Аналіз стану та шляхи оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 615 : 608.3

15.00.01 технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ

Слабий Михайло Васильович

Львів - 2010



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор ПАРНОВСЬКИЙ Борис Людомирович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін;

доктор фармацевтичних наук, професор ПОНОМАРЕНКО Микола Семенович Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, завідувач кафедри організації та економіки фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор СЯТИНЯ Михайло Лукич Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків.

Захист відбудеться „10”червня 2010 року о 1000год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий „30”квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Драпак І.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фармацевтична підсистема є складовою частиною системи охорони здоров'я України. Пріоритетні шляхи управління системою охорони здоров'я та її фармацевтичною складовою у ХХІ столітті визначили: Концепція розвитку охорони здоров'я населення України (2000р.), Міжгалузева комплексна програма „Здоров'я нації на 2002-2011 рр.”, Державна програма забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр.

Концепція розвитку охорони здоров'я населення України заклала основи її подальшого реформування на засадах медичного страхування та сімейної медицини. Остання є перспективним напрямом і для оптимізації використання фармацевтичних кадрів. Відповідно до Концепції розвитку охорони здоров'я населення України почалася підготовка нових для нашої держави фахівців - клінічних провізорів, визначення потреби в яких для поліклінік та медичних стаціонарів є актуальною проблемою.

Міжгалузева комплексна програма „Здоров'я нації на 2002-2011 рр.” акцентує увагу на необхідності вивчення кадрового забезпечення галузі, що безпосередньо стосується фармацевтичних кадрів. Комплексний аналіз розподілу провізорів і фармацевтів за часи незалежності був проведений лише станом на 01.01.1993 р. Недостатньо вивчена мотивація аптечних працівників щодо роботи в ринкових умовах, а також кадрове забезпечення для реалізації ідей сімейної фармації та фармацевтичної профілактики.

Державна програма забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр., а також Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України, прийнята відповідно до рекомендацій ВООЗ „Фокус на пацієнта” і затверджена Наказом МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838, вказують на актуальність розробок та впровадження фармакоекономічного аналізу для оптимізації лікарського забезпечення. У Концепції передбачається реалізація тези: навчання провізорів протягом життя. Тому актуальним є опрацювання моделі інтегрованої системи навчання фармацевтичних працівників упродовж професійного життя на прикладі фармакоекономічного аналізу як перспективного напряму діяльності провізорів. Також Концепція вказує на перспективність інформатизації у фармації шляхом створення комп'ютерних інформаційних систем та баз даних (БД), у тому числі для моніторингу стану фармацевтичних кадрів.

Багатоаспектні дослідження, предметом та об'єктом яких були освітня підготовка, стан, процес функціонування фармацевтичних кадрів в Україні, проведені Р.М.Піняжком, Б.Л.Парновським, Д.С.Волохом, О.Л.Громом, О.М.Заліською, З.М.Мнушко, А.С.Немченко, М.С.Пономаренком, В.М.Толочком, М.Л.Сятинею. Проте вказані автори системно не вивчали комплекс проблемних питань сучасного кадрового фармацевтичного ринку в Україні, включаючи його мотивацію, інформатизацію, потребу в нових спеціалістах. Не проводилися історичне, наукознавче вивчення формування напрямів та національної школи досліджень фармацевтичних кадрів. Тому проблема подальшого розвитку засад управління системою фармацевтичних кадрів в Україні визначає актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії „Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Обґрунтування нових напрямків розвитку лікарського забезпечення та розробка моніторингових механізмів їх впровадження” (номер державної реєстрації 0101U009228) і „Організаційно-правове та фармакоекономічне обґрунтування шляхів покращення забезпечення лікарськими засобами населення” (номер державної реєстрації 0106U01271).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є оптимізація управління фармацевтичними кадрами МОЗ України шляхом інформатизації аналізу стану, підготовки та вивчення потреби в спеціалістах, апробування системи неперервної освіти провізорів упродовж професійного життя у комплексі з післядипломною підготовкою, впровадження засад сімейної та профілактичної фармації.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: фармацевтичний провізор профілактичний професійний

обґрунтувати шляхи пріоритетного розвитку системи фармацевтичних кадрів МОЗ України відповідно до програмно-цільового спрямування Концепції розвитку охорони здоров'я населення України (2000 р.), Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-2011 рр.”, Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр., Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України (2007 р.);

провести наукознавчий аналіз досліджень фармацевтичних кадрів України за останні 40 років, у тому числі авторефератів докторських та кандидатських дисертацій з даної проблематики;

провести порівняльний аналіз стану провізорських кадрів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою станом на 01.01.1993 р. та 01.08.2005 р. на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів з рекомендаціями щодо його оптимізації;

опрацювати концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп'ютерної БД „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” та промоделювати її на сукупності провізорів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей;

вивчити показники динаміки набору студентів - майбутніх провізорів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” до вищих навчальних закладів (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за денною та заочною формами навчання за 2001-2009 роки та очікувані показники їх випуску у 2006-2010 роках;

опрацювати концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп'ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів України ІІІ-IV рівнів акредитації до професійної діяльності”;

промоделювати функціонування вищевказаної комп'ютерної БД на сукупності студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації України та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща);

обґрунтувати та промоделювати концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки упродовж професійного життя, інтегрованої з післядипломною підготовкою;

обґрунтувати доцільність поглибленої до- та післядипломної підготовки фармацевтичних кадрів з сімейної фармації, фармацевтичної профілактики та біомедичної етики;

визначити потребу в клінічних провізорах для поліклінічних та стаціонарних закладів охорони здоров'я України;

опрацювати методику вивчення потреби в інформації провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, провізорів-інтернів методом апріорного ранжування за допомогою комп'ютерної бази даних;

вивчити потребу в інформації провізорів аптечних закладів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей методом апріорного ранжування.

Об'єктом дослідження були інструктивні, директивні, рекомендаційні матеріали ВООЗ, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів, Накази МОЗ України з розвитку кадрового забезпечення охорони здоров'я та її фармацевтичної складової; автореферати дисертацій, публікації з проблематики фармацевтичних кадрів за останні 40 років; абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники чисельності, мобільності, розподілу за віком провізорів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою МОЗ України і в розрізі окремих регіонів; автоматизовані фармацевтичні фактографічні системи на ЕОМ (1970-1980 роки); комп'ютерні фармацевтичні інформаційно-пошукові системи та БД (із середини 1980-х років по даний час); дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України на 01.08.2005 року; анкети провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, „Аналітично-контрольна фармація”; показники набору студентів до 13 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України (від 2001 р. до 2009 р.) за спеціальностями „Фармація”, „Клінічна фармація” денної та заочної форм навчання; показники мотивації щодо позиціонування у кадровому фармацевтичному ринку праці студентів 6 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України, Ужгородського національного університету та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського; типові програми, навчально-методичні матеріали викладання теорії та прикладних питань фармакоекономіки ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України на до- та післядипломному етапах; фармацевтична термінологія Універсальної десяткової класифікації (УДК); показники потреби в клінічних провізорах для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров'я України; показники потреби в інформації провізорів різних спеціальностей.

Предмет дослідження: пріоритетні та недостатньо вивчені напрями проблеми оптимізації системи фармацевтичних кадрів; забезпечення фармацевтичними кадрами України і окремих адміністративно-територіальних регіонів; позиціонування у кадровому фармацевтичному ринку України провізорів різних спеціальностей та студентів фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України; методологія обробки фармацевтичної інформації за допомогою пошукових систем та комп'ютерних БД; елементи системи підготовки провізорів у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України (набір та випуск студентів, неперервне навчання впродовж професійного життя, поглиблена підготовка за напрямами сімейна фармація та фармацевтична профілактика, медична біоетика); потреба в інформації для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, потреба в кадрах клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров'я України.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано методи системного, програмно-цільового аналізу; статистичні, а саме апріорного ранжування; моделювання; інформатики, включаючи побудову комп'ютерних БД; фармакоекономіки; метод експертних оцінок, анкетного опитування, що конкретизовано у другому розділі дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше одержано результати наукознавчого аналізу досліджень фармацевтичних кадрів в Україні (за останні 40 років), що дозволило узагальнити методологію визначення стану та управління підсистемою фармацевтичних кадрів.

Опрацьовано та апробовано методику аналізу стану фармацевтичних кадрів системи МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом.

Вперше запропоновано та апробовано алгоритм побудови комп'ютерних БД для вивчення позиціонування провізорів різних спеціальностей, студентів фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України у кадровому ринку праці.

Вперше створено комп'ютерну програму та комп'ютерну БД “Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)”, пріоритетність яких захищена свідоцтвами Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 18048 від 21.09.2006 р. та № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної БД впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

Вперше запропоновано комп'ютерну програму „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації України до професійної діяльності”, пріоритетність якої захищено свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 21323 від 20.07.2007 р. і впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

Удосконалено методику аналізу динаміки набору студентів до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” денної та заочної форм навчання.

Отримала розвиток концепція неперервного навчання провізорів за спеціальностями „Загальна фармація” та „Організація і управління фармацією” впродовж професійного життя, інтегрована з системою післядипломної підготовки на прикладі фармакоекономіки.

Вперше опрацьовано методики визначення потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних і поліклінічних закладів охорони здоров'я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом.

Опрацьовано методику визначення потреби провізорів у фармацевтичній інформації, яка відрізняється від існуючих використанням методу апріорного ранжування та комп'ютерної бази даних для обробки інформації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дозволяють оптимізувати аналіз стану, визначення потреби, шляхи підготовки та використання фармацевтичних кадрів України.

Отримані дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України (абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники чисельності: провізорів, спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою, співвідношення між ними; показники мобільності, розподілу за регіонами, віком; чисельність спеціалістів пенсійного віку) на 01.08.2005 р. та у динаміці від 01.01.1993 р. до 01.08.2005 р. (16508 провізорів, 22642 спеціалісти з середньою фармацевтичною освітою), а саме: в Автономній республіці Крим, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, м. Києві та м. Севастополі.

Результати аналізу мотивації та самооцінки професійної діяльності фармацевтичних кадрів у ринкових умовах для 1117 провізорів різних спеціальностей з Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, 147 спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою з Львівської області впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

Вивчено показники мотивації щодо професійної діяльності у сучасних ринкових умовах для 2167 студентів, а саме 363 - Буковинського державного медичного університету, 269 - Запорізького державного медичного університету, 185 - Луганського державного медичного університету, 450 - Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 190 - Одеського державного медичного університету, 418 - Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, 106 - Ужгородського національного університету, 186 студентів Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща).

Встановлено закономірності динаміки набору студентів до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” денної і заочної форм навчання впродовж 2001-2009 років для Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького національного медичного університету імені М.Горького, Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І.Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м. Київ), Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Одеського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського.

Підготовлено і впроваджено навчальну програму і методичні рекомендації з вивчення фармакоекономіки для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація” та „Організація і управління фармацією” впродовж професійного життя з використанням інформаційно-комунікаційних технологій сайту www.uspor.org.ua Фармакоекономіка Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (USPOR).

Визначено потребу в інформації методом апріорного ранжування з використанням комп'ютерної бази даних 169 провізорів аптечних закладів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, 100 провізорів-інтернів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Визначено потребу в клінічних провізорах для поліклінічних закладів охорони здоров'я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом, показники обчисленої потреби в клінічних провізорах для поліклінічних закладів охорони здоров'я впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 23.12.2008 р.).

Визначено потребу в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров'я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом, показники розрахованої потреби в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров'я впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 23.12.2008 р.).

За результатами досліджень опубліковані монографії, навчальний посібник, методичні рекомендації, навчальні програми, зокрема:

Монографія „Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення” (Львів : Кварт, 2007. - 198 с.) впроваджена в навчальний процес Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету (акти впроваджень від 05.02.2009 р., 23.02.2009 р.) та практичну діяльність ТзОВ „Хустфарм” і ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД” (акти впроваджень від 28.10.2008 р., 13.03.2009 р.). Фрагменти монографії опубліковано в журналах „Фармацевт-практик”: № 6, 7, 9, 10, 11 (2008 р.), № 1, 2 (2009 р.).

Монографія „Фармацевтична інформатика” (Львів : Кварт, 2008. - 446 с.) впроваджена в навчальний процес Одеського державного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського, Івано-Франківського національного медичного університету (акти впроваджень від 29.08.2008 р., 19.02.2009 р., 23.02.2009 р., 12.03.2009 р., 11.09.2009 р., 19.02.2010 р.).

Систематизація навчально-методичної роботи в контексті Болонського процесу на кафедрах післядипломної освіти вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації : навчальний посібник (Львів : Піраміда, 2009. - 189 с.) рекомендований Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України.

Методичні рекомендації з безперервної професійної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами. - Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - 18 с.

Методичні рекомендації з організації навчального процесу для слухачів передатестаційних циклів зі спеціальностей „Організація і управління фармацією” та „Загальна фармація”. - Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2010. - 57 с.

Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами. - Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - 19 с.

Навчальний план та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності „Організація і управління фармацією”. - Харків : вид-во НФаУ, 2009. - 45 с.

Навчальний план та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності „Загальна фармація”. - Харків : вид-во НФаУ, 2009. - 38 с.

Науково-освітня розробка „Використання інноваційних технологій для неперервної фармацевтичної освіти” від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка нагороджена дипломом і Золотою медаллю у тематичній номінації „Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи” на Міжнародній виставці-презентації „Сучасні навчальні заклади - 2010” (під егідою МОН України та Академії педагогічних наук України, м.Київ).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, висновки та рекомендації, представлені у дисертації, отримані автором особисто, зокрема:

методом програмно-цільового аналізу законодавчих актів України обґрунтовано пріоритетні та недостатньо вивчені напрями оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров'я України;

проведено наукознавчий аналіз досліджень фармацевтичних кадрів в Україні за останні 40 років для узагальнення методології аналізу стану та управління підсистемою фармацевтичних кадрів;

проаналізовано стан провізорських кадрів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів на 01.08.2005 р.;

проведено порівняльний аналіз динаміки стану провізорських кадрів та спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів на 01.01.1993 р. та 01.08.2005 р.;

опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп'ютерної бази даних „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” та її функціонування;

проаналізовано показники динаміки набору студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” у 13 ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України за 2001-2009 роки та розраховано показники їх випуску у 2006-2010 роках;

опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп'ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності” та її функціонування;

обґрунтовано та реалізовано концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки упродовж професійного життя, інтегрованої з післядипломною підготовкою;

обґрунтовано доцільність поглибленої до- та післядипломної підготовки фармацевтичних кадрів із сімейної фармації та фармацевтичної профілактики, біомедичної етики;

опрацьовано методику та визначено потребу в інформації для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, провізорів-інтернів методом апріорного ранжування за допомогою комп'ютерної БД;

визначено потребу в клінічних провізорах для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров'я України.

З окремих питань автор співпрацював з науковцями кафедри вищої математики фармацевтичного факультету та організації і управління охороною здоров'я факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конгресах, з'їздах, конференціях: науково-практичній конференції „Досягнення сучасної фармації - в медичну практику” (Харків, 1996 р.), науково-практичній конференції „Охорона здоров'я і довкілля” (Львів, 1996 р.), VІІ Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Ужгород, 1998 р.), науково-методичній конференції „Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (Луганськ, 2000 р.), міжрегіональній науково-практичній конференції „Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України” (Львів, 2000 р.), Першому Національному Конгресі з біоетики (Київ, 2001 р.), ІІ Міжнародному симпозіумі з біоетики (Київ, 2002 р.), ІХ Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Луганськ, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Формування національних, загальнолюдських ціннісних орієнтацій студентської молоді” (Київ, 2002 р.), науково-практичній конференції „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003 р.), конференції-семінарі „Життя - божий дар” (м. Стрий, 2003 р.), Міжнародному науковому симпозіумі з біоетики „Штучні репродуктивні технології та майбутнє України” в рамках міжнародного конгресу сім'ї „Родина-дитина-держава” (Київ, 2003 р.), науково-практичній конференції „Система післядипломної освіти спеціалістів фармації у ХХІ столітті” (Харків, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров'я та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики” (Львів, 2003 р.), Х Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004 р.), Другому національному Конгресі з біоетики з міжнародною участю (Київ, 2004 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2004 р.), науково-практичній конференції за міжнародною участю „Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія” (Львів, 2005 р.), VІ Національному з'їзді фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005 р.), ІV Міжнародному симпозіумі з біоетики „Розвиток ідей біоетики у Європейському контексті” (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика” (Львів, 2007 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медичне право України: проблеми становлення та розвитку” (Львів, 2007 р.), ІІІ Національному Конгресі з біоетики з міжнародною участю (Київ, 2007 р.), науково-практичній інтернет-конференції з міжнародною участю „Управління охороною здоров'я” (Львів, 2008 р.), науково-практичній конференції за міжнародною участю „Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008 р.), науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Dni medycyny spolecznej i zdrowia publicznego” (Rzeszow, 2008 р.), ІІ науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 80 працях, серед них 2 монографії, 23 статті у наукових фахових виданнях, в тому числі 12 - одноосібних, один навчальний посібник та 3 навчальні програми, 15 статей в інших наукових виданнях, 3 методичні рекомендації, 33 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 269 сторінках друкованого тексту, вона складається зі вступу, 6 розділів, списку використаних джерел літератури, який налічує 332 позиції. Роботу проілюстровано 55 таблицями і 12 рисунками. Додатки до дисертації оформлено у вигляді окремого тому.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі та першому розділі дисертаційної роботи „Системний аналіз проблем управління фармацевтичними кадрами” узагальнено, що вивчення стану фармацевтичних кадрів в Україні повинно бути методологічно інтегрованим з напрямами, проблематикою розвитку національної медичної галузі.

Отже, перший розділ дисертації присвячений систематизації:

основних Законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів, що безпосередньо формують національну політику з питань фармацевтичних кадрів;

стратегічних національних, державних, галузевих програм, проектів розвитку охорони здоров'я України, реалізація яких в тому числі передбачає участь висококваліфікованих спеціалістів фармацевтичної галузі.

Недостатньо вивчені проблеми, вирішення яких сприятиме оптимізації функціонування системи фармацевтичних кадрів, подано на рис. 1. Окремим предметом дисертаційного дослідження є інформатизація фармацевтичної системи.

Нами розглянуто у хронології та динаміці результати наукових розробок з вивчення кадрового забезпечення фармацевтичної складової охорони здоров'я України за останні 40 років. За період 1970-2008 років за тематикою, пов'язаною з фармацевтичними кадрами в Україні, захищено 7 докторських та 17 кандидатських дисертацій. Проте актуальними є подальші дослідження з

проблематики підготовки, аналізу забезпечення, автоматизації обліку, потреби, мотивації діяльності фармацевтичних кадрів з врахуванням закономірностей динаміки системи фармацевтичних кадрів України в сучасних ринкових умовах на основі методології системного аналізу.

У другому розділі дисертації „Обґрунтування об'єктів та методів дослідження” об'єктами нашого системного аналізу стану напрямів оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні була їх інтеграція з проблематикою сучасного розвитку національної охорони здоров'я.

У третьому розділі дисертації „Інформатизація аналізу стану системи фармацевтичних кадрів” методами системного, статистичного аналізу та інформатики вивчено розвиток методології обробки фармацевтичної інформації за допомогою пошукових систем та БД; структура та функції фармацевтичних пошукових систем. Об'єкти дослідження - автоматизовані фармацевтичні фактографічні системи на ЕОМ (1970-1980 роки); комп'ютерні фармацевтичні інформаційно-пошукові системи та БД (з середини 1980-х років по даний час), в тому числі опрацьовані нами.

Предметом дослідження стану кадрового забезпечення обрано абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники: чисельності провізорів, спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою, співвідношення між ними; мобільності, розподілу за регіонами, віком; спеціалістів пенсійного віку. При цьому об'єкти дослідження - дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України (16508 провізорів, 22642 спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою).

У четвертому розділі дисертації „Аналіз та оптимізація стану підготовки фармацевтичних кадрів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України” методами системного аналізу, статистичними та побудови комп'ютерних реляційних БД вивчено абсолютні показники, динаміка набору абітурієнтів за окремими спеціальностями, денною (очною) та заочною формами навчання за 2001-2009 роки; показники мотивації до позиціонування студентів у кадровому фармацевтичному ринку праці.

Методами системного аналізу, фармакоекономіки, моделювання, дистанційної освіти опрацьовано розвиток теорії фармацевтичної дидактики для неперервної професійної освіти, інтегрованої з системою післядипломного навчання.

У п'ятому розділі дисертації „Визначення потреби в клінічних провізорах для охорони здоров'я України” використано нормативний метод на основі галузевого наказу № 33 від 23.02.2000 р. „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я України”.

У шостому розділі дисертації „Вивчення потреби в інформації для провізорів методом апріорного ранжування за допомогою комп'ютерних баз даних” статистичний аналіз експертних оцінок проведено за допомогою коефіцієнтів варіації та рангової кореляції Спірмена.

У третьому розділі дисертації „Інформатизація аналізу стану системи фармацевтичних кадрів” констатовано, що ВООЗ постійно акцентує увагу на питаннях управління кадровими ресурсами охорони здоров'я. Показники забезпеченості фармацевтичними кадрами у різних державах наведено в табл.1.

Таблиця 1 - Забезпеченість фармацевтами (провізорами) (на 10 тис. населення) деяких європейських країн за даними ВООЗ, Міжнародної федерації фармацевтів (МФФ), нашого дисертаційного дослідження

Країна	Роки
	2002	2007	2008	2009
	за ВООЗ	за МФФ*
Австрія	5,6	-	6,3	-
Великобританія	5,8	-	8,0	-
Німеччина	5,8	9,1	-	-
Росія	0,7**	-	-	-
Угорщина	4,9	-	6,5
Франція	10,2	-	11,7	-
Чехія	4,9	7,1	-	-
Україна	4,7**	Обчислено нами
		4,7	5,1	5,7

* 2009 FIP. Global Pharmacy Workforce report

** Провізори



Як свідчать наведені у табл. 1 дані, в Україні кількість спеціалістів з вищою фармацевтичною освітою значно менша, ніж у розвинутих європейських державах, тому актуальною проблемою є збільшення чисельності підготовки провізорів.

За роки незалежності кадровий потенціал фармацевтичної служби України виявив тенденцію до зростання, насамперед внаслідок відкриття нових фармацевтичних факультетів у мережі ВНЗ. Водночас спостерігалося збільшення кількості аптечних закладів різних форм власності, а значна частина аптек перейшла виключно на відпуск лікарських засобів без їх екстемпорального виготовлення. Все це призвело до суттєвих змін загальної картини фармацевтичних кадрів в Україні та в її окремих регіонах. Тому завданням цього етапу нашого дослідження було вивчити динаміку забезпеченості України фармацевтичними кадрами за станом на 01.01.1993 року та 01.01.2005 року.

Аналіз стану фактичної забезпеченості фармацевтичними кадрами проводився нами за завданням МОЗ України з використанням звітних показників кадрового потенціалу відповідно до листа МОЗ України № 237/ІІ-2 від 26.07.2004 р. Нами було одержано та опрацьовано звітні дані про чисельність фармацевтичних кадрів (16508 провізорів та 22642 спеціалісти з середньою фармацевтичною освітою - 88,9% їх загальної чисельності) аптек різних форм власності (державна, комунальна, колективна, приватна), оптових фармацевтичних фірм, фармацевтичних заводів та фабрик з наведенням кількості вакантних посад. Показники розподілу фармацевтичних кадрів було представлено у повному обсязі з 16-ти областей України (табл. 2). Доведено, що досліджувану сукупність аптечних закладів наведених у табл. 2 областей та міста Севастополя можна вважати достатньо репрезентативною для вивчення стану фармацевтичних кадрів на рівні держави загалом.



Таблиця 2 - Чисельність провізорів у деяких областях України станом на 01.01.1993 р. та 01.01.2005 р.

Область (місто)	На 01.01.1993 р.	На 01.01.2005 р.	Приріст кількості провізорів, %
	кількість	кількість
	населення, тис.	провізорів	провізорів на 10 тис. нас.	населення, тис.	провізорів	провізорів на 10 тис. нас.
Волинська	1074,8	348	3,2	1047,0	366	3,5	5,2
Житомирська	1503,0	317	2,1	1354,1	303	2,2	- 4,4
Закарпатська	1277,7	385	3,0	1249,6	357	2,9	- 7,3
Івано-Франківська	1540,7	402	2,6	1395,6	419	3,0	4,2
Київська	1932,3	668	3,5	1788,0	538	3,0	- 19,5
Луганська	2880,3	798	2,8	2459,1	735	2,9	- 7,9
Львівська	2756,6	1554	5,6	2592,6	1786	6,9	14,9
Миколаївська	1358,0	509	3,7	1235,7	407	3,3	- 20,0
Полтавська	1765,8	596	3,4	1583,2	621	3,9	4,2
Рівненська	1183,8	331	2,8	1162,4	390	3,4	17,8
Сумська	1427,0	482	3,4	1254,5	471	5,4	- 2,3
Херсонська	1278,2	400	3,1	1145,4	438	3,8	9,5
Хмельницька	1521,6	409	2,7	1395,9	374	2,7	- 8,6
Черкаська	1532,0	489	3,2	1366,7	508	3,7	3,9
Чернівецька	948,6	253	2,7	912,9	266	2,9	5,1
Чернігівська	1380,8	452	3,3	1199,1	481	4,0	6,4
м. Севастополь	416,3	215	5,1	378,2	204	3,8	- 5,1
Всього:	25777,5	8608	3,3	23520,0	8664	3,7	0,7

Відповідно до результатів аналізу даних, наведених у табл. 2, за 12 років (з 1993 до 2005) чисельність провізорів досліджуваної сукупності збільшилася на 0,7%. Фактичне зростання кількості провізорів (на 10 тис. населення) відбулося через зменшення загальної чисельності населення. Найвищий приріст кількості провізорів (більше 10%) спостерігається у Рівненській та Львівській областях, нижчий приріст - у Чернігівській, Волинській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Полтавській, Черкаській та Херсонській областях. Суттєво (до 20%) зменшилась кількість провізорів у Миколаївській та Київській областях, а також у Хмельницькій, Луганській, Закарпатській областях і в місті Севастополі.

За досліджуваний період співвідношення між кількістю спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою на одного провізора не змінилося, тобто темпи росту підготовки провізорів не випереджають відповідного показника для спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою, що є недоліком планування підготовки фармацевтичних кадрів, інтенсифікація якої залишається актуальною.

Наступним об'єктом нашого дослідження була статистична сукупність (6800 провізорів, тобто понад 30% загальної кількості провізорів аптечної системи України, а саме 1160 чоловіків та 5640 жінок) з 21 області України, міст Києва та Севастополя.

За віком провізорів диференційовано до статі розподіляли на статистичні групи (рис. 2, 3) з виділенням осіб пенсійного віку. Таким чином, загальна кількість працюючих провізорів - чоловіків та жінок пенсійного віку (1228 осіб) становить 18,1% досліджуваної сукупності. Для порівняння, аналогічний показник у лікарів в Україні на 2002 рік - 19,5% пенсіонерів. Слід звернути увагу на те, що для Львівської області цей індикатор виявився значно вищим - 23,7%. У той же час, у Запорізькій області питома вага працюючих пенсіонерів чоловіків та жінок становить лише 4,8%.

Рис. 2. Вікова структура працюючих провізорів-чоловіків:

1 до 45 років; 2 46-55 років; 3 56-60 років; 4 60 років і більше.



Рис. 3. Вікова структура працюючих провізорів-жінок:

1 до 40 років; 2 41-50 років; 3 51-55 років; 4 55 років і більше.

При визначенні потреби у фармацевтичних кадрах слід враховувати показники їх мобільності. Обчислений нами модельний річний коефіцієнт мобільності, який становив 3,6%, наближений до щорічного показника вибуття лікарів в Україні (близько 3,0%).

Отримані за допомогою запропонованих нами статистичного підходу та опрацьованої методики дані характеризують стан та проблеми забезпечення фармацевтичними кадрами на початок 2005 року. Проте аналітичні можливості вивчення кадрового забезпечення фармацевтичної підсистеми охорони здоров'я зростатимуть при створенні автоматизованої БД фармацевтичних працівників України, щодо побудови якої у дисертації наведено конкретні пропозиції. Зокрема, при створенні автоматизованої БД фармацевтичних працівників за наказом МОЗ України № 842 від 19.12.2006 р. доцільно використати матеріали та досвід опрацювання під керівництвом проф. Р.М.Піняжка у 1974-1975 р.р. підсистеми „Фармацевтичні кадри” автоматизованої системи управління „Охорона здоров'я” МОЗ України. Нами запропоновано модель уніфікації найменувань посад провізорів, які працюють в оптових фармацевтичних фірмах, із використанням спеціальностей „Організація і управління фармацією”, „Загальна фармація”.

Також було обґрунтовано шляхи створення та функціонування комп'ютерної БД для обліку, аналізу стану, системного моніторингу відношення фармацевтів до своєї ролі у системі охорони здоров'я, до фаху, профілю, спеціальності, посади, а також до форми власності закладу, де вони працюють.

Завдання дослідження включали:

опрацювання концептуальної моделі БД за вказаними критеріями (рис. 4);

обґрунтування структури БД, форми збирання та змісту первинної індивідуалізованої інформації від провізорів, алгоритм її обробки;

уніфікацію форми вихідної статистичної інформації, яка адекватно характеризує тенденції фармацевтів до збереження (зміни) свого фаху, профілю, спеціальності, закладу та його форми власності, вибору ідеальних моделей;

передбачення можливості подальшого розвитку БД.

Таблиці файлів комп'ютерної БД створено на мові програмування "Clarion 6.0 EE" з використанням "TopSpeed (TPS)" driver. Ядром середовища Clarion є Словник Даних - репозитарій мета-даних, в якому зберігаються описання таблиць БД і стандартні атрибути для представлення цих таблиць на екрані, в документах і списках перегляду, а також правила та опції використання. Генератор додатків є ключовим інструментом середовища розробки і працює спільно із Словником Даних, забезпечує створення і супровід додатків у процесі віртуального програмування. Програмне забезпечення може мати доступ практично до будь-яких даних за допомогою ODBC/ADO і вбудованих драйверів БД.

Моделювання побудови та функціонування БД „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” проведено нами на сукупності 1117 респондентів різних спеціальностей з шести областей України:

Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької.

Загалом, із 1117 респондентів 60,8% припадає на спеціалістів загальної фармації, 33,9% з організації і управління фармацією і 5,3% - з аналітично-контрольної фармації, що відповідає структурі та питомій вазі розподілу за спеціальностями провізорів-практиків.

У табл. 3 наведено одержані результати інтегрованої оцінки 379 респондентів-спеціалістів з організації та управління фармацією, 679 - загальної фармації і 59 - з аналітично-контрольної фармації щодо спеціальності та фармацевтичного закладу і форми його власності, в якому вони хотіли б працювати.

На нашу думку, слід констатувати як позитивне явище те, що значна більшість спеціалістів з організації і управління фармацією в кожній з досліджуваних областей найкращим закладом для роботи вважають аптеку (насамперед відкритого типу). Заслуговує на увагу факт, що 4,8% спеціалістів з організації і управління фармацією Львівської області висловили бажання працювати у навчальних та наукових фармацевтичних закладах.

Інтегрально 12,6% респондентів за спеціальністю „Організація і управління фармацією”, 29,6% спеціалістів загальної фармації, 64,4% спеціалістів з аналітично-контрольної фармації також виявляють тенденцію до зміни спеціальності. Щодо спеціалістів з аналітично-контрольної фармації, таку тенденцію можна пояснити систематичним скороченням кількості аптек, де виготовляють екстемпоральні лікарські засоби, а також переходом до ширшого застосування стерильних лікарських засобів промислового виробництва, тобто, спеціалісти з аналітично-контрольної фармації не переконані у перспективності своєї спеціальності.

Із загальної кількості респондентів за всіма спеціальностями (1117 осіб) 92 провізори (8,2 %) вказали на бажання працювати за спеціальністю „Провізор-косметолог”, що свідчить про доцільність вивчення питання щодо підготовки таких спеціалістів у Західному регіоні України. Водночас 98,9% загальної сукупності респондентів констатують, що їм подобається обрана професія, однак 3,2% хотіли би її змінити. Разом із тим, 96,5% опитаних вважають себе працівниками охорони здоров'я, 3,5% - цьому заперечують.

Аналогічно нами було вивчене відношення до свого фаху спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою (147 респондентів, які працюють у місті Львові та Львівській області) у 2007-2008 роках, причому 61,9% з них хотіли б здобути вищу фармацевтичну освіту.

Опрацьовані нами комп'ютерна програма „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 18048 від 21.09.2006 р. та комп'ютерна БД „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” - відповідне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної БД впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (2008 рік). Технологію побудови та апробації вказаної комп'ютерної БД викладено у розділі „Аналіз стану фармацевтичних кадрів методами фармацевтичної інформатики” монографії „Фармацевтична інформатика” (2008 рік) і впроваджено в навчальний процес фармацевтичних факультетів деяких медичних ВНЗ.

У четвертому розділі дисертації „Аналіз та оптимізація стану підготовки фармацевтичних кадрів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України” вивчено закономірності динаміки набору студентів, у тому числі денної (очної) та заочної форм навчання.

Підготовку фармацевтичних кадрів вищої кваліфікації за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” в Україні здійснюють 13 державних навчальних закладів системи МОЗ України, а саме: три „класичні” - Національний фармацевтичний університет (м.Харків), Запорізький державний медичний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, а також 10 навчальних закладів, які приступили до підготовки провізорських кадрів у роки незалежності України: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця (м.Київ), Буковинський державний медичний університет, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Дніпропетровська державна медична академія, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Івано-Франківський національний медичний університет, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Луганський державний медичний університет, Одеський державний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського.

Проведено аналіз кількісних показників підготовки провізорських кадрів, а також очікувану динаміку їх випуску у 2006-2010 роках. За станом на 31.03.2005 р. готувалося 11913 студентів за спеціальністю „Фармація” та 1205 - за спеціальністю „Клінічна фармація”, вивчено їх розподіл за окремими навчальними закладами та курсами. При цьому максимальна кількість випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація” передбачена у 2009 році - 3250, за спеціальністю „Клінічна фармація” у 2008 році - 350. Однак, починаючи з 2002 року, зменшується набір за спеціальністю „Клінічна фармація”, а з 2004 - за спеціальністю „Фармація”.

Окремий фрагмент дослідження полягав у аналізі динаміки підготовки провізорів заочної форми навчання (табл. 4).



Таблиця 4 - Загальна чисельність набору денної і заочної форм навчання 13 фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України

Роки	Набір на навчання за спеціальністю „Фармація”
	денна форма	заочна форма	всього
	к-сть	питома вага, %	к-сть	питома вага, %
2001	2131	71	864	29	2995
2002	2661	70	1127	30	3788
2003	3107	64	1711	36	4818
2004	2757	64	1540	36	4297
2005	2917	63	1714	37	4631
2006	1080	34	2082	66	3162
2007	1059	29	2631	71	3690
2008	984	33	2028	67	3002
2009	871	31	1983	69	2854

Таким чином, виявлено негативну тенденцію щодо збільшення у сумарному наборі абітурієнтів на навчання за спеціальністю „Фармація” питомої ваги студентів заочної форми навчання. Слід також зазначити, що у 2006 році створено прецедент підготовки спеціалістів „Клінічної фармації” за заочною формою навчання - відповідний набір до Дніпропетровської медакадемії - 30 студентів. Останнє, на нашу думку, абсолютно не відповідає ключовій ідеї клінічної фармації, оскільки, вже сама назва спеціальності „провізор клінічний” заперечує заочну форму підготовки цих фахівців.

Затверджена VI Національним з'їздом фармацевтів Концепція розвитку фармацевтичної галузі України закономірно об'єднує проблеми фармацевтичної освіти та кадрового забезпечення. Пріоритетними напрямками є створення банку даних щодо фахівців з фармації, забезпечення працевлаштування випускників.

Оптимізація системи підготовки фармацевтичних кадрів включає елемент професійної адаптації випускників фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації до сучасних вимог ринку праці. Свідомий вибір майбутніми провізорами спеціальності („Загальна фармація”, „Клінічна фармація”, „Організація і управління фармацією”, „Аналітично-контрольна фармація” тощо) і фармацевтичного (аптечного) закладу сприяє:

мотивації отримання студентами адекватних обраній спеціальності (закладу) теоретичних знань та практичних навичок;

орієнтації самопідготовки щодо конкретних аспектів практичної діяльності.

Завданням цього етапу дослідження було створення комп'ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації України щодо професійної діяльності”, яка є концептуально інтегрованою з опрацьованою нами раніше комп'ютерною програмою та БД „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)”.

Опрацьована БД дозволяє отримувати статистичні аналітичні форми за запитаннями до студентів різних курсів:

чому Ви обрали для навчання фармацевтичний факультет?

де плануєте працювати після закінчення ВНЗ?

яку фармацевтичну спеціальність Ви хотіли б здобути?

в аптечному закладі якої форми власності Ви хотіли б працювати?

Розроблену нами комп'ютерну програму у 2006-2007 роках промодельовано при опрацюванні 974 персональних анкет, які заповнювали студенти І-V курсів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (450 анкет) і Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського (418 анкет) та студенти І-ІІІ курсів фармацевтичного факультету Ужгородського національного університету (106 анкет; навчання майбутніх провізорів на ІV курсі цього університету почалося лише у 2007-2008 навчальному році). Ми не вважали доцільним використати можливості комп'ютерної програми для порівняння показників вибору студентами вищезазначених навчальних закладів, однак аналіз наведених у табл. 5 даних дозволяє простежити за змінами мотивації студентів щодо вибору спеціальності та місця праці при переході на черговий курс.

Якщо не враховувати фактор курсу, інтегрально найбільш популярними спеціальностями для студентів є „Організація і управління фармацією” (35,5%) і „Загальна фармація” (26,3%). Відповідно, найбільш бажаним місцем праці є аптека (54,9%, в тому числі власна приватна аптека - 25,3%) і оптова фармацевтична фірма (37,6%).

...