Хімія як наука

Назви комплексних сполук складаються з грецького числівника, яким позначають число лігандів; назви лігандів аніони називають, додаючи до їхньої латинської назви закінчення “о”, в абетковому порядку); потім нейтральні ліганди (вода - аква); назви іона - комплексоутворювача, використовуючи корінь його латинської назви і закінчення “-ат”; після чого римськими цифрами зазначають ступінь окиснення іона - комплексоутворювача. Після позначення складу внутрішньої сфери комплексної сполуки називають катіони зовнішньої сфери.

Наприклад:

- гексаціаноферат(Ш) калію

- тетранітродіамінкобальтат(Ш) калію

- гідроксид тетраамінкупруму(П)

Комплексні сполуки в розчині дисоціюють на комплексний іон та зовнішню сферу:

Ця дисоціація називається первинною. Оборотний розпад внутрішньої сфери комплексної сполуки називається вторинною дисоціацією:



Константа дисоціації комплексного іону називається константою нестійкості:

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Утворення сполуки з комплексним катіоном.

У пробірку з розчином сульфату нікелю (П) додати розчин їдкого натру . Відфільтрувати осад і додати до нього по краплях 25% розчин аміаку до розчинення дигідроксиду нікелю внаслідок утворення комплексної основи. Порівняти колір іонів у вихідному розчині сульфату нікелю з кольором одержаного розчину.

Дослід 2. Утворення сполуки, що містить комплексний катіон та комплексний аніон.

Помістити в пробірку 1 мл розчину гексаціано(II)ферату калію та 2 мл розчину сульфату нікелю до отримання осаду гексаціано(II)ферату нікелю. Додати по краплях 25% розчин аміаку до повного розчинення осаду. Через 1-2 хвилини з одержаного розчину починають випадати блідо-лілові кристали солі .

Дослід 3. Руйнування комплексу при осаджуванні комплексо-утворювача.

Одержати в пробірці комплексну сполуку міді, додавши до 2 мл розчину сульфату міді 2 н розчин аміаку (по краплях) до розчинення утвореного осаду сульфату гідроксоміді

Потім до одержаного розчину додати 2-3 мл розчину сульфату амонію. Яка речовина випадає в осад?

Оформлення результатів роботи

Дослід 1. Написати рівняння реакції одержання комплексної сполуки та її координаційну формулу, зважаючи на те, що координаційне число нікелю 6. Вказати, яка основа є більш сильним електролітом: дигідроксид нікелю чи відповідна комплексна основа.

Дослід 2. Написати рівняння відповідних реакцій.

Дослід 3. Написати рівняння реакцій, враховуючи, що координаційне число міді дорівнює 4. Скласти рівняння дисоціації комплексної солі міді та її комплексного іона.

Питання для самоперевірки

1. Описати зовнішні ознаки комплексоутворення.

2.Написати вираз константи нестійкості комплексної сполуки .

3. Написати хімічні формули таких комплексних сполук: дихлоротетраамін кобальту (III), гексаціанокобальтат(III) натрію, гексафтороферат(III) калію.

Лабораторна робота № 17. Корозія металів

Мета роботи - ознайомлення з корозією металів і засобами захисту від неї.

Загальні вказівки

Необхідно чітко уявляти, що корозія металів є гетерогенним процесом, в якому хімічні та електрохімічні процеси відбуваються на межі поділу двох фаз - метал і зовнішнє середовище, причому метал переходить в іонний (окиснений) стан.

Особливу увагу необхідно звернути на електрохімічну корозію, яка відбувається в середовищі електроліту і супроводжується виникненням у системі електричного струму.

Дуже важливо зрозуміти, що при електрохімічній корозії руйнування металу відбувається внаслідок роботи багатьох мікрогальванічних елементів - гальванопар, які утворюються через різницю потенціалів на різних ділянках поверхні металу. Причиною різниці потенціалів можуть бути контакт двох різних металів, наявність домішок у металі, структурна неоднорідність металу та ін. При цьому треба пам'ятати, що анодними є ділянки металу, які мають менше значення електродного потенціалу. На анодних ділянках метал окиснюється, іони металу переходять у розчин і гідратуються, звільняючи зайві електрони, які, залишившись на металі, рухаються до катодної ділянки. На катодних ділянках поверхні металу зайві електрони поглинаються окисником.

Залежно від реакції середовища окисниками при корозії можуть бути іони водню електроліту або розчинений в електроліті кисень повітря. Для прикладу розглянемо корозію заліза, яке має домішки міді, у кислому середовищі (рис.6)

Рис. 6. Схема електрохімічної корозії заліза при рН < 7

У результаті залізо руйнується в місці контакту, а на міді виділяється водень.

У нейтральному й лужному середовищах () процес корозії виражається рівняннями:

(на аноді)

(на катоді)

(у розчині)

Під впливом кисню повітря окиснення відбувається далі за рівнянням реакції:

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Вплив контакту металів на розчинення їх у кислотах.

1. Налити в пробірку 5-6 мл 10% розчину сірчаної кислоти, вкинути туди шматочок гранульованого цинку (чистого). Відзначити, як швидко відбувається взаємодія цинку з кислотою (за швидкістю виділення бульбашок водню). Занурити в розчин мідну дротинку, доторкнутися нею до цинку. Спостерігати, як змінюється швидкість виділення водню. На якому з металів у даному випадку виділяється водень?

Дослід 2. Електрохімічна корозія оцинкованого і лудженого заліза.

1. Попередні випробування на іон .

У результаті електрохімічної корозії заліза в розчин переходять іони , які можна виявити за допомогою гексаціаноферату(III) калію , який утворює з цими іонами комплексну сполуку інтенсивно синього кольору під назвою “турнбулева синь”. Поява цього кольору свідчить про наявність іонів заліза у розчині і, отже, про корозію заліза.

Налити в пробірку декілька мл розведеного розчину і додати декілька крапель розчину гексаціаноферату(III) калію. Спостерігати забарвлення розчину в синій колір.

2. У дві пробірки налити по 2-3 мл розбавленої сірчаної кислоти і додати по 2-3 краплі гексаціаноферату(III) калію. Узяти дві залізні канцелярські скріпки, затиснути в одну з них шматочок цинку, в іншу - олова і занурити в приготовлені пробірки. Через 5 хвилин відзначити змінення кольору розчину.

Дослід 3. Гальмування корозії за допомогою інгібіторів.

У дві пробірки налити по 2-3 мл 1 н розчину соляної кислоти і внести по шматочку цинку. Коли виділення водню стане досить інтенсивним (якщо реакція проходить повільно, підігріти пробірки) додати в одну з них на кінці шпателя уротропін. Як змінилась інтенсивність виділення водню?

Оформлення результатів роботи

Дослід 1. Скласти рівняння реакції взаємодії цинку з розчином сірчаної кислоти в молекулярній та іонній формі, скласти схему гальванопари цинк - мідь в сірчаній кислоті, яка утворюється при їхньому контакті, вказати катод та анод і написати рівняння реакцій, які відображають суть катодного й анодного процесів. Зробити висновок щодо впливу на швидкість корозії цинку його контакту з міддю.

Дослід 2. Скласти схеми електрохімічної корозії лудженого і оцинкованого заліза. Зробити висновок про те, де проходить швидше корозія заліза. Чому? У якому випадку при руйнуванні захисного покриття (цинку або олова) корозія заліза буде проходити швидше?

Дослід 3. Зробити висновок щодо впливу уротропіну на швидкість корозії цинку.

Питання для самоперевірки

1. Що таке корозія металів?

2. Які існують основні типи корозії?

3. Як впливає на швидкість корозії цинку його контакт з міддю?

4. У чому полягає механізм електрохімічної корозії?

5. Що буде відбуватися при пошкодженні захисного покриття олова на залізному виробі, якщо виріб знаходиться у воді? Скласти рівняння катодного та анодного процесів.

При контакті з яким з двох металів - міддю чи свинцем - залізо буде руйнуватися швидше? Чому?

Лабораторна робота № 18. Визначення карбонатної твердості води

Мета роботи - освоєння методики визначення тимчасової твердості води.

Загальні вказівки

Починаючи виконувати роботу, необхідно знати, що однією з найважливіших характеристик природних вод є їхня твердість, яка обумовлена вмістом у них іонів і .

Залежно від того, до складу яких солей входять іони і , розрізняють твердість карбонатну або тимчасову ( і ) і некарбонатну або постійну (). Вимірюють твердість води кількістю мілімоль еквівалентів (ммоль е) катіонів і або відповідних солей в 1 л води.

При розрахунках, пов'язаних з твердістю води, необхідно враховувати, що

і

(г/моль)

(г/моль)

Визначення тимчасової твердості води зводиться до визначення концентрації гідрокарбонат-іонів і тим самим до еквівалентної цим іонам концентрації іонів твердості і .

Необхідно враховувати, що аніон у воді гідролізує, в результаті чого вода має лужне середовище:

або в молекулярному вигляді:

(1)

Саме тому карбонатну твердість визначають методом титрування проби води соляною кислотою в присутності індикатора метилоранжу до переходу жовтого кольору індикатора (характерного для лужного середовища) в рожевий.

При титруванні такої води розчином соляної кислоти відбувається реакція нейтралізації:



або

(2)

Склавши рівняння 1 і 2, одержимо рівняння реакції, яка відбувається при визначенні тимчасової твердості води за допомогою розчину соляної кислоти:

Порядок виконання роботи

У конічну колбу за допомогою циліндра відміряти 100 мл води, що досліджується, додати 1-2 краплі метилоранжу. Приготовану пробу відтитрувати 0,1н розчином соляної кислоти до переходу жовтого кольору індикатора в рожевий. Визначити об'єм кислоти, який пішов на титрування. Титрування повторити три рази (результати титрування не повинні розбігатися більш як на 0,1 мл). Знайти середнє значення об'єму розчину кислоти, яка пішла на титрування води.

Оформлення результатів роботи

Результати титрування записати в таблицю:

Номер проби	Об'єм води, мл	Об'єм кислоти, мл	Нормальність кислоти

Розрахувати твердість води () за формулою:

,

де - середній об'єм розчину соляної кислоти, який пішов на титрування, мл;

- нормальність розчину соляної кислоти, моль/л;

- об'єм води, який взяли для титрування.

Питання для самоперевірки

1. Наявність яких сполук обумовлює твердість води?

2. Які солі обумовлюють карбонатну, а які некарбонатну твердість води?

3. У яких одиницях вимірюється твердість води?

4. У чому полягає метод визначення карбонатної твердості води?

5. Чому вода, що містить солі карбонатної твердості, має лужне середовище?

6. Якими засобами можна усунути твердість води?

Лабораторна робота № 19. Визначення агресивного діоксиду вуглецю

Мета роботи - визначення кількості вільного і зв'язаного діоксиду вуглецю в пробах води і розрахування (на основі одержаних результатів) кількості агресивного діоксиду вуглецю у воді.

Загальні вказівки

Треба знати, що діоксид вуглецю, звичайно, присутній в усіх природних водах у двох формах: вільний діоксид вуглецю розчинений у воді і зв'язаний (діоксид вуглецю, який входить до складу гідрокарбонат-іонів і карбонат-іонів ).

Саме наявність діоксиду вуглецю у воді в основному зумовлює корозійні властивості води по відношенню до вапнякових і бетонних споруд. Між різними формами вугільної кислоти у водних розчинах існує динамічна карбонатна рівновага:

Оскільки дисоціація вугільної кислоти за другим ступенем незначна, то основна карбонатна рівновага природних вод є системою з вільної кислоти і гідрокарбонат-іонів:

Необхідно звернути увагу на той факт, що практично нерозчинний у воді карбонат кальцію може взаємодіяти з розчиненим у воді діоксидом вуглецю , перетворюючись у добре розчинний гідрокарбонат кальцію , і тим самим спричиняти вуглекислотну корозію бетонних і вапнякових споруд:

.

тв. речов. розчин

Константа цієї рівноваги має вигляд:

Враховуючи сталість концентрацій і вона перетворюється у константу карбонатної рівноваги:

Та частина вільного діоксиду вуглецю, яка входить у вираз константи карбонатної рівноваги і підтримує рівновагу між карбонатами та гідрокарбонатами, безпечна для будівельних споруд і називається рівноважним або інактивним діоксидом вуглецю. Вуглекислотну корозію будівельних споруд викликає надлишок вільного діоксиду вуглецю над рівноважним (так званий агресивний діоксид вуглецю), який за величиною дорівнює різниці між вільним діоксидом вуглецю, що знаходиться у воді, та рівноважним діоксидом вуглецю.

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Визначення вільного діоксиду вуглецю.

Відібрати піпеткою 100 мл води і перенести в конічну колбу, додати 2-3 краплі фенолфталеїну та відтитрувати 0,1 н розчином їдкого натру при постійному перемішуванні до появи блідо-рожевого забарвлення, яке не зникає на протязі 1 хв. Визначити об'єм лугу, витраченого на титрування. Титрування повторити тричі.

Дослід 2. Визначення зв'язаного діоксиду вуглецю.

Відібрати піпеткою 100 мл води і перенести в конічну колбу. Додати 2-3 краплі метилоранжу і відтитрувати 0,1 н розчином соляної кислоти при постійному перемішуванні до переходу блідо-жовтого забарвлення в блідо-рожеве. Визначити об'єм кислоти, витраченої на титрування. Титрування повторити тричі.

Оформлення результатів роботи

Дослід 1. Результати, одержані при титруванні, записати в таблицю:

Номер проби	Об'єм води, мл	Об'єм , мл	Нормальність



Знайти середнє значення об'єму розчину лугу, витраченого на титрування.

Написати рівняння реакції, що відбувається при титруванні розчином лугу води, яка вміщує вільний діоксид вуглецю. Масу вільного діоксиду вуглецю (мг/л) розрахувати за формулою:

де - об'єм води, який взяли для титрування, мл;

- середній об'єм лугу, витраченого на титрування, мл;

- нормальність розчину лугу, моль/л;

44 - молярна маса еквівалента вільного діоксиду вуглецю в реакції утворення кислої солі, г/моль.

Дослід 2. Результати, одержані при титруванні, записати в таблицю:

Номер проби	Об'єм води, мл	Об'єм , мл	Нормальність

Знайти середнє значення об'єму кислоти, витраченої на титрування. Написати рівняння реакції, яка відбувається при титруванні води, в якій містяться гідрокарбонат-іони, розчином соляної кислоти.

Масу зв'язаного діоксиду вуглецю (мг/л) розрахувати за формулою:

,

де - об'єм води, який взяли для титрування, мл;

- середній об'єм кислоти, який пішов на титрування, мл;

- нормальність кислоти, моль/л;

44 - молярна маса еквівалента зв'язаного діоксиду вуглецю в даній реакції, г/моль.

Кількість агресивного діоксиду вуглецю розрахувати на основі результатів визначення кількості вільного і зв'язаного діоксиду вуглецю, використовуючи таблицю Леманна і Реуса.

Знайти величину А за формулою:

У таблиці Леманна і Реуса за величиною А знайти відповідну їй величину Б і далі з формули:

знайти кількість агресивного діоксиду вуглецю (мг/л).

Питання для самоперевірки

1. У яких формах присутній в природних водах діоксид вуглецю?

2. Що таке карбонатна рівновага?

3. Який діоксид вуглецю називається рівноважним, а який агресивним?

4. Який діоксид вуглецю спричиняє вуглекислотну корозію бетону?

У чому полягає метод визначення агресивного діоксиду вуглецю?



Лабораторна робота № 20. Визначення процентного вмісту оксидів кальцію та магнію у вапні

Мета роботи - освоєння стандартного методу визначення у будівельному вапні.

Загальні вказівки

Одним з показників якості вапна є вміст у ньому і . Як відомо, будівельне вапно одержують випалом вапняку (900 ⁰С):

У вапні можуть знаходитися сторонні домішки, які потрапляють у нього з вапняку. Крім того, при тривалому перебуванні на повітрі вапно частково може перетворюватися в що також знижує його якість. Оскільки в процесі гасіння і твердіння вапна беруть участь тільки і :

(гасіння),

(твердіння),

то чим більший вміст і у вапні, тим вища його якість.

Порядок виконання роботи

Висипати наважку негашеного вапна в конічну колбу, додати туди 100 мл дистильованої води і 2-3 краплі розчину фенолфталеїну. Розчин відтитрувати 1н розчином соляної кислоти до зникнення рожевого забарвлення. Записати об'єм кислоти, витраченої на титрування.

Оформлення результатів роботи

Обчислити процентний вміст у вапні за формулою:

,

де - об'єм розчину , мл;

- нормальність , моль/л;

0,028 - 1 ммоль екв ;

- наважка вапна, г.

Питання для самоперевірки

1. Чому процентний вміст в негашеному вапні визначає його якість?

2. Яка реакція відбувається при титруванні вапна соляною кислотою?

3. Обчислити процентній вміст в негашеному вапні, якщо на титрування 0,7 г вапна було витрачено 14 мл 0,9 н розчину соляної кислоти.

Лабораторна робота № 21. Кремній та його сполуки

Мета роботи - ознайомлення з хімічними властивостями деяких сполук кремнію.

Загальні вказівки

Оксид кремнію (IV) є кислотним. Йому відповідають кремнієві кислоти загальної формули . Найпростіші кислоти (коли ) називаються монокремнієвими: метакремнієва і ортокремнієва Коли кислоти називаються полікремнієвими.

Оскільки у воді за звичайних умов практично не розчиняється і хімічно з нею не взаємодіє, кремнієві кислоти одержують непрямим шляхом. Наприклад, метакремнієву кислоту одержують дією іншої кислоти на її солі:

Монокремнієві кислоти - слабкі малостійкі сполуки, вони легко переходять у полікремнієві. Усі кремнієві кислоти важко розчинні у воді, вони легко утворюють колоїдні розчини (золі), які самочинно переходять у в'язку драглеподібну масу - гель кремнієвої кислоти. Свіжоодержана кремнієва кислота має вигляд драглистого осаду.

У воді розчиняються лише силікати лужних металів. Розчини силікатів натрію та калію називають рідким склом.

Оскільки кремнієва кислота є надзвичайно слабкою, то її розчинні солі гідролізуються, а тому “рідке скло” має лужне середовище. З тієї ж причини кремнієва кислота легко витісняється з розчинів своїх солей іншими кислотами:

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Одержання золю і гелю кремнієвої кислоти.

Налити в пробірку 2-4 мл 10-процентного розчину , додати 1-2 краплі фенолфталеїну і обережно прилити при розмішуванні скляною паличкою розчин силікату натрію. Спостерігати утворення золю кремнієвої кислоти. При подальшому приливанні силікату натрію золь переходить у гель, надлишок забарвлює вміст пробірки в малиновий колір. Чому?

Дослід 2. Витіснення кремнієвої кислоти з її солі.

Налити в пробірку 4-5 мл силікату натрію і пропустити крізь нього вуглекислий газ із апарата Кіппа. Спостерігати зміни, що відбуваються.

Дослід 3. Одержання нерозчинних силікатів.

У пробірку налити 2 мл силікату натрію і додати приблизно 1 мл розчину сульфату міді (II). Повторити те ж саме з розчинами солей нікелю, кобальту, цинку та заліза. Що спостерігається?

Дослід 4. Гідроліз силікатів.

1. У пробірку покласти 1-1,5 г сухого товченого звичайного скла, додати 4-5 мл води, 2-3 краплі фенолфталеїну. Що відбувається?

2. Насипати в пробірку невелику кількість портландцементу і долити до половини її об'єму дистильованої води. Енергійно струхнути вміст пробірки. Дати відстоятись суспензії. Злити розчин у пробірку і додати декілька крапель фенолфталеїну. Що спостерігається?

Оформлення результатів роботи

Дослід 1. Написати рівняння реакції утворення кремнієвої кислоти. Скласти схему будови міцели золю кремнієвої кислоти.

Дослід 2,3,4. Написати рівняння відповідних реакцій.

Питання для самоперевірки

1. У вигляді яких речовин зустрічається кремній у природі?

2. Написати рівняння реакцій взаємодії діоксиду кремнію з гідроксидом натрію, карбонатом натрію.

Що відбувається з розчинними силікатами у водному розчині?

Як одержати золь кремнієвої кислоти?

Таблиці варіантів контрольних завдань



Спеціальність 7.092101 “Промислове і цивільне будівництво”

Номер варіанта	Номера контрольних завдань	Номера завдань
1	2	3
01.	I	1, 41, 81, 101, 181, 201, 261, 321, 341, 401, 421, 441
	II	461, 501, 521, 541, 561, 601, 661, 701, 721
02.	I	2, 42. 82, 102, 182, 202, 262, 322, 342, 402, 422, 442
	II	462, 502, 522, 542, 562, 602, 662, 702, 722
03.	I	3, 43, 83, 103, 183, 203, 263, 323, 343, 403, 423, 443
	II	463, 503, 523, 543, 563, 603, 663, 703, 723
04.	I	4, 44, 84, 104, 184, 204, 264, 324, 344, 404, 424, 444
	II	464, 504, 524, 544, 564, 604, 664, 704, 724
05.	I	5, 45, 85, 105, 185, 205, 265, 325, 345, 405, 425, 445
	II	465, 505, 525, 545, 565, 605, 665, 705, 725
06.	I	6, 46, 86, 106, 186, 206, 266, 326, 346, 406, 426, 446
	II	466, 506, 526, 546, 566, 606, 666, 706, 726
07.	I	7, 47, 87, 107, 187, 207, 267, 327, 347, 407, 427, 447
	II	467, 507, 527, 547, 567, 607, 667, 707, 727
08.	I	8, 48, 88, 108, 188, 208, 268, 328, 348, 408, 428, 448
	II	468, 508, 528, 548, 568, 608, 668, 708, 728
09.	I	9, 49, 89, 109, 189, 209, 269, 329, 349, 409, 429, 449
	II	469, 509, 529, 549, 569, 609,669, 709, 729
10.	I	10, 50, 90, 110, 190, 210, 270, 330, 350, 410, 430, 450
	II	470, 510, 530, 550, 570, 610, 670, 710, 730
11.	I	11, 51, 91, 111, 191, 211, 271, 331, 351, 411, 431, 451
	II	471, 511, 531, 551, 571, 611, 671, 711, 731
12.	I	12, 52, 92, 112, 192, 212, 272, 332, 352, 412, 432, 452
	II	472, 512, 532, 552, 572, 612, 672, 712, 732
13.	I	13, 53, 93, 113, 193, 213, 273, 333, 353, 413, 433, 453
	II	473, 513, 533, 553, 573, 613, 673, 713, 733
14.	I	14, 54, 94, 114, 194, 214, 274, 334, 354, 414, 434, 454
	II	474, 514, 534, 554, 574, 614, 674, 714, 734
15.	I	15, 55, 95, 115, 195, 215, 275, 335, 355, 415, 435, 455
	II	475, 515, 535, 555, 575, 615, 675, 715, 735
16.	I	16, 56, 96, 116, 196, 216, 276, 336, 356, 416, 436, 456
	II	476, 516, 536, 556, 576, 616, 676, 716, 736
17.	I	17, 57, 97, 117, 197, 217, 277, 337, 357, 417, 437, 457
	II	477, 517, 537, 557, 577, 617, 677, 717, 737
18.	I	18, 58, 98, 118, 198, 218, 278, 338, 358, 418, 438, 458
	II	478, 518, 538, 558, 578, 618, 678, 718, 738
19.	I	19, 59, 99, 119, 199, 219, 279, 339, 359, 419, 439, 459
	II	479, 519, 539, 559, 579, 619, 679, 719, 739
20.	I	20, 60, 100, 120, 200, 220, 280, 340, 360, 420, 440, 460
	II	480, 520, 540, 560, 580, 620, 680, 720, 740
21.	I	2, 61, 82, 121, 182, 221, 281, 322, 361, 402, 422, 442
	II	481, 501, 522, 543, 564, 621, 681, 702, 723
22.	I	3, 62, 83, 122, 183, 222, 282, 323, 362, 403, 423, 443
	II	482, 502, 523, 544, 565, 622, 682, 703, 724
23.	I	4, 63, 84, 123, 184, 223, 283, 324, 363, 404, 424, 444
	II	483, 503, 524, 545, 566, 623, 683, 704, 725
24.	I	5, 64, 85, 124, 185, 224, 284, 325, 364, 405, 425, 445
	II	484, 504, 525, 545, 567, 624, 684, 705, 726
25.	I	6, 65, 86, 125, 186, 225, 285, 326, 365, 401, 422, 443
	II	485, 505, 526, 546, 568, 625, 685, 701, 722
26.	I	7, 66, 87, 126, 187, 226, 286, 327, 366, 402, 423, 444
	II	486, 506, 527, 547, 569, 626, 686, 720, 721
27.	I	8, 67, 88, 127, 188, 227, 287, 328, 367, 403, 424, 445
	II	487, 507, 528, 548, 570, 627, 687, 706, 727
28	I	9, 68, 89, 128, 189, 228, 288, 329, 368, 404, 425, 446
	II	488, 508, 529, 549, 571, 628, 688, 707, 728
29.	I	10, 69, 90, 129, 190, 229, 289, 330, 369, 405, 426, 447
	II	489, 509, 530, 549, 572, 629, 689, 708, 729
30.	I	11, 70, 91, 130, 191, 230, 290, 331, 370, 406, 427, 448
	II	490, 510, 531, 552, 573, 630, 690, 709, 730
31.	I	12, 71, 92, 131, 192, 231, 291, 332, 371, 407, 428, 449
	II	491, 511, 532, 553, 574, 631, 691, 710, 731
32.	I	13, 72, 93, 132, 193, 232, 292, 333, 372, 408, 429, 450
	II	492, 512, 533, 554, 575, 632, 692, 711, 732
33.	I	14, 73, 94, 133, 194, 233, 293,334, 373, 409, 430, 451
	II	493, 513, 534, 555, 576, 633, 693, 712, 733
34.	I	15, 74, 95, 134, 195, 234, 294, 335, 374, 410, 431, 452
	II	494, 514, 535, 556, 577, 634, 694, 713, 734
35.	I	16, 75, 96, 135, 196, 235, 295, 336, 375, 411, 432, 453
	II	495, 515, 536, 557, 578, 635, 695, 714, 735
36.	I	17, 76, 97, 136, 197, 236, 296, 337, 376, 412, 433, 454
	II	496, 516, 537, 558, 579, 636, 696, 715, 736
37.	I	18, 77, 98, 137, 198, 237, 297, 338, 377, 413, 434, 455
	II	497, 517, 538, 559, 580, 637, 697, 716, 737
38.	I	19, 78, 99, 138, 200, 238, 298, 339, 378, 414, 435, 456
	II	498, 518, 539, 560, 561, 638, 698, 717, 738
39.	I	20, 79, 100, 139, 183, 239, 299, 340, 379, 415, 436, 457
	II	499, 519, 540, 541, 562, 639, 699, 718, 739
40.	I	1, 80, 99, 140, 184, 240, 300, 340, 380, 416, 437, 458
	II	500, 520, 522, 543, 563, 640, 700, 719, 740
41.	I	2, 43, 98, 141, 185, 241, 301, 321, 341, 417, 438, 459
	II	462, 501, 540, 559, 578, 641, 662, 720, 739
42.	I	3, 44, 97, 142, 186, 242, 302, 322, 342, 418, 439, 460
	II	463, 502, 521, 560, 579, 642, 663, 701, 740
43.	I	4, 45, 96, 143, 187, 243, 303, 323, 343, 419, 440, 441
	II	464, 503, 522, 541, 580, 643, 664, 702, 721
44.	I	5, 46, 95, 144, 188, 244, 304, 324, 344, 401, 440, 460
	II	465, 504, 523, 542, 561, 644, 665, 703, 722
45.	I	6, 47, 94, 145, 189, 245, 305, 325, 345, 402, 421, 460
	II	466, 505, 524, 543, 562, 645, 666, 704, 723
46.	I	7, 48, 93, 146, 190, 246, 306, 326, 346, 403, 422, 441
	II	467, 506, 525, 544, 563, 646, 667, 705, 724
47.	I	8, 49, 92, 147, 191, 247, 307, 327, 347, 404, 423, 442
	II	468, 507, 526, 544, 564, 647, 668, 706, 725
48.	I	9, 50, 91, 148, 192, 248, 308, 328, 348, 405, 424, 443
	II	469, 508, 527, 545, 565, 648, 669, 707, 726
49.	I	10, 51, 90, 149, 193, 249, 309, 329, 349, 406, 425, 444
	II	470, 509, 528, 547, 566, 649, 670, 708, 727
50.	I	11, 52, 83, 150, 194, 250, 310, 330, 350, 407, 426, 445
	II	471, 510, 529, 548, 567, 650, 671, 709, 728
51.	I	12, 53, 88, 151, 195, 251, 311, 331, 351, 408, 427, 446
	II	472, 511, 530, 549, 568, 651, 672, 710, 729
52.	I	13, 54, 87, 152, 196, 252, 312, 332, 352, 409, 428, 447
	II	473, 512, 531, 550, 569, 652, 673, 711, 730
53.	I	14, 55, 86, 153, 197, 253, 313, 333, 353, 410, 429, 448
	II	474, 513, 532, 550, 570, 653, 674, 712, 731
54.	I	15, 56, 85, 154, 198, 254, 314, 334, 354, 411, 430, 449
	II	475, 514, 533, 551, 571, 654, 675, 713, 732
55.	I	16, 57, 84, 155, 199, 255, 315, 335, 355, 412, 431, 450
	II	476, 515, 534, 552, 572, 655, 676, 714, 733
56.	I	17, 58, 83, 156, 200, 256, 316, 336, 356, 413, 432, 451
	II	477, 516, 535, 553, 573, 656, 677, 715, 734
57.	I	18, 59, 82, 157, 199, 257, 317, 337, 357, 414, 433, 452
	II	478, 517, 536, 554, 574, 657, 678, 716, 735
58.	I	19, 60, 81, 158, 198, 258, 318, 338, 358, 415, 434, 453
	II	479, 518, 537, 555, 575, 658, 679, 717, 736
59.	I	20, 61, 82, 159, 197, 259, 319, 339, 359, 416, 435, 454
	II	480, 519, 538, 556, 576, 659, 680, 718, 737
60.	I	1, 62, 83, 160, 196, 260, 320, 340, 360, 417, 436, 455
	II	481, 520, 538, 557, 577, 660, 681, 719, 738
61.	I	2, 63, 84, 160, 195, 201, 261, 321, 361, 418, 437, 456
	II	482, 501, 540, 558, 578, 601, 682, 720, 739
62.	I	3, 64, 85, 159, 194, 202, 319, 322, 362, 419, 438, 457
	II	483, 502, 521, 559, 579, 602, 683, 701, 740
63.	I	4, 65, 86, 158, 193, 203, 318, 323, 363, 420, 439, 458
	II	484, 503, 523, 560, 580, 603, 684, 702, 739
64.	I	5, 66, 87, 157, 192, 204, 317, 324, 364, 401, 440, 459
	II	485, 504, 540, 541, 580, 604, 685, 703, 738
65.	I	6, 67, 88, 156, 191, 205, 316, 325, 365, 402, 421, 460
	II	486, 505, 539, 542, 579, 605, 686, 704, 737
66.	I	7, 68, 89, 155, 190, 206, 315, 326, 366, 403, 440, 441
	II	487, 506, 538, 543, 578, 606, 687, 705, 736
67.	I	8, 69, 90, 154, 189, 207, 314, 327, 367, 404, 439, 442
	II	488, 507, 537, 544, 577, 607, 688, 706, 735
68.	I	9, 70, 91, 153, 188, 208, 313, 328, 368, 405, 438, 443
	II	489, 508, 536, 545, 576, 608, 689, 707, 734
69.	I	10, 71, 92, 152, 187, 209, 312, 329, 369, 406, 437, 444
	II	490, 509, 535, 546, 575, 609, 690, 708, 733
70.	I	11, 72, 93, 151, 186, 210, 311, 330, 370, 407, 436, 445
	II	491, 510, 534, 547, 574, 610, 691, 709, 732
71.	I	12, 73, 94, 150, 185, 211, 310, 331, 371, 408, 435, 446
	II	492, 511, 533, 548, 573, 611, 692, 710, 731
72.	I	13, 74, 95, 149, 184, 212, 309, 332, 372, 409, 434, 447
	II	493, 511, 532, 549, 572, 612, 693, 711, 730
73.	I	14, 75, 96, 148, 183, 213, 308, 333, 373, 410, 433, 448
	II	494, 512, 531, 550, 571, 613, 694, 712, 729
74.	I	15, 76, 97, 147, 182, 214, 307, 334, 374, 411, 432, 449
	II	495, 513, 530, 551, 570, 614, 695, 713, 728
75.	I	16, 77, 98, 146, 181, 215, 306, 335, 375, 412, 431, 450
	II	496, 514, 529, 552, 569, 615, 696, 714, 727
76.	I	17, 78, 99, 145, 200, 216, 305, 336, 376, 413, 430, 451
	II	497, 515, 528, 553, 568, 616, 697, 715, 726
77.	I	18, 79, 100, 144, 199, 217, 304, 337, 377, 414, 429, 452
	II	498, 516, 527, 554, 567, 617, 698, 716, 725
78.	I	19, 80, 99, 143, 198, 218, 303, 338, 378, 415, 428, 453
	II	499, 517, 526, 555, 566, 618, 699, 717, 724
79.	I	20, 80, 98, 142, 197, 219, 302, 339, 379, 416, 427, 454
	II	500, 518, 525, 556, 565, 619, 700, 718, 723
80.	I	1, 42, 97, 141, 196, 220, 301, 340, 350, 417, 426, 455
	II	462, 519, 524, 557, 564, 620, 663, 719, 722
81	I	2, 44, 96, 140, 195, 221, 300, 321, 341, 418, 425, 456
	II	463, 520, 523, 558, 563, 621, 664, 720, 721
82.	I	3, 45, 95, 139, 194, 222, 299, 322, 342, 419, 424, 457
	II	464, 507, 528, 547, 568, 622, 665, 719, 722
83.	I	4, 46, 94, 138, 193, 223, 298, 323, 343, 420, 423, 458
	II	465, 501, 522, 541, 562, 623, 666, 718, 723
84.	I	5, 47, 93, 137, 192, 224, 297, 324, 344, 401, 422, 459
	II	466, 502, 523, 542, 563, 624, 667, 717, 724
85.	I	7, 49, 91, 136, 191, 225, 296, 325, 345, 402, 421, 460
	II	467, 503, 524, 543, 564, 625, 668, 716, 725
86.	I	6, 48, 92, 135, 190, 226, 295, 326, 346, 403, 422, 441
	II	468, 504, 525, 544, 565, 626, 669, 715, 726
87.	I	8, 50, 90, 134, 189, 227, 294, 327, 347, 404, 423, 442
	II	469, 505, 526, 545, 566, 627, 670, 714, 727
88.	I	9, 51, 89, 133, 187, 228, 293, 328, 348, 405, 424, 459
	II	470, 506, 527, 546, 567, 628, 671, 713, 728
89.	I	10, 52, 88, 132, 186, 229, 292, 329, 349, 406, 425, 458
	II	471, 508, 529, 548, 569, 629, 672, 712, 729
90.	I	11, 53, 87, 131, 185, 230, 290, 330, 350, 407, 424, 457
	II	472, 509, 530, 549, 570, 630, 673, 711, 730
91	I	12, 54, 86, 130, 184, 231, 291, 331, 351, 408, 423, 456
	II	473, 510, 531, 550, 571, 631, 674, 710, 731
92.	I	13, 55, 85, 129, 183, 232, 289, 332, 352, 409, 425, 455
	II	474, 511, 532, 551, 572, 632, 675, 709, 729
93.	I	14, 56, 84, 128, 182, 233, 288, 333, 353, 410, 426, 457
	II	475, 512, 533, 552, 573, 633, 676, 708, 732
94.	I	15, 57, 83, 127, 181, 234, 287, 334, 354, 411, 427, 458
	II	476, 513, 534, 553, 574, 634, 677, 707, 733
95.	I	16, 58, 82, 126, 182, 235, 286, 335, 355, 412, 428, 459
	II	477, 514, 535, 554, 575, 635, 678, 706, 734
96.	I	17, 59, 81, 125, 183, 236, 285, 336, 356, 413, 429, 460
	II	478, 515, 536, 555, 576, 636, 679, 705, 735
97.	I	18, 60, 82, 124, 184, 237, 284, 337, 357, 414, 430, 441
	II	479, 516, 537, 556, 577, 637, 680, 704, 736
98.	I	19, 61, 83, 123, 185, 238, 283, 338, 358, 415, 431, 442
	II	480, 517, 538, 557, 578, 638, 681, 703, 737
99.	I	20, 62, 83, 122, 186, 239, 282, 339, 359, 416, 432, 443
	II	481, 518, 539, 558, 579, 639, 682, 702, 738
100	I	1, 63, 85, 121, 187, 240, 280, 340, 360, 417, 433, 444
	II	482, 519, 540, 559, 580, 640, 683, 701, 739

Спеціальність 7.092108 “Теплогазопостачання і вентиляція”

Номер варіанта	Номера контрольних завдань	Номера завдань
1	2	3
01.	I	1, 21, 41, 81, 101, 121, 161, 181, 201, 261, 321, 341, 361, 401, 421, 441
	II	461, 501, 521, 541, 561, 621, 661
02.	I	2, 22,42, 82, 102, 122, 162, 182, 202, 262, 322, 342, 362, 402, 422, 442
	II	462, 502, 522, 542, 562, 622, 662
03.	I	3, 23, 43, 83, 103, 123, 163, 183, 203, 263, 323, 343, 363, 403, 423, 443
	II	463, 503, 523, 543, 563, 623, 663
04.	I	4, 24, 44, 84, 104, 124, 164, 184, 204, 264, 324, 344, 364, 404, 424, 444
	II	464, 504, 524, 544, 564, 624, 664
05.	I	5, 25, 45, 85, 105, 125, 165, 185, 205, 265, 325, 345, 365, 405, 425, 445
	II	465, 505, 525, 545, 565, 625, 665
06.	I	6, 26, 46, 86, 106, 126, 166, 186, 206, 266, 326, 346, 366, 406, 426, 446
	II	466, 506, 526, 546, 566, 626, 666
07.	I	7, 27, 47, 87, 107, 127, 167, 187, 207, 267, 327, 347, 367, 407, 427, 447
	II	467, 507, 527, 547, 567, 627, 667
08.	I	8, 28, 48, 88, 108, 128, 168, 188, 208, 268, 328, 348, 368, 408, 428, 448
	II	468, 508, 528, 548, 568, 628, 668
09.	I	9, 29, 49, 89, 109, 129, 169, 189, 209, 269, 329, 349, 369, 409, 429, 449
	II	469, 509, 529, 549, 569, 629, 669
10.	I	10, 30, 50, 90, 110, 130, 170, 190, 210, 230, 330, 350, 370, 410, 430, 450
	II	470, 510, 530, 550, 570, 630, 670
11.	I	11, 31, 51, 91, 111, 131, 171, 191, 211, 231, 331, 351, 371, 411, 431, 451
	II	471, 511, 531, 551, 571, 631, 671
12.	I	12, 32, 52, 92, 112, 132, 172, 192, 212, 232, 332, 352, 372, 412, 432, 452
	II	472, 512, 532, 552, 572, 632, 672
13.	I	13, 33, 53, 93, 113, 133, 173, 193, 213, 233, 333, 353, 373, 413, 433, 453
	II	473, 513, 533, 553, 573, 633, 673
14.	I	14, 34, 54, 94, 114, 134, 174, 194, 214, 234, 334, 354, 374, 414, 434, 454
	II	474, 514, 534, 554, 574, 634, 674
15.	I	15, 35, 55, 95, 115, 135, 175, 195, 215, 235, 335, 355, 375, 415, 435, 455
	II	475, 515, 535, 555, 575, 635, 675
16.	I	16, 36, 56, 96, 116, 136, 176, 196, 216, 236, 336, 356, 376, 416, 436, 456
	II	476, 516, 536, 556, 576, 636, 676
17.	I	17, 37, 57, 97, 117, 137, 177, 197, 217, 237, 337, 357, 377, 417, 437, 457
	II	477, 517, 537, 557, 577, 637, 677
18.	I	18, 38, 58, 98, 118, 138, 178, 198, 218, 238, 338, 358, 378, 418, 438, 458
	II	478, 518, 538, 558, 578, 638, 678
19.	I	19, 39, 59, 99, 119, 139, 179, 199, 219, 239, 339, 359, 379, 419, 439, 459
	II	479, 519, 539, 559, 579, 639, 679
20.	I	20, 40, 60, 100, 120, 140, 180, 200, 220, 280, 340, 360, 380, 420, 440, 460
	II	480, 520, 540, 560, 580, 640, 680
21.	I	1, 22, 61, 83, 104, 141, 165, 186, 221, 281, 327, 348, 369, 401, 421, 447
	II	481, 501, 521, 542, 563, 641, 681
22.	I	2, 23, 62, 84, 105, 142, 166, 187, 222, 282, 328, 349, 370, 402, 422, 448
	II	482, 502, 522, 543, 564, 642, 682
23.	I	3, 24, 63, 85, 106, 143, 167, 188, 223, 283, 329, 350, 371, 403, 423, 449
	II	483, 503, 523, 543, 565, 643, 683,
24.	I	4, 25, 64, 86, 107, 144, 168, 189, 224, 284, 330, 351, 372, 404, 424, 450
	II	484, 504, 524, 544, 566, 644, 684
25.	I	5, 26, 65, 87, 108, 145, 169, 190, 225, 285, 331, 352, 373, 405, 425, 451
	II	485, 505, 525, 545, 567, 645, 685
26.	I	6, 27, 66, 88, 109, 146, 170, 191, 226, 286, 332, 353, 374, 406, 426, 452
	II	486, 506, 526, 546, 568, 646, 686
27.	I	7, 28, 67, 89, 110, 147, 171, 192, 227, 287, 333, 354, 375, 407, 427, 453
	II	487, 507, 527, 547, 569, 647, 687
28	I	8, 29, 68, 90, 111, 148,172, 193, 228, 288, 334, 355, 376, 408, 428, 454
	II	488, 508, 528, 548, 570, 648, 688
29.	I	9, 30, 69, 91, 112,149, 173, 194, 229, 289, 335, 356, 377, 409, 429, 455<...

Подобные документы

• Неорганічна хімія

  Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
  
  учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012
  

• Неорганічні сполуки. Основні закони хімії та їх наслідки

  Класифікація неорганічних сполук. Типи хімічних зв’язків у комплексних сполуках, будова молекул. Характеристика елементів: хлор, бор, свинець. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквіваленту.
  
  контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.05.2010
  

• Аналітична хімія

  Предмет, задачі, значення і основні поняття аналітичної хімії. Система державної служби аналітичного контролю, його організація в державі. Способи визначення хімічного складу речовини. Класифікація методів аналізу. Напрями розвитку аналітичної хімії.
  
  реферат [19,8 K], добавлен 15.06.2009
  

• Реакційна здатність неорганічних сполук

  Характеристика схильності сполук до хімічних перетворень та залежність їх реакційної здатності від атомного складу й електронної будови речовини. Двоїста природа електрона, поняття квантових чисел, валентності, кінетики та енергетики хімічних реакцій.
  
  контрольная работа [32,1 K], добавлен 30.03.2011
  

• Хімія та методи дослідження сировини і матеріалів

  Основні положення атомно-молекулярного вчення. Періодичний закон і система хімічних елементів Менделєєва. Електронна теорія будови атомів. Характеристика ковалентного, водневого і металічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій і поняття електролізу.
  
  курс лекций [65,9 K], добавлен 21.12.2011
  

• Предмет біоорганічної хімії. Класифікація, номенклатура, електронні уявлення, будова та реакційна здатність органічних сполук

  Предмет біоорганічної хімії. Класифікація та номенклатура органічних сполук. Способи зображення органічних молекул. Хімічний зв'язок у біоорганічних молекулах. Електронні ефекти, взаємний вплив атомів в молекулі. Класифікація хімічних реакцій і реагентів.
  
  презентация [2,9 M], добавлен 19.10.2013
  

• Синтез та дослідження властивостей неорганічних сполук на основі LnBa2Cu3O7, LnxLa1-xBa2Cu3O7

  Методика синтезу полікристалічних високотемпературних надпровідників. Основні відомості з фізики рентгенівських променів та способи їх реєстрації. Синтез твердих розчинів LnBa2Cu3O7, їх структурно-графічні властивості і вміст рідкісноземельних елементів.
  
  дипломная работа [654,6 K], добавлен 27.02.2010
  

• Роль хімії в природі

  Хімічний зв’язок між природними ресурсами. Значення хімічних процесів у природі. Роль хімії у створенні нових матеріалів. Вивчення поняття синтетичної органічної та неорганічної речовини, хімічної реакції. Застосування хімії в усіх галузях промисловості.
  
  презентация [980,0 K], добавлен 13.12.2012
  

• Вирішення задач по аналітичній хімії

  Винаходження молярної маси, процентної та нормальної концентрації розчину. Поняття аналітичної реакції. Деякі питання титрування, поняття про чистоту та кваліфікацію хімічних реактивів. Приклади та основні умови отримання кристалічного та аморфного осаду.
  
  контрольная работа [168,1 K], добавлен 01.05.2010
  

• Місце хімії у світі

  Дослідження значення хімії - однієї з наук про природу, що вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин. Основне призначення та галузі застосування хімії: сільське господарство, харчова промисловість, охорона здоров'я людей. Використання хімії у побуті.
  
  презентация [240,5 K], добавлен 27.04.2011
  

• Розділення і виявлення катіонів Hg(II), Cd(II), Bi(III), Pb(II), Cu(II) методами аналітичної хімії

  Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовини. Загальна характеристика металів. Хроматографічний метод аналізу. Ретельний опис обладнання, реактивів та посуду для хімічного аналізу. Методика виявлення катіонів.
  
  курсовая работа [528,6 K], добавлен 27.04.2009
  

• Атомно-молекулярне вчення. Стехіометричні закони та основні хімічні поняття

  Техніка експерименту в хімічній лабораторії. Атомно-молекулярне вчення. Стехіометричні закони та основні хімічні поняття. Прості та складні речовини, вивчення хімічної символіки та фізичних величин. Закон еквівалентів та рівняння Менделєєва-Клапейрона.
  
  методичка [60,6 K], добавлен 12.12.2011
  

• Процеси окиснення вуглеводнів

  Характеристика процесів окиснення: визначення, класифікація, енергетична характеристика реакцій; окиснювальні агенти, техніка безпеки. Кінетика і каталіз реакцій радикально-ланцюгового і гетерогенно-каталітичного окиснення вуглеводнів та їх похідних.
  
  реферат [504,0 K], добавлен 05.04.2011
  

• В'язкість розчинів високомолекулярних сполук

  Характерні властивості розчинів високополімерів, висока в'язкість як їх головна особливість, визначення її розмірності, залежності від концентрації. Внутрішнє тертя в текучій рідині. Схема утворення гелів і студнів, зменшення в'язкості високополімерів.
  
  контрольная работа [288,3 K], добавлен 14.09.2010
  

• Основні проблеми хімічної кінетики

  Основні фактори, що визначають кінетику реакцій. Теорія активного комплексу (перехідного стану). Реакції, що протікають в адсорбційній області. Хімічна адсорбція як екзотермічний процес, особливості впливу на нього температури, тиску та поверхні.
  
  контрольная работа [363,1 K], добавлен 24.02.2011
  

• Синтез та дослідження властивостей неорганічних сполук синтезованих на основі LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7

  Методика розробки методів синтезу високотемпературних надпровідників. Сутність хімічного модифікування і створення ефективних центрів спінінга. Синтез, структурно-графічні властивості та рентгенографічний аналіз твердих розчинів LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7.
  
  дипломная работа [309,3 K], добавлен 27.02.2010
  

• Окисно-відновні реакції, їхнє значення

  Перехід електронів між молекулами, зміна ступенів окиснення атомів елементів. Напрямок перебігу та продукти окисно-відновних реакцій. Визначення ступені окиснення елементів в сполуці методом електронно-іонного балансу. Правила складання хімічної формули.
  
  презентация [258,8 K], добавлен 11.12.2013
  

• Роль хімії в житті людини

  Місце хімії серед наук про природу, зумовлене предметом її вивчення й тісними зв'язками з іншими науками. Роль хімії в народному господарстві, у побуті, її внесок у створення різноманітних матеріалів. Значення хімії у розв’язанні сировинної проблеми.
  
  презентация [1,8 M], добавлен 04.02.2014
  

• Кількісна характеристика аналітичних реакцій визначення катіонів d-елементів IV періоду

  Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.
  
  дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012
  

• Аналітична хімія неводних розчинів та розчинників

  Поняття про неводні розчини, їх класифікація та деякі властивості. Класифікація Кольтгофа за кислотно-основними властивостями, по здатності до утворення водневого зв'язку, участю в протонно-донорно-акцепторній взаємодії. Реакції в основних розчинниках.
  
  курсовая работа [753,7 K], добавлен 03.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам