Розробка та застосування засобів специфічної профілактики сказу тварин

З метою з'ясування ефективності імунізації лисиць проведено контрольний відстріл цих тварин, проте в невеликій кількості. Із досліджених в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини за методом ІФА через 1,5-2-місяці після вакцинації 42 проб сироваток крові відстріляних тварин в 33-х виявлені специфічні до вірусу сказу антитіла. Кількість позитивно реагуючих склала - 78,6%. Титри вірусоспеціфічних антитіл коливались від 0,06 до 4,4 МО. При наступному через 2,5-3 місяці від початку імунізації позитивно реагуючими були лише 31,25% з титром антитіл 3,6-0,14 МО, що вказувало на поступове зниження напруженості імунітету.

Що стосується епізоотичної ситуації щодо сказу тварин після застосування Рабівак ХТТ у Полтавській області, встановлено зменшення на 76 неблагополучних пунктів і на 103 випадки захворювання на сказ порівняно з 2003 роком. В той же час спостерігалась тенденція їхнього зростання наприкінці року, що пояснюється зменшенням імунної популяції тварин за рахунок приплоду, а також зниженням напруженості поствакцинального імунітету, що вказує на необхідність проведення вакцинації диких м'ясоїдних два рази на рік (восени в період гону і весною для охоплення вакцинацією підростаючого молодняка).

Удосконалення технології виготовлення вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної із штаму Щелково-51. Незважаючи на те, що на сьогодні запропоновано ряд інактивованих антирабічних засобів профілактики сказу, що широко використовуються ветеринарною медициною, проблема створення ефективних вакцин залишається актуальною не тільки щодо їх ефективності, а багатьох технологічних аспектів. На Державній Сумській біофабриці з 1997 року виготовляється вакцина антирабічна інактивована суха культуральна з штаму Щелково-51, яка була впроваджена замість знятої з виробництва тканинної Рабівак-Ф. У процесі виготовлення цієї вакцини нами зроблено аналіз технологічних процесів із застосуванням виробничого штаму Щелково-51, різних клітинних систем для його репродукції і напрацювання напівфабрикатів, на підставі якого внесені зміни щодо технології виробництва. Перш за все, за результатами вибору тест об'єкту для культивування і накопичення вихідної для виготовлення вакцини біомаси штаму Щелково-51 встановлено, що більш чутливою і продуктивною є ролерна моношарова культура перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, в якій титр інфекційності був досить стабільним на рівні 7,0-7,3 lg МЛД50/0,03 мл і перевищував цей показник в культурі клітин ПС на 1,5 lg, Vero - 2,3 lg, MDСK - 2,1 lg, Frhk - 1,7 lg i BHK-21/13 - 0,6 lg МЛД50/0,03 мл, а в первинно трипсинізованих культурах ФЕП і ФЕК - на 3,4 і 3,6 lg МЛД50/0,03мл. До того ж, ролерний спосіб культивування клітин і вірусу виявився продуктивнішим у 2 рази внаслідок накопичення його біомаси порівняно із стаціонарним (у матрасах), а також виключення із технологічного процесу вирощування моношарової культури інтактних клітин для зараження вірусом за рахунок запропонованого способу зараження суспензії клітин при висіві в ролерні бутлі.

Встановлений факт високої репродуктивної здатності штаму в перещеплюваних клітинах ВНК-21, клон 13/04, і удосконалена технологія зараження клітин та культивування штаму Щелково-51 має важливе практичне значення щодо зниження виробничих і енергетичних витрат.

На підставі аналізу засобів і методів з інактивації біомаси, що містить вірус сказу, перед нами постало завдання щодо вибору найбільш ефективного інактиватора. На моделі культурального вірусу у порівняльному аспекті була вивчена інактивуюча дія фенолу, формальдегіду, теотропіну, етанолу та в-про-піолактону при трьох температурних режимах (4-10С, 20-22С, 37±0,5С). Повна інактивація вірусу за 24 години при 4-10С, найбільш оптимальній температурі, яка не впливала негативно на його антигенну активність, досягалась за допомогою 0,025% в-пропіолактону, що підтверджено відсутністю залишкової вірулентності у трьох послідовних пасажах шляхом інтрацеребрального зараження мишей інактивованим матеріалом. 0,75% фенол також забезпечував при цьому температурному режимі інактивацію штаму Щелково-51 вірусу сказу, проте, оскільки він, за даними Стогова Л.С. з співавт. (1975), в поєднанні з неоптимальним температурним фактором може згубно відбиватись у процесі збереження на імуногенності, а також у зв'язку з досить вираженими його подразнюючими властивостями для вакцинованих тварин, ми зупинили свій вибір на в-пропіолактоні. Він не впливав на антигенну структуру інактивованого вірусу. Активність антигену з інактивованого в-пропіолактоном вірусу була високою і забезпечувала індукцію вірусонейтралізуючих антитіл на рівні 5,7 log2. Титр вірусоспецифічних антитіл у тварин, щеплених зразками вірусу, інактивованого 0,75% фенолом; 0,3% формальдегідом; 0,1% теотропіном і 40% етанолом, був на рівні 5,6; 5,4; 4,8; і 5,0 log2, відповідно, що вказує на деяке зниження антигенної активності, особливо зразків, інактивованих теотропіном і етанолом.

Одним із важливих аспектів наших досліджень щодо удосконалення технології з виготовлення інактивованої вакцини було визначення залежності її імуногенних властивостей від форми випуску біопрепарату. Як відомо, терміни придатності рідкої вакцини недовготривалі і залежать від способу консервації, для чого використовують різні речовини або їхні суміші. Проте без належного температурного режиму не досягається довготривале збереження. Сублімаційне висушування значно розширює температурний діапазон збереження і транспортування вакцин. Однак ліофільне висушування знижує імуногенність інактивованого вірусу сказу і потребує використання захисних речовин. Нами випробувані у порівняльному аспекті захисні властивості суміші з 7,5% сахарози + 1,5% желатину + 0,03% агара; 7,5% сахарози + 1,5% желатину + 1% пептону; 7,5% сахарози + 1,5% желатину; 1% пептону та знежиреного молока. Найбільш вираженими стабілізуючими властивостями імуногенності вакцини як у процесі висушування, так і збереження впродовж 12 місяців мали сахарозо-желатинова, сахарозо-желатино-агарова та сахарозо-желатино-пептонна суміші. Титри вірусонейтралізуючих антитіл у мишей, щеплених ліофілізованими зразками вакцини під захистом зазначених сумішей, фактично були на рівні щеплених рідкою вакциною. Однак імуногенна активність останньої навіть при збереженні у замороженому стані при мінус 20 єС вже через 9 місяців знижувалась майже вдвічі, а через рік - у чотири рази. На підставі отриманих результатів було скомпоновано захисне середовище для стабілізації імуногенних властивостей інактивованої вакцини у процесі висушування, збереження і транспортування на розчині 0,44% двозаміщеного та 0,99% однозаміщеного калію фосфорнокислого (деклараційний патент на корисну модель 9060 від 15.09.2005 р.).

За результатами досліджень внесені зміни до інструкції з виготовлення і контролю вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної з штаму Щелково-51 як доповнення № 1 і № 2, що затверджені директором біофабрики 12 вересня 2002 р. і 7 липня 2003 р., котрі передбачають культивування штаму Щелково-51 в перещеплюваній культурі клітин ВНК-21/13, використання культуральної вірусовміщуючої біомаси для виготовлення вакцини з титром інфекційності не нижче 5 lg МЛД50/0,03 мл, його інактивації та склад захисного середовища для висушування вакцини. Ці зміни включені до ТУ У 46.15.254-97 і затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 27 грудня 2004 р.

Виготовлені за удосконаленою технологією зразки вакцини (рідкої і сухої) випробувані на імуногенність на мишах, собаках, вівцях і молодняку великої рогатої худоби. Результати цього досліду показали, що вакцина забезпечувала формування напруженого імунітету у білих мишей, який був тотожним з тим, що отримували при застосуванні сухої Рабівак-Ф і вакцини культуральної з штаму Щелково-51, інактивованого 0,75% фенолом. Зразки рідкої і сухої вакцини викликали активну індукцію вірусонейтралізуючих антитіл, які виявлялись у сироватках крові мишей на 7 добу після щеплення (у титрі 4,6 log2), а після повторного введення вакцини через 28 діб підвищувались на 1-1,5 log2. Рівень вірусонейтралізуючих антитіл корелював зі стійкістю мишей до інтрацеребрального зараження штамом CVS фіксованого вірусу сказу. Вакцина виявилась нешкідливою: при підшкірному введенні 0,5 мл вакцини тварини залишались живими. У місці введення вакцини ніяких змін, як-то набряк чи запалення не спостерігали.

Результати випробування вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної зі штаму Щелково-51 на собаках підтвердили її високу імуногенність. Привертає увагу те, що інактивована вакцина в дозі 2 мл індукувала утворення на 7 добу вірусонейтралізуючих антитіл у титрі 3,2 log2. Проте після повторного введення через 24 доби він підвищувався до 6,6 log2. Оптимальною дозою для собак є 2-3 мл (в залежності від маси тварин), яка при дворазовому щепленні забезпечувала імунітет впродовж 12 місяців. Імуногенність розробленої нами вакцини перевірена також на вівцях і молодняку ВРХ, у яких при дворазовому введенні у дозах 3 і 5 мл вона створювала імунітет з рівнем вірусонейтралізуючих антитіл 5,8-6,8 log2.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що удосконалена технологія виробництва вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної зі штаму Щелково-51 дозволяє виготовляти високоактивний в імуногенному відношенні, нешкідливий для тварин, безпечний для довкілля (внаслідок відсутності живого збудника) біопрепарат, який не поступається застосовуваним до цього часу Рабівак-Ф і вакцини з штаму Щелково-51, інактивованого фенолом.

У відповідності з нормативною документацією, затвердженої Державним департаментом ветеринарної медицини, до якої внесені відповідні зміни, в умовах Державної Сумської біофабрики виготовлено 5638572 дози, у тому числі у 2005 році - 1717000 доз вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної з штаму Щелково-51. Усі серії перевірені на стерильність, нешкідливість та імуногенність на білих мишах. За результатами державного контролю вони визнані придатними для використання. З них на 01.01.2006 року реалізовано 5465116 доз 183 серій. Ні на одну з них не надійшло рекламацій.

Корекція поствакцинального антирабічного імунітету. Останнім часом у біотехнології сформувались два напрямки розвитку засобів імунологічного захисту: продовжуються і розширюються зусилля щодо створення ефективних в імуногенному відношенні вакцин і одночасно швидко розвивається новий розділ з регуляції імунологічної реактивності за допомогою неспецифічних препаратів - імуномодуляторів. Багатообіцяюча сукупність біологічних захисних факторів, що відносяться до основних категорій специфічного і неспецифічного (природного) імунітету, зараз розглядається як єдиний комплекс. Оскільки ступінь захисту ЦНС від вірусу сказу надзвичайно зростає з підвищенням вмісту вірусонейтралізуючих антитіл, є необхідність у прискоренні їхньої індукції. Зважаючи на те, що при вимушеній антирабічній імунізації можуть бути щепленими тварини з не- діагностованими порушеннями імунної системи, які супроводжуються пригніченням функції макрофагів, презентувати антиген імунокомпетентним клітинам, утворення цитотоксичних Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, від яких залежить синтез вірусоспецифічних антитіл, є одним із завдань досліджень було вивчення імунної відповіді у тварин із різним станом імунної системи.

У трьох господарствах Сумської області були сформовані групи корів, стан імунітету яких оцінювали за рівнем імуноглобулінів та альбуміно-глобулінового співвідношення. Перший гурт складався з корів з дефіцитним станом імунітету, у яких рівень імуноглобулінів не перевищував 12-17%, а альбуміно-глобулінове співвідношення було 1,1; другий - з частковим імунодефіцитом - рівень імуноглобулінів не перевищував 18-22%, а альбуміно-глобулінове співвідношення було в межах 0,8-1.0 і третій - з нормальним станом імунітету (рівень імуноглобулінів сягав вище 22%, а альбуміно-глобулінове співвідношення менше 0,8. Кожний гурт корів був розділений на 2 групи, одній з яких щепили підшкірно дворазово з інтервалом 10 діб вакцину антирабічну інактивовану суху культуральну з штаму Щелково-51 у дозі по 5 мл, другій - вакцину водночас з введенням ліпополісахаридного комплексу, виготовленого нами на Державній Сумській біофабриці шляхом лужного гідролізу культури штаму КМІЕВ-11 Bac. аlvei, з розрахунку 7 мг/кг маси тварин. За імунологічним дослідженням на мишах і цуценятах встановлено, що ЛПС КМІЕВ-11 нешкідливий для тварин при пероральному і підшкірному введенні, має виразні імунопотенціюючі властивості. В організмі тварин ліпополісахаридний комплекс КМІЕВ-11 стимулював функцію імунокомпетентних клітин, призводив до зростання загальної кількості лімфоцитів у середньому на 1,8±0,5%, Т- і В- лімфоцитів на 43,2 і 72,4%, відповідно, а також значно активізував фагоцитоз. Фагоцитарне число та фагоцитарний індекс підвищувались на 5,29 та 263%.

За імунологічним аналізом зразків крові у наших дослідах встановлено, що антирабічна вакцина активізувала в організмі щеплених корів гематологічні попередники незалежно від стану імунної системи до 33,4% порівняно з показниками контрольних (не імунізованих груп). Фагоцитарне число підвищувалось на 5,4 одиниць, а фагоцитарний індекс зростав в середньому на 235%, хоча у корів з імунодефіцитним станом ці показники імунної відповіді фактично досягали максимального рівня лише на 60 добу, в той час як у тварин з нормальним станом імунітету - на 28-30 добу. При щепленні вакцини водночас з ЛПС КМІЕВ-11 фагоцитарне число та фагоцитарний індекс були значно вищими, що вказує на модулюючі властивості на макрофагальну ланку імунної відповіді організму корів: на 7 добу зростав показник кількості нейтрофілів до 17-18%, а через 28 діб він перевищував останній у контрольних тварин у 4-5,5 разів.

Між тим основним показником імуномодулюючого ефекту ЛПС КМІЕВ-11 при одночасному введенні з вакциною було більш виражене збільшення Т- і В-лімфоцитів, кількість яких зростала на 47 і майже на 90% порівняно з контролем, що корелює з продукцією вірусонейтралізуючих антитіл, титр яких у корів з нормальним станом імунної системи був на рівні 5,4 log2 на сьому добу і досягав максимуму (7,0 log2) через 28 діб після щеплення.

У корів з імунодефіцитним станом введення вакцини водночас з ЛПС КМІЕВ-11 забезпечувало більш ранню індукцію вірусонейтралізуючих антитіл, які встановлені вже на 7 добу у титрі 3,4-3,6 log2 , в той час як при щепленні однієї вакцини їхній показник досягав цього рівня лише на 60 добу. До того ж, титр антитіл на рівні 3,0 log2 утримувався у цих тварин до 10 місяців, після чого поступово знижувався до 2,5 log2 через 12 місяців і майже до мінімуму - 0,9±0,5 log2 через 15 місяців від початку імунізації. Отримані дані свідчать, що у корів з імунодефіцитним станом слабкіше виражена протективна відповідь на щеплення антирабічної вакцини і через 10 місяців вони можуть бути сприйнятливими до вірусу сказу.

У тварин, яким вводили вакцину одночасно з ЛПС КМІЕВ-11, встановлена суттєва активізація клітинної популяції імунної системи і продукції вірусонейтралізуючих антитіл, титр яких був вищим на 1,5-2 log2 порівняно з щепленими однією вакциною. У корів з імунодефіцитним станом імунна відповідь на щеплення вакцини і ЛПС КМІЕВ-11 була більш продуктивною, хоча титр вірусонейтралізуючих антитіл і не досягав рівня показників у тварин з нормальним станом імунної системи. Однак за рахунок ЛПС КМІЕВ-11 спостерігався позитивний ефект щодо індукції захисного титру вірусоспецифічних антитіл уже на 7 добу від початку імунізації, рівень яких становив 5,0 log2 і утримувався (±0,5 log2) впродовж року (термін спостереження).

Отримані результати свідчать, що застосування ЛПС КМІЕВ-11 підвищує імунний захист та макрофагальну ланку імунної відповіді у тварин з імунодефіцитним станом і дозволяє здійснювати корекцію поствакцинального антирабічного імунітету шляхом активації функції популяції клітин імунної системи у щеплених вакциною тварин. Ліпополісахаридний комплекс КМІЕВ-11 в організмі тварин з імунодефіцитним станом відновлює функцію імунокомпетентних клітин, вирівнює та підсилює процеси імуногенезу у поствакцинальний період. Імунологічна перебудова організму великої рогатої худоби при щепленні вакциною антирабічною інактивованою сухою культуральною з штаму Щелково-51 водночас з ЛПС КМІЕВ-11 супроводжується підвищенням функціональної активності макрофагів, Т- і В- лімфоцитів та більш високою продукцією вірусонейтралізуючих антитіл, поліпшенням антиоксидантного статусу тварин та інших показників неспецифічної резистентності.

Отже, нами на підставі науково-теоретичного обґрунтування і експериментальних досліджень створені та рекомендовані до застосування жива антирабічна культуральна вакцина (Рабівак ХТТ) для оральної імунізації диких м'ясоїдних та удосконалена технологія виготовлення вакцини антирабічної інактивованої сухої із штаму Щелково-51, розроблено засіб для корекції поствакцинального антирабічного імунітету у тварин з імунодефіцитним станом.

На запропоновані засоби специфічної профілактики сказу тварин підготовлена і затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини України нормативна документація, за якою на Державній Сумській біофабриці налагоджене їхнє серійне виробництво.

Висновки

сказ імуномодулятор поствакцинальний вірус

1. На підставі аналізу епізоотичної ситуації щодо сказу тварин у світі та в Україні визначені основні особливості та тенденції розвитку епізоотичного процесу в сучасний період і головні фактори, що визначають ризики виникнення, розповсюдження та контролю цього зооантропонозу, зокрема регуляції популяції диких тварин та вакцинації.

Експериментально обґрунтована і технологічно розроблена жива культуральна вакцина для імунізації диких м'ясоїдних. Удосконалено технологію виготовлення антирабічної інактивованої культуральної вакцини для щеплення свійських тварин, запропоновані препаративні форми і дози їхнього застосування, а також засоби корекції імунітету у щеплених тварин.

2. Тенденція поширення сказу серед тварин залежить від зональних природно-географічних особливостей території України, заселення популяцій диких м'ясоїдних, в першу чергу рудої лисиці, яка є основним резервуаром інфекції, проведення системної та регулярної вакцинації шляхом застосування препаратів з різною імуногенністю.

З 1994 року по 2004 рік більше, ніж у три рази збільшилась загальна кількість випадків реєстрації уражених сказом тварин, у тому числі свійських, що обумовлюється збудником хвороби природного типу.

3. Перебіг сказу тварин в Україні носить стаціонарний ензоотичний характер. За 11-річний період підвищення епізоотичної напруженості щодо сказу обумовлено активізацією природних і зростаючим збільшенням ландшафтних осередків захворювання на сказ свійських м'ясоїдних і сільськогосподарських тварин в приміських і сільських місцевостях. Спостерігається стале сезонне збільшення числа захворювань на сказ без вираженої циклічності епізоотії.

4. Розроблена жива культуральна вакцина Рабівак ХТТ з атенуйованого штаму НФ-2 вірусу сказу, репродукованого в ролерній культурі перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, з інфекційною активністю не нижче 5,0 lg МЛД50/0,03 мл, що вміщує 2% пектину, апатогенна для лабораторних і м'ясоїдних тварин при внутрішньом'язовому, підшкірному та пероральному введенні.

5. Препаративна форма Рабівак ХТТ для перорального застосування, що являє собою блістер-принади, в яких вакцина в дозі 5 мл в пакетах із полівінілхлоридної плівки заключена в брикети з шматочків м'яса або риби, здобрених рибним або м'ясо-кістковим борошном, забезпечує створення напруженого імунітету (титр вірусонейтралізуючих антитіл 6,4-6,8 1оg2) у тварин впродовж 8 місяців.

6. Виробничий штам Щелково-51С вірусу сказу, отриманий шляхом адаптації культивуванням у культурі перещеплюваних клітин, що використовується для виготовлення інактивованої антирабічної вакцини, має високу інфекційну активність 7,0 lg МЛД50/0,03 мл і забезпечує максимальне накопичення вірусу на 3-4 добу.

7. Зараження суспензії перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, при висіві в ролерні культуральні бутлі, дозволяє скоротити термін отримання вихідної для виготовлення препарату вірусовміщуючої сировини на час, котрий витрачається на вирощування моношарової культури клітин (4-6 діб).

8. Удосконалена технологія виготовлення вакцини антирабічної інактивованої культуральної сухої з штаму Щелково-51 вірусу сказу, репродукованого в ролерній моношаровій культурі перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, та інактивованого в-пропіолактоном, дозволяє виготовляти екологічно безпечний для довкілля препарат, який має високу профілактичну ефективність (100%) і не поступається живій вакцині.

9. в-пропіолактон в кінцевій концентрації 0,025% забезпечує повну, без залишкової інфекційності, інактивацію вірусу сказу при температурі 4-10 °С і експозиції впродовж 24 годин порівняно з 0,75% фенолом, для якого цей термін складає 48 годин.

10. Сублімаційне висушування інактивованої вакцини під захистом сахарозо-желатинової чи сахарозо-желатино-агарової суміші у співвідношенні 2:1 ефективно стабілізує її вихідні імуногенні властивості. Включення до складу живої вакцини 2% яблучного пектину захищає вакцинний вірус від дії шлункових ферментів i дозволяє зменшити його імунізуючу дозу при оральному введенні препарату.

11. Розроблені технології виготовлення вільних від сторонньої мікрофлори, нешкідливих для тварин, високо активних живої та інактивованої культуральних антирабічних вакцин забезпечують збереження їх імуногенності впродовж 12 місяців. Імунітет у щеплених ними тварин виробляється з 12 i 7 доби відповідно після вакцинації i триває 8 i 12 місяців (термін спостереження).

12. Застосування ліпополісахаридного комплексу КМІЕВ-11, виготовленого iз штаму Вас. alvei, при вакцинації тварин проти сказу проявляє імунореабілітуючу та імунопотенціюючу дію на імунну систему, активізує як специфічні, так i неспецифічні фактори резистентності організму у тварин з імунодефіцитним станом, підвищує імунну відповідь на антирабічну вакцину, що супроводжується більш високою продукцією вірусонейтралізуючих антитіл (на 1,5-2,0 log2), зростанням Т- i В- лімфоцитів на 9% i 7% відповідно фагоцитарного числа на 3,4% та фагоцитарного індексу на 1 одиницю порівняно з вакциною.

13. Розроблені і затверджені регламенти промислового виготовлення живої культуральної вакцини Рабівак-ХТТ (ТУ У 24.4.00483004.668-2002) та вакцини антирабічної інактивованої культуральної сухої з штаму Щелково-51 вірусу сказу (ТУ У 46.15.254-97), що впроваджені у виробництво на Державній Сумській біофабриці, за якими на 01.01.2006 р. реалізовано 1884022 i 5465116 доз, відповідно.

Пропозиції виробництву.

Розроблені, затверджені та впроваджені у виробництво:

1. Жива антирабічна культуральна вакцина Рабівак ХТТ для оральної імунізації диких м'ясоїдних тварин. Реєстраційне посвідчення № 0489-04-059-04 видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 24 жовтня 2004 року.

1.1. Інструкція з виготовлення і контролю Рабівак ХТТ. Затверджена директором Державної Сумської біофабрики і узгоджена в Державному науково-дослідному контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів 20 червня 2004 року.

1.2. ТУ У 24.4.00483004-668-2002 на Рабівак ХТТ. Затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 30 вересня 2004 року.

1.3. Настанова із застосування Рабівак ХТТ. Затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 30 вересня 2004 року.

2. Вакцина антирабічна інактивована суха культуральна із штаму Щелково-51. Реєстраційне посвідчення № 0589-04-0098-04 видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 24 грудня 2004 року. Зміни до інструкції з виготовлення і контролю вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної з штаму Щелково-51. Доповнення № 1 і № 2 затверджені 12 вересня 2002 року і 7 липня 2003 року, відповідно, директором Державної Сумської біофабрики і узгоджені в Державному науково-дослідному контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів. Зміни до ТУ У 46.15.254-97 на вакцину антирабічну інактивовану суху культуральну з штаму Щелково-51. Затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 27 грудня 2004 року.

3. Технологічний регламент з виготовлення та контролю імуностимулятора КМІЕВ-11. Затверджений директором Державної Сумської біофабрики 30.01.2006 р.

Література

1. Нычик С.А. Распространение, профилактика и меры борьбы с бешенством животных в Украине // Сумы. - 2006. - 162с.

2. Фотін А.І., Ничик С.А. Умови культивування культур клітин для розмноження вакцинних штамів вірусу сказу // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми.- 2002. - Вип. 7. - С. 97-99.

3. Фотін А.І., Ничик С.А. Одержання вірусного матеріалу для виготовлення антирабічної вакцини для пероральної вакцинації диких м'ясоїдних // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2002. - Вип. 8. - С. 98-99.

4. Ничик С.А., Аранчій С.В. Епізоотологічні аспекти профілактики сказу із застосуванням перорального методу імунізації вакциною "Рабівак ХТТ" // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 6. - С. 9-10.

5. Ничик С.А. Вивчення строків виникнення та тривалості імунітету після пероральної вакцинації диких хижаків при сказі // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - 2004. - Вип. 25. - С. 24-28.

6. Ничик С.А. Визначення оптимальної дози вірусу та схеми пероральної антирабічної імунізації диких хижаків // Забезпечення вет.-сан. Благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції. Зб. праць Одеського аграрного університету. Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - 2004. - Ч. 1. - С. 159-161.

7. Ничик С.А. Підбір оптимальних режимів ліофільного висушування культуральної вакцини // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 1. - С. 33.

8. Ничик С.А. Перевірка якості антирабічної вакцини “Рабівак Ф” // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2004. - Вип. 7(12). - С. 113-116.

Размещено на Allbest.ru