Лишайники Донецького кряжа

Порівняльно-флористичний аналіз ліхенобіоти Донецького кряжа з ліхенобіотами територій Євразійської степової області. Особливості субстратної приуроченості лишайників різних геоелементів. Структура, екологія та розробка заходів охорони лишайників.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 86,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. Надеина О. В. Лишайники и лихенофильные грибы Провальской степи (Украина) / О. В. Надеина // Ботан. журн. 2008. Т. 93, №1. С. 3-9.

4. Надєіна О. В. Епіфітні лишайники Донецького кряжу і можливість їх використання для моніторингу стану лісових масивів / О. В. Надєіна, С. Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. 2008. Т. 65, № 3. С. 398-407.

5. Федоренко Н. М. Нові та рідкісні види ліхенофільних грибів з України / Н. М. Федоренко, О. В. Надєіна, С. Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. 2007. Т. 64, № 1. С. 47-56.

6. Надєіна О. В. Огляд дослідженості лишайників Донецького кряжу: мат-ли конф. молодих учених-ботаніків [“Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття”], (Київ, 6-9 вересня 2005 р.) / Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАНУ. Київ: Фітосоціоцентр, 2005. С. 13-14.

7. Надеина О. В. Материалы к изучению лишайников и лихенофильных грибов Донецкого кряжа (Украина): мат-лы I (IX) междунар. конф. молодых ботаников (Санкт-Петербург, 21-26 мая 2006 г.). СПб: Ботанический институт им. В.Л. Комарова РАН, 2006. С. 320-321.

8. Надеина О. В. Лишайники байрачных лесов Донецкого кряжа (Украина): мат-лы междунар. совещания [“Лишайники бореальных лесов”] и IV Российской Полевой Лихенологической Школы, (Сыктывкар, 26 мая - 1 июня 2007 г.). Сыктывкар: Ин-т биологии Коми научного центра УрО РАН, 2007. С. 27-28.

9. Надєіна О. В. Субстратний аналіз ліхенобіоти Донецького кряжу: мат-ли IІ Междунар. конф. [“Биологія: від молекули до біосфери”], (Харків, 19-21 листопада 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2007. С. 286-288.

10. Надєіна О. В. Раритетний компонент ліхенобіоти Донецького кряжа та його представленість в об'єктах природно-заповідного фонду: мат-ли наук. конф. [“Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків”], (Канів, 13-15 жовтня 2008 р.) / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ: Фітосоціоцентр, 2008. С. 15-16.

11. Nadeina O. V. First data on lichenicolous fungi of Donetsk upland (Ukraine) // Book of Abstracts IV Balkan Botanical Congress [“Plant, fungal and habitats diversity investigation and conservation”], (Sophia, 20-26 June 2006). Bulgarian Academy of Sciences, Institute of botany. Sophia, 2006. P. 252.

12. Nadyeina O. The lichen diversity of Donetsk Upland (Ukraine) // Abstracts for IAL 6 - ABLS Joint Meeting [“Biology of lichens and bryophytes”], (Asilomar, 13-19 July 2008). USA, Asilomar, 2008. P. 49-50.

АНОТАЦІЯ

Надєіна О.В. Лишайники Донецького кряжа - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21. - мікологія. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню ліхенобіоти Донецького кряжа, що включає 191 вид лишайників і 11 видів ліхенофільних грибів, які належать до 78 родів, 30 родин і 10 порядків відділу Ascomycota та 4 родів анаморфних грибів класу Hyphomycetes. Новими для регіону досліджень виявилися 120 видів, з яких 35 - нові для степової зони у межах України, 14 - для рівнинної частини України, а 5 видів (Caloplaca raesaeneni, Chromatochlamys muscorum, Cladonia magyarica, C. peziziformis і Endococcus rugulosus) наведено вперше для території України. Показано, що у систематичній структурі ліхенобіоти Донецького кряжа провідне положення займають таксони, поширені переважно в аридних “давньосередземноморських” регіонах (родини Teloschistaceae, Physciaceae, Verrucariaceae, Acarosporaceae, Hymeneliaceae і роди Caloplaca, Acarospora, Verrucaria, Aspicilia і Ramalina) та таксони, поширені в північних “неморально-бореальних” регіонах (родини Cladoniaceae, Lecanoraceae, Parmeliaceae і роди Cladonia, Lecanora, Physcia, Phaeophyscia і Physconia). Проведене порівняння ліхенобіоти Донецького кряжа з ліхенобіотами п'яти територій Євразійської степової області дозволило виявити риси її подібності до ліхенобіот степової зони Південного Уралу, Придніпровської височини, Причорноморських степів та басейну середнього Дону у межах Волгоградської обл. аналіз поширення лишайників Донецького кряжа на 22 субстратах рослинного і літогенного походження показав їх об'єднання у епілітний, епігейно-бріофільний і епіфітно-епіксильний субстратні комплекси. основа ліхенобіоти регіону досліджень утворена лишайниками епілітного субстратного комплексу, серед яких переважає ліхенобіота силікатних пісковиків. У спектрі географічних елементів лишайників Донецького кряжа переважають види евриголарктичного і аридного елементів. Категоризація лишайників регіону досліджень за частотою трапляння показала, що два види лишайників масово трапляються на Донецькому кряжі, 16 видів - звичайні, 56 видів - спорадичні і 109 видів - рідкісні для його території. Серед рідкісних і спорадичних лишайників відзначено 40 видів, стан яких розглядається як “вразливий”. З них 16 видів приурочені до степових ценозів, 11 видів - до лісових масивів і 13 видів - до кам'янистих відслонень. За результатом дослідження лишайників шести функціонуючих і шести запланованих об'єктів ПЗФ Донецького кряжа складено рекомендації щодо охорони і збереження раритетного компоненту його ліхенобіоти.

Ключові слова: лишайники, ліхенофільні гриби, Донецький кряж, систематична структура, субстрат, географічні елементи, рідкісні види, “вразливі” види.

АННОТАЦИЯ

Надеина О.В. Лишайники Донецкого кряжа - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.21 - микология. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию лихенобиоты Донецкого кряжа, которая включает 191 вид лишайников и 11 видов лихенофильных грибов, принадлежащих к 78 родам, 30 семействам и 10 порядкам отдела Ascomycota и 4 родам анаморфных грибов класса Hyphomycetes. Новыми для региона исследований оказались 120 видов, из которых 35 - новые для степной зоны Украины, 14 - для равнинной части Украины и 5 видов (Caloplaca raesaeneni, Chromatochlamys muscorum, Cladonia magyarica, C. peziziformis і Endococcus rugulosus) приведены впервые для территории Украины. В систематической структуре лихенобиоты Донецкого кряжа доминируют 8 семейств и 17 родов. Наличие среди ведущих семейств Teloschistaceae, Physciaceae, Verrucariaceae, Acarosporaceae и Hymeneliaceae, а также родов Caloplaca, Acarospora, Verrucaria, Aspicilia и Ramalina указывает на аридный “древнесредиземноморский” характер лихенобиоты Донецкого кряжа. Вместе с тем, доминирующее положение семейств Cladoniaceae, Lecanoraceae и Parmeliaceae, а также родов Cladonia, Lecanora, Physcia, Phaeophyscia и Physconia сближает лихенобиоту Донецкого кряжа с северными “неморально-бореальными” лихенобиотами.

Проведенный сравнительно-флористический анализ шести лихенобиот территорий Евразийской степной области позволил установить, что в соответствии с систематической структурой лихенобиота Донецкого кряжа проявляет наибольшее подобие к лихенобиоте степной зоны Южного Урала. Сравнение по видовому составу показало сходство лихенобиоты региона исследований с лихенобиотами соседних, прилегающих к кряжу, территорий - Приднепровской возвышенности, Причерноморских степей и бассейна среднего Дона в пределах Волгоградской области. Взаимосвязи между сравниваемыми территориями образуются преимущественно за счет силикатно-карбонатного характера каменистых выходов и представленных тут лесных массивов.

Проанализировано распространение лишайников Донецкого кряжа на 22 разновидностях субстратов растительного и литогенного происхождения. Из них доминирующими по количеству видов лишайников оказались силикатные песчаники (81 вид или 41%), кора форофитов (61 вид, 31%), известняки (44 вида, 22%), силикатно-карбонатные песчаники (40 видов, 20%), мхи и растительные остатки (37 видов, 19%), силикатные сланцы (35 видов, 18%), грунт (28 видов, 14%) и карбонатная корка (26 видов, 13%). Среди исследованных лишайников 94 вида (или 48%) характеризуются произрастанием более чем на одном субстрате, что обеспечивает взаимосвязи между лихенобиотами разных субстратов и их объединение в три субстратные комплексы: эпилитный, эпигейно-бриофильный и эпифитно-эпиксильный.

Основа лихенобиоты Донецкого кряжа образована лишайниками эпилитного субстратного комплекса (128 видов). Оценена приуроченность 21 вида эпилитных полисубстратных лишайников к определенным эпилитным субстратам или к субстратным группам с разной карбонатностью. Оказалось, что большинство из этих модельных видов приурочены к произрастанию на силикатных песчаниках или к сборной группе карбонатных субстратов. Особенности распространения эпифитных лишайников в лесных массивах Донецкого кряжа и сравнение этих данных с другими степными, лесостепными, также с некоторыми западноевропейскими и средиземноморскими территориями позволяют рассматривать шесть видов (Amandinea punctata, Lecanora hagenii, Phaeophyscia orbicularis, Physcia adscendens, Rinodina pyrina и scoliciosporum chlorococcum) как предположительно устойчивые к изменениям окружающей среды в регионе, а другие пять видов (Arthonia dispersa, Bacidia rubella, Chaenotheca trichialis, Chaenotecopsis pusilla и Opegrapha varia) - как чувствительные к экологическому состоянию лесных массивов кряжа. Анализ распространения видов лишайников эпигейно-бриофильного субстратного комплекса на Донецком кряже показал, что для большинства его степных ценозов характерны начальные стадии восстановления и лишь для нескольких характерны ранние и средние стадии.

лихенобиота Донецкого кряжа представлена шестью географическими элементами, а именно евриголарктическим (70 видов), аридным (41 вид), неморальным и бореальным (по 31 виду), монтанным (11 видов) и аркто-альпийским (3 вида), которые характеризуются 38 типами ареалов. Распространение степных ценозов с выходами пород на территории исследований обусловливает ведущую роль лишайников эвриголарктического и аридного геоэлементов, которые приурочены к произрастанию на субстратах эпилитного и эпигейно-бриофильного субстратных комплексов. Лихенобиота аридного элемента на Донецком кряже отличается четким преобладанием видов с внутриголарктическими ареалами. Лесостепные ландшафты исследованной территории обусловливают значительную часть неморальных и бореальных видов в образовании ее лишайникового покрова. Находки монтанных и аркто-альпийских лишайников на Донецком кряже приурочены к его силикатным песчаникам и их производным.

Проведенная категоризация видов лишайников Донецкого кряжа по частоте встречаемости позволила установить, что два вида (Candelariella vitellina і Protoparmeliopsis muralis) массово представлены в регионе, 16 видов - обычны, 56 видов - встречаются спорадически и 109 видов - редкие для исследованной территории. Среди редких и спорадически встречающихся лишайников отмечено 40 видов, состояние которых рассматривается как „уязвимое” на Донецком кряже. В первую очередь сюда относятся зональные для Донецкого кряжа лишайники (аридного, неморального, бореального и в некоторых случаях эвриголарктического геоэлементов), которые редки также на территориях Евразийской степной зоны, что может затруднять обмен спорами и вегетативными пропагулами. С другой стороны к „уязвимым” на Донецком кряже лишайникам мы отнесли виды „незональных” для его территории геоэлементов, таких как монтанный и аркто-альпийский, поскольку экологические потребности видов этих элементов находятся в противоречии с современными природными условиями исследованного региона. Из этих „уязвимых” видов лишайников 16 - приурочены к степным ценозам, 11 - к лесным массивам и 13 - к каменистым обнажениям.

В результате специального исследования лихенобиоты шести функционирующих и шести запланированных объектов ПЗФ на Донецком кряже было установлено, что общая репрезентативность лихенобиоты региона в этих объектах составляет 88%. Показано, что наибольшее значение для сохранности „уязвимой” лихенобиоты степных ценозов Донецкого кряжа имеют РЛП «Донецкий кряж», заказник «Медвежанский», запланированные ботанические заказники «Добрянские горы» и «Михайловский каньон»; лесных массивов кряжа - РЛП «Донецкий кряж», запланированный ботанический заказник «Жемчужина Перевальщины», «Урочище Грабовое»; каменистых выходов - заповедник «Провальская степь», РЛП «Донецкий кряж», запланированный ботанический заказник «Добрянские горы», «Елизаветовская степь» и «Михайловский каньон». На основании проведенного анализа составлены рекомендации относительно охраны раритетной лихенобиоты Донецкого кряжа.

Ключевые слова: лишайники, лихенофильные грибы, Донецкий кряж, систематическая структура, субстрат, географические элементы, редкие виды, „уязвимые” виды.

SUMMARY

Nadyeina O.V. Lichens of Donetsk Upland. - Manuscript.

PhD Thesis in section 03.00.21. - mycology. - M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis deals with lichen biota in Donetsk Upland (Ukraine). The list of lichen species of Donetsk Upland includes 191 lichens and 11 lichenicolous fungi, of which 120 species are new to the region and 5 species (Caloplaca raesaeneni, Chromatochlamys muscorum, Cladonia magyarica, C. peziziformis and Endococcus rugulosus) are firstly recorded for Ukraine. Listed taxa belong to 78 genera, 30 families and 10 orders of Ascomycota and 4 genera of Hyphomycetes. The arid-temperate character of lichen biota of Donetsk Upland was revealed by floristic-comparative and geographical analyses. Arid taxa from families Teloschistaceae, Physciaceae, Verrucariaceae, Acarosporaceae, Hymeneliaceae and genera Caloplaca, Acarospora, Verrucaria, Aspicilia and Ramalina as well as nemoral-boreal taxa from families Cladoniaceae, Lecanoraceae, Parmeliaceae and genera Cladonia, Lecanora, Physcia, Phaeophyscia and Physconia predominate in Donetsk Upland. Lichen biota of Donetsk Upland shows significant similarities with such areas of Eurasian Steppe Zone as South Ural Steppes, Near Dnieper Upland, Near Black Sea Steppes and Middle Don Basin in Volgograd region.

The lichens of “euriholarctic”, arid, nemoral and boreal geoelements predominate in lichen biota of Donetsk upland, while montane and arcto-alpine species are in minorities. Lichens of Donetsk Upland cover 3 substrate complexes - epilithic, epiphytic-lignophilous and terricolous-bryophillus, however, lichens of epilithic complex prevail.

The lichens of Donetsk Upland were also devided according to frequency of their occurrence: 2 species are abundant, 16 species common, 56 occasional and 109 rare. Fourty of rare and occasional lichens are considered vulnerable, from them 16 occur in steppe ecotopes, 11 in forests and 13 associated with rocks. Recommendations to conservation and protection of rare and vulnerable lichens of Donetsk Upland were done for 6 protected territories and 6 areas, which are planned to be protected.

Key words: lichens, lichenicolous fungi, Donetsk upland, systematic structure, substrate, geographical elements, rare species, vulnerable species.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.

    курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010

  • Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід'ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 31.03.2014

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011

  • Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012

  • Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.

    научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012

  • Характеристика родини Складноцвітні (Asteraceae). Екологічні особливості. Відмітні ознаки видів роду Matricari. Генетичні типи Ромашки аптечної, екологія і ареал розповсюдження. Ідентифікація різних генетичних типів для отримання високоякісної сировини.

    реферат [4,3 M], добавлен 10.03.2009

  • Огляд результатів дослідження показників об’єму короткочасної пам’яті, рівня переключення уваги та розумової працездатності у волонтерів з контамінованих територій. Формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у досліджуваних.

    статья [27,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Двудольные сростнолепестные, семейство сложноцветные: признаки, география и экология. Однодольные, семейство лилейные - травы с цельнокрайними листьями. Семейство злаков: зерновые злаки, сахарный тростник и бамбук. Строение бактерий, грибы и лишайники.

    реферат [18,9 K], добавлен 03.07.2010

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015

  • История изучения лишайников и лихеносинузий Черноморского побережья Северо-Западного Кавказа. Лихеносинузии можжевеловых лесов. Редкие и исчезающие виды лишайников побережья. Эпифитные лишайники можжевеловых лесов южного склона Маркхотского хребта.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 23.04.2016

  • Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.

    курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика бактерій Rhodobacter sphaeroides, історія винайдення та етапи вивчення. Морфологічні ознаки клітин, особливості їх будови та генетики, екологія та фізіолого-біохімічні ознаки. Поновлювальні джерела енергії. Можливе використання бактерій.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 06.10.2014

  • Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Особливості біології, морфологія, хімічний склад, репродукція вірусів. Поняття про бактеріофагів, їх характеристика. Антигенні властивості фагів, особливості, специфіка їх взаємодії з бактеріями. Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.09.2010

  • Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.

    курсовая работа [10,2 M], добавлен 21.09.2010

  • Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.