Главная Коллекция "Revolution" Биология и естествознание Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему

Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему

Дослідження гігієнічних проблем поєднаного впливу радіаційних факторів, урановидобувної та металургійної промисловості Дніпропетровської області на сечостатеву систему робітників і населення в умовах промислових міст та в натурному експерименті.

Рубрика	Биология и естествознание
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.08.2015
Размер файла	64,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет

ім. М. Горького

УДК 616.62:614.876/.878:613

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОЄДНАНОЇ ДІЇ РАДІАЦІЙНОГО

ТА ХІМІЧНОГО ФАКТОРІВ НА СЕЧОСТАТЕВУ СИСТЕМУ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

СТУСЬ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ

Донецьк - 2009

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант: академік АМН України, доктор медичних наук, професор Сердюк Андрій Михайлович, ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», директор інституту.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Корзун Віталій Наумович, ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», завідувач лабораторії спеціальних харчових продуктів та епідеміології харчування;

- доктор медичних наук, професор Іваницька Надія Федорівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології;

- доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович, Державне підприємство НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України, м. Донецьк, директор.

Захист дисертації відбудеться 25 листопада 2009 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «23» жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

АНОТАЦИИ

Стусь В.П. Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009. гігієнічний радіаційний сечостатевий робітник

Дисертація присвячена актуальній гігієнічній проблемі поєднаного впливу радіаційних факторів та ВМ урановидобувної та металургійної промисловості Дніпропетровської області на сечостатеву систему робітників і населення в умовах промислових і непромислових міст та в натурному експерименті на тваринах. Дано санітарно-гігієнічну оцінку вмісту ВМ та радіонуклідів у навколишньому середовищі (ґрунті, воді та харчових продуктах) промислових міст Дніпропетровська та Жовті Води у порівнянні з містом Новомосковськом, вивчено особливості накопичення та розподілу ВМ і природних радіонуклідів у біосубстратах та тканинах сечостатевих органів експериментальних тварин та жителів промислових міст Дніпропетровської області, а також їхній вплив на морфологічні зміни в нирках, встановлено кореляційні залежності між вмістом ВМ та патоморфологічними змінами в нирках, вивчені особливості розповсюджуваності та захворюваності на хвороби органів сечостатевої системи у жителів Дніпропетровської області, розроблено систему запобіжних заходів та впроваджена пектинопрофілактика для прискорення елімінації ВМ, радіонуклідів та інших контамінантів з організму людини, яка зазнає поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінення.

Ключові слова: важкі метали, радіонукліди, радіаційні фактори, промислові міста, сечостатева система, пектинопрофілактика.

Стусь В.П. Гигиеническая оценка сочетанного действия радиационного и химического факторов на мочеполовую систему. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена изучению актуальной гигиенической проблемы сочетанного влияния радиационного фактора и тяжелых металлов (ТМ) уранодобывающей и металлургической промышленности Днепропетровской области на мочеполовую систему рабочих и населения промышленных городов, а также в натурном эксперименте на животных. Дана сравнительная гигиеническая оценка содержания ТМ и радиационного мониторинга окружающей среды (почва, вода и пищевые продукты) промышленных (Днепропетровск, Желтые Воды) и непромышленного (Новомосковск) городов.

Установлено, что почва селитебной зоны промышленных городов Днепропетровской области загрязнена ТМ, содержание которых для Pb, Cd, Ni, Cu, Zn в 1,50 - 11,25 раза выше ПДК, в 1,1 - 11,0 раз - фона и в 2 - 200 раз (особенно Pb и Cd в г. Желтые Воды) больше относительно контрольного города, что подтверждается более высоким в 2,2 раза значением интегрального суммарного показателя загрязнения почвы и свидетельствует о техногенности их происхождения.

При соответствии качества питьевой воды промышленных городов по содержанию ТМ гигиеническим стандартам, за исключением увеличенной до 1,7 ПДК концентрации Cd (г. Желтые Воды), в динамике последних 20 лет выявлено постепенное его увеличение для Zn, Pb, Mn в 1,4 - 3,9 раза при стабильном снижении Cu и Fe; по сравнению с контрольным городом их среднегодовые концентрации в 1,5 - 12,4 раза выше, что доказывает антропогенность данных загрязнителей.

Выявлена незначительная котаминация пищевых продуктов индустриальных городов ТМ, содержание которых чаще всего не превышает соответсвующих ПДК, за исключением растительных продуктов, в которых определяются Cd, Cu и Zn на уровне 1,4 - 2,8 ПДК, что в целом в 1,2 - 8,0 раз достоверно выше, нежели в контрольном городе, вследствие техногенного их поступления. Региональной особенностью для всех обследованных городов Днепропетровской области является сниженное в 2,4 - 2,8 раза относительно биологической нормы содержание в продуктах цинка (хлеб, сахар, молоко, мясо), что формирует условия развития у населения цинкдефицитных состояний, способствующих развитию, в том числе и патологии мочеполовой системы.

Изучены особенности накопления и распределения ТМ и природных радионуклидов в биосубстратах и тканях мочеполовых органов экспериментальных животных и жителей промышленных городов, а также их влияние на морфологические изменения в почках. Доказано, что несмотря на соответствие содержания ТМ гигиеническим нормативам в жизнеобеспечивающих средах (вода, почва, пищевые продукты), внутренняя среда организма жителей промышленных городов содержит повышенные концентрации этих контаминантов по отношению не только контрольного города, но и существующих биологических стандартов. Увеличенные концентрации ТМ выявлены в крови (в 2,5 раза), в моче (в 25 - 50 раз), в слюне (в 3 - 6 раз), в волосах (в 1,5 - 3,2 раза), особенно жителей г. Желтые Воды. При этом, органы мочеполовой системы обладают избирательным накоплением в почках абиотических ТМ (Pb, Cd, Ni) в 2,0-17,6 раз при сниженном, относительно биологической нормы, содержании биотических микроэлементов, что обусловлено постоянством и специфичностью их поступления в организм и биоантагонизмом Pb и Cd с Zn и Cu, что, таким образом, детерминирует развитие патологии в мочеполовой системе жителей промышленных городов.

Радиационный мониторинг свидетельствует о том, что повышенный г-фон г. Днепропетровска и, особенно, г. Желтые Воды в сочетании с высокой активностью радона в жилых зданиях формирует годовую дозу облучения на уровне 4-31 ПДД. Радиометрический анализ выявил повышенную в 1,3-3,0 раза удельную активность изотопов урана (²³⁴U, ²³⁸U) в почках жителей обследованных городов.

Сочетанное действие радиационного фактора и ТМ в условиях натурного эксперимента характеризуется эффектом биосуммации по интегральным и специфическим показателям: замедление на (15,5 - 98,0) % прироста массы тела, накопление ТМ в биосубстратах, а также изотопов урана в почках, что детерминирует патоморфологические нарушения - атрофию почечных телец, тотальную дегенерацию канальцевого эпителия, тубулогломерулопатии, механизм развития которых происходит соответственно закономерности «доза-время-эффект» и коррелирует с аналогичными процессами в почках жителей промышленных городов. Установлены корреляционные зависимости между содержанием ТМ и патоморфологическими изменениями в почках.

Изучены особенности заболеваемости болезнями мочеполовой системы жителей Днепропетровской области, которые подвержены сочетанному влиянию ТМ и ионизирующего излучения. Доказано, что одновременное воздействие радиационного фактора и ТМ в малых дозах и концентрациях потенцирует развитие патологических изменений мочеполовой системы в организме экспериментальных животных и экстраполируется с состоянием популяционного здоровья населения индустриально развитых территорий.

Полученные результаты стали научной базой целесообразности разработки и внедрения системы существующих и собственных профилактических мер законодательного, инженерно-технического, технологического, санитарно-гигиенического, организационного и медико-биологического характера по уменьшению техногенной нагрузки населения индустриально развитых территорий, профилактике заболеваний и укреплению здоровья населения. Разработана и внедрена комплексная система профилактических мер, в т. ч. схема пектинопрофилактики для ускорения элиминации ТМ, радионуклидов из организма как эффективное направление как по сохранению и укреплению здоровья населения в целом, так и по предупреждению заболеваний мочеполовой системы в частности.

Ключевые слова: тяжелые металлы, радионуклиды, радиационный фактор, промышленные города, мочеполовая система, пектинопрофилактика.

Stus V.P. Hygienic assessment of a combined action of radiation and chemical factors on urinary-genital system.- A manuscript.

Dissertation for the Doctor of Medical Science degree in speciality 14.02.01 - Hygiene and occupational pathology. - M.Gorky Donetsk National Medical University, Ministry of Public Health, Ukraine, Donetsk, 2009.

Dissertation is dedicated to the study of important hygienic aspects of a combined impact of radiation factor and heavy metals (HM) of uranium-extracting and metallurgical industry of Dnipropetrovsk region on urinary-genital system of the workmen and population of the industrial cities, as well as in a nature experiment on animals. A comparative estimation of HM content and radionuclides in the surrounding environment (soil, water and food products) of industrial and non-industrial cities - Dnipropetrovsk, Zholtye Vody, Novomoskovsk is given, peculiarities of accumulation and distribution of HM and radionuclides in the biosubstrates and tissues of urinary-genital organs of experimental animals and residents of industrial cities, as well as their impact on morphologic changes in the kidneys were studied, correlation dependences between HM content and pathological changes in the kidneys were established, peculiarities of sickness rate of diseases of urinary-genital system among the population, residents of Dnipropetrovsk region, those subjected to a combined impact of HM and ionizing radiation were studied, a complex system of prophylactic measures, including scheme of pectin-prophylaxis for acceleration of HM and radionuclides elimination from an organism, as an effective trend in preservation and strengthening of a reproductive health of a human being and health of population as a whole was worked up and implemented.

Key words: heavy metals, radionuclides, radiative factor, industrial cities, urinary-genital system, pectin-prophylaxis.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В галузі профілактичної медицини особливо гостро стоїть проблема сумісної дії факторів радіаційної і хімічної природи, оскільки в реальних умовах не тільки сучасної промисловості, але й населених територій розповсюджено поєднаний вплив цих факторів на організм людини. У свою чергу серед хімічних забруднюючих речовин провідне місце посідають важкі метали (ВМ) та їх сполуки (Иваницкая Н.Ф. и соавт., 2000; Кундиев Ю.И. и соавт., 2001; Ревич Б.А., 2001; Трахтенберг І.М. та співавт., 2002; Гребняк Н.П., Николаенко В.В., Бутев О.В., 2003; Проданчук Н.Г., Мудрый И.В., 2007; Талакин Ю.Н. и соавт., 2007), які за прогнозами та оцінками ряду дослідників у майбутньому можуть стати більш небезпечними, ніж відходи атомних електростанцій (Волощенко О.І., 1999; Вашкулат М.П. та співавт., 2002; Білецька Е.М. та співавт., 2003; Лось И.П., Павленко Т.А., 2003; Сердюк А.М. та співавт., 2004).

Для України особливе значення мають медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи, коли значна кількість населення зазнала поєднаної дії радіації та ВМ, а захворюваність на хвороби сечостатевої системи постійно зростає (Возіанов О.Ф. та співавт., 1995; Романенко А.М. та співавт., 1999; Карпенко В.С. та співавт., 2003). Збільшений радіаційний фон техногенного походження в багатьох промислових містах України, на думку фахівців, зумовлює ризик зростання імунодефіцитних станів, патології репродукції та онкологічної захворюваності населення (Ляшенко В.И., Зонов С.П., Тамусяк С.Н., 1999; Чернов А.П., Уманец М.П., 2000; Чернов А.П., 2001; Луговський С.П. та співавт., 2002; Карпенко В.С. та співавт., 2003).

Однак, незважаючи на велике значення й актуальність, біологічні ефекти та механізми впливу поєднаної дії ВМ і радіонуклідів вивчені недостатньо, а відомості, що є в літературі, нерідко суперечливі (Коршун М.М., Аністратенко Т.І., Смагін Г.В., 1999; Довганюк Л.І., Бойчук Т.М., 2001; Литвинова О.Н., Антомонов М.Ю., 2002). Гігієнічні, клініко-експериментальні роботи з вивчення поєднаного впливу радіаційних та хімічних факторів на сечостатеві органи взагалі в доступній літературі відсутні.

Відсутні дослідження впливу несприятливих факторів промислового регіону на сечостатеву систему, не проводився також аналіз характеру змін в органах сечостатевої системи залежно від рівня забрудненості території радіонуклідами, ВМ, радоном та продуктами його розпаду. Відсутня методика виявлення ранніх змін в органах сечостатевої системи та корекції виявлених порушень. Практично не обґрунтовані методи профілактики комбінованого впливу ВМ, радіонуклідів та продуктів їх розпаду на органи сечостатевої системи в умовах тривалої дії промислового регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані в рамках науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, у яких здобувач був відповідальним виконавцем: «Вивчення впливу комбінованої дії важких металів на розвиток захворювань сечостатевої системи у жителів, в тому числі вагітних, породіль та немовлят, інтенсивної промислової зони, розроблення профілактичних та реабілітаційних заходів по усуненню їх негативного впливу» (№ держреєстрації 0197U003146); «Вивчення ролі комбінованого впливу важких металів та малих доз іонізуючого випромінення в розвитку захворювань сечостатевої системи, розробка профілактичних та реабілітаційних заходів по усуненню їх негативного впливу» (№ держреєстрації 0199U001006); «Розробка ефективних заходів профілактики захворювань сечостатевої системи доброякісного і злоякісного (рак сечового міхура, передміхурової залози) характеру у населення, яке підлягає постійному впливу комбінації радіаційних та хімічних чинників») (№ держреєстрації 0105U001701) та у рамках Державної Програми заходів щодо радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води Дніпропетровської області.

Мета дослідження - наукове обґрунтування та розробка профілактичних заходів щодо мінімізації негативних наслідків для здоров'я дії ВМ та радіаційних факторів на основі визначення особливостей їх поєднаного впливу на сечостатеву систему міських мешканців і робітників урановидобувної та металургійної промисловості.

Завдання дослідження:

1. Дати комплексну просторово-часову гігієнічну оцінку радіаційних факторів і ВМ у життєзабезпечуючих середовищах (ґрунт, вода, харчові продукти).

2. Здійснити гігієнічну оцінку рівнів та концентрацій зовнішнього та внутрішнього впливу радіаційних факторів та ВМ на організм робітників та критичних груп населення.

3. В умовах виробничого експерименту дослідити поєднаний вплив радіаційних факторів та ВМ на стан сечостатевої системи.

4. Вивчити особливості накопичення і розподілу ВМ і природних радіонуклідів у тканинах сечостатевих органів жителів інтенсивного промислового регіону та їх зв'язок із патоморфологічними змінами в нирках.

5. Визначити особливості розповсюджуваності та захворюваності на хвороби сечостатевої системи у жителів Дніпропетровської області, які зазнають поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінення.

6. Довести та розкрити механізми поєднаного впливу радіаційних факторів і ВМ на сечостатеву систему в умовах натурних, експериментальних та епідеміологічних досліджень.

7. Розробити та впровадити заходи профілактики порушень сечостатевої системи населення, яке мешкає в умовах поєднаного впливу радіаційного фактору та ВМ.

Об'єкт дослідження - розвиток донозологічних та патологічних змін сечостатевої системи під поєднаним впливом радіаційного фактору та ВМ.

Предмет дослідження - фактори довкілля (еколого-гігієнічні, професійно-виробничі, медико-соціальні), стан сечостатевої системи, біомоніторинг ВМ та природних радіонуклідів (ПРН), морфологічні та морфометричні особливості змін у нирках, захворюваність на хвороби сечостатевої системи, профілактичні заходи щодо поліпшення фукціонального стану сечостатевої системи.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети були використані санітарно-гігієнічні (спектрофотометрична оцінка вмісту ВМ у грунті, воді, продуктах харчування); радіометричні (виміри експозиційної дози г-випромінювань і інтенсивності г-випромінювань, виміри радіоактивності г- і в-випромінення, вимір потужності експозиційної дози г-випромінення, визначення потужності поглиненої дози г-випромінення в повітрі, вимір концентрації радону, радіометричний аналіз ПРН); радіохімічні (визначення вмісту ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) у сечі та нирках жителів та експериментальних тварин); токсикологічні (спектрофотометричне визначення ВМ у біосубстратах жителів та експериментальних тварин); фізіологічні (поведінкові реакції щурів, маса тіла); клінічні лабораторні дослідження (загальноклінічне дослідження крові та сечі); біохімічні (сечовина, залишковий азот, креатинін, білірубін, білок, натрій, калій, хлор); морфологічні (гістологічне дослідження нирок експериментальних тварин та жителів промислових міст); морфометричні (визначення об'єму капсули ниркового тільця та судинного клубочка, їх співвідношення, діаметру проксимальних, дистальних, тонких канальців та збиральних трубочок, об'єму ядер і цитоплазми епітеліоцитів та їх співвідношення у жителів промислових міст та щурів); епідеміологічні (вивчення рівнів захворюваності та поширеності хвороб сечостатевої системи на окремих територіальних адміністративних одиницях, когортні, ретроспективні, для визначення зв'язків між захворюваністю і факторами довкілля); статистичні та математичні методи дослідження з використанням комплексного і системного підходів, метод підгострого натурного експерименту на тваринах.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті досліджень, виконаних в умовах екологічно забрудненого промислового регіону, вперше:

- проведено порівняльні дослідження рівня радіаційного забруднення об'єктів навколишнього середовища промислових та непромислового міст Дніпропетровської області та ступеня інкорпорації радіонуклідами населення із визначенням вмісту ізотопів урану в сечі та нирках жителів;

- в умовах натурного підгострого виробничого експерименту доведено негативний вплив поєднаної дії радіаційних та хімічного факторів, потенціюючого характеру, який формується в залежності «доза-час-ефект»;

- доведено детермінованість морфологічних змін у нирках експериментальних тварин від рівня накопичення ВМ у біосубстратах;

- проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на хвороби сечостатевої системи жителів Дніпропетровської області, які постійно мешкають у зоні поєднаного впливу радіаційного фактору та ВМ;

- встановлено особливості накопичення та розподілу ВМ у сечостатевих органах (нирки, сечовий міхур, передміхурова залоза та яєчка) жителів м. Жовті Води;

- отримано дані щодо патоморфологічних змін у нирках мешканців, які постійно перебувають під поєднаним впливом ВМ та іонізуючого випромінення;

- розроблено і впроваджено комплексну систему профілактики розвитку патологічних змін у сечостатевій системі та оцінено її клініко-гігієнічну ефективність у мешканців індустріально розвиненого регіону.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі комплексного клініко-гігієнічного дослідження розроблено профілактичні засоби запобігання патологічним змінам у сечостатевих органах. Результати роботи стали складовою частиною системи диспансерного нагляду з боку уролога за мешканцями екологічно небезпечної зони. Виявлений кореляційний зв'язок між накопиченням ВМ у біосубстратах та патоморфологічними змінами в нирках започаткував необхідність контролю та корекції мікроелементного складу крові та сечі при лікуванні хворих на сечокам'яну хворобу та хронічний пієлонефрит.

Результати роботи впроваджено у запобіжний та поточний санітарний нагляд Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 05.05.2009 р.) та Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» (акт впровадження від 18.05.2009 р.) щодо удосконалення радіаційного контролю та моніторингу ВМ в об'єктах навколишнього середовища, а також реалізовано у проектну та науково-дослідну роботи при обґрунтуванні норм радіаційної безпеки персоналу, що працює в умовах впливу ВМ, ДП «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» (акт впровадження від 18.05.2009 р.).

Результати дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрах гігієни та екології, урології і нефрології Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 05.05.2009 р.), а також при викладанні курсів в ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» (акти впровадження від 07.05.2009 р.) та у Національному гірничому університеті (акт впровадження від 14.05.2009 р.). За матеріалами дисертації розроблено методичні рекомендації «Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст», які використовуються в повсякденній роботі в урологічному відділенні спеціалізованої медико-санітарної частини № 9 м. Жовті Води (акт впровадження від 10.06.2009 р.) та урологічному відділенні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарні ім. І.І. Мечникова» (акт впровадження від 12.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовано літературу за темою роботи, проведено інформаційний пошук. Спільно з науковим консультантом сформульовано мету і завдання дисертації, обговорено і зроблено узагальнення та висновки з роботи. Результати наукових досліджень отримані автором самостійно, ґрунтуються на аналізі первинного матеріалу і на основі поглиблених сумісних досліджень та комплексних досліджень. Первинну обробку отриманих результатів, аналіз літератури, написання розділів дисертації, висновків та практичних рекомендацій дисертант виконав самостійно. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів опублікованих робіт, а також матеріали кандидатської дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на ІІ з'їзді радіобіологів України (з міжнародною участю) (Дніпропетровськ, 1995); міжрегіональній науково-практичній конференції урологів (Запоріжжя, 1995); ІІ конгресі урологів Казахстану (Алмати, 1995); симпозіумі «Протирадіаційні засоби та їх застосування у зв'язку з аварією на ЧАЕС» (Київ, 1995); міжрегіональних конференціях урологів (Дніпропетровськ, 1995, 1996); І установчому з'їзді апітерапевтів України (Київ, 1996); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Дніпропетровської медичної академії «Актуальні соціально-гігієнічні і клініко-епідеміологічні проблеми навколишнього середовища і виробничого середовища, інфекційної патології» (Дніпропетровськ, 1996); І конгресі з андрології з міжнародною участю (Софія (Болгарія), 1996); науково-практичній конференції з нагоди Х роковин аварії на ЧАЕС (Дніпропетровськ, 1996); міжнародній науково-практичній конференції урологів та нефрологів (Київ, 1996, 1997); симпозіумі з міжнародною участю «Неплідність. Допоміжні репродуктивні технології» (Київ, 1995, 1997); ІV міжнародній конференції “Франція і Україна” (Дніпропетровськ, 1997); науково-практичній конференції: «До 100-річчя санепідслужби Дніпропетровської області» (Дніпропетровськ, 2001); XIV з'їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції «Шляхи вирішення проблем оздоровлення навколишнього природного середовища на території міста Жовті Води» (Жовті Води, 2005); науково-практичній конференції урологів (Харків, 2007); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю кафедри загальної гігієни ДДМА «Збереження здоров'я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля» (Дніпропетровськ, 2007); сумісних науково-практичних конференціях Дніпропетровського та Запорізького осередків асоціації урологів України (1999-2008); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 57 наукових праць, з них 3 монографії, 31 стаття у наукових фахових виданнях, 1 методичні рекомендації, 22 статті та тез у збірках наукових праць, матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 383 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, 9 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 120 таблицями, 65 рисунками. Список використаних джерел включає 342 найменування, із них 280 викладено кирилицею та 62 латиницею. Додатки складають 50 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність наукової проблеми щодо поєднаного впливу ВМ та радіаційного фактору на сечостатеву систему, обґрунтовано актуальність теми, окреслено напрямок необхідних досліджень, сформульовано мету та завдання, визначено наукову новизну і практичну цінність роботи.

У розділі 1 наведено аналітичний огляд літератури з проблем техногенного забруднення навколишнього середовища ВМ та радіаційними факторами, несприятливих наслідків їх поєднаного впливу на сечостатеву систему та пошуку засобів профілактики патологічних змін у ній. На основі узагальнення наведених даних літератури обґрунтовано необхідність проведення досліджень з метою визначення основних особливостей поєднаного впливу радіаційного фактору та ВМ урановидобувної та металургійної промисловості Дніпропетровської області на сечостатеву систему робітників і населення задля розробки та впровадження профілактичних заходів для мінімізації негативних наслідків для здоров'я.

У розділі 2 представлено об'єкти, обсяг і методи досліджень. Так, гігієнічні дослідження вмісту таких металів, як Pb, Cd, Ni, Cr, Cu, Zn, Fe, Mn, виконані в життєзабезпечуючих середовищах навколишнього середовища - питній воді, повітрі, ґрунті, місцевих харчових продуктах двох індустріальних міст (Дніпропетровськ, Жовті Води) і міста порівняння (Новомосковськ) на базі лабораторій санітарно-гігієнічних досліджень Дніпропетровської обласної і міської СЕС та Жовтоводської міської СЕС.

Для більшої відповідності досліджень вимогам аналітичної епідеміології проведено порівняльні спостереження не тільки зовнішньої експозиції населення ВМ, але і внутрішнього забруднення організму шляхом здійснення біомоніторингу цих контамінантів у біосубстратах жителів промислових міст та контрольного міста Дніпропетровської області. Етапи, види та обсяг досліджень надані в табл. 1.

При оцінці радіаційної ситуації м. Дніпропетровська визначали радіаційний фон, виявляли ділянки радіоактивного забруднення і проводили оцінку ступеня забруднення, виконували виміри експозиційної дози - г-випромінення на поверхні ґрунту - рівномірно по всій території міста зі збільшенням щільності вимірів по площі на ділянках детального дослідження - у районі зчленування міст Дніпропетровська і Дніпродзержинська і на території золошламовідвалів Придніпровської державної районної електростанції (ДРЕС), де додатково замірювалась інтенсивність г-випромінення.

Для виконання робіт із радіаційного обстеження житлових помешкань м. Жовті Води використовувалися прилади й устаткування: дозиметр ДБГ-06Т, радіометри СПР-88Н і ІРМ-1, гамма-спектрометр СГС-200 (LP-4900B) і радон-монітор Alpha GUARD PQ 2000. Радіоекологічні дослідження включали: вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) г-випромінення за мережею 100х100 м та 20х10 м в обсязі 40 км²; аналіз ґрунту на вміст радіонуклідів; відбір проб води на вміст радію та урану; визначення сумарної б- та в-активності ґрунту; визначення концентрації радону в житлових приміщеннях.

Для вивчення стану урологічної захворюваності населення Дніпропетровської області проведено аналіз статистичних показників розповсюдженості та захворюваності на хвороби сечостатевої системи за територіями у порівнянні з республіканськими показниками за 1995-2008 рр. та опрацювання статистичних документів СМСЧ-9: річні звіти (статистична форма №1), медичні (індивідуальні) карти амбулаторних хворих (форма № 025/у), статистичні карти вибулих із стаціонару (форма № 066/у), карти стаціонарних хворих (історії хвороб). Для порівняння показників захворюваності та поширення хвороб серед дорослих використовувались дані видань Головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації та організаційно-методичного відділу обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова, а також літературні дані.

Визначення вмісту ВМ у біосубстратах виконане у 55 мешканців, 23 робітників гідрометалургійного заводу (ГМЗ), 69 гірників залізо-скандійдобуваючої шахти «Нова» м. Жовті Води та 26 мешканців м. Новомосковська. Дослідження вмісту Pb, Cd, Cu, Zn, Cr, Ni та Fe виконані у крові, сечі, волоссі, слині та еякуляті за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії в лабораторії фізико-хімічних методів досліджень НДІ геології Дніпропетровського національного університету.

Вивчено вміст ВМ (Cu, Pb, Cd, Zn, Mn, Co, Fe, Ni) у кірковій речовині нирок 48 жителів промислових і непромислового міст Дніпропетровської області. Нирки були отримані при судово-медичних розтинах осіб, що померли від різноманітних причин: гострих серцево-судинних захворювань, асфіксії і травматичних ушкоджень. Середній вік жителів становив 56,1±11,1 року. Також досліджено тканини нирки, сечового міхура, передміхурової залози і яєчок постійних жителів м. Жовті Води, отримані при судово-медичних розтинах 21 особи чоловічої статі (середній вік - 51,018,8 року), що померли від різноманітних причин: гострих серцево-судинних захворювань, асфіксії, отруєнь і травматичних ушкоджень.

Проведено порівняння патоморфологічних та морфометричних змін у нирках жителів промислового і контрольного міст, що померли від аналогічних причин. Дослідження нирок проводили за допомогою стандартних процедур біометрії у світловому мікроскопі “Leica-CME” (при збільшенні від 400 до 1000 разів). Гістологічні дослідження здійснені спільно із співробітниками кафедри патологічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії.

Визначення вмісту ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) у сечі та нирках жителів промислових міст виконано радіохімічним методом у лабораторії радіохімічного супроводу дозиметрії ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» згідно зі збірником методик виконання вимірювань із використанням б-спектрометрії «Активность радионуклидов альфа-излучателей в биологических пробах», з подальшим вимірюванням активності урану на б-спектрометрі Alpha analyst 7200-12 “Canberra”.

Для визначення характеру та ступеня несприятливого поєднаного впливу хімічного та радіаційного факторів на організм проведено підгострий натурний експеримент в умовах видобування та переробки комплексної руди. 80 дослідних тварин - статевозрілі щури-самці лінії Вістар, вихідною вагою 120-180 г, були розподілені на 4 групи в залежності від інтенсивності провідних виробничих факторів тих чи інших технологічних процесів рудовидобування.

Щоденно обстежували загальний стан тварин, оцінювали їх поведінкові реакції, а щотижня визначали масу тіла. Через 5 та 10 тижнів від початку експерименту тварин піддавали автопсії в стані гексеналового наркозу. Проводили забір внутрішніх органів для подальшого гістологічного дослідження, крові та шерсті для визначення вмісту в них ВМ, а також ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) у нирках.

Матеріал тканини нирок фіксували в 10% формаліні, піддавали відповідній обробці, готували парафінові зрізи, які забарвлювали гематоксилін-еозином. Морфометричні дослідження та аналіз проводився за стандартними процедурами та параметрами аналогічно тим, які були використані у жителів м. Жовті Води.

За результатами біомоніторингу ВМ та радіонуклідів обґрунтовано доцільність проведення пектинопрофілактики для запобігання накопиченню ксенобіотиків шляхом застосування натуральної пасти з кавунів (виробник - ВНКДТІ плодпром ВНО «Нектар», м. Кишинів, Молдова), яка проведена у 23 мешканців м. Дніпропетровська. Основним методом дослідження був метод клінічного спостереження, дані загального аналізу крові, сечі, вмісту сечовини, залишкового азоту, креатиніну, білірубіну, білка, електролітів крові. В осіб основної групи визначалися концентрації ВМ у крові та сечі до і після застосування профілактичного курсу за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії. Схема пектинопрофілактики передбачала вживання пасти в кількості 100-200 г (по 25-50 г 4 рази на день між прийомами їжі) протягом 2 місяців курсами по 1-2 тижні з перервами по 10 днів.

Аналіз даних проводився з урахуванням особливостей отриманих у дослідженні результатів: розміру вибірки та типу розподілу даних, характеру дисперсій. Для кожної вибірки розраховано середнє статистичне значення ознаки у виборці (M) та стандартне відхилення (s), оцінка приводиться у вигляді M±s. Оцінка достовірності відмінностей між двома групами значень виконувалась як за допомогою стандартного t-тесту Стьюдента, так і з використанням непараметричного критерію Колмогорова-Смірнова. Для визначення достовірності відмінностей серед кількох груп (більше 2) використовувалися тест середніх (Median test) і метод Kruskall-Wallis ANOVA, а також непараметрична рангова ANOVA Фрідмана. Наявність та тіснота кореляційного зв'язку між ознаками встановлювалася методами кореляційного аналізу. Для оцінки клінічного ефекту розраховувався показник відношення ризиків (ВР), приводиться також його 95% вірогідний інтервал (ВІ). У всіх випадках відмінність вважалася статистично значущою для рівня значущості p<0,05. Аналіз проводився в пакеті STATISTICA версії 8.0 Trial для операційної системи Windows XP НЕ (ліцензія № 76455-ОЕМ-0011903-00577).

Розділ 3 містить результати порівняльного гігієнічного аналізу забруднення ґрунту, питної води та харчових продуктів ВМ у промислових та непромисловому містах Дніпропетровської області.

Вміст ВМ у ґрунті всіх функціональних зон м. Дніпропетровська за моноелементною гігієнічною оцінкою коливається від 0,2±0,1 до 274, 8±21,0 мг/кг при найбільшому перевищенні ГДК (у 1,50 - 11,25 разу) для Pb, Cd, Ni, Cu, Zn, у 1,1 - 11,0 разів вищий відносно кларкових величин (особливо Pb і Cd) та у 2-200 разів - контрольного міста, що доводить техногенність їх походження. Гігієнічний аналіз поліелементного складу ґрунту за сумарним показником забруднення (Z_c) дозволяє віднести житлову зону та ЗЗН до безпечного рівня (Z_c= 14,6 і 2,7 од. відповідно), а санітарно-захисну зону (СЗЗ) - до помірно небезпечного (Z_c = 16,8 од.).

Концентрація абіогенних ВМ ПЗ та СЗ м. Жовті Води у 2,3 - 11 разів вища за ГДК та у 3,8 - 7,5 разу - за кларкові значення, особливо Pb і Cd, при аналогічному збільшенні також і біогенних ВМ у 2,3 - 8,0 разів (за винятком Mn і Cо), відносно ГДК. За інтегральною гігієнічною оцінкою ґрунт СЗ міста є безпечним (Z_c = 15 од.), а ПЗ - помірно небезпечним (Z_c = 18,1 од.).

Порівняльна гігієнічна оцінка з даними контрольного міста свідчить, що СЗ промислових міст містить у ґрунті у збільшеній кількості (p<0,05) не тільки токсичні ВМ - Pb (у 2,0±0,6 разу), Cd (у 2,4±0,6 - 3,9±1,4 разу) та Ni (у 5,9±3,3 - 6,8±2,6 разу), але і ВМ - мікроелементи - Cu (у 3,0±1,6 - 4,7±2,6 разу), Zn (у 5,4±1,9 - 8,2±3,8 разу), Fe (у 6,1±0,9 разу), Cr (у 200±120 разів) на фоні зменшеної у 2,0±0,3 рази кількості Mn, що в цілому зумовлено їх техногенним надходженням в умовах індустріально розвинутих населених територій.

Середньорічні значення ВМ у питній воді м. Дніпропетровська коливаються від (0,3±0,2•10^-3) мг/дмі (Cd) до 0,14±0,08 (Al) та відповідають гігієнічним нормативам, але в окремі роки ці показники для Рb, Cd і Fe перевищували ГДК в 1,0 - 1,8 разу. Протягом 20 років відбуваються різноспрямовані зміни хімічного складу питної води, а саме: неухильне зростання (p<0,05) в 1,4 - 3,9 разу вмісту Рb, Mn, Zn при зменшенні (p<0,05) в 1,7 - 9,6 разу Cu і Fe, що пов'язано із збільшенням неочищених промислових скидів, застарілими технологіями та устаткуванням водопідготовки.

Питна вода м. Жовті Води містить ВМ, середні концентрації яких коливаються від 0,0017 (Cd) до 0,11 мг/дмі (Fe), що здебільше в межах їх ГДК, за винятком Cd, вміст якого вищий від нормативу (p<0,05). В динаміці часу спостерігається зростання концентрації Pb (в 1,4 разу), Mn (в 1,8 разу) та Cu (в 8,1 разу). Порівняльна гігієнічна оцінка хімічного складу питної води промислових міст з непромисловим встановила підвищені їх концентрації у 1,5 - 12,4 разу для Fe, Zn, Cu, Ni, Cr, Mn, особливо характерних для м. Жовті Води, що служить закономірним доказом антропогенності їх походження.

Встановлено низьку контамінацію харчових продуктів м. Дніпропетровська ВМ, концентрації яких не перевищують (p>0,05) ГДК, окрім цукру, в якому рівні Cu і Zn сягають 1,4 - 1,8 ГДК та відповідають (p>0,05) значенням фонових територій, за винятком зниженого (p>0,05) у 2,4 - 2,8 разу вмісту Zn відносно біологічної норми, що припускає вірогідність розвитку Zn-дефіцитних станів та репродуктивних ускладнень у населення. У динаміці 20-річного періоду рівень ксенобіотиків підвищився особливо у хлібі, цукрі і молоці - в 1,1 - 14,8 разу.

Вміст ВМ у продуктах м. Жовті Води коливається від 0,0095 (Cd) до 5,7 мг/кг (Zn), що відповідає гігієнічним нормативам, за винятком Cd у рослинних продуктах, концентрація якого вища (p<0,05) ГДК, та в цілому збігається з даними нормальних геохімічних територій, але в тваринних продуктах середні величини Zn набагато нижчі (p<0,05) від біологічної норми і створюють умови дефіциту Zn у раціоні населення цього промислового міста.

Концентрація Рb і Cd, як харчових ксенобіотиків, в умовах промислових міст достовірно (p<0,05) вища контрольної, що підтверджує їх техногенність. Вміст мікроелементів практично не відрізняється у продуктах усіх міст спостережень, окрім значно зниженої (p<0,05), кількості Zn у м'ясі м. Жовті Води по відношенню до контрольного міста.

У розділі 4 наведені матеріали гігієнічних досліджень радіаційного фактору у ґрунті, воді, будівельних матеріалах, харчових продуктах місцевого виробництва обстежених міст Дніпропетровської області.

Жовті Води - це єдине в Україні місто, в якому майже 60 років здійснюються видобуток і переробка уранової сировини, але при хаотичній забудові та відсутності функціонального планування території радіаційно небезпечні об'єкти були розміщені, в основному, в межах міста.

Потужність дози г-випромінення в СЗЗ в середньому становить (0,16±0,05) мкЗв/годину, сумарна питома б-активність ПРН у ґрунті - (1181±891) Бк/кг. Питома сумарна б-активність ПРН у ґрунті зони спостереження в середньому становить (866±243) Бк/кг і не перевищує фонових значень.

На сельбищній території міста були встановлені аномальні точки і локальні плями з рівнем г-випромінення від 1,76 мкЗв/год до 44 мкЗв/год (від 200 до 5000 мкР/год), при фоновому рівні 0,03 мкЗв/год (3,5 мкР/год), як наслідок використання населенням радіаційних будівельних матеріалів. При цьому на 90 % території міста ПЕД становить до 0,264 мкЗв/год (до 30 мкР/год), на 10 % площі перевищує 0,264 мкЗв/год (30 мкР/год), із них на 3% ПЕД - понад 1,1 мкЗв/год (120 мкР/год). Виявлено 5368 аномальних точок із інтенсивністю г-фону 1,1 мкЗв/год (120 мкР/год), у 460 з них потужність дози г-випромінення перевищує 88 мкЗв/год (1000 мкР/год) і в 57 точках - 264 мкЗв/год (3000 мкР/год).

Після завершення у 2000-2004 рр. дезактиваційних робіт ППД г-випромінення становить - (0,109±0,015) мкГр/год, а ПЕД г-випромінення - (0,108±0,015) мкЗв/год (12,3±1,7 мкР/год). Еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону (ЕРОА) у житлових помешканнях досягає 1600,0 Бк/м³ при нормативі 100 Бк/м³. В умовах підвищеного вмісту радону мешкають 11 % (6600 осіб) населення міста, а 240 осіб із них вдихають повітря з ЕРОА радону понад 1000 Бк/м³. За рахунок радону 11 % населення міста одержують щорічне опромінення в дозах від 3 до 40 мЗв, що у (3-40) разів вище нормативу. У зв'язку з цим 48 % дитячих установ, 42 % навчальних закладів, 13 % державного житлового фонду і 62 % будинків приватного сектора забруднені радоном.

Аналіз даних за період з 2004 року до 2008 року показав, що рівень г-випромінення у м. Дніпропетровську коливався в межах від 0,09 до 0,14 мкЗв/год і в середньому становив (0,113±0,014) мкЗв/год. Техногенний фон г-випромінення по території м. Дніпропетровська у середньому склав (0,132-0,176) мкЗв/год (15-20 мкР/год). У процесі вимірів експозиційної дози в межах м. Дніпропетровська виявлено дві аномальні ділянки: прилягаюча до сел. Таромське територія, де розташовані склад сировини «С» і відстійники Придніпровського хімзаводу, а також територія золошламовідвалів Придніпровської ДРЕС. Значення експозиційної дози на поверхні ґрунту тут становлять від 0,132 до (0,334-0,668) мкЗв/год (від 15 до 38-76 мкР/год).

Встановлено, що вміст ²³⁴U у добових пробах сечі робітників ГМЗ м. Жовті Води у середньому становив (67±61) мБк/проба, а ²³⁸U - (67±62) мБк/проба. Для порівняння питома активність ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) у добових пробах сечі жителів м. Жовті Води, які не працювали на урановому виробництві, становила (4,9±1,3) мБк/проба.

Аналіз вмісту ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) у нирках мешканців м. Дніпропетровська показав, що вміст ²³⁴U та ²³⁸U не відрізнявся від аналогічних даних жителів м. Новомосковська (табл. 3). Вміст ²³⁴U та ²³⁸U у нирках жителів м. Жовті Води у середньому у 3 рази вище за контроль (р<0,001). У нирках жителів м. Жовті Води, які працювали на шахті «Нова», вміст ²³⁴U та ²³⁸U відповідно у 3,7 і 2,6 разу вище від даних міста умовного контролю (р<0,001). Значне накопичення ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) визначено в нирках мешканців м. Жовті Води, які працювали на ГМЗ. Так, вміст ²³⁴U та ²³⁸U в них у середньому у 54 і 30 разів відповідно вище, ніж у жителів контрольного міста (р<0,001).

Розділ 5 присвячений біомоніторингу ВМ в організмі мешканців територій різного рівня техногенного забруднення. Автором вперше проведено порівняльний аналіз вмісту ВМ у тканинах нирок, сечового міхура, передміхурової залози та яєчок, що дозволило виявити пріоритетні забруднювачі для різних сечостатевих органів.

Встановлено, що вміст ВМ у біосубстратах (кров, сеча, волосся, слина, еякулят) жителів та робітників м. Жовті Води Дніпропетровської області підвищений щодо токсичних ВМ (Mn, Ni, Pb, Cd) у порівнянні як із нормою, так і з жителями міста порівняння Новомосковська, що вказує на техногенність їх походження та формує високий ризик порушення здоров'я населення.

У мешканців м. Жовті Води має місце підвищена по відношенню до фізіологічної норми елімінація ренальним шляхом токсичних металів (Pb, Cd), умовно есенціальних (Mn, Ni) та порушення метаболізму життєво необхідних мікроелементів (Cu, Zn).

Кількість Pb у волоссі мешканців м. Жовті Води у середньому становила (22±16), у волоссі робітників шахти «Нова» - (25±20), а у волоссі робітників ГМЗ - (54±33) мкг/г і майже вдвічі перевищувала верхню межу норми - (8-32) мкг/г (рис. 1). Середній вміст Cd у волоссі мешканців м. Жовті Води становив (1,98±1,27), у волоссі робітників шахти «Нова» - (2,00±1,81), а у волоссі робітників ГМЗ - (3,06±2,06) мкг/г, що достовірно (р<0,01) більше, ніж у мешканців, при нормальному вмісті - (0,2-0,4) мкг/г. Тобто, вміст Cd у волоссі мешканців м. Жовті Води та робітників шахти «Нова» у 5 разів, а у волоссі робітників ГМЗ - у 7,5 разу більший за допустимий норматив (рис. 2). У слині робітників шахти «Нова» у порівнянні з мешканцями міста відмічено також значне накопичення Fe, Mn, Cu, Zn, Ni та Pb.

Розрахований відносний показник - індекс ренальної міграції (ІРМ) ВМ показує, що практично половина Pb, який є у крові, виділяється з сечею, про що свідчить індекс ренальної міграції - 0,50 ум. од., величина якого значно вища від фізіологічного ІРМ, що, ймовірно, зумовлено підвищеним надходженням Pb до організму. Для Cd ІРМ ще вищий - 0,67 ум.од., у той час як концентрація Cd і у крові, і у сечі перевищувала норму.

Аналіз вмісту ВМ у напрямку кров/сеча виявив певні закономірності у мешканців промислового міста, які визначаються ступенем їх есенціальності для організму. Так, Pb i Cd, як облігатні токсиканти, у збільшених концентраціях визначаються як у крові, так і у сечі при максимальних величинах ІРМ - 0,50-0,67 ум.од. Умовно есенціальні Mn та Ni також спостерігаються у підвищених кількостях в обох середовищах при дещо меншій величині ІРМ - 0,3-0,36 ум.од. А от есенціальні мікроелементи Zn i Cu визначаються у збільшених концентраціях тільки у сечі на фоні нормальних величин у крові. ІРМ у них найнижчий - 0,17-0,19 ум.од., що дає можливість припустити розвиток мікроелементозних порушень в організмі.

Якщо розмістити досліджені нами метали у ряд активності елімінації з сечею за величиною ІРМ, то останній має такий вигляд: Fe > Cd > Pb > Ni > Mn > Zn > Cu. Тобто, величина ІРМ різна у металів різної біологічної активності і характеризує організм як саморегулюючу систему, при надходженні у яку токсичні метали посилено виводяться, а ренальна міграція есенціальних елементів гальмується.

Проведене дослідження вмісту ВМ у кірковій речовині нирок жителів промислових міст Дніпропетровської області показало, що вміст есенціальних мікроелементів: Fe у 4,5 - 7,7 разу, Cu у 1,2 - 2,8 разу, Zn у 2,0 - 3,3 разу нижчий, а вміст токсичних ВМ: Pb у 2,5 разу (м. Жовті Води), Cd у 2,1 - 3,4 разу (м. Дніпропетровськ, м. Жовті Води), Mn у 2,5 - 4,5 разу, Co у 6,9 - 13 разів, Ni у 3,5 - 16 разів вищий за норму.

Встановлені різні особливості накопичення ВМ в органах сечостатевої системи (нирках, передміхуровій залозі, яєчках і сечовому міхурі) чоловіків, що мешкають в інтенсивній промисловій зоні. Так, найбільший вміст Pb виявлено в нирках і найменший - у яєчках, тоді як у передміхуровій залозі і сечовому міхурі рівень його також достатньо високий. Накопичення Cd сягає найвищого рівня в нирках і найнижчого - у стінці сечового міхура, в той час як у передміхуровій залозі і яєчках рівень його практично однаковий і не набагато перевищує рівень накопичення в сечовому міхурі.

Ранжування ступеня накопичення ВМ свідчить, що найбільша їх кількість (крім Zn) накопичується у кірковій речовині нирок. На другому місці знаходяться передміхурова залоза (за рівнем накопичення Cu, Pb, Mn) і яєчко (за рівнем накопичення Cd, Co, Ni, Fe). На третьому місці знаходяться стінка сечового міхура (за рівнем накопичення Pb, Zn, Co, Fe), яєчко (за рівнем накопичення Cu і Mn) і передміхурова залоза (за рівнем накопичення Cd і Ni). На четвертому місці знаходяться стінка сечового міхура (за рівнем накопичення Cu, Cd, Mn, Ni), яєчко (за рівнем накопичення Pb і Zn) і передміхурова залоза (за рівнем накопичення Co і Fe).

У розділі 6 описані, проаналізовані та узагальнені дані щодо поєднаного впливу радіаційних факторів та ВМ на ренальну систему в умовах натурного експерименту на щурах.

Встановлено, що з плином часу у кровi тварин вiдбувається накопичення Fe, Mn, Cu, Ni, Pb та Cd при незмінному вмiсті Zn. Через 5 тижнiв максимальна кiлькiсть Fe була вiдмiчена у кровi щурiв II групи, а найменша кiлькiсть - у кровi щурiв IV групи. Через 10 тижнiв досліду кiлькiсть Fe перевищувала (p<0,05) фон у всіх групах, особливо у щурiв III групи. ВМ у шерстi експериментальних тварин, як індикаторному біосубстраті, з плином часу накопичуються в значно бiльшiй кiлькостi, нiж у периферичнiй кровi.

Аналiз вмiсту ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) в нирках експериментальних тварин показав, що з плином часу вiдбувається накопичення їх в паренхімі у порівнянні з контролем. Так, через 5 тижнів вміст ²³⁴U коливався від (0,5±0,2) у тварин I, III і IV груп до (0,7±0,4) мБк/пробу у тварин II групи, а через 10 тижнів вміст ²³⁴U становив у тварин I групи (0,6±0,3), у тварин II групи - (0,6±0,4), у тварин III групи - (1,0±0,5) і у тварин IV групи - (0,8±0,6) мБк/пробу при вмісті в контрольній групі <0,0005 мБк/пробу. Вміст ²³⁸U в нирках експериментальних тварин через 5 тижнів становив <0,5 мБк/пробу, а через 10 тижнів підвищився у тварин II та III груп до (0,7±0,2) мБк/пробу при вмісті його в контрольній групі <0,0005 мБк/пробу.

Поряд із посиленим накопиченням ВМ та ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) в організмі піддослідних тварин в умовах поєднаного впливу хімічних та фізичних факторів спостерігаються характерні зміни інтегрального показника їх стану - маси тіла, приріст якої в динаміці 10 тижнів експозиції у щурів I-IV груп був більш уповільненим (p<0,05) по відношенню до контролю (17,5 %-135 %; 40 %-127 %; 34,5 %-107 %; 15,5 %-98 %).

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему" скачать

Подобные документы

Таксономічний аналіз степової рослинності Дніпропетровської області
Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015
Анатомо-морфологічна будова хвойних рослин України
Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.

курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014
Значення газообміну для дітей 3-7 років
Обґрунтування особливостей газообміну в організмі дітей 3-7 років. Характеристика розвитку організму дитини дошкільного віку. Вікові особливості дихання дитини: будова, дихальні рухи, газообмін у легенях. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дитини.

курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2010
Фауна та біологія двостулкових молюсків ландшафтного заказника "Згоранські озера"
Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.

курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013
Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини. Властивості популяції як біологічної системи. Закономірності існування популяцій людини. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій. Демографічні процеси в популяціях людини.

дипломная работа [106,9 K], добавлен 06.09.2010
Життєві форми організмів
Життєва форма як пристосованість організмів до певного способу життя, загальна характеристика впливу екологічних факторів на їх основні види. Аналіз поглядів різних вчених-ботаніків (у тому числі і Серебрякова) на класифікацію життєвих форм організмів.

курсовая работа [591,5 K], добавлен 21.09.2010
Лекарственные растения окрестностей г. Гомеля, оказывающие воздействие на органы пищеварения и мочевыделительную систему
Исследование лекарственной флоры Белоруссии. Обзор пищевых компонентов и биологически-активных веществ, входящих в состав растений. Анализ видового состава лекарственных растений, оказывающих воздействие на органы пищеварения и мочевыделительную систему.

дипломная работа [4,9 M], добавлен 28.01.2016
Інфекційні хвороби рослин
Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013
Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут
Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.

учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011
Популяційна характеристика ряду Перетинчастокрилі в умовах фіторозмаїття Костопільського району Рівненської області
Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.

дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011
Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)
Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.

курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016
Екологічні особливості родини Брусничні (Vacciniaceae) у флорі Рівненської області
Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011
Мікроеволюційні зміни фенотипу колорадського жука в популяціях з різним ступенем радіаційного впливу
Вивчення внутрішньовидового поліморфізма надкрил колорадського жука та визначення залежності проявляння окремих морф в залежності від щільності радіоактивного забруднення території. Наявність (відсутність) відмінностей малюнку надкрил та їх частота.

магистерская работа [3,0 M], добавлен 14.12.2014
Вплив міського урбанізованого середовища на ріст, розвиток та фізіолого-біохімічний стан газонних трав
Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.

курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015
Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області
Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015
Мінливість як властивість життя і генетичне явище
Загальнобіологічна здатність організмів у процесі онтогенезу набувати нових ознак. Роль генетичних і середовищних факторів у проявах спадкової і неспадкової (фенотипової) мінливості. Епігенетика, модифікації, фенокопії, морфози; класифікація мутацій.

презентация [2,1 M], добавлен 04.01.2015
Роль рослин у процесах ґрунтоутворення
Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014
Механізми раннього ембріонального розвитку
Будова і рівні регуляції репродуктивної системи ссавців. Доімплантаційний розвиток та роль стероїдних гормонів в імплантаційних процесах. Фізіологічні та молекулярні механізми імплантації. Роль білкових ростових факторів у становленні вагітності.

реферат [48,8 K], добавлен 09.02.2011
Геоботанічне районування України
Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на характер геоботанічного районування, конфігурація і структура ареалу. Фізико-географічне районування України. Біоценотична класифікація, картографування та районування за аналогічними та гомологічними ознаками.

курсовая работа [44,6 K], добавлен 21.09.2010
Причини мутації
Закон Гомологічних рядів Вавілова. Сутність спадкової мінливості. Характер зміни генотипу. Генні, хромосомні та геномні мутації. Копіювання помилок в генетичному матеріалі. Аналіз мозаїчної структури еукаріот. Вивчення факторів, що викликають мутації.

презентация [38,5 M], добавлен 06.12.2012

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.