Комплексні сполуки d-елементів з нітроген-, оксиген- та сульфуровмісними похідними пропіонової кислоти

В цілому висновки про будову комлексів CuH₂L_I-VSO₄4H₂O, CuH₂Q_I-III4H₂O, HgOH₂L_I-VH₂O та HgH₂Q_I-III(NO₃)₂H₂O в кристалічному стані сформульовані на підставі результатів зіставлення ІЧ- і ПМР-спектрів комплексних сполук і органічних реагентів (лігандів).

Досліджено розподіл зарядів в молекулах цистеїну (H₂Z_I) і N-бензоїлцистеїну (H₂Z_II)- -амінокислот, у складі яких усі донорні атоми (N, O, S) аліфатичної природи. В цих -амінокислотах (як і для гетероциклічних -амінокислот НА_I,II, H₂L_I-V і H₂Q_I-III) найбільш електронодефіцитний характер спостерігається для атома S.

Приведена розрахункова схема (а) і молекулярна структура комплексної сполуки [Zn(HZ_I)₂] (б) а довжини звязків Zn-О і Zn-S в комплексних сполуках [Zn(HZ_I,II)₂]- в табл. 4.

Таблиця 4. Довжини звязків Zn-О і Zn-S в хелатах складу [Zn(HZ_I,II)₂],

На підставі даних квантово-хімічних розрахунків встановлено, що хелати [Zn(HZ_I,II)₂] мають тетраедричну будову. Відзначено, що при переході від [Zn(HZ_I)₂] до [Zn(HZ_II)₂] в їх молекулярній структурі довжини звязків Zn-О зменшуються, а довжини звязків Zn-S, навпаки, збільшуються (табл. 4). Це повязано з індукційним впливом радикалу С₆Н₅СО.

Таким чином, однозарядні аніони HZ_I,II^- функціонують по відношенню до Zn²⁺ (а також і Cd²⁺ та Hg²⁺) як бідентатні ліганди (О, S-донори) з утвореннем більш стійких шестичленних циклів, а не пятичленних: S-М- N або О-М-N (-аланіновий).

Встановлено, що в нейтральних і слабколужних водних середовищах при переході від -амінокислот типу НА_I,II, H₂L_I-V і H₂Q_I-III до диамідів, наприклад, DA_I i DA_II тенденція участі атомів О і N аліфатичного фрагменту у конкурентній координації до катіонів d-елементів зберігається.

Згідно з результатами дослідження будови комплексу Cu(II) з одним з найпростіших диамідів- оксаламідом -H₂NC(O)-C(O)NH₂ (АО), в координації беруть участь обидва атоми-донори (O і N) O=C-NH₂ - груп з утворенням чотирьохчленного хелату типу О- Cu- N полімерної будови.

Порівняльний аналіз міжплощиної відстані d_hkl відповідних відбитків ОА та CuАОН₂О довів, що величина d_hkl для всіх відбитків становить -0,01 (дифрактограми ОА і CuАОН₂О нами були отримані за допомогою дифрактометра ДРОН-3). Це вказує на те, що в цьому комплексі залишається та ж сама триклинна сингонія, яка характерна для оксаламіду (параметри елементарної комірки ОА : а=4,909, b=5,144, c=3,625 , =100^o45, =106^o52, =92^o11).

Безумовно, реагенти DA_I i DA_II набагато складніші за оксаламід, але, як свідчать результати ІЧ-спектрів різнолігандних комплексів ZnDA_ISO₄, ZnDA_IISO₄7Н₂О, CdDA_ICl₂Н₂О, CdDA_IICl₂Н₂О, HgDA_I(NO3)₂, HgDA_II(NO3)₂Н₂О, в них ці ліганди координуються переважно за допомогою атомів O і N аліфа-тичних фрагментів.

Таким чином, на підставі результатів систематичних досліджень закономірностей конкурентної взаємодії Нітроген-, Оксиген-, Сульфуровмісних похідних пропіонової кислоти (- і -амінокислот) з d-елементами (Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Cd(II) і Hg(II)) можна відзначити наступне:

-- і -амінокислоти та їх похідні в кислому середовищі монодентатно взаємодіють тільки з катіонами Cu²⁺ і Hg²⁺ по типу мяка основа (S)- мяка кислота (Cu²⁺ або Hg²⁺) по Пірсону (в подібній ситуації, поряд з -звязуванням може реалізовуватися і механізм -звязування за рахунок переходу електронів з d-підрівня центрального атома (Cu²⁺ або Hg²⁺) на вільний d-підрівень атому S). Домінуюча роль в участі двох інших типів атомів О і N -жорстких основ у конкурентному реагуванні з електрофільними агентами (H⁺, Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺) належить першому члену у наведеному рядку (H⁺), джерелом якого є карбоксильні групи: СООН+ NСОО^-+НN⁺;

- однозарядні (А_I,II^-) і двозарядні (L_I-V^2- i Q_I-III^2-) аніони гетероциклічних -амінокислот виступають по відношенню до катіонів Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Cd²⁺ як бі- та тридентатні ліганди відповідно, з утворенням хелатів з -аланіновими циклами, які мають тетраедричну будову;

- однозарядні аніони -амінокислот (НZ_I,II^-), які містять тільки аліфатичні атоми N, O, S, виконують роль бідентатних лігандів по відношенню до всього ряду вище згаданих d-елементів з утворенням шестичленних хелатів типу S-М-О. В комплексних сполуках [Zn(HZ_I,II)₂] звязок М-S (аліфатичний атом) приблизно такої довжини, що і звязок М-S (гетероциклічний атом) у випадку CuH₂L_I-VSO₄4H₂O, CuH₂Q_I-III4H₂O, HgOH₂L_I-VH₂O та HgH₂Q_I-III(NO₃)₂H₂O;

- диаміди двоосновних -амінокислот (DA_I i DA_II), як і аніони L_I-V^2- i Q_I-III^2-, переважно координуються до катіонів елементів підгрупи Цинку за допомогою атомів N і О аліфатичного фрагменту молекули ліганда;

- природа центрального атома і полідентатного ліганда в поєднанні з умовами комплексоутворення, які посилюють (кисле середовище) або зменшують (нейтральне або слабколужне середовище) конкурентоздатність протона і катіонів d-елементів з електронною конфігурацією зовнішнього енергетичного підрівня (3d⁷n d¹⁰, де n=3, 4, 5), визначають будову і властивості комплексних сполук;

- підсумки результатів теоретичних досліджень, які наведені в даному розділі, показали, що - і -амінокислоти пропіонового ряду та їх похідні дійсно є зручними моделями для встановлення закономірностей процесів конкурентної координації до d-елементів (Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Cd(II) і Hg(II)), а також вивчення будови комплексних сполук та взаємозвязку будови сполук з їх властивостями (теоретична мета). Отже, вони можуть бути успішно використані і в інших областях науки та техніки (наприклад, в теплоенергетиці як інгібітори корозії металів і протинакипних додатків та в агрохімії як росторегулюючі препарати і мікродобрива) (практична мета). Теоретичною передумовою для подібних висновків є: наявність в складі комплексів Zn(II) з лігандами H₂L_I-V та H₂Q_I-III великої кількості різних за донорною активністю атомів, що забезпечує можливість їх закріплення (адсорбції) на поверхні металу; комплексні сполуки Co(II), Cu(II), Zn(II) з лігандами цього класу можуть виконувати важливу роль в процесах транспорту біометалів в живих організмах і рослинах, завдяки відносно незначній стійкості вище згаданих комплексів, що дозволяє використовувати їх як мікродобрива.

Пятий розділ присвячений дослідженню інгібуючої, протинакипної, росторегулюючої дії окремих представників органічних реагентів і комплексів ZnL_I-IIIН₂О, а також можливості використання ZnQ_I-IIInН₂О як мікродобрив.

Так, органічна сполука H₂L_V при концентрації 0,4 г/л добре захищає від корозії метал (Ст.3), який знаходиться у водному розчині солей (25 мг/л NaCl + 75 мг/л Na₂SO₄). Величина захисту металу (Z, %) становить 92,3 %.

Високі показники протинакипної дії (А, %) при концентрації 0,4 г/л мають H₂L_I, H₂L_V та ZnL_I-IIIН₂О (94,3, 94,7 і 94,5 % відповідно).

Органічні сполуки H₂Q_II, H₂Q_III, DN_I, DA_I i DA_II при концентрації 0,001% сприяють значному підвищенню сирої маси коріння проростків пшениці (127, 134, 129, 127 і 134 % відповідно).

Аналіз результатів виробничих випробувань показує, що присутність комплексів ZnQ_I2Н₂О і ZnQ_II,IIIН₂О у складі композицій для інкрустації насіння гібридів кукурудзи проявляє значний вплив на продуктивність рослин. Так, використання цих сполук як мікродобрив забезпечує підвищення врожаю кукурудзи від 1,7 до 2,0 ц/га, в той час як аналогічний показник при використанні мікродобрива- ZnSO₄ становить всього 0,4 ц/га. Досить важливим є і те, що ці комплексні сполуки не викликають негативних змін у біохімічних показниках якості зерна, а іноді навіть спостерігається їх підвищення, особливо у відношенні зростання вмісту білка (в %) в зерні кукурудзи.

Таким чином, отримані результати свідчать про доцільність продовження дослідженнь по вивченню можливостей практичного застосування одержаних сполук в народному господарстві.

Детальний аналіз даних, які наведені в цьому розділі, дають можливість з позиції координаційної хімії зробити наступний висновок:

- в кислому середовищі комплексні сполуки ZnL_I-IIIН₂О і -амінокислоти Н₂L_I-III мають приблизно одинакову інгібуючу активність, що звязано з домінуючою роллю протона - жорсткого акцептора, який бере участь в протонізації карбоксильних груп і атомів N, внаслідок чого може змінюватися спосіб координації центральних атомів в цих сполуках;

- у водних розчинах сильних електролітів досить високі показники інгібуючої активності спостерігаються для сполуки H₂L_V, завдяки присутності в її складі функційного замісника (NО₂) в положенні 6 бензтіазолового фрагменту. Близькість групи NО₂ і атома S поліпшують адсорбцію цього інгібітора на поверхні металу;

- комплексні сполуки ZnQ_I-IIInН₂О, завдяки більш низькій стійкості, ніж стійкість цього мікроелементу з природними ліганд-ними системами (наприклад, з цистеїном, -аланіном і т.ін.), є зручною формою для транспорту Zn(II) по рослинам та залучення його у відповідних біохімічних процесах.

Основні результати та висновки

1. Результати формують науковий напрямок - хімія комплексних сполук d-елементів з новим класом амбідентатних лігандів на основі Нітроген-, Оксиген- та Сульфуровмісних похідних пропіонової кислоти.

Встановлено загальні закономірності процесів конкурентної координації лігандів цього класу до іонів-комплексоутворювачів (Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺).

2. Розроблені методики синтезу органічних реагентів і комплексних сполук d-елементів. Всього синтезовано і досліджено понад 100 сполук, серед яких 72 комплексні сполуки і 19 органічних реагентів отримані вперше. Хімічний склад цих сполук підтверджено даними елементного аналізу. Нові відомості про будову та властивості синтезованих сполук одержані за допомогою використання широкого кола сучасних методів дослідження: рентгеноструктурного і рентгенофазового аналізів, рН-метрії, ІЧ- і ПМР-спектроскопії, термогравіметрії, напівемпіричного квантово-хімічного методу з подальшою статистичною обробкою отриманих экспериментальних даних.

3. Показано, що шляхом варіювання величини рН реакційного середовища і зміни іону-комплексоутворювача досягається селективна координація - і -тіоамінокислот та їх похідних до катіонів d-елементів, що дозволило одержати хелати Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Cd(II) і Hg(II) з бі- або тридентатною координацією ліганду та різнолігандних комплексних сполук Cu(II) і Hg(II) з монодентатним звязуванням центрального атома органічним лігандом. Крім цього, синтезовані також «кислі» комплексні сполуки Zn(II), Cd(II) і Hg(II) з цистеїном і N-бензоїлцистеїном (метал: ліганд=1:2) і різнолігандні комплекси цих металів з диамідами -тіоамінокислот (DA_I,II).

4. Вивчена термічна стійкість внутрішньокомплексних сполук Zn(II), Cd(II) і Hg(II) з Сульфуровмісними - і -амінокислотами, а також вихідних органічних реагентів. Встановлено, що екзотермічні ефекти, що спостерігаються при термолізі комплексів Zn(II) і Cd(II) з лігандами повязані з окисненням сульфідів до оксидів. У випадку комплексних сполук Hg(II) з - і -амінокислотами кінцевим продуктом термолізу є металічна ртуть.

Визначені кінетичні параметри термолізу сполук: порядок термолітичної реакції (n), уявна енергія активації (E) і логарифм передекспоненційного множника (logA). Відзначено, що кожна індивідуальна сполука (комплекс або вихідна амінокислота) характеризується певними значеннями n, E і logA.

5. На підставі даних ІЧ- і ПМР-спектроскопії проведена ідентифікація отриманих сполук. Відзначено, що в ІЧ-спектрах HA_I,II, H₂Z_I,II, H₂L_I-V і H₂Q_I-III частоти (C=O) COOH-груп знаходяться в межах 1730-1700 см^-1, що характерно для кристалічних - і -амінокислот, які мають полімерну будову. Полімерна структура H₂Q_I і H₂Q_II підтверджена методом РСА. Встановлено, що в комп-лексних сполуках одно- і двозарядні аніони -амінокислот координуються до центральних атомів Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Cd²⁺ за допомогою атомів O депротонованих карбоксильних груп і атомів N позакільцевого Нітрогену.

Напівемпіричним квантово-хімічним методом PM3 показано, що [M(Z_I,II)₂], ML_I-VnH₂O, MQ_I-IIInH₂O і HgH₂Q_I-III(NO₃)₂H₂O мають тетраедричну будову, а комплексні сполуки типу HgOH₂L_I-VH₂O- площинну.

Досліджена будова різнолігандних комплексів: ZnDA_ISO₄, ZnDA_IISO₄7H₂O, CdDA_I,IICl₂H₂O, HgDA_I(NO₃)₂, HgDA_II(NO₃)₂H₂O і CuОАH₂O. Відзначено, що диаміди DA_I,II координуються до іонів-комплексоутворювачів за допомогою атомів N i O аліфатичного фрагменту молекули ліганда. На підставі даних РСА та рентгено-фазового аналізу встановлено, що ОА і CuОАH₂O утворюють кристали триклинної сингонії. При цьому центральний атом в CuОАH₂O, який звязаний з лігандом атомами O і N CONH₂-групи, лише деформує кристалічну структуру оксаламіду, утворюючи розчин впровадження.

6. Вивчено процеси кислотно-основної рівноваги -амінокислот (H₂L_I,II,IV і H₂Q_I-III) та «кислої» комплексної сполуки CuH₂L_IISO₄4H₂O при t=250,1^oC, =0,15 M NaNO₃ (або KNO₃). Визначено константи кислотної дисоціації K₁ і K₂ цих сполук, а також константи стійкості (₁) комплексів ML_I,II і MQ_I-III (де M=Zn²⁺, Cd²⁺). Показано, що величини K₁ і K₂ H₂L _I,II,IV і H₂Q_I-III мають більш високі значення, ніж аналогічні величини для 3-[(2-карбоксиетил)аміно] пропанової кислоти (ІДП). Відзначено, що з пониженням основності N пропорційно понижується стійкість хелатів Цинку і Кадмію в ряду лігандів: ІДП Н₂L_I,II Н₂Q_I-III, що звязано з дестабілізуючою дією гетероциклічних радикалів.

7. Вивчено інгібуючу і протинакипну активність ZnL_I-IIIH₂O, H₂L_I-III,V, H₂Q_II,III і DA_I,II. Показано, що у водному 10%-ному розчині HCl найбільш високі показники інгібуючого захисту металічного зразку Ст. 3 (Z,%) спостерігаються у випадку диамідів DA_I,II (Z=68,5 і 69,3% при С=0,4 г/л). У водних розчинах солей (25 мг/л NaCl+75 мг/л Na₂SO₄) найбільш високою інгібуючою дією характеризуються сполуки H₂L_V і DA_I (Z=92,3 (С=0,4 г/л) і 84,6 % (С=0,3 г/л) відповідно).

Виявлена висока протинакипна активність для H₂L_V, H₂L_I, ZnL_IH₂O (Апрот=94,3-94,5 % (С=0,4 г/л)).

8. Вивчена росторегулююча активність HA_I, H₂L_II,IV, H₂Q_II,III, MN_I,II, DN_I, DA_I,II. Встановлено, що препарат HA_I при концентрації 0,01% інгібує ріст проростків пшениці, а всі інші сполуки при концентрації 0,001% стимулюють ріст коріння цієї сільсько-господарської культури.

9. Доведена доцільність використання комплексних сполук ZnQ_I-IIInH₂O як Цинковмісних мікродобрив при інкрустації насіння гібридів кукурудзи. Відзначено, що використання ZnQ_I2H₂O і ZnQ_IIIH₂O забезпечує приріст врожаю зерна кукурудзи від 1,7 до 2,0 ц/га, в той час як аналогічний показник для традиційного мікродобрива- ZnSO₄ становив всього 0,4 ц/га.

Основні публікації

1. Нейковский С.И. Комплексные соединения ртути(II) с некоторыми диамидами пропионовой кислоты // Журн. неорган. химии.-1993.-Т.-38.-№ 9.- С. 1528-1529.

2. Нейковский С.И. Комплексообразующие свойства некоторых производных пропионовой кислоты // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1994.-Т.37.-№ 1.-С. 6-11.

3. Нейковский С.И. Комплексные соединения кадмия с диамид-4-амино-1,2,4-триазолдипропионовой и диамид-2-амино-1,3,4-тиадиазолдипропионовой кислотами // Журн. неорган. химии.-1996.-Т.-41.-№ 9.- С. 1508-1510.

4. Нейковский С.И Комплексные соединения ртути(II) с гетероциклическими производными пропионовой кислоты // Изв. ву-зов « Химия и хим. технология».-1997.-Т.40.-№ 4.-С. 12-14.

5. Нейковский С.И. Комплексные соединения меди(II) 2-амино-4-метилтиазолдипропионовой кислотой // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т.40.-№4.-С.15-18.

6. Нейковский С.И. Исследование состава, строения и свойств новых азот-, кислород- и серосодержащих лигандов и их комплексных соединений цинка и кадмия многоцелевого наз-начения: Сб. науч. трудов Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропертовск, 1997.-С.35-36.

7. Нейковский С.И. Некорневая подкормка кукурузы жидкими азотными удобрениями КАС в смеси с комплексонатом цин-ка // Кукуруза и сорго.-1998.-№ 2.-С. 9-11.

8. Зегжда Г.Д., Нейковский С.И., Тулюпа Ф.М. Комплексные соединения кадмия с N-бензоилцистеином // Сб. «Вопросы химии и хим. технологии».-Харьков, 1976.-Вып. 44.-С. 28-32.

9. pH-метрическое исследование комплексообразования рту-ти(II) с тиоаминокислотами / Зегжда Г.Д., Нейковский С.И., Авершина О.И., Тулюпа Ф.М // Журн. неорган. химии.-1977.-Т. XXII.-№ 9.-С. 2413-2419.

10. Комплексные соединения цинка, кадмия и ртути с N-бен-зоилцистеином / Г.Д. Зегжда, С.И. Нейковский, Ф.М. Тулюпа, А.П. Гуля // Координац. химия.-1979.-Т. 5.-№ 5.-С. 632-636.

11. Кинетика термолиза оксамида и его комплекса с медью(II) / Нейковский С.И., Пархоменко В.Д., Стеба В.К. и др. // Изв. вузов «Химия и хим. технология»».-1990.-Т. 33.-№ 10.-С. 37-39.

12. Нейковский С.И., Красовский В.А., Тулюпа Ф.М. Комплексные соединения цинка(II) с некоторыми диамидами пропио-новой кислоты // Журн. неорган. химии.-1990.-Т. 35.-№ 9.-С. 2275-2278.

13. Комплексообразование меди(II) с оксамидом / Нейковский С.И., Стеба В.К., Смирнова Е.С. и др. // Координ. химия.-1991.-Т. 17.-№ 6.-С. 833-835.

14. Нейковский С.И., Тулюпа Ф.М., Красовский В.А. Взаимодействие 2-аминобензтиазолпропионовой кислоты с цинком // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1991.-Т. 34.-№ 10.-С. 30-32.

15. Нейковский С.И., Красовский В.А., Тулюпа Ф.М. Взаимодействие цинка(II) и никеля(II) с 2-амино-4-фенилтиазол-дипро-пионовой кислотой // Коорд. химии.-1991.-Т. 17.-№ 11.-С. 1538-1540.

16. Взаимодействие серебра(I) с 2-фенил-4-n-толилсульфонил-5-меркаптотиазолом и 2-фенил-4-n-толилсульфонил 5-меркапто-оксазолом / С.И. Нейковский, Ф.М. Тулюпа, А.В. Харченко, В.А. Червоный // Координац. химия.-1991.-Т. 17.-№ 11.-С. 1529-1532.

17. Нейковский С.И., Красовский В.А., Тулюпа Ф.М. Комплексные соединения цинка(II) и никеля(II) с 2-амино-6-метил-бензтиазолдипропионовой В.А кислотой // Журн. неорган. химии.-1992.-Т.37.-№ 4.-С. 829-832.

18. Нейковский С.И., Тулюпа Ф.М., Красовский В.А. Комплексное соединение цинка(II) с 2-амино-1,3,4-тиадиазол-дипропионовой кислотой // Журн. неорган. химии.-1992.-Т.37.-№ 12.-С. 2727-2730.

19. Соединение меди(II) с 2-фенил-4-пара-толилсульфонил-5-меркаптотиазолом / С.И. Нейковский, Ф.М. Тулюпа, А.В. Харченко, В.А. Червоный // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1992.-Т. 35.-№ 7.-С. 23-25.

20. Кинетика термического разложения ингибиторов нитрификации на основе производных 3(5)-металпиразола / В.Д. Пархоменко В.Д., В.К. Стеба, С.И. Нейковский, В.Г. Водопьянов // Журн. прикладной химии.-1992.-Т. 65.-С. 1362-1367.

21. Взаимодействие 3(5)-метилпиразола с ацетатом меди(II) / В.Д. Пархоменко, С.И. Нейковский, В.К. Стеба, А.Ф. Новак // Журн. неорган. химии.-1994.-Т. 39.-№ 2.-С. 259-261.

22. Кислотно-основные свойства 2-амино-6-метилбензтиазол-дипропионовой кислоты / С.И. Нейковский, И.И. Косенко, Е.А. Горенич, О.А. Дрышлюк.-К.: Мин. образ. Украины, 1994.-С. 173-177.

23. Нейковский С.И., Горенич Е.А., Красовский В.А. Синтез, свойства и строение 2-амино-4-метилтиазолдипропионовой кислоты и устойчивость её комплекса с цинком // Журн. неорган. химии.-1995.-Т.-40.-№ 3.-С. 459-461.

24. Нейковский С.И., Алябьева В.В. Протонированные комплексы ртути(II) c некоторыми производными пропионовой кислоты // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т. 40.-№ 1.-С. 58-61.

25. Нейковский С.И., Алябьева В.В. Строение и свойства новых лигандов на основе производных пропионовой кислоты // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т. 40.-№ 1.-С. 93-96.

26. Нейковский С.И., Алябьева В.В. рН-метрическое исследо-вание комплексообразования 2-амино-, 2-амино-5-метил- и 2-ами-но-5-изопропил-1,3,4-тиадиазолдипропионовой кислот с цинком и кадмием // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т. 40.-№ 2.-С. 55-57.

27. Нейковский С.И., Алябьева В.В. Синтез, свойства и строение комплексных соединений цинка и кадмия с гетероциклическими производными пропионовой кислоты // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т. 40.-№ 6.-С. 86-89.

28. Нейковский С.И., Горенич Е.А. Изучение взаимодействия азот-, кислород- и серосодержащих производных пропионовой кислоты с некоторыми переходными металлами // Журн. неорган. химии.-1997.-Т.-42.-№ 7.-С. 1214-1216.

29. Нейковский С.И., Дрышлюк О.А., Горенич Е.А. Синтез и исследование 2-амино-4-метилтиазолдипропионовой кислоты и её комплексов с катионами меди и цинка / Сб. аннотаций НИР При-днепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры за 1994 г. - Днепропетровск, 1995.-С. 16-17.

30. Нейковский С.И., Горенич Е.А. Дрышлюк Синтез и исследование комплексных соединений кобальта(II), никеля(II), кадмия(II), и ртути(II) с 2-амино-4-метилтиазолдипропионовой кислотой: Сб. аннотаций НИР Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры за 1995 г. - Днепропетровск, 1996.-С. 30.

30. Нейковский С.И., Дрышлюк О.А., Горенич Е.А. Синтез и исследование 2-амино-4-метилтиазолдипропионовой кислоты и её комплексов с катионами меди и цинка / Сб. аннотаций НИР При-днепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры за 1994 г. - Днепропетровск, 1995.-С. 16-17.

31. Координационные соединения ртути(II) с гетероцикличе-скими производными пропионовой кислоты / Нейковский С.И., Горенич Е.А.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропет-ровск, 1996.-4 с.- рус.- Деп. в ГНТБ Украины 12.06.96, № 1414-Ук 96.

32. Кислотно-основные свойства гетероциклических производных пропионовой кислоты и устойчивость их комплексных соединений с цинком и кадмием / Нейковский С.И. Алябьева В.В.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры. - Днепропетровск, 1996.-7 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 05.09.96, № 1749-Ук 96.

33. Ингибирующие и противонакипные свойства 2-амино-5-метил- и 2-амино-5-изопропил-1,3,4-тиадиазолдипропионовой кислот / Нейковский С.И. Алябьева В.В.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропетровск,1996.-7с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 05.09.96, № 1750-Ук 96.

34. Термолиз комплексонов и комплексонатов / Нейковский С.И., Алябьева В.В.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Дне-пропетровск,1996.-7 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 05.09.96, № 1751-Ук 96.

35. Синтез, состав и строение комплексных соединений цинка, кадмия и ртути(II) с комплексонами пропионатного ряда / Ней-ковский С.И., Алябьева В.В.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропетровск,1996.-6 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 05.09.96, № 1752-Ук 96.

36. Исследование термической устойчивости комплексонов и их металлокомплексов / Нейковский С.И., Горенич Е.А.; При-днепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропетровск,1996.-6 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Ук-раины 05.09.96, №1743-Ук 96.

37. Комплексные соединения кадмия с некоторыми производ-ными пропионовой кислоты / Нейковский С.И., Горенич Е.А.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропетровск,1996.-6 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 06.05.96, №1131-Ук 96.

38. Комплексоны и комплексонаты цинка многоцелевого назначения / Нейковский С.И., Горенич Е.А.; Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.-Днепропетровск,1996.-7 с.-рус.-Деп. в ГНТБ Украины 06.05.96, №1132-Ук 96.

39. Изучение строения азот-, кислород- и серосодержащих ли-гандов и их металлокомплексов квантово-химическим методом / Нейковский С.И., Алябьева; В.В. Приднепр. гос. акад. стр-ва и арх-ры.- Днепропетровск, 1996.-6 с.-Деп. в НИИ ТЭХИМ г. Черкассы 22.10.96, № 94-ХП 96.

40. Нейковский С.И., Алябьева В.В., Крамарев С.М. Новые лиганды и их металлокомплексы полифункционального назначе-ния // Информ. листок.-№14-97.-Симферополь, КРЦНТиЭИ.-1997.

41. Зегжда Г.Д., Нейковский С.И. Комплексные соединения ртути(II) с цистеином и N-бензоилцистеином // IX Укр. респ. научн. конф. по неорган. химии: Тез. докл -Львов: АН УССР.-1977.-С. 14-15.

42. Нейковский С.И., Зегжда Г.Д. Термогравиметрическое исследование процессов дегидратации и разложения комплексных соединений цинка и кадмия с тиоаминокислотами // X Укр. респ. конф. по неорган. химии: Тез. докл. - Симферополь: АН УССР.-1981.-С. 206.

43. Нейковский С.И., Красовский В.А., Тулюпа Ф.М. Комплексные соединения цинка с некоторыми диамидами пропионо-вой кислоты // XVII Всесоюзн. Чугаевское сов. по химии компл. соединений: Тез. докл. - Минск: АН БССР.-1990.-С. 575.

44. Нейковський С.I., Красовський В.О., Нейковська Л.С. Синтез та дослiдження росторегулюючих властивостей деяких по-хiдних пропiоновоi кислоти XVII Укр. конф. з органiчної хiмiї. Ч. 2. Тези доп. - Харкiв: ХДУ - 1995.-С. 536.

45. Синтез та дослiдження iнгiбуючої та протинакипної активностей деяких похiдних пропiонової кислоти / С.I. Нейковський, В.Ф.Волошин, В.О Красовський, Нейковська Л.С. // XVII Укр. конф. з органiчної хiмiї. Ч. 2. Тези доп. - Харкiв: ХДУ.- 1995.-С. 731.

46. Нейковский С.И., Алябьева В.В. Синтез, свойства и строение азот-, кислород- и серосодержащих производных про-пионовой кислоты и их комплексных соединений с цинком, кадмием и ртутью(II) // XIV Укр .конференция по неорган. хиии. Химии: Тез. докл. - К.: НАН Украины.-10-12 сент. 1996.-С. 99.

47. Нейковский С.И., Дрышлюк О.А., Каташинский А.С. Геометрическое и электронное строение комплексонов пропионатного ряда // XIV Укр. конференция по неорган. химии: Тез. докл. - К.: НАН Украины.-10-12 сент. 1996.-С. 108.

48. Kramarev S.M., Cherenkov A.U., Neikovski S.I. Ecological moni-toring of complexes usage of mineral fertilizer, herbicides and combination of Zn whith N,O,S-derivatives of propionic acid in agrocenoses of maize, sorgo and lucerne.- Kansas State University, Manhatten Kansas, USA.-1996.-P.13-16. 42.

Размещено на Allbest.ru