Біологічні показники і промислова експлуатація основних видів риб і річкових раків Запорізького (Дніпровського) водосховища

Середьовиважені лінійно-вагові показники самців становили: промислова довжина -18,68±1,22 см, маса - 218,45±21,12 г, самок відповідно: 20,12±1,36 см та 224,22±17,26 г.

В 2022 році вилов синця сягнув 74 кг, що становило 3,7 % від прогнозу, але це зниження вилову обумовлене відсутністю промислу на водосховищі. В 2021 році освоєно 45,8 % квоти, що становило 0,458 т. В 2020 році освоєно 80,7 % квоти, що становило 0,807 т. В 2019 році було освоєно 90,3 % прогнозу вилову синця. На 2024 рік прогноз вилову можна встановити на рівні 2,0 т.

Лин. Промисловий вид риб, який зустрічається в уловах рибалок-аматорів поблизу заростей вищої водяної рослинності: очерету та рдесту. В уловах трапляється поодиноко. Вид поширений в Самарській затоці. Середньостатистичні показники довжини лина становили 21,85±1,24 см, маси - 290,4±27,44 г, віку - 5 років. В 2024 році вилов лина може сягнути 1,0 т.

Краснопірка. На всіх ділянках водосховища краснопірка досить поширений вид, який освоюється рибалками-аматорами. Переважно мешкає в прибережних ділянках. Біологічні показники краснопірки в уловах 2023 р. були майже аналогічні 2021-2022: середні лінійно-вагові показники дорівнювали: довжина - 21,44±1,28 см, маса - 198,4±22,42 г. Співвідношення самців та самок у стаді визначається як 1:1. рр. Основний улов краснопірки формувався за рахунок сіток з кроком вічка а=38-40 мм, які обловлювали середні вікові групи даного виду риб.

У Запорізькому (Дніпровському) водосховищі в прибережних ділянках краснопірка один із найпоширеніших видів, який активно освоюється рибалка- ми-аматорами. Чисельність цьоголіток, які формують запас на 2024 рік, у 2019 та 2020 роках складала - 5,68 та 4,84 екз./100 м2 відповідно.

Коефіцієнт природної смертності краснопірки складає 0,24, коефіцієнт загальної смертності сягає 0,28, промислом освоюється приблизно 56-62 % рекомендованого обсягу. Таким чином, запас краснопірки в Запорізькому (Дніпровському) водосховищі можна оцінити на рівні 72 т. При раціональному вилові краснопірки, прогноз допустимого вилову даного виду може триматися на рівні 18 т.

Сонячний окунь (сонячна риба). Вид- вселенець Запорізького (Дніпровського) водосховища, що у останні десятиліття стрімко нарощує свою чисельність. Один із потенційних економічно небезпечних видів риб для промислової іхтіофауни країни. Свій небезпечний потенціал вид реалізовує у всеїдності (поїдає планктон, дрібний нектон і навіть ікру інших риб), швидкому нарощені чисельності популяції, а також у витривалості до антропогенних чинників, які присутні у гідробіоценозі Запорізького (Дніпровського) водосховища. Вид відносно агресивний і добре закріпився як окрема екологічна ніша в біоценозі, зокрема і у Самарській затоці. На сьогодні у період нересту (з третьої декади травня - по серпень) на Самарській затоці вилучають від 10 кг до 200 кг сонячного окуня на день. Результати багаторічних досліджень інвазії даного виду лягли в основу регламен- таційних документів щодо порядку промислового рибальства у Запорізькому (Дніпровському) водосховищі ще у 2017 році. Наразі зокрема щодо сонячного окуня кожного року рекомендується нелімітований його вилов.

Нерест сонячного окуня проходить у літоральних частинах, а нагул майже на 75 % профундалі Самарської затоки, оскільки сама затока характеризується невеликими глибинами. У період нересту рекомендується встановлювати дрібновічкові сітки у літоральних частинах затоки, а також у довільних про- фундальних частинах затоки для відлову старших вікових класів.

У 2020 році чисельність та біомаса виду Запорізького (Дніпровського) водосховища складала відповідно для цьоголіток 0,64 екз./100 м2 та 0,32 г/100 м2, для дволіток - 0,78 екз./100 м2 та

г/100 м2. У гирлі Мокрої Сури чисельність та біомаса сонячного окуня складали: для цьоголіток - 0,16 екз./100 м2 та 0,29 г/100 м2, для дволіток - 0,65 екз./100 м2 та 1,98 г/100 м2. У Самарській затоці показники чисельності та біомаси складали: для цьоголіток - 1,24 екз./100 м2 та 0,83 г/100 м2, для дволіток - 1,34 екз./100 м2 та 3,18 г/100 м2.

Рекомендується здійснювати вилов сонячного окуня без лімітування та прогнозування, оскільки цей є агресивним представником біологічної інвазії і уявляє загрозу популяціям цінних видів риб. Вилов сонячного окуня необхідно здійснювати спеціалізованим ловом з використанням дрібновічкових сіток з кроком вічка 30-34 мм.

У 2021 році при проведенні робіт на контрольно-спостережному пункті на акваторії Самарської затоки в с. Новоселівка з 18.06.2021 року по 06.07.2021 року під час аналізу промислових уловів зі ставних сіток з кроком вічка а=30-32 мм вилучалося від 30 до 60 кг сонячного окуня щоденно. Найбільші його улови припадали на період з 20 по 30 червня, коли йшов його масовий нерест. Таким чином на 2024 рік рекомендується дозволити вилов сонячного окуня без лімітування та прогнозування.

Рослиноїдні (білий, строкатий товстолобик, їх гібрид, білий амур). Одним із найважливіших ресурсних видів Запорізького (Дніпровського) водосховища є білий товстолобик. Вид є надзвичайно корисним біомеліоратором дніпровських водосховищ, який перетворює низькокалорійний фітопланктон (що практично не використовується іншими видами риб) на високоякісну рибну продукцію.

У 2022 році вилучено лише 7,59 т рослиноїдних риб, що знову пов'язане з обмеженням промислу. Обмеження промислу рослиноїдних риб призведе до накопичення біомаси старших вікових груп і до поступової елімінації особин з відповідною втратою корисної біомаси. У 2021 році вилучено 52,16 т рослиноїдних риб, що є досить низьким показником і відповідає рівню 2020 року (53,79 т). Наприклад, у 2019 році в Запорізькому (Дніпровському) водосховищі вилучено 106,43 т рослиноїдних риб, що майже на 22 т більше, ніж в 2018 році.

Віковий ряд білого товстолобика представлений 15 класами (3-16-річки). Ядром промислової популяції сазана були 5-8-річки (65,2 %). Частка старших вікових груп старше 10 років досягала 9,8 %, що свідчить про наявність старших вікових груп в популяції. Варіаційний ряд мав вигляд не симетричної кривої з піком на особинах 5-річного віку та зміщенням варіаційного ряду вправо за рахунок накопичення старших вікових груп. Скорочення кількості молодших вікових груп свідчить про недостатнє зариблення водойми, яка має достатню кормову базу.

Середньостатистичні показники особин білого товстолобика становили: промислова довжина - 65,27±4,15 см, маса - 4256,12±398,14 г. Коефіцієнт вгодованості за Фультоном залишався на стабільному рівні - 1,76±0,24 од. Середньовиважені біологічні показники білого амура становили: промислова довжина - 65,18±4,25 см, маса - 4320,54±480,24 г.

Наявність старшевікових особин, маса яких перевищує 10-12 кг ускладнює промислове освоєння виду ставними сітками кроком вічка до 120 мм, оскільки ці знаряддя лову не відловлюють крупних особин. З метою вилучення старше вікових особин рекомендується використовувати сітки з кроком вічка вище 120 мм та проводити селективний відлов особин крупновічковим неводом в місцях концентрації в весняний та осінній період.

В умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища рослиноїдні риби далекосхідного комплексу не розмножуються, поповнення популяції відбувається лише за рахунок щорічного зариблення водосховища молоддю. З 2002 року по 2015 роки було вселено 2,7 млн. екз. білого товстолобика та 1,04 млн. екз. гібридів білого та строкатого товстолобиків.

Оскільки вид не здатен до самовідтворення в умовах водосховища, а виступає об'єктом пасовищної аквакультури в 2024 році рекомендується продовжити вилов рослиноїдних риб (білого, строкатого товстолобиків, їх гібридів, білого амура) без лімітування та прогнозування.

Тюлька та верховодка. Дані види риб - зооп- ланктофаги, які є прямими харчовими конкурентами молоді промислових видів риб. Промисловий запас тюльки у водосховищі майже не освоюється через специфіку промислу. Це короткоциклові види, тому основу популяції тюльки та верховодки складають 1- 2-річки. Середньовиважена маса особин тюльки дорівнювала 1,44±0,14 г, при довжині - 4,26±0,12 см, запаси жиру становили 1-2 бали. Коефіцієнт вгодованості тюльки становив 1,28±0,06 од.

Чисельність цьоголіток тюльки у 2021 році оцінювалась як 2,28 екз./100 м2, при біомасі 1,44 г/100 м2, дволіток тюльки - 3,46 екз./100 м2 та

г/100 м2 відповідно. Чисельність цьоголіток верховодки у 2021 році сягала 16,74 екз./100 м2, при біомасі 21,14 г/100 м2, дволіток відповідно -

38,42 екз./100 м2 та 56,15 г/100 м2 відповідно.

Вилов тюльки та верховодки характеризується певною специфікою організації промислу, тому в році вилучено 74,05 т, в 2020 році вилучено 65,95 т, в 2019 році - 34,69 т, в 2018 році - 53,17 т. В

році вилов тюльки і верховодки не проводився через специфіку лову та заборону промислового вилову риби з водосховища. Значне зростання чисельності та біомаси тюльки і верховодки може призвести до підриву кормової бази риб фіто- і зоопланктофа- гів. Рекомендується посилити контроль за виконанням реального здійснення меліоративного вилову ко- роткоциклових видів риб (тюльки, верховодки) з метою вивільнення кормових ресурсів для цінних в промисловому значенні видів риб.

Як і попередні роки улов короткоциклових видів риб у 2024 році не повинен лімітуватися.

Раки. Річкові раки - це цінні промислові безхребетні та перспективні об'єкти пасовищної та інтенсивної аквакультури, раківництва, рибництва та рибальства, але цілеспрямованого промислу раків у Запорізькому (Дніпровському) водосховищі майже не ведеться. Вилов раків зазвичай сітками у вигляді прилову, пастки і раколовки практично не засовуються. За останні 10 років середньорічний багаторічний вилов раків із Запорізького (Дніпровського) водосховища сягає менше ніж 100 кг/рік, але в 2022 році вилов раків в промисловій статистиці не зафіксовано, в 2023 році вилов річкових раків сягнув 107 кг. Для оцінки промислового використання раків у водосховищі необхідним є ведення обліку кількості виловлених особин.

Біологічному аналізу піддавались раки, які були вилучені під час проведення досліджень на акваторії водосховища і без вилучення із середовища існування були випущені в живому і не травмованому вигляді. В середньому довжина вилучених раків коливалася в межах від 8,7 см до 18,2 см. Промислова довжина раків складала 11,22±1,36 см, маса особин: самці - 35,18±1,22 г, самки - 37,24±2,16 г. Особини раків, вилучених із Самарської затоки та поблизу гирла річки Мокра Сура характеризувалися меншими лінійно- ваговими показниками майже на 6,15 %.

За даними офіційної статистики у 2021 році становив 98 кг, що майже втричі більше за показник 2020 року, коли вилов раків сягнув 38 кг, у 2019 році прогноз вилову раків освоєний на рівні 81 % - що скало 81 кг. З 2011 по 2015 роки спостерігали низьке освоєння квоти (16,4 % в 2015 році, 16 % в 2014 році, 1 % в 2013 році, 20 % в 2012 році та 26 % в 2011 році). Прогноз вилову раків на 2024 рік доцільно підвищити до 1,0 т.

Обмеження дослідження та вплив військового стану Під час воєнного стану доступ до водойм обмежений, тому всі матеріали було відібрано під час роботи рибаків, які займались промисловим виловом водних біоресурсів.

Перспективність проведених досліджень полягає у оновленні бази даних кількісних та якісних показників риб і річкових раків Запорізького (Дніпровського) водосховища, на підставі якої в подальшому будуть розроблятися та коригуватися режими раціонального використання водних біоресурсів, впроваджуватися бі- омеліоративні заходи.

Висновки

Запорізьке (Дніпровське) водосховище має рибогосподарський потенціал для розвитку рибництва, рибальства та аквакультури Придніпровського регіону.

Результати проведених досліджень дозволили встановити ліміти вилучення ляща на рівні 210 т, судака - 42 т, плітки (тарані) - 350 т, плоскирки - 138 т. Вилов карася сріблястого, верховодки і тюльки, рослиноїдних риб та сонячного окуня рекомендовано проводити без лімітування та квотування. Обсяги вилову інших водних біоресурсів рекомендовано проводити в межах прогнозів.

Література

Булахов, В. Л., Новіцький, Р. О., Пахомов, О. Є., Христов, О. А.; Пахомова, О. Є. (Ред.) (2008). Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Круглороті (Cyclostomata). Риби (Pisces). Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 304.

Глебова, Ю. А., Шкарупа, О. В. (2019). Динаміка розвитку рибного господарства України у 2016-2018 роках. Рибогосподарська наука України, 2 (48), 5-20. https://doi.org/10.15407/fsu2019.02.005

Федоненко, О. В., Маренков, О. М. (2018). Промислове освоєння іхтіофауни Запорізького (Дніпровського) водосховища. Дніпро: ЛІРА, 152.

Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Available at: https://darg.gov.ua/_promislove_ribaljstvo_0_229_menu_0_1 .html Last accessed: 22.02.2024

Федоненко, О. В., Єсіпова, Н. Б., Шарамок, Т. С. та ін. (2008). Екологічний стан біоценозів Запорізького водосховища в сучасних умовах. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 232.

Сидорак, Р. В. (2022). Вплив браконьєрського лову на стан популяції річкових раків у водоймах України. Сучасні проблеми раціонального використання водних біоресурсів. Київ, 18-19.

Федоненко, О. В., Єсіпова, Н. Б., Маренков, О. М. (2014). Біологічні показники основних видів риб Запорізького водосховища та інших рибогосподарських водойм Дніпропетровської області. Рибогосподарська наука України, 3, 22-34.

Бузевич, І. Ю., Симон, М. Ю. (2023). Структурні показники та динаміка промислових уловів риб дніпровських водосховищ. Рибогосподарська наука України, 4 (66), 17-34. https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.017

Сондак, В.,В., Курганський, С. В., Захарченко, І. Л., Дроган, Г. М., Коба, С. А. (2023). Перспективи промислового

використання сріблястого карася Київського водосховища. Рибогосподарська наука України, 2 (64), 42-60.

https://doi.org/10.15407/fsu2023.02.042

Didenko, A., Gurbyk, A., Buzevych, I. (2023). First records of ratan goby Ponticola ratan in the Kaniv Reservoir and

Desna River (Ukraine): A discreet invader of rip-raps. Journal of Great Lakes Research, 49 (4), 918-923.

https://doi.org/10.1016/jjglr.2023.05.002

Didenko, O., Gurbyk, O., Maksymenko, M., Buzevych, O., Khrystenko, D., Buzevych, I. et al. (2023). Records of fish and aquatic invertebrates made in Ukraine during 2008-2023 field studies. Version 1.3. Ukrainian Nature Conservation Group (NGO). https://doi.org/1045468/7qjdr3

Арсан, О. М., Давидов, О. А., Дьяченко, Т. М. та ін.; Романенка, В. Д. (Ред.) (2006). Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Київ: Логос, 408.

Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України (1998). Затв. наказом Держкомрибгоспу України № 166. 15.12.1998. Київ, 47.

Бродський, С. Я. (1965). Інструкція для проведення робіт по річковому раку і його промислу в пунктах спостереження і експедиціях. Київ: УкрНИИРХ, 26.

Хендель, Н. В. (2013). Регламентація проведення експериментів над тваринами: міжнародні та національні правові стандарти. Український часопис міжнародного права. Міжнародно-правові стандарти поводження з тваринами та їх захисту і практика України, 71-76.

Council Directive 2010/63/EU of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (2010). Official Journal of the European Communities, L 276, 33-79.

Положення про Комітет з питань етики (біоетики) (2012). Нормативний документ Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України. Наказ № 1287. 19.11.2012.

Размещено на Allbest.ru