Харчові добавки

Для харчових добавок головним критерієм використання є їхня безпечність, і навіть за тривалого зберігання вони не мають загрожувати здоров'ю людини. Тому гігієністи враховують ступінь дії під час безпосереднього потрапляння їх до організму людини або після відповідного технологічного оброблення продуктів, що включають певні добавки.

За останнє десятиріччя суттєво розширився асортимент харчових добавок які використовують у харчовій промисловості. Тому гостріше постає питань безпечності цих добавок для організму людини.

Виробництво харчових добавок розвивається швидшими темпами, ніж виробництво харчових продуктів. Воно пов'язане з загальними тенденціями розвитку індустрії здорового харчування: зростає виробництво низькокалорійних продуктів, зі зниженим вмістом цукру і жиру, дієтичного і лікувального призначення, швидкого приготування. Усі ці продукти мають характеризуватися такими самими позитивними якостями, як і традиційні. Важливо враховувати, що деякі речовини під час надходження в організм впродовж тривалого періоду, особливо в комбінації з іншими подібними речовинами, можуть виявитися шкідливими для нього. Це особливо характерно для речовин, здатних до кумуляції чи перетворення в організмі з нетоксичної форми в токсичну. У разі акумуляції виникає складна залежність між біологічною активністю речовини, величиною дози, швидкістю виведення з організму та інтервалом надходження речовини до організму.

Частина побічних речовин, які містяться в харчових продуктах, можуть виявляти побічну дію, пов'язану з руйнуванням складників, їх зв'язуванням або перетворенням на токсичні сполуки.

Найраціональнішим вважають використання мінімальної кількості добавок, не вищої від встановленого максимально допустимого рівня (МДР), передбаченого відповідними нормативними документами. Кількість добавки визначається за відповідними методиками. Для більшості добавок передбачено певний склад і ступінь чистоти складників.

Дозвіл на використання нових добавок дає Головний державний санітарний лікар України на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Впровадження у виробництво харчових добавок на відповідних підприємствах здійснюється під контролем установ державної санітарно-епідеміологічної служби на місцях. Ці установи проводять державний санітарно-епідеміологічний нагляд і вибірковий контроль за використанням харчових добавок та їхнім вмістом у харчових продуктах.

Відомчий контроль за належним застосуванням харчових добавок на підприємстві, їхньою якістю, вмістом у харчових продуктах покладено на технологічну службу підприємства і виробничу лабораторію.

Максимально допустимий рівень відповідних дозволених добавок стосується всіх продуктів, які надходять для реалізації на територію України, виробляються підприємствами харчової промисловості та громадського харчування незалежно від їхньої відомчої належності, підпорядкування та форми власності. Відповідають за дотримання встановлених норм керівники виробництв, а також підприємств громадського харчування і торгівлі.

На споживчій упаковці харчових продуктів, які містять харчові добавки, зазначають назву кожної харчової добавки (хімічну, торговельну або міжнародний символ).

Перелік харчових добавок, дозволених для використання, може змінюватися з урахуванням результатів токсикологічних та інших біологічних випробувань, вірогідного сумарного добового надходження їх в організм людини з усіх джерел. Враховуються також рекомендації ВООЗ щодо рівня вмісту добавки в продукті та прийнятного добового надходження її до організму людини з їжею.

Загалом проблема харчових добавок складна і багатогранна. Питаннями використання харчових добавок відає спеціалізована міжнародна організація.

Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок і контамінант'гв (YECFA).

Згідно з санітарними правилами і нормами щодо застосування харчових добавок, клопотання про дозвіл на використання нової добавки має містити такі обов'язкові матеріали:

- детальну характеристику речовини, запропонованої для використання у вигляді харчової добавки: її фізико-хімічні властивості, спосіб отримання, вміст напівпродуктів, домішок, ступінь очищення (чистоти), чинні нормативи (ДСТУ, ТУ та ін.) або проекти аналогічних документів;

- детальне обґрунтування мети та необхідності застосування нової речовини, її переваг над способами, що вже використовуються для досягнення того самого технологічного ефекту;

- проект технологічної інструкції з виробництва продукту та проведення технологічного процесу, пов'язаного із застосуванням харчової добавки, в якій необхідно зазначити спосіб застосування та кількісний вміст добавки в кінцевому продукті;

- перелік харчових продуктів, в яких може міститися ця харчова добавка;

- коло споживачів харчового продукту, виготовленого із застосуванням запропонованої харчової добавки;

- методи визначення харчової добавки або продуктів її перетворення у харчовому продукті (вони мають бути специфічними і достатньо чутливими).

Якщо пропонується імпортна харчова добавка, крім наведеного вище подають документи про склад добавки та дозвіл органів охорони здоров'я на їх використання в країні-експортері.

Відповідно до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", забороняється реалізація і використання вітчизняних і ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук. Харчова добавка може позначатися як індивідуальна речовина, наприклад, сорбінова кислота, лецитин та ін., або груповою назвою, наприклад, консервант, емульгатор, синтетичний барвник. Останнім часом набуло поширення позначення харчової добавки у вигляді індексу "Е" (Europe) з три- або чотиризначним номером, який присвоєний конкретній добавці і зрозумілий в усіх країнах світу. Він підтверджує, що цю сполуку перевірено на безпеку, для неї встановлено критерії чистоти і вона відповідає цим критеріям, для неї встановлено гігієнічні нормативи щодо харчових продуктів (максимально допустимі рівні, допустима добова доза, допустиме добове споживання та ін.).

У деяких випадках після назви харчової добавки або її індексу може зазначатися концентрація. У нашій країні вона виражається в мг на 1 кг або 1 л продукту, а за кордоном використовується абревіатура ppm (parts per million -частин на мільйон) і означає, що на 1 млн вагових чи об'ємних частин продукту припадає певна кількість харчової добавки. Наприклад, величина 50 ррт вказує, що в мільйоні частин продукту міститься не більш як 50 частин відповідної добавки, тобто 50 мг/кг або 50 мг/л продукту.

Перелік дозволених добавок та їхні гранично допустимі концентрації регламентуються "Медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових добавок" та "Санітарними правилами із застосування харчових добавок". Більшість харчових добавок, дозволених цими нормативними документами, збігаються з європейськими стандартами, але водночас є й окремі розбіжності.

Для гармонізації національних і міжнародних нормативних документів, що регламентують застосування харчових добавок:

1) дозволених для застосування;

2) заборонених для застосування і реалізації;

3) заборонених для застосування в Україні та Росії, але дозволених в інших країнах і включених до списку Міжнародної цифрової системи кодификації харчових добавок. Питання про допустимість харчових добавок вирішує Держкомсанвпіднагляд у встановленому порядку за наявності висновків інституту харчування.

Емульгатори, заборонені для реалізації в країнах - членах Організації економічного співробітництва і розвитку

Характеристика	Компонентний знак
Небезпечні	Е 102. 110, 120, 124, 127
Дуже небезпечні	Е123
Заборонені	Е103, 105. 111, 121, 125, 126, 130, 152
Підозрілі	Е 104,122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477
Канцерогенні	Е 131,142, 210, 211, 212, 213, 215, 216, 217.240.330
Спричиняють розлади кишечника	Е 221.222, 223,224, 226
Спричиняють розлади шлунка	Е 338, 339,340, 341, 407, 450, 461,462, 463,465,466
Шкідливі для шкіри	Е 230, 231.232, 238
Спричиняють порушення тиску	Е250, 251
Спричиняють висипання на шкірі	Е311.312.313
Спричиняють підвищення холестеролу	Е320, 321,322

Необхідність ухвалення такого документа зумовлена тим, що нині на українському ринку з'явилося багато імпортних харчових продуктів, на маркуванні яких зазначено Е-компонентний знак.



5. Вплив добавок на організм людини

У зв'язку з бурхливим розвитком хімії в кінці XX ст. думка про малу токсичність природних сполук поступово змінюється. Тепер їхній токсичності приділяється більше уваги. Разом з тим, харчові добавки синтетичного походження й тепер вважають найбільш небезпечними, оскільки це -- ксенобіотики, з якими організм людини протягом свого еволюційного розвитку не зустрічався і, отже, в його організмі відсутні ферменти, які в змозі перетворити їх на нетоксичні метаболіти.

Тривогу викликає все більше використання ароматизаторів не тільки у виробництві харчових продуктів, а й у виробництві цигарок та сигарет. Але наукової інформації про їх безпеку ще недостатньо. Хоча ароматизатори порівняно з іншими класами харчових добавок, як правило, використовують в значно менших концентраціях, це не гарантує, що вони не можуть становити ризик для здоров'я людей. У так званій "Блакитній книзі", яка містить перелік ароматизаторів, дозволених для використання в країнах ЄС, стверджується, що "Комітет експертів ЄС часто повинен був приймати рішення, які базувались на дуже обмеженій токсикологічній інформації стосовно окремих ароматичних субстанцій, даних, опублікованих в науковій літературі, та інших джерелах". Отже, Комітет експертів ЄС у випадках відсутності усіх необхідних матеріалів змушений був враховувати значно менше критеріїв, ніж це прийнято для оцінки безпеки харчових добавок. І далі в цій книзі зазначено: "Комітет експертів ЄС, щоб бути реалістичним, часто повинен був керуватися здоровим глуздом, а не точними і детальними науковими даними". Одним із аргументів здорового глузду, використаних Комітетом експертів ЄС, був той незаперечний факт, що значна кількість речовин, які використовують як ароматизатори, природно присутня в харчових продуктах і часто споживаються людьми протягом тривалого часу без видимої для них шкідливої дії. Більше того, Комітет допускає, що ароматичні субстанції "інколи можуть викликати або продукувати реакції гіперчутливості у окремих людей", і підкреслює, що "такі реакції не можуть передбачати тести, виконані на лабораторних тваринах або в разі їх вивчення". Отже, Комітет експертів ЄС не приймає до уваги прояви гіперчутливості від використання окремих ароматизаторів. У "Блакитній книзі" зазначено також, що при включенні ароматичних субстанцій до категорії дозволених, "інформація про дослідження мутагенності була розглянута тільки по відношенню до окремих випадків".

Вплив харчових добавок на будову та функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту. Найбільше відомо про порушення діяльності шлунково-кишкового тракту при вживанні об'ємних та окремих інтенсивних підсолоджувачів, а також складних незасвоюваних вуглеводів.

Окремі об'ємні підсолоджувачі (ксиліт, сорбіт, маніт) мають від'ємну теплоту розчинення, тобто для їх розчинення потрібна теплота, яку вони черпають із навколишнього середовища. Тому при розчиненні багатьох об'ємних підсолоджувачів у ротовій порожнині виникає ефект "холоду в роті".

Вживання сахарину викликає гальмування активності травних ферментів, які відповідають за проміжний етап гідролізу складних вуглеводів, а також активності окремих протеаз та уреаз. Тим самим сахарин викликає, очевидно, зменшення гідролізу окремих білків та сечовини. В цих умовах можливе накопичення токсичного аміаку в організмі.

Незасвоювані полісахариди природного рослинного та мікробного походження, які використовують як загусники або наповнювачі, викликають подовження тонких і товстих кишок. В країнах Європи та США мікробні полісахариди використовують у виробництві салатів, пудингів, соусів, приправ, кремів, сирів, супових концентратів, заморожених десертів, пива, фруктових напоїв, хлібних виробів, пакувальних матеріалів, гіпокалорійних продуктів, для напилення у вигляді плівок. Разом з тим, полісахариди мікробного синтезу є ксенобіотиками для людського організму, причому гетерополісахариди -- в більшій мірі, ніж гомополісахариди

Вплив харчових добавок на окисні процеси в мітохондріях. Процес передачі електронів у дихальному ланцюзі в системі цитохромів -- один із найважливіших процесів життєдіяльності організму людини. В дихальному ланцюзі відбувається поєднання процесів окислення і фосфорилювання, внаслідок чого утворюється АТФ -- основна сполука, у високоенергетичних зв'язках якої накопичується енергія, яку організм може використовувати для різних цілей. Тому речовини, які гальмують процес окислення або роз'єднують процес окислення з фосфорилюванням в мітохондріях, відносяться до найтоксичніших сполук.

Доведено, що нітрати характеризуються широким спектром токсичної дії і складною кінетикою в організмі. Але в більшій кількості робіт, присвячених цьому питанню, розглядається, головним чином, один механізм токсичної дії нітратів -- метгемоглобінутворення. Нітрити -- ще більш токсичні речовини. За даними, введення нітриту натрію в дозах, які складають 1/2, 1/4 та 1/8 ЛД50 протягом 14 діб, викликає статистично вірогідне зменшення коефіцієнту дихального контролю, швидкості та коефіцієнту фосфорилювання в мітохондріях печінки як дорослих, так і новонароджених щурів. При цьому у новонароджених щуренят встановлена чітка залежність порушень функціональної активності мітохондрій від дози нітриту натрію, тоді як у дорослих тварин такої чіткої залежності не виявлено. Отже, при дії нітритів, які використовують у ковбасному виробництві як харчову добавку, змінюється не тільки склад і функції гемоглобіну, а й зменшується функціональна активність мітохондрій, що приводить до дефіциту в тканинах макроенергічних сполук.

На окисні процеси в мітохондріях негативно впливають також окремі інтенсивні підсолоджувачі. Доведено, що введення щурам сахаролу протягом 5 місяців у дозах, що перевищують "нормальні" у 10 та 50 разів, викликає ефект зменшення спряження окиснення сукцинату з фосфорилюванням в мітохондріях печінки внаслідок значного збільшення швидкості дихання у метаболічному стані

Вплив харчових добавок на інші процеси. Для регулювання рівня глюкози в крові та її обміну в організмі використовують підсолоджувачі в дієтотерапії цукрового діабету. Нещодавно встановлено, що топінамбур, який містить фруктозан інулін, не підвищує ефективності дієтотерапії хворих на цукровий діабет, не має відчутної глюкозознижуючої та гіполіпідемічної дії. Навпаки, включення топінамбура до складу змішаного вуглеводного сніданку супроводжується тенденцією до підвищення глікемії після сніданку, що, вочевидь, відображає давно відомий факт прискорення всмоктування глюкози в присутності фруктози -- мономера інуліну. Крім того, при заміні 10% вуглеводу на інулін підвищується вміст триацилгліцеролів в крові хворих на цукровий діабет ІІ типу. Отже, це свідчить про недоцільність широкого використання продуктів переробки топінамбура для дієтотерапії інсулінзалежного цукрового діабету. Так само використання фруктози сприяє підвищенню вмісту глюкози в крові. Тепер відомо, що 90% фруктози, що всмоктується в тонких кишках, надходить до печінки, де вона перетворюється на глюкозу, і потім глюкоза надходить у кров.

Окремі харчові добавки можуть негативно впливати на проникність судин та елементи крові. Так, борна кислота та її солі (борати) спричиняють появу геморагій, анемії, дерматитів та кахексії. Крім того, ця кислота є антагоністом вітаміну В6. Експертна рада ФАО/ВООЗ із харчових добавок вважає, що використання борної кислоти і бури для консервування небезпечно у зв'язку з їх токсичними властивостями, тому ці харчові добавки використовуються лише для консервування риб'ячої ікри. Гемоліз еритроцитів викликають сапоніни, які містяться в екстракті мильного кореня. Доведено, що їх токсична дія блокується внаслідок поєднання з білками. Тому екстракт мильного кореня використовується тільки у виробництві халви. Широке застосування лакриці, яка містить токсичні сапоніни, в медичній практиці свідчить про її токсичність, що зумовлює необхідність обмеження її вживання. Останнім часом запропоновано новий підсолоджувач гліциризин, який є сапоніном, виділеним з екстракту коренів лакриці. З метою вирішення питання про можливість використання гліциризину як підсолоджувача проводяться медико-біологічні дослідження.

Доведено, що поліоли впливають на екскрецію і засвоєння солей кальцію і можуть викликати нефрокальциноз. Результати експериментальних досліджень свідчать, що введення сахарину в організм викликає збільшення діурезу та зменшення осмотичних параметрів сечі, підвищення вмісту натрію та зменшення калію і кальцію.

Широке використання фосфатів у виробництві ковбас може викликати порушення співвідношення між кальцієм і фосфором в харчовому раціоні і сприяти кальцифікації судин.

Канцерогенність харчових добавок. Онкогенна активність окремих інтенсивних підсолоджувачів викликає тривогу. До їх числа відноситься сахарин. Сахарин не метаболізується в організмі. Немає також доказів біонакопичення його в жодній тканині організму. Шлунково-кишкова абсорбція сахарину становить 85%, а сеча є основним шляхом видалення його з організму. Щурі -- єдиний вид тварин, у яких було помічено збільшення кількості випадків виникнення пухлин сечового міхура при вживанні високої концентрації Na-солі сахарину. Умовами, необхідними для проявів гіперплазійної та стимулюючої активності в епітелії сечового міхура щурів-самців при високій концентрації (більш як 5%) Na-солі сахарину, є підвищена концентрація в сечі іонів натрію та підвищений рівень рH. Вважають, що така реакція не є специфічною на сахарин, оскільки було показано, що високі концентрації інших органічних іонів в харчовому раціоні стимулювали канцерогенез сечового міхура та викликали гіперплазію сечового міхура за аналогічних умов. Комітет експертів ВООЗ вирішив, що на основі наявних на сьогоднішній день даних було б неправильно розглядати викликані Na-сіллю сахарину пухлини у щурів-самців як такі, що мають відношення до оцінки токсикологічної загрози організму людей.

Дослідження, проведені в США у 80--90-х роках ХХ ст., показали відсутність зв'язку між вживанням сахарину і розвитком раку сечового міхура. Разом з тим, у 1990 р. після дослідження, проведеного в Туреччині, сповіщалось про статистично суттєвий зв'язок (р<0,05) між вживанням штучних підсолоджувачів та розвитком раку сечового міхура у людей, але автори не ідентифікували дію окремих штучних підсолоджувачів, зокрема сахарину.

Виявлені пошкодження тестикулів та порушення репродуктивної функції в щурів у тривалих дослідженнях цикламатів та їх метаболіту циклогексиламіну. Встановлено, що тестикулярні порушення зв'язані із особливостями обміну в цього виду тварин. Разом з тим, при 3-х місячному вживанні щурами циклогексиламіну в дозі 100 мг/кг маси тіла не виявлено небажаних ефектів, але при вживанні 50 та 200 мг/кг циклогексиламіну спостерігалось зменшення маси тіла. Виходячи з одержаних даних, Комітет експертів ВООЗ за основу оцінки взяв величину 100 мг/кг, вважаючи, що в цьому випадку існує достатній запас безпеки, і встановив тимчасову ДДД цикламатів 0--11мг/кг маси тіла (у перерахунку на цикламову кислоту). При цьому враховано, що циклогексиламін виробляється у людей мікрофлорою кишкового тракту. Цикламати, як і сахарин, у великих дозах викликають рак сечового міхура у щурів. Встановлена також їхня канцерогенна дія. Цикламати заборонено використовувати в США. В Україні дозволено їх використання в комбінації з сахарином у співвідношенні як 10:1.

Мутагенність харчових добавок. Відомо більше 200 рослин, які містять сполуки, мутагенні ефекти яких можна порівняти з руйнівною дією відомої бойової отруючої речовини -- іприту. Звільнення харчового раціону від мутагенних речовин має велике значення. На жаль, окремі харчові добавки мають мутагенну дію. Так, доказана мутагенність консерванта нітрита натрію, який широко використовується у м'ясному виробництві, а також бактеріального інгібітора для вин та соків бісульфіту натрію. Вивчення метаболізму інтенсивного підсолоджувача стевіозиду привело до виявлення його біоперетворення у стевіол -- речовину, яка має мутагенну активність при її дослідженні на бактеріях. Якщо біотрансформація стевіозиду у стевіол має місце і в кишках людини, то стевіол може абсорбуватися у верхній частині травного тракту, потрапляти у шлунок і виявляти мутагенну активність після метаболізму в організмі. Результати експериментальних досліджень дозволяють також припустити можливість ентеропечінкової циркуляції стевіозиду або його метаболітів. Враховуючи наведене, доцільно провести токсикологічні дослідження на людях, звертаючи увагу на кінетику та шляхи екскреції метаболітів після перорального введення стевіозиду.

Імунотоксичність харчових добавок. Окремі харчові добавки негативно впливають на імунну систему і сприяють розвитку аутоімунних захворювань, тобто відіграють роль імунодепресантів. Так, встановлено, що барвник карамель ІІІ викликає зменшення кількості лімфоцитів в крові, особливо на фоні В6-гіповітамінозу. Така дія карамелі ІІІ пов'язана з присутністю в її складі 2-ацетил-4,5-тетрагідроксибутилімідазолу. Крім зменшення кількості лімфоцитів в крові, за цих умов спостерігається також зниження маси вилочкової залози, значне зменшення кількості клітин, які дають позитивну реакцію на різні антигени. Комісія з харчових добавок ЄС рекомендувала країнам ЄС кілька барвників коричневого кольору, близьких до карамелі ІІІ -- коричневий НТ, проста карамель, сульфітнолужна карамель, аміачна, сульфатноаміачна карамелі тощо, які можуть за певних умов мати подібну до карамелі ІІІ дію.

Крім барвників коричневого кольору, зміну імунологічних властивостей викликають мікробні полісахариди. Встановлено, що мікробні полісахариди здатні осідати на поверхні клітин, а також проникати в середину клітин, що супроводжується зміною фізико-хімічних, біохімічних та імунологічних властивостей клітинних мембран та самих клітин. Виявлено також підвищений біосинтез імуноглобулінів, зрідка -- алергічні реакції на введення мікробних полісахаридів в організм. Як свідчать дослідження, окремі мікробні полісахариди зберігають здатність всмоктуватися в кишках і індукувати в організмі імунну відповідь, яка полягає в біосинтезі антитіл, при цьому алергічні реакції виникають значно рідше.

Нейротоксичність харчових добавок. У 70-х роках ХХ ст. показано, що широке використання глутамату натрію як смакової добавки викликає симптоми "хвороби китайських ресторанів", яка супроводжувалась головним болем, серцебиттям, слабкістю м'язів та порушенням пам'яті, а також викликає алергічні реакції. Пізніше було доведено, що дорослі тварини і дорослі люди стійкі до великих доз глутамату натрію. Швидке засвоєння глутамату натрію перешкоджає накопиченню вільної глютамінової кислоти в плазмі крові і не призводить до небезпеки пошкодження чутливих тканин мозку. Окремі групи людей особливо чутливі до глутамату натрію, але механізм його дії ще не з'ясований. Разом з тим внесення глутамату натрію в раціон новонароджених мишей та щурів з часом викликає в них ожиріння і цукровий діабет. Тому глутамат натрію не рекомендується додавати до продуктів, призначених для дитячого харчування.

Інтенсивний підсолоджувач аспартам у комбінації з рафінованими вуглеводами впливає на поведінку та настрій людей і тварин. Появу нейротоксичності у аспартаму зв'язують з присутністю в його складі амінокислоти фенілаланіну. Після одноразового вживання цього підсолоджувача спостерігали тимчасове порушення спектру амінокислот в крові, що може впливати на обмін білка в клітинах головного мозку. Виходячи з наведеного, аспартам не рекомендується вживати хворим на фенілкетонурію. В разі перорального надходження аспартам викликає підвищену стомлюваність, депресію, порушення зору. Крім того, в ході метаболізму аспартаму в крові накопичується метанол.

Алергенність та псевдоалергенність харчових добавок. Алергенність та псевдоалергенність -- один із проявів токсичності харчових добавок. Як відомо, переважна більшість харчових алергенів -- це речовини білкової природи. Часто замість терміну "алергенність" вживають поняття "підвищена чутливість" або "псевдоалергія", оскільки харчові алергічні реакції мають інший порівняно з істинною алергією механізм виникнення. Показано, що використання консервантів бензоатів, азобарвників, окремих синтетичних барвників -- амаранту, індигокарміну, тартразину, пунцового індиготину, діамантового чорного підвищує чутливість організму, приводить до появи анафілактичної реакції та до виникнення псевдоалергії. Гіперчутливість шкіри та анафілактична реакція зареєстрована при введенні в організм такого мікробного полісахариду як бактеріальний декстрин.

Псевдоалергію викликають антиоксиданти БОА (Е 320) та БОТ (Е 321).

В окремих випадках так звана непереносимість харчових добавок зумовлена нестачею або відсутністю у окремих людей деяких важливих ферментів і неможливістю в цих випадках засвоювати окремі компоненти їжі, наприклад цукор при цукровому діабеті або амінокислоту фенілаланін при фенілкетонурії.

Генотоксичність харчових добавок. Найжахливіший наслідок забруднення біосфери і навколишнього середовища полягає в генетичних наслідках. Харчові добавки можуть бути одним з тих факторів, які негативно впливають на генетичний апарат людини. У 80-х роках ХХ ст. була доведена генотоксичність сахарину японськими та американськими дослідниками.

Перевищення ДДД окремих харчових добавок свідчить про необхідність перегляду ГДР щодо їхнього використання в меншій концентрації. Особливо це стосується п'яти категорій харчових добавок: консервантів, нітритів, фосфатів, барвників та ароматизаторів. Постійне нарощування виробництва харчових добавок та поширення їх використання населенням, їхня токсичність, негативний вплив на обмін речовин, наявність віддалених ефектів свідчать про необхідність зменшення їх використання. Вагомими аргументами є такі міркування:

- відсутність специфічних, достатньо чутливих експрес-методів визначення багатьох класів харчових добавок, особливо таких поширених, як синтетичні барвники, ключові компоненти ароматизаторів, інтенсивні підсолоджувачі, антиоксиданти та ін., що значно утруднює здійснення ефективного контролю за їх застосуванням з боку санепідслужби;

- не дивлячись на те, що згідно із санітарним законодавством використання харчових добавок обмежується для дітей, багато дитячих продуктів та продуктів, які постійно споживають діти, містять барвники, консерванти, ароматизатори та інші класи харчових добавок (жувальні гумки, кондитерські вироби, безалкогольні напої тощо);

- значна кількість харчових добавок, особливо синтетичного походження, є сторонніми речовинами, з якими організм людини не зустрічався в процесі свого еволюційного розвитку, тому для них в організмі людини відсутня ефективна система детоксикації. Виходячи з цього, ми зобов'язані обмежити потрапляння сторонніх речовин у харчові продукти. Адже це додаткове навантаження на детоксикаційні системи організму людини;

- широке використання одних і тих же харчових добавок приводить до накопичення їх у добовому раціоні людей і навіть до перевищення ДДД, що може негативно впливати на організм людини (бензоати, сорбати, нітрати, нітрити, фосфати та ін.);

- рекомендовані величини ДДД для багатьох харчових добавок коливаються від 0 до певного максимального рівня. Встановлення такого діапазону коливань свідчить про те, що самі дослідники, які запропонували дану харчову добавку, розуміють про доцільність її відсутності в харчових продуктах. Крім того, багато харчових добавок мають обмежену сферу використання (наприклад, борна кислота та борати тільки для консервації рибної ікри), що також свідчить про їх високу токсичність для організму людини;

- широке використання харчових добавок у країнах Європи та США сприяє проникненню їх разом з імпортними продуктами на ринок України. Тому зустрічаються випадки вживання харчових добавок, не дозволених для використання в Україні, мають місце харчові отруєння серед населення. Все це свідчить про недосконалість вітчизняного законодавства.



Висновки

Основні цілі введення харчових добавок передбачають:

1. вдосконалення технології підготовки і переробки харчової сировини, виготовлення, фасування, транспортування і зберігання продуктів харчування. Застосовувані при цьому добавки не повинні маскувати наслідків використання неякісної або зіпсованої сировини, або проведення технологічних операцій в антисанітарних умовах;

2. збереження природних якостей харчового продукту;

3. поліпшення органолептичних властивостей або структури харчових продуктів і збільшення їхньої стабільності при зберіганні.

Застосування харчових добавок допустимо тільки в тому випадку, якщо вони навіть при тривалому споживанні в складі продукту не загрожують здоров'ю людини, і за умови, якщо поставлені технологічні завдання не можуть бути вирішені іншим шляхом. Зазвичай харчові добавки поділяють на кілька груп:

- Речовини, що поліпшують зовнішній вигляд харчових продуктів (барвники, стабілізатори забарвлення, відбілювачі);

- Речовини, що регулюють смак продукту (ароматизатори, смакові добавки, підсолоджуючі речовини, кислоти та регулятори кислотності);

- Речовини, що регулюють консистенцію і формують текстуру (загусники, гелеутворювачі, стабілізатори, емульгатори та ін);

- Речовини, що підвищують збереження продуктів харчування і збільшують терміни зберігання (консерванти, антиоксиданти та ін.) До харчових добавок не відносять з'єднання, підвищують харчову цінність продуктів харчування і зараховують до групи біологічно активних речовин, такі як вітаміни, мікроелементи, амінокислоти та ін

Ця класифікація харчових добавок заснована на їх технологічних функціях. Федеральний закон про якість та безпеку харчових продуктів пропонує таке визначення: «харчові добавки - природні або штучні речовини і їх сполуки, спеціально вводяться в харчові продукти в процесі їх виготовлення з метою додання харчовим продуктам певних властивостей і (або) збереження якості харчових продуктів».

Отже, харчові добавки - це речовини , які свідомо вносять у харчові продукти для виконання ними певних функцій.

Можна зовсім по-різному ставитися до тих чи інших харчових добавок. 100 років тому кокаїн теж вважався харчовою добавкою, і в напої того часу спокійно його додавали. У свій час одним із запатентованих препаратів проти кашлю був «героїн», а у 60-ті роки безпечним стимулятором вважався метамфетамін. І лише через 5 років широкого його застосування лікарі дізналися про смертельно шкідливі побічні дії. Ось чому у нас немає ніякої впевненості, що через 5 років якийсь природний барвник не визнають психотропною речовиною, що призводить до розладів нервової системи. А тому турбота про власне здоров`я стає сьогодні не лишень модною течією, а й якоюсь часточкою боротьби за краще життя прийдешніх поколінь.

Щоб бути здоровим та оберегти себе та свою родину від шкідливого впливу харчових добавок варто слідувати наступним порадам:

Уважно читати етикетки, знати розшифровку кодів і не звертати уваги на квапливих покупців, що хапають все підряд.

Не купувати продукти з неприродно яскравим забарвленням. Швидше за все, у них повно барвників.

Не купувати продукти з надмірно тривалим терміном зберігання.

Пам'ятати, що імпортні овочі та фрукти (яблука, лимони і т.д.) обробляють спеціальними речовинами для кращого зберігання та блиску.

Чим меншим є список інгредієнтів в готових продуктах, тим менше добавок. Продукти з вишуканим, пікантним смаком, швидше за все, містять різні добавки;

Замість того, щоб купувати готові соки, краще робити їх самим.

Відмовитись від перероблених або законсервованих м'ясних продуктів, таких як ковбаса, сосиски.

І, нарешті, готувати самим, без жодних харчових добавок!



Використана література

1. Булдаков А.С. Пищевые добавки: Справочник. --СПб: Ит, 1996. --240 с.

2. Європейські вимоги до харчових добавок: Довідник. --Львів: Ленорам, 1997. --126 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів №342 від 17 лютого 2002 р.

4. Смоляр В.І. Проблеми використання харчових добавок в Україні // Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції / НУХТ. --К., 1998. --С. 53.

5. Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл.: А. В. Бабюк, О. В. Макарова, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів, О. Є. Федорова - Чернівці: Книги - XXI, 2005. - 456 с.

6. Орещенко А. В. Берестень А. Ф. Про харчові добавки та продукти харчування / / Харчова промисловість. - 1996. - № 6. - С. 4.

7. Нечаєв О. П., Смирнов Є. В. Харчові ароматизатори / / Харчові інгредієнти (сировина та добавки). - 2000. - № 2. - С. 8

8. Довідник “Харчові добавки"- http://www.timer.dp.ua/databank/marks/food.htm.

9. "Портал споживача" - http://www.consumerinfo.org.ua/ine/.

10. Харчові добавки - http://www.refine.org.ua/pageid-4782-2.html.

11. Добавкам нет - http://dobavkam.net.

12. www.refine.org.ua

13. Літ.: Грег С., Синг К. Адсорбция, удельная поверхность, пористость. -- М., 1984; Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. -- СПб, 1995.



Додаток 1

Дозволені у використанні в харчовій промисловості в допустимих нормах харчові добавки природного походження:

Е101-рибофлавін. Це не що інше, як вітамін В2.

E140-хлорофіл. Нешкідлива речовина, яка надає рослинам зелений колір.

Е152-вугілля. Усім відома корисна копалина, абсолютно нешкідлива.

Е160a-каротини. Речовини, близькі за властивостями до вітаміну А.

Е161b-лютеїн. Вітаміноподібна речовина, що сприяє поліпшенню зору, використовується в ліках.

E163-антоціани. Рослинні пігменти, що надають забарвлення листкам і пелюсткам квітів.

E181-таніни. Група речовин, аналогічних компоненту чаю, що додають йому терпкий смак.

E202-калію сорбіт. Один з найбільш популярних консервантів, абсолютно нешкідливий.

Е260-оцтова кислота. Нешкідливий компонент натурального походження.

E296-яблучна кислота. "Кислинка" яблучного походження.

Е270-молочна кислота. Природна речовина, що утворюється при молочнокислому бродінні (скисання молока, квашення капусти та ін.)

E290-карбон диоксид. Не що інше, як вуглекислий газ, що перетворює напій у газовану воду.

Е300-аскорбінова кислота. Всіма улюблений вітамін С, одиниця імунітету.

E306-Е309-токофероли. Іншими словами, це вітаміни Е різних форм.

Е406-агар-агар. Незважаючи на підозріло часте використання в кондитерській промисловості, натуральний і нешкідливий.

Е440-пектини. Вони присутні у всіх наземних рослинах (особливо багато в яблуках). Сприяють очищенню кишечнику, виводять шлаки.

Е500 -натрій гідрогенкарбонат. Не що інше, як харчова сода.

Е507-соляна кислота. Аналогічна речовина виробляється у нас в шлунку.

Е641-L-лейцин. Одна з корисних амінокислот.

Е642-лізин. Ще одна корисна амінокислота.

Е-916-кальцію йодат. Використовується для збагачення продуктів харчування корисним для здоров'я йодом.

Втім і вони можуть сильно зашкодити людині. Наприклад, нешкідлива для більшості лимонна кислота (Е 330), вміст якої в продуктах не нормується, може викликати напад у хворих на виразку шлунка. Але через те, що багато продуктів містять сумнівні або шкідливі для людини добавки - просто необхідно мати під рукою повну таблицю харчових добавок, щоб грамотно читати етикетки. До того ж потрібно враховувати і норми споживання тих чи інших добавок.

E110-жовтий "сонячний захід". Може викликати алергію, нудоту.

Е122-азорубін, кармуазін. Може викликати алергію.

E123-амарант. Викликає вади розвитку у плода. Веде до накопичення вапна в нирках.

Е127-еритрозин. Може викликати гіперактивність щитовидної залози.

E129-червоний чарівний. Канцероген.

Е132-індигокармін. Може викликати нудоту, підвищення тиску, алергію.

E200-сорбінова кислота. Може викликати шкірні реакції.

E210-бензойна кислота. Потенційний канцероген. Може провокувати напади астми.

Е211-натрію бензоат. Потенційний канцероген.

Е216-Е217-солі бензойної кислоти. Імовірно канцерогенні.

Е220-сульфур диоксид. Викликає подразнення шлунково-кишкового тракту.

Е221-натрій сульфіт. Руйнує вітаміни В1 (тіамін) та Н (біотин). Може провокувати напади астми і ниркову недостатність.

E235-натаміцин. Може викликати алергію, нудоту, пронос.

E249 -калій нітрит. Можливо, канцероген. Заборонено в дитячому харчуванні.

Е251 -натрій нітрат. В організмі перетворюється на канцероген.

Е322-лецитин. Самі по собі лецитини - корисні речовини, їх застосовують у медицині як загальнозміцнюючий засіб, при недокрів'ї, неврозах. Але у добавках частіше використовують потенційно небезпечний, генетично модифікований лецитин з трансгенної сої.

Е450-пірофосфати. Надмірне вживання загрожує остеопорозом (розпушення кістки) і появою каменів у нирках.

Е621 -натрій глутамат. Якщо перевищити норму (висипати в чашку з локшиною кілька пакетиків), можна отруїтися. В Америці на рік трапляються сотні тисяч подібних випадків.

Е622 -калій глутамат. Найпоширеніша "фастфудна" добавка, якою нерідко отруюються при переїданні.

Е951-аспартам. Може викликати мігрень, висип на шкірі і погіршення мозкової діяльності. Може бути генетично модифікованим.

Додаток 2

Коротка характеристика харчових добавок

Функціональні класи	Технологічні функції	Коротка характеристика
Кислоти	Кислотоутворювачі	Підвищують кислотність та (або) надають їжі кислий смак
Регулятори кислотності	Кислоти, луги, основи, буфери, регулятори PH	Змінюють або регулюють кислотність або лужність харчового продукту
Речовини, що перешкоджають злежуванню і грудкуванню	Добавки, що перешкоджають затвердінню; речовини, що зменшують клейкість, висушуючі добавки, присипки, які розділяють речовини	Знижують тенденцію часток харчового продукту прилипати один до одного
Піногасники	Піногасники	Запобігають або знижують утворення піни
Антиокислювачі	Антиокислювачі, синергисти антиокислювачів, комплексоутворювачі	Підвищують термін зберігання харчових продуктів, захищаючи від псування, викликаного окисленням, наприклад, згіркненням жирів або зміною кольору
Наповнювачі	Наповнювачі	Речовини, інші чим вода або повітря, які збільшують об'єм продукту, не впливаючи помітно на його енергетичну цінність
Барвники	Барвники	Підсилюють або відновлюють колір продукту
Речовини, які сприяють збереженню забарвлення	Речовини, які сприяють збереженню забарвлення	Стабілізують, зберігають або підсилюють забарвлення продукту
Емульгатори	Емульгатори та пом'якшувальні засоби, розсіюючі добавки, поверхнево-активні добавки, змочувальні речовини	Утворюють або підтримують однорідну суміш двох або більш незмішувальних фаз, таких як масло та вода, в харчових продуктах
Солі, що емульгують	Солеплавителі, комплексоутворювачі	Взаємодіють з білками сирів з метою запобігання видалення жиру при виготовленні плавлених сирів
Ущільнювачі (рослинних тканин)	Ущільнювачі (рослинних тканин)	Роблять або зберігають тканини фруктів та овочів щільними і свіжими, взаємодіють з агентами желювання для виникнення гелю або зміцнення гелю
Підсилювачі смаку та запаху	Підсилювачі смаку; модифікатори смаку; добавки, сприяючі розварюванню	Підсилювачі смаку; модифікатори смаку; добавки, сприяючі розварюванню
Речовини для обробки муки	Вибілюючі добавки, покращувачі тіста, покращувачі муки	Речовини, що додаються до муки для поліпшення її хлібопекарських якостей або кольору
Піноутворювачі	Взбиваючі добавки, аеруючі добавки	Створюють умови для рівномірної дифузії газоподібної фази в рідкі і тверді харчові продукти
Гелеутворювачі	Гелеутворювачі	Текстурують їжу шляхом утворення гелю
Глазурователі	Плівкоутворювачі, що полірують речовини	Речовини, які при змазуванні ними зовнішній поверхні продукту надають блискучого вигляду або утворюють захисний шар
Вологоутримуючі агенти	Добавки, що утримують вологу/воду; зволожуючі добавки	Оберігають їжу від висихання нейтралізацією впливу атмосферного повітря з низькою вологістю
Консерванти	Протимікробні протигрибкові добавки, добавки для боротьби з бактеріофагами, хімічні стерилізуючі добавки при дозріванні вин, дезінфектанти	Підвищують термін зберігання продуктів, захищаючи від псування, викликаного мікроорганізмами
Пропелленти	Пропелленти	Газ, інший чим повітря, що виштовхує продукт з контейнерів
Розпушувачі	Розпушувачі, речовини, сприяючі життєдіяльності дріжджів	Речовини або суміші речовин, які звільняють газ та збільшують таким чином об'єм тіста
Стабілізатори	Зв'язуючі речовини, ущільнювачі, влаго і водоутримуючі речовини, стабілізатори піни	Дозволяють зберігати однорідну суміш два або більш незмішуваних речовин в харчовому продукті або готовій їжі
Підсолоджувачі	Підсолоджувачі, штучні підсолоджувачі	Речовини нецукрової природи, які надають харчовим продуктам і готовій їжі солодкого смаку
Загусники	Загусники, текстуратори	Підвищують в'язкість харчових продуктів



Додаток 3

Коди харчових добавок, дозволених для застосування в Україні Барвники

E-код	Назва	Застосування
E100	Куркуміни	Ковбаси, сосиски, паштети, кондвироби,маргарини
E101	Рибофлавіни	За технологічною необхідністю
E102	Тартразин	Безалкогольні напої, пресерви із фруктів, кондвироби, морозиво, їстівні оболонки сирів, фруктові вина
E104	Хіноліновий жовтий
E110	Жовтий «Солнечный закат»
E120	Карміни
E122	Азорубін, кармазин
E124	Понсо 4R
E129	Спеціальний червоний AG	Безалкогольні напої, пресерви з фруктів, кондвироби, морозиво, їстівні оболонки сирів, фруктові вина
E131	Синій патентований V
E132	Індигокармін
E133	Діамантовий синій
E140	Хлорофіли	За технологічною необхідністю
E141	Мідні комплекси хлорофілів
E142	Зелений S	Напої та кондитерські вироби
E150 a, b, c, d	Цукрові колери 1, 2, 3 і 4	За технологічною необхідністю
E152	Вугілля	За технологічною необхідністю
E153	Вугілля рослинне	За технологічною необхідністю
E160 a	Каротини	Маргарини, вершкове масло, сири
E160 b	Екстракти анато	Маргарини, вершкове масло, кондвироби,лікери, глазурі, олії
E160 c	Маслосмоли, паприки, екстракт паприки, капсофуксин, капсантен	За технологічною необхідністю
E160 d	Лікопін	Безалкогольні напої, пресерви з фруктів, кондвироби, морозиво, їстівні оболонки сирів, фруктові вина
E160 e	Бета-апо-8-каротинол
E160 f	Бета-апо-8-каротинової кислоти метиловий або етиловий ефіри
E162	Червоний буряковий бетанін	За технологічною необхідністю
E163	Антоціани	Натуральні червоні та сині барвники (екстракти зі шкірки винограду, чорної смородини). За технологічною необхідністю
E164	Шафран	Кондвироби, борошняні, здоба, лікеро-горілчані вироби
E170	Вуглекислі солі кальцію (карбонат кальцію)	Білий пігмент проти грудкоутворення, злежування, стабілізатор. За технологічною необхідністю
E171	Двоокис титану	Зовнішні оболонки кондвиробів, за винятком шоколаду
E172	Оксиди та гідроксиди заліза	Зовнішні оболонки кондвиробів, за винятком шоколаду
E174	Срібло	Зовнішні оболонки кондвиробів, за винятком шоколаду
E175	Золото
E181	Таніни харчові	За технологічною необхідністю
--	Метивіолет	Маркування м'яса, яєць, сирів
--	Родамін C	Маркування яєць
--	Фуксин кислий	Маркування м'яса, яєць, сирів



Консерванти, антиокислювачі

E-код	Назва	Застосування
E200	Сорбінова кислота	Сирокопчені ковбаси, молоко згущене, сири, ікра зерниста, креми, джеми, повидло, соки, маргарини, майонези, вина, безалкогольні напої
E202	Сорбат калію
E210	Бензойна кислота	Меланж яєчний, ікра рибна, пресерви рибні, повидло, мармелад, сухофрукти, маргарин, вина, безалкогольні напої
E211	Бензоат натрію
E220	Діоксид сірки	Консерви фаршеві зі скумбрії, галети, печиво, пастила, мармелад, повидло, джем, ізюм, соки, вина, гірчиця, сушені картопля та капуста
E250	Натрію нітрит	Вироби із свинини варені, копчено-запечені, консерви м'ясні, ковбаса сирокопчена, солонина з баранини, яловичина
E251	Натрію нітрат	Готові м'ясні продукти
E260	Оцтова кислота	За технологічною необхідністю
E270	Молочна кислота	За технологічною необхідністю
E290	Діоксид вуглецю (вуглекислий газ) CO2	Газовані напої, мінеральні води, шипучі вина
E385	Кальцію динатрію етилендіамінтетраацетат	майонезів, емульгованих соусів, у якості консерванту, антиоксидантантиоксидантуі синергісту антиоксидантів, комплексоутворювача і диспергуючої речовини.
E296	Яблучна кислота	Сок ананасовий, джеми, желе, мармелади

Антиокислювачі

E-код	Назва	Застосування
E300	Аскорбінова кислота	За технологічною необхідністю
E301	Натрію аскорбат
E306	Концентрат суміші токоферолів	За технологічною необхідністю
E307	Альфа-токоферол
E320	Бутил гідроксианізол (ВНА)	Жири тваринні й олії для продуктів з тепловою обробкою, супи, соуси, спеції, рибні продукти і риба консервована, сухі сніданки, жувальна гумка
E321	Бутил гідрокситолуол (ВНТ)
E322	Лецитини	За технологічною необхідністю
E325	Лактат натрію
E330	Лимонна кислота	За технологічною необхідністю, в т.ч, какао, шоколадні вироби
E331	Цитрати натрію
E334	Винна кислота	За технологічною необхідністю, в тому числі какао, шоколадні вироби
E338	Ортофосфорна кислота	Безалкогольні ароматизовані напої, молоко і рослинні білкові напої, м'ясні продукти, сири, аналоги рослинних жирів; відбілювання напоїв
E342	Фосфати амонію	Хліб

Згущувачі, стабілізатори, желеутворюючі речовини

E-код	Назва	Застосування
E401	Альгінат натрію	За технологічною необхідністю, в тому числі джем, желе, мармелад, горіхове пюре
E406	Агар	За технологічною необхідністю
E407	Карагенан і його натрієва, калієва кислоти	Сухе молоко, сир, десерти, желе, мармелад,соуси, молочні
E410	Камедь ріжкового дерева	За технологічною необхідністю, в тому числі джем, желе, мармелад, горіхове пюре
E412	Гуарова камідь	За технологічною необхідністю
E414	Гуміарабік
E415	Ксантанова камедь
E420	Сорбіт (сорбітол)	Замінник цукру для хворих на діабет.
E422	Гліцерин	За технологічною необхідністю



Емульгатори, стабілізатори, розпушувачі

Подобные документы

• Пищевые добавки

  Общие сведения о пищевых добавках. Классификация веществ, добавляемых к продуктам. Технологические функции добавок. Причины их использования. Цифровая кодификация пищевых добавок. Генетически модифицированные источники. Биологически активные добавки.
  
  реферат [37,4 K], добавлен 05.06.2008
  

• Влияние дисперсности алюминия и каталитических добавок на характеристики горения систем на основе активного горючего-связующего

  Свойства металлического горючего. Основные методики теоретического и экспериментального исследования системы Al–активное горючее-связующее – каталитические добавки. Способ определения энергии активации, стационарной скорости горения и предэкспонента.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 19.08.2010
  

• Хімія та їжа

  Загальна характеристика білків, жирів та вуглеводів як компонентів їжі. Розгляд ролі даних речовин для енергетичних, пластичних, будівельних функцій організму. Значення вітамінів, води і мінеральних речовин для здоров'я. Кодифікування харчових добавок.
  
  презентация [6,3 M], добавлен 10.01.2016
  

• Влияние добавок поверхностно-активных веществ на скорость твердения гипсового теста

  Схватывание и твердение различных модификаций гипса. Классификация и свойства добавок. Определение поверхностного натяжения. Определение пластической прочности. Рычажный пластометр Ребиндера. Влияние добавок на кинетику твердения гипсового теста.
  
  курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.02.2013
  

• Амінокислоти та їх похідні в складі харчових добавок

  Амінокислоти як безбарвні кристалічні речовини, деякі солодкуваті на присмак, дають солі з кислотами й основами: розгляд хімічних властивостей, знайомство з методами одержання. Характеристика окремих представників амінокислот та їх основних похідних.
  
  курсовая работа [724,5 K], добавлен 21.05.2019
  

• Биологически активные добавки

  Особенности применения и классификация биологически активных добавок: способствующие снижению аппетита, содержащие пищевые волокна, снижающие аппетит, обладающие тонизирующим действием, витаминно-минеральные комплексы, мочегонные и послабляющие БАДы.
  
  реферат [1,3 M], добавлен 11.10.2011
  

• Синергизм пищевых добавок

  Явление синергизма: примеры из повседневной жизни и истории. Синергизм компонентов пищевых систем. Использование пищевых добавок, обладающих гелеобразующими свойствами. Основные группы гидроколлоидов. Общие сведения о пектинах и альгинате натрия.
  
  реферат [31,2 K], добавлен 27.12.2010
  

• Экспериментальные исследования содержания вредных пищевых добавок в безалкогольных напитках

  Анализ некоторых видов безалкогольных напитков в торговой сети г. Олонец. Пути и методы экспериментального исследования содержания вредных пищевых добавок в них. Маркировка, состав пищевых красителей, их допустимое содержание и рекомендации ОЗПП.
  
  творческая работа [1,1 M], добавлен 10.05.2009
  

• Вітаміноподібні сполуки

  Біологічно активні вітаміноподібні сполуки. Структурні компоненти вітамінів. Здатність синтезуватися у тканинах. Інозитол. Карнітин. Ліпоєва кислота. Параамінобензойна кислота. Біофлавоноїди. Пангамова кислота. Оротова кислота. Убіхінон. Вітамін U.
  
  реферат [389,0 K], добавлен 04.12.2008
  

• Азотная кислота

  Азотная кислота – одна из важнейших минеральных кислот. По объему производства в химической промышленности занимает 2 место после серной кислоты. Азотная кислота широко применяется для производства продуктов для промышленности и сельского хозяйства.
  
  курсовая работа [122,5 K], добавлен 04.01.2009
  

• Азотная кислота

  Структура азотной кислоты. Безводная азотная кислота. Дымящая азотная кислота. Строение кислоты с МВС. Нитроний-ион. Соли нитрония. С метода молекулярных орбиталей нитрония-иона.
  
  курсовая работа [46,2 K], добавлен 02.07.2002
  

• Бензойная кислота

  Бензойная кислота C6H5СООН — простейшая одноосновная карбоновая кислота ароматического ряда: история; физические свойства и способы получения; лабораторный синтез; применение в калориметрии, в пищевой промышленности, медицине; воздействие на здоровье.
  
  презентация [476,8 K], добавлен 25.06.2012
  

• Фолиевая кислота

  Знакомство со структурной формулой фолиевой кислоты, история появления водорастворимого витамина, биологическое значение. Основные причины появления гиповитаминоза. Фолиевая кислота как дрожжевой экстракт, помогающий вылечить анемию у беременных женщин.
  
  презентация [1,9 M], добавлен 15.09.2014
  

• Получение азотной кислоты

  Азотная кислота – одна из важнейших минеральных кислот. По объему производства в химической промышленности занимает 2 место после серной. Азотная кислота применяется для производства многих продуктов, используемых в промышленности и сельском хозяйстве.
  
  курсовая работа [85,8 K], добавлен 04.01.2009
  

• Оротовая кислота

  Оротовая кислота как витаминоподобное вещество, влияющее на обмен веществ и стимулирующее рост живых организмов. Химическая структура. Конденсация ацетоуксусного эфира с мочевиной. Влияние оротовой кислоты на белковый обмен. Применение кислоты в медицине.
  
  презентация [224,7 K], добавлен 10.12.2015
  

• Нуклеиновая кислота

  Понятие и общая характеристика нуклеиновой кислоты как высокомолекулярного органического соединения, биополимера (полинуклеотида), образованного остатками нуклеотидов. Ее физические и химические свойства, история исследования и способы получения.
  
  презентация [1,5 M], добавлен 27.04.2015
  

• Физико-химические свойства безводной азотной кислоты

  Чистая безводная азотная кислота - одноосновная кислота, существующая в трех агрегатных состояниях. Плотность, вязкость, температура кипения и стандартные термодинамические константы чистой безводной азотной кислоты, ее отличие от надазотной кислоты.
  
  реферат [748,5 K], добавлен 24.01.2011
  

• Принципи одержання та використання алкінів

  Номенклатура, електронна будова, ізомерія, фізичні, хімічні й кислотні властивості, особливості одержання і використання алкінів. Поняття та сутність реакцій олігомеризації та ізомеризації. Специфіка одержання ненасичених карбонових кислот та їх похідних.
  
  реферат [45,5 K], добавлен 19.11.2009
  

• Альгиновая кислота и ее соли

  Понятие и общая характеристика альгиновой кислоты, ее главные физические и химические свойства, происхождение и распространение в природе. Поведение в водных системах и применение в пищевых продуктах. Влияние данного соединения на иммунитет человека.
  
  реферат [14,5 K], добавлен 10.05.2015
  

• Исследование совместной экстракции кислот в расслаивающихся системах ДАА–бензойная кислота–хлороводородная кислота–вода

  Экстракция кислот реагентами группы диантипирилметана в органические растворители; свойства реагентов; закономерности экстракции минеральных и органических кислот. Исследование совместной экстракции хлороводородной и бензойной кислот диантипирилалканами.
  
  дипломная работа [619,4 K], добавлен 13.05.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам

E-код	Назва	Застосування
E440	Пектини	За технологічною необхідністю
E441	Желатин	Консерви м'ясні, рибні, заливні, желе
E442	Фосфатиду амонійні солі	Кондвироби наоснові шоколаду і какао, непрозорі напої
E445	Гліцеринові ефіри із деревної смоли
E450	Пірофосфати	Десерти, морозиво, соуси, ковбасні вироби
E451	Трифосфати пентанатрію, пентакалію	Супи, бульйони, сидр, трав'яні настої, чай,шоколад і солодові молочні напої, алкогольні напої (крім вина і пива), вівсяні пластівці, ковбасні вироби
E452	Поліфосфати натрію, калію, натрію-кальцію, кальцію, амонію
E460	Целюлоза	За технологічною необхідністю
E461	Метилцелюлоза	Делікатесні хлібобулочні вироби, морозиво, десерти, супи, бульйони, соуси, лікери, дієтичні продукти
E466	Карбоксиметилцелюлоза, натрієва сіль
E470	Жирних кислот солі амонію, кальцію, натрію, калію, магнію	За технологічною необхідністю
E471	Моно- і дигліцериди жирних кислот
E472 a	Ефіри гліцерину, оцтової та жирних кислот
E472 b	Ефіри гліцерину, молочної та жирних кислот
E472 c	Ефіри гліцерину, лимонної та жирних кислот
E500	Карбонати натрію	За технологічною необхідністю, в тому числі какао та шоколадні продукти
E551	Діоксид кремнію аморфний	Освітлення соків, сиропів, солезамінник, жувальна гумка