Пероксидне окиснення ліпідів у нирках перепелів за умов кадмієвого навантаження та його корекція сполуками селену

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

УДК 577.125.3:612.46.234:639.122

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Пероксидне окиснення ліпідів у нирках перепелів за умов кадмієвого навантаження та його корекція сполуками селену

03.00.04 - біохімія

цехмістренко оксана сергіївна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор,

заслужений працівник Вищої школи України

Кононський Олексій Іванович,

Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри органічної і біологічної хімії

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук,

професор, членкор УААН,

Седіло Григорій Михайлович,

Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, директор;

доктор сільськогосподарських наук, професор

Бородай Віталій Петрович,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

завідувач кафедри птахівництва

Захист відбудеться «27» жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат розісланий «24» жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Віщур

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В останні роки розшифровано ряд аспектів ролі активації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у порушенні структурно-функціональних властивостей біомембран і розвитку патологічних процесів в організмі (Владимиров Ю.А., 1972; Зенков Н.А., 2001; Барабой В.А., 2006). Встановлено, що зміни інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) супроводжують захворювання різноманітного генезу. Одним із механізмів пригнічення процесів ПОЛ є функціонування в органах і тканинах антиоксидантної системи (АОС) (Pereira A.S., 2007; Губський Ю.І., 2007; Гонський Я.І., 2008). Порушення діяльності АОС та її контролю за процесами ПОЛ можуть бути важливим фактором розвитку пероксидації (Nemoto S., 2000; Зенков Н.А., 2001; Huang V.W., 2007).

Інтенсивний розвиток промисловості, хімізація побуту, техногенні катастрофи зумовлюють значне забруднення довкілля важкими металами, зокрема сполуками Кадмію, які проявляють виражені токсичні властивості (Мельничук Д.О., 2004; Антоняк Г.Л., 2006; Ерстенюк Г.М., 2006). Надходження в організм надлишкових концентрацій солей Кадмію спричинює зростання вмісту активних форм Оксигену (АФО), посилення процесів ПОЛ, пошкодження різних типів біомакромолекул мембран та розвиток оксидативного стресу (Меньщикова Е.Б., 1994; Bergkvist P., 2004; Панас Н.Є., 2005; Ратич І.Б. 2006; Fotakis G., 2006).

Сучасні інтенсивні технології утримання сільськогосподарської птиці є потужними стрес-факторами (Меерсон Ф.З., 1988; Бородай В.П., 1999; Бондаренко С.П., 2007), які спричиняють дестабілізацію метаболічних процесів (Козлов Ю.П., 1973; Калитка В.В., 1995; Lefer D.J., 2000), що призводить до зниження м'ясної та яєчної продуктивності та погіршення якості продукції (Кроик Л., 1992; Гущин В., 2003; Дяченко Л.С., 2003).

У літературі накопичені експериментальні дані щодо використання різних форм селеновмісних добавок у годівлі тварин та птиці (Седіло Г.М., 2002; Ібатуллін І.І., 2003; Куртяк Б.М., 2005). Проте досліджень щодо використання сполук Селену за навантаження важкими металами проведено мало, і в них, в основному, вивчалися господарсько-економічні показники. Встановлення онтогенетичних особливостей перебігу процесів ПОЛ в організмі перепелів (як промислової птиці та біологічної моделі), механізмів функціонування системи антиоксидантного захисту та змін показників їх продуктивності за умов оксидативного стресу допоможе зрозуміти біохімічні аспекти токсичних впливів важких металів і сприятиме розробці ефективних методів корекції уражень організму. Такі дослідження є актуальними і доцільними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі органічної та біологічної хімії Білоцерківського національного аграрного університету за темою науково-дослідної роботи „Вивчення показників обміну речовин в організмі тварин і птиці за дії різних фізико-хімічних факторів в онтогенезі та експерименті” (державний реєстраційний номер № 0107U012302 від 21.12.2007), в яких автор досліджувала особливості впливу сполук Селену і Кадмію на процеси пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів.

Мета і задачі досліджень. Встановити особливості процесів ПОЛ, активності системи антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів у віковому аспекті, за навантаження Кадмієм, а також у разі додавання із комбікормом сполук Селену.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити морфологічні та морфометричні зміни у нирках перепелів із першої до 70-ї доби життя;

- дослідити вікові зміни активності основних антиоксидантних ферментів і вміст продуктів ПОЛ у нирках перепелів;

- вивчити вплив сполук Селену на активність антиоксидантних ферментів і вміст продуктів ПОЛ;

- дослідити вікові зміни активності антиоксидантних ферментів і вміст продуктів ПОЛ за надходження в організм Кадмію та сполук Селену;

- проаналізувати корелятивну залежність показників, що характеризують ПОЛ та стан антиоксидантної системи нирок перепелів;

- провести оцінку використання сполук Селену на інтенсивність росту та збереженість поголів'я.

Об'єкт дослідження - інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та функціональний стан системи антиоксидантного захисту нирок перепелів у віковому аспекті (від 1- до 70-денного віку) за навантаження Кадмієм та застосування сполук Селену. перепел ліпід окиснення селен

Предмет дослідження - показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи нирок перепелів.

Методи досліджень - біохімічні (спектрофотометричні) (вміст загальних ліпідів, дієнових і трієнових кон'югатів, сполук з ізольованими подвійними зв'язками, гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів, глутатіону, НS-групи, церулоплазміну, креатиніну, активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази); гістологічні (встановлення особливостей будови нирок перепелів), зоотехнічні (визначення інтенсивності росту та збереження поголів'я птиці); статистична обробка одержаних даних і розрахунок економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з'ясовано особливості функціонування системи антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів від народження до встановлення інтенсивної яйцекладки, за кадмієвого навантаження та згодовування неорганічних та органічних сполук Селену у складі комбікорму. Під час надходження в організм перепелів Кадмію (CdSO₄) у нирках встановлені зміни процесів ПОЛ - зростання вмісту продуктів ліпопероксидації та зниження активності антиоксидантних ферментів. Сполуки Селену, що мають антиоксидантну дію, здійснювали корегуючу дію на дані процеси. В нирках активізувались глутатіонзалежні антиоксидантні ферменти, внаслідок чого змінювався вміст продуктів пероксидації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати поглиблюють існуючі уявлення про особливості функціонування системи антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів в організмі птиці на ранніх етапах постнатального онтогенезу та за дії сполук Кадмію. Проведені дослідження встановили можливість ефективного впливу сполук Селену у складі комбікормів на метаболічні процеси за експериментального навантаження Кадмієм як моделі токсиканту. Їх доцільно використовувати для підвищення продуктивності птиці в умовах сучасних господарств, зокрема у регіонах, забруднених промисловими відходами.

Використання сполук Селену дозволило збільшити збереженість птиці за рахунок зменшення відходу на 7-8 %. При цьому покращуються господарські показники та підвищується економічна ефективність вирощування перепелів.

На основі отриманих даних розроблені рекомендації, затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України (протокол № 7 від 16.12 2008 року), які можуть бути застосовані у науково-дослідних роботах та у практиці промислового птахівництва.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, статистична обробка первинного матеріалу та аналіз отриманих результатів є самостійною роботою автора. Методологія та схема досліджень, формування основних положень і висновків дисертаційного дослідження відпрацьовані за участю наукового керівника. Разом зі співавторами підготовлені рукописи опублікованих статей.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: „Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2007, 2008, 2009), „Вплив фізичних факторів на біологічні об'єкти” (Біла Церква, 2007), „Фундаментальні та прикладні аспекти гастроентерології” (Київ, 2008), „Біотехнологія. Наука. Освіта. Практика” (Дніпропетровськ, 2008), „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008), „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (Кам'янець-Подільський, 2008), „Наука. Молодь. Екологія-2008” (Житомир, 2008), „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2008), „Аграрний форум - 2008” (Суми, 2008) та науково-практичних конференціях (Біла Церква, 2007, 2008, 2009), „Біохімія у вирішенні актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва” (Біла Церква, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, із них 9 у фахових виданнях (у 4-х збірниках наукових праць та у 5-ти наукових вісниках) згідно з переліком ВАК України, 7 тез доповідей у матеріалах конференцій та 1 рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву. списку використаних джерел та додатків . Загальний обсяг дисертації - 169 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 26 таблиць та 24 рисунка, які займають 19 сторінок. Список використаних джерел включає 364 найменування, з яких 184 - закордонних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Розглядаються особливості перебігу пероксидного окиснення ліпідів, активності системи антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення у тваринному організмі у постнатальному онтогенезі та за надходження сполук Кадмію. Висвітлено особливості біохімічних процесів у нирках та узагальнені дані щодо впливу різних форм Селену на організм тварин та птиці.

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених мети і задач досліджень протягом 2006-2009 років в умовах віварію БНАУ та виробництва були проведені експериментальні дослідження, в яких використано 1500 перепелів. Дослідження проводили на перепелах (Coturnix Coturnix) родини фазанових, роду курячих породи фараон, м'ясного напрямку продуктивності.

У першому досліді вивчали інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та особливості функціонування антиоксидантної системи нирок перепелів від народження до встановлення інтенсивної яйцекладки, за умов впливу сульфату кадмію (CdSO₄) та додавання різних сполук Селену (селеніт натрію та „Сел-Плекс”) у комбікорм. З цією метою з добового молодняку за принципом аналогів було сформовано п'ять груп птиці по 100 перепелів у кожній. Годували птицю повнораціонними комбікормами.

На наступному етапі з метою виробничої перевірки результатів науково-дослідної роботи було проведено господарський дослід. Кількість груп та схема дослідження були аналогічними першому досліду. З цією метою було сформовано 5 груп добових перепелят по 200 голів у кожній. Щотижня проводили зважування 15 голів перепелів з кожної групи та яєць, отриманих від них. У досліді проводився контроль за збереженістю поголів'я.

Перепели 1-ї групи, що отримували стандартний комбікорм, слугували контролем та моделлю для вивчення процесів пероксидації та антиоксидантного статусу нирок перепелів у віковому аспекті. З метою вивчення корегуючого впливу сполук Селену на організм птиці із 3-денного віку до раціону додавали: перепелам 2-ї групи селеніт натрію (Na₂SeO₃) у кількості 0,15 мг Селену на кілограм сухої речовини корму, 3-ї групи Сел-Плекс в аналогічній дозі у перерахунку на Селен. З метою моделювання експериментального оксидативного стресу та корекції його антиоксидантами до раціону птиці 4-ї та 5-ї груп додавали сульфат кадмію (CdSO₄) у кількості 1/50 LD₅₀ (1,44 мг на кілограм корму) за одночасного згодовування селеніту натрію та Сел-Плексу відповідно. Добова даванка комбікорму птиці контрольної і дослідних груп була однаковою, а добове споживання кормів перепелами протягом усього експерименту суттєво не відрізнялося між групами.

Біохімічні дослідження проводились у міжфакультетській науково-дослідній лабораторії біохімічних та гістохімічних методів досліджень БНАУ. Дослідження проводилися відповідно до “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах” (Україна, 2001), що узгоджуються з положеннями “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей” (Страсбург, 1985).

Для проведення біохімічних досліджень матеріал відбирали у добовому і надалі до 70-денного віку з інтервалом у 10 днів, в один і той же час для виключення добових коливань фізіолого-біохімічних параметрів. Нирки відбирали одразу після декапітації птиці під легким етерним наркозом. З метою дослідження інтенсивності процесів ліпопероксидації у гомогенатах нирок визначали вміст загальних ліпідів (Колб В.Г., 1976), продуктів ПОЛ: за вмістом дієнових кон'югатів (ДК), кетодієнів і спряжених трієнів (КіСТ), шифових основ (ШО) (Волчегорский И.А., 1989; Смирнов М.И., 2007), гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) (Романова Л.А., 1977), ТБК-активних продуктів (Kamashi K., 2004), активність ферментів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД; супероксид: супероксидоксидоредуктаза, КФ 1.15.1.1) (Чевари С., 1985), каталази (КАТ; пероксид гідрогену: пероксид гідрогену оксидоредуктаза, КФ 1.11.1.6) (Королюк М.А., 1988), глутатіонпероксидази (ГПО; глутатіон: пероксид водню оксидоредуктаза, КФ 1.11.1.9) (Моин В.М., 1986), глутатіонредуктази (ГР; НАД(Ф)Н: окиснений глутатіон оксидоредуктаза, КФ 1.6.4.2) (Юсупова Л.Б., 1990), а також за вмістом глутатіону (GSH) (Горячковский О.М., 1998), НS-груп (Веревкина И.В., 1977), церулоплазміну (ЦП) (Ravin H.A., 1961) та креатиніну (Геббл З.П., 1994) на спектрофотометрі „СФ-2000”. Для морфометричних та гістологічних досліджень нирок зразки тканин фіксували та обробляли за традиційними гістологічними методами (Кононский А.И., 1976).

Для гістологічних досліджень птицю забивали і відбирали нирки у 10-, 30- та 70-денному віці. Для встановлення зоотехнічних параметрів вирощування перепелів щодекадно проводили облік птиці та зважування.

Математичну обробку результатів проводили на комп'ютері з використанням t-критерію Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Морфологія та морфометрія нирок перепелів. Структурно-функціональною одиницею нирок є нефрон. Стінка нефрону побудована з одношарового епітелію. Ядра мають добре окреслені межі. Капсула нефрону разом із судинним клубочком формує ниркове тільце.

Встановлено, що діаметр ниркових клубочків у нирках 10-денних перепелів становить 4,93±0,02 мкм, перед початком яйцекладки (30 днів) їх діаметр збільшився на 12 % (табл. 1). У період інтенсивної яйцекладки (70 днів) діаметр клубочків зростає і складає 7,06±0,01 мкм. При цьому виявлено збільшення площі просвіту прямих канальців. Так, у 10-денному віці площа просвіту становила 3,36±0,03 мкм², а за інтенсивної яйцекладки - 5,61±0,02 мкм². Площа поперечного перетину ниркових клубочків складала 22,33±0,07 мкм²; 24,67±0,08 та 40,86±0,12 мкм² у 10-, 30- та 70-денному віці відповідно.

Таблиця 1 Морфометричні показники нирок перепелів (n=40)

Показники	Вік птиці
	10 днів	30 днів	70 днів
Діаметр прямих канальців, мкм	2,01±0,01	2,12±0,01	2,63±0,02
Площа просвіту прямих канальців, мкм2	3,36±0,03	3,59±0,02	5,61±0,02
Діаметр судинних (мальпігієвих) клубочків, мкм	4,93±0,02	5,52±0,01	7,06±0,01
Площа поперечного перетину судинних (мальпігієвих) клубочків, мкм2	22,33±0,07	24,67±0,08	40,86±0,12
Діаметр судин, мкм	19,94±0,03	18,46±0,01	14,90±0,35
Площа просвіту судин, мкм2	301,4±0,3	309,1±0,3	224,0±12,5

З віком певних змін зазнають і параметри судин нирок. Зокрема, у 10-денному віці їх діаметр був 19,94±0,03 мкм, а площа просвіту судин 301,4±0,3 мкм². До початку яйцекладки ці показники становили 18,46±0,01 мкм та 309,1±0,3 мкм² відповідно. Під час яйцекладки (70 днів) діаметр судин зменшився на 28 %, а площа просвіту судин - 19,3 %.

Вікові особливості вмісту загальних ліпідів та продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів. Встановлено, що нирки добових перепелів характеризуються низьким вмістом загальних ліпідів. Під час переходу до постнатального періоду розвитку у птиці значно підвищується метаболічна активність тканин, активуються киснезалежні ланки тканинного метаболізму внаслідок зміни кисневого режиму, що супроводжується генерацією АФО та інтенсифікацією процесів ліпопероксидації. Це, ймовірно, і пояснює поступове зростання з віком у тканинах нирок вмісту дієнових кон'югатів, шифових основ, кетодієнів і спряжених трієнів (табл. 2).

Таблиця 2 Вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів (M±m; n=5)

Вік, дні	Гідропероксиди ліпідів, ум. од/г	ТБК-активні продукти, ммоль/г	Дієнові кон'югати, ум.од./г	Шифові основи, ум.од./г	Кетодієни і спряжені трієни, ум.од./г
1	27,12±1,75	2,22±0,35	13,51±1,01	5,15±0,57	6,94±0,67
10	59,43±1,83*^	3,00±0,23	33,65±2,20* ^	10,21±0,34*^	12,52±1,39*^
20	46,16±2,09*^	3,85±0,16*^	33,63±2,13*	11,59±1,14*	17,28±1,52*^
30	49,70±1,60*	5,46±0,36*^	32,30±1,55*	11,66±1,25*	17,19±1,48*
40	47,08±1,60*	7,18±0,52*^	30,76±2,18*	11,57±0,96*	17,21±1,55*
50	59,65±2,39*^	5,61±0,42*^	33,76±2,28*	12,93±1,12*	19,64±2,08*
60	62,19±3,80*	4,06±0,23*^	35,34±2,28*	13,65±1,32*	16,16±1,32*
70	54,53±1,17*	4,17±0,59*	33,54±2,20*	12,75±1,26*	17,24±1,57*

Примітка. Тут і надалі різниця вірогідна: за * р<0,05 порівняно з добовою птицею, ^ р<0,05 порівняно із попереднім строком дослідження.

Новонароджений організм зазнає токсичної дії Оксигену у постнатальній адаптації, тому, можливо, саме у добових перепелят уміст ТБК-активних продуктів був найнижчим. Підвищення вмісту ТБК-активних продуктів у нирках з віком є метаболічною відповіддю на перехід організму в аеробні умови життєдіяльності, а подальше зниження його кількості може вказувати на посилення ферментативних і неферментативних механізмів антиоксидантного захисту організму.

Перша декада життя птиці характеризується значним зростанням вмісту продуктів ПОЛ (ДК, КіСТ, ШО, ГПЛ) та незначним збільшенням кількості ТБК-активних продуктів. Збільшення вмісту продуктів ліпопероксидації є наслідком фізіологічно обумовленого стресу, спричиненого ювенальною линькою (7-14 доба), а збільшення вмісту загальних ліпідів, ймовірно, є компенсаторною відповіддю на зростання швидкості енергетичних процесів у даний період онтогенезу. Найінтенсивніше процеси ПОЛ в організмі птиці протікають у період інтенсивного росту (20-30-а доби життя).

Завершення першого місяця життя перепелів можна розглядати як стресовий стан у зв'язку зі статевим дозріванням птиці, якому притаманне утворення надлишку катехоламінів, у разі руйнування яких утворюються діальдегіди та пероксид гідрогену, що призводить до стимулювання ПОЛ. Цей період характеризується високим вмістом ДК, КіСТ, ШО, ГПЛ та ТБК-активних продуктів.

Уміст загальних ліпідів у нирках перепелів протягом останніх декад експерименту хвилеподібно зростає, досягаючи свого максимуму наприкінці експерименту, що може бути зумовлено зростанням інтенсивності обмінних процесів у період встановлення яйцекладки. Разом з тим, 50-та доба життя птиці супроводжується деяким збільшенням вмісту ДК та КіСТ у нирках, що є вірогідним щодо їх вмісту у добової птиці (р<0,001). Кількість шифових основ залишається на стабільному рівні. Вміст вторинних продуктів пероксидації, зокрема ТБК-активних продуктів, протягом 5-ї декади зменшується відносно попереднього строку дослідження (р<0,05), а кількість загальних ліпідів при цьому зростає (р<0,01). Ці зміни, певною мірою, можна пояснити високим рівнем активності ферментів АОС, зокрема каталази. Виявлений негативний корелятивний зв'язок між активністю каталази та вмістом загальних ліпідів (r = -0,51), шифових основ (r = -0,66) та кетодієнів і спряжених трієнів (r = -0,53).

Показники антиоксидантної системи нирок перепелів у віковому аспекті. Процес адаптації організму пташенят до умов навколишнього середовища у постнатальний період обумовлений значною мірою функціонуванням ферментативної ланки антиоксидантної системи (Ратич І.Б., 2006). Особливо це стосується СОД (Lefer D.J., 2000). У процесі росту перепелів АОС нирок виснажується, свідченням чого є зниження активності СОД та КАТ на фоні зниження вмісту відновленого глутатіону (табл. 3).

Зі зниженням ферментативної забезпеченості посилюються процеси ПОЛ, що знаходить підтвердження у корелятивних зв'язках. Між вмістом продуктів ПОЛ (ДК, КіСТ, ШО, ГПЛ) та СОД і КАТ відзначено негативний корелятивний зв'язок. Ефективна та адаптивна активність ГПО можлива завдяки зростанню активності ГР, що встановлено, починаючи із 10-денного віку.

Таблиця 3 Активність антиоксидантних ферментів у нирках перепелів (M±m; n=5)

Вік, дні	СОД, ум.од./г	Каталаза, мккат/г	Глутатіонпероксидаза, мкмоль/хвЧг	Глутатіонредуктаза, мкмоль НАДФ·Н2/хвЧг
1	23,32±0,87	23,01±0,58	10,11±1,13	3,84±0,21
10	16,87±1,02*^	23,61±0,48	15,68±0,85*^	6,20±0,58*^
20	16,54±3,43	20,82±1,24	18,91±1,09*^	5,74±0,61*
30	14,66±2,52*	21,93±1,81	19,73±1,84*	8,25±0,25*^
40	5,53±0,48*^	16,76±0,25*^	14,54±0,43*^	8,23±0,25*
50	15,28±1,87*^	15,98±0,45*	16,81±1,19*	5,75±0,61*^
60	4,77±0,20*^	12,74±0,71*^	14,52±1,88	6,17±0,58*
70	9,29±0,46*^	9,61±0,36*^	31,33±0,23*^	6,97±0,52*

Уміст загальних ліпідів до 30-ї доби коливається, а стан антиоксидантної системи є напруженим. Активність СОД до 40-ї доби знижується, а каталазна активність не зазнає суттєвих змін. У нирках перепелів активність ферментів перебуває у позитивній кореляційній залежності (r = 0,74).

На початкових етапах онтогенезу активність СОД знижується, а каталази залишається, практично, незмінною, тоді як ГПО та ГР зростає. Неузгодженість у роботі каталази та СОД компенсується зростанням активності ГПО та ГР у нирках перепелів протягом п'яти декад дослідження. Активність ГПО перебуває у негативній корелятивній залежності до активності СОД (r = -0,29) та каталази (r = -0,58).

Зменшення активності СОД і каталази протягом третьої декади життя перепелів компенсується вірогідним зростанням активності ГПО. Це вказує на активізацію ГПО у результаті процесів пероксидації у період інтенсивного органогенезу. Різке зниження активності глутатіонпероксидази протягом четвертої декади розвитку, можливо, пов'язане зі значною інтенсифікацією процесів ліпопероксидації у тканинах нирок. Вміст церулоплазміну та НS-груп у перші декади дослідження є нестабільним. Між вмістом НS-груп та дієнових кон'югатів спостерігається негативний корелятивний зв'язок (r = -0,68) та негативний із ГПЛ (r = -0,64).

Система АОЗ протягом 3-ї та 4-ї декад характеризується стабільністю у подоланні стресового стану. Кількість загальних ліпідів у нирках перепелів зростає, при цьому вміст продуктів ПОЛ є незначним і стабільним. Можливо, це забезпечується за рахунок високого вмісту церулоплазміну. Активність СОД протягом цього періоду значно знижується, як і активність каталази.

Водночас, включаючи 5-ту декаду, активність ГПО спочатку знижується, а потім дещо зростає. При цьому вміст глутатіону аналогічно активності ГПО спочатку збільшується майже в 1,5 рази, потім знижується понад рівень 30-денних перепелів, що, напевне, забезпечується функціонуванням іншого антиоксидантного ферменту - глутатіонредуктази.

Оскільки активність ферментів у нирках перепелів із віком зменшується, то надлишок пероксиду гідрогену, який утворений у результаті високої активності СОД на 50-ту добу не інактивується у повному обсязі та знижує активність СОД у 60-добової птиці. Наявний негативний корелятивний зв'язок між активністю СОД та вмістом продуктів ПОЛ, зокрема, шифовими основами (r = -0,75), ДК (r = -0,62), КіСТ (r = -0,59), ГПЛ (r = -0,57) та ТБК-активними продуктами (r = -0,60). Встановлено, що висока активність ГПО у нирках перепелів протягом трьох останніх декад досліджень компенсує пригнічення активності каталази, про що свідчить негативний корелятивний зв'язок між цими ферментами (r = -0,58). Рівень церулоплазміну (табл. 4) з другої декади зростає, як і активність глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази, що певною мірою компенсує недостатність системи антиоксидантного захисту. При цьому вміст НS-груп вже протягом першої декади знижується майже у три рази, надалі підвищується і залишається на такому рівні до 60-денного віку.

Таблиця 4 Вміст церулоплазміну, відновленого глутатіону та НS-груп білка у нирках перепелів (M±m; n=5)

Вік, дні	Церулоплазмін, мг/г	Відновлений глутатіон, мкмоль/г	НS-групи білка, мкмоль/г
1	2,48±0,31	50,31±4,87	73,03±3,78
10	1,83±0,05	41,24±2,91	24,74±1,57*^
20	4,28±1,16	38,34±2,53	35,85±3,45*^
30	10,76±1,45*^	38,01±1,58*	38,96±1,99*
40	4,89±0,29*^	51,80±1,58^	34,79±2,52*
50	2,18±0,21^	27,45±0,74*^	28,22±3,84*
60	2,24±0,15	25,93±0,92*	38,44±3,87*
70	3,63±0,16*^	21,89±2,03*	66,57±3,89^

Результати досліджень свідчать про зростання вмісту церулоплазміну, який на тлі пригнічення активності СОД та КАТ сприяє оптимізації функціонування системи антиоксидантного захисту. Піки вмісту церулоплазміну спостерігалися у нирках перепелів у критичні періоди їх розвитку: на 20-30-ту добу (з максимумом на 30-ту добу - збільшення у 4,4 рази відносно добової птиці, р<0,001), період зміни ювенального оперення, протягом 4-ї декади - початок становлення яйцекладки (збільшення вдвічі відносно добової птиці, р<0,001), та на 70-ту добу - період інтенсивної яйцекладки (р<0,05). Вміст церулоплазміну залежав від активності ГР у нирках перепелів (r = 0,66).

У нирках 50-70-добової птиці вміст відновленого глутатіону поступово зменшується як проти добового молодняку (р<0,01), так і відносно попереднього строку дослідження (р<0,001). Таке зменшення вмісту відновленого глутатіону (на 70-ту добу у 2,3 рази порівняно з добовим молодняком, р<0,001), ймовірно, можна пояснити різким компенсаторним підвищенням активності ГПО (у 2,2 рази проти попереднього строку дослідження), що підтверджується негативним кореляційним зв'язком (r = -0,65), та необхідністю підтримання на високому рівні активності ГР. На зниження кількості GSH зростанням реагує вміст креатиніну (r = -0,52), а також продуктів ПОЛ: ГПЛ (r = -0,69), ШО (r = -0,71), ДК (r = -0,60) та КіСТ (r = -0,55).

Вміст загальних ліпідів та продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів під час додавання у комбікорм різних форм Селену та за кадмієвого навантаження. Додавання різних форм Селену спричинили зниження вмісту загальних ліпідів та уповільнення процесів ліпопероксидації у нирках перепелів. На це вказує стабілізація і зниження вмісту продуктів ПОЛ у перепелів 2-ї та 3-ї дослідних груп відносно показників контрольної групи.

Рис. 1. Вміст дієнових кон'югатів у нирках перепелів

У тканинах нирок у відповідь на введення CdSO₄ у дозі 1/50 LD₅₀ (групи 4 і 5) відбувається інтенсифікація процесів ліпопероксидації, про що свідчить зменшення вмісту ЗЛ та зростання кількості продуктів ПОЛ у птиці 5-ої дослідної групи. Кількість загальних ліпідів під час моделювання кадмієвого навантаження знизилась на 30-ту добу (р<0,01) (максимально - на 37,1 %) та на 50-ту добу (р<0,01). При цьому вміст дієнових кон'югатів був вищим, ніж у добової птиці, однак рівень їх дещо знизився протягом дослідження (рис. 1).

Рис. 2. Вміст гідропероксидів ліпідів у нирках перепелів

У цей період збільшується вміст продуктів пероксидації: у 4-й групі зростає кількість гідропероксидів ліпідів у 10-денному віці (р<0,01) та 40-денному на 12,6 та 7,9 % відповідно проти показників інтактної птиці (рис. 2). У 5-й групі кількість їх підвищується у 10- (37,5 %, р<0,001) та 20-денному (39,2 % р<0,001) віці відносно контролю.

Вірогідне накопичення ТБК-активних продуктів спостерігалось лише наприкінці досліду (70-та доба) у перепелів 5-ї дослідної групи (р<0,01). Між кількістю загальних ліпідів та вмістом ТБК-активних продуктів відмічено кореляційну залежність (r = -0,59). Така ж залежність спостерігається між кількістю ЗЛ та ГПЛ (r = 0,51), ЗЛ та ДК (r = 0,57), ЗЛ та КіСТ (r = 0,56), а також ЗЛ і ШО (r = 0,57).

Зниження вмісту ГПЛ та ТБК-активних продуктів відбувалося на тлі зниження вмісту НS-груп, що, можливо, є наслідком деструкції мембранозв'язаних білків, що виникає внаслідок пошкодження лізосомальних мембран ксенобіотиками та продуктами ПОЛ (Nemoto S. 2000).

Вплив кадмієвого навантаження та сполук Селену на стан антиоксидантної системи нирок перепелів. Селен - відомий антиоксидант, який обумовлює зменшення вмісту вільних радикалів, і як результат - продуктів ліпопероксидації, що сприяє відновленню активності ферментів системи антиоксидантного захисту, зокрема каталази та СОД.

Рис. 3. Активність СОД у нирках перепелів

У разі додавання сполук Селену до раціону перепелів активність СОД дещо змінюється у межах показників інтактної птиці, значно зростаючи у перепелів 2-ї та 3-ї дослідних груп наприкінці експерименту (р<0,001) (рис. 3). Кадмієве навантаження сприяє вірогідному зниженню активності СОД, що зумовлює необхідність ефективного захисту від активних форм Оксигену, утворених у процесі супероксиддисмутації за рахунок каталази та ГПО.

Активність глутатіонзалежної ланки АОС теж свідчить про негативний вплив хронічної дії сульфату кадмію. Протягом експерименту активність ГПО у 4-й та 5-й групах була зниженою, порівняно з інтактною птицею. Значне зростання її протягом 6-ї декади з переважанням над контролем, можливо, є компенсаторною реакцією на зміну активності СОД та каталази.

Рівень активності СОД до 20-денного віку залишається дещо меншим від контрольних показників, після чого спостерігається прогресивне зниження її активності із підвищенням лише протягом двох останніх декад експерименту (р<0,001).



Рис. 4. Активність каталази у нирках перепелів

Токсичні ураження нирок супроводжуються суттєвим пригні-ченням активності каталази на всіх етапах дослідження (рис. 4). Однією із причин зниження активності каталази за дії токсиканту може бути деградація рибосом, які відповідають за синтез ферменту (Halliwell B., 1999; Барабой В.А., 2006). Додавання сполук Селену усувало пригнічувальний вплив сульфату кадмію на каталазну активність у критичні періоди розвитку, тоді як без навантаження Кадмієм відбувається постійне зниження її активності (3-тя група), порівняно з інтактною птицею. Низька активність каталази компенсується зростанням активності ГПО.

Після застосування сполук Селену відзначені зміни вмісту церулоплазміну. При моделюванні кадмієвого навантаження вміст ЦП знижувався у 30-денному віці та вірогідно у 50-денному (р<0,01, 4-та група), на інших же етапах експерименту селеніт натрію та Сел-Плекс сприяли підвищенню концентрації церулоплазміну, у тому числі у критичні періоди розвитку перепелів - у 10-денному віці (р<0,001), 40-денному - встановлення яйцекладки (р<0,001) та 50-денному (р<0,01). За додавання до раціону сполук Селену спостерігається вірогідне підвищення вмісту ЦП у перепелів 3-ї дослідної групи, у тому числі у критичні періоди розвитку, і тенденція до зниження вмісту його у перепелів 2-ї групи відносно інтактної птиці. Підвищення вмісту церулоплазміну у нирках може свідчити про його компенсаторну дію на фоні зниження активності інших антиоксидантних ферментів, зокрема СОД і каталази (Fotakis G., 2006).

Тривале додавання сполук Селену спричиняли зміну активності ферментів системи АОЗ, під час згодовування окремо, так і за моделювання кадмієвого навантаження. Поступове зниження активності СОД та каталази компенсується підвищенням активності ферментів глутатіонзалежної ланки.

Рис. 5. Вміст відновленого глутатіону у нирках перепелів

Значні концентрації пе-роксиду гідрогену та органічних гідропероксидів, які знешкоджує ГПО, а також пригнічення активності ГР призвели до зниження вмісту відновленого глутатіону (рис. 5). Можливо, значне зменшення вмісту цього трипептиду та активності пов'я-заних із ним ферментів забезпечує знешкодження Кадмію у нирках, попереджує їх цитотоксичний вплив на клітини (Chipman J.K., 2006).

Отже, токсична дія сульфату кадмію за хронічного його надходження, ймовірно пов'язана з утворенням значної кількості АФО, що ініціюють процеси радикального пошкодження клітинних структур. Підтвердженням цього є описані вище зміни у тканинах нирок продуктів ПОЛ та загальних ліпідів. Причиною процесу, можливо, є деструкція клітинних мембран та посилений протеоліз у пошкоджених клітинах, внаслідок чого внутрішньоклітинні ферменти виходять у позаклітинний простір. Також реакцією на дію іонів Кадмію є активація захисно-компенсаторних сил організму (Benedetti J.L., 1999; Brzyska M.M., 2001), що проявляється зниженням активності ферментів АОС, зниженням вмісту відновленого глутатіону та НS-груп білків.

У дослідженні встановлено, що у разі включення добавок Селену в раціон перепелів самостійно і під час корегування кадмієвого навантаження птиця мала більший приріст маси тіла, зростала збереженість поголів'я, при чому більш виражені зміни спостерігались у птиці, що отримувала „Сел-Плекс” у складі комбікормів.

Таким чином, зазначене вище вказує на перспективність використання сполук Селену як засобу корекції структурно-метаболічних порушень в організмі тварин та птиці, що виникають за дії важких металів, а також в умовах інтенсивного виробництва продукції птахівництва для цілеспрямованої профілактики ушкоджень систем організму від дестабілізуючої і патогенної дії токсикантів.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей перебігу процесів пероксидного окиснення ліпідів та функціонування антиоксидантної системи нирок перепелів у віковому аспекті, за додавання селеніту натрію і Сел-Плексу в комбікорм та за умов навантаження Кадмієм.

1. Вікові зміни у нирках перепелів характеризуються збільшенням (р<0,05) діаметру та площі просвіту прямих канальців і судинних клубочків за одночасного зменшення (р<0,05) діаметру та площі просвіту судин. Субмікроскопічна структурна організація компонентів нефрону і гемокапілярів подібна в усіх вікових групах перепелів.

2. Зростання інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та зниження антиоксидантного захисту нирок перепелів визначаються періодами онтогенезу: інтенсивного росту та зміни оперення (до 10-ї доби); статевого дозрівання (із 20-ї до 30-ї доби), початок яйцекладки (40-50-та доба) та пік яйцекладки (70-та доба). Між вмістом продуктів пероксидного окиснення ліпідів та активністю ферментів системи антиоксидантного захисту встановлені кореляційні зв'язки.

3. У нирках добових перепелят вміст загальних ліпідів та продуктів ліпопероксидації є найнижчим. Протягом першої декади життя птиці вміст загальних ліпідів зростає у 2,2 рази (р<0,001), гідропероксидів ліпідів - у 2,2 рази (р<0,001), дієнових кон'югатів - у 2,5 рази (р<0,001), шифових основ - у 2,0 (р<0,001) та кетодієнів і спряжених трієнів - у 1,8 раза (р<0,01). Активне використання ліпідів в організмі протягом 2-ї декади (зміна ювенального оперення) та 5-6-ї декад (встановлення інтенсивної яйцекладки) призводить до зниження їх кількості в 1,2-1,5 рази.

4. Уміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів) збільшується з віком птиці: гідропероксиди - у 1,7-2,3 рази та ТБК-активні продукти - у 1,3-3,2 рази (р<0,05). Вміст дієнових кон'югатів, шифових основ та кетодієнів і спряжених трієнів незначно змінюються після їх зростання за першу декаду вирощування.

5. Зниження активності СОД та каталази за одночасного зростання вмісту продуктів ПОЛ свідчить про активацію ліпопероксидації у нирках перепелів упродовж першого місяця життя. Починаючи із 40-денного віку, підвищення (р<0,05) активності ферментів-антиоксидантів (глутатіон-пероксидази та глутатіонредуктази) з одночасним зниженням чи стабілізацією вмісту продуктів ПОЛ характеризує посилення захисних властивостей організму.

6. Додавання селеніту натрію і Сел-Плексу у комбікорм сприяє оптимізації вмісту загальних ліпідів та проявляє коригуючий вплив на активність ферментів антиоксидантного захисту як під час згодовування токсиканту, так і за його відсутності.

7. Додавання до раціону селеніту натрію спричиняє зростання величини співвідношення гідропероксиди ліпіди/загальні ліпіди понад рівень інтактної птиці як під час згодовування самостійно, так і за корегування кадмієвого навантаження, тоді як Сел-Плекс в обох випадках наближає величину співвідношення до рівня інтактної птиці. Співвідношення ТБК-активні продукти/загальні ліпіди у всі строки досліджень (окрім 2-ї декади) у разі додавання селеніту натрію було вище, ніж у контролі. Додавання до раціону Сел-Плексу знижувало це співвідношення впродовж 2-, 3- та 6-ї декад.

8. Моделювання кадмієвого навантаження в організмі перепелів призводить до вірогідного зменшення вмісту загальних ліпідів у нирках на 19,6-46,1 %. Одночасно спостерігалося зростання вмісту гідропероксидів ліпідів у 1,1-1,4 рази протягом перших 2-х декад із подальшим зниженням, зменшення вмісту ТБК-активних продуктів на 23,8-45,5 % протягом перших 2-х декад і зростання їх вмісту із 30-доби до кінця досліду на 12,8-46,2 %. Вміст інших продуктів пероксидації знижувався протягом досліджуваного періоду: так кількість дієнових кон'югатів зменшилася на 11,6-51,8 % (р<0,01), кетодієнів і спряжених трієнів - у 1,6-2 рази (р<0,01), а шифових основ - на 23,7-50,4 % (р<0,01).

9. Активність глутатіонзалежних ферментів у нирках добових перепелят є мінімальною, але з віком зростає, компенсуючи зниження активності СОД та каталази. Кадмієве навантаження в силу свого інгібуючого впливу знижує активність ферментів-антиоксидантів - СОД, каталази, глутатіон-пероксидази, глутатіонредуктази, порівняно з інтактною птицею.

10. Добавка до комбікорму селеніту натрію та Сел-Плексу сприяє підвищенню збереженості поголів'я на 7-8 %, а за моделювання кадмієвого навантаження - на 2-4,5 %. При цьому встановлено підвищення середніх приростів живої маси до 245,56-257,56 г на перепела за період досліду.

Пропозиції виробництву

При патологічних процесах, що супроводжуються гіпоксичними станами з метою підвищення антиоксидантного статусу та адаптаційних можливостей організму рекомендується згодовувати перепелам у складі корму із 3-денного віку селеніт натрію та Сел-Плекс у перерахунку 0,15 мг Селену на кілограм сухої речовини корму. Додавання вказаних сполук у комбікорм сприяє нормалізації біохімічних показників у нормі та при моделюванні оксидативного стресу, підвищенню середньодобових приростів та збереженості поголів'я перепелів, що підвищує економічну ефективність та рентабельність вирощування птиці. Методичні рекомендації, схвалені Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва (протокол № 7 від 16 грудня 2008 року), можуть бути застосовані у науково-дослідних роботах та в практиці промислового птахівництва.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті

1. Цехмістренко О.С. Вплив Сел-Плексу на показники пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів за кадмієвого навантаження / О.С. Цехмістренко // Збірник наук. праць Подільського державного агротехно-логічного університету. - Вип. ІІІ. - Кам'янець-Подільський, 2008. - С. 88-92.

2. Цехмістренко О.С. Вплив Сел-Плексу та Кадмію на обмінні процеси в нирках перепелів / О.С. Цехмістренко // «Наука. Молодь. Екологія-2008». - Житомир, 2008. - Т. 1. - С. 50-54.

3. Цехмістренко О.С. Показники ліпідного і білкового обмінів у нирках перепелів за дії селеніту натрію / О.С. Цехмістренко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнології ім. С.З. Гжицького. - 2008. - Т. 8, № 2 (37), Ч. 2. - С. 318-322.

4. Цехмістренко О.С. Вплив селеніту натрію на показники пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів за кадмієвого навантаження / О.С. Цехмістренко // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 53.- С. 52-56.

5. Цехмістренко О.С. Показники антиоксидантної системи нирок перепелів у віковому аспекті / О.С. Цехмістренко // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008.- Вип. 56.- С. 188-193.

6. Цехмістренко О.С. Гістологічні та морфометричні показники нирок перепелів залежно від періоду продуктивності / О.С. Цехмістренко // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2009.- Вип. 64. - С. 5-7.

7. Кононський О.І. Вплив різних форм Селену на активність ферментів системи антиоксидантного захисту нирок перепелів у постнатальному періоді онтогенезу / О.І. Кононський, О.С. Цехмістренко // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - 2008. - Випуск 34, Т.1. - С. 198-202. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження і статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

8. Цехмістренко С.І. Порівняння антиоксидантного статусу у різних видів птиці за дії стрес-факторів / С.І. Цехмістренко, О.М. Чубар, Н.В. Пономаренко, В.М. Поліщук, О.С. Цехмістренко // Зб. наук. праць Подільського державного агротехнологічного університету. - Вип. ІІІ. - Кам'янець-Подільський, 2008. - С. 92-96. (Дисертантом визначена активність антиоксидантних ферментів у нирках перепелів у віковому аспекті та моделюванні кадмієвого навантаження, статистична обробка та проаналізовано отримані дані).

9. Кононський О.І. Вплив селеніту натрію на активність ферментів глутатіонового ряду в нирках перепелів за кадмієвого навантаження / О.І. Кононський, О.С. Цехмістренко // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту, 2008.- Вип. 9/1(21).- С. 47-53. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

Рекомендації

10. Цехмістренко С.І. Рекомендації щодо використання препаратів Селену / С.І. Цехмістренко, О.І. Кононський, О.С. Цехмістренко, Т.С. Яремчук - Біла Церква, 2009. - 16 с. (Дисертантом досліджений вплив препаратів Селену та кадмієвого навантаження на активність антиоксидантних ферментів та вміст продуктів ліпідної пероксидації у нирках перепелів, статистична обробка, проаналізовано отримані дані та написаний основний текст рекомендацій).

Матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових форумів

11. Цехмістренко О.С. Вплив селеніту натрію на активність ферментів глутатіонового ряду в нирках перепелів за кадмієвого навантаження / О.С. Цехмістренко // Біотехнологія. Наука. Освіта. Практика. Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції/Український державний хіміко-технологічний університет. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 185-186.

12. Кононський О.І. Показники пероксидного окиснення нирок перепелів / О.І. Кононський, О.С. Цехмістренко // Матеріали VI державної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті», 16-17 червня 2007 року. - Біла Церква, 2007. - С. 72-73. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

13. Цехмістренко С.І. Вплив фізико-хімічних факторів на організм птиці / С.І. Цехмістренко, О.С. Цехмістренко, О.М. Чубар, Н.В. Пономаренко // Вплив фізичних факторів на біологічні об'єкти // Тези доповідей державної науково-практичної конференції 24-25 жовтня 2007 року. - Біла Церква, 2007. - С. 45-46. (Дисертантом досліджено вплив кадмієвого навантаження на активність антиоксидантних ферментів та вміст продуктів ліпідної пероксидації у нирках перепелів, статистична обробка та проаналізовано отримані дані).

14. Кононський О.І. Показники ліпідного обміну в нирках перепелів за дії Сел-Плексу / О.І. Кононський, О.С. Цехмістренко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті», 15-16 травня 2008 року. - Біла Церква, 2008. - С. 23-24. (Дисертантом проведені експериментальні дослід-ження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

15. Цехмістренко С.І. Онтогенетичні особливості антиоксидантного захисту в органах травлення, виділення та крові птиці / С.І.Цехмістренко, Н.В.Пономаренко, О.М. Чубар, В.М. Поліщук, О.С. Цехмістренко // Фундаментальні та прикладні аспекти гастроентерології. Тези Всеукраїнської наук. конференції, присвяченої 110-річчю Національного аграрного університету. - Київ: НАУ, 2008. - С. 7-8. (Дисертантом проведене дослідження особливостей антиоксидантного захисту в нирках перепелів, статистична обробка та проаналізовано отримані дані).

16. Кононський О.І. Онтогенетичні зміни продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів / О.І Кононський., О.С. Цехмістренко // Матеріали VII Державної науково-практичної конференції. - Біла Церква, 2008. - С. 44-45. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статис-тична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

17. Цехмістренко С.І. Пероксидне окиснення ліпідів та енергетичний обмін в організмі птиці різних видів / С.І. Цехмістренко, О.С. Цехмістренко, О.М. Чубар, Н.В. Пономаренко, В.М. Поліщук, Т.С. Яремчук // Матеріали VII Державної науково-практичної конференції. - Біла Церква, 2008. - С. 47-48. (Дисертантом досліджені вміст продуктів ПОЛ та активність антиоксидантних ферментів, статистична обробка та проаналізовано отримані дані)

АНОТАЦІЇ

цехмістренко о.с. Пероксидне окиснення ліпідів у нирках перепелів за умов кадмієвого навантаження та його корекція сполуками Селену. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2009.

Робота присвячена вивченню особливостей перебігу процесів пероксидного окиснення ліпідів, активності ферментів антиоксидантного захисту, вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у нирках перепелів у віковому аспекті, за моделювання кадмієвого навантаження та корекції його органічними (Сел-Плекс) та неорганічними (селеніт натрію) сполуками Селену.

Встановлено, що надходження в організм сульфату кадмію спричиняє інтенсифікацію процесів пероксидного окиснення, наслідком чого є зростання вмісту продуктів ПОЛ та інактивація антиоксидантних ферментів СОД та каталази у нирках перепелів. При цьому зростає як абсолютний вміст продуктів пероксидації, так і вміст їх відносно загальних ліпідів.

Застосування сполук Селену у складі комбікорму для вирощування перепелів сприяє підвищенню рівня загальних ліпідів у нирках перепелів. При цьому збільшується активність глутатіонзалежних ферментів, до складу яких включається Селен, що сприяє зниженню вмісту продуктів ліпопероксидації та відновленню активності СОД та каталази у нирках птиці дослідних груп.

Ключові слова: перепел, нирки, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, ферменти, Кадмій, Селен.

цехмистренко о.с. Перекисное окисление липидов в почках перепелов при условии кадмиевой нагрузки и ее коррекция соединениями Селена. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2009.

Работа посвящена изучению особенностей прохождения процессов перекисного окисления липидов, активности антиоксидантных ферментов, содержания продуктов пероксидации в почках перепелов в возрастном аспекте, при моделировании кадмиевой нагрузки и коррекции органическими (Сел-Плекс) и неорганическими (селенит натрия) соединениями Селена.

На основании экспериментальных исследований, выполненных на современном методическом уровне, установлено, что изменения активности антиоксидантных ферментов и количества продуктов ПОЛ имели возрастные особенности и связаны с периодами жизни птицы: интенсивного роста и смены оперенья (10-30-е сутки), полового созревания (до 40-ых суток), начало яйцекладки (40-50-е сутки), пик яйцекладки (70-е сутки).

Результаты морфологических исследований свидетельствуют, что с возрастом перепелов в их почках увеличивается диаметр и площадь просвета прямых канальцев и сосудистых клубочков при одновременном уменьшении диаметра и площади сосудов (р<0,05).

Установлено, что интенсивность липидной пероксидации и активность системы антиоксидантной защиты связаны с адаптационными возможностями организма. Показано, что почки суточных перепелов характеризуются низким содержанием общих липидов и продуктов липопероксидации. Между содержанием продуктов перекисного окисления липидов и активностью антиоксидантных ферментов установлены корреляционные связи.

...