Макрофітобентос північно–західної частини Чорного моря (флора, розповсюдження, екологія, перспективи практичного використання)

Складено конспект флори макрофітів досліджуваних акваторій, який має довідкове значення для спеціалістів і організацій у справі раціонального використання і охорони водних рослинних ресурсів. Він містить дані про 256 видів водоростей-макрофітів і вищих водних рослин, що входять до складу 7 відділів, 12 класів, 38 порядків, 65 родин, 125 родів. Для флори макрофітів морських акваторій величина родородинного коефіцієнта дорівнює 2,2, видородинного - 3,8 і видородового - 1,8; для лиманних - 1,9; 4,2 і 2,3, відповідно. Вперше для флори України вказано 3 види водоростей-макрофітів (Enteromorpha kylinii, Vaucheria hamata і Сladophora hutchinsii), для району дослідження - 9 (із Xanthophyta - 1, Chlorophyta - 3 і Rhodophyta - 5). Підтверджено зростання тут ще 8 видів водоростей, які не зустрічались у цьому районі в останні десятиріччя. Встановлено 65 нових місцезростань 58 видів макрофітів.

У морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря зростає 185 видів макрофітів, із них водоростей - 179 (Chlorophyta - 54 (29,2%), Rhodophyta - 74 (40,0 %), Phaeophyta - 40 (21,6 %), Streptophyta - 9 (4,9 %), Xanthophyta - 2 (1,1 %) і вищих водних рослин - 6 видів (3,2 %). Розподіл видів водоростей-макрофітів за флористичними районами слідуючий: Каркінітська затока - 137; Ягорлицько-Тендрівсько-Джарилгацько-Перекопський - 112; Одеський берег - 92 і філофорне поле Зернова - 35. У лиманах виявлено 164 види макрофітів, із них водоростей - 114 (Chlorophyta - 57 (34,8 %), Rhodophyta - 25 (15,2 %), Streptophyta - 17 (10,4 %), Phaeophyta - 12 (7,3 %), Xanthophyta - 3 (1,8 %) і вищих водних рослин - 50 (30,5 %). Сучасне становлення альгофлори ПЗЧМ відбувається в основному за рахунок мігрантів від прикримських берегів, Середземного моря і частково включає деякі космополітні водорості. Флора лиманних акваторій за походженням в основному прісноводна, але за наявності зв'язку з морем і відповідного рівня солоності вона значно збагачується морськими видами.

У ПЗЧМ основу різноманіття зелених водоростей складають представники порядків Cladophorales і Ulotrichales (76 % від їх загального числа видів у районі дослідження); серед червоних - Ceramiales, Corallinales, Gigartinales и Acrochaetiales (80 %), а серед бурих -Ectocarpales, Chordariales и Dictyosiphonales (63 %). Ведучими родинами у даному районі моря є слідуючі: Cladophoraceae (22 вида), Rhodomelaceae (18), Ceramiaceae (15), Ulvaceae (14), Corallinaceae (11), Ectocarpaceae (7), Characeae (7) и Chaetophoraceae (7), Ulotrichaceae (6), Acrochaetiaceae (4). Послідовність їх домінування у різних флористичних районах змінюється в залежності від особливостей екологічних умов. У лиманних акваторіях домінують такі родини як Cladophoraceae (20 видів), Ulvaceae (10), Spirogyraceae (9), Oedogoniaceae (9), Ulotrichaceae (8), Rhodomelaceae (7), Chaetophoraceae (7), Ceramiaceae (6), Characeae (6), Acrochaetiaceae (3).

Одноманітність екологічних умов, специфічність (великі глибини, низька освітленність, низька придонна температура води), або їх напруженність (високий рівень солоності) обумовлюють меншу складність таксономічної структури альгофлори і, навпаки - за оптимальних умов спостерігається більше видове розмаїття водоростей і висока складність їх таксономічної структури. Встановлено, що найменші значення інформаційних індексів Шенона (HSF, HGF, HSG), які відображають складність таксономічної структури макрофітів, характерні для найбільш бідної таксонами глибоководної флори філофорного поля Зернова, а максимальні - для найбільш багатого за видовим складом водоростей флористичного району “Каркінітська затока”. У лиманних акваторіях найбільші показники складності систематичної структури характерні для міксомезогалінних і міксоолігогалінних водойм, а мінімальні - зазначені у міксогалінних і гіпергалінних лиманах.

Висока контрастність сезонних умов зростання водоростей-макрофітів (низькі зимові температури і в окремі роки із льодоставом та відносно високі літні) лімітують розвиток водоростей у ПЗЧМ. Тому за тривалістю вегетації у складі досліджуваної альгофлори домінують однорічники (50 %), за ними йдуть багаторічники (23,7 %), потім сезонні літні (13,4 %), сезонні зимові (9,7 %) і з невідомою тривалістю вегетації (3,2 %). Такий склад відображає адаптивний характер даної флори. Відносне більше число однорічників зазначається у найбільш північному флористичному районі “Одеський берег” і прилеглих до нього лиманах. Найбільша доля багаторічників характерна для філофорного поля Зернова і Каркінітської затоки. Число сезонних зимових видів зростає у північному напрямку, а сезонних літніх - у південному.

За фітогеографічним складом альгофлора північно-західної частини Чорного моря подана широкобореальними (30,3 %), нижньобореальними (23,0 %), бореально-тропічними (20,3 %), арктично-бореальними та верхньо-бореальними (11,5 %) і тропічними та субтропічними (2,8 %) елементами, космополітами (9,7 %) і ендеміками (2,4 %). У флористичних районах “Одеський берег” і філофорне поле Зернова, а також у лиманах підвищена доля арктично-бореальних і верхньо-бореальних елементів, а в прикримських районах - нижньобореальних і бореально-тропічних.

По відношенню до сапробності води переважаючою групою водоростей є олігосапроби (52,7 %). Мезосапроби складають 29,2 %, а полісапроби - 18,1 %. У процентному відношенні олігосапроби домінуюють у більш чистих прикримських флористичних районах (Каркінітська затока, Ягорлыцько-Тендрівсько-Джарилгацько-Перекопський) і філофорному полі Зернова. У районі Одеського берега і лиманних акваторіях на першому місці знаходяться мезосапроби, а на другому - олігосапроби. Тут також підвищена і відносна доля полісапробів. Дане співвідношення сапробіонтних груп макрофітів вказує на досить значну евтрофікацію вод північно-західної частини Чорного моря. Антропогенна трансформація макрофітобентосу йде шляхом скорочення видового різноманіття і заміни оліго- і мезосапробів на полісапробні види водоростей. При зниженні антропогенного преса (у теперішній час) відбувається поступове відновлення біорізноманіття акваторій. Саме зараз встановлено перші ознаки відтворення філофорного поля Зернова.

По відношенню до солоності досліджувана морська флора подана слідуючими групами: морські (50,1 %), солонуватоводно-морські (22,1 %), солонуватоводні (17,3 %), прісноводні (10,5 %). У лиманних акваторіях галобний склад макрофітів слідуючий: солонуватоводні (30,4 %), прісноводні (29,8 %), солонуватоводно-морські (23,7 %) і морські (16,1 %) види.

Понижений рівень солоності ПЗЧМ є непереборним бар'єром для стеногалінних і лімітуючим для інших груп морських водоростей. Тому основу флори макрофітів даної частини моря складають рідкісні види (49,5 %), на другому місці знаходяться ведучі (29,6) і на третьому - супутні (20,9). У районі філофорного поля Зернова і Каркінітської затоки домінуюче положення займають ведучі види. Рідкісні види помітно переважають біля Одеського берега і в лиманних акваторіях, де вони знаходяться у крайових (екстремальних) екотопах своїх ареалів.

Аналіз орієнтованого графа мір схожості-включення досліджуваних флористичних районів Чорного моря показує, що на рівні зв'язку ? 68 % найбільш важливу роль у розповсюдженні водоростей-макрофітів відіграє прикримський флористичний район “Каркінітська затока”. У лиманних акваторіях на рівні зв'язку ? 50 % лише міксомезогалінні водойми є донорами видів, які розповсюджуються в інші за солоністю лимани.

Водні екстракти із тестованих видів морських водоростей мали позитивний вплив на імунну систему піддослідних тварин, вони також проявляли седативну дію і антимікробну активність. Ліпіди водоростей виявляють гепатопротекторні властивості.

Водоростеві водні екстракти можуть бути використані як стимулятори росту декоративних і сільськогосподарських рослин, а також як замінники живильного середовища “MS” при вирощуванні рослин in vitro.

Різні види забруднення водного середовища (нафтою, важкими металами, детергентами) негативно впливають на біологічні і фізіолого-біохімічні процеси у водоростей-макрофітів і є однією із основних причин деградації макрофітобентосу.

Водорості-макрофіти (Enteromorpha intestinalis var. intestinalis, Ceramium rubrum auctorum) можуть бути використані у якості індикаторів забруднення водного середовища важкими металами.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Молчанов Е. Ф., Маслов И. И., Ткаченко Ф. П. Влияние загрязнения моря на содержание поливалентных металлов у массовых видов водорослей-макрофитов Черного моря // Тр. Никит. ботсада. - Ялта, 1988. - Т. 104. - С. 89-93.

2. Ткаченко Ф. П., Коваль В. Т. Биохимический состав массовых бентосных водорослей Черного моря // Гидробиол. журн. - 1990. - Т. 26, № 5. - С. 33-36.

3. Ткаченко Ф. П. Особенности биологии Cladophora vagabunda (L.) Hoek (Chlorophyta) // Альгология. - 1991. - Т. 1, № 4. - С. 23-28.

4. Ткаченко Ф. П. Макрофітобентос Тузловської групи лиманів Чорного моря // Вісн. ОДУ. Сер. біологія. - 2000. - Т. 5, вип. 1. - С. 141-146.

5. Ткаченко Ф. П., Єременко Т. І. Макрофіти Григорівського та Дофінівського лиманів Чорного моря // Укр. ботан. журн. - 2000. - Т. 57, № 2. - С. 141-147.

6. Ткаченко Ф. П. Макрофіти Березанського лиману Чорного моря // Вісн. ОНУ. Сер. біологія. - 2001. - Т. 6, вип. 1. - С. 102-108.

7. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос Одесского залива Черного моря и его динамика // Альгология. - 2001. - Т. 11, № 1. - С. 115-121.

8. Ткаченко Ф. П. Важкі метали (Cd, Cu) і фізіологічні параметри водоростей-макрофітів (на прикладі Cladophora vagabunda (L.) Hoek) // Вісн. ОНУ. Сер. біологія. - 2002. - Т. 7, вип. 1. - С. 54-59.

9. Ткаченко Ф.П. Макрофитобентос Сухого лимана Черного моря // Вісн. ДонНУ. Сер. А. Природничі науки. - 2002. - Вип. 1. - С. 328-331.

10. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос Днестровского лимана Черного моря // Вісн. ДніпрНУ. Серія біологія і екологія. - 2002. - Т. 2, вип. 10. - С. 166-170.

11. Ткаченко Ф. П. Макрофітобентос Шаболатського лиману Чорного моря // Питання біоіндикації та екології: міжвідомчий збірник наукових праць ЗДУ. - 2002. - Вип. 7. - С. 280-284.

12. Ткаченко Ф. П., Маслов И. И. Морской макрофитобентос Черноморского биосферного заповедника // Экология моря. - 2002. - Вып. 62. - С. 34-40.

13. Ткаченко Ф. П., Ковтун О. О. Макрофіти Тилігульського лиману Чорного моря // Укр. ботан. журн. - 2002. - Т. 59, № 2. - С. 184-191.

14. Ткаченко Ф. П., Куцын Е. Б. Влияние детергентов на аминокислотный состав белка зеленой водоросли Cladophora vagabunda (L.) Hoek // Гидробиол. журн. - 2002. - Т. 28, № 3. - С. 94-98.

15. Ткаченко Ф. П., Шевченко И. М. Иммунотропные свойства экстрактов из некоторых морских водорослей // Таврич. мед.-биол. Вестн. - 2002. - Т. 5, № 4. - С. 111-114.

16. Ткаченко Ф. П., Задерей О. В., Андріївський О. М. Отримання сіянців ялини колючої на живильному середовищі з доданням водоростевих екстрактів // Агр. Вісн. Причорномор'я. - 2002. - Вип. 4 (15). - С. 52-55.

17. Ткаченко Ф. П. Влияние загрязненных вод оросительной системы на макрофитобентос Джарылгачского залива Черного моря // Альгология. - 2003. - Т. 13, № 2. - С. 167-176.

18. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос лиманов северо-западного Причерноморья // Вісн. ХНАУ. Сер. біологія. - 2003. - № 3 (2). - С. 30-34.

19. Рахімова О. Л., Ткаченко Ф. П., Шишковська В. О., Лазаренко М. Ю. Антимікробні властивості екстрактів деяких чорноморських водоростей // Вісн. ОНУ. Серія біологія. - 2003. - Т. 8, вип. 2. - С. 61-68.

20. Коломійчук Т. В., Сьомік Л. І., Ткаченко Ф. П., Гладкій Т. В. Адаптогенна дія водоростевих екстрактів - відновлення деяких показників периферійної крові щурів за умов хронічного стресу // Вісн. ОНУ. Серія біологія. - 2003. - Т. 8, вип. 1. - С. 197-204.

21. Ткаченко Ф. П. Видовой состав водорослей-макрофитов северо-западной части Черного моря // Альгология. - 2004. - Т. 14, № 3 . - С. 277-293.

22. Ткаченко Ф. П. Многолетние изменения макрофитобентоса Днепровского и Бугского лиманов Черного моря // Вісн. ХНАУ. Сер. біологія. - 2004. - Вип. 2 (5). - С. 7-14.

23. Ткаченко Ф. П., Ковтун О. О. Нові знахідки макрофітів у Тилігульському лимані Чорного моря // Вісн. ХНАУ. Сер. біологія. - 2004. - Вип. 1 (4). - С. 108-115.

24. Ткаченко Ф. П., Ситникова Ю. А., Куцин О. Б. Стан елементів антиоксидантної системи водоростей із різних за ступенем забруднення районів Чорного моря // Вісн. ОНУ. Сер. біологія. - 2004. - Т. 9, вип. 5. - С. 121-127.

25. Ткаченко Ф. П., Шевченко І. М., Назарчук Ю. С. Гепатопротекторні властивості ліпідів морських водоростей // Досягнення біології та медицини. - 2005. - № 1 (5). - С. 28-31.

26. Ткаченко Ф. П. Новое местонахождение редкого для флоры Украины вида Chara uzbekistanica Hollerb. // Альгология. - 2005. - Т. 15, № 2. - С. 230-235.

27. Способ предпосевной обработки семян овощных культур: Авторское свидетельство СССР, № 1340617 от 01.06.1987 / Ткаченко Ф. П., Коваль В. Т., Гарба В. И., Байрактар В. Н. Заявлено 06.02.1986 г.; Опубл. 30.09.1987, Бюл. № 36. - 3 с.

28. Замбриборщ Ф. С., Чернявский А. В., Ткаченко Ф. П. и др. Лагуны северо-западного Причерноморья, их жизнь и хозяйственное значение // Деп. в УкрНИИНТИ, № 2228, Ук. 86, 1986. - 176 с.

29. Ткаченко Ф. П. Кадастр водоростей-макрофітів Одеської області // Кадастр рослинного світу Одеської області: Звіт про НДР. - Деп. в УкрНДІНТІ, № 0103U005140. - Одеса, 2002. - С. 200-215.

30. Ткаченко Ф. П., Куцын Е. Б. Влияние детергентов на физиологические параметры зеленой водоросли Cladophora vagabunda (L.) Hoek // Международная научно-практическая конференция “Экологические проблемы Черного моря, пути и методы решения”: Сб. научн. ст. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1999. - С. 294-297.

31. Ткаченко Ф. П., Куцын Е. Б. Оценка состояния экосистемы Одесского залива по некоторым биохимическим показателям водорослей-макрофитов // Межотраслевая научно-практическая конференция “Экология, экономика, рынок”: Сб. научн. ст. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1999. - С. 130-134.

32. Ткаченко Ф. П. Экологическая роль сине-зеленых водорослей в альгоценозах Одесского залива // Научная конференция “Экологические проблемы городов, рекреационных зон и природоохранных территорий”: Сб. начн. ст. - Одесса: ОЦНТЭИ, 2000. - С. 162-167.

33. Назарчук Ю. С., Шевченко И. М., Ткаченко Ф. П. Изучение иммунотропных свойств экстракта черноморской бурой водоросли Cystoseira barbata Good. et Wood. // Мат. Всеукраїн. конф. “Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2001. - Ч. 1. - С. 73-77.

34. Ковтун О. А., Ткаченко Ф. П. Биоразнообразие макрофитов Придунайских озер Ялпуг и Кугурлуй // Вісн. ОНУ. Серія екологія. - 2002. - Т. 7, вип. 2. - С. 70-80.

35. Ткаченко Ф. П. Систематический состав и особенности распределения водорослей бентоса северо-западной части Черного моря // Вісн. аграр. науки Півден. регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ. - 2004. - Вип. 4. - С. 228-239.

36. Ткаченко Ф. П. Водоросли-макрофиты прибрежной зоны острова Змеиный // Вісн. ОНУ. Серія екологія. - 2005. - Т. 10, вип. 4. - С. 186-195.

37. Ткаченко Ф. П., Кирсанова Е. В. Влияние тяжелых металлов (Cd, Cu, Hg) на морфофизиологические показатели у зеленых водорослей Cladophora vagabunda (L.) Hoek и Platymonas arnoldii (Proch.-Lavr.) Matv. // I съезд гидробиологов Молдавии (Кишинев, апрель 1986 г.): Тез. докл. - Кишинев, 1986. - С. 97-99.

38. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос водоемов пересыпи Тилигульского лимана // I Всесоюз. конф. “Акт. пробл. соврем. альгол.”: Тез. докл. - Киев: Наук. думка, 1987. - C. 145-146.

39. Ткаченко Ф. П. Современное состояние макрофитобентоса Днестровского лимана / Мат. YIII съезда Укр. ботан. об-ва: Тез. докл. - Киев: Наук. думка, 1987. - С. 123.

40. Сысоев В. В., Калугина-Гутник А. А., Ткаченко Ф. П. Эколого-биологические особенности Ceramium rubrum (Huds.) Ag. из Черного моря // III научно-практическая конференция Крыма “Вклад молодых ученых и специалистов в решение современных проблем океанологии и гидробиологии”: Тез докл. - Севастополь, 1988. - С. 107.

41. Ткаченко Ф. П., Константинова В. Н. Влияние Cd и Cu на ранние этапы развития и физиологическое состояние клеток Cladophora vagabunda (L.) Hoek // III научно-практическая конференция Крыма “Вклад молодых ученых и специалистов в решение современных проблем океанологии и гидробиологии”: Тез докл. - Севастополь, 1988. - С. 109.

42. Ткаченко Ф. П. Эффективность использования водорослевых удобрений при выращивании овощных культур // Мат. респуб. науч. конф. “Теоретические и прикладные аспекты изучения флоры Молдавии”: Тез. докл. - Кишинев, 1989. - С. 104-105.

43. Ткаченко Ф. П., Ковтун О. А., Грачев Д. Г. Донная растительность Тилигульского лимана Черного моря // Всесоюз. Совещание “Гидробиологич. исслед. в заповедниках СССР”: Тез. докл. - М., 1989. - C. 123-125.

44. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос Березанского лимана Черного моря // Всес. конф. “Заповедники СССР - их настоящее и будущее”: Тез докл. - М., 1990. - Ч. 2. - С. 183-185.

45. Ткаченко Ф. П., Задерей А. В., Андриевский А. М. и др. Экстракты из морских водорослей - заменители основных компонентов в питательной среде при семенном размножении in vitro ели колючей // Всес. конф. “Достижения биотехнологии - агропромышленному комплексу” (Черновцы, 14-18 окт. 1991 г.): Тез. докл. - Черновцы, 1991. - С. 46.

46. Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос заповедной части Тендровского и Ягорлыцкого заливов Черного моря // І з'їзд гідроекологічного товариства України (Київ, 16-19 листопада 1993 р.): Тези доп. - Київ: Наук. думка, 1994. - С. 55.

47. Ткаченко Ф. П. Макрофітобентос Джарилгацької затоки Чорного моря / Х з'їзд Українського ботан. то-ва (Полтава, 22-23 травня 1997 р.): Тез. доп. - Київ: Наук. думка , 1997. - С. 74-75.

48. Ткаченко Ф. П. Влияние условий окружающей среды на качество белкового концентрата зеленой водоросли Enteromorpha intestinalis (L.) Link // Другий з'їзд гідроекол. т-ва України (Київ, 27-31 жовтня 1997 р.): Тез. доп. - Київ, 1997. - Т. 2. - С. 73-74.

49. Ткаченко Ф. П. Систематична структура флори макроскопічних водоростей деяких солонуватоводних чорноморських лиманів / Матеріали XI з'їзду Укр. ботан. т-ва: Тез. доп. (Харків, 25-27 вересня 2001 р.). - Харків, 2001. - С. 397- 398.

50. Ткаченко Ф. П. Макрофітобентос Одеських лиманів (Хаджибейського і Куяльницького) в умовах антропогенного впливу // Науково-практична конференція “Екологічні проблеми водних екосистем та забезпечення життєдіяльності на водному транспорті” (Одеса, 22-23 травня 2001 р.): Тез. доп. - Одеса, 2001. - С. 74-75.

51. Назарчук Ю. С., Ткаченко Ф. П., Шевченко И. М., Тихонова О. В. Сравнительное исследование гепатопротекторных свойств экстрактов липидов из черноморских водорослей // V международная научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых “Экология, человек, общество” (15-17 февр. 2002г., Киев): Тез. докл. - Киев: Политехника, 2002. - С. 136-137.

52. Ткаченко Ф. П. Происхождение и эволюция флоры водорослей-макрофитов лиманов и прилегающей акватории северо-западной части Черного моря // Мат. III междунар. конф. “Актуальные проблемы современной альгологии”: Тез. докл. (Харьков, 20-23 апр., 2005 г.). - Харьков, 2005. - С. 162.

53. Ткаченко Ф. П. Влияние водных экстрактов из морских водорослей на начальные этапы развития твердой пшеницы // Мат. IY Междунар. науч. конф. “Регуляция роста, развития и продуктивности растений”: Тез. докл. (Минск, Беларусь, 26-28 октября 2005 г.). - Минск, 2005. - С. 231.

54. Ткаченко Ф. П. Фітосозологічні аспекти флори макрофітів північно-західної частини Чорного моря // Мат. XII з'їзду Укр. ботан. то-ва: Тез. доп. (Одеса, 15-18 травня 2006 р.). - Одеса, 2006. - С. 266.

55. Ткаченко Ф. П. Редкие виды водорослей низовьев Днестра // Y международная научно-практическая конференция “Эколого-экономические проблемы Днестра” (4-6 окт. 2006 г., Одесса): Тез. докл. - Одесса, 2006. - С. 108-109.

Анотація

Ткаченко Ф. П. Макрофітобентос північно-західної частини Чорного моря (флора, розповсюдження, екологія, перспективи практичного використання). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присв'ячена вивченню закономірностей формуванняя флори водоростей-макрофітів та вищих водних рослин в лиманах і морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Всього в районі дослідження виявлено 256 видів макрофітів, серед них водоростей-макрофітів 206 (Rhodophyta - 77; Chlorophyta - 69; Phaeophyta - 40; Streptophta - 17; Хanthophyta - 3) і 50 - вищих водних рослин. Вони належать до 7 відділів, 12 класів, 38 порядків, 65 родин і 125 родів. Складено конспект флори.

Вперше для українського узбережжя Чорного моря виявлено три нових види водоростей-макрофітів: Enteromorpha kylinii Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kьtz. і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для ПЗЧМ - 9 видів. Зазначено 65 нових місцезнаходжень для 58 видів водоростей-макрофітів. Доповнено діагнози 16 нових та рідкісних макроскопічних водоростей району дослідження. Вперше дані про макрофітобентос відповідних акваторій увійшли в Літописи природи трьох заповідних об'єктів Чорного моря і державного кадастру рослинного світу Одеської області (отримано акти впровадження). Проаналізовано зв'язок альгофлори Чорного моря із флорами суміжних морів: Каспійського, Азовського і Середземного.

Встановлено, що макрофітобентос ПЗЧМ є в основному арктотретичним атлантичним за походженням, але біля 20 % його видів належить до субтропічного середземноморського елемента флори.

З'ясовано, що фізико-географічні та гідролого- гідрохімічні умови ПЗЧМ визначають деякі закономірності розвитку макрофітобентосу. Так, в напрямку з півдня на північ зростає число однорічних і сезонних зимових видів водоростей, збільшується відносна доля рідкісних і полісапробних видів, посилюється роль зелених водоростей, але послаблюється бурих і червоних.

В прикладному плані запропоновані водоростеві екстракти, які проявляють рістстимулюючу для рослин (захищене авторським свідоцтвом) , імуномодулюючу, седативну, бактеріцидну і гепатопротекторну дію.

Ключові слова: макрофітобентос, лимани, море, флористичний склад, тривалість вегетації, частота трапляння, сапробність, забруднення, практичне використання.

Аннотация

Ткаченко Ф. П. Макрофитобентос северо-западной части Черного моря (флора, распространение, экология, перспективы практического использования). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03. 00. 05 - ботаника. Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, 2007. Диссертационная работа посвящена изучению закономерностей формирования флоры водорослей-макрофитов и высших водных растений в лиманных и морских акваториях северо-западной части Черного моря (СЗЧМ). Всего в районе исследования выявлено 256 видов макрофитов, среди них водорослей-макрофитов 206 (Rhodophyta - 77; Chlorophyta - 69; Phaeophyta - 40; Streptophta - 17; Хanthophyta - 3) и 50 - высших водных растений. Они принадлежат к 7 отделам, 12 классам, 38 порядкам, 65 семействам и 125 родам. Составлен конспект флоры.

Впервые для украинского побережья Черного моря выявлено три новых вида водорослей-макрофитов: Enteromorpha kylinii Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kьtz. і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для СЗЧМ - 9. отмечено 65 новых местонахождений для 58 видов водорослей. Дополнены диагнозы 16 новых и редких макроскопических водорослей района исследования. Впервые данные о макрофитобентоса соответствующих акваторий вошли в Летописи природы трех заповедных объектов Черного моря и государственного кадастра растительного мира Одесской области (получены акты внедрения). Проанализирована связь альгофлоры Черного моря с флорами смежных морей: Каспийского, Азовского и Средиземного. Установлено, что макрофитобентос ПЗЧМ являются в основном арктотретичным атлантическим по происхождению, но около 20 % его видов принадлежит к субтропическому средиземноморскому элементу флоры.

Показано, что физико-географические и гидролого-гидрохимические условия района исследования определяют некоторые закономерности развития макрофитобентоса. Так, по направлению с юга на север возрастает число однолетних и сезонных зимних видов водорослей, увеличивается относительная доля редких и полисапробных видов. В донных фитоценозах усиливается роль зеленых водорослей, но снижается роль бурых и красных.

Установлено, что в составе альгофлоре СЗЧМ находятся 93 редких вида водорослей-макрофитов с различной степеню угрозы их существованию. Среди них, по-видимому, исчезнувшими (О) являются 4 вида, к исчезающим (I) отнесено 8 видов, 29 - составляют группу уязвимых (II) видов, а 52 - образуют небольшие и нестабильные популяции редких видов с категорией (III).

Выяснено, что под влиянием разного рода загрязнения ухудшается физиологическое состояние водорослей, что является одной из основных причин сокращения видового состава макрофитов.

В прикладном плане предложены водорослевые экстракты, обладающие ростстимулирующим для растений (защищено авторським свидетельством), иммунотропным, седативным, бактерицидным и гепатопротекторным действием. Ключевые слова: макрофитобентос, лиманы, море, флористический состав, продолжительность вегетации, встречаемость, сапробность, загрязнение, практическое значение.

Summary

Tkachenko F. P. Macrophytobenthos of the northwest part of the Black Sea (flora, distribution, ecology, prospects of practical use). - Manuscript.

Thesis submitted for scientific degree of Doctor of biological sciences by speciality 03.00.05 - botany. Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2007.

Thesis is dedicated to studyng the laws of formation of the flora of algae-macrophytes and higher water plants in estuaries and seawater areas of the northwest part of the Black Sea (NWPBS). Totally 256 species of macrophytes of the researched area were revealed, amound them 206 seaweeds (Rhodophyta - 77; Chlorophyta - 69; Phaeophyta - 40; Streptophta - 17; Хanthophyta - 3) and 50 higher water plants. The abstract of flora was made. For the first time for Ukrainian coast of the Black Sea there have been 3 new species of algae-macrophytes: Enteromorpha kylinii Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kьtz. and Vaucheria hamata (Vauch.) DC, and for NWPBS - 9. 65 new sites for 58 species of algae were determined. Diagnoses of 16 new and rare macroscopical seaweeds of the researched area were added.

For the first time the data about specific structure of algae-macrophytes and higher water plants of corresponding water areas were included to the Annals of the nature of three reserved objects of the Black Sea and state cadastre of plants of Odessa area (sertificates of introduction were presented). Communication of algoflora of the Black Sea with floras of the adjacent seas: Caspian, Azov and Mediterranean were analysed. It was established that the most part of the revealed species were arcto-tertiary by origin and they were similar to the present flora of the Atlantic coast of Europe. But about 20% of them belong to a subtropical Mediterranean element of flora.

It has been shown that physical-geographical and hydrological-hydrochemical conditions of the researched areas define some laws of developing of macrophytobenthos. Thus, in the direction from the south to the north, the quantity of annual and seasonal winter species of seaweeds is growing. The relative share of rare and polysaprobic species is also growing. In bottom biocenosis, the role of green seaweeds increases, whereas the role of brown and red - decreases.

In the applied plan seaweeds extracts stimulating growth of the plants (defended copyright certificate on the invention), having immunogenic, sedative, bactericidal and liverdefend action, have been offered.

Keywords: macrophytobenthos, estuaries, the sea, floristic structure, duration of vegetation, occurrence, saprobility, pollution, practical value.

Размещено на Allbest.ru