Аналіз стану та шляхи оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні

Результати статистичної обробки анкетних даних з використанням комп'ютерних технологій довели, що інтегрально 66,6% студентів бажають працювати в аптечних закладах із приватною формою власності, 19,6% - з державною (комунальною) формою власності, 8,0% - з колективною формою власності (5,8% студентів обирають іншу форму власності). Отже, виявлено виражену тенденцію до активного сприйняття фармацевтичною студентською молоддю приватного сектора фармацевтичного ринку.

У табл. 6 наведено результати аналізу показників, що характеризують (за умови приватної власності) ідеальні, на думку респондентів, спеціальності в розрізі місця праці.

Таблиця 6 - Показники вибору студентами ідеальної спеціальності та місця праці в аптечному закладі з приватною формою власності

Курс	Кількість студентів	Спеціальність „Організація і управління фармацією”	Спеціальність „Загальна фармація”
		місце роботи	місце роботи
		не власна аптека	власна аптека	оптова фармацевтична фірма	не власна аптека	власна аптека	оптова фармацевтична фірма
		всього	%	всього	%	всього	%	всього	%	всього	%	всього	%
I	182	14	7,7	21	11,5	21	11,5	18	9,9	19	10,4	7	3,8
II	171	15	8,8	28	16,4	23	13,5	16	9,4	11	6,4	19	11,1
III	191	16	8,4	15	7,9	37	19,4	26	13,6	14	7,3	16	8,4
IV	174	21	12,1	13	7,5	31	17,8	21	12,1	7	4,0	16	9,2
V	256	22	8,6	20	7,8	49	19,1	44	17,2	10	3,9	12	4,7
Всього	974	88	9,0	97	10,0	161	16,5	125	12,8	61	6,3	70	7,2

Таким чином, на думку 19,0% студентів, ідеальною є робота за спеціальністю „Організація і управління фармацією” у приватній аптеці (10% віддали перевагу праці у власній аптеці), а 16,5% студентів хотіли б працювати в оптовій приватній фармацевтичній фірмі.

Опрацьована нами комп'ютерна програма дозволила отримати аналітичні дані про ідеальні спеціальності та місце праці (з урахуванням фактора форми власності) диференційовано для студентів жіночої та чоловічої статі.

За аналогічним методичним підходом статистичної обробки анкетних даних з використанням комп'ютерних технологій у 2007-2008 навчальному році ми ввели до описаної вище БД інформацію від студентів фармацевтичних факультетів Луганського, Запорізького, Одеського державних медичних університетів, Буковинського державного медичного університету, які здобувають спеціальність „Клінічна фармація” щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці.

Узагальнені дані за всіма респондентами - студентами, які наведено у табл. 7 (вони практично ідентичні до даних табл. 6), свідчать, що при умові приватної власності для спеціальності „Організація і управління фармацією” пріоритетом є робота в аптеці (19,0%) та оптовій фармацевтичний фірмі (16,5%). Аналогічна закономірність спостерігається і для спеціальності „Загальна фармація” (робота в аптеці -18,1%, у фармацевтичній фірмі - 6,9%).

Вважаємо, що отриману за допомогою обробки комп'ютерної БД оцінку тенденцій мотивації студентів деяких фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації МОЗ України щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці доцільно враховувати для оптимізації їх професійної підготовки деканатам та профільним кафедрам.

За аналогічним принципом на основі анкетного опитування нами у 2007 році вивчена думка студентів Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща) про бажаний напрямок їх фармацевтичної діяльності після отримання вищої освіти. Встановлено, що вони аналогічно з українськими студентами - майбутніми провізорами, позитивно оцінюють професію фармацевта, бажають працювати, в основному, в аптеках відкритого типу та в оптових фармацевтичних фірмах. Також вважають перспективним напрямком роботу, пов'язану з фармацевтичною косметологією. На відміну від українських, польські студенти виявили тенденцію до праці у фармацевтичній промисловості.

Наше наступне завдання базувалося на реалізації Концепції неперервної професійної освіти (Lifelong learning) у ХХІ столітті, яка стосується і провізорів України. Однак відсутні дані про функціонуючі системи неперервного навчання провізорів упродовж професійного життя з використанням елементів та можливостей дистанційного навчання. Ми опрацювали концепцію та модель такої системи, обґрунтували вибір дисципліни, вивчення якої провізорами було би професійно перспективним.

Для моделювання системи неперервного навчання спеціалістів з організації і управління фармацією доцільно обрати одну з наймолодших фармацевтичних дисциплін - фармакоекономіку, що має сформовану методологію і програму розвитку в Україні, передбачено її впровадження у практику Державною програмою забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр. Іншим цікавим, на нашу думку, напрямом є Інтернет-фармація. Навчальні програми для студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” фактично включають лише окремі аспекти використання комп'ютерних технологій. Не розглядаються теоретичні питання фармацевтичної інформатики: побудова комп'ютерних інформаційно-пошукових систем та БД, практичні методики визначення потреби в інформації про лікарські засоби, що нами опрацьовано у шостому розділі.

Враховуючи вищенаведене, завданням цього етапу нашого дослідження було обґрунтування шляхів реалізації неперервного навчання провізорів на основі інтегрування традиційних методів післядипломної підготовки, самопідготовки з включенням елементів дидактики у період між передатестаційними циклами. Для реалізації цього фрагменту дослідження необхідно було:

опрацювати алгоритм планування неперервного навчання провізорів у період між передатестаційними циклами з використанням системи науково-практичних конференцій;

обґрунтувати доцільність неперервної підготовки провізорів із сучасної дисципліни „Фармакоекономіка”, а саме з використанням дистанційної підготовки за допомогою Інтернет-ресурсів.

Передбачено, що на передатестаційних циклах спеціалісти з загальної фармації, організації і управління фармацією послідовно ознайомлюються з історією розвитку фармакоекономіки, її об'єктами, предметом досліджень, зв'язками з іншими фармацевтичними, медичними науками, даними доказової медицини. Враховано, що у 2008 році організовано Український відділ Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень USPOR, який використовує рекомендації практичних та освітніх напрямків фармакоекономіки у провідних країнах, має україномовну веб-сторінку, де представлено навчальні матеріали, наукові статті про теоретичні основи та результати фармакоекономічних досліджень. Відповідно нами опрацьована та видана „Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами”, а також відповідні методичні рекомендації, які з 12.02.2009 р. розміщені на сайті www.uspor.org.ua.

У п'ятому розділі „Визначення потреби в клінічних провізорах для охорони здоров'я України” опрацьовані методики планування потреби в клінічних провізорах за нормативним методом на основі діючого наказу МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р.

Було розроблено алгоритм визначення потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних закладів охорони здоров'я України. Згідно з вказаним наказом кількість штатних одиниць клінічних провізорів (КП 1,2,…,n) може визначатися за формулою:

КП 1,2,…,n = , але не більше 2, (1)

де Л 1,2,...,n - кількість ліжок у лікарні 1,2, …, n.

Для автоматизованого розрахунку кількості штатних одиниць клінічних провізорів використано програми електронних таблиць Excel, зокрема програма логічних функцій. Передбачено систему заокруглень результатів мінімально до 0,25 ставки. На основі даного алгоритму складено комп'ютерну програму, яку було промодельовано за фактичними даними суцільної вибірки про ліжковий фонд Львівської області (на 01.01.2004 р., інтегрально 24546 лікарняних ліжок). Ранжований за структурою вказаний ліжковий фонд наступний: міські лікарні, центральні районні лікарні, спеціалізовані лікарні, дільничні лікарні, районні лікарні, обласні лікарні, денні стаціонари, диспансери зі стаціонарами. При цьому приблизно половина ліжкового фонду припадає на міські та центральні районні лікарні. Сумарна потреба в клінічних провізорах для них за нормативною методикою розрахунків, яка базується на наказі МОЗ України № 33, становить 73,75 ставки. Одночасно нами був застосований спрощений розрахунковий метод, коли для орієнтовного обчислення загальна чисельність лікарняних ліжок ділиться на 300, що дає помилку у 10,8 %.

Для визначення потреби в клінічних провізорах для поліклінічних відділень наказ МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. передбачає такі посади лише для кожної поліклініки, яка одночасно має наступні ознаки: 25 або більше посад лікарів та розташована у містах з населенням понад 25 тис. чоловік (у статистичній звітності такі поліклініки не виділяються, тому централізовано їх чисельність встановити неможливо). Шляхом суцільної вибірки даних про всі 108 територіальних поліклінік Львівської області нами виділено такі, які відповідають критеріям щодо передбачення в них посад клінічних провізорів. Встановлено, що у вказаній області із загальної кількості поліклінічних закладів охорони здоров'я 46,3% повинні мати у штаті клінічних провізорів. Такий методичний підхід визначення фактичної потреби в клінічних провізорах актуальний, на нашу думку, і для інших регіонів України.

Обчислення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров'я України проводилося, враховуючи наявність в Україні на 2004 рік 374994 лікарняних ліжка, інтегральна орієнтовна потреба в клінічних провізорах для яких складає 1250,0 штатних одиниць.

Для спрощення розрахунків потреби в клінічних провізорах (для поліклінік України) ми запропонували використовувати коефіцієнт питомої ваги поліклінік, що повинні мати штатну посаду клінічних провізорів у їх загальній сукупності. Останній, як вже було сказано, обчислений для Львівської області, складає 46,3% і пропонується для орієнтовних розрахунків потреби в клінічних провізорах для кожного регіону, виходячи з загальної кількості поліклінік (поліклінічних відділень). Тобто, орієнтовна потреба (По) в штатних одиницях клінічних провізорів для поліклінічних закладів охорони здоров'я дорівнює загальній чисельності поліклінік у певному регіоні (Зпр) помноженій на обчислений коефіцієнт (0,463).

Таким чином, для кожної області орієнтовна потреба в клінічних провізорах становитиме:

По = Зпр х 0,463. (2)

Загалом за звітними даними 2004 р. в Україні налічувалось 2310 поліклінічних закладів охорони здоров'я, орієнтовна потреба яких в клінічних провізорах становить 1069 ставок.

Розраховані нами показники орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для закладів охорони здоров'я України (2319 ставок, в тому числі 1250 ставок припадає на 6574 стаціонарних заклади охорони здоров'я з сумарною кількістю 374994 ліжка, а 1069 ставок - на 2310 поліклінічних закладів охорони здоров'я) впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акти впровадження від 23.12.2008 р.).

Шостий розділ „Вивчення потреби в інформації для провізорів методом апріорного ранжування за допомогою комп'ютерних баз даних” присвячений вдосконаленню методології аналізу вказаної проблеми фармацевтичної інформатики.

Завданням цього етапу дослідження було одержання показників інтегрованої та диференційованої потреби в інформації провізорів різних спеціальностей, фармацевтичних закладів, регіонів. При обробці анкет, що характеризують персоніфіковану потребу в інформації, використовували методологію сучасних комп'ютерних БД. Вона дозволяє на основі одноразового введення даних одержувати узагальнені, ранжовані показники за уніфікованими формами вихідної інформації при умові використання стандартних програм. У системі управління нашою базою даних статистичного аналізу використовували програму електронних таблиць Excel. Таким чином, проведені дослідження дозволили вивчити:

потребу в інформації провізорів-спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та деяких кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, провізорів-інтернів;

інтегровану аналітичну інформацію про потребу вказаних спеціалістів в інформації для окремих регіонів та спеціальностей;

показники кореляції між потребою у фармацевтичній інформації та рівнем її забезпечення.

При введенні інформації до БД застосовувалось уніфіковане кодування параметрів, причому кожна анкета з результатами оцінки респондентами своєї потреби в інформації з різних аспектів та самооцінки стану інформаційного забезпечення має індивідуальний номер.

Структура нашої БД складається з таких полів (стовпців): номер анкети, область проживання, спеціальність, місце роботи, посада, стаж роботи, а також 36 полів, відведених для рангового оцінювання інформаційних анкетних матеріалів (36 факторів).

Важливим етапом роботи був статистичний аналіз експертних оцінок. Вводились позначення, які використовувались у подальшому викладі: кожен експерт кодувався номером ; кожен фактор кодувався номером ; - ранг, наданий -тим експертом -тому фактору; - сума рангів, наданих -тому фактору усіма експертами; - сума рангів, наданим -тим експертом усім факторам.

Суми рангів ранжували у порядку зростання сум і одержували підсумкові ранги факторів, надані групою експертів. Кожен із підсумкових рангів характеризувався стандартним відхиленням:

(3)

Неоднозначність думок спеціалістів щодо рівня важливості певного інформаційного фактора визначали величиною коефіцієнта варіації, який у відсотках розраховували за наступною формулою:

(4)

Узгодженість у ранжуванні всіх інформаційних факторів двома групами спеціалістів і визначали з допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

(5)

Якщо дані ранжування -тим спеціалістом мали груп поєднаних рангів з кількістю факторів у -тій групі, , то -поправку розраховували за формулою:

(6)

Узгодженість у ранжуванні факторів групою експертів характеризується коефіцієнтом конкордації, який визначали за формулою:

(7)

У чисельнику цієї формули фігурує величина:

, (8)

яка є квадратом відхилення суми рангів -того фактора від середнього значення. Сума квадратів таких відхилень за всіма факторами є наступною:

(9)

Критерій значущості коефіцієнта конкордації визначали статистично:

, (10)

за розподілом Фішера-Снедекора з числами ступенів вільності ; .

За обчисленим значенням критерію і заданими числами ступенів вільності визначали -значення. Якщо -значення є менше 0,05, тоді узгодженість у ранжуванні факторів даною групою експертів можна вважати істотною.

Загальний вигляд БД зі стандартизованими ранговими оцінками експертів та статистичними показниками представлено у таблиці 8.

Таблиця 8 - Структура БД ранжування та статистичних характеристик

Експерти	Фактори	Контр. сума	-поправ-ка
	1	2
1
2
Сума
Підсумковий ранг							-	-
Стандартне відхилення							-	-
Коефіцієнт варіації							-	-
Квадрат відхилення								-

Порівняльний аналіз свідчить, що до найважливіших факторів потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та організації і управління фармацією одночасно входять: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, проблема фальсифікації ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), організація інформування про лікарські засоби.

Натомість до найважливіших факторів лише для спеціалістів загальної фармації були віднесені фармацевтична опіка при відпуску ліків, система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика, безрецептурний відпуск ліків, технологія виготовлення ліків, роль фармацевтів в охороні здоров'я, лікарські засоби (за періодичними фармацевтичними журналами).

Водночас до найважливіших факторів лише для спеціалістів організації і управління фармацією віднесені: аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, правове забезпечення фармацевтичної діяльності, аналіз показників реалізації лікарських засобів, визначення потреби в лікарських засобах, аналіз ринку лікарських засобів, документоведення та діловодство фармацевтичних закладів, ліцензування фармацевтичної діяльності.

Таким чином, найважливіші фактори потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та спеціалістів організації і управління фармацією суттєво відрізняються.

До найважливіших факторів, які формують самооцінку фактичної поінформованості інтегрально спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією належать: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, фармацевтична опіка при відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, роль фармацевтів в охороні здоров'я, безрецептурний відпуск ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика. Спеціалісти загальної фармації додатково включили до найважливіших факторів фактичної поінформованості технологію виготовлення ліків, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали), фармацевтичну термінологію, проблему фальсифікації ліків. Натомість до найважливіших факторів поінформованості спеціалістів організації і управління фармацією входить визначення потреби в лікарських засобах, аналіз показників реалізації лікарських засобів, аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, аналіз ринку лікарських засобів.

Цікавою є інформація про кореляційну узгодженість між показниками потреби та забезпечення провізорів фармацевтичною інформацією. Кожен інформаційний фактор тут характеризується двома підсумковими рангами - рангом потреби і рангом фактичного забезпечення. Сукупність цих пар чисел утворює кореляційне поле. За методом найменших квадратів знаходили оцінку рівняння регресії:

, (11)

де - фактичне інформаційне забезпечення, - потреба.

За значеннями коефіцієнта кореляції, а також кутового коефіцієнта і вільного члена у рівнянні регресії можна судити про значущість та характер взаємозв'язку між потребами і фактичним забезпеченням досліджуваних інформаційних факторів.

Результати досліджень (за даними ранжування 76 анкет спеціалістів загальної фармації та 93 анкет спеціалістів організації і управління фармацією) свідчать, що за величинами коефіцієнтів кореляції має місце значущість кореляційного зв'язку. За значеннями кутових коефіцієнтів та вільних членів у оцінках рівнянь регресії можна відзначити певні закономірності. Оскільки кутові коефіцієнти менші від одиниці і вільні члени додатні, то стверджуємо, що частина менш важливих інформаційних факторів за потребами має високий ранг за фактичним забезпеченням, а частина більш важливих інформаційних матеріалів за потребами має занижений ранг за фактичним забезпеченням. До того ж ця закономірність сильніше проявляється при аналізі інформаційних потреб спеціалістами організації і управління фармацією у порівнянні з інформаційними потребами спеціалістами загальної фармації.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. За результатами багатофакторного аналізу стану обґрунтовано теоретичні та прикладні напрями управління системою фармацевтичних кадрів в Україні у період динамічного формування фармацевтичного ринку праці для оптимізації підготовки провізорів, клінічних провізорів на до- та післядипломному етапах з інформатизацією процесів їх обліку, розподілу, планування потреби в таких спеціалістах на основі розвитку теорії комп'ютерних фармацевтичних баз даних.

2. За матеріалами аналізу Концепції розвитку охорони здоров'я населення України (2000), Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-2011 рр.” та Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр. предметом досліджень та розробок для розвитку, оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров'я України є: аналіз стану фармацевтичних кадрів МОЗ України та на рівні окремих регіонів, сімейна фармація, профілактична фармація, вивчення мотивації фармацевтичних кадрів щодо роботи у сучасних ринкових умовах, визначення потреби в клінічних провізорах, вивчення фармакоекономіки як об'єкту неперервного навчання провізорів упродовж професійного життя. Відповідно до положень Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я (2007) предметом досліджень та розробок для розвитку, оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров'я України є: підготовка фармацевтичних кадрів, визначення потреби в них, створення автоматизованого реєстру та кадрових комп'ютерних баз даних.

3. На основі вивчення показників стану фармацевтичних кадрів системи охорони здоров'я України в загальному та на адміністративно-територіальному рівні у динаміці за період з 01.01.1993 року по 01.01.2005 року, аналізу даних про кадрове забезпечення на 01.01.2005 року 16508 провізорами та 22642 спеціалістами з середньою фармацевтичною освітою встановлено перевищення темпів підготовки спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою в порівнянні з провізорами. Оскільки за показниками забезпеченості провізорськими кадрами - чисельністю населення на одного провізора та кількістю провізорів на 10 тис. населення - Україна поступається розвинутим країнам світу, доведено необхідність збільшення набору до вищих фармацевтичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

4. Аналіз репрезентативної статистичної сукупності 8664 провізорів та 11923 спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою з 16 областей України та м.Севастополя (44,1% від загальної сукупності провізорів та 49,4% від загальної сукупності спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою) показав, що за 12 років (1993-2005) чисельність провізорів збільшилася лише на 0,7%, а зростання кількості провізорів на 10 тис. населення від 3,3 до 3,7 відбулося внаслідок зменшення загальної чисельності населення з суттєвими коливаннями за різними регіонами. Отримані показники розподілу провізорів вивченої сукупності за статтю та віком засвідчили, що загальна кількість працюючих пенсіонерів становить 18,1% і відповідає аналогічному показнику для лікарів (коливання чисельності працюючих провізорів-пенсіонерів за окремими областями складає від 4,8% у Запорізькій області до 23,7% у Львівській області). Моделювання показників мобільності фармацевтичних кадрів на прикладі провізорів - спеціалістів з організації і управління фармацією за даними 251 аптеки м. Львова та Львівської області за період з 01.06.2004 року по 01.06.2005 року дозволило отримати річний коефіцієнт мобільності (3,6%), який виявився наближеним до аналогічного показника для лікарів.

5. На основі опрацювання концептуальної моделі, структури, алгоритму побудови, комп'ютерної програми функціонування впровадженої бази даних „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” на прикладі сукупності 1117 провізорів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей встановлено: 98,9% респондентів подобається обраний фах, однак, 3,2% хотіли б його змінити; 96,5% вважають себе працівниками охорони здоров'я; 85,1% респондентів вважають, що в Україні потрібна Єдина система визначення потреби у фармацевтичних кадрах, їх обліку, управління перепідготовкою, соціального захисту. При цьому 12,6% респондентів за спеціальністю організація і управління фармацією, 29,6% спеціалістів із загальної фармації, 64,4% спеціалістів із аналітично-контрольної фармації виявили тенденцію до зміни своєї спеціальності на іншу фармацевтичну. 92 провізори (8,2%) вказали на бажання працювати за спеціальністю провізор-косметолог, що свідчить про доцільність вивчення питання про підготовку таких спеціалістів у Західному регіоні України. Для більшості респондентів інтегрально ідеальним місцем праці є аптека відкритого типу з приватною або колективною формою власності.

6. Опрацьовані нами: комп'ютерна програма „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 18048 від 21.09.2006 р. та комп'ютерна база даних „Фармацевтичні кадри - соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” - відповідне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної бази даних впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

7. На основі аналізу та узагальнення закономірностей динаміки підготовки провізорів встановлено, що за 2006-2010 роки охорона здоров'я України повинна отримати близько 12 000 випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація” та 1200 клінічних провізорів за спеціальністю „Клінічна фармація” з максимальною чисельністю випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація” у 2009 році - 3250 та спеціальністю „Клінічна фармація” у 2008 році - 350.

8. Виявлено негативну тенденцію щодо збільшення у сумарному наборі абітурієнтів на навчання за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” студентів заочної форми навчання. У 2006 році вперше в Україні сумарна чисельність набору за спеціальністю „Фармація” заочної форми навчання перевищила відповідний показник для денної форми навчання (відповідно 68% та 32%), причому вказана негативна тенденція продовжується: у 2007-2009 роках середній показник питомої ваги набору на заочну форму навчання становив близько 70%.

9. Опрацьовано комп'ютерну програму „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності”, яка отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 21323 від 20.07.2007 р. Моделювання функціонування комп'ютерної бази даних „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності” здійснено на сукупності 2167 студентів 7 вищих навчальних закладів України (акт впровадження від 05.06.2008 р.) та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (акт впровадження від 11.09.2008 р.). Тенденції позиціонування студентів за спеціальністю „Фармація” у кадровому фармацевтичному ринку України вказують на пріоритетність роботи в аптечних закладах з приватною формою власності; за спеціальностями „Організація і управління фармацією” та „Загальна фармація” - в аптеках (включаючи власні) та оптових фармацевтичних фірмах, що доцільно враховувати для оптимізації професійної підготовки деканатам та профільним кафедрам.

10. Для реалізації ідеї неперервної професійної освіти опрацьовано концепцію, програму та навчально-методичне забезпечення такого навчання провізорів, зокрема, з фармакоекономіки, інтегрованого із системою їх післядипломної підготовки. Для дистанційного навчання використовується Інтернет-сайт www.uspor.org.ua Фармакоекономіка Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень.

11. З урахуванням Концепції ВООЗ „Фокус на пацієнта”, орієнтацію охорони здоров'я України на впровадження принципів та засад сімейної медицини опрацьовано напрямки, дидактичне забезпечення викладання майбутньої нової дисципліни - сімейна фармація на до- та післядипломному етапах підготовки провізорів. Для дотримання одного з базових принципів Конституції України - забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над іншими інтересами (ст. 4) в правових та медико-соціальних аспектах охорони здоров'я на засадах біоетики за нашою рекомендацією розроблено робочі навчальні програми з дисциплін „Сучасні проблеми біоетики” та „Біомедична етика” для студентів ІІ курсу фармацевтичного факультету, які були розглянуті і затверджені на засіданні циклової методичної комісії з гуманітарних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 31.08.2009 р.

12. Опрацьовано на прикладі Львівської області методику та модель визначення нормативної та орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров'я окремих адміністративно-територіальних регіонів України з обґрунтуванням формул розрахунків показників орієнтовної потреби, виходячи з інтегральної чисельності ліжок у стаціонарних закладах охорони здоров'я та кількості поліклінічних закладів охорони здоров'я. Обчислені показники орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для закладів охорони здоров'я України (2319 ставок, в тому числі 1250 ставок припадає на 6574 стаціонарних заклади охорони здоров'я з сумарною кількістю 374994 ліжка, а 1069 ставок - на 2310 поліклінічних закладів охорони здоров'я) впроваджені в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акти впровадження від 23.12.2008 р.).

13. Аналітичні можливості визначення потреби провізорів у фармацевтичній інформації методом апріорного ранжування зростають на основі застосування комп'ютерної обробки інформації за теорією БД, коли на основі одноразового введення взаємозв'язаних даних (оцінок респондентів) можна одержувати різноманітні інтегровані та диференційовані показники їх обробки за стандартними програмами з уніфікованою формою вихідної інформації.

14. До найважливіших факторів потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та організації і управління фармацією одночасно входять показники: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, проблема фальсифікації ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), організація інформування про лікарські засоби. До найважливіших факторів лише для спеціалістів загальної фармації віднесені: фармацевтична опіка при відпуску ліків, система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика, безрецептурний відпуск ліків, технологія виготовлення ліків, роль фармацевтів в охороні здоров'я, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали). До найважливіших факторів лише для спеціалістів організації і управління фармацією належать: аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, правове забезпечення фармацевтичної діяльності, аналіз показників реалізації лікарських засобів, визначення потреби в лікарських засобах, аналіз ринку лікарських засобів, документоведення та діловодство фармацевтичних закладів, ліцензування фармацевтичної діяльності.

Таким чином, найважливіші фактори потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та спеціалістів організації і управління фармацією суттєво відрізняються. Показники потреби в інформації провізорів-інтернів, одержані на основі методу апріорного ранжування, статистично достовірні і менш конкретизовані у порівнянні з провізорами-практиками, які мають визначену посаду та спеціальність.

15. Встановлена наявність кореляційної узгодженості між показниками потреби та фактичного забезпечення провізорів фармацевтичною інформацією. Оцінки рівнянь регресії свідчать, що оскільки кутові коефіцієнти менші від одиниці і вільні члени додатні, то частина менш важливих інформаційних факторів за потребами має високий ранг за фактичним забезпеченням, а частина більш важливих інформаційних матеріалів за потребами має занижений ранг за фактичним забезпеченням. Така закономірність сильніше виявляється при аналізі інформаційних потреб спеціалістами організації і управління фармацією у порівнянні з інформаційними потребами спеціалістів загальної фармації.

16. До найважливіших факторів, які формують інтегрально самооцінку фактичної поінформованості спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією, належать: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, фармацевтична опіка при відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, роль фармацевтів в охороні здоров'я, безрецептурний відпуск ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика. Спеціалісти загальної фармації додатково включили до найважливіших факторів фактичної поінформованості технологію виготовлення ліків, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали), фармацевтичну термінологію, проблему фальсифікації ліків. До найважливіших факторів поінформованості спеціалістів організації і управління фармацією належать визначення потреби в лікарських засобах, аналіз показників реалізації лікарських засобів та економічних показників фармацевтичного закладу, а також ринку лікарських засобів.

17. Соціально-фармацевтична значущість наукових досліджень полягає у впровадженні результатів роботи в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України, у навчальний процес вищих навчальних закладів України, Польщі.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення : [монографія] / Г. Ю. Яцкова, М. В. Слабий, Г. В. Крамаренко, Б. Л. Парновський. Львів : Кварт, 2007. 198 с. Особистий внесок автора: концепція підготовки провізорів з фармацевтичної профілактики - глава 4.

2. Фармацевтична інформатика : монографія / [Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, О. М. Заліська, А. І. Бойко, О. Б. Блавацька, Г. В. Крамаренко, Г. Ю. Яцкова, А. А. Лендяк, О. В. Парамош, К. І. Пушак, Ю. В. Майнич, І. Г. Мудрак, М. Я. Підгірна]. Львів : Кварт, 2008. 446 с. Особистий внесок автора: концепція монографії, теоретичні питання побудови комп'ютерних інформаційних систем - розділи 1, 7, 8.

Статті у фахових виданнях

3. Парновський Б. Л. Дидактична та наукова робота кафедри організації та економіки фармації з курсом технології ліків факультету вдосконалення лікарів та провізорів / Б. Л. Парновський, А. В. Знаєвська, М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. 1994. № 2. С. 2427. Особистий внесок автора: опрацював питання використання ЕОМ для аналізу рецептури аптек.

4. Слабий М. В. Розробка та апробація комп'ютерної експертної системи для вводу нормативної інформації про порядок виписування рецептів / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. - 1994. - № 2. - С.4649. Особистий внесок автора: апробував комп'ютерну систему експертної оцінки виписування рецептів.

5. Парновський Б. Л. Проблематика фармацевтичного маркетингу в Україні / Б. Л. Парновський, О. М. Заліська, М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 1998. - № 4. - С.15-19. Особистий внесок автора: опрацював проблему кадрового забезпечення фармацевтичного маркетингу.

6. Інформаційні аспекти фармакоекономіки / Б. Л. Парновський, Г. Ю. Яцкова, О. М. Заліська, М. В. Слабий // Клінічна фармація. - 1999. - Т. 3, № 2. - С.5052. Особистий внесок автора: обґрунтував інтеграцію фармакоекономічного аналізу та фармацевтичної інформатики.

7. Заліська О. Уніфіковані стандарти медичних технологій як база фармакоекономічних досліджень в Україні / О. Заліська, Б. Парновський, М. Слабий // Ліки України. 2000. № 9. С. 1314. Особистий внесок автора: вивчив застосування стандартів медичних технологій у фармакоекономіці.

8. Слабий М. В. Обґрунтування підходів до визначення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних медичних закладів України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 2224.

9. Слабий М. В. Розробка та апробація моделей визначення потреби у клінічних провізорах на прикладі Львівської області / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2004. - № 5. - С. 2529.

10. Слабий М. В. Визначення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних медичних стаціонарів України та динаміка її забезпечення / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2004. - № 6. - С. 2326.

11. Слабий М. В. Аналіз динаміки фармацевтичних кадрів в Україні за 1993-2004 рр. / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 3438. Особистий внесок автора: обґрунтував методики аналізу стану фармацевтичних кадрів в Україні.

12. Слабий М. В. Аналіз динаміки підготовки провізорських кадрів у вищих навчальних закладах МОЗ України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 4. - С. 1215.

13. Слабий М. В. Методика визначення потреби в клінічних провізорах для поліклінік в Україні / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 5. - С. 3133.

14. Слабий М. В. Аналіз вікової складової та мобільності фармацевтичних кадрів в Україні / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 6. - С.3032.

15. Слабий М. В. Обґрунтування системи управління фармацевтичними кадрами в Україні / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 2933.Особистий внесок автора: здійснив аналіз системи управління фармацевтичними кадрами.

16. Слабий М. В. Вивчення соціальної складової професійної діяльності фармацевтів / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 3. - С. 2832.

17. Слабий М. В. Аналіз показників професійної самооцінки провізорів / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 2731.

18. Слабий М. В. Аналіз динаміки підготовки провізорів у вищих навчальних закладах МОЗ України за 2001-2006 роки / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 6. - С. 2226.

19. Слабий М. В. Оцінка тенденцій студентів деяких фармацевтичних навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 3337.

20. Слабий М. В. Аналіз фармацевтичної термінології в Універсальній десятковій класифікації / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, Г. В. Крамаренко // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 4. - С. 4447. Особистий внесок автора: довів раціональний варіант формулювання підрозділу 615 Універсальної десяткової класифікації.

21. Слабий М. В. До проблеми створення автоматизованої бази даних фармацевтичних працівників України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 6. - С. 3638.

22. Слабий М. В. Проблеми заочної підготовки провізорів за спеціальністю „фармація” у вищих навчальних закладах МОЗ України III-IV рівнів акредитації / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 1. - С. 5053.

23. Слабий М. В. Аналіз потреби провізорів в інформації методом апріорного ранжування на основі комп'ютерних баз даних / М. В. Слабий, П. Л. Свердан // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 2. - С. 4047. Особистий внесок автора: постановка проблеми та визначення потреби в інформації для провізорів різних спеціальностей.

24. Слабий М. В. Обґрунтування системи безперервного навчання, інтегрованої з традиційними та новими формами післядипломної підготовки провізорів в Україні / М. В. Слабий, О. М. Заліська, Б. Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 4. - С. 3436. Особистий внесок автора: опрацював концепцію неперервного навчання провізорів на прикладі фармакоекономіки.

25. Розвиток теорії фармацевтичної інформатики та викладання цієї дисципліни в Україні / [Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, О. М. Заліська, А. І. Бойко, Г. В. Крамаренко, Г. Ю. Яцкова, А. А. Лендяк] // Клиническая информатика и телемедицина. 2008. Т. 4, Вып. 5. С. 6063. Особистий внесок автора: обґрунтував використання комп'ютерних систем для аналізу рецептів, стану фармацевтичних кадрів.

Матеріали та тези доповідей з'їздів і конференцій

26. Забезпечення сімейного лікаря фармацевтичною інформацією / М. В. Слабий, Я. П. Базилевич, В. С. Комар, Б. Л. Парновський, Є. Ф. Заремба, О. Л. Гром, О. М. Долинська, О. М. Авраменко, М. П. Федусів, Я. Є. Квасниця, О. З. Смогоринська, А. Й. Дацко, М. В. Токар, Н. В. Мунтян, Р. М. Сенишин, І. В. Огірко, О. М. Шубенко // Актуальні питання медицини : збірник наукових праць, присвячених 10-річчю ювілею кафедри терапії №2 факультету удосконалення лікарів і провізорів Львівського державного медичного інституту / Під ред. Є. Ф. Заремби. Львів, 1995. С. 219220. Особистий внесок автора: довів актуальність сімейної фармації.

27. Підготовка сімейних лікарів загального профілю в медичних вузах / М. П. Павловський, Б. С. Зіменковський, І. А. Грицько, Є. Ф. Заремба, Я. П. Базилевич, М. В. Слабий, М. Р. Гжегоцький, Н. Ф. Казанівська // Актуальні питання медицини : збірник наукових праць, присвячених 10-річчю ювілею кафедри терапії №2 факультету удосконалення лікарів і провізорів Львівського державного медичного інституту / Під ред. Є. Ф. Заремби. Львів, 1995. С.221225. Особистий внесок автора: довів актуальність забезпечення сімейних лікарів фармацевтичною інформацією.

28. Ефективність навчання та підвищення кваліфікації провізорів в умовах аптечної установи нового типу / М. Слабий, В. Комар, Я. Базилевич, Т. Каленюк, Я. Квасниця // Матеріали VІІ Конгресу Світової Федерації Українських лікарських товариств, 16-20 серпня 1998 року, Ужгород, Україна. Українські медичні вісті. 1998. Т. 2, Число 12. С. 99100. Особистий внесок автора: опрацював напрями підготовки провізорів для автоматизованих робочих місць.

29. Роль християнської етики і біоетики у вихованні студентської молоді / Б. Зіменковський, А. Магльований, М. Гжегоцький, с. Д.-Г. Т. Терешкевич, М. Слабий, М. Хобзей, А. Снігур, В. Маринюк // Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України : матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, 26-27 жовтня. - Львів, 2000. - С. 47-50. Особистий внесок автора: довів необхідність застосування принципів біоетики при підготовці провізорів.

30. Стандартизація післядипломної підготовки провізорів / Б. Л. Парновський, Г. Ю. Яцкова, М. В. Слабий // Система післядипломної освіти спеціалістів фармації у ХХІ столітті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 1516 грудня 2003 року. Харків, 2003. С. 7879. Особистий внесок автора: опрацював кадрове забезпечення фармацевтичної профілактики.

31. Клініко-фармацевтичний менеджмент як функціональний обов'язок клінічного провізора в підвищенні якості надання медичної допомоги / А. Б. Зіменковський, М. В. Слабий, В. Я. Сятиня // Клінічна фармація в Україні : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції, м.Харків, 18-19 листопада 2004 року. - Харків, „Золоті сторінки”, 2005. С. 69. Особистий внесок автора: опрацював функціональні обов'язки клінічних провізорів.

32. Слабий М. В. Правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання охорони здоров'я на засадах біоетики / М. В. Слабий, с. Д. - Г. Т. Терешкевич // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-20 квітня 2007 року, м. Львів. Львів : ЛОБФ „Медицина і право”, 2007. С. 289296. Особистий внесок автора: опрацював вимоги біоетики для провізорів.

33. Слабий М. В. Досвід використання програмного середовища Clarion 6 EE в створенні комп'ютерних програм та баз даних / М. В. Слабий, О. Є. Ходор // Управління охороною здоров'я : матеріали науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю, 29 січня-29 лютого 2008 року. - Львів, 2008. С. 7273. Особистий внесок автора: узагальнив фармацевтичну складову комп'ютерних програм для баз даних.

34. Підготовка клінічних провізорів для охорони здоров'я України / М. Р. Гжегоцький, А. Б. Зіменковський, М. В. Слабий, А. Я. Коваль // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю, Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ, м.Львів, 4 квітня 2008 р. - Львів, 2008. Частина 1. С. 434435. Особистий внесок автора: обґрунтував потребу в клінічних провізорах для охорони здоров'я України.

35. Слабий М. В. Напрями дистанційної підготовки з фармакоекономіки спеціалістів фармації / М. В. Слабий, О. М. Заліська, Б. Л. Парновський // Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития : материалы І научно-практической конференции. Харьков, 2008. С. 137139. Особистий внесок автора: обґрунтував шляхи використання дистанційної підготовки у неперервній освіті провізорів.

36. Reorganizacja systemu ochrony zdrowia Ukrainy mity i dzisiejsze realia / I. Soroczynskij, A. Bazylevycz, M. Slabyj, B. Soroczynska // Dni medycyny spolecznej i zdrowia publicznego : Мiedzynarodowa Konferencja Naukowa, Rzeszow, 11-12 wrzesnia 2008. Probl. Hig. Epidemiol. 2008. № 89 (suplement 1). S. 51. Особистий внесок автора: виклав роль провізорів в сучасній охороні здоров'я України.

37. Слабий М. В. Біоетика в системі медичної освіти / М. В. Слабий // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю, Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ, м. Львів, 4 квітня 2008 р. - Львів, 2008. Частина 2. С. 78.

38. Слабий М. В. Система неперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармакоэкономика в Украине : состояние и перспективы развития : материалы ІІ научно-практической конференции. - Харьков, 2009. С. 113114. Особистий внесок автора: обгрунтував функціонування системи неперервної освіти для провізорів.

Інші навчальні та науково-методичні видання

39. Систематизація навчально-методичної роботи в контексті Болонського процесу на кафедрах післядипломної освіти вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації : навчальний посібник / Є. Х. Заремба, Ю. Г. Кияк, Т. М. Соломенчук, О. Є. Січкоріз, В. А. Скибчик, В. С. Заремба, М. П. Жданова, М. В. Слабий, С. Й. Волошиновська, Л. М. Копчак, О. В. Заремба-Федчишин, Р. Ю. Грицко, Г. В. Світлик, І. О. Кущ, М. В. Кінах, І. В. Лозицький, Н. А. Слаба, Г. В. Данилова, А. С. Беседіна, Л. О. Медведик, О. В. Заремба, Н. Р. Федчишин, М. Й. Федечко, О. Р. Макар, І. С. Шатинська-Мицик, О. М. Голик, О. Ю. Барнетт, Г. В. Чнгрян, О. М. Ікорська, Н. В. Іжицька, О. С. Капустинська, О. О. Капустинський, О. О. Зімба, З. О. Кушнір, М. С. Була, В. М. Карпляк, Л. О. Кобак. - Львів : Піраміда, 2009. - 189 с. Особистий внесок автора: виклав вимоги щодо оцінки неперервної підготовки провізорів у міжатестаційний період.

40. Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами / [О. М. Заліська, М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, І. Г. Мудрак]. - Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - 19 с. Особистий внесок автора: опрацював програмні питання неперервної освіти провізорів двох спеціальностей.

41. Розробка автоматизованої системи „Виписування рецептів та відпуск лікарських препаратів з аптек” / Л. П. Смирнова, Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, А. В. Знаєвська // Вісник фармації. - 1993. - № 12. - С.146148. Особистий внесок автора: опрацював структуру системи автоматизованого контролю відпуску ліків.

42. Слабий М. В. Обґрунтування системи безперервного навчання провізорів в Україні на прикладі фармакоекономіки / М. В. Слабий, О. М. Заліська, Б. Л. Парновський // Медична освіта. - 2008. - № 4. - С. 45-48. Особистий внесок автора: довів актуальність вибору фармакоекономіки як моделі неперервного навчання провізорів.

43. Безперервна професійна освіта з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами : методичні рекомендації / [О. М. Заліська, М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, І. Г. Мудрак]. - Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. - 18 с. Особистий внесок автора: опрацював методику впровадження засад неперервної освіти для провізорів різних спеціальностей.

Окрім вказаних вище друкованих праць, дослідження за темою дисертації знайшли відображення ще у 2 навчальних програмах, 35 статтях та тезах конференцій.



АНОТАЦІЯ

М. В. Слабий. Аналіз стану та шляхи оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2010.

Програмно-цільовим методом обґрунтовано шляхи пріоритетного розвитку системи фармацевтичних кадрів України.

Опрацьовано методику та проведено порівняльний аналіз стану фармацевтичних кадрів на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів (показники забезпечення на 10 тис. населення, динаміки, вікової структури, мобільності) з рекомендаціями щодо його оптимізації.

Опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення ряду аналітично-соціальних баз даних, в т.ч. для визначення потреби в інформації.

Вивчено показники динаміки, шляхи оптимізації набору та випуску студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” до ВНЗ.

Обґрунтовано та промодельовано концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки, інтегрованої з післядипломною підготовкою.

Опрацьовано методику, визначено потребу в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів.

Ключові слова: фармацевтичні кадри, потреба у фармацевтичних кадрах, комп'ютерні фармацевтичні бази даних, підготовка провізорів, потреба у фармацевтичній інформації.



АННОТАЦИЯ

М.В. Слабый. Анализ состояния и пути оптимизации системы фармацевтических кадров в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств и организация фармацевтического дела. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2010.

Обоснованы пути приоритетного развития системы фармацевтических кадров МЗ Украины в соответствии с программно-целевыми заданиями Концепции развития охраны здоровья населения Украины (2000г.), Межотраслевой комплексной программы „Здоровье нации на 2002-2011гг.", Государственной программы обеспечения населения лекарственными средствами на 2004-2010 гг., Концепции развития фармацевтического сектора здравоохранения Украины (2007 г.).

Проведен науковедческий анализ методологии исследований фармацевтических кадров Украины за последние 40 лет, в том числе авторефератов докторских и кандидатских диссертаций по данной проблематике.

Обоснована методика и проведен сравнительный анализ состояния провизорских кадров и специалистов со средним фармацевтическим образованием на уровне МЗ Украины и отдельных административно-территориальных регионов (показатели обеспеченности на 10 тыс. населения, динамики, возрастной структуры, мобильности) с рекомендациями относительно его оптимизации. Получены данные о фактическом состоянии фармацевтических кадров Украины (абсолютные и относительные показатели на 10 тыс. населения на 01.08.2005 г. и в динамике от 01.01.1993 г. до 01.08.2005 г.) 16508 провизоров, 22642 специалиста со средним фармацевтическим образованием.

Обоснованы концепция, структура, информационное обеспечение компьютерной программы и компьютерной базы данных „Фармацевтические кадры-социальные аспекты (мотивация, отношение к профессии)", промоделировано функционирование базы данных с получением аналитической информации о тенденциях к изменению специальности, аптечного учреждения с указанием его формы собственности. Приоритет указанных компьютерной программы и базы данных защищен свидетельствами Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины о регистрации авторского права на произведение № 18048 от 21.09.2006 г. и № 19086 от 09.01.2007 г.

...