Ціанідні комплекси перехідних металів з сполуками, що містять азот і кисень

276,292

[Co(CN)6]3_

259,310

262,316

[Mo(CN)8]4-

368

394

Диметилсульфоксидне і диметилформамідне середовище впливають на властивості ціанідних комплексів, підвищуючи їх стійкість у цих розчинниках.

Це один із спільних проявів впливу неводного середовища на поведінку ціанометалатів. Наприклад, як відомо з даних літератури, [Co(CN)5]3--аніон у водному розчині швидко старіє за реакцією

2[Co(CN)5]3-+2H2O = [Co(CN)5H]3-+[Co(CN)5H2O]2-+OH-,

а в диметилсульфоксидних розчинах - стійкий через відсутність гідролізу.

У водних розчинах [Co(CN)5]3--аніон вступає також в реакції

2[Co(CN)5]3-+H2 = 2[Co(CN)5H]3-,

2[Co(CN)5]3-+O2 = [(NC)5CoOOCo(CN)5]6-.

В середовищі диметилсульфоксиду утворення гідридного [Co(CN)5H]3- комплексу не відбувається, що пояснюється нерівноцінністю ціаногруп в комплексі, зумовленою плоскопірамідальною будовою [Co(CN)5]3--іонів. В противагу цьому утворюється комплекс [Co(CN)5DMSO]3-. Диметилсульфоксид перешкоджає процесу утворення зв'язку Со-Н в реакції гідрування та не може бути використаний як середовище для каталітичного гідрування йонами [Co(CN)5]3-. В той же час, як було показано нами, суттєвого впливу диметилсульфоксидного середовища на другу реакцію взаємодії [Co(CN)5]3- з киснем в порівнянні з водним не спостерігається і вихід дикисневого адукту залежить від температури.

Для синтезу нових змішано-лігандних ціанідних комплексів у неводному середовищі використано реакції фотолізу, опромінення вихідного комплексу УФ світлом. Так, в процесі фотолізу водного розчину октаціаномолібденової (IV) кислоти відбувається утворення йону (акво)гептаціаномолібдату (IV) [Mo(CN)7H2O]3-, а диметилсульфоксидного - проходить фотолітичне утворення (диметилсульфоксид)гептаціаномолібдату (IV) [Mo(CN)7DMSO]3-. Цей комплекс виділено у вигляді солі срібла Ag3[Mo(CN)7DMSO]. Про наявність координованого диметилсульфоксиду свідчить зміщення смуги поглинання валентних коливань зв'язку S=O від 1055 см-1 для вільного диметилсульфоксиду до 1022 см-1 для одержаного (диметилсульфоксид)гептаціаномолібдату (IV) срібла. При фотолізі октаціаномолібдату (IV) на стадії утворення гептаціаномолібдату помітного впливу диметилсульфоксидного середовища, в порівнянні з водним, не виявлено. Однак, цей вплив проявляється на реакційній здатності гептаціаномолібдатного йону у порівнюваних середовищах. У водному середовищі (акво)гептаціаномолібдат (IV) здатний вступати в реакції лігандного обміну з налишком йонів ліганду Х (Х = Cl-, Br-, NCS-). На електронних спектрах цей процес характеризується зникненням смуги поглинання при 512 нм і появою максимуму поглинання при 476, 488, 428 нм, зумовленого додаванням Cl-, Br-, NCS-, відповідно. Це свідчить про протікання у водному розчині реакції:

[Mo(CN)7H2O]3- + X- = [Mo(CN)7X]4- + H2O.

Аналогічні реакції (диметилсульфоксид)гептаціаномолібдату (IV) з лігандами Х в диметилсульфоксидному розчині не протікають, що вказує на зниження хімічної активності цього комплексу в середовищі DMSO.

В розділі 7 подано результати дослідження інгібуючих властивостей ціанідних комплексів перехідних металів.

Антикорозійні властивості ціанідних комплексів визначали за швидкістю корозії та ступенем захисту стальних зразків гравіметричним методом.

Для дослідження використовували сталь 40Х (загартована, низький відпуск), нейтральне середовище (3%-ний розчин хлориду натрію), час випробувань - 120 годин, концентрація інгібіторів - 110-3 - 510-3 моль/л.

Найкращі захисні властивості мають гексаціаноферат (ІІ) о-амінофенолію, октаціаномолібдат (ІV) діетиламонію, гексаціаноферат (ІІ) 2-амінопіридинію, нітрозопентаціаноферати (ІІ) пропіл- та гексилдіантипірилметанію та октаціаномолібдат (ІV) гексилдіантипірилметанію.

Наявність інгібуючого ефекту підтверджено результатами імпедансних досліджень. Присутність в корозійному середовищі гексаціанофератів (ІІ) о-амінофенолію, 2-амінопіридинію та октаціаномолібдату (IV) діетиламонію приводить до зниження мінімума диференційної ємності та розширення діапазону потенціалів в інгібованому розчині у порівнянні з неінгібованим (рис. 12). Зміщення стаціонарного потенціалу корозії сталі в інгібованому розчині в бік додатніх значень вказує на те, що названі комплекси є інгібторами пасивуючої дії. Дослідження корозійної стійкості та довговічності сталі в умовах малоциклової втоми показало, що гексаціаноферат (ІІ) 2-амінопіридинію є також ефективним інгібітором корозійно-втомного руйнування (рис. 13).

Дослідження бактероцидної активності ціанідних комплексів на асоціативній культурі бактерій, яка включає ацидофобні тіонові бактерії Thiobacillus thioparus та сульфатредукуючі Desulfovibrio sp. показало, що нітрозопентаціаноферат (ІІ) пропілдіантипірилметанію (C26H30N4O2H)2[Fe(CN)5NO], нітрозопентаціаноферат (ІІ) гексилдіантипірилметанію (C29H36N4O4H)2[Fe(CN)5NO] та октаціаномолібдат (IV) гексилдіантипірилметанію (C29H36N4O2H)4[Mo(CN)8] мають хороші інгібуючі та бактероцидні властивості. Вони проявляють бактеріостатичний ефект, тобто не знищують мікроорганізми, а лише пригнічують їх ріст. Завдяки розчинності в органічних розчинниках їх можна використовувати як антикорозійні добавки до лакофарбових матеріалів.

Досліджені сполуки мають дифільну природу, зумовлену наявністю гідрофобної (органічний катіон) і гідрофільної (комплексний аніон) складових. Наявність гідрофобної частини зумовлює розчинність комплексів в ряді органічних розчинників, які використовуються при приготуванні лакофарбових композицій. Наявність гідрофільного комплексного аніону зумовлює розчинність комплексів у воді, що дозволяє вводити їх у водорозчинні лакофарбові матеріали. Органічний катіон зумовлює гідрофобізацію поверхні металу, антикорозійні та антибактеріальні властивості сполук. Комплексний аніон забезпечує протикорозійний ефект внаслідок утворення з йонами металу, який кородує, малорозчинних комплексних солей;

Таким чином, гексаціаноферати (ІІ) 2-амінопіридинію та о-амінофенолію, нітрозопентаціаноферати (ІІ) пропіл- і гексилдіантипірилметанію, октаціаномолібдат (IV), гексилдіантипірилметанію можна рекомендувати для промислового використання, введенням їх в лакофарбові покриття, які використовуються в умовах морської корозії та біообростання, а гексаціаноферати (ІІ) 2-амінопіридинію та о-амінофенолію можна рекомендувати для антикорозійного захисту стального обладнання в замкнутих системах оборотного водопостачання та в умовах корозійно-механічного руйнування металів.

ВИСНОВКИ

Розроблено фізико-хімічні основи синтезу нових ціанідних комплексів перехідних металів з органічними Кисеньвмісними лігандами та Азот- і Кисеньвмісними катіонами. Синтезовано та вивчено 89 (вперше 80) ціанідних комплексів перехідних металів з сполуками, що містять Азот і Кисень у зовнішній і внутрішній сферах. Вперше як ціануючий агент використано ціанід амонію. Показано, що використання при синтезі неводних розчинників виключає гідроліз, підвищує розчинність комплексів та значно збільшує їх вихід.

Встановлено вплив природи центрального йону та лігандів на процеси комплексоутворення. Стереохімія і будова синтезованих сполук визначені за даними ІЧ- та електронної спектроскопії, магнітних вимірювань, рентгеноструктурного аналізу. Показано, що змішано-лігандні комплекси типу M(CN)2L зберігають полімерну структуру і координація лігандів відбувається внаслідок нееквівалентності атомів металу, які знаходяться в різних координаційних вузлах.

Вивчено характер взаємодії Азот- та Кисеньвмісних органічних сполук з ціанідними кислотами. Показано, що ця взаємодія не приводить до руйнування комплексного аніону, а приєднання N-, O-вмісних сполук відбувається з утворенням комплексних катіонів. Встановлено вплив природи, будови та основності зовнішньосферних органічних катіонів та природи Металів-комплексоутворювачів на характер коливальних спектрів комплексів.

Вивчена кристалічна будова (проведено повний рентгеноструктурний аналіз) трьох типових представників ціанідних комплексів. Встановлено, що атоми Водню в катіонах типу діантипірилметанію розташовані асиметрично між двома Кисневими атомами карбонільних груп, а для аніонів [Mo(CN)8]4- - одночасну наявність в структурі двох координаційних многогранників - додекаедра та антипризми.

Встановлено, що термічна стійкість комплексів залежить від природи зовнішньосферних органічних катіонів і Металів-комплексоутворювачів. Запропоновано схеми термічного розкладу комплексів та показано, що розклад комплексів як з Азотвмісними, так і Кисеньвмісними катіонами проходить за спільними схемами:

дегідратація комплексів;

відщеплення та піроліз органічного катіону;

розклад ціанідних кислот з утворенням простих ціанідів (для комплексів Молібдену (IV), Феруму (ІІІ), Кобальту (ІІІ) додатково спостерігається відновлення їх до нижчих ступенів окиснення);

розклад простих ціанідів з виділенням азоту та утворенням карбідів металів, металів і вуглецю.

Встановлено, що енергія активації та значення передекспоненційного множника для етапу термічного розкладу Азотвмісних органічних катіонів ціанідних комплексів перехідних металів залежать від природи зовнішньосферних катіонів і природи Металів-комплексоутворювачів і вкладаються в межі компенсаційного ефекту. Ряди кінетичної стійкості, складені в порядку зменшення енергії активації, не співпадають з рядами термічної стійкості комплексів.

Встановлено, що в неводному середовищі можна одержувати як прості, так і комплексні ціаніди, синтез яких неможливий або ускладнений у водних розчинах. Показано, що неводне середовище впливає на реакційну здатність, властивості та фотохімічну поведінку ціанідних комплексів.

Вивчено інгібуючі властивості синтезованих ціанідних комплексів перехідних металів в середовищі 3%-ного розчину хлориду натрію, в присутності ацидофобних і сульфатредукуючих бактерій та в лакофарбових матеріалах. Встановлено, що комплекси гексаціаноферат (ІІ) о-амінофенолію, гексаціаноферат (ІІ) 2-амінопіридинію, октаціаномолібдат (IV) гексилдіантипірилметанію та нітрозопентаціаноферати (ІІ) пропіл- і гексилдіантипірилметанію мають високі захисні властивості і можуть бути використані для захисту середньовуглецевих сталей у воді оборотних циклів, у морській воді та лакофарбових матеріалах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Семенишин Д.І. Синтез та ІЧ спектроскопічне дослідження органовмісних гексаціанорутенатів (II) // Укр. хім. журн.- 1997.-Т. 63, №11.- С.10-13.

2. Семенишин Д.І. Закономірності термолізу органовмісних ціанідних комплексів заліза (II), рутенію (II), молібдену(IV) // Укр.хім.журн.-1997.-Т.63, №8.- С.80-85.

3. Семенишин Д.І. Синтез ціанідних комплексів в середовищі апротонних розчинників // Укр. хім. журн.- 1998. -Т.64, №5.- С.8-9.

4. Семенишин Д.І. Вплив середовища апротонних розчинників на властивості аніонних ціанідних комплексів // Укр. хім. журн.- 1998.- Т.64, №6.- С.85-88.

5. Семенишин Д.І. Дослідження інгібуючих властивостей органовмісних ціанідних комплексів деяких перехідних металів // Фіз.-хім. мех. матеріалів.- 1997.- Т.3.- С.122. (Protective properties of organic cyanide complexes of transition metals // Materials scienсe.- 1997.- V.33, N3.- P.388-389).

6. Семенишин Д.І. Кінетичні параметри процесів термолізу органовмісних ціанідних комплексів заліза (II), рутенію (II), молібдену (IV) // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.-Львів, 1997.- №316.- С.56-59.

7. Семенишин Д.І. Термічний розклад органовмісних гексаціанорутенатів // Вісник “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1997.- №316.- С.59-62.

8. Семенишин Д.И., Боровая О.Я. Исследование гексацианоферратов (II) бутил-, диэтил- и триэтиламмония // Коорд. химия.- 1985.- Т.11, вып. 12.- С.1670-1672.

9. Семенишин Д.И., Боровая О.Я., Юрчак А.В. Физико-химическое исследование гексацианоферратов (II) анилиния, бензидиния и бензотриазола // Коорд. химия.- 1986.- Т.12, вып. 4.- С.502-504.

10. Семенишин Д.И., Боровая О.Я., Ятчишин Й.Й. Комплексы железистосинеродистой кислоты с этилендиамином и диэтилентриамином // Коорд. химия.- 1987.- Т.13, вып. 12.- С.1639-1641.

11. Боровая О.Я., Шазбек З.А., Семенишин Д.И. Исследование гексацианофератов бензиламиния, о-толуидиния и о-анизидиния // Ж. неорган. химии.- 1990.- Т.35, вып. 2.- С.382-385.

12. Михалевич К.Н., Кунтый О.И., Семенишин Д.И. Синтез и физико-химическое исследование "ониевых" солей цианидных кислот железа (II, III) и кобальта (III) с диантипирилметаном // Коорд. химия.- 1978.- Т.4, вып. 11.- С.1695-1698.

13. Кунтый О.И., Михалевич К.Н., Семенишин Д.И. О цианокомплексах марганца (II), кобальта (II), никеля (II) с диметилсульфоксидом, диметилформамидом, диметилацетамидом // Коорд. химия.- 1979.- Т.5, вып. 5.- С.685-688.

14. Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Дзих И.П. Координационные соединения цианида кобальта (II) с моноокисями фосфинов // Коорд. химия.- 1980.- Т.6, вып. 6.- С.914-917.

15. Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Жуковский В.Я. Пентацианокомплексы кобальта (III) с диметилсульфоксидом и диметилформамидом // Коорд. химия.- 1981.- Т.7, вып. 10.- С.1489-1491.

16. Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Михалевич К.Н. Получение аммониевых солей цианокомплексов Co (II), Ni (II), Pd (II) в неводных растворителях // Укр. хим. журн.- 1983.- Т.49, №3.- С.121-122.

17. Кунтый О.И., Врецена Н.Б., Семенишин Д.И. Фотолиз октацианомолибденовой кислоты в диметилсульфоксиде // Коорд.химия.- 1985.- Т.11, вып. 2.- С.190-192.

18. Спектроскопическое и рентгенографическое исследование гексацианорутенатов (II) щелочных металлов и аммония / Окорская А.П., Сергеева А.Н., Семенишин Д.И., Павленко Л.И. // Коорд.химия.-1976.- Т.2, вып. 6.- С. 851-854.

19. Кристаллическая структура комплексной соли (DIANTРH)2[Fe(CN)5NO] / Бельский В.К., Семенишин Д.И., Яровец В.И., Кунтый О.И. // Кристаллогр.- 1987.- Т.32, вып. 4.- С.1045-1047.

20. Окорская А.П., Семенишин Д.И., Черняк Б.И. Исследование гексацианорутенатов щелочноземельных металлов // Коорд. химия.- 1983.- Т.9, вып. 3.- С.407-409.

21. Зубрицкая Д.И., Сергеева А.Н., Семенишин Д.И. Исследование октацианомолибдатов (IV) щелочноземельных металлов // Коорд. химия. 1977.- Т.3, вып. 6.- С.866-869.

22. Влияние природы внешнесферных катионов на характер ИК спектров цианидных комплексов молибдена (IV, V) / Зубрицкая Д.И., Семенишин Д.И., Врецена Н.Б., Черняк Б.И. // Коорд. химия.- 1989.- Т.15, вып. 6.- С.779-781.

23. Семенишин Д.И., Гловяк Т., Мыськив М.Г. Кристаллическая структура октацианомолибдатов (IV) аммония и рубидия // Коорд. химия.- 1985.- Т.11, вып. 1.- С.122-128.

24. Семенишин Д.І., Зубрицька Д.І., Любченко Ю.О. Рентгенографічне дослідження октаціаномолібдатів (IV) лужних металів і амонію // Укр. хім. журн..- 1976.- Т.62, вип. 6.- С.568-571.

25. Сергеева А.Н., Семенишин Д.И. Цианотиомочевинное соединение серебра // Ж. неорган. химии.- 1973.- Т.18, №8.- С.2081-2084.

26. Крывлюк Л.Н., Семенишин Д.И., Сергеева А.Н. Синтез и изучение координационных соединений на основе цианида кобальта (ІІ) // Коорд. химия.- 1976.- Т.2, №2.- С.176-178.

27. Сергеева А.Н., Семенишин Д.И., Мазепа А.В. Взаимодействие нитропруссида с тиомочевиной // Укр. хим. журн.- 1975.- Т.41, №10.- С.1048-1052.

28. О взаимодействии нитрозопентацианидов рутения и осмия с тиомочевиной / Сергеева А.Н., Окорская А.П., Ткаченко Ж.И., Семенишин Д.И. // Ж. неорган. химии.- 1975.- Т.20, №4.- С.1031-1035.

29. О термическом разложении октацианомолибдатов щелочных металлов / Зубрицкая Д.И., Любченко Ю.А., Михалевич К.Н., Семенишин Д.И. // Коорд. химия.- 1977.- Т.3, №8.- С.1210-1213.

30. Сергеева А.Н., Зубрицкая Д.И., Семенишин Д.И. О цианидных комплексах железа (ІІ) с азотсодержащими лигандами // Ж. неорган. химии.- 1975.- 20, №7.- С.1925-1928.

31. Дослідження гексаціаноферату (II) фенілгідразинію / Шазбек З.А., Борова О.Я., Семенишин Д.І., Ковалик С.Б. // Вісник Львів. політех. ін-ту. Хімія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1990.- №241.- С.4-6.

32. Вивчення гексаціанофератів (II) фтивазиду та тубазиду / Шазбек З.А., Борова О.Я., Семенишин Д.І., Шульган О.В. // Вісник Львів. політех. ін-ту. Хімія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1991.- №250.- С.5-6.

33. Органовмісні октаціаномолібдати / Борова О.Я., Семенишин Д.І., Врецена Н.Б., Шазбек З.А. // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1995.- №285.- С.28-30.

34. Семенишин Д.І., Борова О.Я., Тарнавський О.І. Про гексаціаноферати (II) 4-амінопіридинію та амідопіринію // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1996.- №298.- С.35-36.

35. Семенишин Д.І., Борова Д.І., Хадай О.Я. Дослідження термічної стійкості гексаціанових комплексів заліза (II) з толідином і ксилідином // Вісник Львів. політех. ін-ту. Хімія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1987. №211.- С.21-22.

36. Борова О.Я., Семенишин Д.І. Вивчення взаємодії H4[Fe(CN)6] з гексаметилендіаміном // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1997.- №316.- С.29-30.

37. Семенишин Д.І., Борова О.Я., Смірнова О.Я. Дослідження гексаціаноферату (II) анальгінію // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування.- Львів, 1994.- №276.- С.53-55.

38. Семенишин Д.І., Борова О.Я. Закономірності ІЧ спектроскопічного дослідження органовмісних ціанідних комплексів заліза (II), рутенію (II), молібдену (IV) // Праці Наукового товариства ім. Т. Шевченка.- 1997. Т.1.- С.213-218.

39. А. с. №917519 (СССР) МКИ С 07 F 15/02, С 23 F 11/08. Гексацианоферрат(II) о-аминофенола как ингибитор коррозии стали в нейтральной среде. /Бабей Ю.И., Семенишин Д.И., Сопрунюк Н.Г., Юрчак А.В., Слободян З.В., Зубрицкая Д.И.- 4 с.; №2958167; Заявл. 21.07.1980; Опубл. 1.12.1981. Бюл. №12, 1982.

40. А. с. №917518 (СССР) МКИ С 07 F 11/00, С 23 F 11/08. Тригидрат октацианомолибдата(IV) диэтиламмония - ингибитор коррозии стали в нейтральной среде / Зубрицкая Д.И., Юрчак А.В., Ткаченко Ж.И., Бабей Ю.И., Сопрунюк Н.Г., Слободян З.В., Семенишин Д.И.- 4 с.; №2942010; Заявл. 24.04.1980; Опубл. 1.12.1981. Бюл. №12, 1982.

41. А. с. №1198930 (СССР) МКИ С 07 F 15/02, С 23 F 11/08. Гексацианоферрат(II) 2-аминопиридиния в качестве ингибитора коррозионно-усталостного разрушения стали в нейтральной среде. / Слободян З.В., Клапкив М.Д., Сопрунюк Н.Г., Семенишин Д.И., Юрчак А.В., Боровая О.Я., Слободян И.М.- 4 с.; №3741013; Заявл. 22.02.1984; Опубл. 15.08.1985. Бюл. №46, 1985.

42. А. с. №1586133 (СССР) МКИ С 07 D 231/02, С 09 D 5/08. Способ получения компонентов лакокрасочных покрытий - ингибиторов биокоррозии стали / Кунтый О.И., Слободян З.В., Сопрунюк Н.Г., Бабей Ю.И., Семенишин Д.И., Цокур Н.И.- 6 с.; №4386532; Заявл. 29.02.1988; Опубл. 15.04.1990. Бюл. №30, 1990.

43. А. с. №1475134 (СССР) МКИ С 07 F 11/00 С 09 D 5/08. Ониевая соль октацианомолибденовой (IV) кислоты с гексилдиантипирилметаном как компонент лакокрасочного покрытия - ингибитора коррозии стали в нейтральных средах. / Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Бабей Ю.И., Сопрунюк Н.Г., Купович Р.Б.- 7 с.; №4261641; Заявл. 15.07.1987; Опубл. 22.12.1988. Бюл. №15, 1989.

44. Комплексы гексацианожелезной (II) кислоты с гидразидами карбоновых кислот / Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Врецена Н.Б., Зубрицкая Д.И.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1992.- 8с.- Рус. - Деп. в Укр НИИНТИ 23.01.92, №87-Ук92 // Анот в РЖХ, №12, 1992.

45. Рентгенографическое исследование гексацианоферратов (II) некоторых органических аминов / Боровая О.Я., Семенишин Д.І., Яровец В.И., Ковцун Е.Р., Комаринская И.С.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1988.- 8с.- Рус.- Деп. в Укр НИИНТИ 03.06.88. №1391-Ук-88 // Анот. в РЖХ №20, 1988.

46. О термическом разложении гексацианофератов (II) некоторых органических аминов/ Семенишин Д.И., Боровая Д.И., Бурда Н.В.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1986.- 9с.- Рус.- Деп. в Укр НИИНТИ 02.01.86. №92 // Анот. в РЖХ, №13, 1986.

47. Термический анализ гексацианоферратов (II), -рутенатов (II) толидинию и нафтиламинию/ Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Зубрицкая Д.И.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1989.- 5с.- Рус.- Деп. в Укр НИИНТИ 01.03.1989. №636- Ук89 // Анот. в РЖХ, №13, 1989.

48. Синтез и физико-химическое изучение гексацианокобальтатов (III) анилина и бензотриазола/ Кривлюк Л.Н., Семенишин Д.И., Боровая О.Я.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1986.- 5с.- Рус.- Деп. в Укр НИИНТИ 27.08.1986. №2003- Ук. // Анот. в РЖХ, №1, 1987.

49. Синтез и физико-химическое исследование октацианомолибдатов (IV) о-толидина и 2-нафтиламина/ Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Ятчишин Й.Й.; Львов. политехн. ин-т.- Львов, 1986.- 8с.- Рус.- Деп. в Укр НИИНТИ 27.08.1986. №2002- Ук. // Анот. в РЖХ, №1, 1987.

50. Mikhalevich C.N., Kuntiy O.I., Semenishyn D.I. Synthesis and investigation of cyanocomplexes Mn (II), Co (II), Ni (II) with dimethylsulfoxide, dimetylformanide dimethylacetamide // XIX International Conf. on Coordination chemistry.- Prague.- 1978.- P.79.

51. Coordination cobalt cyanides with organic O-donor ligands / Semenishyn D.I., Cherniak B.I., Kuntiy O.I., Mikhalevich C.N. // XXII International Conf. on Coordination chemistry.- Budapesht, 1982.- V.2.- P.212.

52. Органосодержащие цианидные комплексы железа (II) / Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Шазбек З.А., Ятчишин Й.Й. // Тезисы докладов XII Укр. респ. конф. по неорган. химии.- Симферополь:- 1989.- С.260.

53. Борова О.Я., Семенишин Д.І., Бадік В.С. Дослідження гексаціаноферату (II) дифеніламонію // В зб. наукових праць шостої наукової конференції "Львівські хімічні читання-97".- Львів.- 1997.- С.13.

54. Структура нитрозопентацианоферрата (II) диантипирилметания / Семенишин Д.И., Яровец В.Я., Кунтый О.И., Бельский В.К. // Тезисы докладов XI Укр. респ. конф. по неорган. химии. Ужгород, 1986.- С.208.

55. Михалевич К.Н., Кунтый О.И., Семенишин Д.И. Железо (II, III)- и кобальт (III) цианокомплексы с диантипирилметаниевым катионом // Тезисы докладов IX Укр. респ. конф. по неорган. химии.- Львов.- 1977.- С.66-67.

56. Синтез цианометаллов в органических растворителях с использованием цианида аммония / Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Михалевич К.Н., Жуковский В.Я. // Тезисы докладов X Укр. респ. конф. по неорган. химии.- Симферополь,- 1981.- С.161.

57. Координационные цианиды молибдена (IV, V) с органическими и неорганическими внешнесферными катионами / Семенишин Д.И., Боровая О.Я., Врецена Н.Б., Зубрицкая Д.И. // Тезисы докладов VI Всес. Сов. по химии и технологии молибдена и вольфрама.- Нальчик.- 1988.- С.21.

58. Цианокомплексы кобальта, никеля и молибдена с органическими лигандами / Черняк Б.И., Семенишин Д.И., Врецена Н.Б., Крывлюк Л.Н., Кунтый О.И. // Тезисы докладов XIV Всес. Чугаевского совещания по химии комплексных соединений. Иваново, 1981.- С.403.

59. Строение цианидных комплексов кобальта (II) и никеля (II) с органическими О- и S-донорными лигандами / Кунтый О.И., Семенишин Д.И., Черняк Б.И., Крывлюк Л.Н. // Тезисы докладов IV Всес. сов. по координационным соединениям Ni, Co, Mn. Тбилиси, 1983.- С.80.

60. Мыськив М.Г., Семенишин Д.И., Окорская А.П. Кристаллическая структура гексацианорутената (II) аммония // Тезисы докладов XIV Всес. Чугаевского совещания по химии комплексных соединений. Иваново, 1981.- С.665.

61. О влиянии количества конституционной воды на кристаллическую структуру октацианомолибдатов некоторых щелочных металлов / Мыськив М.Г., Семенишин Д.И., Зубрицкая Д.И., Гладишевский Е.И. // Тезисы докладов III Всес. сов. по химии и технологии Mo и W. Нальчик.- 1977.- С.59.

62. Исследование процесса термолиза гексацианофератов (II) некоторых органических аминов / Семенишин Д.И., Боровая О.Я., Крывлюк Л.Н., Бадик В.С. // Тезисы докладов IX Всес. сов. по термическому анализу. 1985.- С.98.

63. Семенишин Д.И., Боровая О.Я., Шазбек З.А. Термолиз органосодержащих ферроцианидов // Тезисы докладов X Всес. сов. по термическому анализу. Л. 1989.- С.71.

64. Семенишин Д.І., Борова О.Я., Вивчення закономірностей термолізу органовмісних фероціанідних комплексів // Тези доповідей I симпозіуму хімічної комісії НТШ. Львів. 1993.- С.34.

65. Семенишин Д.І., Борова О.Я. Фізико-хімічне вивчення органоціанідних комплексів заліза (II), рутенію (II) та молібдену (IV) // Тези наук. конф. до 150-річчя "Львівської політехніки". Львів. 1994.- С.161-163.

66. Исследование цианидных комплексов Ru (II) и Os (II) / Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Бадик В.С., Врецена Н.Б. // "Благородные и редкие металлы". Сб. инф. мат. междунар. конф.- “БРМ-94”. Донецк. 1994.- С. 11-12.

67. Борова О.Я., Семенишин Д.І., Черняк Б.І. Кінетика розкладу органовмісних ціанідів Fe (II), Ru (II) // Тези доповідей XIII Укр. конф. з неорган. хімії. Ужгород. 1992.- С.94.

68. Слободян З.В., Клапкив М.Д., Семенишин Д.И. Малоцикловая коррозионная усталость стали в средах, ингибированных аминопроизводными ферроцианидов //Тезисы докладов XI Пермской конф. "Коррозия и защита металлов". Пермь.- 1983.- С. 102.

69. Сопрунюк Н.Г., Семенишин Д.И. О механизме действия ингибиторов коррозии в системе лакокрасочных покрытий // Тезисы докладов Всес. школы-семинара. Ингибиторы. Севастополь.- 1991.

70. Сопрунюк Н.Г., Семенишин Д.І., Борова О.Я. Вплив координаційних сполук перехідних металів на корозійну стійкість лакофарбових покрить на основі водорозчинних смол // Тези міжнар. семінару-виставки "Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів". Корозія-94. Львів.- 1994.- С.183.

71. Борова О.Я., Семенишин Д.І. ІЧ-спектроскопічне дослідження органовмісних ціанідів // Тези доповідей XIV Укр. конф. з неорган. хімії. Київ.- 1996.- С.57.

72. Гладышевский Е.И., Мыськив М.Г., Семенишин Д.И. Кристаллическая структура октацианомолибдата (IV) аммония // Тезисы докладов VIII Укр. респ. конф. по неорган. химии. Днепропетровск.- 1974.- С.197-198.

73. Боровая О.Я., Семенишин Д.И., Бадик В.С., Врецена Н.Б. Химия цианидных комплексов рутения // “Благородные и редкие металлы”. Сб. инф. мат. Второй междунар. конф. “БРМ-97”.- Ч.2.- Донецк: 1997.- С.22-23.

74. Семенишин Д.І., Борова О.Я. Потенціометричне титрування гексаціанофератної (ІІ) кислоти деякими органічними амінами // Тези доповідей Всеукраїнської конф. з аналітичної хімії. Ужгород:- 1998.- С.146.

75. Семенишин Д.І. Органовмісні ціанідні комплекси деяких перехідних металів // Тези доповідей XIV Української конференції з неорганічної хімії.- Київ.- 1996.- С. 19.

Размещено на Allbest.ru

...