Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

УДК 543.544.5.068.7+543.395]:543.544-414.6

АНАЛОГІЧНІ АЛКІЛПРИЩЕПЛЕНІ СТАЦІОНАРНІ ФАЗИ

В МІЦЕЛЯРНІЙ ТА ОБЕРНЕНО-ФАЗОВІЙ РІДИННІЙ ХРОМАТОГРАФІЇ

02.00.02 - Аналітична хімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

ГАЛАТ МАРИНА МИКОЛАЇВНА

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат хімічних наук, доцент КУЛІКОВ АРТЕМ ЮРІЙОВИЧ Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, доцент кафедри хімічної метрології

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор БОЛОТОВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ Національний фармацевтичний університет Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків, завідувач кафедри аналітичної хімії

кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник МІЛЮКІН МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ Інститут колоїдної хімії і хімії води імені А.В. Думанського, Національна академія наук України, м. Київ старший науковий співробітник відділу аналітичної хімії

Захист відбудеться «16» квітня 2010 р. о 13⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.14 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Україна, 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-79).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Україна, 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий «15» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат хімічних наук В.Г. Панченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Методи високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) займають провідне місце в сучасному хімічному аналізі за частотою застосувань та аналітичними можливостями. Світовий ринок устаткування для ВЕРХ відрізняється динамічністю і різноманіттям представлених на ньому торгових марок хроматографічних колонок і обладнання. Різноманіття торгових марок колонок з алкілприщепленими стаціонарними фазами створює проблему в практиці обернено-фазової ВЕРХ (ОФ ВЕРХ), відому як проблема аналогічних колонок. Стаціонарні фази різних торгових марок з одним і тим же прищепленим радикалом називають аналогічними, якщо вони забезпечують однакову селективність розділення сумішей речовин і можуть бути взаємозамінними в методиках аналізу конкретних об'єктів. Для тестування колонок і вибору аналогічних стаціонарних фаз в ОФ ВЕРХ розроблено підходи, що базуються на використанні тестових сумішей і визначенні показників селективності розділення речовин з різними механізмами утримування. Встановлено, що за однакової природи прищепленого радикалу індивідуальність стаціонарних фаз, які відносяться до різних торгових марок, суттєво впливає на результати розділення в умовах ОФ ВЕРХ; це ускладнює практичне застосування нормативних методик аналізу в умовах окремо взятої лабораторії.

В міцелярній рідинній хроматографії (МРХ) використовуються такі ж стаціонарні фази, що і в ОФ ВЕРХ, але ультрамікрогетерогенний характер міцелярних елюентів створює нові можливості розділення. Активне впровадження МРХ в практику хімічного аналізу зумовлено такими властивостями міцелярних елюентів, як можливість одночасного розділення гідрофільних та гідрофобних сполук, менша вартість, менша токсичність і екобезпечність елюентів (основні принципи «Green Chemistry»), спрощення пробопідготовки. Встановлено, що стаціонарна фаза в умовах МРХ набуває нових властивостей завдяки динамічній модифікації алкілприщепленого шару компонентами міцелярного елюенту. За три десятиліття розвитку МРХ створено численні методики аналізу біологічних об'єктів, лікарських препаратів, продуктів споживання. При впровадженні методик в практику рутинного аналізу виникає проблема вибору колонки, аналогічної описаній в розробці. В режимі МРХ проблема аналогічних стаціонарних фаз до сьогодні не досліджувалась, а від її вирішення залежать можливості подальшого поширення практики застосування МРХ. Таким чином, актуальним для сучасного етапу розвитку МРХ є створення підходу до класифікації стаціонарних фаз та виявлення взаємозамінних колонок в режимі МРХ. Для об'єктивної характеристики можливостей МРХ доцільно порівняти, як виявляється індивідуальність стаціонарних фаз різних торгових марок в режимах ОФ ВЕРХ та МРХ.

Розвиток МРХ пов'язаний як з дослідженням фундаментальних питань щодо властивостей рухомої і стаціонарної фаз, так і з розробкою нових методик аналізу реальних об'єктів. Важливими біологічно активними компонентами лікарських рослин є флавоноїди; представники цього класу суттєво розрізняються за гідрофобністю, тож застосування МРХ тут створює можливості одночасного розділення. Розробка методик визначення флавоноїдів у рослинній сировині та лікарських препаратах на її основі складає актуальну задачу для МРХ і фармацевтичного аналізу, оскільки асортимент лікарських препаратів рослинного походження поширюється, а інтерес до них зростає.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною планових досліджень кафедри хімічної метрології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах держбюджетних НДР, що входили до міжвузівських наукових програм України: ДР № 0107U000659 «Кількісні залежності структура-утримування-властивість біологічно активних речовин за даними міцелярної рідинної хроматографії»; ДР № 0106U003109 «Управління процесами на міжфазних границях і оптимізація умов у гібридних методах аналізу».

Мета і завдання дослідження

Мета: створити підхід до класифікації колонок, заповнених силікагелем з прищепленими С18 групами, що дозволяє виявити однакові за селективністю колонки для МРХ; створити та обґрунтувати методику визначення методом МРХ флавоноїдів у лікарській рослинній сировині та препаратах на її основі.

Завдання:

1) обрати компоненти тестової суміші та умови хроматографування для вивчення селективності розділення методом МРХ із застосуванням колонок різних торгових марок, заповнених силікагелем С18;

2) визначити характеристики утримування тестових речовин в умовах МРХ на колонках, заповнених силікагелем С18;

3) охарактеризувати селективність розділення тестових речовин з різними механізмами утримування; створити класифікацію колонок, що вивчаються, за селективністю розділення в умовах МРХ та ОФ ВЕРХ;

4) дослідити можливість використання результатів класифікації колонок за селективністю розділення для визначення взаємозамінних колонок, заповнених силікагелем С18, у методиках МРХ;

5) дослідити вплив добавок аліфатичних спиртів та карбонових кислот на міцелярні властивості (критична концентрація міцелоутворення (ККМ) та ступінь зв'язування протиіонів (в) міцелами поверхнево-активних речовин (ПАР)) гібридних елюентів на основі розчинів додецилсульфату натрію (ДСН);

6) підібрати компоненти міцелярного елюенту та оптимізувати його склад для розділення флавоноїдів методом МРХ;

7) розробити методики кількісного визначення флавоноїдів методом МРХ в лікарській рослинній сировині (квіти ромашки лікарської, корінь солодки) та препаратах на її основі (сироп кореня солодки, сухий та густий екстракти кореня солодки).

Об'єкт дослідження: процеси розділення речовин в МРХ і ОФ ВЕРХ.

Предмет дослідження: селективність розділення речовин на алкілприщеплених стаціонарних фазах С18 різних торгових марок в умовах МРХ та ОФ ВЕРХ; розділення суміші флавоноїдів.

Методи дослідження: потенціометрія для визначення ККМ та в ДСН; міцелярна рідинна хроматографія; обернено-фазова високоефективна рідинна хроматографія. міцелярний рідинний хроматографія силікагель

Наукова новизна одержаних результатів

1) Вперше в МРХ запропоновано класифікувати колонки, заповнені силікагелем з прищепленими С18 групами, за селективністю розділення речовин з різними механізмами утримування.

2) Вперше обґрунтовано склад тестової суміші та перелік характеристик селективності для класифікації колонок, заповнених силікагелем С18, в умовах МРХ.

3) За результатами тестування 15 хроматографічних колонок, заповнених силікагелем С18, встановлено, що в умовах МРХ суттєво менше проявляються індивідуальні властивості колонок різних торгових марок, ніж в умовах ОФ ВЕРХ.

4) Вперше встановлено, що 1-бутанова та 1-пентанова кислоти чинять таку ж модифікуючу дію на міцелярні властивості ДСН, як і відповідні аліфатичні спирти. Зниження ступеня зв'язування протиіонів міцелами ДСН у два рази більш чутливе до збільшення об'ємної частки кислоти/спирту з 5 атомами Карбону, ніж до збільшення об'ємної частки кислоти/спирту з 4 атомами Карбону. Таким чином, карбонові кислоти можуть використовуватись в гібридних міцелярних елюентах у якості модифікуючої добавки і рН-підтримуючого компоненту одночасно.

5) Вперше показано, що МРХ забезпечує одночасне розділення гідрофільних і гідрофобних флавоноїдів різних груп (флавоноли, флавони, халкони) в ізократичному режимі.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений підхід та набір параметрів показників селективності речовин з різними механізмами розділення дозволяє обирати взаємозамінні колонки для реалізації методик розділення речовин методом МРХ.

Дані про ККМ та ступінь зв'язування протиіонів міцелами ДСН у присутності різноманітних модифікаторів можуть бути використані при моделюванні та прогнозуванні хроматографічного розділення в умовах МРХ.

Показано перспективність застосування МРХ для одночасного розділення гідрофільних і гідрофобних флавоноїдів, що становить практичний інтерес для контролю компонентів рослинної сировини в лікарських препаратах. Методики визначення флавоноїдів в лікарській рослинній сировині методом ізократичної МРХ дозволяють скоротити час аналізу порівняно з методиками ОФ ВЕРХ, де використовується режим градієнтного елюювання, характеризуються меншими витратами токсичних органічних розчинників для приготування рухомих фаз. Методика кількісного визначення лютеолін-7-О-глікозиду та апігенін-7-О-глікозиду в квітах ромашки лікарської впроваджена та використовується в лабораторії фармакопейного аналізу ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» (м. Харків).

Отримані в дисертаційній роботі результати дозволяють поширити область використання МРХ у практиці хімічного аналізу.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних даних, виконанні експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів, участі в написанні наукових робіт. Постановка мети і завдань дослідження, аналіз і узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків було здійснено разом з науковим керівником, к.х.н., доц. А.Ю. Куліковим. Постановка задач і планування роботи з визначення міцелярних характеристик гібридних елюентів на основі ДСН потенціометричним методом виконано спільно з д.х.н., проф. Л.П. Логіновою.

Автор висловлює вдячність співробітникам Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: проф. Логіновій Л.П., н.с. Бойченку О.П. (кафедра хімічної метрології), проф. Мчедлову-Петросяну М.О. (кафедра фізичної хімії) за консультації та допомогу при виконанні роботи; а також к.фарм.н. Котову А.Г., проф.

Литвиненко В.І. (ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів») і к.х.н. Рошалю О.Д. (Науково-дослідний інститут хімії при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна) за надання флавоноїдів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи було представлено на міжнародних конференціях «Modern Physical Chemistry for Advanced Materials, MPC'07» (Харків, 2007), «4^th Black Sea Basin Conference on Analytical Chemistry, 4^th BBCAC» (Сонячний берег, Болгарія, 2007); ІХ всеукраїнській конференції студентів та аспірантів «Сучасні проблеми хімії» (Київ, 2008); міжнародній конференції «Chemometrics in analytical chemistry-2008» (Монпельє, Франція, 2008); VIII українській конференції з аналітичної хімії «УКАХ-08» (Одеса, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 робіт, з них 2 статті в українських та 3 в міжнародних фахових журналах та 6 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається зі вступу, 5 розділів, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 158 сторінок. Дисертація містить 46 рисунків, 23 таблиці і список цитованої літератури з 308 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання роботи, зазначено наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів.

Перший розділ присвячено огляду літературних джерел щодо особливостей МРХ, зумовлених застосуванням міцелярних розчинів ПАР у якості рухомої фази. Наведено дані про речовини-модифікатори, що є складовими міцелярного елюенту, та їхній вплив на міцелярні характеристики ДСН; розглянуто відомі моделі утримування аналітів в МРХ. Детально охарактеризовано алкілприщеплені стаціонарні фази, що можуть використовуватися в МРХ; наведено особливості структури поверхні сорбентів С18, розглянуто їхні фізико-хімічні та хроматографічні характеристики і способи дослідження хроматографічних властивостей. За літературними даними, найдетальнішу інформацію про селективність розділення на сорбентах можна отримати, використовуючи дані хроматографічного аналізу тестової суміші речовин різної хімічної природи. Основними характеристиками сорбентів, що визначають селективність розділення в ОФ ВЕРХ, є абсолютна гідрофобність, гідрофобна, метиленова, стерична селективності та активність остаточних силанолів, що може бути виражена як ємність водневих зв'язків та іонообмінна ємність стаціонарної фази. Вивчення селективності розділення на різних колонках дозволяє проводити їх порівняння та класифікацію. Аналіз літературних джерел показав, що порівнянню аналогічних сорбентів в умовах МРХ не присвячено достатньої уваги. Враховуючи особливості поверхні модифікованої стаціонарної фази в МРХ, розгляд даного питання є досить актуальною задачею.

У другому розділі вказано використані у роботі обладнання та реактиви. Наведено умови потенціометричних досліджень та хроматографічних розділень.

У третьому розділі запропоновано склад тестової суміші і хроматографічні умови, використані для характеристики та порівняння стаціонарних фаз С18 за селективністю розділення в умовах МРХ та ОФ ВЕРХ.

Селективність розділення в МРХ визначається унікальною природою міцелярної рухомої фази. Процеси розподілу аналіту між водною фазою, міцелярною псевдофазою та модифікованою мономерами ПАР стаціонарною фазою призводять до збільшення можливих типів взаємодій аналіту з компонентами хроматографічної системи.

Щоб описати селективність розділення на сорбентах С18 в умовах МРХ, було проаналізовано наступну тестову суміш речовин з різними механізмами утримування: нітрат натрію (визначення мертвого часу колонки), кофеїн, толуол, етилбензол, нафталін, антрацен, дифеніл, фенол, анілін, бензиловий спирт, сорбінова кислота, бензойна кислота, етиловий ефір бензойної кислоти (етилбензоат), пропіловий ефір бензойної кислоти (пропілбензоат), етиловий ефір п-гідроксибензойної кислоти (етилпарабен), 2,3-дигідроксинафталін (2,3-ДГН), 2,7-дигідроксинафталін (2,7-ДГН).

У режимі МРХ хроматографічні колонки тестували, використовуючи наступні міцелярні рухомі фази (МРФ): 0.075 моль/л ДСН, 1.5 % (об.) 1-пентанолу (МРФ 1); 0.075 моль/л ДСН, 1.5 % (об.) 1-пентанолу, 6.5·10^-3 моль/л трифтороцтової кислоти рН=2.7 (МРФ 2). Швидкість потоку рухомої фази становила 1.0 мл/хв; температура колонки - 40.0 ± 0.1 ^оС; спектрофотометричне детектування проводили при довжині хвилі 254 нм. В роботі використано такі колонки: Hypersil ODS (Hyp-1), Hypersil ODS (Hyp-2), Hypersil BDS C18 (HypBDS) (125 ммЧ4.6 мм, 5 мкм); Nucleosil 100-5 C18 (Nuc), Kromasil C18 (Krom), Supelcosil LC18 (Sup) (150 ммЧ4.6 мм, 5 мкм); Symmetry C18 (Sym-1), Symmetry C18 (Sym-2), Nova Pak C18 (Nрak) (150 ммЧ3.9 мм, 5 мкм); Spherisorb ODS (Sph), LiChrospher C18e (LiChr-e) (250 ммЧ4.0 мм, 5 мкм); Separon SGX C18 (Sep, 250 ммЧ4.0 мм, 10 мкм); Zorbax Eclipse XDB C18 (Zorb), LiChrospher C18 (LiChr), Ultrasphere ODS (Ultra) (250 ммЧ4.6 мм, 5 мкм).

За аналогією з ОФ ВЕРХ селективність розділення в умовах МРХ характеризували показниками (табл. 1), кожен з яких дорівнює фактору селективності розділення відповідних тестових речовин А і Б: б_А/Б=k_А/k_Б, де k_А і k_Б - фактори утримування речовин А і Б відповідно.

Таблиця 1

Показники селективності (б_А/Б)

Назва показника	Речовина А	Речовина Б	МРФ
Гідрофобна селективність	антрацен	нафталін	1
Метиленова селективність (1)	етилбензол	толуол	1
Метиленова селективність (2)	етилбензоат	пропілбензоат	1
Стерична селективність (1)	дифеніл	нафталін	1
Стерична селективність (2)	бензойна кислота	сорбінова кислота	2
Гідрофільна селективність	бензиловий спирт	толуол	1
Ємність водневих зв'язків	фенол	кофеїн	1, 2
Іонообмінна ємність	анілін	фенол	2
Фенольна селективність	фенол	бензиловий спирт	2
Хелатоутворююча здатність	2,3-ДГН	2,7-ДГН	2

Для оцінки абсолютної гідрофобності визначали зведений до довжини колонки 10 см фактор утримування нафталіну. За піком нафталіну визначали також ефективність колонок, виражену у висоті, еквівалентній теоретичній тарілці.

З двох способів визначення метиленової селективності, тобто селективності розділення двох сполук, що відрізняються на одну -CH₂- групу (табл. 1), кращим виявився параметр, який оцінювали за парою етилбензол-толуол. У випадку визначення цього показника за речовинами етилбензоат-пропілбензоат для залежності метиленової селективності від абсолютної гідрофобності спостерігали незадовільну кореляцію.

Для залежності стеричної селективності - селективності розділення двох сполук з близькими гідрофобними властивостями, але з різною геометричною будовою - від густини прищепленого радикалу більш високий коефіцієнт кореляції спостерігали для пари бензойна кислота-сорбінова кислота. Цю пару речовин і було використано в подальшому для визначення стеричної селективності.

Згідно літературних даних, поверхня алкілприщепленого сорбенту в результаті адсорбції компонентів міцелярного елюенту набуває полярного характеру і демонструє гідрофільні властивості. Тому при вивченні селективності розділення в МРХ доцільно враховувати гідрофільну селективність стаціонарної фази.

В ОФ ВЕРХ донорно-акцепторні властивості сорбенту і його здатність до іонного обміну характеризують ємністю водневих зв'язків та іонообмінною ємністю. В МРХ ці параметри описують властивості не лише сорбенту, а й хроматографічної системи в цілому, оскільки міцелярні агрегати також проявляють здатність до вказаних взаємодій.

Між поверхнею стаціонарної фази і аналітом можуть виникати різні полярні взаємодії. Параметр фенольна селективність характеризує негідрофобні взаємодії поверхні з фенольними сполуками.

Причиною зміни хроматографічної поведінки хелатоутворюючих аналітів є домішки іонів металів, що містяться в октадецилсилікагелевій матриці. Визначений показник хелатоутворюючої здатності стаціонарної фази не дає достатньої інформації щодо типу силікагелю колонки та залежить від абсолютної гідрофобності стаціонарної фази; в подальшому тестуванні цей показник не враховували.

Отже, для класифікації колонок в умовах МРХ вибрано наступні показники: абсолютна гідрофобність, гідрофобна, метиленова (1), стерична (2), гідрофільна, фенольна селективності, ємність водневих зв'язків та іонообмінна ємність.

Для подальшої обробки даних використано кластерний аналіз (Statistica 6.0, StatSoft Inc., 2001). Майже 80 % колонок показують близькі хроматографічні властивості (рис. 1 А). Враховуючи лише параметри, що в умовах МРХ описують переважно властивості стаціонарної фази - абсолютна гідрофобність, гідрофобна, метиленова, стерична та в деякій мірі гідрофільна селективності - спостерігаємо нівелювання індивідуальних властивостей колонок (рис. 1 Б).

Хроматографічні властивості колонок було порівняно у режимах МРХ і ОФ ВЕРХ. В умовах ОФ ВЕРХ використано такі рухомі фази (РФ): РФ1 - метанол-вода 30:70 % (об./об.); РФ2 - метанол-0.02 моль/л фосфатний буферний розчин рН 2.7 20:80 % (об./об.); РФ3 - метанол-0.02 моль/л фосфатний буферний розчин рН 7.6 20:80 % (об./об.); РФ4 - метанол-вода 45:55 % (об./об.). Мертвий час визначали за урацилом. Згідно табл. 1 визначали метиленову і гідрофільну селективності з використанням РФ4, стеричну селективність з РФ2, ємність водневих зв'язків та іонообмінну ємність з РФ2 і РФ3. Гідрофобну селективність визначали за речовинами етилпарабен-фенол з РФ1; абсолютну гідрофобність - за зведеним до довжини колонки 10 см фактором утримування етилбензолу з РФ4. Фенольну селективність не враховували, оскільки цей параметр залежить від іонообмінної ємності стаціонарної фази (R=0.933).

На рис. 2 зображено дендрограми для 9 колонок у режимах МРХ та ОФ ВЕРХ. При побудові дендрограм 2 А і 2 В (властивості хроматографічної системі в цілому) враховували абсолютну гідрофобність, гідрофобну, метиленову, стеричну, гідрофільну селективності, ємність водневих зв'язків та іонообмінну ємність; у дендрограмах 2 Б і 2 Г (властивості стаціонарної фази) останні дві характеристики не враховували.

Результати кластерного аналізу колонок в умовах ОФ ВЕРХ не дозволяють виділити групу колонок з близькою селективністю розділення. При порівнянні властивостей власне стаціонарних фаз (див. рис. 2 Б і 2 Г) відмічаємо, що їхні індивідуальні особливості у МРХ проявляються суттєво менше, ніж в ОФ ВЕРХ.

За літературними даними, результати тестування хроматографічних колонок у режимі ОФ ВЕРХ дозволяють визначати взаємозамінні колонки. Можливість використання результатів класифікації колонок у МРХ для визначення взаємозамінних колонок було розглянуто на прикладі контролю домішок в ацетилсаліциловій кислоті.

Хроматографічну поведінку 4-гідроксибензойної кислоти (I), 4-гідроксиізофталевої кислоти (II), фенолу (III), ацетилсаліцилової (IV) i саліцилової (V) кислот проаналізовано в режимах ОФ ВЕРХ (за методиками Європейської Фармакопеї) та МРХ. В ОФ ВЕРХ використано рухомі фази метанол-вода-оцтова кислота 35:64:1 (об./об./об.) та ацетонітрил-вода-фосфорна кислота 350:648:2 (об./об./об.); в МРХ - 0.04 моль/л ДСН, 5 % (об.) оцтової кислоти. Швидкість подачі елюенту складала 1.0 мл/хв, температура колонки - 40 єС, довжина хвилі детектування - 254 нм. Ступені розділення (R_S) сусідніх піків аналітів представлено в табл. 2.

За даними тестування колонок у режимі ОФ ВЕРХ взаємозамінними є пари колонок Hyp-1 і Sup, Npak і Ultra, Nuc і LiChr (див. рис. 2 А). З табл. 2 видно, що колонки однієї пари (Hyp-1-Sup і Nuc-LiChr) дійсно демонструють подібні результати розділення речовин. Селективність розділення в різних парах колонок відрізняється -Nuc та LiChr характеризуються невисоким ступенем розділення піків II i III. Колонка Zorb, що не входить в основний кластер, який формується на евклідовій відстані близько 0.5, мало схожа на інші розглянуті колонки.

Таким чином, класифікація колонок в умовах ОФ ВЕРХ дійсно дозволяє визначити аналогічні колонки, що забезпечують однакову селективність розділення, причому такий результат спостерігаємо незалежно від виду органічного модифікатора елюенту.

У режимі МРХ колонки Krom і LiChr-e, що належать до одного кластеру (див. рис. 1 А), дозволяють розділити всі компоненти суміші; дві колонки з другого кластеру - Sym-1 і Ultra - характеризуються низьким ступенем розділення піків III і V. Для колонки Hyp-2, що об'єднується з попередніми в один кластер на відмітці 0.3 евклідової відстані, спостерігається низька ступінь розділення піків I і II. Для всіх розглянутих колонок характер розділення аналітів в цілому досить подібний - для пар піків II-III та V-IV спостерігається добре розділення, пари піків I-II та III-V можна позначити як «критичні», їх ступінь розділення значно нижче. Винятком є колонка Sph, що характеризувалася «аномальною» поведінкою і при тестуванні (див. рис. 1 А), - ступінь розділення піків V-IV не є достатньо високим.

Проведені дослідження показали, що результати тестування колонок за селективністю розділення у режимах МРХ та ОФ ВЕРХ корелюють з характером розділення при конкретному аналізі. Це дозволяє використовувати результати класифікації колонок за селективністю розділення для визначення взаємозамінних колонок.

Таблиця 2

Ступені розділення піків аналітів в режимах ОФ ВЕРХ і МРХ

ОФ ВЕРХ	МРХ
Колонка	RS	Колонка	RS
	I-II	II-III	III-IV	IV-V		I-II	II-III	III-V	V-IV
Hyp-1	2.7	3.7	4.3	4.9	Krom	2.6	5.7	2.0	6.0
Sup	3.6	4.1	4.9	8.3	LiChr-е	3.0	11.8	2.4	11.5
Nuc	5.4	0.9	5.1	6.4	Sym-1	3.8	5.2	0.8	8.4
LiChr	3.8	2.3	4.1	6.1	Ultra	2.8	5.4	0.9	8.3
Zorb	6.4	1.9	5.4	8.1	Hyp-2	1.2	4.8	2.8	5.5
					Sph	1.6	5.0	6.4	1.5

У четвертому розділі наведено дані про вплив деяких органічних модифікаторів на міцелярні характеристики ДСН. Детально вивчено вплив традиційних модифікаторів міцелярного елюенту - аліфатичних спиртів (1-бутанол, ізобутанол) та карбонових кислот (1-бутанова та 1-пентанова), що поєднують функції модифікатора і рН-регулятора.

Характеристики міцелоутворення ДСН визначали методом потенціометрії з додецилсульфат-селективним електродом. Залежність е.р.с. від логарифму загальної концентрації ДСН (lg с_S) у водному розчині представлено двома ділянками, що відповідають доміцелярній та міцелярній областям (рис. 3). За абсцисою точки перетину двох лінійних асимптот знаходили ККМ; в визначали як відношення модулів тангенсу кута нахилу лінійних асимптот в міцелярній та доміцелярній області.

Результати визначення ККМ і в представлено в табл. 3 (дані наведено для трьох паралельних серій визначення ККМ і в; довірчий інтервал при визначенні ККМ не перевищував 0.4, а при визначенні в - 0.05). З таблиці видно, що характеристики міцелоутворення ДСН зменшуються зі збільшенням об'ємної частки модифікатора.

Для модифікаторів з нерозгалуженою будовою молекули залежність в від об'ємної частки модифікатору (ц) наближена до лінійної, тому її апроксимували рівняннями регресії:

, R=0.999 (1-бутанол) (1)

, R=0.998 (1-бутанова кислота) (2)

, R=0.998 (1-пентанова кислота)(3)

Таблиця 3

Значення ККМ та ступеня зв'язування протиіонів міцелами ДСН в індивідуальних розчинах ДСН та у присутності органічних модифікаторів

цмодифікатору, %	1-бутанол	ізобутанол	1-бутанова кислота	1-пентанова кислота
	ККМ, ммоль/л	в	ККМ, ммоль/л	в	ККМ, ммоль/л	в	ККМ, ммоль/л	в
0.0	9.0	0.74	9.0	0.74	9.0	0.74	9.0	0.74
1.0	-	-	6.0	0.66	6.6	0.67	4.6	0.62
2.0	4.7	0.62	4.8	0.57	4.8	0.62	2.0	0.48
3.0	3.8	0.55	3.0	0.52	3.8	0.55	1.7	0.37
4.0	2.2	0.49	2.6	0.50	2.9	0.50	-	-
5.0	1.8	0.44	2.2	0.49	-	-	-	-

Порівнюючи модифікуючу дію 1-бутанової кислоти (2) і 1-бутанолу (1) та 1-пентанової кислоти (3) і 1-пентанолу (в=(0.751±0.015) - (0.138±0.016)ц, R=0.986; виконано О.Ю. Яковлевою) приходимо до висновку, що аліфатичний спирт і кислота з однаковим числом атомів Карбону викликають однакове зниження міцелярних характеристик ДСН. Чутливість ступеня зв'язування протиіонів у два рази більше до зросту об'ємної частки кислоти/спирту з 5 атомами Карбону, ніж до зросту об'ємної частки кислоти/спирту з 4 атомами Карбону.

П'ятий розділ присвячено вивченню можливості розділення і кількісного визначення флавоноїдів методом МРХ. Для дослідження обрано 14 флавоноїдів, що належать до різних класів (флавони, флавоноли, халкони), серед яких є як гідрофільні глікозиди флавоноїдів, так і гідрофобні аглікони: фларонін (робінін) (1), рутин (2), гіперозид (3), кверцитрин (4), лютеолін-7-О-глікозид (L-7O-Gly) (5), лікурозид (6), апігенін-7-О-глікозид (A-7O-Gly) (7), ізосаліпурпозид (8), мірицетин (9), фізетин (10), лютеолін (11), апігенін (12), кверцетин (13), кемпферол (14). Об'єкт аналізу - лікарська рослинна сировина (квіти ромашки лікарської, корінь солодки).

Під час попереднього експерименту розглянуто якісний склад гібридного міцелярного елюенту. Найкраще розділення спостерігалося при введенні в елюент добавків 1-пропанолу; рН-регулюючий компонент - фосфатний буферний розчин (рН=6.86) з об'ємною часткою 20 %. Дослідження виконано на колонці Ultrasphere ODS.

Для оптимізації розділення 14 флавоноїдів було досліджено утримування флавоноїдів у 12 рухомих фазах, де концентрація ДСН варіювалася від 0.020 до 0.040 моль/л, об'ємна частка 1-пропанолу - від 0.5 до 3.0 %. Моделювання утримування проведено за простою трипараметричною моделлю (lg k=a+b lg c_S+c lg c_R, де с_S і c_R - загальні концентрації ПАР і модифікатора в елюенті відповідно), що базується на квазіхімічній концепції міцелоутворення (виконано О.П. Бойченко). Використана модель має добру передбачувальну здатність, що дозволило передбачити поведінку нормалізованого критерію розділення (R_norm) поза областю, обмеженою експериментальними точками. На рис. 4 А представлено контурну карту розділення 14 флавоноїдів, де концентрація ДСН змінюється від 0.010 до 0.040 моль/л, а об'ємна частка 1-пропанолу - від 0.5 до 5.0 %. На даній карті область оптимальних умов розділення розташована між 0.014 і 0.018 моль/л ДСН та 2.2 і 4.5 % (об.) 1-пропанолу.

З використанням елюенту, кількісний склад якого відповідає центру області максимуму нормалізованого розділення (0.015 моль/л ДСН, 3.0 % 1-пропанолу), було отримано хроматограму 14 флавоноїдів (рис. 4 Б). Експериментальна хроматограма добре узгоджується з передбаченою (рис. 4 Г), що підтверджує можливість моделювання розділення речовин за межами діапазону експериментально отриманих даних.

У вищевказаній області оптимальних умов розділення було додатково досліджено декілька міцелярних елюентів. Виявилося, що добре розділення спостерігається також для елюенту 0.018 моль/л ДСН, 4.5 % (об.) 1-пропанолу (рис. 4 В). Отже, оптимальне розділення 14 флавоноїдів можливе за використанням двох міцелярних елюентів: 0.015 моль/л ДСН в суміші 1-пропанол-фосфатний буферний розчин (рН 6.86)-вода (3:20:77 % об./об./об.) та 0.018 моль/л ДСН в суміші 1-пропанол-фосфатний буферний розчин (рН 6.86)-вода (4.5:20:75.5 % об./об./об.).

Обрані міцелярні рухомі фази було використано для ідентифікації та кількісного аналізу лікарської рослинної сировини - квітів ромашки лікарської (Matricaria recutita L.), кореня солодки (Glycyrrhiza L.) - та препаратів з екстрактом кореня солодки.

У попередньому аналізі зразків квітів ромашки лікарської з рухомою фазою 0.015 моль/л ДСН в суміші 1-пропанол-фосфатний буферний розчин (рН 6.86)-вода (3:20:77 % об./об./об.) на хроматограмі ідентифікували 2 піки, що відповідали апігенін-7-О-глікозиду та лютеолін-7-О-глікозиду. Для ідентифікації піків порівнювали час утримування на хроматограмах стандартного та випробуваного розчинів, а також УФ-спектри індивідуальні та отримані «у потоці» (в умовах кількісного визначення без припинення потоку елюенту з використанням діодно-матричного детектора). Дана рухома фаза характеризувалась ступенем розділення піків вище 1.5. Більш високі значення ступеню розділення цих піків не було досягнуто при використанні попередньо розглянутих 12 елюентів, тому зазначену рухому фазу було використано для кількісного визначення A-7O-Gly та L-7O-Gly у квітах ромашки лікарської.

Пробопідготовку зразків квітів ромашки лікарської проводили за методикою, описаною в монографії «Matricaria flowers» Європейської Фармакопеї.

Згідно рекомендаціям документу International Conference of Harmonization «Валідація аналітичних методик: зміст та методологія» (Q2А, Q2В) було проведено процедуру валідації методики кількісного визначення A-7O-Gly та L-7O-Gly в квітах ромашки лікарської. Нижче наведено діапазон лінійності методики, рівняння залежності площі піку (S) від концентрації компоненту (c), що визначається, межу детектування та межу кількісного визначення відповідно.

· лютеолін-7-О-глікозид:

1.51-30.20 мкг/мл S=(10.7±0.9)·10⁴+(90.4±0.5)·10³c 1.05 мкг/мл 3.19 мкг/мл

· апігенін-7-О-глікозид:

1.29-25.76 мкг/мл S=(9.3±0.3)·10⁴+(61.3±0.2)·10³c 0.53 мкг/мл 1.59 мкг/мл

Для оцінки правильності методики використано метод добавок. Ступінь вилучення добавок A-7O-Gly складає 101.7-104.3 %. Правильність визначення флавоноїдів у квітах ромашки лікарської методом МРХ було також перевірено шляхом порівняння з результатами, отриманими при використанні ОФ ВЕРХ (колонка Kromasil C18; склад рухомої фази, режим градієнтного елюювання та інші умови хроматографування відповідали вимогам монографії «Matricaria flowers» Європейської Фармакопеї; час хроматографування - близько 50 хвилин). Результати, отримані за цією ОФ ВЕРХ-методикою та запропонованою МРХ-методикою наведено в табл. 4; типові хроматограми (метод МРХ) зображено на рис. 5.

Таблиця 4

Масова частка лютеолін-7-О-глікозиду і апігенін-7-О-глікозиду в квітах ромашки лікарської

Виробник	Масова частка компонентів, % (метод МРХ)	Масова частка компонентів, % (метод ОФ ВЕРХ)
	L-7O-Gly	A-7O-Gly	L-7O-Gly	A-7O-Gly
Квіти ромашки, ВАТ «Ліктрави», Донецьк	0.123±0.004	0.326±0.005	0.125±0.002	0.320±0.001
Квіти ромашки, ВАТ «Ліктрави», Донецьк	0.038±0.005	0.251±0.005	0.036±0.008	0.255±0.004
Квіти ромашки, ВАТ «Ліктрави», Житомир	0.033±0.002	0.125±0.003	0.030±0.005	0.126±0.007
Квіти ромашки, ВАТ «Галичфарм», Львів	-	0.77±0.02	-	0.78±0.05
Квіти ромашки, ТОВ «НВФФ «Ейм»», Харків	-	0.63±0.01	-	0.66±0.03

Кількісний аналіз кореня солодки проведено за 5 основними флавоноїдами: лікурозид, ліквіритин, ізоліквіритин, ліквіритигенін, ізоліквіритигенін. При виборі складу рухомої фази використовували дані про ступінь розділення піків на хроматограмі та час аналізу. Серед вивчених фаз оптимальною виявилась фаза 0.018 моль/л ДСН в суміші 1-пропанол-фосфатний буферний розчин (рН 6.86)-вода (4.5:20:75.5 % об./об./об.). Довжину хвилі детектування - 288 нм - обрано на основі отриманих індивідуальних УФ-спектрів поглинання 5 флавоноїдів; температура колонки - 40 єС. Для ідентифікації піків порівнювали час утримування піків на хроматограмах стандартного та випробовуваного розчинів, а також аналізували індивідуальні та отримані «у потоці» УФ-спектри.

Пробопідготовка зразків кореня солодки полягала в екстрагуванні флавоноїдів з рослинної сировини. У попередньому експерименті було підібрано параметри екстракції: як екстрагент - суміш вода-етанол з масовою часткою етанолу 60 %; час екстрагування - 45 хв; маса наважки - 1.5 г.

Методику визначення 5 флавоноїдів у корені солодки і препаратах на його основі методом МРХ було валідовано. Визначено діапазон лінійності методики, рівняння залежності площі піку від концентрації аналіту, межу детектування та межу кількісного визначення відповідно:

· ліквіритин:

3.16-79.00 мкг/мл S=(1.0±0.5)·10⁴+(27.95±0.12)·10³c 2.33 мкг/мл 7.06 мкг/мл

· лікурозид:

3.24-81.00 мкг/мл S=(2.5±0.4)·10⁴+(15.19±0.09)·10³c 3.11 мкг/мл 9.42 мкг/мл

· ізоліквіритин:

3.28-82.00 мкг/мл S=(4.6±1.0)·10⁴+(46.3±0.2)·10³c 2.89 мкг/мл 8.75 мкг/мл

· ліквіритигенін:

3.20-80.00 мкг/мл S=(-0.7±0.6)·10⁴+(37.86±0.15)·10³c 2.12 мкг/мл 6.42 мкг/мл

· ізоліквіритигенін:

3.16-79.00 мкг/мл S=(-1.9±0.9)·10⁴+(49.67±0.18)·10³c 1.92 мкг/мл 5.83 мкг/мл

Для підтвердження правильності методики порівнювали результати визначення 5 флавоноїдів у сухому екстракті кореня солодки (лікверитон), отримані з використанням методів МРХ і ОФ ВЕРХ [Y.C. Wang, Y.S. Yang // J. Chromatogr. B. - 2007. - Vol.850. - P. 392-399] (табл. 5). Склад рухомої фази: розчинник А - фосфатний буферний розчин з концентрацією 25 ммоль/л (pH 2.5), розчинник Б - ацетонітрил; режим градієнтного елюювання: 0 хв 100 % А, 0-10 хв до 80 % А, 10-50 хв до 70 % А, 50-73 хв до 50 % А, 73-110 хв до 50 % А, 110-125 хв до 20 % А, 125-140 хв 20 % А; довжина хвилі детектування - 254 нм; колонка - Kromasil C18. На рис. 6 зображено типові хроматограми стандартних зразків та зразків лікверитону (метод МРХ).

Таблиця 5

Масова частка флавоноїдів, що містяться в корені солодки і препаратах на його основі

Зразок, що аналізується	Ліквіритин	Лікурозид	Ізоліквіритин	Ліквіритигенін	Ізоліквіритигенін
Корінь солодки, ВАТ «Ліктрави», Житомир	0.774 ±0.008	0.505 ±0.012	+*	+	-
Корінь солодки, ТОВ «ФК «Здоров'я»», Харків	0.563 ±0.010	0.284 ±0.007	+	+	-
Корінь солодки, ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Київ	0.505 ±0.012	0.230 ±0.006	+	+	-
Густий екстракт кореня солодки	+	0.117 ±0.013	0.225 ±0.007	0.192 ±0.010	0.11 ±0.02
Сироп з екстрактом кореня солодки (серія 470606)	+	(2.58± 0.13)?10-3	(5.90± 0.05)?10-3	(8.14± 0.09)?10-3	(1.96± 0.04)?10-3
Лікверитон /метод МРХ	5.15±0.14	4.35±0.16	3.31±0.09	1.00±0.06	0.27±0.05
Лікверитон /метод ОФ ВЕРХ	5.06±0.17	4.46±0.12	3.38±0.08	0.94±0.08	0.31±0.04

ВИСНОВКИ

Створено підхід до класифікації алкілприщеплених стаціонарних фаз, що дозволяє виявити аналогічні за селективністю колонки для МРХ; обґрунтовано склад тестової суміші та набір показників селективності розділення. Встановлено придатність методу МРХ для ідентифікації та кількісного визначення флавоноїдів у лікарській рослинній сировині та препаратах на її основі.

1. Обрано компоненти тестової суміші та умови хроматографування для вивчення селективності розділення в МРХ на колонках різних торгових марок, заповнених силікагелем С18. Вивчення утримування тестових речовин склало основу для формування показників селективності розділення речовин з різними механізмами утримування в умовах МРХ.

2. Як свідчать результати тестування хроматографічних колонок, заповнених силікагелем С18, в умовах МРХ та ОФ ВЕРХ, в режимі МРХ суттєво менше проявляються індивідуальні особливості колонок різних торгових марок, ніж в режимі ОФ ВЕРХ. Це пояснюється модифікацією поверхні стаціонарної фази компонентами міцелярного елюенту: мономерами поверхнево-активної речовини та молекулами модифікатора.

3. Результати класифікації колонок за селективністю розділення в МРХ дозволяють обирати взаємозамінні колонки, що показує приклад контролю домішок в ацетилсаліциловій кислоті методом МРХ.

4. При модифікації міцелярних елюентів на основі ДСН однакове зниження характеристик міцелоутворення (ККМ, ступінь зв'язування протиіонів) забезпечується однаковими добавками як аліфатичного спирту, так і аліфатичної карбонової кислоти з тією ж кількістю атомів Карбону. Зниження ступеня зв'язування протиіонів міцелами ДСН у два рази більш чутливе до збільшення об'ємної частки кислоти/спирту з 5 атомами Карбону, ніж до збільшення об'ємної частки кислоти/спирту з 4 атомами Карбону.

5. Методика МРХ з оптимізованим складом міцелярного елюенту 0.015 моль/л ДСН в суміші 1-пропанол-фосфатний буферний розчин (рН 6.86)-вода (3:20:77 % об./об./об.) забезпечує розділення 14 флавоноїдів в ізократичному режимі елюювання, що дозволяє ідентифікувати флавоноїди у лікарській рослинній сировині.

6. Розроблено і валідовано: методику кількісного визначення лютеолін-7-О-глікозиду і апігенін-7-О-глікозиду в квітах ромашки лікарської та методику кількісного визначення лікурозиду, ліквіритину, ізоліквіритину, ліквіритигеніну і ізоліквіритигеніну в корені солодки і препаратах на його основі - сиропі з екстрактом кореня солодки, сухому і густому екстрактах кореня солодки. Запропоновані методики дозволяють скоротити час аналізу порівняно з методиками ОФ ВЕРХ, де використовується режим градієнтного елюювання, і характеризуються меншими витратами токсичних органічних розчинників для приготування рухомих фаз.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Логинова Л.П. Влияние некоторых алифатических спиртов и кислот на мицеллярные свойства додецилсульфата натрия / Л.П. Логинова, М.Н. Галат, Яковлева Е.Ю. // Вісник ХНУ. 2007. Серія Хімія. Вип. 15(38). С. 109-118. Здобувачем проведено експериментальне дослідження щодо впливу 1-бутанолу, ізобутанолу, 1-бутанової та 1-пентанової кислот на міцелярні властивості ДСН; проведено обробку експериментальних даних; взято участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків та написанні тексту статті.

2. Залежності утримування-гідрофобність для конденсованих ароматичних вуглеводнів та естерів п-гідроксибензойної кислоти за даними міцелярної рідинної хроматографії / О.П. Бойченко, Л.П. Логінова, А.Ю. Куликов, А.Л. Іващенко, М.М. Галат // Ukrainica Bioorganica Acta. 2007. Vol. 2. P. 3-16. Здобувачем отримано кількісні характеристики впливу спиртів-модифікаторів на міцелярні властивості ДСН, що були використані при моделюванні залежностей утримування-гідрофобність для естерів п-гідроксибензойної кислоти.

3. Effect of aliphatic alcohols and aliphatic carboxylic acids on the critical micelle concentration and counter-ion binding degree of sodium dodecylsulfate / L.P. Loginova, E.Yu. Yakovleva, M.N. Galat, A.P. Boichenko // Journal of Molecular Liquids. 2009. Vol. 145. P. 177-181. Здобувачем отримано експериментальні дані щодо критичної концентрації міцелоутворення і ступеня зв'язування протиіонів міцелами ДСН у присутності добавок 1-бутанолу, 1-бутанової та 1-пентанової кислот; взято участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків та написанні тексту статті.

4. Kulikov A.U. Comparison of C18 silica bonded phases selectivity in micellar liquid chromatography / A.U. Kulikov, M.N. Galat // Journal of Separation Science. 2009. Vol. 32. P. 1340-1350. Здобувачем виконано хроматографічний експеримент по вивченню селективності С18-сорбентів у режимі МРХ; проведено обробку експериментальних даних за допомогою кластерного аналізу; взято участь в інтерпретації та обговоренні результатів, формулюванні висновків та написанні тексту статті.

5. Куликов А.Ю. Оптимизация разделения флавоноидов с использованием метода мицеллярной жидкостной хроматографии / А.Ю. Куликов, М.Н. Галат, А.П. Бойченко // Фармаком. 2009. № 1. C. 20-29. Здобувачем проведено експериментальне дослідження хроматографічної поведінки 14 флавоноїдів з використанням міцелярних елюентів; розроблено та валідовано методику кількісного визначення деяких флавоноїдів у квітах ромашки лікарської; взято участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків та написанні тексту статті.

6. Kulikov A.U. Optimization of Micellar LC Conditions for the Flavonoid Separation / A.U. Kulikov, M.N. Galat, A.P. Boichenko // Chromatographia. 2009. Vol. 70. P. 371-379. Здобувачем підібрано якісний склад міцелярного елюенту для розділення 14 флавоноїдів, отримано дані по утримуванню флавоноїдів у 12 елюентах; розроблено та валідовано методику визначення апігенін-7-О-глікозиду і лютеолін-7-О-глікозиду у квітах ромашки лікарської; взято участь в обговоренні результатів та написанні тексту статті.

7. Hydrophobicity-retention and retention-hydrophobicity relationships in micellar liquid chromatography / A.P. Boichenko, L.P. Loginova, A.U. Kulikov, A.L. Ivashchenko, M.N. Galat // Modern Physical Chemistry for Advanced Materials: міжнар. конф., 26-30 черв. 2007 р.: тези доп. Харків, 2007. С. 264-265. Здобувачем отримано кількісні характеристики впливу спиртів-модифікаторів на міцелярні властивості ДСН, що використано при моделюванні залежностей утримування-гідрофобність для аналітів в МРХ.

8. Loginova L.P. Qualitative and quantitative characteristics of modification of stationary and mobile phases in micellar liquid chromatography / L.P. Loginova, E.Yu. Yakovleva, M.N. Galat // 4^th Black Sea Basin conference on analytical chemistry: міжнар. конф., 19-23 вер. 2007 р.: тези доп. Сонячний берег, Болгарія, 2007. P. Р117. Здобувачем експериментально визначено критичні концентрації міцелоутворення і ступені зв'язування протиіонів міцелами ДСН у присутності добавок 1-бутанолу, 1-бутанової та 1-пентанової кислот; взято участь у підготовці стендової доповіді.

9. Галат М.Н. Оптимизация разделения и количественное определение флавоноидов методом мицеллярной жидкостной хроматографии / М.Н. Галат, А.П. Бойченко, А.Ю. Куликов // Сучасні проблеми хімії: IX всеукр. конф. студентів та аспірантів, 14-16 трав. 2008 р.: тези доп. Київ, 2008. С. 168. Здобувачем проведено експеримент по дослідженню хроматографічної поведінки 14 флавоноїдів у режимі МРХ; розроблено та валідовано методики кількісного визначення деяких флавоноїдів у квітах ромашки лікарської і корені солодки; підготовлено усну доповідь.

10. Chemometrics approach for simultaneous optimization of resolution, time of analysis and ruggedness of separation in MLC / A.P. Boichenko, A.U. Kulikov, E.Yu. Yakovleva, M.N. Galat, L.P. Loginova // Chemometrics in analytical chemistry-2008: міжнар. конф., 30 черв. 4 лип. 2008 р.: тези доп. Монтпельє, Франція, 2008. Vol. 1 - P. 391-395. Здобувачем отримано експериментальні дані по утримуванню 14 флавоноїдів у 12 міцелярних рухомих фазах з попередньо підібраним якісним складом елюенту.

11. Галат М.Н. Характеристика селективности С18 сорбентов в мицеллярной жидкостной хроматографии / М.Н. Галат, А.Ю. Куликов, А.П. Бойченко // УКАХ-08: VIII укр. конф. з аналітичної хімії, 8-12 вер. 2008 р.: тези доп. Одеса, 2008. С. 96. Здобувачем виконано хроматографічний експеримент по вивченню селективності С18-сорбентів у режимі МРХ; проведено обробку експериментальних даних; взято участь в обговоренні результатів та підготовці доповіді.

12. Оптимизация разделения и количественное определение флавоноидов методом мицеллярной жидкостной хроматографии / М.Н. Галат, А.Ю. Куликов, А.П. Бойченко, Л.П. Логинова // УКАХ-08: VIII укр. конф. з аналітичної хімії, 8-12 вер. 2008 р.: тези доп. Одеса, 2008. С. 39. Здобувачем проведено хроматографічні дослідження поведінки 14 флавоноїдів у режимі МРХ; розроблено та валідовано методики кількісного визначення деяких флавоноїдів у квітах ромашки лікарської, корені солодки та препаратах на його основі; підготовлено стендову доповідь.

АНОТАЦІЯ

Галат М.М. Аналогічні алкілприщеплені стаціонарні фази у міцелярній та обернено-фазовій рідинній хроматографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.02 - аналітична хімія. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.

Створено підхід до класифікації хроматографічних колонок, заповнених силікагелем С18, в умовах міцелярної рідинної хроматографії (МРХ), що базується на хроматографічному аналізі тестової суміші, визначенні показників селективності розділення речовин з різними механізмами утримування і подальшій статистичній обробці отриманих результатів за допомогою кластерного аналізу. Результати тестування хроматографічних колонок в умовах МРХ та обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії (ОФ ВЕРХ) свідчать про те, що в режимі МРХ суттєво менше проявляються індивідуальні особливості колонок різних торгових марок, ніж в режимі ОФ ВЕРХ. Запропонований підхід до класифікації колонок за селективністю розділення дозволяє обирати взаємозамінні колонки для реалізації методик розділення речовин методом МРХ. Кількісно охарактеризовано вплив органічних модифікаторів (аліфатичні спирти і карбонові кислоти) на міцелярні властивості гібридних елюентів на основі додецилсульфату натрію. Встановлено придатність методу МРХ для одночасного розділення гідрофільних і гідрофобних флавоноїдів в ізократичному режимі елюювання, що становить практичний інтерес для контролю компонентів рослинної сировини в лікарських препаратах. Розроблено і валідовано методики кількісного визначення деяких флавоноїдів у квітах ромашки лікарської, корені солодки і препаратах на його основі. Запропоновані методики дозволяють скоротити час аналізу порівняно з методиками градієнтної ОФ ВЕРХ та характеризуються меншими витратами токсичних органічних розчинників для приготування рухомих фаз.

...