Нітроґено, сульфуро- та оксиґеновмiснi металохелати: Синтез, хімотологічні та біологічні властивості

Одержані результати свідчать, що комплекси ML_n здатні підвищувати радіаційну стійкість пластичного мастила. Так, при дозі опромінення 50 Мрад для зразка пластичного мастила, що містить 2,0 м.ч. комплекса Купруму (53), ДР = 55 Па, а для зразка пластичного мастила, що містить додецилселенід, ДР = 70 Па. Антирадіаційна ефективність комплексів ML₂ змінюється у такій послідовності до природи центрального атома:

Cu > Mn > Ni > Co > Sn.

Таким чином, хімотологічні властивості досліджуваних комплексів ML_m у складі базових мастильних матеріалів зумовлені їх будовою. Тому, змінюючи основні чинники (центральний атом М, замісники в ацидоліганді L, склад хелатного вузла), можна значною мірою впливати на практично-корисні властивості, що дозволило нам одержати нові поліфункціональні присадки до олив і мастил.

Обмеженість природних енергоресурсів вимагає розробки нових підходів до пошуку відновлюваних енергоносіїв рослинного походження (наприклад, біопалив на основі спиртів і олій). Отже, пошук нових хімічних засобів захисту рослин для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур стає актуальною проблемою і для нафтохімії.

Тому у п'ятому розділі узагальнено результати лабораторних досліджень впливу синтезованих металокомплексних сполук на мікроорганізми, ризогенез і рістрегулюючі процеси проростків рослин сільськогосподарських культур. Вивчення біоцидної дії металокомплексів проведено у складі дизельного палива Л-0,2-40 та авіаційного гасу ТС-1 (ГОСТ 10227-86) відповідно до спрощеної методики Міжнародної женевської електрохімічної комісії. Як тест-об'єкт використано штам пліснявого гриба Cladosporium resinae.

Для дослідження фунгістатичної дії ML_n як тест-об'єкти використано міцелії грибів Fusarium oxysporum, Helminthosporium sativum, коренеїда сходів цукрового буряку (бактерії Rhizoctonia Aderholdii Kol., Fusarium sp., Aphanomyces cochlioides Dres. та гриб-форма Phoma betae Fr.).

Антивiрусну активнiсть дослiджено на штамах герпес-, покс-, орто-, мiксо-, парамiксо-, рабдо-, тога-, рота- i пiкорнавiрусiв, якi розмножуються в тканинних культурах. Як тест-об'єкти на антибактерiальну активнiсть використані штами стафiлокока золотистого 209-Р та кишкової палички 675.

Для виявлення впливу сульфолановмісних металокомплексів на ріст і розвиток рослин як тест-об'єкти використано проростки зернових, овочевих, баштанних та технічних культур; як еталони - гідразид малеїнової кислоти (ГМК) (інгібітор росту рослин), Емістим С (стимулятор) та хлорхолінхлорид (ретардант). Рістрегулюючу дію визначали за зміною лінійної довжини кореневої та надземної частин рослини та їх сирої маси. Досліди проводилися за концентрацій препаратів 10-², 10-³, 10-⁴ та 10-⁵%.

Аналіз результатів, що характеризують біоцидні властивості металокомплексів ML_n, дозволив нам виявити вплив природи центрального атома М при ізолігандному оточенні L; природи координаційного вузла; електронних властивостей замісників у ліганді та просторової будови лігандного оточення щодо міцелію грибів Cladosporium resinaе та Fusarium oxysporum.

Для сульфоланвмісних металокомплексів, які мають однакове лігандне оточення L, але відрізняються за природою центрального атома M, біоцидна ефективність змінюється, як правило, в такій послідовності:

Cu > Ni > Cd > Co > Zn > Pb ? Sn ? Mn > Ca > Ba.

Як бачимо, найвищу біоцидну активність виявляють комплекси перехідних металів (Купруму, Ніколу). Неперехідні метали (Кальцій, Барій) є найменш ефективними.

Для порівняння впливу природи координаційного вузла в ML_n нами досліджено металокомплекси з координаційними вузлами:

М[O,O]_n); M[N,O]_n; M[S,S]_n) та M[N,N]_n).

Найефективнішими металокомплексами, що мають біоцидні властивості, є ацетати, лактами і дитіокарбамати. Металокомплекси на основі уротропіну та ацетонітрилу неефективні для пошуку нових присадок, що виявляють біоцидну дію. Зменшення біоцидної активності при однаковому центральному атомі відбувається в такій послідовності:

М[O,O]_n > M[N,O]_n > M[S,S]_n > M[N,N]_n.

Дослідження впливу на біоцидну ефективність металокомплексів ML_n електронної природи замісників у координованих лігандах, спряжено пов'язаних з координаційним вузлом, проведено на комплексах Купруму (192-195). Згідно з одержаними даними, біоцидна ефективність комплексів зменшується в ряду замісників R²:

C₆H₄Cl ? СH₃C₆H₄-п ? C₆H₅ > CН₂СH₂ОН.

Даний ряд добре корелює з рядом зменшення електроно-донорних властивостей замісників R².

Таким чином, пошук ефективних біоцидних препаратів можна вести серед сульфоланвмісних комплексів Ніколу, Кадмію та Купруму.

Результати щодо фунгістатичної дії синтезованих комплексів добре корелюють з дослідженнями біоцидної дії сульфоланвмісних металокомплексів.

Наявнiсть у молекулах карбоксилату іонiв Нiколу (45) та Кадмію (48) на 100% пригнiчує рiст мiцелiїв Fusarium oxysporum та Helminthosporium sativum. Замiна іона Нiколу на Кобальт (44) сприяє зменшенню такої дiї на мiцелiй Fusarium oxysporum до 73%, а повне пригнiчення росту мiцелiю Helminthosporium sativum зберiгає лише кобальт(ІІ) бiс(сульфолан-3-iл-ацетат). антиокислювальний антифрикційний металохелат присадка

За зменшенням ефективності впливу лігандного оточення досліджуваних сполук на Fusarium oxysporum їх можна розмістити у такому ряду:

(40) > (88) > (195) > (34) > (46) > (202) > (102),

тоді як для Helminthosporium sativum - у такому ряду:

(40) = (46) > (34) > (221) > (88) > (195) > (200) = (211) > (201).

Для коренеїда сходів цукрових буряків ефективними виявилися лише комплекси, у яких лігандним оточенням є лактам або дитіокарбамідат.

Отже, фунгістатична дія досліджуваних сполук також залежить від центрального атома та лігандного оточення металокомплексу.

Найефективнішими щодо вірусу осповакцини є металокомплекси на основі Кобальту (32) та Ніколу (33). Ці речовини виявляють широкий спектр антивірусної дії. Комплекс Купруму має високу активність щодо респіраторно-синцитіального вірусу. Дослiдження щодо антимiкробної активності показали, що у боротьбi з бактерiями синтезованi металокомплекси неефективні, хоча бiс(сульфолан-3-iл-дитiокарбамат) кадмiю (90) виявляє помiрну дiю щодо стафiлокока золотистого 209-Р і кишкової палички 675.

Досліджено, що рістрегулююча активність металокомплексів також зумовлена природою центрального атома, природою координаційного вузла, лігандним оточенням та концентрацією металокомплексу.

Ауксиноподібну дію металокомплексів (208, 209, 211, 214, 216) було вивчено на живцях квасолі сортів Есперанто та Білозерна 361. Встановлено, що за концентрації 10-³ м.ч. майже всі комплекси виявляли кращу коренеутворюючу дію, ніж еталон гетероауксин (ГА). Найвищу ауксиноподібну дію за даної концентрації виявив комплекс Мангану (СВ-12, або препарат Кристалін), який перевищив показник кількості коренів порівняно з еталоном на 87%. Але на довжину коренів та здатність їх до розгалуження найкращий вплив виявляли комплекси Барію (СВ-16, або препарат Оксамит) і Кобальту (СВ-10, або препарат Славутич), які перевищують дію еталона майже на 58-63% та 27-30% відповідно. Ураховуючи активність досліджуваних комплексів, нами досліджувалася можливість застосування їх для стимуляції ростових процесів і продуктивності сільськогосподарських культур. При цьому вивчався вплив препаратів на схожість насіння та ріст вегетативної маси проростків різних сільськогосподарських культур у лабораторних та польових умовах. Для порівняння активності комплексів металів використовували насіння крес-салату, яке чутливе до препаратів із цитокініноподібною дією. Встановлено, що досліджувані препарати ефективно стимулюють проростання насіння крес-салату. Активність дії металокомплексів на проростання насіння крес-салату залежала й від концентрації розчину. Зі зменшенням концентрації розчину комплексів від 10-² до 10-⁴ м.ч. дія досліджуваних речовин на проростання насіння зростала. Особливо чітко це виражено у комплексах Мангану, Купруму, Кобальту та Ніколу. За концентрації розчину 10-⁵ м.ч. кількість пророслого насіння зменшується.

Результати польових досліджень впливу металокомплексних сполук на продуктивність та якість урожаю озимої пшениці та цукрових буряків. Вплив препаратів Кристалін і Славутич на схожість, кількісні та якісні показники врожайності озимої пшениці. З метою вивчення впливу препаратів Славутич і Кристалін на продуктивність озимої пшениці було проведено дослідження на дослідному полі Ніжинської державної сортодослідної станції впродовж 2003-2006 рр. Насіння перед висіванням обробляли досліджуваними сполуками з розрахунку 10 г/т (2,5 г/га). Встановлено, що польова схожість озимої пшениці суттєво залежить від попередників, сорту та мікроелемента, що входить до складу комплексу.

Застосування препаратів Славутич і Кристалін на посівах озимої пшениці залежно від сорту і попередника підвищувало польову схожість насіння на 6,1-16,1%. Вони сприяли збільшенню площі поверхні листя на 2,1-7,2 тис. м²/га (на 7,2-22,4%) і сумарному накопиченню хлорофілів у листі рослин озимої пшениці в період колосіння до 21,2% порівняно з контролем. Найефективніше на ці показники впливав препарат Кристалін при обробці насіння і обприскуванні посівів після попередника конюшина.

Препарати Славутич і Кристалін залежно від сорту, попередників і способів застосування підвищували врожайність озимої пшениці в середньому за три роки досліджень на 12,3-32,5%. Найбільше підвищення врожайності спостерігалося при застосуванні препарату Кристалін для обробки насіння і обприскування посівів у період виходу в трубку після попередника ярий ячмінь на посівах озимої пшениці сорту Поліська 90.

Також досліджувані препарати позитивно впливали на якість зерна озимої пшениці. Вміст білка при двократному застосуванні Кристаліну залежно від сорту підвищується на 0,2-2,3%, крохмалю - на 1,3-2,1%, а клейковини - на 3,9-4,2% порівняно з контролем.

При застосуванні препаратів Славутич, Кристалін і Оксамит на посівах цукрових буряків було встановлено, що вони впливають на підвищення лабораторної (на 10,5-15,3%) і польової (на 8,7-12,2%) схожості насіння. Найефективніше на схожість насіння сорту Носовський і гібриду Ювілейний впливав препарат Славутич. Ці препарати збільшували площу поверхні листка рослин цукрових буряків на 14,3-41,4% і сумарний вміст у них хлорофілу до 68,9% порівняно з контролем у період змикання листя в міжряддях.

При використанні препаратів Славутич, Кристалін і Оксамит у середньому за чотири роки досліджень підвищувалася стійкість рослин цукрового буряка проти грибкових і вірусних хвороб. Залежно від сорту і способів застосування препаратів підвищувалася і врожайність коренеплодів на 1,2-13,9%. Найбільший приріст урожайності спостерігався при застосуванні препарату Кристалін на цукрових буряках гібриду Ювілейний при обробці насіння і обприскуванні посівів у період змикання листя в рядах.

Досліджувані препарати впливали також і на якість урожаю. Залежно від сорту і способів застосування в середньому за чотири роки досліджень ці препарати сприяли підвищенню цукристості коренеплодів цукрових буряків (на 0,7-1,3%) і збільшенню збору цукру (на 3,3-12,9 ц/га).

Таким чином, за результатами польових досліджень установлено, що зазначені металокомплекси впливають на ріст і розвиток озимої пшениці та цукрових буряків, підвищуючи продуктивність і якість вирощуваної продукції. Завдяки цьому їх можна запропонувати як нові, ефективні, екологічно безпечні регулятори росту рослин комплексної дії, які дозволять збільшити біоресурси і для потреб нафтохімії.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці нових нітрогено-, сульфуро- та оксигеновмісних металохелатів для пошуку ефективних поліфункціональних присадок до мастил і хімічних засобів захисту рослин.

2. Синтезовано 110 нових комплексів металів загальної формули ML_n, де M: Mn²⁺, Fe²⁺, Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Cd²⁺, Mg²⁺, Ca²⁺, Ba²⁺, Pb²⁺, Sn²⁺, а L = сульфолан-3-іл- або 2-сульфолен-4-іл-ацетат, -амінокарбоксилат, -азометин, -дитіокарбамат, -дитіофосфат, лактам або уротропін.

3. Досліджено каталіз обриву ланцюгів окиснення комплексами s-, p-, i d- елементів з нітрогено-, сульфуро- та оксигеновмісними лігандами. Виявлена залежність антиокиснювальних властивостей синтезованих сполук від природи центрального атома, координаційного вузла, ліганду, електронних властивостей замісників у ліганді і концентрації металокомплексу. Знайдені нові координаційні сполуки, які ефективні в каталізі реакцій, відповідальних за обрив ланцюгів і розпад гідропероксидів з низьким виходом вільних радикалів в об'єм. Показана можливість їх практичного застосування як поліфункціональних присадок до нафтопродуктів.

4. Розглянуто механізми каталізу обриву ланцюгів, які відрізняються місцем локалізації реакційного центру в молекулі хелату: на центральному атомі, на координованому ліганді та продуктах гемолітичного заміщення ліганда пероксильним радикалом. Доведено каталіз реакцій, що відповідають за обрив ланцюгів окиснення органічних сполук за наявності синтезованих комплексів перехідних металів. Механізм обриву ланцюгів окиснення включає чергування одноелектронних окисно-відновних реакцій валентних форм центрального атома комплексу (Mⁿ, Mⁿ⁺¹) з б-оксипероксильними радикалами загальної формули R(OO^·)Х, які виникають при інгібованому окисненні органічних субстратів. Каталіз обриву ланцюгів окиснення комплексами постперехідних та неперехідних металів з хелатоутворюючими комплексами, що мають центри координації YH=NH, NOH, OH, включає почергові реакції відриву атомів Н від координованих груп YH і відновлення Y-центрованих радикалів до груп YH пероксильними радикалами НОО^· і >С(ОО^·)Х.

Виміряно константи швидкості (k) взаємодії пероксильних радикалів R (OO^·)Х з синтезованими комплексами. Аналіз величин k виявив вплив замісників R у пероксильних радикалах: зі збільшенням стеричних констант замісників R величини k симбатно зменшуються. Виявлено кореляцію між величинами k і f: зі збільшенням k відбувається збільшення f.

5. Проведено систематичні дослідження протизношувальної, протизадирної та антифрикційної ефективності синтезованих амінокарбоксилатів і органодитіофосфатів металів у складі базових мастильних матеріалів (базових індустріальних оливах, естерах пентаеритриту, пластичних мастилах на основі естерів пентаеритриту) при крапковому, лінійному та площинному контакті сталевих пар тертя (20°С). Методом растрової електронної мікроскопії у поєднанні з рентгеноспектральним мікрозондовим аналізом на поверхні тертя сталь-сталь виявлено елементи, що входять до складу вихідних комплексів [(RO)₂P(S)S]₂М (М = Cu, Zn, Ni, Ba, Co; R = ізо-С₃Н₇). За даними р-рентгеноелектронних спектрів сполук Купруму на поверхнях тертя, ідентифіковано сполуки Купруму, зі ступенем окиснення Сu⁰, Cu¹⁺, Cu^>2+ (основний елемент).

6. Уперше досліджено протирадіаційну ефективність сульфоланаміно-карбоксилатів та сульфолендитіофосфатів металів. Встановлено, що комплекси перехідних металів підвищують радіаційну стійкість мастила при г?-опроміненні більш ефективно, ніж відомий антирад, а комплекси неперехідних металів (наприклад, CaL₂) діють на рівні додецилселеніду.

7. На підставі аналізу одержаних параметрів протизношувальної антифрикційної, антиокиснювальної та антирадіаційної ефективності комплексів виявлено основні емпіричні фактори, які визначають цю ефективність: природа центрального атома М, ступінь окиснення центрального атома М, стереохімія і електронні властивості замісників в ацидоліганді L, спряжених з координаційним вузлом комплексу ML₂; склад координаційного вузла комплексу М[X, Y]₂ (X, Y = O, S, N). Це дозволило розробити та апробувати дослідні партії чотирьох нових металокомплексних присадок до мастил та олив.

8. За допомогою специфічних біотестів встановлено, що досліджувані металокомплекси мають ауксиноподібну, цитокініноподібну, ретардантну або фунгістатичну дію залежно від їх будови та концентрації. Найбільш ефективними стимуляторами росту стебла та коренів проростків сільськогосподарських культур є комплекси Кобальту (препарат Славутич), Мангану (Кристалін) і Барію (Оксамит). Вони сприяли збільшенню площі листкової поверхні і сумарного вмісту хлорофілів у листках рослин озимої пшениці і цукрових буряків, підвищували їх урожайність, збільшували вміст білка, крохмалю і клейковини озимої пшениці. При застосуванні цих препаратів на рослини цукрових буряків зростала їх стійкість проти грибкових та вірусних хвороб, підвищувалася врожайність і цукристість коренеплодів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Суховєєв В.В. Металокомплекснi сполуки - диригенти фотосинтезу / Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. - Київ: ІБОНХ НАНУ, 1997. ? 126 с.

2. Суховєєв В.В. Металокомплекси: фармакологічні властивості / Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. - Київ: IБОНХ НАНУ, 1999. ? 214 с.

3. Вплив просторової будови пероксильних радикалів на їх реакційну здатність з біс(3-тіолан-1,1-діоксидацетатом) міді / Г.О. Ковтун, Г.Г. Сенченко, В.В. Суховєєв, Д.Л. Лисенко // Доповiдi АН УРСР. - 1990. - серiя Б. ? №10. ? С. 48?49.

4. Сенченко Г.Г. Антиокислительные свойства комплексов металлов с сульфолан-3-уксусной кислотой в смазочных маслах / Сенченко Г.Г., Суховеев В.В. , Ковтун Г.А. // Нефтепереработка и нефтехимия. - 1991. ? №41. ? С. 51?53.

5. Антиокислительные свойства бис(диалкилдитиофосфатов) металлов в смазочных маслах: влияние природы металла и стереохимии алкильных заместителей / Г.А. Ковтун, Г.Б. Жуковская, Г.А. Кратко, В.В. Суховеев // Доповiдi АН УРСР. - 1991. ? №4. ? C. 105?107.

6. Синтез и фунгицидные свойства комплексов металлов с 1,1-диоксотиоланил- и тиоленилуксусными кислотами / В.В. Суховеев, Г.Г. Сенченко, Г.А. Ковтун, Г.А. Кратко // Нефтепереработка и нефтехимия. - 1992. - №42. ? С. 71?73.

7. Сенченко Г.Г. Антиокислительные свойства комплексов металлов с бис(1,1-диоксотиолан-3-ил-дитиокарбаматами) металлов в смазочных матеріалах / Сенченко Г.Г., Суховеев В.В., Ковтун Г.А. // Нефтепереработка и нефтехимия. -1992. - №43. ? С. 60?62.

8. Влияние строения бис(диалкилдитиофосфатов) металлов на их антиокислительные свойства в смазочных маслах // Г.А. Ковтун, Г.Б. Жуковская, Г.А. Кратко, В.В. Суховеев // Нефтепереработка и нефтехимия. ? 1992. ? №43. ? C. 39?41.

9. Сенченко Г.Г. Антиокислювальнi властивостi комплексiв металiв на основi сульфолановмiсних дитiокарбазинiв i азометинiв в мастильних маслах / Г.Г. Сенченко, В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун // Доповiдi АН України. ? 1992. ? №8. - С. 139?142.

10. Реакционная способность бис(диалкилдитиофосфатов) никеля с пероксильными радикалами / Г.А. Кратко, В.В. Суховеев, Г.Б. Жуковская, Г.А. Ковтун // Доповiдi АН України. ? 1992. ? №11. ? С. 140?143.

11. Реакционная способность пероксильных радикалов при взаимодействии с бис(диизопропилдитиофосфатом) никеля // Г.А. Ковтун, Г.А. Кратко, В.В. Суховеев, Г.Б. Жуковская // Теоретическая и экспериментальная химия. ? 1992. - т. 28, №3. ? С. 236?238.

12. Синтез и фунгицидные свойства комплексов металлов 1,1-диоксотиолан-3-ил-дитиокарбаминовой кислоты / В.В. Суховеев, Г.Г. Сенченко, Г.А. Ковтун, П.И. Пархоменко // Нефтепереработка и нефтехимия. ? 1993. ? №44. ? С. 72?74.

13. Комплексы металлов - ингибиторы окисления органических соединений: природа металла и лиганда / Г.А. Ковтун, В.В. Суховеев, Г.Г. Сенченко, Д.Л. Лысенко // Нефтепереработка и нефтехимия. ? 1994. ? №46. ? С. 39?43.

14. Суховеев В.В. Синтез и антиокислительная активность сульфолансодержащих металлокомплексов / Суховеев В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.А. // Нефтепереработка и нефтехимия. ? 1994. ? №46. ? С. 43?46.

15. Эффективность обрыва цепей окисления метилового эфира олеиновой кислоты природным фенилглюкозидом ? арбутином / Г.А. Ковтун, В.А. Плужников, В.С. Пилявский, Ю.П. Майфет, О.В. Москаленко, В.В. Суховеев // Доповiдi НАН України. ? 1995. ? №4. ? С. 88?90.

16. Влияние пространственного строения алкильных заместителей бис(диалкилдитиофосфатов) меди на их противоизносные свойства в смазочных маслах / О.В. Москаленко, В.В. Суховеев, В.С. Пилявский, Г.А. Ковтун // Катализ и нефтехимия. ? 1995. ? №1. ? С. 25?26.

17. Противоизносные свойства бис-(диалкилдитиофосфатов) металлов: влияние природы центрального атома / Г.О. Ковтун, О.В. Москаленко, В.В. Суховеев, В.С. Пилявский // Катализ и нефтехимия. ? 1996. - №2. - C. 35?36.

18. Багаторазовий обрив ланцюгiв окиснення циклогексиламiну бiс-(1,1-дiоксотiоланiл-3-дитiокарбамiдатом) цинку, кадмiю, олова та свинцю / В. В. Суховєєв, С.Г. Сенченко, Г.Г. Сенченко, Г.О. Ковтун // Доповiдi НАН України. - 1997. - №10. ? С. 160?162.

19. Механiзм антиокиснювальної дiї металокомплексних сполук на основi сульфоландитiокарбамiнової кислоти / В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун, С.Г. Сенченко, Г.Г. Сенченко // Каталiз та нафтохiмiя. - Київ. - 1997. ? вип. 3. ? С. 20?23.

20. Противоизносные свойства комплексов металлов: электронные свойства заместителей в лиганде / В.В. Суховєєв, О.В. Москаленко, В.С. Пилявский, Г. А. Ковтун // Каталiз та нафтохiмiя. - Київ. - 1997. ? вип. 3. ? С. 18?19.

21. Антиокислительная эффективность бис[N-(сульфолан-3-ил) аминоацетатов] металлов в составе пластичной смазки / В.В. Суховєєв, Г.А. Ковтун, Е.В. Швыдко, Г.Ф. Пустарнакова, С.Г. Сенченко // Катализ и нефтехимия. - 1997. - вып. 3. - С. 24?25.

22. Повышение радиационной стойкости пластичных смазок бис[N-сульфолан-3-ил)аминоацетатами] металлов / В.В. Суховеев, Г.А. Ковтун, Е.В. Швидко, Г.Ф. Пустарнакова // Катализ и нефтехимия. - 1997. ? вып. 3. ? С. 26?27.

23. Суховєєв В.В. Гербiцидна та рiстрегулююча активнiсть гетероциклiчних металокомплексних сполук / В.В. Суховєєв // Вiсник Тернопiльського педунiверситету. ? 1997. ? С. 24?29.

24. Каталiз обриву ланцюгiв окиснення циклогексиламiну бiс-(1,1-дiоксотiоланiл-3-дитiокарбамiдатом) мiдi, кобальту та нiкелю / В.В. Суховєєв, С.Г. Сенченко, Г.Г. Сенченко, Г.О. Ковтун // Доповiдi НАН України. - 1998. ? №1. ? С. 183?185.

25. Бiс-[N-(1,1-дiоксотiолан-3-iл-)амiноацетати] металiв в каталiзi обриву ланцюгiв окиснення алiфатичних амiнiв / В.В. Суховєєв, О.В. Швидко, Г.Г. Сенченко, Г.О. Ковтун // Доповiдi НАНУ. ? 1998. ? №5. ? С. 146?149.

26. Суховєєв В.В. Каталiз обриву ланцюгiв окиснення циклогексиламiну бiс-[N-(1,1-дiоксотiолан-3-iл)-амiноацетатами] мiдi / Суховєєв В.В., Швидко О.В., Ковтун Г.О. // Український хiмiчний журнал. - 1999. ? т. 65, №8. - С. 113?116.

27. Ефект просторової будови карбоксилатів міді в каталізі обриву ланцюгів окиснення циклогексиламіну / В.В. Суховєєв, О.В. Швидко, Г.Ф. Пустарнакова, Г.О. Ковтун // Доповiдi НАНУ. ? 1999. ? №2. ? С. 153?156.

28. Влияние пространственного строения б-аминопероксильных радикалов на их реакционную стойкость с бис-[N-(1,1-диоксотиолан3-ил)-аминоацетатом) меди / В.В. Суховеев, Е.В. Швыдко, Г.Ф. Пустарнакова, Г.А. Ковтун // Доклады НАНУ. - 2000. ? №11. - С. 196?199.

29. Вивчення рістрегулюючої дії металокомплексних сполук на основі уротропіну на ріст та розвиток зернових культур / В.В. Суховєєв, С.О. Приплавко, Г.Г. Сенченко, Г.О. Ковтун, С.П. Пономаренко // Фізіологічно активні речовини. - Харків: УкрФА. - 2000. ? №1 (29). ? С. 76?78.

30. Ковтун Г.О. Протизношувальні властивості комплексів металiв: зв'язок будови з ефективністю / Г.О. Ковтун, В.В. Суховєєв // Український хімічний журнал. - 2000. ? №9. ? С. 36?42.

31. Пiдвищення радiацiйної стiйкостi пластичних мастил бiс(сульфолен-2-іл-4-дитiофосфатами) металiв / В.В. Суховєєв, О.В. Москаленко, Г.А. Ковтун, Г.Г. Сенченко, Г.Ф. Пустарнакова // Катализ и нефтехимия. - 2000. ? №4. - С. 78?79.

32. Антиокиснювальна ефективність бiс(сульфолен-2-іл-4-дитіофосфатів) металiв у базовому мастилі / В.В. Суховєєв, О.В. Москаленко, Г.О. Ковтун, Г.Г. Сенченко // Катализ и нефтехимия. ? 2000. ? №4. ? С. 80?81.

33. Суховєєв В.В. Протизношувальні та біологічні властивості органодитіофосфатів металів / Суховєєв В.В., Москаленко О.В., Ковтун Г.О. // Катализ и нефтехимия. ? 2000. ? №5?6. ? С. 81?87.

34. Суховєєв В.В. Трибологічні властивості біс[N-(1,1-діоксотіолан-3-іл)-аміноацетатів] металів / В.В. Суховєєв, О.В. Швидко, С.А. Циганков, Г.О. Ковтун // Катализ и нефтехимия. ? 2000. ? №5?6. ? С. 28?30.

35. Протизношувальні властивості біс[N-(1,1-діоксотіолан-3-іл)-аміноацетатів] металів / В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун, О.В. Швидко, С.А. Циганков // Доповіді НАН України ? 2000. ? №12.? С. 25?27.

36. Суховєєв В.В. Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність / В.В. Суховєєв // Катализ и нефтехимия. ? 2001. ? №7. ? С. 55?62.

37. Ковтун Г.А. Катализ обрыва цепей окисления алифатических аминов дендримерным комплексом кобальта / Г.А. Ковтун, В.В. Суховеев // Катализ и нефтехимия. ? 2001. ? №7. ? С. 21?23.

38. Каталіз обриву ланцюгів окиснення диметилсульфоксиду комплексами металів на основі гексаметилентетраміну / В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун, С.О. Приплавко, Г.Ф. Пустарнакова, Г.Г. Сенченко // Український хім. журнал. - т. 67, №8. - 2001. - С. 97?99

39. Суховєєв В.В. Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: антиокиснювальна ефективність / В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун / Катализ и нефтехимия. - 2001. - №8. - С. 1-9.

40. Ковтун Г.О. Дендримерні комплекси кобальту в каталізі обриву ланцюгів окиснення / Ковтун Г.О., Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г. // ДАНУ. - 2001. - №ІІ. - С. 124?128.

41. Катализ обрыва цепей окисления органических соединений кластерами кобальта та Со₃(м₃-С-С₆Н₄NНR-р)(СО)₉ / Г. А. Ковтун, С. А. Цыганков, О. В. Москаленко, В. В. Суховеев // Доповіді НАН України. - 2004. - №3. - С. 134?136.

42. Дослідження стимулювальної дії на сільськогосподарські культури металокомплексів на основі уротропіну та ДМСО / В.В. Суховєєв, Г.Г. Сенченко, С.О. Приплавко, Г.О. Ковтун, С.П. Пономаренко // Біополімери і клітина. - Київ. - 2006. - т 22, №1 - С. 68?74.

43. Суховєєв О.В. Біс(N-фенілантранілати) неперехідних металів - антиокиснювальні присадки до органічних сполук / Суховєєв О.В., Ковтун Г.О., Суховєєв В.В.// Катализ и нефтехимия. - 2007. ? №15. - С. 94?96.

44. Суховєєв В.В. Вплив будови хелатних сульфолановмісних комплексів на їх хімотологічні та біологічні властивості / Суховєєв В.В., Ковтун Г.О., Суховєєв О.В. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Хімія. - 2007. - вип. 12. - С. 6?21.

45. Суховєєв О.В. Біс(N-фенілантранілати) металів в обриві ланцюгів окиснення органінчих сполук / Суховєєв О.В., Ковтун Г.О., Суховєєв В.В. // ДАНУ. - 2007. - №10. - С. 138?141.

46. Суховєєв О.В. Каталіз обриву ланцюгів окиснення 1,3-циклогексадієну біс(N-фенілантранілатами) неперехідних металів / Суховєєв О.В., Ковтун Г.О., Суховєєв В.В. // ДАНУ. - 2007. - №11. - С. 139?143.

47. Суховєєв О.В. Реакційна здатність пероксильних радикалів з заміщеними біс(N-фенілантранілатом) барію / Суховєєв О.В., Ковтун Г.О., Суховєєв В.В.// Катализ и нефтехимия. - 2008. ? №16 - С.53-57.

48. Суховєєв В.В. Синтез та дослідження рістрегулюючої дії на деякі сільськогосподарські культури комплексів неперехідних та постперехідних елементів на основі N-сульфолан-3-іл-гліцину / Суховєєв В.В. Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Приплавко С.О., Суховєєв О.В. // Катализ и нефтехимия. - 2008. ? №16 - С. 63-64.

49. Суховєєв О.В. Суховєєв Реакційна здатність пероксильних радикалів з заміщеними біс(N-фенілантранілатами) кальцію / Суховєєв О.В., Ковтун Г.О., Суховєєв В.В. // ДАНУ. - 2008. - №11 - С. 142-144.

50. Суховєєв В.В. Металокомплекснi сполуки: фунгiцидна активність / В.В. Суховєєв // Науковi записки НДПI iм. М.В. Гоголя. - Ніжин, 1998. - С. 85?100.

51. Дослідження рістрегулюючої дії металокомплексних сполук на основі уротропіну на баштанних культурах / В.В. Суховєєв, Г.Г. Сенченко, С.О. Приплавко, Г.О. Ковтун, С.П. Пономаренко // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 61?65.

52. Дослідження рістрегулюючої дії на овочеві культури металокомплексних сполук на основі уротропіну та ДМСО / В.В. Суховєєв, Г.Г. Сенченко, С.О. Приплавко, Г.О. Ковтун, С.П. Пономаренко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. - 2006. - вип. 18. - С. 86?89.

53. Суховєєв В.В. Вплив хелатних мікродобрив на продуктивність озимої пшениці в умовах півдня Полісся / Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Гой В.І. // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань: УДАУ. - 2007. - вип. 65. - ч.1: Агрономія. - С. 151-156.

54. Суховєєв В.В. Вплив хелатних сполук на основі уротропіну на підвищення стійкості до хвороб цукрового буряку в умовах південної частини Полісся / Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Гой В.І. // Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №2 (7)

55. Приплавко С.О. Залежність площі листкової поверхні, сумарного вмісту хлорофілу та продуктивності зерна озимої пшениці від впливу синтетичних металокомплексних регуляторів росту рослин / Приплавко С.О., Суховєєв В.В., Гой В.І. // Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування: Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету - К., 2008 - С. 120-127.

56. Пат. 29138АУкраїна, МПКС07F15/06, А01N55/02. Тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамiнбiсдихлорид металу для пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур / Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко С.О., Ковтун Г.О.; заявник і патентоотримувач Суховєєв В.В. (UA), Пономаренко С.П. (UA), Приплавко С.О. (UA), Ковтун Г.О. (UA). - №98010201; заявл. 15.01.1998; опубл. 16.10.2000, Бюл. №5 (ІІ ч.).

57. Пат. 30209А Україна, МПК С07F15/06, А01N55/02. Спосiб застосування тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамiнбiсдихлориду кобальту (ІІ) для пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур / Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко С.О., Ковтун Г.О.; заявник і патентотримач Суховєєв В.В. (UA), Пономаренко С.П. (UA), Приплавко С.О. (UA), Ковтун Г.О. (UA). - №98010390; заявл. 23.01.1998, опубл. 15.11.2000, Бюл. №6 (ІІ ч.).

58. Пат. 29139А Україна, МПК С07F15/06, А01N55/02. Тетрадиметилсульфоксидгексаметилентетрамiнбiсдихлорид металу для пiдвищення врожайностi зернових, овочевих, баштанних та технiчних культур / Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко С.О., Ковтун Г.О.; заявник і патентотримач Суховєєв В.В. (UA), Пономаренко С.П. (UA), Приплавко С.О. (UA), Ковтун Г.О. (UA). ? №98010202; заявл. 15.01.1998; опубл. 16.10.2000, Бюл. №5 (ІІ ч.).

59. Пат. (на корисну модель) 24472 Україна, МПК (2006) С10М 125/04 (2007.01) С10М 129/00 С10N10/00 (2007.01) С10N30/00 (2007.01) Синтетична олива / Ковтун Г.О., Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Плужніков В.О., Москаленко О.В., Циганков С.А.; заявник і патентоотримувач Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної Академії наук України - №а 2006 02140; заявл. 27.02.2006; опубл. 10.07.2007, Бюл. №10.

Вибрані тези конференцій та симпозіумів

60. Сенченко Г.Г. Реакционная способность б-оксипероксильных радикалов с бис(3-тиоланил-1,1-диоксиацетатами) меди / Г.Г. Сенченко, В.В. Суховеев, Д.Л. Лысенко, Г.А. Ковтун // Кинетика радикальных жидкофазных реакций: Всесоюзная конференция, 12-14 июня 1990 г.: тезисы докл. - Ярославль, 1990. ? С. 144.

61. Сенченко Г.Г. Реакционная способность оксипероксильных радикалов с бис(3-тиолан- 1,1-диоксидацетатами) металлов / Г.Г. Сенченко, В.В. Суховеев, Г.А. Ковтун, Д.Л. Лысенко // VІІ Нефтехимический симпозиум, 15?20 октября 1990 г.: тезисы докл. - К., 1990. ? С. 270.

62. Суховеев В.В. Синтез и рострегулирующая активность металлокомплексов на основе уротропина / В.В. Суховеев, В.К. Борейко, С.П. Пономаренко, Г.А. Ковтун, С.Г. Сенченко // Перспективы создания экологически безопасных регуляторов роста растений, средств защиты и технологий их применения в производстве сельскохозяйственной продукции: конференція, март 1992 г.: тезисы докл. - К., 1992. - С. 17.

63. Суховєєв В.В. Синтез та вивчення деяких властивостей сульфолановмiсних азометинiв / Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. // ХVI Українська конференція по органічній хімії, 29 вересня - 1 жовтня 1992 р.: тези доп. - Тернопiль, 1992. - С. 232.

64. Кратко Г.А. Реакционная способность бис(диалкилдитиофосфатов) металлов с пероксильными радикалами / Кратко Г.А., Суховеев В.В., Ковтун Г.А. // ІХ Международный симпозиум по химии фосфатов, 16-20 мая 1993 г. : тезисы докл. ? С.-Пб, 1993. ? С. 53.

65. Суховєєв В.В. Металокомплекснi сполуки на основi сульфолановмiсних азометинiв та їх практично кориснi властивостi / В.В. Суховєєв, Г.Г. Сенченко, Г.О. Ковтун, І.І. Кочерга, П.В. Нога // XIV Українська конференцiя з неорганічної хімії, 9-12 вересня 1996 р. : тези доп. - К., 1996. - С. 114.

66. Суховєєв В.В. Синтез та дослiдження бiологiчної активностi металокомплексних сполук на основi лактамiв / В.В. Суховєєв, Г.О. Ковтун, С.О. Приплавко, Г.Г. Сенченко // Досягнення сучасної фармацеї - в медичну практику: конференція, жовтень 1996 р.: тези доп. - Харків, 1996. - С. 77-78.

67. Суховєєв В.В. Вивчення залежностi рiстрегулюючої активностi уротропiнових комплексiв вiд природи органiчного лiганду та iону металу / В.В. Суховєєв, С.О. Приплавко, С.П. Пономаренко, Г.Г. Сенченко, Л.І. Лисенко // XVIII Українська конференцiя з органiчної хімії, 6-8 жовтня 1998 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 429.

68. Суховєєв В.В. Сульфолановмісні амінокислоти: синтез і біологічна дія / В.В. Суховєєв, С.А. Циганков, О.В. Швидко, Г.Г. Сенченко, С.О. Приплавко, Г.О. Ковтун // ХІХ Українська конференція з органічної хімії, 10-14 вересня 2001 р.: тези доп. - Львів, 2001. - С. 289.

69. Суховеев В. В. Исследование зависимости рострегулирующей активности от структуры металлокомплексных соединений на основе гексаметилентетрамина / Суховеев В.В., Приплавко С.А., Сенченко Г.Г. // Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях: VI Международная конференция, 26-28 июня 2001 г.: тезиcы докл. - Москва, 2001. - С. 125-126.

70. Суховєєв В.В. Координаційні сполуки на основі похідних сульфолену-3: залежність біологічної активності від структури / В.В. Суховєєв, Г.Г. Сенченко, І.В. Лисенко, С.О. Приплавко, Ю.В. Москаленко, О.В. Турченко, О.В. Суховєєв // Домбровські хімічні читання 2003: наукова конференція, 26-28 травня 2003 р.: тези доп. - Черкаси, 2003. - С. 73.

71. Sukhoveev O.V. Nanocluster Pd₅₆₁Phen₆₀ОAc₁₈₀ and complex Pd(2-C₆Н₅NH-C₆H₄COO)₂ in chain termination reactions of autooxidation simple lipides // Sukhoveev O.V., Kovtun G.O., Sukhoveev V.V. // Nanobiotechnology - Current State and Future Prospects for Cooperation: Ukrainian-German Symposium, December 14?16 2006: theses of lect. - Kyiv, 2006. ? P. 154.

72. Суховєєв В.В. Синтез координованих сульфолановмісних сполук та дослідження їх практично-корисних властивостей / В.В. Суховєєв // Домбровські хімічні читання: ІІІ Всеукраїнська конференція, 16-18 травня 2007 р.: тези доп. - Тернопіль, 2007. - С. 32.



АНОТАЦІЯ

Суховєєв В.В. Нітрогено-, сульфуро- і оксигеновмiснi металохелати: синтез, хімотологічні та біологічні властивості. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук за спеціальністю 02.00.13 - Нафтохімія та вуглехімія. - Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена синтезу з промислово доступної нафтохімічної сировини металохелатів загальної формули ML_n на основі похідних 3-сульфолену, органодитіофосфорних кислот, лактамів і уротропіну та дослідженню їх хімотологічних і біологічних властивостей з метою пошуку нових присадок до мастильних матеріалів і хімічних засобів захисту рослин.

Уперше проведено систематичні дослідження антиокиснювальних, протизношувальних, протизадирних, антифрикційних, антирадіаційних, біоцидних, фунгістатичних, антивірусних, антибактеріальних та рістрегулюючих властивостей металохелатів. На підставі аналізу одержаних результатів зроблено висновки про характер впливу природи центрального атома М, стереохімії і електронних властивостей замісників в ацидоліганді L, спряжених з координаційним вузлом комплексу, на їх хімотологічну та біологічну ефективність. Знайдено нові поліфункціональні присадки до мастил і регулятори росту зернових та технічних культур.

Представлено вирішення наукової задачі розширення асортименту сучасних поліфункціональних присадок до мастил і регуляторів росту рослин, що сприятиме як раціональному використанню нафтопродуктів, так і збільшенню використання біоресурсів для потреб нафтохімії.

Ключові слова: металохелати, мастильні матеріали, хімотологічні властивості, антиоксиданти, протизношувальна ефективність, антирадіаційна дія, хімічні засоби захисту рослин.



АННОТАЦИЯ

Суховеев В.В. Азот-, серу- и кислородсодержащие металлохелаты: синтез, химмотологические и биологические свойства . - Рукопись

Диссертация на соискание учёной степени доктора химических наук по специальности 02.00.13 ? Нефтехимия и углехимия. ? Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена синтезу из промышленно доступного нефтехимического сырья металлохелатов общей формулы ML_n на основе производных 3-сульфолена, органодитиофосфорных кислот, лактамов и уротропина и исследованию их химмотологических и биологических свойств с целью поиска новых присадок к смазочным материалам и химических средств защиты растений.

Впервые проведены систематические исследования антиокислительных, противоизносных, противозадирных, антифрикционных, антирадиационных, биоцидных, фунгистатических, антивирусных, антибактериальных и рострегулирующих свойств металлохелатов. На основе анализа полученных результатов сделаны выводы о характере влияния природы центрального атома М, стереохимии и электронных свойств заместителей в ацидолиганде L, спряженных с координационным узлом комплекса М[X, Y]₂(X,Y = O, S, N), на их химотологическую и биологическую эффективность.

Исследованы реакции катализа обрыва цепей окисления комплексами металлов с азот-, серу-, или кислородсодержащими лигандами. Обнаружена зависимость антиокислительных свойств от строения металлокомплекса. Доказан катализ реакций, отвечающий за обрыв цепей окисления органических соединений в присутствии комплексов переходных металлов. Он включает чередование одноэлектронных окислительно-восстановительных реакций валентных форм центрального атома комплекса (Mⁿ, Mⁿ⁺¹) с б-оксипероксильными радикалами общей формулы R(OO·)Х, возникающими при ингибирующем окислении органических субстратов. Катализ обрыва цепей окисления комплексами постпереходных и непереходных элементов с хелатообразующими комплексами, имеющими центры координации YH = NH, NOH, OH, включает поочередные реакции отрыва атомов Н от координированных групп YH и возобновление Y-центрируемых радикалов к группам YH пероксильными радикалами НОО·и > С(ОО·) Х.

Проведены исследования процессов, происходящих на поверхности трения. При помощи метода растровой электронной микроскопии в сочетании с рентгеноспектральным микрозондовым анализом в следах трения обнаружены элементы, которые входят в состав исследовавшихся присадок МL₂ (Cu, Co, Ni, Zn, Ba, S, P). По данным р-рентгеноэлектронных спектров, соединения меди, которые находятся на поверхностях трения, имеют степень окисления Cu⁰, Cu¹⁺ и Cu^>2+ (основной элемент). Толщина слоя, содержащая эти соединения, ? 0,05 мкм, с глубиной проникновения в образец стали ШХ15 до 0,1 мкм.

Впервые исследована противорадиационная эффективность сульфоланаминокарбоксилатов и сульфолендитиофосфатов металлов. Установлено, что комплексы переходных металлов повышают радиационную стойкость масла при г-облучении более эффективно, чем известный антирад, а комплексы непереходных металлов (например, CaL₂) действуют на уровне додецилселенида.

Найдены новые полифункциональные присадки к маслам и регуляторы роста зерновых и технических культур. Бинарные композиции на основе бис(сульфолан-3-ил-дитиокарбамидата) меди и 4,4'-диоктилдифениламина характеризуются более высоким синергическим антиокислительным действием, нежели промышленный стабилизатор, поэтому имеет практический интерес для стабилизации технических растительных масел. Синтетическое смазочное масло на основе пентаэритрита и монокарбоновых кислот, содержащее как термоокислительную присадку бис[N-сульфолан-3-ил)аминоацетат] меди, нашло применение для узлов трения газотурбинных двигателей и приборов спецназначения. Бис(сульфолен-2-ил-4-дитиофосфаты) металлов проявляют противоизносные, антифрикционные, антиокислительные и антирадиационные свойства, поэтому являются полифункциональными присадками к базовым маслам на основе синтетических эфиров пентаэритрита. Присадки на основе меди (ІІ) и молибдена (IV) с промышленной диалкилдитиофосфорной кислотой (присадки ДФ - М и ДФ - МОЛ соответственно) эффективны в технологических смазочных жидкостях для возобновления прецизионных пар трения цилиндро-поршневых групп карбюраторных двигателей и в смазочном масле для узлов трения гидрообъемных передач автотракторной техники.

С помощью специфических биотестов установлено, что исследуемые металлокомплексы проявляют ауксиноподобное, цитокининоподобное, ретардантное или фунгистатическое действие в зависимости от их строения и концентрации. Наиболее эффективными стимуляторами роста основных сельскохозяйственных культур являются комплексы кобальта (препарат Славутич), марганца (препарат Кристалин) и бария (препарат Оксамит). Их применение на посевах озимой пшеницы и сахарной свеклы в зависимости от сорта и предшественника повышали полевую всхожесть семян, способствовали увеличению площади поверхности листьев и суммарному накоплению хлорофиллов, положительно влияли на качество зерна озимой пшеницы, способствовали повышению сахаристости корнеплодов сахарной свеклы и увеличению сбора сахара. Обобщена экономическая эффективность их применения при выращивании озимой пшеницы и сахарной свеклы.

Представлено решение научной задачи расширения ассортимента современных полифункциональных присадок к маслам и регуляторов роста растений, что способствует не только рациональному использованию нефтопродуктов, но и увеличению использования биоресурсов для нужд нефтехимии.

Ключевые слова: металлохелаты, смазочные материалы, химмотологические свойства, антиоксиданты, противоизносная эффективность, антирадиационное действие, химические средства защиты растений.



SUMMARY

Sukhoveev V.V. Nitrogen-, sulfur-, and oxygen-containing metallic chelats: synthesis, chemmotological and biological properties. - Manuscript.

Dissertation for the Doctor of chemical sciences degree in speciality 02.00.13 -petrochemistry and coalchemistry. - The Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation covers the synthesis of metallic chelats of general formula MLn from industrially accessible petrochemical raw material on the basis of 3-sulpholen derivatives, organic ditiophosphoric acids, lactams and urotropine, and to the research of their chemmotological and biological properties with the purpose of searching new additives to lubricating materials and chemical means of plants pratection.

Systematic researches of antioxidants, anti-wearing out, antiwelding, antifriction, antiradiation, antibiocid, fungistatic, antiviral, antibacterial and growthregulative properties of metallic chelats have been first carried out. Relying on the analysis of the achieved results conclusions were made about the character of the influence of the nature of the central atom M, stereochemistry and electronic properties of substitutes in acid ligands L connected with a co-ordinating knot of the complex on their chemmotology and biological efficiency.

New polyfunctional additives to oils and regulators of the growth of corn and technical crops have been found.

Salving of the scientific task of expansion of assortment of modern polyfunctional additives is presented to lubricators and regulators of growth of plants of, which will be instrumental in both the rational use of oil products and increasing the use of bioresources for the necessities of petrochemistry.

Keywords: metallic chelats, lubricating materials, chemmotological properties, antioxidants, anti-wearing out efficiency, antiradiation action, chemical facilities of the protection of plants. Размещено на Allbest.ru

...