5-(феніл), 5-феноксиметил-, 5-(2',4'-дихлор), 5-(4-етил) та 5-(п-метилізопропіл), феноксиметил, 4-(3)-піридил, 4-метоксибензил-, бензил-2-меркапто-1,3,4-оксадіазоли 232 а-з одержували за схемою 4.

Cхема 4 Синтез 5-R-2-меркапто-1,3,4-оксадіазолів

Для синтезу цільових сполук, що досліджувались у віртуальному скринінгу 238-340, нами було здійснено алкілування одержаних ключових інтермедіатів 232 а-з. Для вивчення різниці в активності у залежності від наявності карбонільної або амідної групи, алкілування проводили арил-, гетерилзаміщеними б-хлорацетофенонами 233 та 234, а також алкіл-, арил-, гетериламідами хлорацетатної кислоти 235-237 (схема 2). Для наближення синтезу до промислових умов, ми проводили реакцію алкілування при введенні відповідних алкілуючих агентів без виділення та додаткового очищення безпосередньо в реакційну суміш, що була одержана на першій стадії. В результаті реакції в умовах основного каталізу відбувається утворення продуктів S-алкілування, а саме 5-R-арил-1,3,4-оксадіазол-2-ілтіо-1-фенонів 238-264 та гетерилпохідних 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 265-271; анілідів 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 272-325, а також алкіламідів 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 326, 327 та гетериламідів 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 328-340.

Будову 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-ілтіо-1-фенонів 238-264 та алкіл(гетерил)ариламідів 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 265-340 доводили фізичними та спектральними методами. Таким чином, група похідних 1,3,4-оксадіазолу характеризується простотою синтезу, високими виходами цільових продуктів та можливістю одностадійного синтезу. Єдиним суттєвим недоліком цього синтезу є необхідність використання тіофосгену, що потребує додаткових заходів безпеки в зоні синтезу та при зберіганні та транспортуванні реактивів.

4.3. Cинтез похідних 1,3,4-тіадіазолу. З метою розширення кола перспективних протисудомних речовин та встановлення ролі гетероатома в 1 положенні ми здійснили синтез анілідів 5-R-феніламіно-1,3,4-тіадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 350-379, що є структурними аналогами синтезованих похідних 1,3,4-оксадіазолу. Формування гетероциклічного кільця з вторинними фармакофорами в 2 та 5 положеннях здійснено взаємодією дисульфіду вуглецю 341 та заміщеного R-фенілтіосемікарбазиду 343-345. Як розчинник використовували ДМФА при температурі 75?C відповідно до схеми 5.

де R=Н, 3-CH_3, 4-OCH₃

341 343-345 346-348

Cхема 5. Синтез вихідних речовин ? 5-(R-феніл)аміно-2-меркапто-1,3,4-тіадіазолів.

Проведення синтезу при температурі вище ніж 75°C скорочує час реакції, але знижує вихід цільових продуктів через можливість перебігу побічних процесів та осмолення. Напівпродукти синтезу ? 5-R-феніламіно-2-меркапто-1,3,4-тіадіазоли отримані з високими виходами (80-82%), доступні у синтезі та надають різноманітні синтетичні можливості, тому викликають інтерес в плані структурної модифікації з метою одержання нових біологічно активних речовин. Про утворення тіадіазольного циклу можна судити по зникненню на спектрах ЯМР¹Н синтезованих сполук 346-348 сигналу NH-NH при 10.60-10.64 м.ч.

Для синтезу запланованих речовин 350-373 ми здійснювали алкілування одержаних напівпродуктів 346-348. Як алкілуючі агенти нами були використані хлорацетатна кислота 374, та її аміди 349, спирти 378, а також етиловий ефір бромацетатної кислоти 376, що були одержані з комерційних джерел. Ми дійшли висновку, що проведення синтезу в в етанолі дозволяє отримати цільові продукти з високими виходами та достатньої чистоти. Відмінність спектрів ЯМР¹Н одержаних структур від вихідних сполук 5-R-феніламіно-2-меркапто-1,3,4-тіадіазолів 346-348 виявляється в зникненні однопротонного синглету меркаптогрупи на ділянці близько д 5.3 - 6.4 м.ч. та появі на спектрах сполук синглету СОNH-групи.

З метою подальшого розширення кола похідних 1,3,4-тіадіазолу та виявлення впливу на протисудомну активність карбоксильної групи, нами була синтезована

5-феніламіно-[1,3,4]-тіадіазол-2-іл-тіоацетатна кислота 375, етиловий естер

5-феніламіно-[1,3,4]-тіадіазол-2-ілсульфаніл) ацетатної кислоти 377 та 3-аміно-4-циклогексил-1-(5-феніламіно-(1,3,4)тіадіазол-2-іл-сульфаніл)бутан-2-ол 379.

Розділ 5. Протисудомна активність синтезованих речовин. Результати фармакологічних досліджень, крім доведення достовірності теоретичного прогнозування, мали на меті виявлення оригінальних протисудомних субстанцій, гідних поглибленого вивчення, та визначення подальших шляхів та напрямків створення лікарських препаратів на основі похідних п'ятичленних азагетероциклів.

Оскільки за результатами докінгу нами спрогнозований переважно ГАМК-ергічний механізм дії реалізації ефекту більшості синтезованих речовин, для дослідження протисудомної активності синтезованих сполук, що показали в скринінгу in silico високу афінність (найменші значення скорингової функції) до протеїну ГАМК_А рецептора та ферменту ГАМК-АT (відповідно 1GNU та 1OHW), ми запропонували проводити на судомних отрутах, що реалізують свій ефект шляхом впливу на ГАМК-ергічну систему: пентилентетразоловій та тіосемікарбазидній моделях судом. Протисудомну дію сполук, що за даними докінгу мали афінітет до білків глутаматного рецептора Glu-1 1EWK ми запропонували вивчати на аудіогенній моделі судом, до механізму дії якої залучені обидві системи ГАМК-ергічна та глутаматергічна.

Експериментальні дослідження щодо вивчення протисудомної дії синтезованих сполук проводились на кафедрах фармакології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна під керівництвом професора В.М.Савченко та Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора С.Ю. Штриголя.

Для порівняння різних моделей, досліди проводились з різними судомними отрутами та референс-препаратами (депакін, діазепам) для груп синтезованих речовин, що є найбільш перспективними інгібіторами ГАМК-ергічної системи. Експериментальні дослідження протисудомної активності на коразоловій моделі судом дозволили виявити потенційні протисудомні агенти та обрати сполуки для поглиблених досліджень. Найбільш перспективним антиконвульсантом в цій групі речовин виявився диметиловий естер 1,2,3-тріазол(1Н)-дикарбонової кислоти 109.

109 354 364

Вивчення протисудомної дії анілідів 5-(R-феніламіно)-1,3,4-тіадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 350-373 та ариламідів 1-бензил-5-аміно-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонових кислот 73-105 проводили за аналогічною методикою. В цих рядах сполук найбільш виражений протисудомний ефект спостерігався при введенні субстанцій 354 та 364, вони виявилися найбільш активними за трьома показниками: летальністю, важкістю судом, тривалістю латентного періоду. Сполукою-лідером є 2,4-дихлоранілід 5-(3`-метилфеніламіно)-1,3,4-тіадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 354, який характеризується найбільш тривалим латентним періодом та меншою важкістю судом. Ці дані підтверджують результати докінгу стосовно сполук-лідерів - селективних інгібіторів 1GNU.

На ТСК моделі досліджено протисудомну дію груп синтезованих сполук, що показали високу афінність до протеїну ГАМК_А рецептора 1 GNU, а саме:

· анілідів 1-арил-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 4-31;

· похідних 1-арил-4-(п-бромфенілсульфоніл)-5-метил-1,2,3-тріазолу(1Н) 32-48;

· похідних 1-арил-4-(п-алкілфенілсульфоніл)-5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н) 52-61;

· амідів 5-R -1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 272-279, 289-295;

· 5- (R)- феноксиметил-1,3,4 оксадіазол-2-ілтіо-1-R-фенонів 238-251.

Як препарат порівняння використовували вальпроєву кислоту (Депакін, Sanofi, Франція). Референс-препарат обрано за критерієм відповідності механізму дії та механізму розвитку експериментальних судом. Експериментальне дослідження протисудомної активності повністю підтвердило теоретичний прогноз. Найбільш активними протисудомними агентами виявилися аніліди 1-арил-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 4-31, серед яких, в свою чергу сполуками-лідерами є: 3-хлор-4-метоксіанілід 1-(4-метилфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 7; 3-хлор-4-метоксіанілід 1-(2'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 8; 3-хлор-4-метоксіанілід 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 9 (рис.6). Дозозалежна протисудомна дія цих сполук підтверджується збільшенням латентного періоду судомних проявів, кількості та важкості пароксизмів.

Особливої уваги на наш погляд заслуговує сполука 9, що за здатністю повністю захищати тварин від загибелі у втричі нижчій дозі (50 мг/кг) перевершує препарат порівняння вальпроєву кислоту, що свідчить про її високу протисудомну активність.

Рис. 6 Порівняльний вплив найбільш активних похідних 1-R-5-метил-1,2,3-тріазолу(1Н) та депакіну на тривалість латентного періоду судом 4-48, 52-70

Для найбільш активних речовин з цієї групи було проведено вивчення міорелаксантної дії, що зазвичай притаманне сполукам-антиконвульсантам і встановлено, що вони мають здатність покращувати м'язовий тонус і координацію рухів у інтактних тварин.

Речовини інших похідних 1,2,3-тріазолу - похідні 1-арил-4-(п-бромфенілсульфоніл)-5-метил-1,2,3-тріазолу(1Н) 32-48 та 1-арил-4-(п-алкілфеніл-сульфоніл)-5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н) 52-61 не підтвердили комп'ютерний прогноз, і виявили слабку протисудомну дію.

Протисудомну активність амідів 5-R-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти 238-340 досліджували на ТСК моделі судом у порівнянні з Депакіном, який вводили внутрішньошлунково у дозах 100 мг/кг та 300 мг/кг. Аналізуючи дані фармакологічного скринінгу, ми дійшли висновку, що усі синтезовані речовини з цієї групи мають протисудомні властивості на тіосемікарбазидних судомах на рівні референс-препарату, що проявляється у збільшенні латентного періоду. Сполуки 264, 280 у дозі 100 мг/кг зменшила тяжкість судом, знижувала кількість тварин із тонічними нападами (зі 100% до 60%, р <0,01) і летальність (зі 100% до 60%, р <0,01). Час загибелі зростав у 1,22 рази. У двох мишей спостерігали повну захисну дію (судоми були повністю відсутні). Також перспективними виявилися сполуки 276 та 273, що за здатністю подовжувати латентний період перевищують препарат порівняння Депакін та характеризуються меншою кількістю та важкістю судом.

Як і планувалось за результатами докінгу, на аудіогенній моделі ми вивчали протисудомну дію похідних [1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідину 174-187; диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот 109-124 та 1-бензил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот 130-139.

Як показали результати експериментального фармакологічного дослідження похідних [1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідину 174-187, усі речовини, що вивчались, здатні тією чи іншою мірою знижувати судомну готовність тварин при звуковому подразнювачі. Очевидним є те, що більшість досліджуваних сполук вже через годину проявляють протисудомну дію, а з кожною наступною годиною спостерігається закономірне збільшення даної активності. Виняток складають сполуки із п-флуор- та п-метил-заміщеним фенільним радикалом, які через годину після введення призводять до прояву помірної проконвульсивної активності. Однак, говорити про збереження цього ефекту на протязі всього експерименту не доводиться, оскільки вже з другої години дані сполуки виявляють, хоч і незначну, протисудомну активність. В той же час, сполука 187 також має п-метилфенільний радикал, однак це не лише не призводить до прояву проконвульсивної активності, а навпаки значно знижує судомну готовність тварин та за цим показником перевищує препарат порівняння.

Слід відзначити, що субстанції що містять хлорфенільний радикал, за рівнем зниження судомної готовності також перевищують препарат порівняння - ламотриджин (рис 7).

Всі 1-бензилзаміщені кислоти 130-139 значно знижують судомну готовність при аудіогенних судомах у різні проміжки часу. Аналізуючи структуру найбільш активних речовин, можна відзначити, що вони є похідними, що містять як замісники етильний радикал у 4 положенні 134, хлор - у 2 положенні 135 та фтор у 4 положенні 138. Одержані результати майже повністю збігаються з результатами попереднього прогнозу протиепілептичної активності.

Рис 7 Порівняльний вплив судомної готовності тварин при аудіогенних судомах на фоні введення найбільш активних похідних [1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідину 174-187

Серед диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот 109-124 найбільш ефективними за результатами фармакологічного скринінгу виявились сполуки 109, 112. Ці речовини значно знижують бал судомної готовності у порівнянні з контролем та іншими речовинами. Таким чином, ми дійшли до висновку, що як і очікувалось, диметилові естери 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот виявляють протисудомну активність на двох моделях судом.

Для перспективних сполук 9, 109, 112, 358, 180, 181,109, 112 було проведено вивчення цитотоксичності in vitro. Дослідження проводились на кафедрі біології та фізіології Національного фармацевтичного університету під керівництвом проф. Малоштан Л.М. Результати дослідження цитотоксичної активності in vitro свідчать, що синтезовані сполуки є малотоксичними.

Узагальнюючи дані фармакологічного скринінгу, ми дійшли висновку, що найбільш перспективною для подальших досліджень є сполука 9 (3-хлор-4-метоксіанілід 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти). Ця сполука під умовною назвою «Епіфін» була піддана подальшим дослідженням.

За результатами молекулярного докінгу сполука 9 має найнижче значення скорингової функції Consensus (-55.10) в порівнянні з вігабатрином (-50.032) та може селективно інгібувати протеїн фермента ГАМК-АТ. Також вона має близьке до фенобарбіталу (-99.817) значення скорингової функції (-99.10) та може селективно інгібувати протеїн 1GNU ГАМК_А-рецептора. Результати молекулярного докінгу доводять переважно ГАМК-ергічний механізм реалізації протисудомного ефекту. Нами була проведена процедура гнучкого докінгу в активний сайт протеїну фермента ГАМК-АТ. Метою докінгу з використанням алгоритму конформаційного пошуку був пошук як найбільш придатних положень і орієнтацій ліганду в ЛЗЦ фермента ГАМК-АТ та виявлення факторів, зміна яких може призвести до поліпшення ліганд-рецепторної взаємодії. Результатом моделювання є конформація ліганду, яка найкращим чином взаємодіє з білковим сайтом зв'язування. Нижче наведена сполука-лідер 9 («Епіфін») у області зв'язування фермента ГАМК-АТ (кристалографічна модель 1OHW) та суперпозиція найвигіднішої докованої позиції її конформації з молекулою ліганду вігабатрину для порівняння особливостей утворення зв'язків у активному центрі протеїну (візуалізація даних за допомогою програми VIDA (OpenEye) (рис. 8 а, б).

Таким чином, нами встановлена можливість імітування сполукою 9 взаємодії відомого типового 1OHW ліганду вігабатрину. Необхідно відзначити, що карбонільна в 4 положенні 1,2,3-тріазольного циклу сполуки 9 відтворює водневі зв'язки атома Оксигену ліганду з атомами Гідрогену амінокислотного залишку Lys:329:С у ланцюзі протеїну 1OHW (Рис. 7.б). Крім того, прогнозується утворення водневого зв'язку між атомом Оксигену 4-метокси-3-хлоранілідного залишку в положенні 4 1,2,3-тріазольного фрагменту з амінокислотним фрагментом PHE:189:C.

Розділ 5. SAR ТА QSAR-аналіз протисудомних засобів похідних п'ятичленних ди(три)азагетероциклів. Цілеспрямований синтез біологічно активних речовин важко проводити в нових класах хімічних сполук внаслідок відсутності необхідних початкових даних про зв'язок між фармакологічною активністю і будовою речовини.

Рис. 8 а) Сполука-лідер 9 у області зв'язування рецептора фермента ГАМК-АТ (кристалографічна модель 1OHW)

Рис. 8 б) Суміщення (суперпозиція) найвигіднішої докованої позиції конформації сполуки 9 з молекулою ліганду вігабатрину

В теперішній час намітився системний підхід до встановлення зв'язку між активністю і структурою речовини: якісний (SAR) та кількісний (QSAR). Базою для таких досліджень є експериментальні дані з вивчення фармакологічної активності, що дають змогу зіставити величину ефекту з кількісними параметрами молекул.

Проаналізувавши дані вивчення протисудомної активності 4-48, 52-70, 73-107, 109-124, 130-139, 174-187, 350-373 похідних п'ятичленних ди (три) азагетероциклів, ми дійшли до висновку, що найбільша кількість перспективних антиконвульсантів знайдена в групі похідних 1,2,3-тріазолу(1Н). В цій групі похідні 5-метил-1,2,3-тріазолу(1Н) мають найвищі показники тривалості латентного періоду, найменші показники летальності та є більш перспективними для подальшого вивчення ніж похідні 5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н). Анельовані похідні 1,2,4-тріазолу та похідні 1,3,4-оксадіазолу також характеризуються високою протисудомною активністю, але кількість перспективних сполук в цих групах є меншою, а показники протисудомної активності дещо нижчими. Згідно з результатами експериментальних досліджень групи синтезованих сполук в порядку зростання клінічної ефективності слід розташувати в такій послідовності: похідні 1,3,4-тіадіазолу < анельовані похідні 1,2,4-тріазолу < похідні 1,3,4-оксадіазолу < похідні 1,2,3-тріазолу(1Н). Внаслідок цього найбільший вклад в активність як базова структура вносить гетероциклічна система 1,2,3-тріазолу(1Н).

Наступним завданням ми ставили виділення в структурі вторинних «фармакофорів», наявність яких стійко впливає на прояв речовиною протисудомних властивостей за результатами експериментальних фармакологічних даних при введенні в різні базові структури.

Проаналізувавши та узагальнивши дані експериментального вивчення протисудомної активності ми виділили сукупність просторових та електронних властивостей, які необхідні для забезпечення оптимальних молекулярних взаємодій зі структурою специфічної біологічної мішені та викликають її біологічний відгук, а саме:

- наявність в структурі анілідного та бензиламідного залишку;

- присутність в структурі галогенів, метильної та метоксигруп.

Також нами виявлені «антифармакофори», присутність яких стійко знижує протисудомну активність: заміщена аміногрупа; наявність вторинного гетерильного фрагменту та трифторметильних замісників; наявність нітрогрупи в анілідному залишку.

Для теорії і практики розробки нових протисудомних засобів важливим є визначення не тільки якісних взаємозв'язків «структура-активність», необхідним є також встановлення кількісних співвідношень цієї залежності. Тому наступним етапом нашої роботи було проведення QSAR-аналізу. Для приведення активності, вивченої в умовах різних експериментів, до показників, що можна порівняти, нами була розрахована сумарна антиконвульсантна активність у балах по відношенню до контролю (0 балів) та препарату порівняння (10 балів).

Ми поставили за мету на конкретному прикладі порівняти можливості різних програм, що використовуються в QSAR-моделюванні, а саме: Statistica, МАTLAB, BUILD QSAR, ADMEWORKS Model Builder, виходячи з того, що всі вони володіють необхідним набором функцій, що і буде показано на прикладах. Оскільки найбільш активними сполуками виявились похідні 1,2,3-тріазолу(1Н), більшість кореляційних досліджень ми проводили в рядах саме цих похідних.

Важкість судомної реакції (В), тривалість латентного періоду (Л), розрахована сумарна протисудомна активність (А) та їх логарифми співставлялись з середніми показниками фізико-хімічних параметрів кожної сполуки. Виявлення кореляції протисудомної активності з 2D-дескрипторами в групі похідних-1,2,3-тріазолу (1Н) було проведено з використанням програми STATISTIKA, отримано 7 лінійних однопараметричних QSAR-моделей. Визначальними для прояву протисудомної активності 2D-дескрипторами визнані парахор (Pаr), індекс рефракції (IR), молярна рефракція (MR), молярний обґєм (Мv), поверхневий натяг (St).

Дослідження кореляції протисудомної активності з 2D-дескрипторами в ряду похідних [1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідину показало відсутність суттєвих рівнів кореляції з показником середньої важкості судом та сумарною антиконвульсивною активністю на моделі аудіогенних судом. Низький рівень кореляції в групі похідних тріазолопіримідину може бути аргументом на користь оригінального

механізму їх дії.

Продовжуючи розвиток зазначеної тематики, нами був проведений регресійний аналіз з використанням дескрипторів різних класів (OD, 1D, 2D, 3D ) в групі диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонової кислоти за допомогою математичної розробки MATLAB 20.

Для розрахунку 3D дескрипторів, що засновані на реальній трьохмірній геометрії молекул, структури молекул були оптимізовані з використанням програмного пакета CORINA. Для оптимізованих структур було розраховано 20 блоків (1666 дескрипторів) різних класів за допомогою он-лайн сервісу E-DRAGON. Як залежна змінна використовувався параметр середньої тривалості латентного періоду (Т) в балах, та незалежна змінна ? розраховані дескриптори.

Моделлю з найкращими статистичними показниками є залежність показника середньої тривалості латентного періоду (Т) від автокореляційного дескриптора ATS6m'- (Broto-Moreau lag 6/weighted by atomic masses) в поєдананні з дескриптором G3m'3rd (component symmetry directional WHIM index / weighted by mass):

Обидва дескриптори, що увійшли до даної моделі, відносяться до групи топологічних. Тобто наявність протисудомної активності для диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол (1Н)-4,5-дикарбонової кислоти, зумовлена саме характерним розташуванням атомів (топологією молекули).

Валідація моделі здійснювалась як за допомогою тестової вибірки (зовнішня), так і перехресна (внутрішня). Результати досліджень представлені на графіку (рис.9).

Як видно з графіку, для тестового набору структур спостерігається добре співпадіння розрахункових та експериментальних значень. Таким чином, одержано двопараметричну QSAR-модель, точність, надійність та прогностична здатність якої підтверджена статистичними критеріями, яку можна використовувати для передбачення властивостей нових, ще не синтезованих структур в групі похідних 1,2,3-тріазолу. На наш погляд, використання програми MATLAB 20 потребує досконалих знань з математики та програмування, і ця програма є досить складною для проведення кореляційного аналізу.

Рис. 9 Валідація QSAR-моделі (8)

В наших попередніх дослідженнях QSАR-моделі були виявлені для вузьких виборок сполук, що належать до одного класу. В той же час, створення надійної QSАR-моделі для різнорідної виборки похідних п'ятичленних ди(три)азагетероциклів дозволить, використовуючи тільки одне кореляційне рівняння, прогнозувати активність любих сполук, що належать до різних класів похідних 1,2,3(1,2,4)-тріазолу, 1,3,4-оксадіазолу та 1,3,4-тіадіазолу.

З метою створення такої моделі, тобто виявлення інформативних молекулярних дескрипторів, які найбільш адекватно відображають особливості молекул, відповідальні за прояв антиконвульсивної активності в ряду похідних п'ятичленних азагетероциклів, нами був проведений регресійний аналіз для більш широкої вибірки (навчальна вибірка 32 сполуки, тестова вибірка 16 сполук). Для побудови QSAR-моделей застосовувалась програма Buіld-QSAR 6; молекулярні дескриптори різних класів розраховані з використанням он-лайн сервісу E-DRAGON. В якості залежної змінної використовували середню протисудомну активність Y (експериментально визначені параметри тривалості латентного періоду, важкості судом та відсотка тварин, що вижили) і незалежних змінних - розрахованих дескрипторів. Попередня оптимізація структури молекул досліджуваних сполук проводилася методом молекулярної механіки ММ+ до досягнення RMS градієнта менше ніж 0,1 ккал/(моль•Е). Остаточна мінімізація енергій досліджуваних структур здійснювалось напівемпіричним квантово-хімічним методом АМ1 до досягнення RMS градієнта менше 0,01 ккал/(моль•Е)(Для оптимізації геометрії застосовувався програмний пакет Hyper-Chem 7,5). Найбільш прогностично здатними виявилися регресійні рівняння, де як залежна змінна використовувалась середня тривалість латентного періоду. Коефіцієнт кореляції між протисудомною активністю (середньою тривалістю латентного періоду) найвищий для молекулярних 3D-WHIM-дескрипторів. Дещо нижчий коефіцієнт кореляції з протисудомною активністю для GETAWAY-дескрипторів (не перевищує 0,5). На цьому етапі аналізу були відібрані 6 перспективних моделей.

Прогнозуюча здатність моделей визначалася методом крос-валідації (LOO) за величинами коефіцієнта крос-валідації (Q²), який розраховувався на основі суми квадратів помилки прогнозування (SРRESS). Враховуючи всі одержані при валідації моделі дані, нами виявлено найбільш інформативну двопараметричну лінійну QSAR модель (9).

В результаті дослідження виділені фрагменти, що стійко впливають на протисудомну активність (Y), а саме:

G3m' - 3D-дескриптор (component symmetry directional WHIM index / weighted by mass) та ARR (критерій ароматичності).

Результати валідації:: leave-one-out: Q²LOO = 0.825, RMSEPLOO = 0.279;

SPress = 18,326 ; SDEP = 17,940

Обчислені та експериментальні значення Y для тестової вибірки представлені на графіку (рис. 10).

Рис 10 Валідація QSAR-моделі (9)

Як видно з графіка (рис. 10), для тестового набору структур спостерігається хороший збіг розрахункових і експериментальних значень.

Для розрахунку дескрипторів різних класів і виявлення кореляції «структура - протисудомна активність» нами була також використана програма ADMEWORKS Model Builder (версія 7) програмного забезпечення SCIGRESS (Fujitsu, Fukuoka, Japan). Для 150 сполук навчальної вибірки та 56 сполук тестової вибірки було розраховано 576 дескрипторів, серед яких топологічні дескриптори, 2D автокореляційні дескриптори, топологічні зарядні індекси, WHIM дескриптори, GETAWAY дескриптори, дескриптори заряду, молекулярні властивості та ін.. Побудова моделей здійснювалася методом множинної лінійної регресії (MLR) з використанням в якості залежних змінних експериментально визначених параметрів тривалості латентного періоду, важкості судом і відсотка тварин, що вижили в експерименті і незалежних змінних - розрахованих дескрипторів.

Була одержана статистично значуща QSAR модель 10 (r (_train) 2 = 0.721; qcv² = 0.678) залежності тривалості латентного періоду від структури, що включає 6 дескрипторів, серед яких PCHGNH, PCHGNC (3D дескриптори) і GATS7v, GATS3e, MATS3m (2D автокореляційні дескриптори) та ARR (критерій ароматичності).

Всі дескриптори мають структурну інтерпретацію; хорошу кореляцію з активністю; відсутність кореляцій з іншими молекулярними дескрипторами; поступова зміна значень дескриптора відповідає поступовим змінам в будові сполуки; достатню універсальність (можливість використовувати для широкого кола хімічних сполук). Обчислені та експериментальні значення Y для тестової вибірки представлені на рис. 11.

Рис 11 Валідація QSAR-моделі (10)

Як видно з рисунка 11, для тестового набору структур спостерігається хороший збіг розрахункових і експериментальних значень. Отримана QSAR модель може бути використана для планування віртуального скринінгу, для вирішення практичних завдань оптимізації хімічних структур, тобто відбору перспективних сполук з протисудомною активністю, і тим самим сприяє скороченню матеріальних, тимчасових і трудових витрат в процесі розробки нових лікарських засобів.

Узагальнюючи всі отримані дані, ми дійшли висновку, що визначальними для прояву антиконвульсивної активності похідними 1,2,3-тріазолу(1Н), 1,3,4-окса(тіа)діазолу, анельованими похідними 1,2,4-тріазолу є 3D WHIM дескриптори, а найбільш значимими коректуючими типами дескрипторів нами визнані 2D автокореляційні дескриптори та дескриптори будови.

Нами також проведено QSPR-аналіз для 13 протисудомних препаратів, 13 похідних барбітурової кислоти та однієї з груп синтезованих сполук - 1-арил-4-арилсульфоніл-5-аміно-1,2,3-тріазолів(1Н). Встановлено, що величина ліпофільності добре корелює з хроматографічним часом утримання (що характеризує здатність речовини розподілятись між розчинниками, і певною мірою - їх ліпофільність) та величиною утримання тільки в ряду сполук певної спільної структури - похідних барбітурової кислоти та 1-арил-4-арилсульфоніл-5-аміно-1,2,3-тріазолів(1Н). Нами встановлені QSPR-моделі залежності між параметрами ліпофільності та хроматографічним часом утримання в групі сполук певної спільної структури. Ці результати дозволять в майбутньому для ефективного молекулярного дизайну нових антиконвульсантів використовувати хроматографічний час утримання, як молекулярний дескриптор, що корелює з показником ліпофільності в групі сполук певної спільної структури.

Розділ 7. Вивчення фізико-хімічних властивостей та розробка методик контролю якості 4-метокси-3-хлораніліду 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти (Епіфіну). Нами проведено дослідження зі стандартизації 3-хлор-4-метоксіаніліду 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти, на основі чого запропоновано методики ідентифікації методами УФ- та ІЧ-спектрометрії та хімічними реакціями. Обгрунтовано та регламентовано наявність супутніх та сторонніх домішок та розроблено методики їх визначення. Розроблено методику кількісного визначення з використанням кислотно-основного титрування у неводних розчинниках. Розроблені методики включено до проекту МКЯ на субстанцію Епіфін.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення наукової проблеми з розробки методологічних підходів до молекулярного моделювання та цілеспрямованого синтезу біологічно активних речовин протисудомної дії в ряду похідних ди(три)азагетероциклів.

1. Теоретично обґрунтовано напрям та вибір об'єктів синтетичних досліджень, визначені оптимальні напрямки структурної модифікації похідних п'ятичленних ди(три) азагетероциклів (50 груп). Проведений молекулярний докінг дозволив відібрати 11 груп найбільш перспективних сполук та визначити потенційні механізми протисудомної дії для різних груп речовин.

2. Розроблено стратегію формування базової фармакофорної структури 1,2,3-тріазолу(1Н) з одночасним введенням вторинних фармакофорів. Досліджено умови, запропоновано препаративні методики та здійснено синтез похідних 1-R-5-метил(аміно)-4-R-сульфоніл-1,2,3-тріазолу(1Н), анілідів 1-R-5-метил(аміно)-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонових кислот взаємодією відповідних арил(бензил)азидів з арилсульфонілацетонами(ацетонітрилами) та анілідами ацето(ціано)ацетатної кислоти. Експериментально доведена можливість заміни систему метанол/метилат натрію на етанол/етилат натрію для синтезу в промислових умовах.

3. Проведені хімічні перетворення амідів 1-R-5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н) та 1-арил-4-(п-алкілфенілсульфоніл)-5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н) - перегрупування Димрота в умовах нагрівання та ацилювання ангідридами або хлорангідридами органічних кислот, що дозволяє створити більш сприятливі умови для впливу на ЦНС.

4. Синтез 1-R-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот та їх метилових естерів, що за даними віртуального скринінгу виявили високий протисудомний потенціал, реалізовано взаємодією арил(бензил)азидів з ацетилендикарбоновою кислотою та її метиловим естером відповідно. В ході дослідження запропоновано препаративні методики синтезу цих речовин.

5. Сплановано та реалізовано цілеспрямований синтез потенційних протисудомних агентів з анельованою системою [1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідину трьома методами. З них як препаративний обрано трикомпонентну циклоконденсацію 3-аміно-1,2,4-тріазолу, малононітрилу та ароматичних альдегідів.

6. Ключовими інтермедіатами синтезу запланованих похідних 1,3,4-оксадіазолу визначено 5-R-(феніл-, феноксиметил-, бензил)-2-меркапто-1,3,4-оксадіазоли. Їх формування реалізовано з використанням гідразидів відповідних заміщених ацетатних кислот та тіофосгену в умовах лужного гомогенного каталізу. Доведена можливість наступного алкілування 2-меркаптопохідних без їх попереднього виділення.

7. Базові фармакофорні структури - 5-R-феніламіно-2-меркапто-1,3,4-тіадіазоли синтезовано взаємодією дисульфіду вуглецю та заміщеного R-фенілтіосемикарбазиду. Для синтезу на їх основі похідних 5-R-феніл-1,3,4-тіадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти та 5-R-2-меркапто-1,3,4-оксадіазол-2-ілтіо-1-фенонів здійснювали алкілування в середовищі етанолу в присутності основ.

8. Досліджено спектральні характеристики синтезованих речовин, внаслідок чого за характером УФ-, ІЧ-, ЯМР ¹Н-спектрів доведено будову синтезованих речовин, підтверджено повноту перебігу реакції та відсутність домішок вихідних речовин, а також обгрунтовано найбільш перспективні фізико-хімічні методи для контролю якості перспективних субстанцій.

9. Сплановано та проведено фармакологічний скринінг синтезованих речовин, відібраних за даними попереднього прогнозу та докінгу, на протисудомну активність на моделях ПТ, ТСК та аудіогенних судом. Вперше детально проаналізовані кількісні залежності "структура-активність" для різнорідних виборок синтезованих сполук. Проведений QSAR-аналіз та встановлено, що визначальними для прояву антиконвульсивної активності похідними п'ятичленних ди(три)азагетероциклів є 3D дескриптори, а найбільш значимими коректуючими типами дескрипторів - 2D автокореляційні дескриптори.

10. За результатами фармакологічного скринінгу для поглиблених досліджень рекомендовано Епіфін - 3-хлор-4-метоксіанілід 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти 9, що є більш активним ніж депакін та є малотоксичною сполукою. Проведені докінгові дослідження підтвердили ГАМК-ергічний механізм протисудомної дії.

11. Проведено дослідження зі стандартизації 3-хлор-4-метоксіаніліду 1-(3'-фторфеніл)-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти, на основі чого запропоновано методики ідентифікації методами УФ- та ІЧ-спектрометрії та хімічними реакціями. Обгрунтовано та регламентовано наявність супутніх та сторонніх домішок та розроблено методики їх визначення. Розроблено методику кількісного визначення з використанням кислотно-основного титрування. Розроблені методики включено до проекту МКЯ на субстанцію Епіфін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті

1. Георгіянц В. А. Синтез нових потенційних антиконвульсантів у ряду похідних 1арил-4-(п-бромфенілсульфоніл) 5-метил-1,2,3-тріазолу(1Н) / В. А. Георгіянц, А. В. Глущенко, Л. О. Перехода // Вісник фармації. 2007. №2(50). С. 3-6. ( Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, доведення будови синтезованих речовин, узагальнення результатів, написання статті)

2. Синтез, фізико-хімічні та фармакологічні властивості похідних 1-арил-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонової кислоти / В. А. Георгіянц, А. В. Глущенко, Л. О. Перехода, О. В. Заремба // Запорізьський медичний журнал. 2007. - № 3(42). С. 91-94. (Особистий внесок - здійснення експерименту, обробка та аналіз експериментальних даних).

3. Синтез нових потенційних антиконвульсантів в ряду похідних 1-арил-4-(п-алкілфенілсульфоніл)-5-аміно-1,2,3-тріазолу(1Н) / В. А. Георгіянц, А. В. Глущенко, Л. О. Перехода, С. М. Коваленко // Журнал орган. та фармац. хім. 2008. Т. 6, вип. 3(23). С. 44-47 (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів, написання статті)

4. Синтез и противосудорожная активность анилидов 1-хлорбензил-5-амино-1,2,3-триазол (1Н)-4-карбоновой кислоты / В. А. Георгиянц, Л. А. Перехода, С. В. Плис // Вопросы медицинской, биологической и фармацевтической химии. 2006. № 3. С. 30-32. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів, написання статті)

5. Георгіянц В. А. Синтез та протисудомна активність анілідів 1-(заміщений бензил)-5-аміно-1,2,3-тріазол-4-карбонових кислот / В. А. Георгіянц, С. В. Плис, Л. О. Перехода // Фармац. журн. 2004. № 2. С. 44-47. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів протисудомної активності, написання статті)

6. Синтез та фізико-хімічні властивості метилових ефірів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот / Л. О. Перехода, В. А. Георгіянц, С. В. Плис, С. М. Коваленко // Журнал орган. та фармац. хім. 2007. Т. 5, вип. 2(18). С. 45-48. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів, написання статті)

7. Георгіянц В. А. Синтез та дослідження 1-бензил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот/ В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, С. В. Плис // Вісник фармації. 2005. № 2(42). С. 3-5 (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, обговорення експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті)

8. Георгіянц В. А. Хімічні перетворення похідних 1-заміщених-5-аміно-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонових кислот / В. А. Георгіянц, С. В. Плис, Л. О. Перехода // Журнал орган. та фармац. хім. 2009. Т. 7, вип. 4(28). С. 47-50. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, обговорення експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті)

9. Синтез іліденпохідних бензиламіду ціанооцтової кислоти як аналогів біологічно активних сполук / Амжад Абу Шарк, Л. О. Перехода, Г. І. Гашко, В. А. Георгіянц // Вісник фармації. 2005. № 1(41). С. 15-18. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування, обговорення експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті)

10. Вивчення умов конденсації Кневенагеля малонодинітрилу та ціанооцтового ефіру як попередньої стадії синтезу біологічно активних речовин / Амжад Абу Шарк, Г. І. Гашко, В. А. Георгіянц, Л.О. Перехода // Медична хімія. 2007. Т. 9, № 1. С. 81-84. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, обговорення експериментальних даних, узагальнення результатів, підготовка та написання статті)

11. Северіна Г. І. Синтез та протисудомна активність похідних [1,2,4-тріазоло(1,5-а]піримідину / Г. І. Северіна, Л. О. Перехода, В. А. Георгіянц // Фармац. Часопис. 2009. № 3 (9). С. 6-9. (Особистий внесок - Планування експерименту, обговорення експериментальних даних, узагальнення результатів, підготовка та написання статті)

12. Синтез, спектральні характеристики та прогноз фармакологічної активності нових похідних 2-(2,4-дихлор) феноксиметил -5-арилкарбоніл (аміно) метилтіо 1,3,4-оксадіазолів / В. А. Георгіянц, К. С. Рядних, Л. О. Перехода, А. М. Демченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Щупика. 2009. Вип.18, кн 3. С. 567-572. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, участь у проведенні синтетичних та фізико-хімічних досліджень узагальнення результатів та написанні статті)

13. Цілеспрямований синтез нових біологічно активних речовин на основі похідних арил-та гетериламідів-5-феніл-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, К. С. Рядних, В. О. Янченко // Журнал орган. та фармац. хім. 2010. Т. 8, вип. 1(29). С. 58-61. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, синтез об'єктів дослідження, участь у проведенні фізико-хімічних досліджень, узагальнення результатів, підготовка та написанні статті)

14. Нові похідні 5-піридил-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти як потенційні протисудомні засоби / Л. О. Перехода, К. С. Рядних, В. А. Георгіянц, І. А. Сич // Укр. біофармац. журн. 2010. № 4(29). С. 39-45. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, синтез об'єктів дослідження, доведення будови, узагальнення результатів, написання статті)

15. Синтез, фізико-хімічні властивості та протисудомна активність нових похідних 5-(4-метоксибензил)-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, Т. Л. Рибальченко, І. А. Сич // Фармац. Журн. 2010. № 6. С. 25-31. (Особистий внесок - Планування експерименту, синтез об'єктів дослідження, доведення будови, узагальнення результатів, написання статті)

16. Синтез та дослідження протисудомнoї активності похідних 5-(R-феноксиметил)-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, Т. Л. Рибальченко, Г.І.Северіна, В.В. Гриненко // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. 2010. № 3-4. С. 45-52. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, синтез об'єктів дослідження, доведення будови, узагальнення результатів, написання статті)

17. Синтез, фізико-хімічні властивості та протисудомна активність нових похідних 5-(4-метоксибензил)-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, Т. Л. Рибальченко, І.А Сич, В. В. Гриненко // Фармац. журн. 2010. № 6. С. 25-31. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, синтез об'єктів дослідження, доведення будови, написання статті)

18. Протисудомна активність диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот та її залежність від молекулярної будови / Л. О. Перехода, В. А. Георгіянц, Т. Л. Рибальченко, С. В. Плис // Клінічна фармація.2009. Т. 13, вип. 3. С. 67-70. (Особистий внесок - Планування експерименту, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті)

19. Виявлення перспективних фізико-хімічних параметрів для визначення фармакологічної активності в ряду похідних 1-арил-4-арилсульфоніл-5-аміно-1,2.3-тріазолів (1Н) / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, І. А. Сич, А. В. Глущенко // Укр. журн. клін. та лаб. мед. 2009. Т. 4, № 3. С. 91-95. (Особистий внесок - Планування експерименту, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті)

20. Фармакологічні властивості тріазолопіримідину та кількісні співвідношення «структура-протисудомна активність» / Л. О. Перехода, Г. І. Северіна, В. А. Георгіянц, В. В. Гриненко // Медична хімія. 2011. Т. 13, № 2. С. 79-83. (Особистий внесок - Планування експерименту, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті)

21. Георгіянц В. А. Залежність протисудомної активності від молекулярної будови / В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода, А. В. Глущенко // Медична хімія. 2009. Т. 11, № 2. С. 36-40. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті)

22. Протисудомна активність похідних 1-заміщеного 5-метил(аміно) -1,2,3-тріазолу/ А. В. Глущенко, Т. Л. Рибальченко, С. Ю. Штриголь, В. А. Георгіянц, Л. О. Перехода //Укр. біофармац. Журн. 2010. № 3(8). С. 28-34. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, синтез об'єктів дослідження, доведення будови, узагальнення результатів)

23. Перехода Л. О. Визначення кореляції «структура-протисудомна активність» в ряду похідних 1-арил-4-R-5 метил(аміно)-1,2,3-тріазолу(1H) / Л. О. Перехода, В. А. Георгіянц // Клиническая информатика и телемедицина. 2011. №8. С. 93-97. (Особистий внесок - Планування експерименту, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті)

24. Перехода Л. О. QSAR-аналіз похідних 1,2,3-тріазолу(1H), що проявляють протисудомну активність/ Л. О. Перехода // Вісник фармації. 2012. № 1(69). С. 54-56. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, виконання розрахунків, узагальнення результатів, написання статті).

25. Синтез нових потенційних антиконвульсантів в ряду метоксианілідів 1-арил-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонових кислот / В. А. Георгіянц, А. В. Глущенко, Л. О. Перехода, С. М. Коваленко // Укр. вісник психоневрології. 2006. Т. 14, № 2. С. 102-105. ( Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, узагальнення результатів, написання статті)

Патенти

26. Патент на винахід №94135 Україна, МПК A 61 K 31/4196, A 61 K 31/505, А 61 Р 21/00, С 07 D 239/70, С 07 D 249/08, С 07 D 249/16 5-Аміно-7-(4-заміщений феніл)-4,7-дигідро-[1,2,4]тріазоло[1,5-а]піримідин-6-карбонітрили, що проявляють протисудомну активність / Георгіянц В. А., Северіна Г. І., Перехода Л.О., Рибальченко Т. Л., Савченко В. М.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. № a 2009 06576 ; заявл. 23.06.09 ; опубл. 11.04.2011, Бюл. № 7. 6 с. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів)

27. Патент на винахід № 85891 Україна, МПК A 61 K 31/4192 Метилові ефіри 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот, що виявляють протисудомну активність / Георгіянц В. А., Плис С. В., Перехода Л. О., Савченко В. М.; заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. № a 2007 01556 ; заявл. 14.02.07 ; опубл. 10.03.2009, Бюл. № 5. 8 с. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів)

28. Патент на винахід № 94283 Україна, МПК A 61 K 31/4192, А 61 Р 25/08. Застосування похідних 1-арил-5-метил-1,2,3-тріазол(1Н)-4-карбонових кислот як засобів ноотропної дії / Георгіянц В. А., Глущенко А. В., Перехода Л. О., Штриголь С. Ю., Рибальченко Т. Л.;заявник і патентовласник Національний фармацевтичний університет. № a 200902542 ; заявл. 23.06.09 ; опубл.26.04.2011, Бюл.№ 8.-6 с. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів)

29. Патент на корисну модель № 98172 Україна, МПК С07D271/10, А61К31/185, А61P21/02 Аміди 5-феноксиметил-1,3,4-оксадіазол-2-іл-тіоацетатної кислоти, які виявляють протисудомну активність / Георгіянц В. А., Перехода Л. О., Рибальченко Т. Л., Штриголь С. Ю.; Національний фармацевтичний університет. № u201202138 ; заявл. 24.02.2012 ; опубл. 27.08.2012. Бюл. №16. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів)

30. Оптимізація пошуку ефективних лікарських засобів серед похідних 5-метил-1,2,3-тріазолу (1Н): інформ. лист №40-2009 / В. А. Георгіянц, А. В. Глущенко, Л. О. Перехода, С. Ю. Штриголь, Т. Л. Рибальченко. К., 2009. 4с. (Особистий внесок - Розробка стратегії синтезу, розробка методики синтезу ключових інтермедіатів, планування експерименту, узагальнення результатів)