Вплив кормових факторів на обмін лінолевої кислоти в організмі тварин

Вплив досліджуваних кормових і гормональних факторів на продуктивність і відтворну здатність тварин і птиці. Під впливом досліджуваних кормових і гормональних факторів змінюється не тільки вміст різних форм цис-18:2 в організмі тварин і птиці, а і їх продуктивність і відтворна здатність. Зокрема, у корів унаслідок згодовування раціону з низьким вмістом фітоестрогенів і парентерального введення естрону скорочується тривалість сервіс-періоду і підвищується ефективність осіменіння. Від згодовування гідрообробленого гороху в корів збільшуються надої молока, скорочується тривалість сервіс-періоду і зменшується кількість осіменінь на запліднення. Внаслідок згодовування коровам прив'яленої зеленої маси збільшуються середньодобові надої молока, скорочується тривалість сервіс-періоду. Середньодобові надої молока й ефективність осіменінь підвищуються також від згодовування коровам кукурудзяного силосу, збагаченого ВАС. За наявності в раціоні корів ВЖК, що становлять 54-62% (ІНЛ - 0,94-1,00) від їх кількості, виділеної з молоком, у них зростають середньодобові надої молока і вміст у ньому жиру, скорочується тривалість сервіс-періоду і зменшується кількість осіменінь на запліднення. Такий вміст ВЖК і значення ІНЛ у раціоні корів є оптимальним для забезпечення високого рівня молочної продуктивності і жирномолочності та поліпшення відтворної здатності. Від введення до раціону корів етерифікованої в 2-й позиції ТГ або в 1-й позиції МГ та аніонної (натрієвої солі) форми цис-18:2 у них збільшуються середньодобові надої молока і вміст у ньому білка та зменшується кількість осіменінь на запліднення.

Унаслідок згодовування бичкам кукурудзяного силосу, збагаченого ВАС у кількості 1,0% від його маси, у них зростають середньодобові прирости живої маси, підвищується вміст ліпідів у найдовшому м`язі спини.

Від додавання до раціону гусей гідропонної зеленої маси підвищується їх жива маса за рахунок збільшення маси м`язів, внутрішнього жиру і печінки. Водночас у тканині печінки збільшується вміст ліпідів. Згодовування гусакам сульфату натрію у вигляді добавок до раціону приводить до підвищення їх живої маси, а гускам - до збільшення маси яєць і поліпшення їх інкубаційних якостей (запліднюваності яєць і виведення гусенят). Гусенята, виведені з таких яєць, мають кращу збереженість до 30-денного віку.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, що виявляється в кількісному визначенні етерифікованої, неетерифікованої та аніонної форм цис-18:2, яка надходить в організм великої рогатої худоби і гусей із кормом, міститься у плазмі крові й різних органах і тканинах, виділяється з нього з молоком і яйцями, залежно від виду корму, технології його заготівлі та впливу гормональних факторів.

2. Вдосконалено газохроматографічний метод визначення вмісту різних форм окремої ВЖК у рослинних і тваринних тканинах і рідинах, зокрема модифіковано газохроматографічну колонку, заповнену полярною рідкою фазою. Розроблено метод кількісного визначення окремих жирних кислот на газорідинному хроматографі шляхом використання внутрішніх стандартів - гептадеканоату і метилгептадеканоату. На основі вдосконаленого газохроматографічного методу визначення вмісту окремих форм ВЖК розроблено ряд способів оцінки досліджуваного біологічного матеріалу.

3. Вміст різних форм цис-18:2 в кормах залежить від технології підготовки їх до згодовування тваринам. У гідро- і гідротермообробленому насінні гороху і прив`яленій вико-вівсяній зеленій масі зменшується вміст етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ цис-18:2 та збільшується її кількість в етерифікованій в МГ і ДГ, неетерифікованій і аніонній формах. У збагаченому ВАС кукурудзяному силосі зменшується вміст неетерифікованої форми цис-18:2 та збільшується її кількість в етерифікованій в МГ і ДГ та аніонній формах.

4. Кількість окремих форм цис-18:2, які надходять в організм корів з кормом, містяться в рубцевій рідині та плазмі крові, виділяються з організму з молоком і каловими масами, залежить від: рівня їх молочної продуктивності; технологічної обробки корму перед згодовуванням; вмісту в раціоні фітоестрогенів, ВЖК і відношення в ньому кількості насичених жирних кислот до ненасичених.

5. Найбільш високий вміст загальної цис-18:2, і зокрема етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ, у рубцевих мікроорганізмах спостерігається за наявності в раціоні лактуючих корів ВЖК, що становлять 54-62% від їх кількості, виділюваної з молоком, та при відношенні в ньому кількості насичених жирних кислот до ненасичених 0,94-1,00. Збільшення кількості загальної цис-18:2, і зокрема етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ, у рубцевих мікроорганізмах виявлено також при згодовуванні коровам ТГ, у яких цис-18:2 міститься в 2-й позиції, або МГ, у яких ця поліненасичена жирна кислота знаходиться в 1-й позиції.

6. У корів із молоком виділяється 9,5-31,5% цис-18:2 від її кількості, яка надійшла в організм із кормом. Найбільше виділення цис-18:2 з молоком виявлено за наявності в кормах її етерифікованої в 2-й позиції ТГ форми. Згодовування коровам неетерифікованої форми цис-18:2 у вигляді добавок до раціону мало впливає на виділення цієї поліненасиченої жирної кислоти з молоком.

7. Естрогенно активні гормони (естрон, геністеїн) впливають на вміст різних форм цис-18:2 у плазмі крові, стінці рубця, слизовій оболонці тонкого кишківника, печінці і стінці матки статевозрілих телиць. Геністеїн і, особливо, естрон підвищують у них вміст загальної цис-18:2, і зокрема етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ.

8. Додавання до кукурудзяного силосу азотовмісних сполук впливає на кількість різних форм цис-18:2, які надходять в організм відгодівельних бичків із кормом, містяться у рубцевій рідині, плазмі крові, стінці рубця, слизовій оболонці тонкого кишківника, печінці та найдовшому м`язі спини, а також виділяються з організму з каловими масами.

9. Вміст ВЖК у раціоні корів, що становить 54-62% від їх кількості, виділюваної з молоком, і відношення в ньому кількості насичених жирних кислот до ненасичених 0,94-1,00 оптимальне для забезпечення високої молочної продуктивності та відтворної здатності.

10. Цис-18:2 різних форм, яка надходить в організм корів із кормом, впливає на їх молочну продуктивність, склад молока і відтворну здатність. Найбільш висока молочна продуктивність і відтворна здатність у корів забезпечуються за наявності в раціоні цис-18:2, етерифікованої в 2-й позиції ТГ. Згодовування коровам неетерифікованої форми цис-18:2 майже не впливає на їх молочну продуктивність і відтворну здатність.

11. У вівцематок із пожовтілою вовною порівняно з вівцематками з білою вовною виявлено вищий вміст загальної цис-18:2, і зокрема етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ та аніонної, у плазмі крові, загальної, в т. ч. етерифікованої в МГ і ДГ, неетерифікованої та аніонної, цис-18:2 - в жиропоті, загальної, зокрема етерифікованої в ФЛ, ЕХ, МГ, ДГ і ТГ та аніонної, цис-18:2 - у вовні.

12. Вміст різних форм цис-18:2 у плазмі крові, слизовій оболонці тонкого кишківника, печінці та грудних м'язах, а також виділення їх із калом залежить від статі гусей, виду згодовуваної зеленої маси та добавки до раціону сульфату натрію. Згодовування гусям гідропонної зеленої маси, а також сульфату натрію у вигляді добавок до раціону, приводить до збільшення вмісту цис-18:2 в їх організмі, підвищення м'ясної і яєчної продуктивності.

13. Згодовування гускам сульфату натрію у вигляді добавок до раціону приводить до збільшення вмісту в яйцях неетерифікованої та особливо етерифікованої в ФЛ, ЕХ і ТГ цис-18:2.

14. Яйця гусок, яким згодовували сульфат натрію, мають кращі інкубаційні властивості: запліднюваність, виведення і збереженість гусенят до 30-денного віку.

Пропозиції для практики

1. Вдосконалені методи газохроматографічного визначення вмісту окремих форм ВЖК у біологічному матеріалі (рослинах, тканинах і рідинах тварин) рекомендуємо для широкого використання в лабораторній практиці та для об`єктивної його оцінки.

2. При оцінці жирнокислотного живлення корів потрібно врахувати вміст ВЖК у раціоні, їх форму, відношення між кількостями насичених і ненасичених ВЖК, рівень виділення ВЖК із молоком.

3. З метою захисту кормових жирів від гідрогенізації та редуктивної модифікації в передшлунках жуйних тварин рекомендуємо розроблений нами спосіб, який грунтується на згодовуванні мікродозових кількостей високомолекулярної синтетичної речовини “Доксан”.

4. Для оцінки впливу ВЖК на організм жуйних тварин слід визначати вміст цис-18:2 в мікроорганізмах рубця.

5. Для оцінки якості яєць рекомендуємо визначати в них вміст окремих форм цис-18:2.

6. Для оцінки життєздатності 24-денних ембріонів і одноденних гусенят рекомендуємо визначати вміст та ізомерний склад лінолевої кислоти в ФЛ скелетних м`язів.

7. З метою збільшення виділення цис-18:2 з молоком у корів рекомендуємо: згодовувати їм гідротермооброблений горох (ним замінити 15% комбікорму за поживністю); підгодовувати при пасовищному утриманні прив'яленою вико-вівсяною зеленою масою; згодовувати кукурудзяний силос, збагачений ВАС. Вміст ВЖК у раціоні корів повинен становити 54-62% (ІНЛ - 0,94-1,00) від тієї кількості, яка виділяється з молоком.

8. З метою підвищення рівня цис-18:2 в печінці та скелетних м`язах гусей рекомендуємо згодовувати їм гідропонну ячмінну зелену масу, забезпечити потребу в загальній сірці за рахунок згодовування сульфату натрію в складі комбікорму.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Рівіс Й. Ф. Газохроматографічне визначення рівня та хімічного стану високомолекулярної жирної кислоти в біологічному матеріалі // Науково-технічний бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. - 1997. - Вип. 19 (1). - С. 112-114.

2. Рівіс Й. Ф. Рівень та форма лінолевої кислоти в організмі жуйних тварин // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 3. - С. 236-237.

3. Ривис И. Ф. Уровень и форма цис-линолевой кислоты в организме бычков при скармливании им кукурузного силоса, обработанного углеаммонийными солями // Международный аграрный журнал. - 1998. № 2. - С. 42-45.

4. Палфий Ф. Ю., Хомын М. М., Ривис И. Ф. Обмен линолевой кислоты у высокопродуктивных коров с различным уровнем сухого вещества в рационе // Научно-технический бюллетень Украинского НИИФиБ с.-х. животных. - 1988. - Вып. 10 (3). - С. 18-21. (Дисертант брав участь у проведенні досліду та аналізі отриманих даних, сформулював висновки, описав матеріал).

5. Рівіс Й. Ф. Оцінка впливу кормових факторів на організм жуйних тварин // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 2. - С. 37-38.

6. Ривис И. Ф., Малик О. Г., Палфий Ф. Ю. Влияние эстрона и генистеина на липидный обмен и воспроизводительную способность у половозрелых телок // Сельскохозяйственная биология. - 1981. - Т. 16, № 4.- С. 589-592. (Дисертант дослідив ліпіди і жирні кислоти, брав участь у аналізі отриманих даних, формулюванні висновків, описанні матеріалу).

7. Ривис И. Ф., Скороход И. В. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных

// Доклады ВАСХНИЛ. - 1981. - № 8. - С. 32-35. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, провів газохроматографічний аналіз метилових ефірів жирних кислот, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

8. Рівіс Й. Ф. Шляхи збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот в молочному жирі корів // Тваринництво України. - 1998. - № 5. - С. 24-26.

9. Ривис И. Ф., Скороход И. В., Пидлужный А. Б. Количественный метод определения высокомолекулярных жирных кислот в биологическом материале // Доклады ВАСХНИЛ. - 1985. - № 8. - С. 33-35. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, проаналізував отримані дані, сформулював висновки).

10. Ривис И. Ф., Бобрушко В. В., Гвоздь О. О. Обмен линолевой кислоты в организме жвачных животных под влиянием мочевины и углеаммонийной соли // Доклады ВАСХНИЛ. - 1987. - № 7. - С. 31-34. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, виділив різні форми лінолевої кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

11. Ривис И. Ф., Данылык Б. Б. Определение жирнокислотного состава фосфолипидов, триацилглицеролов и эфиров холестерола в биологическом материале // Сельскохозяйственная биология. - 1992. - № 6. - С. 163-165. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, виділив етерифіковані форми жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

12. Рівіс Й. Ф., Данилик Б. Б., Процик Я. М. Вміст окремих жирних кислот фосфоліпідів, тригліцеридів і ефірів холестерину в рослинах, тканинах і біологічних рідинах організму сільськогосподарських тварин і птиці // Вісник аграрної науки. - 1994. - № 8. - С. 91-93. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, виділив етерифіковані форми жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

13. Рівіс Й. Ф., Данилик Б. Б. Газохроматографічне визначення окремих високомолекулярних жирних кислот у складі ліпідів // Український біохімічний журнал. - 1995. - Т. 67, № 4. - С. 96-99. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, проаналізував отримані дані, сформулював висновки).

14. Рівіс Й. Ф., Данилик Б. Б., Процик Я. М. Метод визначення аніонних високомолекулярних жирних кислот у біологічному матеріалі //Вісник аграрної науки. - 1996. - № 8. - С. 46-47. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, виділив аніонні форми жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки).

15. Рівіс Й. Ф. Збереженість гусенят при різному рівні загальної сірки в раціоні гусок // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 8. - С. 35.

16. Рівіс Й. Ф., Данилик Б. Б. Газохроматографічне визначення високомолекулярних неетерифікованих жирних кислот в біологічному матеріалі // Український біохімічний журнал. - 1997. - Т. 69, № 1. - С. 79-83. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, виділив неетерифіковану форму жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

17. Одночасне газохроматографічне визначення окремих етерифікованих і неетерифікованих високомолекулярних кислот у біологічному матеріалі / Й. Ф. Рівіс, І. В. Скорохід, Б. Б. Данилик, Я. М. Процик // Український біохімічний журнал. - 1997. - Т. 69, № 2. - С.110-115. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, брав участь у лабораторних дослідженнях, виділив етерифіковану та неетерифіковану форму жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

18. Рівіс Й. Ф., Снітинський В. В. Особливості форм цис-лінолевої кислоти в тканинах організму гусей при різній годівлі // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. - 2000. - Вип. 1 (3). - С. 49-51. (Дисертант дослідив, описав матеріал, брав участь у аналізі отриманих даних і формулюванні висновків).

19. Роль эстрогенного компонента корма в регуляции процессов синтеза в пищеварительной системе жвачных / Ф. Ю. Палфий, И. Ф. Ривис, Е. М. Богив, О. Г. Малик, З. Г. Гамкало, И. В. Скороход // Сб. науч. тр. ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1985. - Т. 30. - С. 20-26. (Дисертант брав участь у лабораторних дослідженнях, узагальнив отримані дані, сформулював висновки).

20. Особенности обмена жирных кислот общих липидов в организме жвачных животных под воздействием углеаммонийной соли / Ф. Ю. Палфий, И. Ф. Ривис, О. О. Гвоздь, В. В. Бобрушко // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1989. - № 11. - С. 84-88. (Дисертант виділив жирні кислоти загальних ліпідів, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

21. Палфий Ф. Ю., Ривис И. Ф., Хомын М. М. Жирнокислотный состав крови и молока высокопродуктивных коров в летне-пастбищный период при подкармливании подвяленной травосмесью // Сельскохозяйственная биология. - 1989. - № 4. - С. 20-23. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

22. Васькович Я. В., Палфий Ф. Ю., Ривис И. Ф. Влияние эстрона на рубцовый метаболизм общих липидов и жирных кислот у коров при различном кормлении // Бюллетень ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1978. - Вып. 5 (52). - С. 9-10. (Дисертант виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки).

23. Рівіс Й. Ф. Пожовтіння вовни у овець // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Третя кн. - Львів, 1997. - С. 148.

24. Палфий Ф. Ю., Васькович Я. В., Ривис И. Ф. Обмен общих липидов и жирных кислот в зависимости от уровня фитоэстрогенов в рационе и физиологического состояния коров // Бюллетень ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1978. - Вып. 5 (52). - С. 37-40. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

25. Рівіс Й. Ф. Доступність цис-лінолевої кислоти корму для тваринного організму // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Третя кн. - Львів, 1997. - С. 174-175.

26. Влияние эстрогенно активных веществ корма на количество и состав жира молока коров в сервис-период / Ф. Ю. Палфий, О. Г. Малик, И. Ф. Ривис, М. И. Лунь // Доклады ВАСХНИЛ. - 1981. - № 3. - С. 31-33. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

27. Палфий Ф. Ю., Малик О. Г., Ривис И. Ф. Эстрогенно активные вещества корма и их влияние на липидный обмен у коров в сервис-период // Сб. науч. тр. ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1982. - С. 20-24. (Дисертант виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, брав участь в аналізі отриманих даних, формулюванні висновків, описанні матеріалу).

28. Палфий Ф. Ю., Хомын М. М., Ривис И. Ф. Обмен стеариновой кислоты у коров различного уровня молочной продуктивности при скармливании им углеаммонийных солей // Научно-технический бюллетень Украинского НИИФиБ с.-х. животных. - 1988. - Вып. 10 (2). - С. 8-11. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, виділив різні форми стеаринової кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

29. Палфий Ф. Ю., Васькович Я. В., Ривис И. Ф. Влияние некоторых гормонов на липидный обмен и F-, E-витаминный статус в организме коров // Сельскохозяйственная биология. - 1980. - Т. 15, № 1. - С. 74-77. (Дисертант виділив і визначив ліпіди та вітаміни, брав участь в аналізі отриманих даних, формулюванні висновків, описанні матеріалу).

30. Особенности обмена свободных жирных кислот у жвачных животных при обработке силоса углеаммонийной солью / О. О. Гвоздь, В. В. Бобрушко, И. Ф. Ривис, Ф. Ю. Палфий // Сельскохозяйственная биология. - 1988. - № 4. - С. 48-51. (Дисертант виділив неетерифіковану форму жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, брав участь в аналізі отриманих даних, формулюванні висновків, описанні матеріалу).

31. Рекомендації по використанню естрогенної активності кормів в підвищенні відтворювальної здатності і продуктивності великої рогатої худоби / Ф. Ю. Палфій, О. Г. Малик, Є. М. Богів, О. Р. Длябога, М. І. Лунь, О. Т. Несвячена, Й. Ф. Рівіс, І. В. Стадницький. - К., 1983. - 14 с. (Дисертант узагальнив дані по жирнокислотному обміну і сформулював по них висновки).

32. Патент України 10045 А, G 01N 31/08, G 01N 33/06. Спосіб визначення жирнокислотного складу ліпідів / Й. Ф. Рівіс, С. Г. Слушняк,

Б. Б. Данилик. - Опубл. 30.09. 96, Бюл. № 3. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

33. Патент України 28242 А, А 23К 1/22, С 11С 3/12. Інгібітор процесу біогідрогенізації / З. Г. Гамкало, Й. Ф. Рівіс. - Опубл. 29.12. 99, Бюл. № 8. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки).

34. Патент України 10366 А, А 01Н 1/04. Спосіб визначення стійкості льону-довгунця до фітопатогенного ураження / Й. Ф. Рівіс, С. Г. Слушняк,

В. О. Величко, Б. Б. Данилик. - Опубл. 25.12. 96, Бюл. № 4. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

35. Патент України 12367 А, А 01D 45/06, G 01N 33/02. Спосіб визначення оптимальних строків збирання льону-довгунця / Й. Ф. Рівіс,

С. Г. Слушняк, Б. Б. Данилик. - Опубл. 02.12. 96, Бюл. № 4. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

36. Патент України 22891 А, А 01С 1/00. Спосіб оцінки ефективності передпосівної обробки насіння / Й. Ф. Рівіс, С. Й. Ковалишин, В. О. Паранюк, О. І. Мацьків. - Опубл. 05.05. 98, Бюл. № 6. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

37. Патент України 23116 А, А 01С 1/00. Спосіб оцінки ефективності передпосівної обробки насіння / Й. Ф. Рівіс, С. Й. Ковалишин, В. О. Паранюк, О. І. Мацьків. - Опубл. 30.06.98, Бюл. № 3. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

38. Патент України 10365 А, А 01Н 1/04. Спосіб ранньої оцінки селекційного матеріалу льону-довгунця / С. Г. Слушняк, Й. Ф. Рівіс, В. О. Величко, Б. Б. Данилик. - Опубл. 25.12. 96, Бюл. № 4. (Дисертант теоретично обгрунтував спосіб, вибрав інформативні показники, провів лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

39. Рівіс Й.Ф., Данилик Б.Б. Значення рівня та форми жирної кислоти в раціоні корів для їх молочної продуктивності і відтворної здатності // Тези доповідей міжнародної конференції “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин” (м. Львів, 15-18 верес. 1998 р.). - Львів, 1998.- С. 44-45. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, виділив різні форми лінолевої кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

40. Рівіс Й. Ф. Вміст цис-лінолевої кислоти в організмі корів, їх молочна продуктивність і здатність до відтворення при згодовуванні їм різних форм цієї кислоти // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 9-11 жовт. 1997 р.). - Львів, 1997. - С. 382-383.

41. Rivis I. F., Danylic B. B., Procyk J. M. Simultaneous determination of common, esterified and unesterified fatty acids // 10th International Symposium “Advances and application of chromatography in industry”: Abstracts of papers (Bratislava, june 30 - july 4, 1996). - Bratislava, 1996. - P. 152-153. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, виділив етерифіковані та неетерифіковані форми жирних кислот, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

42. Danylic B. B., Rivis I. F., Procyk J. M. Assay of the results of gas-chro-matographic tests // 10th International Symposium “Advances and application of chromatography in industry”: Abstracts of papers (Bratislava, june 30 - july 4, 1996). - Bratislava, 1996. - P. 151. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

43. Procyk J. M., Rivis I. F., Danylic B. B. Determination of cis - and trans-isomeric of unsaturated fatty acids by gas chromatographic method // 10th International Symposium “Advances and application of chromatography in industry”: Abstracts of papers (Bratislava, june 30 - july 4, 1996). - Bratislava, 1996. - P. 150. (Дисертант теоретично обгрунтував метод, брав участь у лабораторних дослідженнях, провів газохроматографічний аналіз метилових ефірів жирних кислот, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

44. Rivis I. F., Danylyk B. B. The level of fatty acids of С18 group in organism: productivity and reproductive ability of gooses while feeding with sodium sulfate // Ukrainian-Austrian simposium “Agriculture: Science and Practice”: Collection of Abstracts. - Lviv, 1996. - P. 82. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

45. Рівіс Й. Ф., Палфій Ф. Ю. Вплив фітоестрогенів ізофлавонового ряду на вміст жирних кислот групи С18 в тканинах печінки самок білих мишей // І Український симпозіум по ендокринології тварин: Тези доп. - Львів, 1994. - С. 115-116. (Дисертант виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, проаналізував отримані дані, сформулював висновки, описав матеріал).

46. Особливості обміну жирних кислот групи С18 в рубці жуйних тварин при згодовуванні їм сечовини і вуглеамонійної солі / Ф. Ю. Палфій,

Й. Ф. Рівіс, О. О. Гвоздь, В. В. Бобрушко // V Український біохімічний з`їзд (Івано-Франківськ, верес. 1987 р.): Тези доп. - Ч. 2. - К., 1987. - С. 137-138. (Дисертант виділив жирні кислоти, провів газохроматографічний аналіз їх метилових ефірів, брав участь в аналізі отриманих даних, формулюванні висновків).

47. К механизму действия эстрогенно активных веществ корма на обменные процессы в органиме телок и коров / Ф. Ю. Палфий, А. В. Колиснык, И. Ф. Ривис, О. Г. Малик, Е. М. Богив // Вторая междунар. конф. “Актуальные проблемы биологии в животноводстве” (Боровск, 5-8 сент. 1995 г.): Тезисы докладов, кратких и стендовых сообщений. - Боровск, 1995. - С. 151. (Дисертант узагальнив дані, зокрема по ліпідах та жирних кислотах, сформулював висновки, описав матеріал).

Анотація

Рівіс Й. Ф. Вплив кормових факторів на обмін лінолевої кислоти в організмі тварин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН. Львів, 2002.

Розроблено нові методи визначення вмісту окремих форм високомолекулярних жирних кислот у біологічному матеріалі. Досліджено вміст окремих форм цис-лінолевої кислоти, яка надходить в організм тварин і птиці з кормом і виділяється з нього з молоком, яйцями і каловими масами, залежно від виду кормів і технології їх заготівлі та впливу додавання до раціону різних жирів і жирних кислот та деяких гормонів. Встановлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні та її кількістю в окремих фракціях ліпідів плазми крові і молока, в раціоні телиць і бичків та її вмістом у ліпідах плазми крові, печінці, стінці рубця, скелетних м'язах, у раціоні гусей та її кількістю в ліпідах їх тканин. Виявлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні корів, їх молочною продуктивністю і відтворною здатністю.

Ключові слова: цис-лінолева кислота, корови, телиці, бички, вівцематки, гуси, кормові фактори.

Аннотация

Ривис И. Ф. Влияние кормовых факторов на обмен линолевой кислоты в организме животных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН. Львов, 2002.

Усовершенствован метод определения содержания различных форм высокомолекулярных жирных кислот в биологическом материале (кормах, микроорганизмах, тканях и жидкостях организма животных и птицы). В основе метода лежит добавка к одной половине исследуемого образца одного (гептадеканоата), а к второй - двух (смеси метил- и гептадеканоата) внутренных стандартов, экстракции их смесью соответственно хлороформ-метанол-соляная кислота и хлороформ-метанол, разделения второго экстракта на две части - меньшую и большую. Омыление липидов и метилирование полученных жирных кислот в липидах обоих экстрактов, обработка метилатом натрия в присутствии гексана большей части второго экстракта, выделения из него жирных кислот различных форм и их метилирование позволяет определить общее количество исследуемой жирной кислоты, в том числе количество ее этерифицированной в фосфолипидах, эфирах холестерола и триацилглицеролах, моно- и диацилглицеролах, неэтерифицированной и анионной форм. Эти показатели характеризуют не только содержание различных форм отдельной жирной кислоты в исследуемом биологическом материале, но и пути их метаболизма в организме животных. На основании усовершенствованного нами метода определения содержания различных форм отдельной жирной кислоты в липидах разработан ряд способов оценки исследуемого биологического материала. Модифицировано газохроматографическую колонку с полярной жидкой фазой. Для более эффективного определения изомерных форм ненасыщенных жирных кислот содержимое колонки импрегнировано азотнокислым серебром. Для получения количественных данных предложены методы: анализа результатов газохроматографических исследований и синтеза одного из компонентов комплексного внутреннего стандарта - метилгептадеканоата.

Исследовано содержание этерифицированной, неэтерифицированной и анионной форм цис-линолевой кислоты в зерне гороха после гидро- и гидротермической обработки, в свежескошенной и подвяленной вико-овсяной зеленой массе, кукурузном силосе, обогащенном мочевиной и углеаммонийными солями. Установлено, что содержание различных форм цис-линолевой кислоты в кормах зависит от технологии подготовки их к скармливанию животным. Определено количество этерифицированной, неэтерифицированной и анионной форм цис-линолевой кислоты, которое поступает в организм животных и птицы с кормом и выделяется из него, в зависимости от влияния кормовых и гормональных факторов. Показано, что количество различных форм цис-линолевой кислоты, которое поступает в организм животных и птицы с кормом, содержится в содержимом пищеварительного тракта, плазме крови и тканях, выделяется из организма с молоком, яйцами и каловыми массами, зависит от уровня и направления их продуктивности, пола, технологической обработки корма, гормонального фона, вида кормовых добавок. Вместе с тем наиболее высокий уровень цис-линолевой кислоты в организме коров, их продуктивность и воспроизводительная способность выявлены при наличии в их рационе этой полиненасыщенной жирной кислоты, этерифицированой во 2-й позиции ацилглицерола. Скармливание коровам неэтерифицированой формы цис-линолевой кислоты слабо влияет на их продуктивность, состав молока и воспроизводительную способность. Уровень этерифицированой формы цис-линолевой кислоты в яйцах гусей увеличивается при скармливании им сульфата натрия в виде добавки к их рациону, что приводит к улучшению инкубационных качеств яиц (оплодотворяемости и вывода) и повышению сохранности гусят.

Ключевые слова: цис-линолевая кислота, коровы, телки, бычки, овцематки, гуси, кормовые факторы.

Summary

Rivis J. F. The influence of fooder factors on exchange an linoleic in organism animals. - Manuscript.

A dissertation for the degree of doctor agricultural sciences in speciality 03.00.04 - biochemistry. - The Institut Biology of Animals of the UAAS. Lviv, 2002.

The metods of content and form determination of separate high-molecular fatty acid in biological material have been worked ont. The level of separate forms of cis-linoleic acid, which sets into animal and bird organisms with fooders factors, contains in it and secrets of it with milk, egges yolk and faeces, the influence on them separate fooder and gormonal factors have been investigated. It has been shown, that availability in cow rations cis-linoleic acid, but esterified in C2 position acylglycerol provide the highest level of cis-linoleic acid in cow organisms as well as their productivity and reproductive ability.

Key words: cis-linoleic acid, cows, heiter, calves, ewe, geese, fooder factors.

Размещено на Allbest.ru