Главная Коллекция "Revolution" Биология и естествознание Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему

Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему

Дослідження гігієнічних проблем поєднаного впливу радіаційних факторів, урановидобувної та металургійної промисловості Дніпропетровської області на сечостатеву систему робітників і населення в умовах промислових міст та в натурному експерименті.

Рубрика	Биология и естествознание
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.08.2015
Размер файла	64,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Особливо загальмованим був приріст маси тіла у тварин IV групи, які зазнавали дії найвищих концентрацій пилу, ВМ та рівнів радіаційного фактору, підтверджуючи тим самим загальнобіологічну закономірність «доза-ефект» та «доза-час-ефект». Із збільшенням інтенсивності факторів впливу та тривалості перебування тварин у нирках наростали дистрофічні та атрофічні зміни, які характерні для стадії декомпенсації та токсичної нефропатії.

При проведенні кореляційного аналізу виявлено що накопичення ВМ у біосубстратах щурів:

· призводить до зменшення сечового простору (атрофії ниркових тілець);

· викликає тотальну дегенерацію канальцевого епітелію (зменшення об'єму ядер та

· збільшення об'єму цитоплазми);

· зумовлює розширення дистальних відділів та звуження проксимального відділу канальцевої системи.

Тобто, комбінований вплив шкідливих факторів, у тому числі ВМ, викликає тубулогломерулопатію. Найчастіше виявлені морфологічні зміни в нирках залежали від вмісту в них Pb, Cd, Mn та Ni.

Розділ 7 присвячений епідеміологічному аналізу урологічної захворюваності населення промислових міст Дніпропетровської області у взаємозв'язку з накопиченням ВМ та радіонуклідів у промислових містах, який свідчить, що урологічні хвороби посідають перші місця. Рівень розповсюджуваності їх як у цілому, так і з окремих нозологічних одиниць перебільшує республіканські показники. Аналіз поширеності захворювань сечостатевої системи у населення промислових міст Дніпропетровської області за 2000-2008 рр. показав, що вона має тенденцію до щорічного збільшення із зростанням в 1,65 разу і в середньому становить 1487±234 випадку, що більше, ніж у цілому по Дніпропетровській області - 1315±193 випадку на 10 000 дорослого населення.

У м. Дніпропетровську поширеність хвороб сечостатевої системи зросла (p<0,05) з 1229 у 2000 році до 2471 випадку у 2008 році, тобто у 2 рази, і становить у середньому 1922±416 випадку на 10 000 дорослого населення, що достовірно вище, ніж у місті порівняння Новомосковську - 1050±185 випадку (р<0,001). Поширеність захворювань сечостатевої системи у населення м. Жовті Води у 2000 році у порівнянні з м. Дніпропетровськом була вищою в 1,25 разу і, маючи тенденцію до зростання, становить за роки спостереження в середньому 1668±147 випадку на 10 000 дорослого населення, що також достовірно вище (р<0,001), ніж у місті порівняння. Тобто рівень поширеності захворювань сечостатевої системи за період спостереження 2000-2008 рр. у м. Дніпропетровську в 1,8±0,5 разу, а у м. Жовті Води в 1,6±0,3 разу вищий, ніж у місті порівняння Новомосковську.

Значно вища поширеність захворювань на хронічний пієлонефрит відмічається у м. Дніпропетровську - 320±60 випадків і найвища - у м. Жовті Води - 651±90, що достовірно вище, ніж у м. Новомосковську - 167±22 випадки (р<0,001). Темпи зростання поширеності захворювань населення на хронічний пієлонефрит за роки спостереження найвищі у найбільшому промисловому місті Дніпропетровської області Дніпропетровську - в 1,8 разу. Поширеність захворювань на хронічний пієлонефрит у м. Жовті Води в 3,9 разу вища, ніж у місті порівняння Новомосковську, і у 4,75 разу, ніж по Україні.

Найвищі показники поширеності та захворюваності на сечокам'яну хворобу виявлені у м. Жовті Води. Так, поширеність сечокам'яної хвороби у 2000 році становила 182,5 випадку на 10 000 дорослого населення (по Дніпропетровській області - 51,4) і, постійно збільшуючись, досягла в 2008 році - 268,9 випадку (по Дніпропетровській області - 79,4), що більше (p<0,05) обласного показника (рис. 9). Поширеність захворювань населення на сечокам'яну хворобу у м. Жовті Води більша (p<0,05), ніж у місті порівняння Новомосковську (ВР= 3,0, 95% ВІ 2,7-3,2), що може вказувати на зв'язок із техногенним забрудненням навколишнього середовища міста. Як показано вище, вміст Cd у кірковій речовині нирок жителів м. Жовті Води у 3,4 разу вищий за норму, а вміст Pb у 2,5 разу перевищував норму і у 3,5 разу - дані по місту порівняння.

Аналіз епідеміологічної ситуації з хворобами сечостатевої системи у Дніпропетровській області показав, що як поширеність, так і захворюваність на хвороби сечостатевої системи в області перебільшують аналогічні показники по Україні. Значно більші поширеність та захворюваність на хвороби сечостатевої системи (р<0,001), а також темпи зростання цих показників відмічені у промислових містах Дніпропетровської області: м. Дніпропетровську та м. Жовті Води у порівнянні із м. Новомосковськом. Поширеність захворювань населення м. Жовті Води на інфекції нирок вища у 3,6 разу, на хронічний пієлонефрит - у 3,9 разу, на сечокам'яну хворобу - у 3 рази у порівнянні з аналогічними показниками міста порівняння Новомосковська.

Отже, отримані нами дані по гігієнічній оцінці промислових міст Дніпропетровської області і дані біомоніторингу жителів цих промислових міст корелюють із значним перевищенням рівня поширеності захворювань сечостатевої системи у населення м. Дніпропетровська і, особливо, м. Жовті Води.

У розділі 8 наведені дані щодо морфологічних досліджень нирок жителів м. Жовті Води у порівнянні з жителями м. Новомосковська.

У кірковому шарі нирок постійних жителів м. Жовті Води спостерігаються численні склерозовані гломерули, є дрібні лімфоцитарні інфільтрати в стромі, а також у склерозованій та потовщеній капсулі нирок. Як об'єм ниркової капсули, так і об'єм клубочка виявилися достовірно (р<0,001) меншими в досліджуваній групі жителів. Середній об'єм ниркової капсули у жителів м. Жовті Води (20,1±6,8 мкм³) менше у порівнянні з контрольною групою (24,4±5,3 мкм³), менше і середній об'єм клубочка. Виявлені зміни є ознаками гломерулосклерозу. На 7,5% більшим виявився індекс об'єму капсули по відношенню до об'єму клубочка (1,66±0,33) у жителів м. Жовті Води по відношенню до жителів м. Новомосковська (1,55±0,18), що вказує на збільшення гломерулярного простору.

У нирках жителів м. Жовті Води склерозовані окремі артеріоли. Інтерстиціальний периканалікулярний склероз має місце у вигляді вогнищ, він помірний та слабкий. У мозковому шарі значно виражений інтерстиціальний дифузний склероз. Поряд із інтерстиціальним склерозом в інтерстиції виявляється відкладення вапняних депозитів (нефрокальциноз). Виявляється також гідропічна дистрофія епітелію звивистих канальців, повнокрів'я клубочків і капілярів строми, окремі канальці кістозно розширені, що дозволяє припустити розвиток токсичної нефропатії, як наслідок накопичення в біосубстратах та нирках мешканців інтенсивного промислового регіону Cd, Pb, Mn та Ni, які мають техногенне походження.

Нами виявлені достовірні зміни тубулярного апарату нирок у жителів м. Жовті Води - зниження діаметра проксимальних канальців до (3,70±0,92) мкм у порівнянні з (9,48±2,55) мкм у жителів м. Новомосковська (р<0,001) та діаметра збиральних трубочок (р<0,001). Діаметр тонких канальців нефрона в досліджуваній групі становив (2,48±0,66) мкм, що також значно менше у порівнянні з контрольною групою, у якій він становив (6,35±1,19) мкм, що вказує на дистрофію канальцевого апарату нефрона. Ядерно-цитоплазматичний індекс в епітелії тонких канальців підтверджує ці дані. Так, у жителів м. Жовті Води він становив 0,38±0,11, що достовірно менше (р<0,001) за аналогічні дані у контрольній групі - 0,46±0,19.

У жителів м. Жовті Води об'єм цитоплазми клітин епітелію тонких канальців становив (2,91±0,77) мкм³проти (2,50±0,75) мкм³, тобто бувбільший на 16,2 % у порівнянні з аналогічним показником контрольної групи, що може вказувати на більше функціональне навантаження на цю ділянку нефрона. Діаметр дистальних канальців також виявився меншим (p<0,05) у досліджуваній групі і становив (2,38±0,58) мкм, тоді як у жителів м. Новомосковська він становив (5,67±0,88) мкм, що також є ознакою дистрофії цього відділу нефрона.

Також у жителів м. Жовті Води спостерігався достовірно менший, ніж у контрольній групі (р<0,05), об'єм цитоплазми в клітинах епітелію дистальних канальців нефрона (на 11,8%). Достовірні відмінності (р<0,001) отримані між ядерно-цитоплазматичними індексами в клітинах епітелію дистальних канальців - збільшення цього показника на 27% у жителів м. Жовті Води.

Середній діаметр збиральних трубочок повторює отриману закономірність (р<0,001), в досліджуваній групі він був нижче і становив (4,58±1,10) мкм. Об'єм цитоплазми в епітелії збиральних трубочок жителів м. Жовті Води становив (3,49±1,04) мкм³, що достовірно (р<0,001) більше, ніж у жителів м. Новомосковська, в той час як ядерно-цитоплазматичний індекс в епітелії збиральних трубочок досліджуваної групи був достовірно (р<0,05) меншим (0,34±0,12) за аналогічний показник у контрольній групі, що також вказує на більше функціональне навантаження на цю ділянку нефрона.

Таким чином, виявлені патологічні зміни в нирках жителів м. Жовті Води характерні для токсичної нефропатії і в цьому випадку викликані накопиченням в організмі комплексу ВМ, природних радіонуклідів (²³⁴U, ²³⁸U) та впливом інших шкідливих факторів, характерних для промислового міста. Слід підкреслити, що поєднаний вплив іонізуючого випромінення, радіонуклідів та ВМ, які характерні для інтенсивного промислового регіону, призводить до аналогічних (дистрофічних та атрофічних) патологічних змін у паренхімі нирок як експериментальних тварин, так і жителів цих територій.

Розділ 9 присвячений науковим обґрунтуванням необхідності розробки та впровадження комплекса профілактичних заходів з мінімізації негативного впливу і зміцнення здоров'я населення. Одним із таких заходів став запропонований автором метод індивідуальної біопрофілактики за допомогою кавунових пектинів, який був апробований у клініко-гігієнічних дослідженнях практично здорових мешканців м. Дніпропетровська.

Аналіз даних загального аналізу крові в основній групі до і після вживання натуральної пасти з кавунів, а також контрольної групи, не виявив достовірних розходжень. Але за даними біохімічного обстеження крові в основній групі через 2 місяці після вживання натуральної пасти з кавунів виявлено виявлено вміст загального білірубіну 14,4±4,6 ммоль/л (до вживання - 16,1±5,8 ммоль/л). За цей же період часу білок загальний становив 78,0±7,8 г/л (до вживання - 71,3±5,8 г/л), у той час як у контрольній групі він становив (69,0±7,1) г/л. Вміст холестерину у крові обстежених основної групи - 5,8±1,8 ммоль/л (до вживання - 6,2±1,7 ммоль/л). Добовий діурез в обстежених основної групи у середньому становив 1,65±0,33 л (до вживання - 1,30±0,30 л) при незмінному у контрольній групі. Вміст креатиніну - 0,06±0,01 ммоль/л (до вживання - 0,09±0,04 ммоль/л), сечовини - 4,67±1,03 ммоль/л (до вживання - 5,02±1,45 ммоль/л), азоту сечовини - 9,7±2,4 ммоль/л (до вживання - 10,7±3,3 ммоль/л), залишкового азоту - 17,0±2,5 ммоль/л (до вживання - 18,6±3,7 ммоль/л). Відмічена тенденція до стабілізації електролітного балансу крові після вживання натуральної пасти з кавунів за вмістом кальцію, хлору, калію та натрію. При використанні пасти з кавунів відзначено позитивний ефект: підвищення (р<0,001) добового діурезу у порівнянні з контрольною групою, зниження азотемії, стабілізація електролітного балансу крові, а також поліпшення апетиту, загального стану, нормалізація сну та сечовиділення. При цьому виявлено збільшення вмісту біотичних мікроелементів: достовірне (р<0,001) збільшення у крові вмісту заліза, міді та цинку.

У той же час встановлено збільшення елімінації з організму Pb (р<0,05) і Cd (р<0,05) та зниження вмісту ВМ у крові: Mn, Pb (р<0,01) та Cd (р<0,01). Отже, висока клінічна ефективність дозволяє рекомендувати кавунові пектини як біологічно активний препарат для прискорення елімінації ВМ, радіонуклідів та інших контамінантів із організму людини, яка мешкає в умовах техногенного забруднення.

Отримані дані дали можливість узагальнити існуючі та рекомендувати свої заходи щодо запобігання патології сечостатевої системи від впливу ВМ та ПРН.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі розв'язана важлива наукова проблема - розкрито сутність, механізм та біологічне значення поєднаного впливу радіаційного фактору та ВМ у малих дозах і концентраціях на розвиток патології сечостатевої системи, який відбувається по типу біосумації і спостерігається як в організмі піддослідних тварин, так і у працівників та жителів промислових міст, та екстраполюється із станом популяційного здоров'я населення індустріально розвинутих територій, що належить враховувати при розробці комплексних запобіжних заходів профілактичного і клініко-діагностичного характеру.

2. Встановлено, що ґрунт сельбищної території промислових міст Дніпропетровської області забруднений ВМ, вміст яких для Pb, Cd, Ni, Cu, Zn у 1,5-11,3 разу вищий (p<0,05) за ГДК, у 1,1-11,0 разів - за фон та у 2-200 разів (особливо Pb і Cd у м. Жовті Води) відносно контрольного міста (p<0,05), що підтверджується збільшеним інтегральним сумарним показником забруднення ґрунту та свідчить про техногенність їх походження.

3. При відповідності якості питної води промислових міст за вмістом ВМ гігієнічним вимогам, за винятком збільшеного до 1,7 ГДК Cd (м. Жовті Води), у динаміці 20 останніх років виявлено його зростання (p<0,05) для Zn, Pb, Mn у 1,4-3,9 разу при неухильному зниженні Cu і Fe; у порівнянні з контрольним містом їх середньорічні концентрації у 1,5-12,4 разу вищі, що доводить антропогенність цих забруднюючих речовин.

4. Виявлено низьку контамінацію харчових продуктів промислових міст ВМ, вміст яких здебільше не перевищує відповідних ГДК, за винятком рослинних продуктів, в яких визначається 1,4-2,8 ГДК Cd, Cu і Zn, що в цілому достовірно (p<0,05) вище, ніж у контрольному місті, внаслідок техногенного їх надходження. Регіональною для всіх обстежених міст Дніпропетровської області особливістю є знижений (p<0,05) у 2,4-2,8 разу відносно біологічної норми вміст у продуктах цинку (хліб, цукор, молоко, м'ясо), що створює умови розвитку у населення цинкдефіцитних станів, у тому числі патології сечостатевої системи.

5. Доведено, що попри відповідність вмісту ВМ гігієнічним регламентам у життєзабезпечуючих середовищах довкілля (вода, ґрунт, харчові продукти), внутрішнє середовище мешканців промислових міст містить збільшені концентрації цих контамінантів по відношенню не тільки до контрольного міста, але і до існуючих біологічних стандартів. Збільшені (p<0,05) концентрації ВМ виявлені у крові, у сечі (25-50 разів), у слині (3-6 разів), у волоссі (1,5-3,2 разу), у нирках (1,7-8,6 разу), особливо жителів м. Жовті Води. Органи сечостатевої системи мають вибірковість у підвищеному (p<0,05) відносно норми накопиченні перш за все в нирках абіотичних ВМ - Pb, Cd, Ni, але зниженому (p<0,05) відносно норми вмісті біотичних мікроелементів - Cu, Zn, Fe, що пов'язано з постійністю і специфічністю їх надходження в організм і біоантагонізмом Pb і Cd з Zn і Cu та детермінує розвиток патології сечостатевої системи організму людини.

6. Радіаційний моніторинг свідчить, що техногенний г-фон становить для м. Дніпропетровська від 0,132 до 0,334-0,668 мкЗв/годину (від 15 до 38-76 мкР/годину) при фонових рівнях 0,132-0,176 мкЗв/годину (15-20 мкР/годину), а м. Жовті Води - 1,7-44 мкЗв/годину (від 200 до 5000 мкР/годину), при фонових рівнях 0,03 мкЗв/годину (3,5 мкР/годину) та при активності радону в житлових приміщеннях до 1600 Бк/м³, що у 16 разів вище за норматив і формує у 3,5% населення тільки за рахунок зовнішнього г-випромінення щорічну дозу опромінення від 4,5 до 30,7 мЗв, при нормативі 1 мЗв/рік. Подібна зовнішня експозиція детермінує вищу (p<0,05) питому активність ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) в нирках мешканців м. Жовті Води (17,1±10,7 та 13,5±9,6 мБк/пробу) і м. Дніпропетровська (7,4±4,4 та 8,1±4,5 мБк/пробу) при фонових значеннях ізотопів урану (²³⁴U, ²³⁸U) в нирках жителів контрольного міста (5,5±3,1 та 6,0±3,5 мБк/пробу).

7. Поєднана дія радіоактивного опромінення та ВМ в умовах натурного підгострого експерименту має ефект біосумації за інтегральними та специфічними показниками: гальмування (p<0,05) приросту маси тіла, накопичення ВМ у крові, шерсті, нирках, накопичення ізотопів урану в нирках, що спричинює розвиток морфологічних порушень - атрофії ниркових тілець, тотальної дегенерації канальцевого епітелію, тубулогломерулопатії, механізм розвитку яких відбувається відповідно до закономірності «доза-час-ефект» та узгоджується з подібними процесами підвищеного депонування в нирках мешканців промислових міст Cd, Pb, Mn, Ni, ізотопів урану і як наслідок - розвитком у них функціональних та структурних порушень у вигляді дистрофічних та атрофічних процесів із формуванням токсичної нефропатії.

8. Встановлено, що рівень розповсюджуваності урологічних захворювань у Дніпропетровській області посідає перші місця в Україні і становить 1562,8 випадку на 10 000 населення, підвищений рівень захворюваності на сечокам'яну хворобу встановлено у м. Жовті Води - 268,9 на 10 000 населення, що більше (p<0,05) обласного рівня та непромислового міста, ВР= 3,0 (95% ВІ 2,7-3,2).

9. Отримані результати стали науковим підґрунтям доцільності розробки і впровадження системи існуючих та власних профілактичних заходів законодавчого, інженерно-технічного, технологічного, санітарно-гігієнічного, організаційного та медико-біологічного характеру по зменшенню техногенного навантаження населення індустріально розвинених територій, профілактиці захворювань та зміцненню здоров'я населення.

10. Виявлено, що індивідуальна пектинопрофілактика у практично здорових мешканців промислового міста позитивно впливає на організм, підвищує добовий діурез, зменшує азотемію, стабілізує електролітний баланс крові в сукупності з поліпшенням клінічного стану та імунного статусу і доводить, таким чином.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ляшенко В. И. Охрана окружающей среды и человека в уранодобывающих регионах: монографія / В. И. Ляшенко, О. В. Люлько, В. П. Стусь. - Дніпропетровськ: Пороги, 2003. - 642 с. Aвтору належить ідея роботи, проведено систематизацію і математичну обробку матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретацію результатів дослідження, зроблено висновки, написання 16 розділу.

2. Стусь В. П. Особливості поєднаного впливу радіаційних та хімічних чинників інтенсивного промислового регіону на сечостатеву систему: монографія / В. П. Стусь. - Дніпропетровськ: Пороги, 2009. - 352 с.

3. Санитарно-микробиологическая и гигиеническая оценка водных сред, обработанных холодной плазмой: монографія / А. А. Пивоваров, А. В. Кравченко, В. С. Кублановский, В. П. Стусь. - Дніпропетровськ: Пороги, 2009. - 126 с. Автор провів аналіз, узагальнення та інтерпретацію результатів досліджень, зробив висновки.

4. Білецька Е. М. Вміст важких металів у біосубстратах жінок та новонароджених інтенсивної промислової зони / Е. М. Білецька, В. П. Стусь, Н. А. Кальченко // Урологiя. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 84-89. Автор провів обробку та аналіз матеріалу.

5. Вплив комплексу шкідливих факторів гірничого виробництва на експериментальних тварин / О. В. Люлько, В. П. Стусь, С. В. Берестенко, М. М. Моiсеєнко // Урологiя. - 1997. - Т. 1, № 3. - С. 60-64. Автором виконано систематизацію і математичну обробку матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

6. Рублевська Н.І. Вміст важких металів у волоссі дошкільнят промислового регіону / Н. І. Рублевська, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 1998. - Т. 3, № 3. - С. 81-82. Автором проведено аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

7. Люлько О. В. Біомоніторинг важких металів у сечі як прогнозний критерій репродуктивних ускладнень / О. В. Люлько, Е. М. Білецька, В.П. Стусь // Урологія. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 71-74. Автором проведено систематизацію і математичну обробку матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

8. Стусь В.П. Біологічне значення марганцю / В. П. Стусь // Урологія. - 1999. - Т. 3, № 3. - С. 81-92.

9. Особливості ренальної екскреції важких металів в умовах промислового міста / О. В. Люлько, М. М. Паранько, Е. М. Білецька, В. П. Стусь // Урологія. - 1999. - Т. 3, № 4. - С. 86-91. Автором проведено збирання, обробку та аналіз матеріалу.

10. Стусь В. П. Роль цинку і кадмію в етіології та патогенезі захворювань сечостатевих органів / В. П. Стусь, С. В. Берестенко // Урологія. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 88-98. Автору належить ідея роботи, проведено обробку та аналіз матеріалу, зроблено висновки.

11. Стусь В. П. Аналіз результатів радіоекологічного обстеження та рівня інкорпорації радіонуклідів у хворих урологічною профпатологією м. Жовті Води / В. П. Стусь, В. І. Ляшенко, С. В. Берестенко // Урологія. - 2000. - Т. 4, № 2. - С. 60-64. Автором проведено систематизацію і математичну обробку матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

12. Оцінка показників імунного статусу у хворих урологічного профілю м. Жовті Води / О. В. Люлько, В. П. Стусь, Л. М. Авраменко, С. В. Берестенко, О. Г. Доронін // Урологія. - 2000. - Т. 4, № 3. - С. 45-50. Автору належить ідея роботи, проведено систематизацію і математичну обробку матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

13. Аналіз стану здоров'я та моніторинг інкорпорації гамма-випромінюючих радіонуклідів у дітей в умовах регіону з розвинутою урановидобувною та переробною промисловістю / О. В. Люлько, В. П. Стусь, С. В. Берестенко, С. О. Іващенко, П. О. Дехта, Л. В. Сімакіна // Медичні перспективи. - 2001. - Т. VI, № 4. - С. 118-121. Автор провів обробку та аналіз матеріалу, зроблено висновки.

14. Результати скринінгового обстеження дитячого та дорослого населення міста з виявленням груп населення із різним ступенем екологічного ризику / О. В. Люлько, В. П. Стусь, С. В. Берестенко, А. П. Мельников, П. О. Дехта, Е. Л. Важеніна, О. М. Харитонкін, О. М. Бекаревич, О. Д. Шмига, Н. В. Берестенко // Урологія. - 2001. - Т. 5, № 4. - С. 44-54. Автору належать обробка та аналіз матеріалу, зроблено висновки.

15. Стусь В. П. Вплив шкідливих факторів гірничодобувної промисловості на морфологічні зміни в нирках експериментальних тварин / В. П. Стусь // Урологія. - 2002. - Т. 6, № 1. - С. 31-40.

16. Люлько О. В. Вміст важких металів в біологічних субстратах мешканців інтенсивної промислової зони / О. В. Люлько, В. П. Стусь, С. В. Берестенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. - Т. 3, № 2. - С. 289-292. Автору належить ідея роботи, проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

17. Люлько О. В. Морфологічні та морфометричні зміни в нирках експериментальних тварин при дії шкідливих факторів гірничодобувної промисловості / О. В. Люлько, В. П. Стусь, І. С. Шпонька, О. В. Дорохова // Медичні перспективи. - 2002. - Т. VII, № 2. - С. 4-17. Автору належить ідея роботи, проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

18. Ляшенко В. І. Радіаційний захист персоналу і населення від джерел іонізуючого випромінення в Україні / В. І. Ляшенко, С. П. Зонов, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2002. - Т. VII, № 3. - С. 100-109. Автором проведено обробку та аналіз матеріалу, формування висновків.

19. Ляшенко В. І. Протирадіаційний захист помешкань в уранодобувному регіоні / В. І. Ляшенко, О. В. Люлько, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2002. - Т. VII, № 4. - С. 112-118. Автором проведено обробку та аналіз матеріалу, формування висновків).

20. Стусь В. П. Микроэлементный состав биологических субстратов рабочих железоуранового рудника / В. П. Стусь, С. В. Берестенко, В. В. Стусь // Микроэлементы в медицине. - 2002. - Т. 3, № 1. - С. 36-44. Автором проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

21. Стусь В. П. Кореляційна залежність морфологічних змін у нирках експериментальних тварин від рівня накопичення важких металів при дії шкідливих факторів гірничодобувної промисловості / В. П. Стусь // Урологія. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 80-93.

22. Стусь В. П. Вплив кадмію на урологічну захворюваність робітників та мешканців м. Жовті Води Дніпропетровської області / В. П. Стусь // Урологія. - 2003. - Т. 7, № 2. - С. 68-78.

23. Стусь В. П. Стан урологічної захворюваності населення, яке мешкає в умовах урановидобувного та переробного регіону / В. П. Стусь // Урологія. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 39-46.

24. Люлько О. В. Вплив радіаційних факторів шахти «Нова» на вміст свинцю в крові і шерсті щурів та морфологічні зміни в нирках та сім'яниках експериментальних тварин / О. В. Люлько, В. П. Стусь, С. В. Берестенко // Урологія. - 2003. - Т. 7, № 4. - С. 59-66. Автору належить ідея роботи, проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

25. Стусь В. П. Вміст свинцю у біосубстратах робітників та мешканців міста з розвинутою уранозбагачувальною промисловістю - вплив на загальну та урологічну захворюваність / В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VIII, № 1. - С. 114-127.

26. Охороні гідросфери - надійне технічне, технологічне та економічне забезпечення / В. І. Ляшенко, О. В. Люлько, А. І. Дворецький, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VIII, № 2. - С. 109-119. Автором проведено обробку та аналіз матеріалу, формування висновків.

27. Люлько О. В. Розповсюдження сечокам'яної хвороби у Дніпропетровській області - роль екологічних чинників / О. В. Люлько, В. П. Стусь, Ю. М. Постолов // Урологія. - 2004. - Т. 8, № 3. - С. 12-21. Автору належить ідея роботи, проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

28. Сайдакова Н. О. Особливості епідеміології та стан медичної допомоги хворим на сечокам'яну хворобу в аспекті великих міст / Н. О. Сайдакова, Ю. М. Постолов, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2004. - Т. IX, № 3. - С. 132-136. Автором проведено обробку та аналіз матеріалу, формування висновків.

29. Вміст важких металів у нирках людей, які мешкають в Дніпропетровській області / В. П. Стусь, С. А. Риженко, В. І. Колесник, В. В. Стусь, Р. В. Розенберг // Урологія. - 2006. - Т. 10, № 3. - С. 56-62. Автору належить ідея роботи, проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

30. Стусь В. П. Вміст важких металів у тканинах сечостатевих органів мешканців інтенсивного промислового регіону / В. П. Стусь // Урологія. - 2006. - Т. 10, № 4. - С. 30-37.

31. Стусь В. П. Патоморфологічні зміни в нирках людей, які мешкають в інтенсивному промисловому регіоні / В. П. Стусь // Урологія. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 27-32.

32. Стусь В. П. Морфометричні дослідження нирок у жителів, які мешкають в інтенсивному промисловому регіоні / В. П. Стусь // Урологія. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 9-15.

33. Стусь В. П. Вміст важких металів в нирках жителів Дніпропетровської області / В. П. Стусь // Довкілля та здоров'я. - 2009. - №2. - С. 20-24.

34. Стусь В. П. Гігієнічна оцінка вмісту важких металів у питній воді промислових міст Дніпропетровської області / В. П. Стусь, Е. М. Білецька // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2009. - № 1.- С. 34-38. Автором проведено збирання матеріалу, систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, зроблено висновки.

35. Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст: методичні рекомендації / Е. М. Білецька, С. А. Риженко, О. П. Штепа, П. І. Демченко, О. В. Антонова, Т. А. Головкова, В. І. Главацька, Н. М. Онул, С. Ф. Плачков, В. П. Стусь. - Дніпропетровськ: НПП «Орбита», 2009. - 18 с.

36. Результати радіонуклідного обстеження дітей, дорослого населення та хворих урологічного профілю / В. П. Стусь, С. В. Берестенко, М. М. Моісеєнко, Н. А. Кальченко // Урологiя. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 80-84.

37. Біомоніторинг свинцю та кадмію в системі “мати-плід-новонароджений” / О. В. Люлько, М. М. Паранько, Е. М. Білецька, В. П. Стусь // Новини науки Придніпров'я. Серія: Медицина. - 1999. - № 1. - С 7-11.

38. Ляшенко В. И. Охрана окружающей среды и человека в уранодобывающих регионах / В. И. Ляшенко, В. П. Стусь // Новини науки Придніпров'я. Серія: Інженерні науки. - 2003. - № 1. - С. 37-46.

39. Люлько О. В. Підвищення екологічної безпеки довкілля та захисту населення в зоні техногенного радіаційного впливу / О. В. Люлько, В. І. Ляшенко, В. П. Стусь // Медичні перспективи. - 2003. - Т. VIII, № 1. - С. 10-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему" скачать

Подобные документы

Таксономічний аналіз степової рослинності Дніпропетровської області
Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015
Анатомо-морфологічна будова хвойних рослин України
Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.

курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014
Значення газообміну для дітей 3-7 років
Обґрунтування особливостей газообміну в організмі дітей 3-7 років. Характеристика розвитку організму дитини дошкільного віку. Вікові особливості дихання дитини: будова, дихальні рухи, газообмін у легенях. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дитини.

курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2010
Фауна та біологія двостулкових молюсків ландшафтного заказника "Згоранські озера"
Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.

курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013
Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини. Властивості популяції як біологічної системи. Закономірності існування популяцій людини. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій. Демографічні процеси в популяціях людини.

дипломная работа [106,9 K], добавлен 06.09.2010
Життєві форми організмів
Життєва форма як пристосованість організмів до певного способу життя, загальна характеристика впливу екологічних факторів на їх основні види. Аналіз поглядів різних вчених-ботаніків (у тому числі і Серебрякова) на класифікацію життєвих форм організмів.

курсовая работа [591,5 K], добавлен 21.09.2010
Лекарственные растения окрестностей г. Гомеля, оказывающие воздействие на органы пищеварения и мочевыделительную систему
Исследование лекарственной флоры Белоруссии. Обзор пищевых компонентов и биологически-активных веществ, входящих в состав растений. Анализ видового состава лекарственных растений, оказывающих воздействие на органы пищеварения и мочевыделительную систему.

дипломная работа [4,9 M], добавлен 28.01.2016
Інфекційні хвороби рослин
Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013
Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут
Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.

учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011
Популяційна характеристика ряду Перетинчастокрилі в умовах фіторозмаїття Костопільського району Рівненської області
Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.

дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011
Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)
Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.

курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016
Екологічні особливості родини Брусничні (Vacciniaceae) у флорі Рівненської області
Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011
Мікроеволюційні зміни фенотипу колорадського жука в популяціях з різним ступенем радіаційного впливу
Вивчення внутрішньовидового поліморфізма надкрил колорадського жука та визначення залежності проявляння окремих морф в залежності від щільності радіоактивного забруднення території. Наявність (відсутність) відмінностей малюнку надкрил та їх частота.

магистерская работа [3,0 M], добавлен 14.12.2014
Вплив міського урбанізованого середовища на ріст, розвиток та фізіолого-біохімічний стан газонних трав
Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.

курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015
Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області
Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015
Мінливість як властивість життя і генетичне явище
Загальнобіологічна здатність організмів у процесі онтогенезу набувати нових ознак. Роль генетичних і середовищних факторів у проявах спадкової і неспадкової (фенотипової) мінливості. Епігенетика, модифікації, фенокопії, морфози; класифікація мутацій.

презентация [2,1 M], добавлен 04.01.2015
Роль рослин у процесах ґрунтоутворення
Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014
Механізми раннього ембріонального розвитку
Будова і рівні регуляції репродуктивної системи ссавців. Доімплантаційний розвиток та роль стероїдних гормонів в імплантаційних процесах. Фізіологічні та молекулярні механізми імплантації. Роль білкових ростових факторів у становленні вагітності.

реферат [48,8 K], добавлен 09.02.2011
Геоботанічне районування України
Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на характер геоботанічного районування, конфігурація і структура ареалу. Фізико-географічне районування України. Біоценотична класифікація, картографування та районування за аналогічними та гомологічними ознаками.

курсовая работа [44,6 K], добавлен 21.09.2010
Причини мутації
Закон Гомологічних рядів Вавілова. Сутність спадкової мінливості. Характер зміни генотипу. Генні, хромосомні та геномні мутації. Копіювання помилок в генетичному матеріалі. Аналіз мозаїчної структури еукаріот. Вивчення факторів, що викликають мутації.

презентация [38,5 M], добавлен 06.12.2012

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка поєднаної дії радіаційного та хімічного факторів на сечостатеву систему"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.