проте дані про скоротливість міометрію в умовах дії рекомбінантних цитокінів ФНПб та IЛ-2 та цитокіноподібного пептиду EMAP ІІ відсутні.

Відомо, що мітохондрії, регулюючи активність аргінази, приймають участь у зміні скоротливої активності міометрію (Hirata M., Obayashi S., Sakamoto S., et al., 2006). Досліджено, що прозапальні цитокіни ФПНб, ІЛ-1 та інтерферон-г опсередковано через вплив на мітохондрії змінюють кількість вільних радикалів кисню (Yang D., Elner S., Bian Z., et al., 2007). Вивчають взаємозалежності між прозапальними цитокінами та оксидом азоту (Skarzynski D., Miyamoto Y., Okuda K., 2000; Lee N., Cheng C., 2008; Nahrevanian H., 2009). Проте скоротлива активність міометрію за умов зміни функціонального стану мітохондрій досліджена недостатньо.

Дослідженнями останніх років доведено наявність малат-аспартатних переносників в мітохондріях мозку людини, печінки мишей, серці щурів та встановлено, що їх функціонування регулюється кальцієм. (Dumollard R., Duchen M., Sardet C., 2006), а захоплення субстрату може активізовуватися у відповідь на цитозольні Ca2+ сигнали через механізм, зв'язаний з активністю Ca2+-залежних мітохондріальних переносників (Satrъstegui J., Contreras L., Ramos M., et al., 2007). Тому важливим є вивчення участі мітохондріальних малат-аспартатних переносників в скоротливих реакціях міометрію та з'ясування закономірностей їх функціонування, зокрема залежність від мітохондріального «підбору» Ca2+ через Ca уніпортер.

Вважають, що протягом гестації продукція NO в міометрії зростає і сприяє збереженню вагітності, тоді як при пологах зменшується, що забезпечує ефективні скорочення (Maul H., Longo M., Saade G., et al., 2003). Показано наявність двох ізоформ NO синтази (еNOS та іNOS) в матці мишей протягом естрального циклу, під час ранніх термінів вагітності, а також можливу регуляцію їх експресії оваріальними гормонами (Zhang X., Lin H., Liu G., et al., 2005). Положення про те, що утворення NO переважно залежить від L-аргініну, доступного для NOS, тоді як аргіназний шлях, певним чином, ендогенна негативно керуюча система регуляції загального синтезу NO - для міометрію потребує подальшого уточнення.

Порушення скоротливої активності міометрію може зумовлювати безпліддя чи нерезультативні цикли допоміжних репродуктиних технологій, ускладнення гестації та пологів. На сьогодні безпліддя є однією із складних проблем у пацієнтів з аутоімунною патологією яєчників у жінок під час їхнього репродуктивного життя. В клініці до проблем, пов'язаних із даною патологією відносять передчасну недостатність яєчників, передчасне старіння яєчника та аутоімунний оофорит. Встановлено, що при даних синдромах кількість прозапальних цитокінів, зокрема ФНПб та ІЛ-1, зростає (Bats A., Barbarino P., Bene M., et al., 2008). На сьогодні в літературі описані такі експериментальні моделі для їх дослідження: тимусектомізація мишей, імунізація білком прозорої оболонки ооцита, імунізація алогенним яєчником (експериментальне імунне ушкодження) (Bagavant Н., Adams S., Terranova P., 1996; Fu L., Feng W., Li S., Huang B., 2007; Вознесенська Т., Макогон Н., Бризгіна Т., та ін., 2007). Встановлено, що при відтворенні останньої моделі в яєчниках мишей змінюється концентрація прозапальних цитокінів (Янчій Р., Вознесенська Т., Шепель О., та ін., 2009). Однак дані щодо функціонального стану міометрію та яйцеводів, а також смертності та розвитку ембріонів за умов експериментального імунного ушкодження яєчників на сьогодні відсутні.

Таким чином, актуальність представленої роботи визначається необхідністю теоретичного узагальнення та вирішення наукового завдання в розкритті особливостей скоротливої активності гладеньких м'язів матки за умов дії прозапальних цитокінів. Зясування особливостей процесів розвитку ооцитів, скоротливої активності яйцеводів та міометрію, а також стану ембріонів за умов експериментального імунного ушкодження яєчників, складе основу для аргументації ролі досліджуваних цитокінів в фізіології та патології репродуктивної системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася згідно плану теми «Вивчення механізмів розвитку імуноіндукованих запальних процесів в печінці і органах жіночої репродуктивної системи та шляхів їх корекції» відділу імунології та цитотоксичних сироваток Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, № держреєстрації 0105U003236

Мета дослідження - вивчення скоротливої активності міометрію за умов впливу рекомбінантних прозапальних цитокінів фактору некрозу пухлин альфа (ФНПб), інтерлейкіну-2 (ІЛ-2), цитокіноподібного ендотеліального та моноцит-активуючого попіпептиду (ЕМАРІІе) та при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей.

Завдання дослідження:

1. Дослідити скоротливу активність міометрію та зміну в часі амплітуди скорочень не вагітної миші за умов дії рекомбінантних цитокінів ФНПб, IL-2 та цитокіноподібного пептиду ЕМАР ІІе з застосуванням фармакологічних препаратів - донорів та блокаторів оксиду азоту, мітохондріальних переносників, мембранного потенціалу.

2. Оцінити скоротливу активність міометрію миші за умов зміни функціонального стану мітохондрій, а також вивчити зміну в часі амплітуди скорочень при фармакологічному інгібуванні мітохондріальних переносників та кальцієвого уніпортеру, мембранного потенціалу, аргінази.

3. Дослідити функціональний стан органів репродуктивної системи: яєчників (мейотичне дозрівання ооцитів), яйцеводів та міометрію (скоротливу активність) протягом гестації, оцінити пре- і постімплантаційну смертність та розвиток ембріонів при експериментальному імунному ураженні яєчників у мишей.

Об'єкт дослідження - смужки міометрію, яйцеводи, ооцити, ембріони.

Предмет дослідження - спонтанна скоротлива активність ізольованих гладеньких м'язів міометрію та яйцеводів, мейотичне дозрівання ооцитів, смертність та розвиток ембріонів за умов впливу рекомбінантних прозапальних цитокінів ФНПб, IЛ-2, цитокіноподібного пептиду ЕМАР ІІе та при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей.

Методи дослідження - тензометричний, фазно-графічного аналізу, фармакологічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що рекомбінантні цитокіни та цитокіноподібний пептид пригнічують спонтанну скоротливу активність міометрію миші. З'ясовано, що ефект їх впливу є NO залежний і спряжений із зміною функціонального стану мітохондрій, зокрема порушенням роботи аспартатного переносника та зміною мітохондріального мембранного потенціалу. При цьому ФНПа не впливає на зміну останнього, тоді як IЛ-2 та ЕМАР ІІ викликають його зменшення та активують неспецифічну провідність (мітохондріальну пору), детерміновану оксидом азоту.

Вперше встановлено, що скоротлива активність міометрію детермінується і функціонуванням аспартатного мітохондріального переносника. Показано, що робота даного переносника, не залежить від входу іонів Са2+ через Са уніпортер, проте є залежною від оксиду азоту, мембранного потенціалу мітохондрій, неспецифічної провідності мітохондрій (пори) та естрадіолу.

Вперше вивчено зміну індексу скоротливості міометрію на різних термінах гестації (зменшення перед та збільшення після імплантації). Вперше показано, що при експериментальному імунному ушкодженні яєчників порушується скоротлива активність яйцеводів і міометрію, зростають показники пре- і постімплантаційної смертності ембріонів та відбувається затримка їх розвитку. Уточнено, що за таких умов збільшується кількість ооцитів з атипічною морфологією - нерівномірно гранульованою цитоплазмою, ознаками фрагментації цитоплазми, а також з апоптотичним фенотипом ядер.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати мають практичне значення для обґрунтування застосування допомоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя у жінок (донація цитоплазми ооцита, перенесення ембріонів в матку), для розробки стратегій збереження вагітності та використання цитокінрегулюючої терапії. Результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі нормальної фізіології Київського Медичного Університету УАНМ та кафедрі фізичної та біомедичної електроніки Національного технічного університету України «КПІ». Крім того, результати роботи можуть бути використані при створенні експериментальних моделей для вивчення ускладнень гестації імунної етіології.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено науковий пошук та обґрунтування вибраного напрямку досліджень, аналіз літературних джерел, сформульовано задачі роботи, виконано експериментальні дослідження, статистично оброблено, проаналізовано та узагальнено отримані результати. Планування експерименту, інтерпритація отриманих даних і формулювання висновків проведено спільно з науковим керівником. Експерименти із здійсненням імунізації мишей алогенним яєчником проведено разом з співробітниками Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, які є співавторами опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення й результати роботи доповідалися та обговорювалися на: V Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології» (м. Львів, 12-15 травня 2009 р.), ХV Міжнародній конференції «Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування» (м. Київ, 16-18 жовтня 2009 р.), ІV Міжнародній конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери» (м. Харків, 15-18 грудня 2009 р.), 18-му з'їзді Українського фізіологічного товариства (м. Одеса, 20-22 травня 2010 р.), ІІІ Міжнародній конференції «Фізичні методи в екології, біології та медицині» (Шацьк, 9-12 вересня 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 нукових праць: 3 статті у рекомендованих ВАК України фахових журналах та 5 тез доповідей на наукових конференціях, з'їздах.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та списку літературних джерел, що включає 289 праць, з яких 251 в іноземних виданнях. Дисертацію викладено державною мовою на 172 сторінках, з яких 141 сторінка залікового принтерного тексту, проілюстровано 41 рисунком та 6 таблицями.

Основний зміст

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведені на 109 невагітних (8 тижнів, 16-18 г.) та 27 вагітних самках мишей лінії СВА з дотриманням усіх вимог щодо роботи з лабораторними тваринами (Міжнародна конвенція, Страсбург, 1986).

Експериментальне імунне ушкодження яєчників здійснювали імунізацією мишей лінії СВА алогенним яєчником (введенням білкового екстракту гомогенізованих яєчників білих безпородних мишей). Імунізацію здійснювали чотирьохкратно: перша ін'єкція підшкірно (2 мг білка на мишу масою 20 г) у повному ад'юванті Фрейнда (Sigma, США), друга через 7 діб внутрішньовенно (0,5 мг), наступні через дві доби на третю (0,75 мг; 1,0 мг). Днем завершення імунізації вважали 7 добу після останнього введення гомогенату. Тварини контрольних груп отримували фізіологічний розчин за аналогічною схемою експерименту (Макогон Н., Вознесенська Т., Бризгіна Т., та ін., 2007). Для дослідження функціонального стану органів репродуктивної системи самки були поділені на 5 груп. Першу групу складали тварини на перший день, другу і третю - на 5 та 12 день після завершення імунізації (спаровування по завершенню імунізації, самки не завагітніли), четверту та п'яту групу - на 19 та 25 день після завершення імунізації (спаровування на 14 день після завершення імунізації, вагітні). Така схема експериментів була обумовлена дослідженнями на 4-5 та 10-11 день гестації, тобто на пре- і постімплантаційному гестаційних періодах.

Метод фазо-графічного аналізу в дослідженні скоротливої активності. Для аналізу скоротливої активності смужок міометрію та яйцеводів застосовували метод фазно-графічного аналізу (Gullam J., Blanks A., Thornton S., Shmygol A., 2009). Оцінювали максимальну амплітуду скорочення відносно базального тонусу, мН; максимальну швидкість скорочення (позитивний пік першої похідної скорочення), мН/с; максимальну швидкість розслаблення (негативний пік першої похідної скорочення), мН/с; розраховували індекс скоротливості (добуток амплітуди скорочення на відношення швидкості скорочення до швидкості розслаблення), мН. При дослідженні зміни в часі амплітуди скорочень міометрію в кожній серії експериментів оцінювали їх амплітуду через кожні 2 хв. протягом 20 хв., вираховували середнє значення і представляли як М±у (10?n?4), при побудові графіків дані представляли у %, за 100 % взято зачення величини амплітуди скорочень у контролі.

Скоротлива активність яйцеводів та матки. Яйцеводи та матку у тварин забирали після ефірного наркозу, відпрепаровували від сполучної тканини під мікроскопом МБС-10 і переносили в розчин Кребса (4оС) такого складу (ммоль/л): NaCl - 120; KCl - 5,9; NaHCO3 - 15,5; NaH2PO4 - 1,2; MgCl2 - 1,2; CaCl2 - 2,5; глюкоза - 11,5. Для реєстрації сили ізометричних скорочень ізольовані яйцеводи (цілком, довжина 8-10 мм) та смужки міометрію, які вирізали з ендометрієм вздовж рогів матки під мікроскопом МБС-10 (довжиною до 10 мм і шириною не більше 1 мм, до 4 з одного рогу) поміщали в камеру, фіксували і з'єднували із консолею механоелектричного перетворювача сили (FT 106) в електричний сигнал (тиск 20 мН). Камеру перфузували розчином Кребса (37оС, pH 7,29), який мав склад, аналогічний описаному вище. Для приготування розчину Кребса були використані солі виробництва фірми Sigma, США. Силу ізометричних скорочень вимірювали механо-електричним перетворювачем сили (FT 106) і реєстрували на папері швидкодіючим самописцем Н3021 - 3. Одночасно сигнал подавався на USB осцилограф IRIS, для фіксації на жорсткий диск комп'ютера кривих сили та першої похідної скорочень. Рівномірність перфузії розчину здійснювали за допомогою перистальтичного насосу НП-1М.

Культивування та підраховування ооцитів. Яєчники у тварин забирали після ефірного наркозу, неферментативно (механічно) виділяли ооцити (без кумулюсних клітин), розподіляли в окремі камери по 10-20 ооцитів. Всі контрольні і дослідні ооцити культивували в одинакових умовах: камерах з 0,4 мл у культуральному середовищі DМЕ 15 ммоль/л HEPES і концентрацією кальцію 1,71 ммоль/л, при 37°С, у стерильному боксі протягом 20 год. Морфологічні дослідження ооцитів проводили під мікроскопом МБС-10, оцінювали стан зародкового пухирця; перивітелінового простору; цитоплазми, а саме: щільність, ступінь гранульованості, ознаки фрагментації і дегенерації. Після 2 год культивування підраховували кількість ооцитів (у % до загальної кількості), що перебували на стадії метафази І - розчинення зародкового пухирця, а після 20 год - на стадії метафази ІІ - формування першого полярного тільця, а також ооцити з атипічною морфологією (нерівно гранульованою цитоплазмою, з ознаками її фрагментації).

Метод прижиттєвого подвійного забарвлення ооцитів флуоресцентними барвниками. Використовували флюоресцентні барвники Хехст 33422 (неушкоджені мембрани, синьо-зелений колір) та пропідіум йодид (ушкоджені мембрани, оранжевий колір). Оцінювали морфологічні особливості ядерного матриксу ооцитів, притаманні апоптозу: периферичне розташування хроматину, його конденсацію, фрагментацію ядер, а також розпад клітин на апоптотичні тільця. Забарвлення проводили в забуференому фосфатами фізіологічному розчині (ЗФФР) з барвниками в кінцевій концентрації 10 мкмоль/л протягом 10 хв. Після відмивання клітини ресуспендували, фіксували 5% формаліном та робили мазки. Морфологічні дослідження проводили за допомогою люмінесцентного мікроскопа МЛ-2.

Оцінка ембріонального розвитку та показників ембріональної смертності. Самиць контрольних і дослідних груп схрещували з інтактними самцями. Спарювання та маніпуляції із ембріонами проводили за (Манк А., 1990). Визначали нормальні життєздатні ембріони, ембріони, життєздатність яких була сумнівною та мертві ембріони (Лебедєв В., 1990). Обчислювали показники пре- і постімплантаційної загибелі (Саноцкий И., 1978) та стадії розвитку ембріонів (Манк А., 1990).

Використані речовини. В дослідах використовували: культуральні середовища DME (Dulbecco's Modified Eagle's Medium) (D5405, Sigma) pH 7.4, 15 ммоль/л середовища HEPES (4-(2-Hydroxyethyl)-1-Piperazineethanesulfonic Acid). Крім того, мітохондрій-специфічну фарбу, блокатор синтезу АТФ мітохондріями (Rh 123, 10 мкмоль/л) (Sigma, США), блокатор кальцієвого уніпортеру (RuR, 1 мкмоль/л) (Sigma, США), дисемінатор мітохондріального мембранного потенціалу (FCCP, 4 мкмоль/л) (Sigma, США), інгібітор роботи аспартатного переносника (РРТ, 30 мкмоль/л) (Sigma, США), а також содіум октаноат (S.О., 0,5 ммоль/л) (Sigma, США), який використовували для відміни впливу інгібітора мітохондріальних переносників та мітохондріальний субстрат малат октаноат (14 ммоль/л) (Sigma, США), неспецифічний блокатор NО синтаз (L-NAME, 0,1 ммоль/л) (Sigma, США), специфічний блокатор аргіназ (L-Norvaline, 50 мкмоль/л) (Sigma, США), інгібітор відкривання мітохондріальної пори (циклоспорин А, 15 ммоль/л) (Sigma, США), стероїдний гормон в-естрадіол (1мкмоль/л) (Sigma, США), рекомбінантні цитокіни ФНПб (200 нг/мл) (ГНЦ “Вектор”, Росія) та IЛ-2 (150 нг/мл) (“Ферментас”, Литва), цитокіноподібний пептид ЕМАР ІІе (10 мкмоль/л) (Інститут МБіГ НАНУ ). Перераховані речовини додавали до розчину Кребса, отримуючи розчин з кінцевми концентраціями діючої речовини, що були підбрані за даними літератури і апробовані на мишах лінії СВА.

Статистична обробка даних. Для статистичної обробки результатів використовували пакет програм Origin 8Pro (OriginLab Corp., North., MA, USA) та електронні таблиці «Microsoft®Excel2003». Достовірність різниці середніх значень визначали за t критерієм Стьюдента, достовірними вважали значення р<0,05 (10?n?4)

Результати досліджень та їх обговорення

Скоротлива активність міометрію миші за умов експериментальної дії рекомбінантних цитокінів та цитокіноподібного пептиду. Раніше встановлено, що внутрішньо маткова ін'єкція прозапальних цитокінів спричиняє передчасні пологи у мавп (Sadowsky D., Adams K., Gravett M., et al., 2006), що пов'язують зі зміною скоротливої активності міометрію. Разом із тим є й протилежні дані, згідно яких цитокіни гостро не впливають на амплітуду і частоту скорочення вагітного міометрію щурів (Oshiro B., Monga M., Eriksen N., et al., 1993).

Скоротлива активність та зміни в часі амплітуди скорочень міометрію миші за умов впливу рекомбінантного цитокіну ФНПб. Встановлено, що при дії ФНПб зменшувалися величини амплітуди фазних скорочень на 18,89% (р<0,01), швидкості скорочення на 17,02% (р<0,05) та індексу скоротливості на 29,85% (р<0,01). Тоді як швидкість розслаблення вірогідно не змінювалася, що свідчить про пригнічення скоротливої активності міометрію при дії даного цитокіну (рис.1). Так, амплітуда скорочень міометрію зменшувалася відносно контрольних величин (22,14±1,67 мН) (р<0,01) і становила від 19,26±1,27 мН до 17,71±1,24 мН. За умов дії неспецифічного блокатора NO синтази, L-NAME, амплітуда скорочень міометрію збільшувалася (р<0,05) і складала від 26,10±1,94 мН до 26,55±1,72 мН, порівняно із контролем. Тоді як при поєднанній дії ФНПб та L-NAME амплітуда збільшується (р<0,01), проте не відрізняється від дії L-NAME. L-Norvаline, блокатор аргінази, зменшував амплітуду фазних скорочень (р<0,01), яка становила від 17,84±1,64 мН до 16,95±1,81 мН. За умов одночасної дії ФНПб та L-Norvаline амплітуда скорочень міометрію також зменшуєтвалася (р<0,01) і складала від 15,71±1,32 мН до 17,49±1,52 мН, порівняно із контролем, проте не відрізнялася від дії одного L-Norvаline. За умов блокування NO синтази та аргінази (L-NAME+L-Norvаline) дія ФНПб не проявлялася, амплітуда скорочень міометрію вірогідно не відрізнялася ні від контрольних величин, ні від поєднаної дії L-NAME та L-Norvаline. При дії РРТ амплітуда скорочення зменшувалася (р<0,01) порівняно з контролем і знаходилася в межах від 18,96±1,24 мН до 17,84±1,64 мН. Схожі дані отримані за умов поєднаної дії ФНПб та РРТ: амплітуда скорочення зменшувалася (р<0,01) і становила від 18,15±1,44 мН до 14,16±1,564 мН.

Сумісна дія ФНПб та FCCP вірогідно не відрізнялася від дії одного FCCP, що заперечує ймовірність впливу ФНПб на скоротливу активність міометрію через зміну мітохондріального мембранного потенціалу. Отримані експериментальні дані узгоджуються із даними (Шепель О., 2008), згідно яких ФНПб пригнічував мейотичне дозрівання ооцитів мишей, та з даними, згідно яких дія ФНПб є NO залежною (Lodato R., Khan A., Zembowicz M., et al., 1999; Skarzynski D., Miyamoto Y., Okuda K., 2000).

Рис. 1. Вплив ФНПб на параметри скоротливої активності міометрію миші.

**р<0,01, ***р<0,05- вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин у контрольних тварин (n=8).

Скоротлива активність та зміни в часі амплітуди скорочень міометрію миші за умов дії рекомбінантного цитокіну ІЛ-2. Встановлено, що при дії ІЛ-2 зменшувалася амплітуда скорочення на 16,65 % (р<0,01), швидкість скорочення на 18,65 % (р<0,05), та індекс скоротливості на 22,66 % (р<0,05 р). Тоді як швидкість розслаблення вірогідно не відрізнялася від контролю. При одночасному блокуванні NO синтази та аргінази (L-NAME+L-Norvаline) токолітичний ефект ІЛ-2 не проявлявся. За умов дії IЛ-2 та РРТ амплітуда скорочення зменшувалася (р<0,01) і складала від 17,12±1,44 мН до 13,17±1,564 мН, отриманий ефект перевищував дії цих речовин за окремої перфузії. На відміну від ФНПб, сумісна дія ІЛ-2 та FCCP призводила до зменшення амплітуди скорочень, яка вірогідно відрізнялося від ефекту самого FCCP (р<0,01). Так, на 4 хв амплікації цих речовин амплітуда скорочення складала 7,14±0,21 мН (р<0,001), на 6 хв дії 2,52±0,29 мН (р<0,001), тоді як при дії FCCP 16,73±1,87 мН та 8,92±1,25 мН, відповідно. За умов попередньої 15 хв. преінкубації із циклоспорином А та при блокуванні NO синтази (L-NAME) такий ефект не проявлявся, сумісна дія ІЛ-2 та FCCP вірогідно не відрізнялася від дії одного FCCP.

Отримані експериментальні дані узгоджуються із результатами (Шепель О., 2008), згідно яких IЛ-2 пригнічував мейотичне дозрівання ооцитів мишей та із даними, згідно яких дія IЛ-2 опосередковується оксидом азоту (Wang L., Lin G., Chen Y., et al., 2002; Andronowska A., Chruњciel M., 2008). Наведені результати узгоджуються також із даними про пригнічення розвитку ембріонів (Tezabwala B., Johnsont P., Rees R., 1989).

Скоротлива активність та зміни в часі амплітуди скорочень міометрію миші за умов дії цитокіноподібного пептиду ЕМАР ІІе. Відомо, що ін'єкції EMAP- ІІ викликають гостру запальну відповідь у гризунів (Murray J., Barnett G., et al., 2000). Встановлено, що в ендометрії жінки експресія EMAP II негативно регулюється простагландинами і міняється протягом менструального циклу (Battersby S., Boddy S., et al., 2002).

При дії ЕМАР ІІе на міометрій миші зменшувалася амплітуда скорочення на 15,14 % (р<0,01), швидкість скорочення і розслаблення на 19,25% та 13,90 %, відповідно (р<0,05) та індекс скоротливості на 13,90 % (р<0,05). Тоді як при одночасному блокуванні NO синтази та аргінази (L-NAME+L-Norvаline) токолітичний ефект ЕМАР ІІе не проявлявся. При сумісній дії ЕМАР ІІе та РРТ амплітуда скорочення зменшувалася (р<0,01) і становила від 18,15±1,44 мН до 14,16±1,564 мН, при цьому сумісна дія перевищувала ефекти окремих речовин. При сумісній дії ЕМАР ІІе та FCCP амплітуда скорочення зменшувалася (р<0,001), і на 4 хв дії дорівнювала 7,30±0,21 мН, на 6 хв дії 2,87±0,29 мН, вірогідно відрізняючись від величин амплітуди на цих часових відрізках при дії одного FCCP (р<0,01). За умов попередньої 15 хв. преінкубації із циклоспорином А та при блокуванні NO синтази (L-NAME) такий ефект не проявлявся, сумісна дія ЕМАР ІІе та FCCP вірогідно не відрізнялася від дії одного FCCP. Амплітуда скорочення при сумісній дії ЕМАР ІІе, FCCP та 1L-NAME /1L-Norvаline також вірогідно не відрізнялася від дії одного FCCP. Тоді як при одночасній дії ЕМАР ІІе, FCCP та 2L-NAME /1L-Norvаline на 2 хв дії амплітуда скорочень складала 19,26±1,91 мН (р<0,05), на 4 хв дії - 5,53±1,03 мН (р<0,001), на 6 хв дії - 2,21±0,19 мН (р<0,001), вірогідно відрізняючись від дії одного FCCP (р<0,05). При сукупній дії ЕМАР ІІе, FCCP та 1L-NAME /2L-Norvаline її величини відповідно становили 17,26±1,81 мН (р<0,05), 4,20±1,10 мН (р<0,001), та 1,99±0,15 мН (р<0,001), вірогідно відрізняючись від дії одного FCCP (р<0,001).

Отримані результати доповнюють і розширюють відомості про ефект EMAP II на скоротливі тканини за умов in vitro й підтверджуються даними, згідно яких його вазодилятаційна дія на легеневу артерію є NO-залежною і опосередковується збільшенням експресії індуцибельної NOS (Tsai B., Wang M., et al., 2004).

Скоротлива активність міометрію миші за умов зміни функціонального стану мітохондрій.

Відомо, що зміни в скоротливості м'язевої тканини детермінуються зміною функціонального стану міоцитів та їх субклітинних структур (мітохондрій, саркоплазматичного ретикулуму, міофіламентів та ін.), іонно-транспортних систем та активністю клітинних ферментів (Duchen M., 2004; Nicholls D., 2005; Shkryl V., Martins A., et al., 2009). Відомо, що мітохондрії в міометрії приймають участь у регуляції роботи пейсмекерних клітин (Bursian A., 2008). Вивчається також роль мітохондрій-залежного апоптозу у розвитку репродуктивних порушень (Lee C., Kim Y., et al., 2008) та вплив різних інгібіторів мітохондріальних переносників на здатність ооцитів мишей до мейотичного дозрівання (Блашкив Т., Вознесенская Т., 2006; Блашкив Т., Вознесенская Т., и др., 2008).

Параметри скоротливої активності міометрію миші за умов зміни функціонального стану мітохондрій. Експериментально встановлено, що за умов дії Rh 123 зменшувались амплітуда скорочення на 17,70% (р<0,001), швидкість скорочення на 13,21% (р<0,01) та індекс скоротливості на 31,11% (р<0,001); тоді як швидкість розслаблення вірогідно не змінювалася. При дії RuR відслідковувалося зменшення амплітуди скорочення на 20,83% (р<0,001), швидкості скорочення на 16,74% (р<0,01) та індексу скоротливості на 37,38% (р<0,001); тоді як швидкість розслаблення вірогідно не змінювалася. При дії FCCP амплітуда скорочення зменшувалася на 57,98% (р<0,001), швидкість скорочення (р<0,05) і розслаблення (р<0,01) на 14,72 % і 27,65%, відповідно, та індекс скоротливості на 50,48% (р<0,001). РРТ зменшував амплітуду скорочення на 17,60% (р<0,01), швидкість скорочення на 13,65% (р<0,05) та індекс скоротливості на 26,62% (р<0,001), тоді як величина швидкості розслаблення вірогідно не змінювалася. Однак за умов сумісного впливу інгібітора та відновника аспартатних мітохондріальних переносників (РРТ+S.О.) величини амплітуди скорочення, швидкості скорочення і розслаблення, індексу скоротливості вірогідно не відрізнялися від контрольних величин. Малат октаноат збільшував амплітуду скорочення на 21,20% (р<0,001), швидкість скорочення і розслаблення на 12,06% та 14,94%, відповідно, (р<0,05), індекс скоротливості на 17,97% (р<0,05). Ці дані узгоджуються із даними (Абрамченко В., 2001) згідно яких феномен дисфункції міометрію при аномаліях пологової активності обумовлений порушенням енергоутворюючої функції мітохондрій. А також із даними, згідно яких зміна функціонального стану мітохондрій знижує серцеву активність (Rodrigo G., Standen N., 2005; Mashimo K., Ohno Y., 2006).

Амплітуда скорочень міометрію миші за умов дії інгібіторів мітохондріальних переносників та кальцієвого уніпортеру, мембранного потенціалу, аргінази. Дослідженнями встановлено, що при дії PPT, інгібітора аспартатного мітохондріального переносника, величина амплітуди скорочення зменшувалася порівняно з контролем (22,31±1,98 мН) і становила від 18,96±1,24 мН до 17,84±1,64 мН (р<0,01). За умов дії RuR амплітуди скорочення також зменшувалася відносно контрольних величин (р<0,05) і становила, 18,07±1,29-16,95±2,01 мН. Тоді як сумісна дія PPT та RuR призводила до зменшення величини амплітуди скорочень (р<0,01) (14,05±1,78 мН), яке відповідало сумарному впливу окремих ефектів цих речовин (рис. 2). FCCP зменшував (р<0,001) величину амплітуди фазних скорочень: на 4 хв дії амплітуда дорівнювала 16,73±1,87 мН, на 6 хв - 8,92±1,25 мН, після 8 хв не перевищувала 2,67±0,97мН. Сумісна дія PPT та FCCP також призводила до зменшення (р<0,001) фазних скорочень міометрію: на 4 хв їх амплітуда становила 6,91±1,07 мН, на 6 хв експозиції відповідно 2,67±1,05 мН, вірогідно відрізняючись від дії одного FCCP, після 8 хв не перевищувала 2,01±0,97мН.

Рис.2. Зміна в часі амплітуди скорочень при фармакологічному інгібуванні аспартатних переносників (PPT) та кальцієвого уніпортеру (RuR).

По осі абсцис-часові проміжки (хв), по осі ординат - амплітуда спонтанних фазних скорочень міометрію (% відносно контрольних); *р<0,01- вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин при сумісній дії PPT та RuR (n=7).

Тоді як за умов поєднаної дії PPT, FCCP та відновника роботи аспартатного переносника (S.O) амплітуда фазних скорочень зменшувалася (р<0,01) порівняно із контрольними значеннями (22,31±1,98 мН), проте вірогідно не відрізнялася від дії одного FCCP. Після преінкубації із циклоспорином А, інгібітором відкривання мітохондріальної пори, поєднана дії PPT та FCCP також призводила до зменшення величини амплітуди фазних скорочень на 4 та 6 хв дії (р<0,01) порівняно із контрольними значеннями, проте не вірогідно відносно дії одного FCCP. L-Norvаline зменшував величину амплітуди фазних скорочень (р<0,01), її величина складала від 17,84±1,64 мН до 16,95±1,81 мН. За умов сумісної дії PPT та L-Norvаline величина амплітуди скорочень також зменшувалася відносно контрольних величин (р<0,01), проте вірогідно не відрізнялася від ефекту L-Norvаline. За умов дії в-естрадіолу величина амплітуди скорочень зростала (р<0,01) та становила 27,66±1,79 мН - 26,32±1,68 мН. При сумісній дії PPT та в-естрадіолу величина амплітуди скорочень також зростала (р<0,05), проте вірогідно не відрізнялася від дії самого в-естрадіолу. Тоді як поєднана дія в-естрадіолу та L-Norvаline призводила до зменшення амплітуди фазних скорочення (р<0,05), їх величина становила від 19,18±1,54 мН до 18,07±1,37 мН, проте вірогідно не відрізнялася від ефекту самого L-Norvаline. Отримані дані узгоджуються з даними (Шепель О., 2008), згідно яких порушення функцій мітохондрій під впливом ротенону та інгібіторів мітохондріальних переносників призводить до пригнічення мейотичного дозрівання ооцитів, а також даними (Шиманская Т., Добровольский Ф., Сагач В., 2007), згідно яких відкривання мітохондріальної пори неспецифічної провідності є NO залежним.

Функціональний стан органів репродуктивної системи (яєчників, яйцеводів, міометрію), смертність та розвиток ембріонів при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей.

Раніше встановлено, що експериментальне імунне ушкодження яєчників, яке відтворюється імунізацією мишей тканиною алогенного яєчника, приводить до пригнічення мейотичного дозрівання ооцитів і посилення загибелі фолікулярних клітин, а також клітин тимусу, селезінки і лімфовузлів за апоптотичним і некротим шляхом (Макогон Н., Вознесенська Т., та ін., 2007), активації гуморальних і клітинних імунних механізмів (Алексєєва І., Вознесенська Т., та ін., 2005). За даними лейкограми крові констатовано розвиток запальної реакції (Makogon N., Voznesenskaya T., et al., 2010). За таких умов застосування моноклональних антитіл до ФНОб нормалізувало оогенез і зменшувало запальну реакцію в організмі (Bagavant H., Adams S., Terranova P., et al., 1999).

Вплив імунізації алогенним яєчником на ооцити у мишей. Експериментально встановлено, що імунізація алогенним яєчником призводила до зменшення загальної кількості ооцитів у яєчнику (р<0,01) на 5 та 12 день після імунізації, 6,0±1,2 та 7,6±1,3 штук, відповідно, тоді як в контролі - 15,5±1,8. Дослідженнями з'ясовано порушення мейотичного дозрівання ооцитів: спостерігалося зменшення відсотка клітин із розчиненим зародковим пухирцем (метафаза І) після 2 год культивування (р<0,01) (70,0±1,4% в контролі, 44,3±2,7% та 48,7±3,7% на 5 та 12 день після імунізації, відповідно) та клітин із сформованим першим полярним тільцем (метафаза ІІ) після 20 год культивування (р<0,01) (55,4±1,8% в контролі, 32,1±2,3% та 29,8±1,6 на 5 та 12 день після імунізації, відповідно). Крім того, за таких експериментальних умов спостерігали зменшення кількості ооцитів, які відновили стадію мейозу (р<0,01) (71,0% в контролі, 42,2% та 48,0 % на 5 та 12 день після імунізації,) збільшення кількості фрагментованих ооцитів (р<0,01) (14,0% в контролі, 24,4% та 32,0% на 5 та 12 день після імунізації) та таких , які не відновили мейотичного дозрівання (р<0,01) (15,0% в контролі, 33,4% та 20,0% на 5 та 12 день після завершення імунізації). Встановлено, що серед ооцитів, які не відновили мейоз, були наявні клітини із апоптотичним фенотипом, в яких ядра були представлені як щільні тільця ущільненого хроматину, тоді як ядра клітин контрольних ооцитів мишей мали розсіяну і дископодібну морфологію хроматину.

Вплив імунізації алогенним яєчником на скоротливу активність яйцеводів у мишей. Встановлено, що у інтактних мишей (контрольна група тварин) на 4-5 день гестації відбувалося зменшення амплітуди скорочення яйцеводів на 31,16 % (р<0,001), скоротливого індексу на 31,62 % (р<0,01) та збільшення частоти скорочення на 27,27 % (р<0,001); тоді як на 10-11 день гестації спостерігали збільшення амплітуди скорочення на 30,10 % (р<0,01), скоротливого індексу на 29,49 % (р<0,05) відносно середніх значень цих показників у невагітних тварин (рис.3Б).

У тварин із експериментальним імунним ушкодженням яєчників на кінець імунізації зростали амплітуда скорочення яйцеводів на 21,9 % (р<0,001); частота скорочення на 36,4 % (р<0,05); скоротливий індекс на 24,4 % (р<0,05) відносно середніх значень цих показників у інтактних тварин (контроль) (рис.3А). На 4-5 день гестації відмічено зменшення амплітуди скорочення на 17,26 % (р<0,05), скоротливого індексу на 15,10% (р<0,05) та збільшення частоти скорочення яйцеводів на 50% (р<0,05,) порівняно із середніми значеннями цих показників у невагітних тварин на 12 день після імунізації. Проте відносно таких показників у інтактних тварин на 4-5 день гестації скоротлива активність яйцеводів зростає, зокрема вірогідно збільшується індекс скоротливості (р<0,01) (рис.3Б).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Зміни індексу скоротливості яйцеводів при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей.

*р<0,001 **р<0,01 - вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин у інтактних тварин; ##р<0,01, ###р<0,05 - вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин у не вагітних інтактних тварин (n=5).

На 10-11 день гестації параметри скоротливої активності яйцеводів вірогідно не відрізнялися від таких, які були у невагітних тварин на 12 день після імунізації. Проте відносно інтактних тварин на 10-11 день гестації скоротлива активність яйцеводів зменшувалася, зокрема вірогідно зменшувався індекс скоротливості (р<0,001) (рис.3Б).

Вплив імунізації алогенним яєчником на скоротливу активність міометрію у мишей. Результатами досліджень встановлено, що у інтактних мишей (контрольна група тварин) на 4-5 день гестації відбувалося зменшення амплітуди скорочення міометрію на 26,28% (р<0,001); тривалості розслаблення на 29,15% (р<0,01), скоротливого індексу на 22,55% (р<0,01), тоді як на 10-11 день гестації амплітуди скорочення збільшувалася на 36,34% (р<0,001); максимальна швидкість скорочення і розслаблення на 43,12% і 33,07% (р<0,001), відповідно, індекс скоротливості на 45,76% (р<0,001) відносно середніх значень цих показників у не вагітних тварин. (рис.4Б).

У тварин із експериментальним імунним ушкодженням яєчників на кінець імунізації відмічено збільшення скоротливої активності міометрію: на 73,6% амплітуди скорочення (р<0,001), на 43,5% швидкості скорочення (р<0,001) і на 64,9% швидкості розслаблення (р<0,001), на 52% індексу скоротливості (р<0,01); проте зменшення на 21,8% тривалості розслаблення міометрію (р<0,05) відносно середніх значень цих показників у інтактних тварин (контроль) (рис.4А). На 4-5 день гестації показники скоротливої активності міометрію вірогідно не змінювалися порівняно із середніми значеннями цих показників у невагітних тварин на 12 день після імунізації. Проте відносно таких показників у інтактних тварин на 4-5 день гестації скоротлива активність міометрію зростала, зокрема вірогідно збільшувався індекс скоротливості (р<0,01) (рис.4Б). На 10-11 день гестації зростали швидкість скорочення і розслаблення міометрію відповідно на 10,82% (р<0,05) та 17,96% (р<0,001) порівняно із середніми значеннями цих показників у невагітних тварин на 12 день після імунізації.

Рис.4. Зміни індексу скоротливості міометрію при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей.

*р<0,001, **р<0,01 - вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин у інтактних тварин; #р<0,001, ##р<0,01 - вірогідність відмінностей величин середніх груп даних відносно таких величин у не вагітних інтактних тварин (n=8).

Проте відносно інтактних тварин на 10-11 день гестації скоротлива активність міометрію зменшувалася, зокрема вірогідно зменшувався індекс скоротливості (р<0,001) (рис.4Б).

Вплив імунізації алогенним яєчником на показники пре- і постімплантаційної смертності та розвиток ембріонів у мишей. Встановлено, що при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей зростали (р<0,001) показники преімплантаційної і постімплантаційної смертності ембріонів, у 3,2 і 5,5 разів, відповідно (10-11 день гестації, 25 день після імунізації), і становили 9,20±2,40 та 8,10±1,20 проти 2,84±1,44 та 1,47±0,50 в контролі. За морфологічними критеріями показано, що розвиток пре- і постімплантаційних ембріонів на 4-5-й та 10-11 день гестації (19 та 25 день після імунізації) сповільнювався. Відбувалася затримка розвитку преімплантаційних ембріонів на стадії дроблення та компактизації, постімплантаційних ембріонів на стадії формування зародкової і поза зародкової областей та первинної смужки.

Таким чином, при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей (імунізація алогенним яєчником), відбувається дисфункція органів репродуктивної системи. Отримані результати узгоджуються з даними про пригнічення мейотичного дозрівання ооцитів і посилення загибелі фолікулярних клітин, а також клітин тимусу, селезінки та лімфовузлів за апоптотичним і некротичним шляхами при відтворенні даної моделі (Макогон Н., Вознесенська Т., Бризгіна Т., та ін., 2007), що свідчить про дисфункцію органів імунної системи. Спираючись на отримані результати, а також на дані літератури, ми вважаємо, що імунізація мишей антигеном алогенного яєчника слугує причиною активації імунної системи, виникнення генералізованого запалення, опосередкованого медіаторами запалення, зокрема каскадом цитокінів і монооксидом азоту, що призводить до розвитку синдрому системної реакції на запалення. Останній є причиною виникнення дисфункції органів репродуктивної системи, яка проявляється в порушенні оогенезу, дисрегуляції скоротливої функції яйцеводів і міометрію, а також пригніченням розвитку ембріонів і збільшенням показників ембріональної смертності.

Висновки

У дисертаційній роботі відповідно до поставленої мети дослідження наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукового завдання в розкритті особливостей скоротливої активності гладеньких м'язів матки за умов дії прозапальних цитокінів, використовуючи метод фазно-графічного аналізу. Зясовано особливості процесів розвитку ооцитів, скоротливої активності яйцеводів та міометрію, а також розвитку ембріонів за умов експериментального імунного ушкодження яєчників у мишей, що є основою для аргументації ролі досліджуваних цитокінів в фізіології та патології репродуктивної системи та теоретичною основою для використання цитокінмодулюючої терапії при репродуктивних порушеннях у жінок.

1. Рекомбінантні цитокіни ФНПб, IЛ-2 та цитокіноподібний пептид EMAP IIе зменшують скоротливу активність міометрію миші, така дія опосередковується порушенням функціонування аспартатного мітохондріального переносника і оксидом азоту.

2. На ізольованому міометрії миші ФНПб не змінює рівень мембранного потенціалу мітохондрій; тоді як IЛ-2 і EMAP IIе викликають його зменшення, що в свою чергу призводить до NO залежного відкривання пори неспецифічної провідності.

3. Скоротлива активність міометрію миші детермінується функціональним станом мітохондрій, зокрема Са уніпортеру, величиною мітохондріального потенціалу, функціонуванням аспартатного переносника, наявністю мітохондріального субстрату.

4. Функціонування мітохондріального аспартатного переносника не залежить від входу Са2+ через Са уніпортер, проте опосередковується оксидом азоту (за аргіназним шляхом його утворення), мембранним потенціалом мітохондрій, естрадіолом і неспецифічною провідністю мітохондрій (МПНП).

5. Індекс скоротливості міометрію зменшується при імплантації ембріонів (4-5 день гестації) та зростає після імплантації (10-11 день гестації) у мишей.

6. При експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей відбувається порушення мейотичного дозрівання та збільшення кількості ооцитів з атипічною морфологією, а також зміна скоротливої активності яйцеводів і міометрію, збільшення показників пре- і постімплантаційної смертності ембріонів та затримка їх розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті:

1. Сердюк О.Н. Экспериментальное иммунное поражение яичников: особенности сократительной активности яйцеводов и миометрия, пре- и постимплантационная смертность эмбрионов у мышей / О.Н. Сердюк, Ю.П. Бидзиля, Р.И. Янчий // Проблемы репродукции. - 2010. - №3. - С.19-23. (здобувач самостійно провів аналіз літературних даних, виконав експериментальну частину дослідження, здійснив статистичну обробку даних, приймав участь у написанні та підготуванні до друку)

2. Сердюк О.М. Фазно-графічний аналіз скоротливості міометрію миші в умовах гестації // О.М. Сердюк, Ю.П. Бідзіля, Р.І. Янчій // Перспективи медицини і біології. - 2010. - №2. - С. 34-39. (здобувач самостійно провів аналіз літературних даних, виконав експериментальну частину дослідження, здійснив статистичну обробку даних, приймав участь у написанні та підготуванні до друку)

3. Янчій Р.І. Скоротливість міометрію миші за умов дії цитокіноподібного поліпептиду EMAP II // Р.І. Янчій, О.М. Сердюк, Ю.П. Бідзіля, О.А Шепель // Загальна патологія і патологічна фізіологія. - 2010. - №3. - С.164-168. (здобувач самостійно виконав експериментальну частину дослідження, здійснив статистичну обробку даних та написання статті, приймав участь у підготуванні до друку).

Тези доповідей:

5. Сердюк О.М. Фазно-графічний аналіз скоротливості міометрію мишей в умовах експериментальної зміни функціонального стану мітохондрій / Фізичні методи в екології, біології та медицині: ІІІ міжнарод. конф., 9-12 вересня 2010 р.: матеріали конф. - Шацьк, 2010. - С.67-68.

6. Сердюк О.М. Фазно-графічний аналіз скоротливості яйцеводів і міометрію миші в період гестації / О.М. Сердюк, Ю.П. Бідзіля, Р.І. Янчій // Фізіологічний журнал. - 2010. - Т.56,№2, С.153-154.

7. Сердюк О.М. Особливості скоротливості яйцеводів, міометрю і розвиток ембріонів при експериментальному імунному ураженні яєчників у мишей // Біологія: від молекули до біосфери: IV міжнар. конф. молодих науковців, 17-21 листопада 2009р.: матеріали конф. - Харків, 2009. - С.121-122.

8. Сердюк О.М. Вплив прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин альфа (TNF-б) на електрофізіологічні властивості міометрію миші // Молодь і поступ біології: V міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 12-15 травня 2009 р.: матеріали конф. - Львів, 2009. - С. 276-277.

9. Сердюк О.М. Скоротлива активність яйцеводів та міометрю при експериментальному імунному ураженні яєчників у мишей // О. М. Сердюк, Ю.П. Бідзіля, Р.І. Янчій // Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування: ХV міжнар. конф., 16-18 жовтня 2009 р.: матеріали конф. - Київ, 2009. - С.18.

Анотація

Сердюк О. М. Скоротлива активність міометрію за умов впливу прозапальних цитокінів та при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини та тварин. - Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню скоротливої активності міометрію мишей методом фазо-графічного аналізу за умов впливу прозапальних рекомбінантних цитокінів фактору некрозу пухлин альфа (ФНПб), інтерлейкіну-2 (IЛ-2) та цитокіноподібного ендотелій та моноцитактивуючого пептиду (ЕМАР ІІе), а також при експериментальному імунному ушкодженні яєчників. Встановлено, що досліджувані цитокіни зменшують скоротливу активність міометрію.

Такий токолітичний ефект обумовлений зміною системи L-аргінін - оксид азоту, зокрема ферментів NO синтази та аргінази, а також функціонального стану мітохондрій, їх аспартатного переносника та мембранного потенціалу. Показано, що за умов зміни функціонального стану мітохондрій зменшується скоротливість міометрію.

З'ясовано, що функціональна активність аспартатних мітохондріальних переносників в міометрії залежить від мембранного потенціалу мітохондрій, оксиду азоту та естрадіолу і не залежить від входу кальцію через Са уніпортер в мітохондрію.

Показано, що при експериментальному імунному ушкодженні яєчників у мишей пригнічується функціональний стан органів репродуктивної системи: порушується мейотичне дозрівання ооцитів, збільшується кількість ооцитів з атипічною морфологією, змінюється спонтанна скоротлива активність яйцеводів і міометрію, зростають показники смертності та затримується розвиток пре- і постімплантаційних ембріонів.

Ключові слова: скоротлива активність міометрію, цитокіни, оксид азоту, мітохондрії, експериментальне імунне ушкодження яєчників, ооцити, яйцеводи, ембріони.

Аннотация

Сердюк О.Н. Сократительная активность миометрия в условиях влияния провоспалительных цитокинов и при экспериментальном имунном повреждении яичников у мышей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Институт физиологии им. А.А. Богомольца НАН Украины, Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена исследованию сократительной активности миометрия мышей методом фазно графического анализа в условиях влияния провоспалительных рекомбинантных цитокинов фактора некроза опухолей альфа (ФНОб), интерлейкина-2 (ИЛ-2) и цитокиноподобного эндотелий и моноцитактивирующего пептида (ЕМАР ІІе), а также при экспериментальном иммунном повреждении яичников.