Техногенні радіонукліди у гідробіонтах водойм різного типу
Оцінка рівнів накопичення радіонуклідів у гідробіонтах р. Десни, малих річок зони Полісся, р. Південний Буг, озер та ставів зон Полісся та Лісостепу України. Регулювання рівнів накопичення радіонуклідів в організмі риб риборозплідних ставів зони Полісся.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2015 |
| Размер файла | 200,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На основі одержаних параметрів проведена ретроспективна оцінка рівнів накопичення 137Cs в іхтіофауні водойм, у яких вміст 137Cs у риб визначали упродовж 13 років, та визначено час, за який питома активність радіонукліда у риб зменшиться до величини 10 Бк/кг. Оцінка можлива для водойм, де на час відбору проб питома активність радіонукліда у риб перевищувала величину 10 Бк/кг, тобто була у кілька разів більшою за рівні, характерні для доаварійного періоду. При розрахунках виходили з максимальних зареєстрованих величин питомої активності 137Cs у риб (табл. 5.). Згідно прогнозної оцінки, максимальна питома активність 137Cs у риб Київського та Канівського водосховищ зменшиться до 10 Бк/кг у 2031 та 2019 рр., відповідно. Питома активність 137Cs у риб деяких водойм зони Полісся України досягне доаварійних рівнів не раніше, ніж через 3040 років після аварії на ЧАЕС.
Рис. 8 Питома активність 137Cs та модель динаміки вмісту 137Cs в організмі риб Київського (а) та Канівського (б) водосховищ: Ах - питома активність хижих риб; Аб - питома активність риб-бентофагів
Таблиця 5
Питома активність 137Cs у риб (А), ретроспективна оцінка питомої активності на 1990 р. (А1990) та прогнозна оцінка рік зменшення вмісту 137Cs у риб до 10 Бк/кг (Рік10 Бк/кг)
|
Водойма, місце знаходження |
А (Рік), Бк/кг |
А1990, Бк/кг |
Рік(10 Бк/кг) |
|
|
р. Жерів, Житомирська область |
208 (2002) |
3326 |
2015 |
|
|
оз. Пулемецьке, Волинська область |
51 (1996) |
97 |
2011 |
|
|
оз. Люцимер, Волинська область |
40 (1996) |
76 |
2009 |
|
|
оз. Біле, Рівненська область |
600 (2006) |
3378 |
2044 |
|
|
Наливні стави, Житомирська область** |
200 (1998) |
475 |
2026 |
|
|
Руслові стави, Житомирська область*** |
100 (1998) |
237 |
2019 |
|
|
Руслові стави, Рівненська область**** |
330 (1998) |
783 |
2030 |
Моделі формування співвідношень вмісту 137Cs у гідробіонтах різних екологічних груп та трофічних рівнів. Для визначення механізмів формування співвідношень рівнів накопичення 137Cs рослинами різних екологічних груп ми змоделювали імпульсне надходження радіонукліда до водної екосистеми. Приймемо, що у воді модельної системи у 5 разів збільшилася концентрація 137Cs і знаходилася на такому рівні упродовж 30 діб, а надалі зменшилася до вихідних величин, тобто зміна параметрів моделі відображала процеси, які відбувалися у природних екосистемах під час повеней. Занурені рослини реагують на підвищення концентрації радіонукліда у воді і досягають граничних рівнів накопичення швидше, ніж повітряно-водяні рослини, але і процеси виведення у занурених рослин відбуваються швидше, при цьому існує відрізок часу, упродовж якого вміст 137Cs у повітряно-водяних рослин буде більшим, ніж у занурених (рис. 9).
Рис. 9 Модельна оцінка динаміки вмісту 137Cs у воді та вищих водяних рослин різних екологічних груп: 1 - повітряно-водяні рослини; 2 - занурені рослини; 3 - вода. Стрілками відзначений час інверсії питомої активності 137Cs у повітряно-водяних і у занурених рослин
Період інверсії у співвідношеннях питомої активності 137Cs у повітряно-водяних та занурених рослин залежить від ступеня та тривалості підвищення концентрації радіонукліда у воді. Якщо концентрація радіонукліда у воді збільшиться не у 5, а у 2 рази, ми не зафіксуємо інверсії рівнів накопичення 137Cs досліджуваними групами рослин, а при збільшенні вмісту радіонукліда у воді у 2,5 рази можна буде спостерігати лише короткий період збігу рівнів накопичення 137Cs рослинами різних екологічних груп. Результати моделювання дозволяють дійти висновку, згідно якого аналіз співвідношень питомої активності 137Cs у повітряно-водяних та занурених вищих водяних рослин дає ретроспективну оцінку надходження радіонукліда до водних екосистем.
Моделювання динаміки вмісту 137Cs у риб різного типу живлення показало, що коефіцієнт переходу між ланками трофічного ланцюга мирні - хижі види риб зменшиться до 1, у разі збільшення надходження радіонукліда до організму мирних риб з об'єктами живлення не менше, ніж у 20 разів. Величина Кп < 2 між ланками трофічного ланцюга мирні - хижі риби свідчить про істотне надходження 137Cs до водної екосистеми упродовж останніх 1,52 років.
Чинники формування підвищених рівнів радіонуклідного забруднення гідробіонтів. На основі теоретичного аналізу та узагальнення виконаних нами досліджень поведінки радіонуклідів у прісноводних екосистемах визначені основні шляхи формування підвищених рівнів накопичення 137Cs у представників кінцевих ланок трофічних ланцюгів за умов радіонуклідного забруднення водойм різного типу внаслідок Чорнобильської катастрофи (рис. 10). У першу чергу, рівні радіонуклідного забруднення гідробіонтів були обумовлені нерівномірним випадінням аерозолів на поверхню та площу водозбору водойм. Другим вирішальним чинником, який за будь-яких умов істотно впливає на формування рівнів накопичення радіонуклідів гідробіонтами, є швидкість водообміну водойм. Встановлено, що зі зменшенням коефіцієнту водообміну водойми збільшується кількість 137Cs, який надходить у донні відклади із водних мас. У водоймах з коефіцієнтом водообміну 1 близько 95 % 137Cs залишається в екосистемі, якщо коефіцієнт водообміну дорівнює 10 - в екосистемі затримується близько 35 %, а при збільшенні коефіцієнта водообміну до 40 - близько 10 % радіонукліда. Отже, відносна кількість 137Cs, яка затримується у водних екосистемах, збільшується із уповільненням водообміну водойм, що, у свою чергу, впливає на рівні накопичення радіонукліда гідробіонтами.
Надходження 137Cs із забруднених водозбірних територій водойм призводить до підвищення концентрації вказаного радіонукліда у водних масах. У лотичних екосистемах кількість надходження 137Cs до екосистем близька до кількості його виносу. Отже, міграція 137Cs по трофічних ланцюгах у незарегульованих ріках обмежується кількістю радіонукліда, яка була накопичена фотосинтезуючими організмами та представниками зообентосу впродовж періоду підвищення концентрації 137Cs у воді під час повеней. На формування рівнів накопичення цього радіонукліда гідробіонтами водойм з уповільненою течією та замкнених водойм впливають додаткові чинники. З уповільненням водообміну збільшується частина 137Cs, яка затримується в екосистемі та депонується у донних відкладах, що, у свою чергу, призводить до можливості вторинного забруднення водних мас та збільшення питомої активності радіонукліда у об'єктах живлення мирних риб. Таким чином, інтенсивність потоків 137Cs збільшується у напрямку до вищих ланок трофічних ланцюгів. Крім того, у водоймах з уповільненим мулонакопиченням радіонукліди упродовж тривалого часу залишаються у верхньому шарі донних відкладів, що також сприяє додатковому надходженню 137Cs до трофічних ланцюгів гідробіонтів.
Результати проведеного узагальнення дозволяють дійти висновку, згідно якого вирішальну роль у формуванні запасів радіонуклідів у водних екосистемах відіграють щільність радіонуклідного забруднення водозбірних територій та швидкість водообміну водойм. Збільшення кількості зосередженого у водоймах 137Cs, у свою чергу, обумовлює інтенсивність біотичної міграції та депонування радіонукліда у кінцевих ланках трофічних ланцюгів гідробіонтів.
Принципи регулювання рівнів накопичення радіонуклідів рибами у риборозплідних ставах. З урахуванням результатів досліджень особливостей накопичення 137Cs вищими водяними рослинами проведена оцінка ефективності метода фітодезактиваціії водних екосистем для зниження вмісту 137Cs у водних масах риборозплідних ставів. Встановлено, що у підземних органах повітряно-водяних рослин зосереджено від 40,0 до 99,6 % 137Cs від загальної кількості накопиченого ними радіонукліда. Видалення вищих водяних рослин з екосистем риборозплідних ставів призводить до вилучення 510 % від кількості розчиненого у воді 137Cs. Отже, незважаючи на високу здатність макрофітів до концентрування радіоактивних ізотопів із водного середовища та значну роль вищої водяної рослинності у процесах міграції радіонуклідів у водних екосистемах, ми вважаємо, що метод фітодезактивації риборозплідних ставів за рахунок видалення судинних макрофітів не є ефективним заходом, завдяки якому можна досягнути швидкого зниження вмісту 137Cs у рибній продукції, і дійшли висновку про необхідність пошуку інших шляхів регулювання вмісту радіонукліда у ставкових риб. Найбільш перспективним методом впливу на формування рівнів накопичення 137Cs у риб риборозплідних ставів є обмеження надходження радіонукліда з кормових об'єктів, що можна досягнути за рахунок використання штучних кормів.
Для визначення оптимального режиму годівлі риб, завдяки якому можна буде із найменшими фінансовими витратами досягнути зменшення питомої активності 137Cs в організмі риб до заданого рівня, були проведені експериментальні дослідження. Однорічок коропа лускатого із заданим однаковим рівнем вмісту 137Cs утримували в експериментальних ставах за умов різної щільності посадки та раціонів харчування. Встановлено, що із збільшенням маси тіла риб за рахунок споживання чистих кормів питома активність 137Cs в організмі риб зменшувалася і після завершення нагульного сезону та вилучення піддослідних риб з експериментальних ставів залежність питомої активності цього радіонукліда у риб від маси тіла описувалася рівнянням: Am = (-0,0680,011) m + (87,26,8); де Am - питома активність 137Cs в організмі риб, Бк/кг; m - маса риби, г.
Таким чином, було встановлено, що зі збільшенням маси риб на 100 г питома активність 137Cs в організмі зменшується на 1015 %. Якщо риба у нагульних ставах живиться природними кормовими об'єктами, а питома активність 137Cs у риб перевищує допустимі рівні вмісту 137Cs, застосуванням екологічно чистих кормів можна досягти зменшення вмісту радіонукліда у рибній продукції. Для раціонального використання кормів і дотримання допустимого рівня вмісту 137Cs у рибній продукції встановлена мінімальна необхідна маса риб при різних рівнях питомої активності радіонукліда у вихідному матеріалі (рис. 11).
Рис. 11 Залежність маси риб, необхідної для дотримання допустимого рівня вмісту 137Cs у рибній продукції (запланована маса) від вихідної маси риб та величини питомої активності 137Cs у вихідному матеріалі.
Основна перевага методу блокування надходження біологічно небезпечного 137Cs до організму риб полягає у можливості впровадження безпосередньо у нагульних ставах із забрудненою 137Cs рибою і оперативної оцінки заходу з позиції ризик-вигода.
ВИСНОВКИ
На основі багаторічних досліджень вмісту техногенних радіонуклідів у гідробіонтах дніпровських та волзьких водосховищ, річок Десна, Південний Буг, малих річок зони Полісся, озер та ставів, які розташовані на території зон Полісся та Лісостепу України, встановлені закономірності формування радіонуклідного забруднення гідробіонтів різних трофічних рівнів у лентичних та лотичних гідроекосистемах з урахуванням чинників часу та простору.
Динаміка вмісту короткоіснуючих радіонуклідів у вищих водяних рослин та молюсках дніпровських водосховищ обумовлена фізичним розпадом радіоактивних ізотопів та процесами біологічного накопичення та виведення. Зниження вмісту 131I, 140Ba та 141Ce у вищих водяних рослин та 103Ru, 140Ba і 141Ce у молюсках відбувалося швидше за природний розпад радіонуклідів.
Упродовж 19902003 рр. спостерігалася тенденція до зменшення питомої активності 90Sr у гідробіонтах дніпровських водосховищ. Через 17 років після аварії на ЧАЕС вміст 90Sr у вищих водяних рослин Київського водосховища перевищував доаварійні величини у 5 разів, у молюсках у 14 разів. Питома активність 90Sr у вищих водяних рослин, молюсках і рибах Канівського, Кременчуцького та Каховського водосховищ не перевищувала величин доаварійних значень.
Упродовж 56 років після аварії на ЧАЕС питома активність 137Cs у вищих водяних рослин та молюсках дніпровських водосховищ була обумовлена щільністю первинних випадінь та зменшувалася зі зростанням відстані від ЧАЕС. Із часом на формування рівнів накопичення радіонукліда вищими водяними рослинами та молюсками збільшувався вплив надходження 137Cs до екосистем водосховищ із водозбірної площі р. Прип'ять під час весняних повеней. Регулююча роль у дніпровському каскаді Кременчуцького водосховища, в екосистемі якого затримуються повеневі води, обумовила формування порівняно близького вмісту радіонукліда у вищих водяних рослин та молюсках трьох верхніх водосховищ та вірогідно менших рівнів накопичення 137Сs у гідробіонтах водосховищ, розташованих нижче за течією Дніпра.
Формування рівнів накопичення 137Cs рибами більшою мірою залежало від щільності випадінь радіонукліда на поверхню водосховищ та від загальної кількості 137Cs, зосередженого в екосистемах, ніж від особливостей транспорту забруднених радіонуклідами під час весняних повеней водних мас у каскаді дніпровських водосховищ.
Встановлено, що у 1988 р. концентрація 134+137Cs у воді волзьких водосховищ на 54 - 100 % була обумовлена ізотопами цезію чорнобильського походження, які надходили у водні маси внаслідок їх змиву під час весняних повеней із площі водозбору річок Ока та Сура. У зазначений період радіонуклідне забруднення вищих водяних рослин та молюсків волзьких водосховищ сформувалось за дії тих самих чинників, які зумовили первинні рівні вмісту радіонуклідів в організмах відповідних груп гідробіонтів дніпровських водосховищ - внаслідок випадінь радіоактивних аерозолів на поверхню водойм та транспорту по каскаду водних мас, забруднених у вегетаційний період 1986 р.
Радіонуклідне забруднення вищих водяних рослин та риб у ставах та озерах зони Полісся на 90 % обумовлене 137Cs. Величина питомої активності 137Cs у гідробіонтах ставів комплексного призначення залежала від щільності радіонуклідного забруднення територій та від особливостей водозабезпечення ставів. Найвища питома активність 137Cs зареєстрована у гідробіонтах руслових ставів та замкнених озер. У риборозплідних ставах спостерігалась пряма залежність вмісту 90Sr в організмі риб від концентрації радіонукліда у воді та логарифмічна вмісту 137Cs у рибі від запасів вказаного радіонукліда у донних відкладах.
Радіонуклідне забруднення гідробіонтів лотичних гідроекосистем обумовлювалось надходженням радіоактивних речовин із площ водозбору та ступенем зарегульованості рік. На тлі високої щільності радіонуклідного забруднення площі водозбору за умов незарегульованого стоку р. Десни відбувалося швидке зниження питомої активності 90Sr та 137Cs у гідробіотах. У зарегульованих річках правобережної частини басейну Дніпра із незначною щільністю радіонуклідного забруднення площі водозбору вміст 137Cs у гідробіонтах, порівняно із рівнями накопичення радіонукліда представниками відповідних груп водних організмів р. Десни, був вищим.
За умов нерівномірного випадіння радіоактивних аерозолів на поверхню водойм та хронічного надходження радіонуклідів у водні екосистеми видоспецифічність накопичення радіоактивних речовин у вищих водяних рослин обумовлена шляхами надходження продуктів поділу ядерного палива до водних екосистем та тривалістю розвитку рослинних організмів у забрудненому радіонуклідами середовищі. Динаміка формування рівнів накопичення у рослин різних видів залежала від площі контакту органів із повітряним та водним середовищем, тривалості життєдіяльності кореневої системи повітряно-водяних та часу існування генерацій занурених рослин. Тільки через 1520 років після аварії визначилася тенденція до формування близьких рівнів накопичення 137Cs у вищих водяних рослин в межах екологічних груп.
Встановлена наявність процесу деконцентрування 137Cs між ланками трофічних ланцюгів вищі водяні рослини - черевоногі молюски та занурені вищі водяні рослини - мирні риби. Величина Кп 2 між ланками трофічного ланцюга мирні - хижі види риб свідчить про істотне надходження 137Cs до водної екосистеми впродовж останніх 1,2-5 років.
Час зменшення удвічі питомої активності радіонуклідів у макрофітах та молюсках складав для 95Zr - 38-177; 103Ru - 20-42; 106Ru - 38-303; 144Ce - 120-343 діб. Зниження вмісту 137Cs у занурених вищих водяних рослин дніпровських водосховищ відбувалося із швидкістю 0,1-0,4 рік-1, у риб водосховищ та озер - 0,1-0,2 рік-1, річок - 0,14-0,28 рік-1. Згідно прогнозної оцінки, максимальна питома активність 137Cs у риб Київського водосховища, деяких ставів та озер зони Полісся зменшиться до величини 10 Бк/кг через 40-50 років після аварії на ЧАЕС.
Методом математичного моделювання доведено, що рівні накопичення 137Cs зануреними вищими водяними рослинами відображають концентрацію радіонукліда у воді за часовий інтервал, сумірний із часом існування генерації, а співвідношення вмісту 137Cs у рослин різних екологічних груп характеризує динаміку та шляхи надходження радіонукліда до водних екосистем.
Теоретично обгрунтована та експериментально доведена ефективність методу блокування надходження радіонуклідів до організму риб у нагульних ставах риборозплідних господарств. Визначено, що із збільшенням маси риб на 100 г за рахунок споживання екологічно чистих кормів питома активність 137Cs в організмі риб зменшується на 1015 %.
Збільшення потоку міграції 137Cs по трофічних ланцюгах лотичних екосистем обмежується кількістю радіонукліда, накопиченого фотосинтезуючими організмами та представниками зообентосу впродовж періоду підвищення концентрації радіонукліда у воді. Відносна кількість 137Cs, яка затримується у водних екосистемах, із уповільненням водообміну водойм збільшується. У водоймах з коефіцієнтом водообміну 1 близько 95 % 137Cs залишається в екосистемі, якщо коефіцієнт водообміну дорівнює 10 - в екосистемі затримується близько 35 %, а при збільшенні коефіцієнта водообміну до 40 - близько 10 % радіонукліда. Збільшення кількості зосередженого у водних екосистемах 137Cs активізує біотичну міграцію та депонування радіонукліда у кінцевих ланках трофічних ланцюгів гідробіонтів.
Список основних наукових праць, опублікованих за темою дисертації
Радіонукліди у водних екосистемах України / Кузьменко М.І., Романенко В.Д., Деревець В.В., Волкова О.М., Гудков Д.І., Кленус В.Г., Беляєв В.В., Паньков І.В., Широка З.О., Ткаченко Ю.В., Кірєєв С.І., Каглян О.Є., Мардаревич М.Г., Назаров О.Б., Гончаренко Н.І., Зарубін О.Л., Обрізан С.М., Кулачинський О.В., Дорошенко Л.А., Дорошенко О.А., Можар А.О., Насвіт О.І., Зуб Л.М., Карапиш В.А., Федорик С.М., Фомовський М.Я., Шевцова Н.Л., Юрчук Л.П. К.: Чорнобильінтерінформ, 2001. 318 с. (Написання розділу 7 та участь у написанні розділів 4, 8).
Проблеми і перспективи ведення рибного господарства в поліській зоні України / П.Г. Шевченко, М.Ю. Євтушенко, О.М. Волкова, Ю.М. Ситник // Поліське село: соціоекологічний та духовний виміри. К.: Міленіум, 2007. С. 44-72. (Участь у польових дослідженнях та інтерпретації даних).
Радиоэкологические исследования экосистемы верхнего Днепра /А.Е. Каглян, И.В. Паньков, Е.Н. Волкова, И.В. Амириди // Гидробиол. журн. 1992. 28, N 3. С.98-101. (Участь в обгрунтуванні ідеї та написанні статті).
Радиоактивное загрязнение Днепра и его водохранилищ и некоторые гидроэкологические мероприятия после аварии на Чернобыльской АЭС /М.И. Кузьменко, Е.Н. Волкова, В.Г. Кленус, Б.И. Новиков, И.В. Паньков, А.Е. Каглян, Л.П. Матвиенко, З.О. Широкая // Гидробиол. журн. 1992. Т. 28, № 6. С. 86-94. (Польові та радіохімічні дослідження, участь в аналізі та інтерпретації даних).
Паньков И.В. Радиоэкологические исследования в зоне литорали Киевского водохранилища до и после аварии на Чернобыльской АЭС /И.В. Паньков, Е.Н. Волкова, З.О. Широкая // Гидробиол. журн. 1993. Т. 29, № 3. С. 100-109. (Участь у проведенні польових досліджень та інтерпретації даних).
Радионуклиды в биосистемах Днепровских водохранилищ / В.Д. Романенко, Е.Н. Волкова, М.И. Кузьменко, И.В. Паньков // Доклады Академии наук Украины. 1994. № 1. С. 154-157. (Польові дослідження, обгрунтування ідеї, написання статті).
Исследования радиоэкологической ситуации в экосистеме р. Волги /И.В. Паньков, Е.Н. Волкова, А.В. Алексеенко, М.И. Кузьменко // Гидробиол. журн. 1994. Т. 30, № 1. С. 78-92. (Польові дослідження, участь в узагальненні даних та написанні статті).
Радиоэкологические исследования фитоценозов высших водных растений в верховьях Киевского водохранилища /И.В. Паньков, Е.Н. Волкова, З.О. Широкая, В.А. Карапиш, С.В. Дремлюга // Гидробиол.журн. 1997. Т. 33, № 2. С. 76-88. (Польові дослідження, участь в узагальненні даних та написанні статті).
Радиоактивное загрязнение водоемов Украинского Полесья и формы нахождения радионуклидов в некоторых компонентах водных экосистем / Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая, В.Г. Кленус, А.Е. Каглян, М.И. Кузьменко, Т.П. Притыка, В.А. Карапиш // Гидробиол. журн. 2000. Т.39, № 4. С. 50-65. (Наукове обгрунтування ідеї, участь у польових дослідженнях, написання статті).
Радиоактивное загрязнение ихтиофауны Украины на современном этапе / Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая, О.Л. Зарубин, Ю.М. Сытник, П.Г. Шевченко, А.Е. Каглян, В.А. Карапыш // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, Спеціальний випуск: Гідроекологія. 2001. №4(15). С. 6 - 8. (Наукове обгрунтування ідеї, участь у польових дослідженнях, написання статті).
Особливості радіоактивного забруднення рибогосподарських водойм півночі Рівненської області / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, З.О. Широка, Н.Л. Шевцова, Т.П. Притика, В.А. Карапиш // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. 2001. № 1 (3). С. 156-160. (Наукове обгрунтування ідеї, участь у польових дослідженнях, написання статті).
Современные проблемы радиоэкологии Каневского водохранилища / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая, В.А. Карапыш // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. 2001. №3 (5). С. 157-161. (Польові дослідження, участь в узагальненні даних та написанні статті).
137Cs в “мирных” видах рыб водоемов разного типа / Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая, О.Л. Зарубин, Ю.М. Сытник, А.Е. Каглян, В.А. Карапиш, В.Г. Кленус // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. 2002. №1 (7). С. 150-154. (Наукове обгрунтування ідеї, участь у польових дослідженнях, написання статті).
Радионуклиды в компонентах экосистемы Каневского водохранилища / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая // Гидробиол. журн. 2003. Т.39, № 1. С. 39-50. (Участь у польових дослідженнях, інтерпретації даних та написанні статті).
Експериментальні дослідження процесів виведення 137Cs з організму риб / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, О.С. Потрохов, О.Г. Зіньковський, З.О. Широка // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. 2003. №2 (10). С. 105-108. (Наукове обгрунтування ідеї, участь у дослідженнях, написання статті).
Динамика содержания 137Cs в гидробионтах днепровских водохранилищ / Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, О.Л. Зарубин, З.О. Широкая, А.Е. Каглян // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, Спеціальний випуск: Гідроекологія. 2005. №3 (26). С. 66 - 68. (Участь у польових дослідженнях, аналіз даних та написання статті).
Динамика снижения содержания 137Cs в рыбах Каневского водохранилища и водоема-охладителя ЧАЭС (1987-2004 гг.) / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, А.А. Залисский // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. 2005. №2 (15). С. 137-141. (Участь у польових дослідженнях, інтерпретації даних та написанні статті).
Гидроэкологические уроки аварии на Чернобыльской АЭС / В.Д. Романенко, Д.И. Гудков, В.Г. Кленус, В.В. Беляев, Е.Н. Волкова, М.И. Кузьменко, А.Е. Каглян, З.О. Широкая // Гидробиол. журн. 2006. Т.42, № 4. С. 3 - 37. (Участь в обгрунтуванні ідеї та написанні статті).
Волкова О.М. Формування радіонуклідного забруднення іхтіофауни прісноводних водойм України / О.М. Волкова // Наук. вісник Національного аграрного університету. К., 2006. Вип.102. С. 53-60.
Волкова О.М. Формування радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин Канівського водосховища / О.М. Волкова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Херсон: Айлант, 2006 - Вип.47. С.99-105.
Методичні рекомендації до зниження питомої радіоактивності товарної риби / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, М.Ю. Євтушенко, О.Г. Зіньковській, О.С. Потрохов, Н.А. Поморцева // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Рибне господарство / УААН, Ін-т рибного господарства. 2006. Вип. 65, С. 206 - 211. (Наукове обгрунтування ідеї, участь в експериментальних дослідженнях, написання статті).
Беляев В.В. Оценка поступления 137Cs с водными массами в организм пресноводных рыб / В.В. Беляев, О.М. Волкова // Гидробиол. журн. Т. 43, № 3. 2007. С.112-116. (Участь в обгрунтуванні ідеї та написанні статті).
Волкова О.М. Радіоекологічні дослідження екосистеми р. Південний Буг / О.М. Волкова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ. Херсон: Айлант - 2007. Вип.48. С. 115-121.
Динамика коэффициента накопления 137Cs у рыб-бентофагов в водоемах с различными уровнями радионуклидного загрязнения / О.Л. Зарубин, В.В. Канивец, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, А.А. Залисский // Гидробиол. журн. Т.43, № 2, 2007. С. 71- 79. (Участь в аналізі даних та написанні статті).
Динамика коэффициента накопления 137Cs у рыб-ихтиофагов в водоемах с различными уровнями радионуклидного загрязнения / О.Л. Зарубин, В.В. Канивец, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, А.А. Залисский // Гидробиол. журн. Т.43, № 4, 2007. С. 109-119. (Участь в інтерпретації даних та написанні статті).
Волкова О.М. Динаміка формування рівнів вмісту 137Cs у гідробіонтах водойм України / О.М. Волкова, В.В. Беляєв // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. статей. Біологічні науки. 2007. №1. С. 21-28. (Обгрунтування ідеї, написання статті).
Паньков И.В. Динамика содержания осколков деления урана в дрейссене бугской из р. Днепр в 1986-1989 гг. / И.В. Паньков, Е.Н. Волкова // Сб. научн. трудов “Гидроэкологические проблемы водоемов Украины”. К.: Наук. думка, 1991. С. 128-131. (Польові та радіохімічні дослідження, участь в аналізі та інтерпретації даних).
Особливості радіоактивного забруднення біоти деяких прісноводних водойм України / О.Л. Зарубін, О.О. Заліський, О.М. Волкова, В.В. Беляєв // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. 2003. № 2(22), жовтень 2003. С. 33-43. (Участь у польових дослідженнях та узагальненні результатів).
Behavoir of Cs-137 and Sr-90 on fish ponds in Ukraine / E. Volkova, V. Belyaev, Z. Shirokaya, V. Karapysh // Equidosimetry - Ecological Standardization and Equidosimetry for Radioecology and Environmental Ecology / eds. F.Brechignac and G.Desmet (NATO Security through Science Series - C: Environmental security. Vol. 2. Netherlands: Springer, 2005. C.293-298.(Участь у польових дослідженнях, аналіз даних та написання статті).
Волкова О.М. Метод оцінки радіоекологічного стану водних екосистем за вмістом радіонуклідів у гідробіонтах / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, О.Є. Каглян // Природничий альманах. Біологічні науки /МОНУ, Херсонський Держ. ун-т. 2006. Вип. 8. С. 7-12. (Наукове обгрунтування ідеї, написання статті).
Кінетика розподілу 137Cs в організмі риб / В.В. Беляєв, О.М. Волкова, О.І. Насвіт, Л.П. Юрчук // Ядерна фізика та енергетика. 2006. № 1(17). С. 86-89. (Участь в інтерпретації даних та написання статті).
Содержание 137Cs и 90Sr в пресноводной ихтиофауне Украины в 1996-2005 гг. / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, З.О. Широкая, И.В. Паньков, А.А. Залисский // Радиоэкологические исследования в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС (к 20-летию аварии на Чернобыльской АЭС) / Тр. Коми НЦ УрО РАН. Сыктывкар, 2006. №180. С. 190-200. (Участь у польових дослідженнях та узагальненні результатів).
Радіоекологічні дослідження деяких річок Житомирської області / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, В.Г. Кленус, О.Є. Каглян, О.І. Насвіт, Л.П. Юрчук, В.А. Карапиш // Ядерна фізика та енергетика. 2006. №2 (18). С. 110 - 114. (Участь у польових дослідженнях, аналіз даних та написання статті).
Содержание стронция-90 и цезия-137 в моллюсках Килийской дельты Дуная после аварии на Чернобыльской АЭС /В.Г. Кленус, И.В. Паньков, З.О. Широкая, Е.Н. Волкова, Ю.М. Сытник, А.Е. Каглян // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища / НАНУ, ін-т гідробіології, ін-т зоології, ін-т геологічних наук; МОНУ, Житомирський Держ. ун-т ім.І.Франка. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2006. С. 128-131. (Участь у польових дослідженнях та узагальненні результатів).
Волкова О.М. Закономірності зміни рівнів накопичення 137Cs рибами водойм різного типу / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, О.Л. Зарубін // Збірка матеріалів Міжнародної конференції [“Сучасні проблеми біології, екології та хімії”], присвяченої 20-річчю біологічного факультету ЗНУ, (Запоріжжя, 29 березня - 1 квітня 2007р.). Запоріжжя, 2007. Ч.1. С. 220 - 223. (Обґрунтування ідеї, участь у написанні cтатті).
Pankov I.V. Dinamics of radioactive contamination of hydrobionts of different trophic links of the Dnieper water reservoir / I.V. Pankov, E.N. Volkova, Z.O. Schirokaja // International seminar of freshwater and estuarine radioecology (Lisbon, Portugal, 21-25. III.1994). Lisbon, Portugal, 1994. P. 64. (Участь в аналізі даних).
Современная радиоэкологическая ситуация в р.Десне / И.В. Паньков, М.И. Кузьменко, Е.Н. Волкова, З.О. Широкая // Материалы междун. конф. ["Проблемы рационального использов. биоресурсов водохранилищ”], (Киев, 6-8 сент. 1995 г.). / УААН, Ин-т рыбного хозяйства. К., 1995. С. 157-158. (Участь у натурних дослідженнях та написанні тез).
Особенности радиоактивного загрязнения озер Шацкого национального парка / Е.Н. Волкова, Ю.М. Сытник, П.Г. Шевченко, З.О. Широкая, А.В. Игнатенко // Тези доповідей II з'їзду гідроекологічного товариства України (Київ, 27-31 жовтня, 1997 р.). К., 1997. Т.2. С. 160-161. (Обгрунтування ідеї, участь у написанні тез).
Peculiarity of Radioactive Contamination of Fish Ponds in Northern Ukraine / E.N. Volkova, Z.O. Shirokaya, N.L. Shevtsova, V.A. Karapysh // Fifth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eas-tern Europe, (Prague, 12-14 Sept., 2000). Prague. P. 268-269. (Участь у польових дослідженнях, аналіз даних, написання тез).
137Cs та 90Sr у водоймах Рівенської області / О.М. Волкова, В.В. Беляєв, З.О. Широка, Т.П. Притика, В.А. Карапиш // Міжнародна конф. [“П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”]. К. 2001. С. 2-79. (Участь у польових дослідженнях, аналіз та узагальнення даних).
Особенности накопления радионуклидов рыбами водоема-охладителя ЧАЭС / Е. Волкова, О. Насвит, В. Беляев, В. Кленус, А. Каглян, Л. Юрчук // Тезиси стендових доповідей Міжнарод. наук. семінару [“Радіоекологія Чорнобильської зони”], (Славутич, 18-19 вересня 2002 р.) /Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології. Славутич: Международная радиоэкологическая лаборатория, 2002. С. 92-93. (Участь у польових дослідженнях, аналіз та узагальнення даних).
Особенности динамики содержания 137Cs в рыбах Каневского водохранилища и водоема-охладителя ЧАЭС / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, А.А. Залисский // Сахаровские чтения 2005 года: экологические проблемы XXI века: материалы 5-ой междун. науч. конф., (Минск, Республика Беларусь 20-21 мая 2005 г.) / Под ред. С.П. Кундаса, А.Е. Океанова, В.Е. Шевчука. Гомель: РНИУП “Институт радиологии”, 2005. Ч.2. С. 58 - 59. (Участь у польових дослідженнях та узагальненні результатів).
Особенности содержания 137Cs в рыбах различного типа питания / О.Л. Зарубин, Е.Н. Волкова, В.В. Беляев, Н.Е. Зарубина, Л.А. Головач // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів”], (Київ, 26-30 вересня 2005р.) / за ред.О.М.Третяка / УААН, Ін-т рибного господарства. Київ. 2005. С. 92-93. (Участь у польових дослідженнях та узагальненні результатів).
Волкова О. Радіонукліди у гідробіонтах прісноводних екосистем / О. Волкова, В. Беляєв // Зб. тез Всеукр. наук. семінару [“Біомедична електроніка та фізичні методи в екології”], (Львів-Ворохта, 13-16 вересня 2007 р.) /МОНУ, ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 2007. С. 61. (Узагальнення результатів, написання тез).
Анотація
Волкова О.М. Техногенні радіонукліди у гідробіонтах водойм різного типу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.17 - гідробіологія. - Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена закономірностям формування у часі та просторі радіонуклідного забруднення гідробіонтів різних трофічних рівнів дніпровських та волзьких водосховищ, рік Десна, Південний Буг, малих річок зони Полісся, озер та ставів, які розташовані на території зон Полісся та Лісостепу України. Наведено аналіз високих рівнів вмісту радіонуклідів, сформованих у гідробіонтів руслових ставів та замкнених озер зони Полісся.
Час зменшення удвічі питомої активності радіонуклідів у вищих водяних рослин та молюсків складав для 95Zr - 38-177; 103Ru - 20-42; 106Ru - 38-303; 144Ce - 120-343 діб. Зниження вмісту 137Cs в організмах риб водосховищ та озер відбувалося із швидкістю 0,1-0,2 рік-1, річок - 0,14-0,28 рік-1. Згідно прогнозної оцінки, максимальна питома активність 137Cs у риб Київського водосховища, деяких ставів та озер зони Полісся зменшиться до величини 10 Бк/кг через 40-50 років після аварії на ЧАЕС.
Теоретично обгрунтована та експериментально доведена ефективність методу блокування надходження радіонуклідів до організму товарної риби у нагульних ставах риборозплідних господарств. Із збільшенням маси риб на 100 г за рахунок споживання екологічно чистих кормів питома активність 137Cs в організмі риб зменшується на 1015 %.
Ключові слова: водні екосистеми, гідробіонти, радіонукліди, 90Sr 137Cs.
Аннотация
Волкова Е.Н. Техногенные радионуклиды в гидробионтах водоемов разного типа. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.17 - гидробиология. - Институт гидробиологии НАН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена особенностям формирования радионуклидного загрязнения гидробионтов разных трофических уровней днепровских и волжских водохранилищ, рек Десна, Южный Буг, малых рек, озер и прудов зон Полесья и Лесостепи Украины, загрязненных радионуклидами в результате аварии на Чернобыльской АЭС.
Динамика содержания короткоживущих радионуклидов в высших водных растениях и моллюсках днепровских водохранилищ обусловлена распадом радиоактивных изотопов и процессами биологического накопления и выведения. Снижение содержания 131I, 140Ba и 141Ce в высших водных растениях и 103Ru, 140Ba, 141Ce в моллюсках опережало естественный распад радионуклидов.
В 1990-2003 гг. наблюдалось уменьшение удельной активности 90Sr в гидробионтах днепровских водохранилищ. Через 17 лет после аварии на ЧАЭС содержание 90Sr в высших водных растениях Киевского водохранилища превышало доаварийные уровни в 5 раз, в моллюсках - в 14 раз. Удельная активность 90Sr в высших водных растениях, моллюсках и рыбах Каневского, Кременчугского и Каховского водохранилищ не превышала характерных для доаварийного периода величин. В течение 5-6 лет после аварии на ЧАЭС удельная активность 137Сs в высших водных растениях и моллюсках днепровских водохранилищ была обусловлена плотностью первоначальных выпадений и уменьшалась с увеличением расстояния от ЧАЭС. Со временем на формирование уровней накопления радионуклида высшими водными растениями и моллюсками увеличивалось влияние поступления 137Cs в экосистемы водохранилищ с площади водосбора р. Припять во время весенних паводков. Регулирующая роль в днепровском каскаде Кременчугского водохранилища обусловила формирование соизмеримого по величине содержания радионуклида в высших водных растениях и моллюсках трех верхних водохранилищ и достоверно меньших уровней накопления 137Cs в гидробионтах водохранилищ, расположенных ниже по течению Днепра. Формирование уровней накопления 137Сs рыбами в большей степени зависело от плотности выпадений137Сs на поверхность водохранилищ и от общего количества 137Сs, сосредоточенного в экосистемах, чем от особенностей транспорта загрязненных радионуклидами во время весеннего половодья водных масс по каскаду днепровских водохранилищ.
Определено, что в 1988 г. концентрация 134+137Сs в воде волжских водохранилищ на 54100 % была обусловлена изотопами цезия чернобыльского происхождения, поступавшими в водные массы в результате их смыва во время весеннего половодья с площадей водосбора рек Ока и Сура. Радионуклидное загрязнение высших водных растений и моллюсков волжских водохранилищ сформировалось в результате выпадения радиоактивных аэрозолей на поверхность водохранилищ и транспорта по каскаду водных масс, загрязненных в вегетационный период 1986 г.
Время уменьшения в два раза удельной активности радионуклидов в гидробионтах составляло для 95Zr - 38-177; 103Ru - 20-42; 106Ru - 38-303; 144Ce - 120-343 суток. Снижения содержания 137Cs в погруженных высших водных растениях днепровских водохранилищ происходило со скоростью 0,1-0,4 год-1, в рыбах водохранилищ и озер - 0,1-0,2 год-1, рек - 0,14-0,28 год-1. Согласно прогнозной оценке, максимальная удельная активность 137Cs в рыбах Киевского водохранилища, некоторых прудов и озер зоны Полесья уменьшится до величины 10 Бк/кг через 40-50 лет после аварии на ЧАЭС.
Методами математического моделирования доказано, что уровни накопления 137Cs погруженными высшими водными растениями отображают концентрацию радионуклида в воде за временной интервал, соизмеримый с периодом существования генерации, а соотношения содержания 137Cs в растениях разных экологических групп характеризуют динамику и пути поступления радионуклида в водные экосистемы.
Поток миграции 137Cs по трофическим цепям незарегулированных рек в значительной степени определяется количеством радионуклида, накопленного фотосинтезирующими организмами и представителями зообентоса в течение периода повышения концентрации радионуклида в воде. Относительное количество 137Cs, задерживающегося в водных экосистемах, увеличивается с замедлением водообмена водоемов. В водоемах с коэффициентом водообмена 1 около 95 % 137Cs остается в экосистеме. Если коэффициент водообмена равен 10 - в экосистеме задерживается 35 %, а при увеличении коэффициента водообмена до 40 - приблизительно 10 % радионуклида. Увеличение количества сосредоточенного в водоемах 137Cs обуславливает интенсивность биотической миграции и депонирование радионуклида в конечных звеньях трофических цепей гидробионтов.
Теоретически обоснована и экспериментально доказана эффективность метода блокирования поступления радионуклидов в организм рыб в прудах рыборазводных хозяйств. Определены оптимальные режимы кормления рыб, позволяющие уменьшить содержание 137Cs в организме до заданного уровня.
Ключевые слова: водные экосистемы, радионуклиды, гидробионты, 90Sr, 137Cs.
Summary
Volkova O.M. Man-caused radionuclides in hydrobionts of water-bodies of different types. - Manuscript.
Thesis for the degree of Doctor of Biological Sciences by specialty 03.00.17 - Hydrobiology. - Institute of Hydrobiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.
The paper considers the temporal and spatial patterns of radionuclide contamination of hydrobionts belonging to different trophic levels in the Dnieper and Volga water reservoirs, the Desna river, the Southern Bug river, small rivers of the Polissia (marshy woodlands) zone, lakes and ponds located within the Ukrainian Polissia and Lisostep (forest-steppe). The highest radionuclide levels have been observed in hydrobionts of stream ponds and closed lakes within the Polissia zone.
The half-value period of radionuclide specific activity in higher aquatic plants and mollusca made up: 38-177 day for 95Zr; 20-42 - for 103Ru; 38-303 - for 106Ru; and 120-343 - for 144Ce. The 137Cs concentration in fishes of water reservoirs and lakes decreased with the rate of 0,1-0,2 year-1, and in river fishes - with the rate of 0,14-0,28 year-1. According to the forecasting assessment, the maximal 137Cs specific activity in fishes of the Kyiv water reservoir, some ponds and lakes within the Polissia zone will have fallen down to 10 Bq/kg in 40-50 years after the accident on the Chornobyl Nuclear Power Plant.
The method of blocking the radionuclide inflow into the commercial fish in finishing ponds of fish farms has been theoretically and experimentally proved to be efficient. With the fish weight increasing by 100 g due to consuming ecologically clean fodder, the 137Cs specific activity in the fish organism decreases by 10-15%.
Key-words: aquatic ecosystems, hydrobionts, radionuclides, 90Sr, 137Cs.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012Час та умови виникнення боліт Волинського Полісся, їх характеристика відповідно до природно-історичних умов місцевості. Інвентаризація боліт за районами, їх гідрологічний режим, фізико-географічні особливості, фауна і флора, ступінь антропогенного впливу.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 18.01.2013Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011Формування уявлень про фауну черепашкових амеб в водоймах різного типу. Вивчення видового складу та структурних показників корененіжок (Testacea, Rhizopoda), в різних типах водойм верхів’я річки Ріки та порівняння їх з угрупованнями мезозообентосу.
курсовая работа [957,4 K], добавлен 12.09.2013Колообіг азоту та вуглецю як основні біогеохімічні цикли, які відбуваються у наземних еко- і агроекосистемах. Вплив різних типів сівозміни та виду органічних добрив на нормовані параметри азото-вуглецевого обігу в агроценозах Лісостепу України.
статья [229,5 K], добавлен 10.04.2015Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Загальна гідробіологічна характеристика водойм. Особливості життєдіяльності комах прісних водойм: Підклас Бабки, ряд одноденки, веснянки, волохокрильці та напівтвердокрилі, водяні жуки; їх зовнішня окраска, дихання, спосіб життя та поширеність.
курсовая работа [406,1 K], добавлен 21.09.2010Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011Коротка характеристика степової зони України. Листопадні та вічнозелені кущі барбариса. Бузина трав'яниста. Волошка, верба, дикий виноград, водяний горіх, гірчиця та гречиха. Горицвіт весняний, холодок Палласа, астрагал шерстистоквітковий та кучерявка.
презентация [4,1 M], добавлен 21.03.2013Класифікація мутацій організмів: за ефектом на структуру та функції, за аспектом зміненого фенотипу. Використання мутагенезу як ефективного генетичного інструменту. Швидкість накопичення корисних перетворень та зростання пристосованості в популяції.
реферат [2,2 M], добавлен 30.03.2014Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.
научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015Характеристика білків позаклітинного матриксу печінки. Порушення структури еластину. Будова та синтез молекули колагену. Стелатні клітини печінки як основні продуценти компонентів позаклітинного матриксу печінки. Накопичення та зберігання вітаміну А.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.03.2013Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016Участь марганцю в фізіологічних процесах. Наслідки нестачі марганцю в організмі. Токсична дія сполук марганцю на живі організми. Роль металотіонеїнів в детоксикації іонів марганцю в організмі прісноводних риб і молюсків, вплив низьких доз сполук марганцю.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 21.09.2010Біосистема як складна відкрита система, що здатна розвиватися, розмножуватися, реагувати на довкілля і змінюватися. Характеристика рівнів ієрархії біосистем. Класифікація С. Бирома та рівняння Берталанфі стосовно швидкості обробки речовин у біосистемах.
презентация [325,8 K], добавлен 02.04.2011Природа та механізм дії інтерферону. Фармакокінетичні характеристики рекомбінантного немодифікованого (стандартного) інтерферону. Огляд найпоширеніших технологій виробництва інтерферону, їх аналіз та порівняння, зіставлення рівнів продуктивності методів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 19.05.2016Кальцій як біологічний елемент, його роль для здоров'я людини. Функції та фізіологічні перетворення кальцію в організмі. Клінічні прояви і вплив на структури вмісту кальцію в організмі, гіпокальціємічні стани: лікування і профілактика. Препарати кальцію.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 21.09.2010Накопичення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і білків. Ефективність функціонування ферментів першої лінії антиоксидантного захисту. Вільнорадикальні процеси в мозку при експериментальному гіпотиреозі в щурів при фізичному навантаженні.
автореферат [84,7 K], добавлен 20.02.2009Особливості окисно-відновних реакцій в організмі людини. Відмінність окисно-відновних реакцій в живій та неживій природі. Взаємозв’язок енергетичного та пластичного обміну: розкладання вуглеводів в організмі, обмін тригліцеридів, окиснення білків.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010