Життєві форми і онтоморфогенез сукулентних рослин

У «віконцевих» видів роду Haworthia клітини хлоренхіми, які знаходяться під «віконцем» не мають хлорофілу, але зберігають свою форму. Ми констатуємо близкість анатомо-морфологічної будови листків сукулентних рослин родів Aloe і Gasteria.

Генеративний період. В колекції рослин родини Asphodelaceae цвітіння досягли близько 150 видів і внутрішньовидових таксонів (майже 74% всієї колекції), причому спостерігається декілька піків цвітіння рослин в оранжереях. Максимальна кількість рослин цвіте у травні (більше 40 видів), менша кількість - у липні (близько 35 видів), останній пік цвітіння спостерігається у жовтні (близько 30 видів). З 19 досліджуваних видів роду Aloe з монохазіальним способом галуження генеративного періоду досягли 8 видів, а з понад 40 видів плейомонохазіальних рослин генеративного періоду досягли 37 видів. У видів з родів Haworthia і Gasteria такої залежності не спостерігається. Генеративного періоду ці рослини досягають на стадії поодинокого пагона.

Порівняння цвітіння рослин всіх трьох родів в природи і умовах оранжерей показало, що воно відбувається частіше на межі сезонів в природі і на межі сухого і вологого періоду в оранжереї. Цвітіння досліджених рослин субтропічного клімату проходить в умовах оранжерей в кінці або на початку теплого і вологого періоду (Aloe grandidentata Salm-Dyck, A. humilis (L.) Mill., Gasteria liliputana Poelln., G. verrucosa). Ті види, цвітіння яких відбувалось на межі сезонів, зберігають цю тенденцію і в культурі. Рослини тропічного клімату, цвітіння яких відбувається в посушливий сезон або на його початку, також зацвітають частіше на початок теплого і вологого періоду в оранжереях (G. armstrongii, H. tesselata (Salm) Haw.).

Таким чином, більшість рослин тропічного і субтропічного клімату пристосувались до усереднених умов оранжерей Ботанічного саду, зберегли свій ритм або починають цвітіння на початку або при закінченні теплого періоду.

Порівняльна характеристика суцвіть рослин родини Asphodelaceae. Для рослин родів Aloe, Gasteria і Haworthia характерні брактеозні, політелічні, відкриті, двостатеві суцвіття - китиці, прості чи складні, розгалужені до першого, іноді другого порядку. В межах кожного роду зустрічаються різні за складністю суцвіття (від складних, багатоквіткових з густими циліндричними або конічними китицями у Aloe arborescens Mill., A. abissinica до простих, малоквіткових, рідких китиць у Aloe descoingsii, Haworthia viscosa (L.) Haw.).

Найменш різноманітні суцвіття характерні для видів роду Gasteria. Більшість предстаників роду мають плейомонохазіальну ортотропну життєву форму, галуження пагонів якої відбувається при основі рослини. Для них характерні складні, рідше прості, багатоквіткові суцвіття з рідкою, довгою, однобічною китицею.

Дещо більша різноманітність суцвіть характерна для рослин роду Haworthia. В межах цього роду зустрічаються як складні багатоквіткові, прості багатоквіткові, так і прості малоквіткові суцвіття. При цьому монохазіальні рослини мають складні багатоквіткові суцвіття, а плейомонохазіальні види Haworthia мають як складні так і прості, багатоквіткові і малоквіткові суцвіття.

В межах роду Aloe простежується редукційний ряд суцвіть, від складних багатоквіткових з густими довгими китицями, через складні, багатоквіткові суцвіття з рідкими китицями і простими багатоквітковими суцвіттями, до простих малоквіткових з рідкими китицями. При цьому монохазіальні або плейомонохазіальні рослини з деревоподібними стеблами здебільшого мають складні багатоквіткові суцвіття, а інші плейомонохазіальні рослини мають переважно прості багатоквіткові або малоквіткові суцвіття. Нами виділено суцвіття колос, яке притаманне тільки Aloe haworthioides Bak.

В цілому для сукулентних видів родини Asphodelaceae характерна тенденція до зменшення лінійних розмірів листків, прискорення проходження початкових фаз онтогенезу, поява значної кількості бічних пагонів, тобто утворення більш-менш рихлих дернин, яке супроводжується спрощенням суцвіть від високих (1-2 м заввишки), часто пониклих, до низьких (12-15 см заввишки), від складних багатоквіткових до простих малоквіткових.

Морфологічні особливості квіток. Квітки рослин всіх трьох родів мають близьку будову. Вони дициклічні, переважно зигоморфні, неповні, двостатеві, дводомні, з приквітками, на більш-менш довгих квітконіжках, з формулою Р₃ + А₆ + G_(3).

Aloe. Положення квітконіжки у видів роду Aloe в просторі змінюється від бутонізації й цвітіння до дозрівання плодів: спочатку відхилена, потім майже перпендикулярна відносно осі квітконосу, а на початку плодоношення знову відхилена. Таким чином здійснюється поворот квітконіжок на 90^о + 90^о.

Оцвітина переважно зрослопелюсткова, циліндрична, часто здута при основі. Такі види як Aloe aristata, A. ciliaris, A. jacksonii Reyn., мають зрослопелюсткову, трубчасту оцвітину, A. dawei Bgr., A. distans Haw., A. jucunda Reyn., A. mudenensis Reyn. мають оцвітину, пелюстки якої зрослі на 2/3, у A. isaloensis Perr., A. davyiana Schoenl., A. camperi Schweinf. - зрослі на 1\2, у A. humilis, A. rauhii Reyn. - зрослі на 1/3. Такі види як A. descoingsii, A. arborescens, A. bellatula мають роздільнопелюсткову оцвітину, часто здуту при основі. Квітки деяких видів Aloe мають ніжку, яка з'єднує оцвітину з квітконіжкою. Винятком з цієї загальної характеристики є квітки Aloe haworthioides Bak. - актиноморфні, циліндричні, сидячі, з великими широкояйцеподібними приквітками, які за довжиною дорівнюють оцвітині. Тичинкові нитки у цього виду рослин булавоподібні, з оранжевим забарвленням у верхній частині, а пиляки з'єднані з тичинковою ниткою по всій довжині і нерухомі.

Haworthia. Квітконіжки нерухомі, відхилені, з більш-менш вираженою перетяжкою, значно коротші за квітку. Оцвітина зрослопелюсткова, трубчаста або роздільнопелюсткова, циліндрична, часто злегка здута при основі, біла, рідко з рожевим відтінком, вузьким зівом і великим відгином пелюсток оцвітини. Менша частина видів Haworthia мають зрослопелюсткову, трубчасту, злегка здуту при основі оцвітину (H. coarctata (Salm.)Haw., H. fasciata (Willd.) Haw.). Haworthia papillosa, на відміну від більшості видів, має конусоподібну, слабозигоморфну оцвітину.

Gasteria. Квітконіжки довгі, прямі або зігнуті, іноді трохи коротші за оцвітину, рухливі. В процесі бутонізації, цвітіння і дозрівання плодів вони декілька разів змінюють кут нахилу. Спочатку бутон, а потім квітка відхиляються на 140-150^о відносно квітконосу, але згодом при дозріванні плодів частково повертаються в попереднє положення (90^о). Оцвітина зрослопелюсткова, трубчаста, злегка здута при основі або видовжено яйцеподібна, з вузьким зівом і невеликим відгином пелюсток (3-5 мм). Квітконіжка з'єднується з квіткою ніжкою 1-3 мм завдовжки.

Таким чином, в межах родів Aloe, Gasteria і Haworthia спостерігаються різні за морфологічними особливостями квітки. Складні, багатоквіткові суцвіття, які характерні для Aloe, мають зрослопелюсткові квітки або квітки з ступенем зрослисті пелюсток 1/2, 1/3. Прості суцвіття Aloe можуть мати, як зрослопелюсткові так і роздільнопелюсткові квітки, але вони мають більший відгин пелюсток, різну довжину пелюсток внутрішнього і зовнішнього кола. Тобто певна спеціалізація квітки спостерігається в межах родів Aloe, Gasteria і Haworthia. Квітка і суцвіття Aloe haworthioides значно відрізняється за своєю морфологічною будовою від квіток і суцвіть рослин досліджених родів.

Плоди та нісіннєва продуктивність. Плоди Aloe, Haworthia і Gasteria - синкарпні, локуліцидні коробочки, від яйцеподібної до циліндричної форми. Плоди спочатку зелені або світло-зелені, після дозрівання мають колір від світло- до темно-коричневого із зморшкуватою поверхнею. Розміри коробочок залежать від виду: для рослин роду Aloe 7-40 мм завдовжки і 3-12 мм в діаметрі, Haworthia - майже 1,5 см завдовжки і не більше 3-4 мм в діаметрі, Gasteria - до 10-15 мм завдовжки і до 5 мм в діаметрі, яка розтріскується по швах на 2\3 своєї довжини.

Реальна насіннєва продуктивність у вивчених видів Aloe коливається: при перехресному запиленні від 16,3±9,6 у A. striata Haw. до 54,2±14,2 у A. grandidentata; а при самозапиленні - від 11,0±4,5 у A. lutescens Groenew. до 33,0±13,0 у A. pruinosa. Коефіцієнт зав'язування насіння від 50-60% при перехресному запиленні і 17-24% при самозапиленні.

Реальна насіннєва продуктивність і коефіцієнт зав'язування насіння Gasteria при перехресному запиленні становить відповідно 22,8±10,2 - 33,1±5,9 одиниць і 23,75 - 34,07% у видів Gasteria armstrongii, G. repens Haw.; при самозапиленні - 6,1±2,5 - 7,9±2,3 і 6,35±8,93 % у G. carinata (Mill.)Haw., G. repens.

Реальна насіннєва продуктивність і коефіцієнт зав'язування насіння у Haworthia становить 6,8±1,3 і 15% відповідно у Haworthia comptoniana і 5,5 ±1,7 і 2,0 - 12,2 % відповідно у H. krausiana hort., H. batesiana Uitew. Коефіцієнт зав'язування насіння тісно пов?язаний з життєздатністю пилку та температурою оточуючого середовища. Температура оточуючого середовищи менше 15оС знижує життєздатність пилку до 0. Тому є необхідність розробляти методи вегетативного розмноження рослин модельних родів шляхом живцювання.

Адаптація сукулентних представників родини Asphodelaceae до аридних умов в онтогенезі і філогенезі. Для рослин роду Aloe з 13 виявлених нами життєвих форм тільки три є монохазіальними, для Gasteria - тільки одна з чотирьох форм росту є монохазіальною, для Haworthia характерні тільки плейомонохазіальні життєві росту. Для деяких видів Aloe і більшості видів Haworthia і Gasteria характерним є утворення щільних або рихлих дернин. В межах модельних родів переважають плейомонохазіальні рослини, більшість з яких має гетеротропні пагони. Це створило умови для природного вегетативного розмноження, і тому репродуктивна стратегія в межах кожного роду передбачає, поєднання вегетативного і насіннєвого способів розмноження. При цьому ми можемо констатувати, що у досліджуваних рослин паралельно спостерігається початок генеративного періоду і поява дочірніх пагонів, як підстава для вегетативного розмноження.

Ми провели дослідження змін життєвих форм рослин в процесі онтоморфогенезу. Поєднуючи обидві класифікації життєвих форм, ми показали, що життєва форма - сукулентно-листкові Дерева (за І.Г. Серебряковим) - це розеткові рослини з монохазіальними або дихазіальними ортотропними стеблами (за О.С.Смірновою). Зміна цієї життєвої форми проходить в два етапи у монохазіальних рослин і в три етапи у дихазіальних рослин. Трав?янисті полікарпіки з сукулентними пагонами - плейомонохазіальні рослини з ортотропними пагонами, які галузяться при основі рослини (за О.С. Смірновою). Розвиток цієї життєвої форми також проходить в два етапи. Життєві форми Кущі й Кущики - плейохазіальні і плейомонохазіальні рослини з гетеротропними, плагіотропними і ортотропними стеблами, які можуть мати верхівкову розетку листків або рівномірно облиснене стебло.

Таким чином, Кущики є не тільки основною життєвою формою серед сукулентних рослин, в тому числі родини Asphodelaceae, а і життєвою формою, трансформація якої в процесі онтогенезу найбільш складна і проходить в три чи чотири етапи.

Порівняння рослин різних життєвих форм за швидкістю росту особин показало, що більшість монохазіальних рослин (Дерева) є уповільнено ростучими (Aloe marlothii Bgr., A. reitzii Reyn., A. thraskii). Окремі плейомонохазіальні рослини, які мають обмежену кількість дочірніх пагонів, також є уповільнено ростучими (A. jucunda, Gasteria trigona Haw., G. verrucosa, Haworthia rewendettii Uitew., H. resendeana Poelln.). Більшість таких рослин характерні для відкритих місць (трав'яниста савана або верхній ярус чагарникових заростей). Швидко ростучі види рослин пов'язані з менш аридними умовами розповсюдження і більшість з них є Трав?янистими рослинами. Наприклад A. bellatula, A. parvula Bgr. Кількість опадів в місцях їх природного зростання до 750 мм на рік і вони відносно рівномірно розподілені за сезонами. Більшість видів з досліджених родів є помірно ростучими і віднесено нами до життєвих форм - Кущі і Кущики.

Порівнюючи життєві форми в межах родів Gasteria і Haworthia з редукційним рядом суцвіть ми констатуємо, що для Кущиків більш характерна складна багатоквіткова китиця, а для Трав?янистих полікарпіків - проста малоквіткова китиця). Порівнюючи життєві форми (Дерево - Кущ - Кущик - Трав?янистий полікарпік), в межах рослин роду Aloe і редукційний ряд суцвіть ми спостерігаємо, що складні багатоквіткові китиці зі зрослипелюстковою оцвітиною характерні переважно для Дерев і Кущів, а прості малолоквіткові китиці з, частіше роздільнопелюстковою оцвітиною - для Трав?янистих полікарпіків і, в меншій степені, для Кущиків. Суцвіття колос характерне для Трав?янистого полікарпіка - А.haworthioides.

В цілому для сукулентних видів родини Asphodelaceae характерна тенденція до зменшення лінійних розмірів, поява значної кількості пагонів, тобто утворення більш-менш щільних дернин, яке супроводжується спрощенням суцвіть від складного до простого, від багатоквіткового до малоквіткового, від високого (1-2 м заввишки), часто пониклого, до низького (не більше 15 см) заввишки.

Дослідження онтоморфогенезу рослин родини Asphodelaceae розпочато нами з дослідження насінин. Наявність крилатого арилусу є одним з елементів репродукційної стратегії представників цих родів і свідчить про аерохорію. Нами відмічена близька форма насінин Gasteria та насінин Aloe ferox, A. plicatilis (L.)Mill., A. khamiensis Pillans., A.thraskii, A.variegata, а насінин Haworthia - до насінин таких видів Aloe lutescens, A. saponaria, A. pruinosa, A. aristata, A. descoingsii.

Дерева в родині Asphodelaceae є уповільнено ростучими рослинами, Кущі і Кущики - частіше помірно ростучими, і різницю в темпах росту можна спостерігати вже на початкових етапах онтоморфогенезу. Спостереження за особливостями генеративного періоду сукулентних видів родини Asphodelaceae показало, що елементом репродуктивної стратегії є також наявність двостатевого етапу цвітіння квітки, що сприяє самозапиленню. Нами простежена здатність квітконіжок Gasteria (180^о + 90^о) і Aloe (90^о + 45^о) рухатися впродовж бутонізації, цвітіння квітки та дозрівання насіння, яка також є одним з елементів репродукційної стратегії цих рослин і допомагає при запиленні а потім при рознесенні насіння вітром. Ми припускаємо, що здатність до самозапилення підвищується у цих рослин в стресових умовах.

Вступ 74% рослин родини Asphodelaceae з тропічного і субтропічного клімату в генеративний період показало, що усереднені умови оранжерей Ботанічного саду достатні для цвітіння. Але низька насіннєва продуктивність є показником недостатнього темпрературного фактору і вказує на необхідність розробки методів вегетативного розмноження цих рослин.

Розмноження сукулентних рослин родини asphodelaceae.

Результатом вивчення біоморфологічних особливостей є розробка методів вегетативного і насіннєвого розмноження.

Методи вегетативного розмноження рослин родів Gasteria і Haworthia. Нами розроблено методи вегетативного розмноження рослин: роду Haworthia за допомогою листків (з урахуванням їх ярусності) і роду Gasteria відрізками листків. Спостереження показали, що досліджувані види Gasteria здатні вкорінюватися на 85-98% (Gasteria brevifolia Haw., G. liliputana, G. ernestii-ruschii, G. caespitosa v.Poelln., G. verrucosа, G. pseudonigricans (Salm.)Haw., G. lutzii v.Poelln., G. trigona, G. marmorata та ін.). Найкращі строки укорінення - лютий - травень, перед початком або на початку росту рослин. В ці строки укорінення і поява бруньки проходить найшвидше (через 70-80 діб від початку укорінення). Кожен живець утворює 2-6 молодих рослин. Встановлено, що навіть сегмент листка висотою 1 см здатний вкорінюватися, але найбільш раціонально розрізувати листок на сегменти 4-5 см заввишки. При розрізуванні листків Gasteria на сегменти спостерігається явище різноякісності сегментів листка. Частини листків, морфологічно найстаріші, вкорінюються на 10-12 діб раніше більш молодих частин листка.

Понад 30 видів рослин роду Haworthia перевірено на здатність вкорінюватися дочірніми розетками та окремими листками. Укорінення найкраще проводити в березні - травні, перед початком або на початку періоду активного росту. В ці строки укорінення живців і поява бруньки проходить в найкоротші строки (на протязі 25-35 і 55-70 діб) і становить до 97%. Кількість молодих рослин з кожного живця становить від одного (Haworthia limifolia Marl., H. attenuata, H. rugosa (Salm.)Bak.) до 6-8 (H. cymbiformis (Haw.)Duv., H. retusa (L.)Haw., H. planifolia Haw.). Встановлено, що листки умовно верхнього ярусу розеток Haworthia укорінюються на 87,6-96,8%, а умовно нижнього - 33,9-34,9%. Розроблена технологічна послідовність процесу вегетативного розмноження рослин родів Haworthia і Gasteria.

Схожість та життєздатність насіння рослин родів Aloe, Gasteria і Haworthia. Життєздатність насіння Aloe не перевищує 2,5 роки. Свіжозібране насіння сходить на 4-5 добу після посіву, масову появу сходів (50-60% від посіяного насіння) відмічено на 6-7 добу, період проростання насіння складає 3-4 доби. Схожість свіжозібранного насіння у досліджуваних видів складала від 45 до 75%. При строках зберігання близько 6 місяців схожість насіння становить 75-95%. При зберіганні насіння протягом 12 місяців тривалість проростання збільшується до 8-10 діб, а схожість зменшується на 10-15%. При цьому енергія проростання насіння знижується порівняно з показником схожості. При строках зберігання насіння близько 24 місяців тривалість проростання збільшується до 10 діб, перші сходи з'являються на 6-7 добу, схожість становить 20-53%, а енергія проростання не перевищує 20%.

Експериментами показано можливість збільшення строків зберігання насіння шляхом зберігання їх в герметично закритих ємностях при низьких позитивних температурах (+4-6^о С). Протягом перших 9 місяців зберігання не спостерігається значних відмінностей від результатів розглянутих вище прийомів. Різниця проявляється після 18 місяців зберігання. Перші сходи з'являються на 4-5 добу, схожість насіння зменшується порівняно з вихідною на 5-7%, а енергія проростання на 25,0 - 28,3% при зберіганні в лабораторних умовах і на 7,0-16,4% при низьких позитивних температурах. Без суттєвих змін енергія проростання насіння залишається на протязі понад 50 місяців.

Виявлено, що схожість свіжозібраного насіння Gasteria у лабораторних умовах становить близько 90%. Впродовж другого року зберігання схожість та енергія проростання різко знижуються і при строках зберігання 24 місяці не перевищують 5,0%. Встановлено, що у насіння рослин роду Haworthia впродовж перших 6 місяців зберігається досить висока схожість і життєздатність насіння, впродовж другої половини вона різко падає (не перевищує 15,0%), а через 12 місяців зберігання майже відсутня.

Таким чином, насіння рослин родів Gasteria і Haworthia втрачають схожість протягом одного року і їх краще розмножувати вегетативно. Це підтверджується не тільки даними щодо терміну зберігання насіння рослин цих родів, а і невисокою насіннєвою продуктивністю. Відносна висока насіннєва продуктивність у рослин роду Aloe дозволила вивчити особливості їх насіннєвого розмноження і розробити метод, який збільшує тривалість зберігання схожості насіння.

Використання сукулентних рослин в навчальній, освітній роботі, фітодизайні.

Результатом вивчення біоморфологічних особливостей є постійне вдосконалення нами існуючих і створення нових експозицій сукулентних рослин як в ґрунті оранжереї, так і на стелажах, а також відбір рослин для селекційної роботи.

Використання сукулентних рослин в навчальній і освітній роботі. Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна історично був заснований при Київському національному університеті як база для роботи із студентами біологічних спеціальностей. Навчально-освітній напрямок роботи зберігся і набув значного розвитку в останнє десятиліття. Великий об'єм колекції сукулентних рослин, репрезентативність родин, а також значне родове і видове представництво всіх основних родин дозволяють проводити заняття та екскурсії за різноманітною тематикою (ботанічного, екологічного, природоохоронного, медичного, декоративного напрямків).

Рослини розміщені на 14 стелажах за систематичним принципом (за родинами та родами), а також у ґрунтових експозиціях за географічним принципом. В цілому сукулентні рослини розміщені в шести оранжереях загальною площею майже 650 м². Створено п»ять експозицій в грунті оранжереї: дві - сукулентні рослини Американського континенту; дві - сукулентні рослини Африканського континенту і одна - кактуси тропічного лісу.

Гібриди селекції Ботанічного саду - нові декоративні рослини. Вперше в Україні в Ботанічному саду розпочата робота по створенню нових сортів декоративно-листкових сортів сукулентних рослин родини Asphodelaceae. Нами одержані міжвидові гібриди рослин роду Aloe і Haworthia і міжродові - x Gastrolea E.Walth. і x Gasterhaworthia Guill. В підрозділі подані морфологічні характеристики деяких гібридів і сортів. Чотири сорти місцевої репродукції увійшли до реєстру сортів України у 1999 і 2001 р.р. (Пам'яті Фоміна, Катя, Ольга, Нове покоління). Рослини характеризуються швидким ростом, ремонтантним цвітінням, невеликими розмірами.

Лікарські властивості сукулентних Asphodelaceae і можливості їх використання. Одними з найбільш відомими лікарськими рослинами є сукуленти з роду Aloe. В нашій країні найбільш вивченим видом є А. arborescens, в країнах Західної Європи і США - А. vera (A. barbadensis Mill.) (Haynes,Henderson,1960; McCarthy,Price,1965; Пода-Чикаленко, 1972; Муравьева, 1983). Інші види роду Aloe, які використовують на батьківщині, не досліджувались зовсім або досліджувались дуже обмежено. Біохімічний склад та лікарські властивості видів з родів Gasteria і Haworthia не досліджувались зовсім.

На сьогодні знаходять нові сфери використання цих рослин (боротьба з раковими захворюваннями, СНІДом) (Wirth,1988; Семенова,1998). Сировину Aloe для виготовлення препаратів в колишньому СРСР вирощували в Азербайджані і Грузії (Гогитидзе, 1966; Касумханли, 1970; Мередова, 1975).

Наші первинні дослідження показали позитивний вплив речовин з соку Алое на ракові пухлини, високі показники титру аглютинуючої активності, а також видоспецифічність лектинів деяких видів, значну активність ізопероксидаз. Ці дані говорять про недостатнью вивченість біологічно-активних речовин сукулентних рослин родини Asphodelaceae і роду Aloe зокрема. Зараз Україна не має вітчизняної сировини. Наша робота з вивчення онтоморфогенезу, особливостей розмноження, росту та розвитку сукулентних рослин родини Asphodelaceae, а також створення значної колекції цих рослин, до якої входять і лікарські види, дає підставу провести в майбутньому біохімічні дослідження великої кількості видів і розробити метод їх вирощування в Україні.

Декоративні властивості сукулентних рослин родини Asphodelaceae. При використанні рослин у приміщеннях різного типу основним лімітуючим фактором є освітленість. Рослини родів Aloe, Gasteria і Haworthia вирощували при різних рівнях освітленості. Як показали дослідження, при зменшенні рівня освітленості різко змінюються лінійні розміри листків (довжина листків збільшується більш ніж у 1,5 рази, а ширина та товщина листків зменшується у 1,5-2,0 рази). При цьому товщина водозапасаючої тканини зменшується в 1,5-2,5 рази за рахунок зменшення шарів клітин з 10-12 до 7-8. При зменшенні рівня освітленості зменшується і ступінь сукулентності видів: чим більше змінюються лінійні розміри листків, тим більше знижується ступінь сукулентності.

Таким чином, напрямки використання сукулентних рослин достатньо різноманітні. В першу чергу колекція сукулентних рослин Ботанічного саду ім.акад.О.В.Фоміна є базою для просвітницької роботи. Великий об»єм колекції дає можливість показати весь спектр морфологічних особливостей рослин, адаптованих до аридних умов. На прикладі рослин родини Asphodelaceae розроблено методи вегетативного і насіннєвого розмноження, що актуально для ботанічних садів і квітникарських господарств; а також метод зберігання схожості насіння впродовж 4-5 років, що є актуальним для роботи насіннєвих лабораторій. Встановлено недостатність вивчення корисних властивостей цих рослин, особливо з родів Gasteria і Haworthia і відсутність вітчизняної сировини рослин роду Aloe для виготовлення лікарських препаратів і косметичних засобів.

Узагальнення.

Багаторічні онтоморфогенетичні дослідження в межах колекції сукулентних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна і проведений аналіз життєвих форм цієї групи дозволив здійснити модифікацію класифікації І.Г. Серебрякова. В межах класу сукулентно-стеблових рослин (за термінологією І.Г. Серебрякова) нами виділено підкласи і групи і введений новий клас - сукулентно-листкові рослини для всіх деревних рослин. В межах кожної з 28 родин було встановлено різноманіття життєвих форм і визначено основну життєву форму. Висунуто припущення, що життєва форма Кущик переважає в еколого-морфологічній групі в цілому і показано, що її трансформація в онтогенезі найбільш складна, що пов'язано з адаптацією рослин до змін екологічних умов в філогенезі. На прикладі сукулентних рослин родини Asphodelaceae було досліджено трансформацію життєвих форм впродовж малого життєвого циклу, вивчено особливості латентного, віргінільного та генеративного періодів, встановлені особливості росту і розвитку деревних і трав'янистих рослин цієї родини.

родина сукулентний рослина гібрід

Висновки

В результаті виконання, поставлених в роботі завдань нами встановлено особливості біоморфології представників еколого-морфологічної групи сукуленти та досліджена біологія розвитку рослин родини Aspodelaceae, основи їх інтродукції, а також можливості і напрямки практичного використання. Колекція сукулентних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна суттєво доповнена автором впродовж 35 років роботи і нараховує понад 2500 видів і внутрішньовидрвих таксонів, які належать до 290 родів і 32 родин. Досліджено 1542 види рослин з 226 родів і 28 родин.

1 В результаті аналізу результатів багаторічних біоморфологічних досліджень сукулентних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна ми модифікували й конкретизували класифікацію життєвих форм І.Г.Серебрякова для сукулентних судинних рослин й пропонуємо наш варіант для використання при складанні біоморфологічних характеристик сукулентів тропіків і субтропіків.

2. Згідно з результатами аналіза еколого-морфологічної групи сукуленти було виявлено, що серед них наявні є всі типи життєвих форм: Дерева, Кущі, Кущики, Напівкущики і Трав?янисті полікарпіки. Адаптація цієї групи рослин до аридного середовища пов?язана як з метаморфозами листків і пагонів та особливостями процесів метаболізму, так і з життєвими формами. Аналіз життєвих форм сукулентів показав, що більшість їх є деревними рослинами, а основним типом життєвих форм для сукулентів тропічних і субтропічних районів Земної кулі є кущики.

3. У межах розробленої нами модифікації класифікації І.Г.Серебрякова ми виділили для життєвих форм сукулентів новий клас - сукулентно-листкові рослини, також для всіх сукулентних деревних рослин виділили нові підкласи і групи. Згідно з аналізом географічного поширення рослин, ми виділили шість районів видового різноманіття сукулентних рослин: Мексиканське нагір'я (Північна Америка), Болівійські та Аргентинські Анди (Південна Америка), Південна Африка, провінція Хунань (Азія, Китай), о. Мадагаскар, Канарські о-ви.

4. Аналіз життєвих форм сукулентів основних родин показав, що всі вони мають у своєму складі деревні рослини, для представників п?яти родин характерні деревні і трав»янисті рослини (Asclepiadaceae, Asphodelaceae, Asteraceae, Crassulaceae, Portulacaceae); для родини Asphodelaceae характерні чотири життєві форми, для Asclepiadaceae, Asteraceae, Cactaceae, Crassulaceae, Euphorbiaceae, Portulacaceae, Vitaceae - три життєві форми, для Agavaceae, Aizoaceae, Apocynaceae, Cucurbitaceae - дві життєві форми, що є також одним з проявів адаптації життєвих форм сукулентних рослин до аридних умов існування.

5. Обгрунтовано припущення, що розвиток сукулентних рослин йшов в двох напрямках: сукулентизації і десукулентизації, які відрізняються за життєвими формами, швидкістю проходження перших етапів онтогенезу, кількості водоносної паренхіми в листках або стеблах.

6. На прикладі сукулентних рослин родини Asphodelaceae показано, що трансформація життєвої форми Дерево в онтогенезі проходить в два етапи у монохазіальних рослин. Трансформація Трав?янистих полікарпіків з пагонами сукулентного типу проходить в два етапи; трансформація кущів і кущиків проходить в три або чотири етапи. Встановлено, що Кущики є не тільки основною життєвою формою серед сукулентних рослин, а і життєвою формою, трансформація якої в процесі онтогенезу є найбільш складною, що пов'язано з адаптацією рослин до змін екологічних умов в філогенезі.

7. Порівняння життєвих форм рослин із швидкістю їх росту виявило, що більшість Дерев є монохазіальними або дихазіальними рослинами з уповільненою швидкістю росту, більшість Кущів і Кущиків є плейомонохазіальними рослинами з верхівковою розеткою листків або з рівномірно облисненим стеблом, гетеротропним напрямком росту осі пагона і помірною або уповільненою швидкістю росту, для більшості Трав?янистих рослин характерними є приземна розетка листків і висока швидкість росту.

8. Порівняння життєвих форм (Дерево - Кущ - Кущик - Трав?янистий полікарпік) в межах роду Aloe показало, що спостерігається спрощення суцвіть від складної багатоквіткової до простої малоквіткової китиці і збільшення спеціалізації квітки. В цілому для сукулентних видів родини Asphodelaceae характерна тенденція до зменшення лінійних розмірів і утворення рихлих дернин.

9. Вперше для сукулентів з родини Asphodelaceae нами описано суцвіття колос, характерне для Аloe haworthioides Bak. Оцвітина актиноморфна, тичинкові нитки булавоподібні, нерухомі, пиляки також нерухомі і прикріплені основою, що вирізняє цей вид з усього роду Aloe.

10. Встановлено, що репродуктивна стратегія сукулентних представників родини полягає у переході від виключно насіннєвого розмноження до одночасного насіннєвого і вегетативного розмноження, також до переважно вегетативного розмноження. Елементами репродуктивної стратегії цих рослин є рухливість квітконіжок; двостатевий етап цвітіння квітки; наявність у насіння арилуса з крилами. Виявлення цих особливостей було підставою для розробки оригінальних методів розмноження рослин.

11. Дослідження віргінільного періоду показало, що сукулентні рослини родів Aloe, Haworthia і Gasteria родини Asphodelaceae впродовж першого року життя проходять ювенільний і переходять в іматурний стан. Окремі види, з групи швидкоростучих, досягають дорослого вегетативного стану, а окремі особини - генеративного періоду. Різницю між швидкістю росту Дерев, Кущів і Трав?янистих рослин можна спостерігати вже на початкових етапах онтоморфогенезу.

12. Нами виявлено близькість морфологічних особливостей насіння рослин у видів Aloe, Haworthia і Gasteria й встановлено співвідношення між схожістю, енергією проростання та строками зберігання, В результаті нами розроблено метод, який збільшує тривалість зберігання схожості насіння рослин в роді Aloe майже в 2,5 рази.

13. Розроблено методи вегетативного розмноження рослин родів Gasteria Duv. відрізками листків та Haworthia Duv. листками і доведено перспективність такого способу розмноження рослин цих родів в умовах інтродукції.

14. Вперше в Україні отримані міжвидові гібриди Aloe L. і Haworthia Duv. і міжродові гібриди x Gastrolea E.Walth. і x Gasterhaworthia Guill. Сорти Aloe hybr.»Пам'яті Фоміна», «Ольга», «Катя» та x Gasterhaworthia «Нове Покоління» ввійшли до реєстру Сортів України.

15. На підставі вивчення пагонових систем і онтоморфогенезу рослин ми вдосконалили існуючі і створили нові експозиції сукулентів, представлені різними за морфологічними особливостями, географічним походженням і практичним використанням рослинами, для навчально-освітньої і просвітницької роботи.

Список наукових публікацій за темою дисертації

Гайдаржи М.М. Алое, Гастерія, Гавортія: інтродукція, біологія, екологія./ [Гайдаржи М.М.] - К.:ВПЦ Київський університет. - 2003. - 174 с.

Тропічні і субтропічні рослини захищеного ґрунту. Монографія / [Капустян В.В., Нікітіна В.В., Баглай К.М., Гайдаржи М.М.та ін.]; Під ред. В.В. Капустяна - К.: ВПЦ Київський університет, 2005. - 224 с.

Колекція сукулентних рослин. /Баглай К.М., Гайдаржі М.М., Нікітіна В.В., Широбокова Д.Н. // Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна Київського державного університету. - К.: Вища школа. - 1989. - С.151-158.

Гайдаржи М.Н. Соцветия суккулентных растений семейства Asphodelaceae Juss.// Ботанический журнал. - 2005. -Т.90, № 2.-С.233-243.

Гайдаржи М.Н. Ритмика роста и развития интродуцируемых растений рода Aloe L. в защищенном грунте./ Гайдаржи М.Н. // Адаптационная изменчивость растений при интродукции. - Рига: Зинатне.- 1990.-С.56-58.

Гайдаржи М. Изучение онтогенеза при интродукции (на примере суккулентных растений семейства Asphodelaceae Juss.). / Гайдаржи М. // Jaunuju Mokslininku Darbai. - 2007. - N2 (13). - P.22-25.

Гайдаржи М.М. Ритміка росту і розвитку рослин родини кактусових (Методична розробка). / Гайдаржи М.М. // Інтродукція рослин. - 1999. - Вип.3-4.-С.90-94.

Гайдаржи М.Н. Формы роста суккулентных растений при интродукции. Алое. / Гайдаржи М.Н. // Интродукция и акклиматизация растений. -1994. - Вып.21.- С.68-74.

Гайдаржи М.Н Формы роста суккулентных растений при интродукции. Гастерия и Гавортия. / Гайдаржи М.Н.// Интродукция и акклиматизация растений. - 1995. - Вып. 23. - С.81-87.

Гайдаржи М.М. Репродуктивна стратегія сукулентних рослин родини Асфоделові (Asphodelaceae Juss.). / Гайдаржи М.М. // Інтродукція рослин. - 2004. - № 4. - С.28-34.

Гайдаржи М.М. Колекція тропічних та субтропічних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка. / Капустян В.В., Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М.// Інтродукція рослин.- 2004.- № 1.-С 27-35.

Гайдаржи М.М. Розмноження сукулентних рослин родини Асфоделових при інтродукції. / Гайдаржи М.М. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 1999. - Вип. 2. - С. 36-38.

Гайдаржи М.М. Колекція сукулентних рослин родини Асфоделових і методичні аспекти її комплектування. /Гайдаржи М.М.// Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2000. - Вип. 30. - С.54-56.

Гайдаржи М.М. Морфологічні особливості гібридних рослин родини Асфоделових репродукції Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна. / Гайдаржи М.М. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2000. - Вип. 3. - С.28-31.

Гайдаржи М.М. Рідкісні та зникаючі види сукулентних рослин у захищеному ґрунті Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна. / Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Баглай К.М. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2000. - Вип. 3. - С.16-19.

Гайдаржи М.М. Розмноження сукулентних рослин роду Гавортія при інтродукції. / Гайдаржи М.М. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2001. - Вип. 4. - С.13-16.

Гайдаржи М.М. Перші етапи онтоморфогенезу сукулентних рослин родини Асфоделові. / Гайдаржи М.М // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2002. - Вип. 5. - С.14-16.

Гайдаржи М.М. Морфологічні особливості суцвіть та квіток рослин роду Гавортія. / Гайдаржи М.М // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2003.-Вип.6.- С.9-11.

Гайдаржи М.М. Морфологічні особливості плодів та насіннєва продуктивність сукулентних рослин родини Асфоделові (Asphodelaceae Juss.). / Гайдаржи М.М // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2004. - Вип. 7. - С.13-15.

Гайдаржи М.М Видовий та родовий склад колекції рослин триби Hylocereeae родини Cactaceae. / Гайдаржи М.М., Панченко С.О. // Вісник Киїського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2005. - Вип.8. - С.9-11.

Гайдаржи М.М. Комплексний підхід до насіннєвого розмноження сукулентних рослин родини Asphodelaceae. / Гайдаржи М.М. // Вісник Киїського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2005. - Вип.9. - С.16-17.

Гайдаржи М.М. Колекція сукулентних рослин родини Euphorbiaceae A.L.Jussieu в Ботанічному саду ім акад.О.В.Фоміна. / Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В., Калашник С.О. //Вісник Київ.ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2007. - Вип.11. - С.11-13.

Гайдаржи М.М. Колекція сукулентних рослин і її використання в навчальному процесі. / Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В., Баглай К.М. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2006. - Вип. 10. - С.6-10.

Гайдаржи М. Генеративний період розвитку рослин роду Agave L. / Гайдаржи М, Нікітіна В. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2007. - Вип. 12. - С. 10-13.

Гайдаржи М. Життєві форми рослин родини Cactaceae. / Гайдаржи М., Баглай К. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2007. - Вип. 15-17. - С. 77-79.

Гайдаржи М. Множинні форми пероксидаз рослин роду Haworthia Duv.(Asphodelaceae). / Кучеренко В., Гайдаржи М., Горіна Ю.// Вісник Київ.ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2007. - Вип.15. - С.31-34.

Гайдаржи М.М. Мофологічні особливості будови квіток рослин роду Aloe L. та їх порівняльна характеристика. / Гайдаржи М.М. // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2002. - Вип.144.Біологія. - С.65-69.

Гайдаржи М.М. Соматичні зміни у сукулентних рослин родини Asphodelaceae Juss. в онтогенезі і філогенезі. / Гайдаржи М.М. // Вісник Львівського університету. Серія біологічна.- 2003. - Вип. 36. - С. 101-107.

Скарбниця цілющих рослин. / Капустян В.В., Меньшова В.О., Гордзієвська Л.П., Гайдаржи М.М. // Фітотерапія в Україні.-1998.- №1.- С.25-27.

Гайдаржи М.М. Сучасний стан та перспективи використання соку листків Алое, Гастерія і Гавортія. / Гайдаржи М.М. // Фітотерапія.- 2004.- №1. - С. 47-51.

Гайдаржи М.М. Сукулентність в рослинному світі. / Гайдаржи М.М. // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія біологічна. - 2004. - № 3-4(24). - С.11-117.

Гайдаржи М.М. Анатомо-морфологічні особливості листків сукулентних рослин роду Haworthia Duv. (Asphodelaceae). / Гайдаржи М.М., Перигрим Ю.С. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2007. - № 3 (33). - С.66-68.

Гайдаржи М.М. Життєві форми сукулентних рослин роду Euphorbia L.(Euphorbiaceae). / Калашник С.О., Гайдаржи М.М. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2007. - №3(33). - С.38-41.

Гайдаржи М.Н. Происхождение, фитоценотические стратегии и жизненные формы суккулентных растений в связи с использованием в цветоводстве. / Гайдаржи М.М. // Биологический вестник. - 2006. - Т.10, Н 1.- С.28-30.

Гайдаржи М.М. Життєві форми сукулентних рослин родини Asteraceae Dumortier. / Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В. // Биологический вестник. - 2008. - т.12, № 1. - С. 54-57.

Алое гібридне «Ольга». Авторське свідоцтво на сорт рослин № 883 / Гайдаржи М.М. - № 97284001; Заявлено 26.11.1996 р.; Видано свідоцтво 1999 р.

Алое гібридне «Пам'яті Фоміна». Авторське свідоцтво на сорт рослин № 884 / Гайдаржи М.М. - № 97284002; Заявлено 26.11.96 р.; Видано свідоцтво 1999 р.

Алое гібридне «Катя». Авторське свідоцтво на сорт рослин № 882 / Гайдаржи М.М.-№ 97284003; Заявлено 26.11.1996р. Видано свідоцтво 1999 р.

Гастергавортія «Нове Покоління». Авторське свідоцтво на сорт рослин № 1492 / Гайдаржи М.М. - № 00391001; Заявлено 26.06.2000 р.; Видано свідоцтво 2001 р.

Гайдаржи М.М. Сукулентні рослини./ [Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Баглай К.М]. - К., Квіти України, 1999. - 46с.

Гайдаржи М.М. Сукулентні рослини. Книга друга./ [Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В., Баглай К.М. ]. - К., Квіти України, 2002. - 46с.

Гайдаржи М.М. Кактуси та інші сукулентні рослини. /[ Широбокова Д.Н., Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Баглай К.М.].- К.: Українські пропілеї, 2003. - 108с.

Исследование содержания лектинов у растений-интродуцентов. / Лапчик В.Ф., Юрчишина Т.В., Никитина В.В., Гайдаржи М.Н. // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - 1989. - Вып. 16. - С.70-73.

Интродукция суккулентных растений. / Широбокова Д.Н., Гайдаржи М.Н., Никитина В.В., Баглай Е.М. // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - 1989. - Вып.16. - С.60-65.

Гайдаржі М.М. Анатомо-морфологічні особливості листка алое за різних умов освітленості. / Гайдаржі М.М. // Охорона, вивчення та збагачення рослинного світу.-1992. - Вип.19. - С.84-89.

Каталог тропічних і субтропічних рослин захищеного грунту. / Нікітіна В.В., Баглай К.М., Гайдаржи М.М. та ін. // Природно-заповідні території України. Рослинний світ. - 2007. - Вип.7. Ботанічний сад ім.акад.О.В.Фоміна. - С.131-266.

Гайдаржи М.Н. Биоритмика некоторых суккулентных растений в защищенном грунте./ Гайдаржи М.Н. // «Интродукция тропических и субтропических растений закрытого грунта»: Тезисы докладов Всесоюзного совещания 28-30 ноября 1989г. - Кишинев, 1989. - С.34-35.

Гайдаржи М.М. Охорона генофонду сукулентних рослин в інтродукції./ Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В., Баглай К.М // «Охорона генофонду рослин в Україні»: Tези доповідей наукової конференції. - Кривий Ріг, 1994. - С.116.

Гайдаржи М.М. Інтродукція сукулентних рослин. /Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Баглай К.М., Широбокова О.Н. // «Ботанические сады - центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры»: Тезисы докладов сессии Совета Ботанических садов Украины.-Ялта,1995.-С.67-68.

Гайдаржи М.М. Теоретичне обгрунтування інтродукції рослин./ Гайдаржи М.М.//«Проблемы дендрологии садоводства и цветоводства»: Тезисы докладов международной конференции молодых ученых. - Ялта, 1995. С.7.

Гайдаржи М.М. Розмноження сукулентів в умовах інтродукції./ Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Баглай К.М. // «Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття»: Матеріали Х з їзду Українського ботанічного товариства. - Полтава, 1997. - С.223.

Гайдаржи М.М. Біоритміка розвитку вегетативної сфери рослин родини кактусових. Методична розробка./Гайдаржи М.М.// `Онтогенез рослин в природному та трансформованому середовищі': Матеріали міжнародної конференції. - Львів, 1998. - С.42-43.

Гайдаржи М.М. Ріст і розвиток системи пагонів у сукулентних асфоделових. / Гайдаржи М.М.//„Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії»: Матеріали 10 міжнародної наукової конференції. - Умань, 1998. - С.36

Гайдаржи М.М. Онтогенез Бовеї виткої при інтродукції./ Гайдаржи М.М // «Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії»: Матеріали 11 міжнародної наукової конференції. - Полтава, 2000. - С. 65-66.

Гайдаржи М.М. Морфологічні особливості квітки та етапи цвітіння рослин роду Нaworthia Duv. (Аsphodelaceae) при інтродукції./ Гайдаржи М.М // Mатеріали Х1 з'їзду Українського Ботанічного товариства. К., 2001. - С.74-75.

Гайдаржи М.М. Рослини роду Sempervivum L. Ботанічного саду ім.акад.О.В.Фоміна та перспективи її розвитку./ Нікітіна В.В., Гайдаржи М.М., Панченко С.О. // «Роль Ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон»: Mатеріали міжнародної конференції присвяченої 135-річчю Ботанічного саду ОДУ ім. І.І.Мечникова. - Одеса,2002. - Т.2. - С.60-62.

Гайдаржи М.Н. Размножение суккулентных растений рода Гастерия при интродукции. /Гайдаржи М.Н.// «Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ Евразии»: Материалы Х1V международной конференции. - Херсон, 2002. - С.94-97.

Гайдаржи М.Н. Коллекция суккулентных растений в ботаническом саду им. акад. А.В.Фомина и ее практическое использование./ Гайдаржи М.Н., Никитина В.В., Баглай Е.М. //«Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира»: Тезисы докладов международной научной конференции посвященной 70-летию со дня основания ЦБС.- Минск, 2002. - С.55-56.

Гайдаржи М.Н. Интродукция суккулентных растений в свете проблемы сохранения биоразнообразия растений./ Гайдаржи М.Н., Никитина В.В., Баглай Е.М//«Сохранение и устойчивое использование растительных ресурсов»:Материалы Междунар. симпозиума.- Бишкек, 2003.- С.57-61

Гайдаржи М.Н. Особенности репродуктивной стратегии суккулентных растений семейства Асфоделовых. /Гайдаржи М.Н.//»Состояние и перспективы изучения онтогенеза растений природных и культурных флор Евразии»: Материалы 15 международной научной конференции. Харьков, 2003. - С.33-34.

Гайдаржи М.Н. Особенности цветков и соцветий Aloe haworthioides Bak./ Гайдаржи М.Н // «Биологическое разнообразие. Интродукция растений»: Материалы Третьей Международной научной конференции. - С-Птб., 2003. - С.304-305

Гайдаржи М.Н. Использование коллекций суккулентных растений в ботаническом образовании./ Никитина В.В., Гайдаржи М.Н., Баглай Е.М. // «Фундаментальные проблемы ботаники и ботанического образования: традиции и перспективы»: Тезисы докладов конференции, посвященной 200-летию кафедры высших растений МГУ. - М., 2004. - С.141-142

Гайдаржи М.Н. Интродукция суккулентов: теория и практика. / Васильева И.М., Гайдаржи М.Н // «Биологическое разнообразие и интродукция суккулентов»: Материалы международной научно-практической конференции. - С-Птб., 2004. - С.23-28

Гайдаржи М.Н. Коллекция лесных цереусов Ботанического сада им. акад.А.В.Фомина./Панченко С.А., Гайдаржи М.Н.// «Биологическое разнообразие и интродукция суккулентов»: Материалы международной научно-практической конференции. - С-Птб., 2004.- С.61-62.

Гайдаржи М.Н. Всхожесть и жизнеспособность семян суккулентных растений семейства Asphodelaceae./Гайдаржи М.Н.//«Биологическое разнообразие и интродукция суккулентов»: Материалы международной научно-практической конференции. - С-Птб., 2004.- С.31-33.

Гайдаржи М.Н. Суккуленты в коллекции Ботанического сада им.акад.А.В.Фомина КНУ./Никитина В.В., Гайдаржи М.Н., Баглай К.М. //«Биологическое разнообразие и интродукция суккулентов»: Материалы международной научно-практической конференции.-С-Птб.,2004.-С.55-57.

Гайдаржи М.Н. Экспозиции суккулентных растений Ботанического сада им. акад. А.В.Фомина Киевского национального университета./ Гайдаржи М.Н., Никитина В.В., Баглай Е.М.// «Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов»: Материалы международной конференции посвященной 60-летию Главного Ботанического сада им. Н.В.Цицина.- М., 2005.-С.108-109.

Гайдаржи М.М. Морфологічні особливості генеративних пагонів рослин роду Еuphorbia L./ Калашник С.О., Гайдаржи М.М.// «Молодь і поступ біології»: Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів. - Львів, 2005. - С.52-53.