Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І ШКІДЛИВІСТЬ ОЇДІУМУ ВИНОГРАДУ НА ПІВДЕННОМУ БЕРЕЗІ КРИМУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ

06.01.11 - фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ШАПОРЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному інституті винограду і вина “Магарач” УААН.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Якушина Надія Альфонсівна, Національний інститут винограду і вина “Магарач”, завідувач відділу захисту та фізіології рослин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Нурмухаммедов Алішер Кахрамонович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії вірусології та імунітету;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ретьман Сергій Васильович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії фітопатології.

Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань.

Захист відбудеться “22” червня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат дисертації розісланий “19”травня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноградарство Південного берега Криму (ПБК) є традиційною галуззю народного господарства і спеціалізується на вирощуванні високоцінних технічних сортів - Мускат білий, Мускат рожевий, Каберне-Совіньон, Вердельо та інших, що використовуються для виробництва унікальних марочних і ординарних вин, що користуються підвищеним попитом. Щорічні втрати врожаю винограду становлять близько 30 %, а при несвоєчасному і неякісному проведенні захисних обробок - 50 % і більше.

Останніми роками відзначено посилення шкідливості на винограді оїдіуму (збудник Uncinula necator (Schwein.) Burr. - сумчаста стадія, або Oidium tuckeri Berkl. - конідіальна стадія). Це насамперед пов'язано з тривалим застосуванням одноманітних фунгіцидів, без дотримання принципу чергування речовин з різних хімічних груп. Уточнення екологічних особливостей розвитку захворювання, його шкідливості, а також пошук нових, більш ефективних фунгіцидів для використання в антирезистентних програмах - актуальне і вимагає якнайшвидшого вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державної науково-технічної програми “Виноградарство 2001-2005 рр.” і входить вона до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного інституту винограду і вина “Магарач” на тему “Удосконалити систему захисних заходів на винограді з метою раціонального використання пестицидів, енергоресурсозберігання, контролю за резистентними расами” (номер держреєстрації 0101U006747).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення екологічних особливостей розвитку захворювання (оїдіуму) на Південному березі Криму й удосконалення системи захисних заходів.

Для досягнення поставленої мети передбачалося: уточнення екологічних особливостей розвитку оїдіуму у південному агрокліматичному районі Криму (південнобережній зоні виноградарства Криму) з метою визначення оптимальних термінів проведення захисних заходів; визначення шкідливості оїдіуму на Південному березі Криму; проведення порівняльного вивчення ефективності дії нових фунгіцидів - окремо і в системі з іншими фунгіцидами; вивчення впливу фунгіцидів нового покоління на виноградну рослину, врожай і якість винограду; оцінка економічної ефективності нових заходів захисту від оїдіуму на винограді.

Об'єкт досліджень: виноградні рослини, збудник оїдіуму, випробовувані фунгіциди, виробничий еталон і неопрацьований контроль.

Предмет досліджень: спосіб захисту винограду від оїдіуму з використанням фунгіцидів нового покоління.

Методи досліджень: фітопатологічний - облік ступеня ураження хворобою, її поширення; польовий - обліки кількості врожаю; лабораторний - визначення вмісту цукрів і титрованих кислот у соку ягід, обрахування розвитку і поширення захворювання, ефективності дії захисних заходів, коефіцієнтів плодоносіння і плодоносності; статистичний - дисперсійний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовано особливості розвитку і шкідливість оїдіуму на Південному березі Криму, доведена можливість ефективного захисту винограду від даного захворювання за застосування нових фунгіцидів Кабріо Топ, в.г., Мікротіол Спеціаль, в.г., Колліс, к.с. (ефективність дії 95,9-100 %). Наведено порівняльну оцінку ефективності різних схем застосування препаратів. Науково обґрунтовані оптимальні терміни і норми застосування фунгіцидів (оптимальні норми застосування: для Кабріо Топа, в.г. - 2 кг/га, Мікротіол Спеціаль, в.г. - 3-4 кг/га, Коллісу, к.с. - 0,4 кг/га). Вивчено вплив застосовуваних фунгіцидів нового покоління на виноградну рослину, врожай і якість винограду. При їхньому ефективному застосуванні різниця у врожаї порівняно з контрольним варіантом становила 25,5-100 %.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані рекомендації виробництву щодо застосування фунгіцидів нового покоління на винограді у захисті від оїдіуму. Виконані дослідження дозволили рекомендувати фунгіциди Мікротіол Спеціаль в.г., Кабріо Топ, в.г., Колліс, к.с. для включення у “Перелік пестицидів, дозволених для застосування на Україні”. Мікротіол Спеціаль і Кабріо Топ дозволені для застосування на винограді в Україні, відповідно в 2004 і 2005 роках. Проведено виробничу перевірку застосування нових фунгіцидів у захисті від оїдіуму в ДП радгосп-завод “Лівадія”. Препарат Кабріо Топ, в.г. застосовується у виноградарських господарствах НВАО “Массандра” щорічно на площі 3000 га. Економічний ефект при застосуванні Кабріо Топа, в.г., становив 384,1 грн/га (стосовно еталонного варіанта).

Особистий внесок здобувача складається у виборі та аналізу спеціальної літератури з теми дисертації, визначенні цілей і задач дослідження, у постановці експериментів, зборі та аналізі отриманих експериментальних даних, розрахунку економічного ефекту від використання фунгіцидів, у впровадженні результатів досліджень у виробництво та підготовці публікацій за матеріалами досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень повідомлені на секції вченої ради Національного інституту винограду і вина “Магарач” (2003-2006 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції в Північно-Кавказькому зональному науково-дослідному інституті садівництва, виноградарства і виноробства, Краснодар, Російська Федерація (2005 р.) і на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених і фахівців (Київ, Інститут захисту рослин, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей, з них 5 - у наукових фахових виданнях і 2 - у матеріалах конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 137 стор. Складається з вступу, огляду літератури, умов, об'єктів і методів проведення досліджень, експериментальної частини, економічної ефективності, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Список використаних літературних джерел включає 154 найменування, у тому числі 42 - закордонних авторів. Робота містить 27 таблиць і 7 малюнків, має 15 додатків.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На основі аналізу і узагальнення літературних даних розглядаються питання поширення і симптоми прояву захворювання, особливості біології збудника, стійкість різних сортів винограду, а також методи захисних заходів. Посилення шкідливості даного захворювання, явище резистентності вимагає пошуку нових високоефективних фунгіцидів, а також удосконалювання системи захисних заходів.

УМОВИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження ефективності застосування препаратів, а також спостереження за розвитком оїдіуму на фоні різних систем і схем захисних заходів проводили на виноградниках ДП радгоспу-заводу “Лівадія” на Південному березі Криму в 2001-2006 рр. У цілому за роки досліджень метеорологічні умови були сприятливими для розвитку винограду. За агрокліматичним районуванням Південний берег Криму - зона виноградарства України, характеризується помірно спекотливим, посушливим кліматом, з м'якою зимою. Серед інших кліматичних районів Криму південнобережний - з найбільшою теплозабезпеченістю. Суми ефективних температур тут досягають 3700-4200 оС, а за червень-вересень (у період дозрівання винограду) - 2600-2800 оС. Період з температурою вище 10 оС продовжується понад 7 місяців. Клімат посушливий. Річна кількість опадів 450 мм. Вегетація виноградних рослин переривається тільки зимовим зниженням температури.

Польові дослідження здійснювали на винограді сорту Вердельо, рік посадки насаджень 1978, схема посадки - 3 х 1,5 м. Культура неукривна, незрошувана. Фор- мування кущів - двоплечий кордон з вільним звисанням приросту. Підщепа - Берландієрі х Рипаріа Кобера 5ББ. Ґрунтовий покрив представлений коричневими гірськими некарбонатними ґрунтами. Механічний склад ґрунту - суглинковий. Вміст гумусу коливається від 1,7 до 2,2 %.

При закладці дослідів ураховували принцип єдиного розрізнення - різні системи захисту від оїдіуму. Формування кущів, навантаження їх вічками і пагонами, методи догляду за рослинами, площа живлення рослин були однаковими для всіх варіантів. У захисті проти оїдіуму випробовували препарати Колліс, к.с., Кабріо Топ, в.г., Мікротіол Спеціаль, в.г. Виробничу перевірку цих фунгіцидів проводили за різними схемами захисту від оїдіуму (табл. 1, 2).

Польові випробування препаратів проводили згідно з “Методичними вказівками щодо державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур” (М.: ВИЗР, 1985). Вид дослідження - польовий мілкоділянковий. Площа одного дослідного варіанта 0,15 га. На кожному варіанті було виділено 60 облікових кущів (три повторності досліду, по 20 облікових рослин у кожній повторності). Розміщення варіантів - рендомізоване, повторностей - методом систематичних повторень. При виробничих випробуваннях площа дослідного варіанта дорівнювала 1,2 га.

Обліки ступеня ураження оїдіумом здійснювали на всіх листках на чотирьох пагонах кожного облікового куща за дев'ятибальною шкалою, облік ступеня ураження всіх суцвіть і грон визначали за п'ятибальною шкалою (Методичні вказівки за системою захисту виноградників Південного берега Криму від шкідників і хвороб (Ялта, 1992). Агробіологічні обліки, визначення маси врожаю і його кондицій, ступеня визрівання лози проводили згідно з “Агротехнічними дослідженнями зі створення інтенсивних виноградних насаджень на промисловій основі” (Новочеркаськ, 1978). Масову концентрацію цукрів у соку ягід визначали за допомогою рефрактометра (ДСТ 27198-87), масову концентрацію титрованих кислот у соку ягід - титруванням 1/3 моль/дм3 розчину NaOH (ДСТ 25555-82).

Таблиця 1 - Схема досліду з вивчення ефективності дії нових фунгіцидів

Таблиця 2 - Схема досліду з вивчення ефективності дії фунгіцидів у системах захисту від оїдіуму

Статистичну обробку експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками з використанням методу дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.О., 1985).

біологічний оїдіум виноград збудник

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗБУДНИКА ОЇДІУМУ НА ПІВДЕННОМУ БЕРЕЗІ КРИМУ

Динаміку розвитку оїдіуму на вегетуючих виноградних насадженнях вивчали на контрольних ділянках (без захисту від оїдіуму) на сортах Вердельо і Мускат чорний.

У 2002 році хвороба розвивалася за типом епіфітотії. Цьому сприяли рясні опади, що випали за короткий термін, та хмарна погода. Розвиток захворювання почався раніше звичайного. Перші візуальні ознаки оїдіуму були виявлені 28 травня. До 11 червня було уражено на всіх кущах 62,5 % листків і 33,6 % суцвіть. На ягодах виявлено міцелій оїдіуму з конідієносцями та спорами - джерелом вторинного зараження. Масове поширення оїдіуму на гронах спостерігали в останні числа липня. В цей період також наростала інтенсивність поширення захворювання і на листках. До 6 серпня на всіх кущах було уражено 93,9 % листків і 98,1 % грон. Розвиток хвороби на листках становив 33,9 %, а на гронах - 52,1 %; хвороба поширювалася по всій довжині пагона. Облік 24 вересня засвідчив, що кількість уражених листків і грон не збільшилася, а розвиток захворювання посилився і був 38,1 % на листках і 61,2 % на гронах (табл. 3)

Таблиця 3 - Поширення і розвиток оїдіуму на Південному березі Криму (ДП радгосп-завод “Лівадія”, сорт Вердельо, 2002-2004 рр.)

Метеорологічні умови 2003 року, з прохолодним квітнем, спричинили затримку початку вегетації винограду приблизно на два тижні. Різкий перехід від прохолодного квітня до жаркого травня сприяв тому, що розпускання бруньок винограду було пізнім. Не спостерігали раннього масового утворення осередкових “прапорових” пагонів (джерел первинної інфекції). Сприятливі температурні умови для вторинного зараження склалися в третій декаді травня. Тому, хоча перші візуальні ознаки розвитку хвороби на листках були виявлені 28 травня, до 11 червня на всіх кущах було уражено лише 10,9 % листків і 0,1 % суцвіть; розвиток оїдіуму був дуже низьким і становив 1,7 % на листках і 0,08 % - на суцвіттях. У червні високі температури сприяли послабленню хвороби. До 24 вересня її розвиток був невеликим: на листках - 5,2 %, на гронах - 11,3 %.

У 2004 році в першій декаді квітня низькі нічні температури повітря призвели до вимерзання близько 30 % вічок на виноградних рослинах. Різкі коливання температури повітря навесні і на початку літа спровокували більш пізнє розпускання бруньок і тривале, нерівномірне цвітіння винограду. Кількість опадів вище норми і велика кількість днів з розсіяним сонячним світлом сприяли сильному розвиткові оїдіуму. Перші одиничні плями вторинного зараження оїдіумом на листках були виявлені 28 травня, масова поява хвороби - 9 червня. 17 червня було уражено 93 % кущів, розвиток захворювання становив 2,1 % на листках, а на суцвіттях прояв захворювання носив одиничний характер і дорівнював 0,03 %. До 15 липня було уражено 100 % кущів, 69,1 % листків і 79, 5% грон. Розвиток хвороби на листках становив 45,3 %, а на гронах - 69,3 %. Надалі спостерігали інтенсивний розвиток патогена на вегетативних органах виноградних рослин. Так, якщо в червні - на початку липня оїдіум розвивався на листках середнього і верхнього ярусу, то наприкінці липня - початку серпня він поширювався по всій довжині пагона, на листках нижнього ярусу (в основному по жилках) і на гребненіжках грон. За станом на 11 серпня кількість уражених листків зросла до 90 %, ураження грон - до 100 %, розвиток хвороби збільшився до 58,2 % на листках і до 87,1 % на гронах.

Вегетаційний період 2005 року на Південному березі Криму був сприятливим для розвитку оїдіуму на винограді. Вивчення динаміки розвитку хвороби в цьому році продовжили у тому ж господарстві на сорті Мускат чорний. Перші візуальні ознаки розвитку оїдіуму на листках були виявлені 23 травня, на гронах - 29 червня. Більш інтенсивне поширення і розвиток захворювання на вегетативних і генеративних органах відбувалися в другій і третій декадах липня та у першій - серпня. Так, якщо шостого липня на контролі (без обробки) патоген заселив 100 % кущів, а ураження листків становило 27,7 % і грон - 31,6 %, то до 8 серпня відсоток уражених листків і грон збільшився приблизно вдвічі, а показник розвитку хвороби - відповідно в 4 і 6 разів. До цього моменту ураження листків досягало 61,4 %, а грон - 63,0%. Показник розвитку оїдіуму був, відповідно, на листках - 14,6 %, на гронах - 30,3%. 12 вересня відсоток уражених листків збільшився до 86,3, а грон - до 88,5; розвиток хвороби був на листках 21,9 %, на гронах - 46,5 %.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що оїдіум на Південному березі Криму інтенсивно проявляється в другій половині вегетаційного періоду і має осінню форму, незважаючи на те, що умови для первинного зараження створюються набагато раніше. Первинне зараження на всіх ділянках виявляли на окремих кущах, незалежно від ступеня розвитку хвороби в попередньому році: як на ділянках, де практично цілком були покриті міцелієм усі пагони на більшості кущів, так і на тих, де спостерігали часткове ураження пагонів на окремих рослинах. У період поширення інфекції хворобу виявляли спочатку на листках верхнього ярусу, потім - на листках середнього ярусу, гронах і гребенях, пізніше - на лозі.

Умови для первинного зараження складаються наприкінці травня. Джерелом первинного зараження є “прапорові” пагони. Розвиватися хвороба починає рано навесні (початок травня), з моменту появи “прапорових” пагонів, на молодих листочках у вигляді міцелію з конідіальним спороношенням. Тому починати захисні заходи треба рано, з 12-15 травня.

Ступінь ураження оїдіумом у початкові періоди вегетації виноградної рослини наростає повільно. Перші візуальні ознаки розвитку хвороби виявляються до цвітіння винограду - наприкінці травня і початку червня. Початок другого періоду в розвитку хвороби (зберігання і поширення інфекції) відзначали щорічно в першій - другій декадах серпня. Створюються сприятливі умови для розвитку грибниці на листках, що знаходяться в умовах часткового або повного затінення, і на відсталих у рості дрібних ягодах. Міцелій гриба із середини серпня стає візуально помітним на всіх зелених органах виноградних рослин.

ШКІДЛИВІСТЬ ОЇДІУМУ НА ПІВДЕННОМУ БЕРЕЗІ КРИМУ

У 2001 і 2003 роках розвиток захворювання був середнім. При цьому втрати врожаю винограду сорту Вердельо досягали 20 %. Розвиток хвороби був епіфітотійним у 2002 і 2004 роках, втрати врожаю досягали 80-100 % (табл. 4).

Таблиця 4 - Втрати урожаю і погіршення його якості при ураженні оїдіумом (ДП радгосп-завод “Лівадія”, сорт Вердельо, 2001-2004 рр.)

* Контроль

При середньому розвитку захворювання кількість грон на кущ не зменшувалася. Втрати врожаю були пов'язані, в основному, з меншою масою грона, через втрати частини ягід, уражених у сильному ступені. При епіфітотійному розвитку захворювання спостерігали насамперед зменшення кількості грон на кущ через втрату частини суцвіть, уражених у сильному ступені. В 2002 році було втрачено 34 % грон, у 2004 році - 26,6 %. Проте основні втрати були пов'язані з утратою середньої маси грона. У відсотковому співвідношенні втрати в середній масі грона становили 69,4 і 100 %. Загальні втрати врожаю дорівнювали 80 і 100 %.

Якість винограду при ураженні оїдіумом також була нижчою, ніж при ефективному захисті від даного захворювання. Масова концентрація цукрів у соку ягід зменшилася в 2001 році від 23 до 19,3; 2002 - від 18,4 до 16,9; 2003 - від 18,5 до 16,1 г/100 см3. Втрати цукру в соку ягід складали 16,1; 8,2 і 13 %. Кондиції винограду були несприятливими для готування високоякісних столових вин.

У середньому за роки досліджень на середньоуражуваному сорті винограду Вердельо втрати врожаю становили 54,4 %. Основним показником у зниженні врожаю також є зменшення середньої маси грона. В середньому втрати складали за цим показником за роки досліджень 51,4%, а за рахунок скорочення кількості грон - 15,9%. Втрати врожаю на сильноуражуваному оїдіумом сорті Мускат білий на Південному березі Криму в епіфітотійному 2006 році становили 100 % (табл. 5).

Таблиця 5 - Врожай винограду та його якість (ДП радгосп-завод “Лівадія”, сорт Мускат білий, 2006 р.)

МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОЇДІУМУ НА ПІВДЕННОМУ БЕРЕЗІ КРИМУ

Розроблено модель сезонного розвитку оїдіуму (разом із Кропіним А.М., Галкіною Е.С., Радіоновською Я.Є.) на основі використання показників середньодобової температури повітря і кількості днів з числом годин сонячного світла (за добу) більше 10.

Отже, умови для наростання інтенсивності захворювання, тобто розвитку його за типом епіфітотії, складаються з третьої декади травня і до початку першої декади липня, що збігається з фазами інтенсивного росту, цвітіння, утворення і початку росту ягід винограду. Починаючи із середини першої декади липня і закінчуючи початком другої декади серпня, створюються умови, що ослаблюють розвиток і поширення оїдіуму як на ягодах, так і на листках винограду. В другій половині серпня і у вересні температурні умови та умови освітленості знову наближаються до сприятливих, і відбувається так названий осінній спалах розвитку оїдіуму.

За вегетацію на ПБК розвивається 14-15 генерацій оїдіуму.

ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ФУНГІЦИДУ КАБРІО ТОП НА ВИНОГРАДІ В ЗАХИСТІ ВІД ОЇДІУМУ

Трирічне (2003-2005) вивчення ефективності дії цього нового фунгіциду проведено як при застосуванні його одного, так і в системі захисту від оїдіуму - у поєднані з іншими фунгіцидами. При вивченні фунгіциду однократність обробок за вегетацію залежно від метеорологічних умов року - від 6 (2003 р.) до 8 (2004 р.), з урахуванням терміну захисної дії препарату - 14 днів. При дослідженні фунгіциду в системах, включали два (2004 р.) і три (2005 р.) обприскування Кабріо Топом, в.г. при загальній кількості обприскувань за вегетацію, рівному семи. На еталонних варіантах загальна кількість обприскувань була такою ж, як у варіантах досліду.

Шість-вісім обприскувань за вегетацію новим фунгіцидом на фоні середнього (2003 р.) і епіфітотійного (2004 р.) розвитку хвороби дозволили ефективно захистити виноградні рослини від оїдіуму - ефективність дії становила 97,3-96,4 % у захисті листків і 99,4-88,7 % у захисті грон (табл. 6).

На листках дослідних варіантів розвиток захворювання в 2003 р. варіював від 0,09 до 0,14 % у разі застосування фунгіциду в нормі витрати препарату 1,5 кг/га і від 0,05 до 0,12 % у разі застосування фунгіциду в нормі витрати препарату 2,0 кг/га. На контрольному варіанті ці показники становили відповідно 1,68-5,16 %. Хоча показники на дослідних варіантах були близькими, однак на початку вегетації винограду (11 червня) різниця в розвитку оїдіуму на листках у варіантах застосування фунгіциду в нормах витрати препарату 1,5 і 2,0 кг/га була істотною (на 95 %-му рівні ймовірності). Розвиток захворювання на варіанті застосування Кабріо Топа, в.г., у нормі 1,5 кг/га (11 червня, після цвітіння винограду) був вищим. Ефективність дії фунгіциду в досліджуваних концентраціях становила відповідно 94,4 і 97,2 %. З необхідністю досягти ефективного захисту від оїдіуму саме у фазах розвитку винограду до і після цвітіння, було зроблено науковий прогноз доцільності використання цього нового фунгіциду в нормі застосування 2,0 кг/га.

У 2004 р. за епіфітотійного розвитку захворювання у варіанті застосування фунгіциду в нормі витрати препарату 2,0 кг/га розвиток хвороби на листках коливався від 0,09 до 2,1 %, а в еталонному варіанті - від 0,08 до 10,7 % (на контрольному варіанті - відповідно від 2,1 до 58,4 %). У рік епіфітотійного розвитку оїдіуму ефективність дії Кабріо Топа, в.г., у нормі застосування 2,0 кг/га, була значно вищою, ніж застосування традиційних фунгіцидів і становила перед збором урожаю 96,4 % на листках і 88,7 % - на гронах.

Аналогічна залежність була встановлена в захисті від оїдіуму грон. У 2003 р. розвиток хвороби на гронах протягом усієї вегетації винограду був найнижчим у варіанті застосування фунгіциду в нормі витрати препарату 2,0 кг/га (табл. 6), тому ефективність дії тут була вище - 99,5 %. При епіфітотійному розвитку захворювання в 2004 р. до середини липня розвиток хвороби на цьому варіанті досліду був дуже низьким - 0,2 %, хоча на контрольному варіанті цей показник уже досяг 69,3 % і навіть на еталонному варіанті він становив 3,2 %. Ефективність дії нового фунгіциду в цей період була 99,7 % (на еталонному варіанті - 94,7 %). І лише в середині серпня, коли на контрольному варіанті розвиток захворювання перевищував 87 %, ефективність дії Кабріо Топа, в.г., у нормі застосування 2,0 кг/га становила 89,0 %. Проте цей показник досить високий (на еталонному варіанті він був істотно нижчим - 87,2%). Ці показники практично не змінилися до збору врожаю (до кінця вересня).

Таблиця 6 - Ефективність Кабріо Топа у захисті від оїдіуму (ДП радгосп-завод “Лівадія”, сорт Вердельо, 2003-2004 рр.)

Ефективний захист листкового апарату і грон рослин дозволив одержати високий урожай винограду високої якості. В 2003 р., за сприятливім для винограду умовах вирощування, на дослідних варіантах був отриманий урожай 12,8 кг з куща, такий як на еталонному варіанті - 12,1 кг/куща, різниця - в межах помилки досліду. На контрольному варіанті був зібраний урожай 9,8 кг із куща, тобто на варіанті застосування Кабріо Топа, в.г. у нормі 2 кг/га, урожай становив 130,6 % від контрольного варіанта. Якість винограду - співвідношення масової концентрації цукрів у соку ягід до масової концентрації титрованих кислот - оптимальною була в дослідному й еталонному варіантах. На контролі масова концентрація цукрів у соку ягід була низькою і дорівнювала 16,1 г/100 см3; у дослідному й еталонному варіанті вона становила 18,4-18,5 г/100 см3. У 2004 р. врожай був отриманий менший порівняно з 2003 р. У цей рік потенційна продуктивність рослин була нижчою: кількість суцвіть на кущ становила 58,7-59,5 %. На період збирання врожаю на контрольних кущах було в середньому 43 грони, однак усі ягоди були сухі через ураження оїдіумом. На дослідному й еталонному варіантах зібрано по 7,9-7,8 кг з куща винограду доброї якості, масова концентрація цукрів у соку ягід була високою (18,5-18,8 г/100 см3).

У середньому за два роки досліджень ефективність нового фунгіциду Кабріо Топа, в.г. у нормі застосування 2,0 кг/га у захисті від оїдіуму при середньому і епіфітотійном розвитку даного захворювання становила 96,1-97,9 % у захисті листкового апарату і 89,9-100 % - у захисті грон.

Застосування Кабріо Топа, в.г. у системі, при чергуванні з іншими фунгіцидами (загальна кількість захисних обробок - 7 за вегетацію), при епіфітотійному (2004 р.) і середньому (2005 р.) розвитку захворювання було ефективним. Два обприскування Кабріо Топом, в.г. проведені в найважливіші фази розвитку винограду - до і після цвітіння - в нормі застосування 2 кг/га дозволили стримати розвиток хвороби в 2004 р. на листках на рівні 0,06 % (облік у середині червня). Це було на рівні еталонного варіанта (різниця в межах помилки досліду при 95 %-му рівні ймовірності).

Ефективність дії системи захисту на цей період становила 97,1 % і була на рівні еталонного варіанта. У 2005 р. було підряд проведено три обприскування Кабріо Топом, в.г. у нормі застосування 2 кг/га, починаючи з фази розвитку виноградної рослини до цвітіння. Ефективність дії системи захисних заходів становила в захисті листкового апарата 95,5 % у середині червня і 99,2 % - у середині липня. Грони в цей період були захищені з ефективністю 99,8 %. У цілому ці показники були не набагато кращими, ніж на еталонному варіанті, де ефективність дії в захисті листків становила 95,9-93,3 %, а в захисті грон - 99,4 %.

У цілому схема захисту, більше насичена Кабріо Топом, в.г. була ефективніш, ефективність дії становила 95,9-99,2 % у захисті листків і 99,5-99,8 % - у захисті грон. Урожай винограду був ефективно захищений.

За підсумками випробувань новий фунгіцид Кабріо Топ, в.г. у 2005 р. включений у „Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” для захисту від оїдіуму і мільдью на винограді (у нормі застосування 2,0 кг/га) з максимальною кратністю застосування, рівною трьом. Оптимально застосовувати Кабріо Топ, в.г. у захисті від оїдіуму до і після цвітіння винограду, у фази розвитку виноградних рослин, найбільш уразливих для ураження даним захворюванням.

ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ФУНГІЦИДУ КОЛЛІСА НА ВИНОГРАДІ В ЗАХИСТІ ВІД ОЇДІУМУ

Вивчення нового фунгіциду Колліс, к.с. проводили у період середнього (2001 р.) і епіфітотійного (2002 р.) розвитку захворювання.

Розвиток хвороби на контрольному варіанті досяг 24,7 % на листках і 21 % на гронах при середньому розвитку хвороби в 2001 р. і 33,9 і 52,1 % відповідно на листках і гронах у 2002 р. (табл. 7).

У рік середнього розвитку захворювання (2001 р.) варіанти, на яких проводили захист від оїдіуму Коллісом, к.с. вигідно відрізнялися від еталонного варіанта. Тут показник “розвиток захворювання” як на листках, так і на гронах був набагато нижчим, ніж у еталонному варіанті, починаючи вже з фази розвитку виноградної рослини “після цвітіння”. Саме тут відзначено і розходження між нормами застосування нового фунгіциду: Колліс, к.с. у нормі застосування 0,4 кг/га значно краще стримував розвиток оїдіуму, ніж у разі застосування в нормі 0,3 кг/га (різниця істотна при 95 %-му рівні ймовірності). Розвиток захворювання на листах при застосуванні Колліса, к.с. у нормі 0,3 кг/га становила 0,69 % у середині червня; 0,85 % - у середині липня і 1,01 % - перед збиранням врожаю, у вересні. Цей показник при застосуванні Колліса, к.с. у нормі 0,4 кг/га становив відповідно 0,36; 0,51 і 0,66 % (у контролі - 3,91; 19,6 і 24,7 %). Така ж залежність відзначена й у розвитку захворювання на гронах. Ефективність дії нового фунгіциду на гронах дорівнювала: при нормі 0,3 кг/га - 99,5 % у середині червня; 99,1 % - у середині липня і 97,8 % у вересні; при нормі 0,4 кг/га - відповідно 99,8; 99,7 і 98,2 %.

Таблиця 7 - Ефективність Колліса в захисті від оїдіуму (ДП радгосп-завод “Лівадія”, сорт Вердельо, 2001-2002 рр.)

Шестиразове застосування Колліса, к.с. протягом вегетації як у нормі 0,3 кг/га, так і в нормі 0,4 кг/га, дозволило ефективно стримувати розвиток захворювання. На дослідних варіантах розвиток хвороби на листках не перевищував одного відсотка, а на гронах він був не більше 0,5 %. Ці показники були нижчими, ніж в еталонному варіанті. Тому й ефективність дії Колліса, к.с. була вищою, ніж ефективність дії еталонних фунгіцидів - вона становила 95,9-99,9 % на листках і 97,9-100 % на гронах наприкінці вегетації винограду.

У епіфітотійний 2002 рік була підтверджена вища ефективність Колліса, к.с. при нормі 0,4 кг/га. Розвиток захворювання на листках у цьому варіанті досліду не перевищував 1,11 %, на гронах - 0,6 %, а ефективність дії становила: на листках - 96,7 % у середині червня; 99,4 % - у середині липня; 99,2 % - 5 серпня і 99,9 % - 24 вересня; на гронах - відповідно 99,9; 99,4; 99,9 і 100 %.

Надійний захист від хвороби дозволив одержати високий урожай винограду доброї якості. У 2001 році врожай у цілому по всіх варіантах був нижчим приблизно в два рази, ніж у 2002 році через більш низьку потенційну продуктивність рослин, однак якість винограду була вищою.

Масова концентрація цукрів у соку замість звичайних, традиційних 18,0-19,5 г/100 перевищувала 23 г/100 см3. З одного куща винограду на дослідних варіантах було зібрано 3,9 кг винограду, тобто на 34,5 % більше, ніж на контрольному варіанті.

Особливо велика різниця в кількості збереженого врожаю на дослідних і контрольних варіантах була в епіфітотійному 2002 році, вона дорівнювала 5,7 кг/куща. Потенційна продуктивність рослин була цього року вищою і повною мірою реалізована рослинами на дослідних і еталонних варіантах. У 2002 році на контрольному варіанті врожай був некондиційним - при нормативах цукристості 18,0-19,5 цей показник становив 16,9 г/100 см3.

У середньому за два роки досліджень одержана висока ефективність нового фунгіциду Колліс, к.с. у захисті від оїдіуму. Ефективність дії Колліса, к.с. у нормі застосування 0,4 кг/га (порівняно з нормою застосування 0,3 кг/га) була дещо вищою. Вона становила в середині червня 94,4 %; у середині липня 98,1 %; у середині вересня, перед збором урожаю - 98,2 % у захисті листкового апарату рослин; у захисті грон - відповідно 99,8; 98,9 і 99,4 %.

Триразове обприскування за вегетацію Коллісом, к.с. у системі, при чергуванні з іншими фунгіцидами дозволило надійно захистити рослини винограду від оїдіуму - ефективність дії в епіфітотійний 2005 рік становила на дослідному варіанті перед збором урожаю відповідно 96,0 і 98,2 % на листках і гронах (в еталонному варіанті - 91,9 і 98,4 %). Урожай був добре захищений. При застосуванні Колліса, к.с. у системі три обприскування за вегетацію виноградної рослини, з куща в середньому було зібрано 5,6 кг винограду. Масова концентрація цукрів у соку ягід становила 23 г/100 см3 при масовій концентрації титрованих кислот 5,0 г/дм 3. Кондиції зібраного врожаю дозволили використовувати його для високоякісної продукції.

ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВОГО ФУНГІЦИДУ МІКРОТІОЛ СПЕЦІАЛЬ НА ВИНОГРАДІ В ЗАХИСТІ ВІД ОЇДІУМУ

Вивчення ефективності дії нового фунгіциду Мікротіол Спеціаль, в.г. проводили при слабкому (2003 р.) і при епіфітотійному (2004 р.) розвитку оїдіуму. Це дозволило виявити основні особливості дії фунгіциду, які полягають у тому, що при слабкому і середньому розвитку захворювання можливе його ефективне застосування протягом усього вегетаційного періоду; ефективність дії препарату в даному випадку становить 92,0-100 % (табл. 8). У 2003 році розвиток захворювання коливався на контрольному варіанті від 1,68 у червні до 5,16 % у вересні на листках і від 0,08 до 11,3 % на гронах. При застосуванні Мікротіол Спеціаль, в.г. у нормі 3 (два перших обприскування) - 4 кг/га розвиток захворювання на листках був 0,06 % - у середині червня; 0,09 % - у середині липня; 0,16 % - у серпні і 0,18 % - у середині вересня. Ефективність дії дорівнювала - відповідно 96,2; ...