Готель на 18 номерів

Характеристика земельної ділянки та опис організації рельєфу. Загальна характеристика запроектованого готелю. Вертикальна прив’язка будівлі. Визначення розмірів сходової клітки із графічною розбивкою сходів. Санітарно-технічне та інженерне обладнання.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2013
Размер файла 62,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готель на 18 номерів

1. Архітектурна частина

1.1 Загальні дані

готель будівля клітка земельний

Проект готелю розроблений для звичайних умов будівництва в ІІ кліматичній зоні. Прийнята розрахункова температура повітря (зимова) -25 °С. Орієнтація будівлі - широтна. Клас будівлі -ІІІ. Ступінь довговічності - ІІ. Ступінь вогнестійкості - ІІ.

При проектуванні готелів слід керуватися вимогами щодо висот приміщень, протяжності та ширини коридорів і сходів, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7.

Місткість готелю за завданням на проектування - 18 місць.

Рівень комфорту готелів визначається за категоріями, які характеризуються матеріально - технічною оснащеністю і рівнем послуг, що надаються, та позначається символом: * (зірка). Згідно з вимогами ДСТУ 4269 готелі класифікують за п'ятьма категоріями від вищої до нижчої - *****, ****, ***, **, *.

Даний готель запроектовано відповідно до вимог, що висуваються до готелів **.

1.2 Характеристика земельної ділянки та опис організації рельєфу

Готель «ЕДЕМ» розташований на території міста Вінниці по вулиці «Чехова».

Рельєф ділянки спокійний з незначним ухилом в південно-західному напрямку, підземні води відсутні. Розміщення показано на кресленні генерального плану (див. арк. №4 ГЧ).

Обрана ділянка для будівництва готелю - при в'їзді в місто.

Для забезпечення технологічного та протипожежного обслуговування використовуються існуючі автомобільні магістральні дороги шириною 15 м, та місцеві шириною 7.5 м, з асфальтовим покриттям.

1.3 Загальна характеристика запроектованої будівлі

Будівля готелю має 4 надземні поверхи, та один підвальний поверх. Проектована будівлі передбачає комфортне та зручне планування для проживання. Опорядження будівлі виконано з сучасних опоряджувальних матеріалів, тому колористика фасадів має сучасний та функціональний вигляд. Дах будівлі - двохскатний, з ухилом 15° Під будівлю запроектовані монолітні стрічкові фундаменти з прив'язкою 750х650 мм та 700х700 мм., та фундаменти стаканного типу в кількості 12 штук.

Стіни зовнішні та внутрішні зведені з звичайної повнотілої цегли з прив'язкою:

- зовнішні -310х 200 мм;

- внутрішні - 190 х 190 мм;

Перекриття та покриття із збірних залізобетонних панелей товщиною 220 мм маркою ПК 40.15, ПК 40.12, ПК 40.09, ПК 80.15, ПК 80.10. Сходи запроектовані із збірних залізобетонних маршів та площадок.

Поручні сходів складаються з балюстради. Висота огорожі - 90 мм.

Кімнати мають прямокутну форму.

Для правильної організації руху та комфортності проживання в готелі велике значення має розставляння обладнання (столів, крісел, диванів, техніки). Розміри меблів і варіанти їх розставляння визначаються типом, формою кімнати, їхніми розмірами і планувальною схемою. Існують два основні прийоми розставляння меблів: геометричний і вільний.

До складу готелів такі групи приміщень і служб: приймально-вестибюльна, житлова, підприємств харчування, адміністрації і служб експлуатації, приміщень обслуговування, вбудовано-прибудованих підприємств і закладів.

Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.

Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) функціонально і планувально відокремлена від інших зон готелю.

Номери розташовуються в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, згідно з вимогами також вони ізольовані від шумів і запахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів не повинні порушуватись гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів, що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських приміщеннях.

Розміщення житлових приміщень у підземних, підвальних і цокольних поверхах не допускається.

Просторова структура готелів забезпечує чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель.

При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.

При включенні до складу готелю груп приміщень громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель, для них слід передбачати ізольовані входи з вулиці.

У готелях повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачати резерв одно- і двомісних номерів з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристрої для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Ґанки основних входів повинні обладнуватися пандусами з уклоном не більше 1:12. Ґанки і пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м повинні мати огорожу.

Система відчинення, фіксації і зачинення дверей центрального входу повинна також забезпечувати інвалідам на кріслах-колясках безперешкодний вхід до будинку готелю.

Входи до будинків готелів необхідно обладнувати пристроями для захисту від атмосферних опадів.

Розсувні та обертові двері повинні дублюватися двостулковими дверима, які задовольняють умови евакуації згідно з вимогами ҐОСТ 12.1.004,

Основні входи до готелів повинні мати тамбури. Другорядні входи допускається обладнувати подвійними дверима, що відчиняються в напрямку виходу.

У готелях місткістю більше 300 місць категорій *** і вище необхідно, а в готелях меншого комфорту і місткості з організованим заїздом рекомендується передбачати багажні входи та вестибюлі (додаток Б). Рекомендується обладнувати їх засобами механізації, що забезпечують переміщення багажу від машини до ліфта або до будь-якої іншої проміжної точки.

Без природного освітлення не допускається проектувати апартаменти, житлові, службові та адміністративні приміщення з постійним режимом роботи. Допускається розміщення службових та адміністративних приміщень у підвальних і підземних поверхах за умови забезпечення природного освітлення за допомогою інженерних пристроїв (світловодів тощо).

Вертикальна прив'язка будівлі

Вертикальна прив'язка будівлі забезпечує відведення поверхневих вод та вигідні умови для розташування будівель, майданчиків, проїздів.

Рельєф ділянки спокійний, розтин горизонталей становить 103.00 м до 109.00 м.

1) Визначаємо чорні позначки за формулою:

Н ч. = Н мол. гор.+ m / n х h, (3.1)

де Н мол. гор - відмітка молодшої горизонталі в метрах;

n - відстань від молодшої горизонталі до точки в мм;

m - відстань між горизонталями в мм;

h - 2 м - розтин горизонталей.

Н чор. 1 =105.00 + (82 / 105) х 2 = 106.56 м;

Н чор. 2 = 105.00 +(60 / 98) х 2 = 106.22 м;

Н чор. 3 = 105.00 +(25/ 100) х 2 = 105.5 м;

Н чор. 4 = 105.00 +(48/ 104) х 2 = 105.92 м;

2) Визначаємо червоні відмітки:

Н чер = Н чер.1 - 0.01 х L, (3.2)

де L - відстань між точками в метрах;

І = 1% = 0.01 - похил;

Н чер.1 = 106.76 м;

Н чер. 2 = 106.76 - 0.01 х 22.5 = 106.54;

Н чер. 3 =106.54 - 0.01 х 17.5= 106.36;

Н чер. 4 =106.36 - 0.01 х 22 = 106.58;

Об'ємно - планувальні рішення

Проектована будівля має прямокутну форму в плані. Висотою 13.5 м, будівля 4-х поверхова, висота поверху 3.0 м. В ході проектування було збільшено площу 3 та 4 поверхів, шляхом їх добудови. За відмітку ±0.000 умовно прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху.

Зв'язок між приміщеннями здійснюється через горизонтальні комунікації - коридори та хол і вертикальні - сходи.

В підвальному поверсі розташовано: складське приміщення, резервний склад чистої білизни, комора притирального інвентарю, кімната брудної білизни, камера схову. Розміщення житлових приміщень у підземних, підвальних і цокольних поверхах не передбачено, оскільки допускається нормами проектування.

На першому поверсі розташовані: приміщення охорони, приміщення ресторану, кабінет персоналу, номер для інваліда, кабінет директора, кабінет заступника директора, бюро прийому та реєстрації, кухня, санвузол, хол.

На другому, третьому поверхах розташовані номери.

На четвертому поверсі передбачено залу відпочинку, читальний зал, бібліотеку, більярдну.

Просторова структура готелів повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель.

При проектуванні була поставлена мета виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.

У готелях забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачено резерв одно- і двомісних номерів з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристрої для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях. Ґанки і пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м мають огорожу. Система відчинення, фіксації і зачинення дверей центрального входу повинна також забезпечувати інвалідам на кріслах-колясках безперешкодний вхід до будинку готелю.

Вхід до будинку готелю захищений від атмосферних опадів завдяки прийнятим об'ємно-планувальним рішенням.

Основні входи до готелів повинні мати тамбури. Другорядні входи допускається обладнувати подвійними дверима, що відчиняються в напрямку виходу.

У готелях місткістю більше 300 місць категорій *** і вище необхідно, а в готелях меншого комфорту і місткості з організованим заїздом рекомендується передбачати багажні входи та вестибюлі (додаток Б). Рекомендується обладнувати їх засобами механізації, що забезпечують переміщення багажу від машини до ліфта або до будь-якої іншої проміжної точки.

Без природного освітлення не допускається проектувати апартаменти, житлові, службові та адміністративні приміщення з постійним режимом роботи. Допускається розміщення службових та адміністративних приміщень у підвальних і підземних поверхах за умови забезпечення природного освітлення за допомогою інженерних пристроїв (світловодів тощо).

У планувальній та функціональній організації готелю група приміщень вестибюльної групи розташовується на першому поверсі, прилягає безпосередньо до головного входу. Ці приміщення є головними в організації готелю, презентують його, формують перші візуальні враження клієнтів про заклад розміщення. А отже при проектуванні готелів плануванню вестибюля, розміщення у ньому обладнання і організації служб, художньо-естетичному оформленню необхідно надавати особливої уваги.

В проекті прийнято фронтальну схему організації вестибюльної групи.

У вестибюлі розміщуються основні приміщення призначені для обслуговування гостей, відбувається організація основного технологічного процесу - переміщення гостей, відвідувачів, багажу і організація прийому, розміщення, торгове, побутове і екскурсійне обслуговування, надання послуг поштового, телефонного зв'язку, банківських послуг, відпочинок, очікування при оформленні документів та ін.

Поліфункціональність приміщень вестибюльної групи зумовлює необхідність організації різних функціональних зон: зони відкритого простору, вестибюля, зони роботи, торгової зони і зони обслуговування, зони відпочинку (очікування).

Розміщення і взаємозв'язок функціональних зон вестибюля зумовлює різні типи планування приміщень вестибюльної групи. Структура і розміри функціональних зон визначаються рівнем комфорту, місткості, спеціалізації закладу розміщення. Згідно сучасних норм у закладах розміщення туристського типу, у структурі приміщень приймально-вестибюльної групи необхідно передбачити медпункт та ізолятор. Площа вестибюля, згідно сучасних стандартів, наприклад, у туристських готелях повинна становити 0,8-0,9 м2 на одне місце, площа приміщень прийому гостей у готелях високого рівня комфорту - 55-70 м2.

Розміщення приміщень вестибюльної групи щодо основної споруди закладу розміщення може бути двох типів: централізованим - розташованим у споруді закладу, таке планування типове для більшості готельних підприємств; осібне розташування, насамперед таке планування зустрічається серед закладів санаторно-курортного профілю, менше серед інших закладів розміщення павільйонної забудови.

Вхід у вестибюль проектують у центральній частині по периметру вестибюля. У такому плануванні головного входу вестибюль візуально сприймається у реальних розмірах і сприяє швидкій орієнтації у його структурі.

Найбільшу площу у вестибюлі займає відкрита зона активного пересування та відпочинку гостей. Ця зона повинна забезпечувати безперешкодне пересування та вільний доступ до інших приміщень вестибюльної групи. У плануванні приміщень вестибюльної групи важливим є забезпечення їхнього раціонального розміщення для комфортного перебування та уникнення перетину найбільш інтенсивного потоку гостей.

Найбільш інтенсивний рух гостей у відкритій зоні вестибюля здійснюється через її центральну частину між зонами входу (виходу) у готель і зоною вертикальних комунікацій (хол сходової і ліфтової зони). Безперешкодне переміщення гостей від головного входу до ліфта і сходів передбачає їхнє протилежне або кутове розміщення.

Зона рецепції у вестибюлі виконана у формі стійки за якою знаходиться робоче місце чергового адміністратора, який веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; касир - забезпечує розрахунок клієнтів за послуги; портьє - проводить облік ключів, видає кореспонденцію та ін. Водночас, персонал рецепції здійснює контроль за рухом у готелі гостей, відвідувачів та працівників готелю. Сучасний технологічний процес прийому і поселення гостей у вестибюлі повинен бути оптимальним для забезпечення комфорту гостей, тому рецепція розташовується у проміжній частині, гості рухаються від головного входу до рецепції і далі до сходової зони чи ліфта. Цей шлях повинен бути найбільш коротким, не перетинатись і не бути зворотнім. Водночас, рецепція повинна забезпечувати високу візуальну оглядовість входу та інших функціональних зон вестибюля.

Розташування рецепції у системі головний вхід - рецепція - вертикальні комунікації може бути: одностороннім, рецепція розташована зі сторони головного входу; двостороннім, рецепція розташована зі сторони вертикальних комунікацій; трьохстороннім, рецепція розташована між головним входом і вертикальними комунікаціями. Останній варіант найбільш раціональний у забезпеченні найбільш комфортного обслуговування гостей.

Планувальна організація вертикальних комунікацій у готелях, кількість ліфтів, сходових холів, їх розміри визначаються рівнем комфорту, кількістю поверхів, місць у закладі розміщення. Розміщення ліфтів і сходових холів може бути суміщеним або роздільним.

Зона відпочинку (очікування) - необхідний компонент у функціональній структурі вестибюля, що забезпечує короткотермінове перебування гостей в період очікування поселення, від'їзду або в процесі проживання, тут можуть проводитись зустрічі гостей і відвідувачів готелю. Ця зона представлена м'якими меблями, журнальним столиком, рекламними матеріалами готелю.

У плануванні зони відпочинку у вестибюлі необхідно враховувати ряд важливих факторів: у рекреаційній зоні не повинні перетинатись людські потоки, вона розташовується вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу сонячну інсоляцію і оглядовість прилеглої до споруди готелю території; зона відпочинку повинна розташовуватись поряд з рецепцією.

У готелях високого рівня комфорту та значної місткості у структурі приміщень вестибюльної групи виділяється бюро обслуговування (сервіс-бюро). Функції бюро обслуговування пов'язані з наданням різної інформації, організації екскурсій, замовлення місць у закладах культурно-розважального профілю, транспорті та ін. Планувальна організація цієї ланки залежить від розміщення рецепції і прийнятої у готелі форми організації технологічного процесу. При роздільній формі організації технологічного процесу бюро обслуговування функціонує в окремій зоні на першому або другому поверсі. При організації єдиного технологічного процесу бюро обслуговування розташовується безпосередньо біля рецепції. У планувальну структуру приміщень бюро обслуговування іноді включені транспортні служби, представлені трансагентством або транспортним бюро, у курортних готелях виділяються приміщення транспортних кас.

До вестибюльної групи приміщень належать торгові пункти, пункти поштового і телефонно-телеграфного зв'язку, гардероб, перукарня, бар, камера зберігання, приміщення для швейцарів і носіїв багажу. Широко поширене обладнання кіосків продажу преси, листівок і дрібних дорожніх речей, ювелірних виробів, косметики та ін. Торгова зона найчастіше розташована навпроти зони відпочинку і поблизу сходово-ліфтових комунікацій. Торгові підприємства суттєво впливають на інтер'єр вестибюля, що зумовлює необхідність якісного їхнього оформлення.

У готелях значної місткості у вестибюлі розташовуються перукарні, зорієнтовані на обслуговування гостей і відвідувачів готелю. Вхід у перукарню головним чином обладнаний у вестибюлі готелю, водночас у перукарнях зорієнтованих на прийом відвідувачів доцільним є обладнання входу ззовні. У сучасних готелях значних розмірів з розгалуженою мережею загальних і торгових послуг у вестибюлях часто обладнані салони краси.

Згідно розташування функціональних зон вестибюля стосовно зони найбільш інтенсивного переміщення гостей планувальна організація приміщень вестибюльної групи може бути: фронтальною, повздовжньою і концентричною.

При фронтальному плануванні вестибюля функціональна зона розташована відносно головного входу у протилежному напрямку односторонньо. Вертикальні комунікації розміщені найближче до входу, проте видовжене розташування приміщень вестибюльної групи погіршує орієнтацію гостей, водночас скорочує ймовірність перехрещування людських потоків. Таке планування характерне для більшості готелів, насамперед значних розмірів.

Повздовжнє планування характеризується двостороннім розміщенням функціональних зон відносно головного входу та значною віддаленістю вертикальних комунікацій. При такому плануванні перехрещування людських потоків незначне, водночас забезпечується достатня візуальна орієнтація гостей. Прямокутна конфігурація вестибюля зумовлює протяжне вздовж витягнутої сторони прямокутника розташування функціональних зон. При повздовжньому плануванні виникає ефект високої зімкнутості та обмеження вільної зони. Таке планування зустрічається менше у порівнянні з фронтальним і концентричним.

Концентричне планування пов'язується з трьохстороннім розташуванням функціональних зон відносно головного входу. При такому плануванні вестибюль має форму наближену до квадрата і створює компактний внутрішній простір та зручну візуальну орієнтацію. Недоліком у цьому плануванні є значне перехрещування людських потоків.

Обладнання приміщень вестибюльної групи у готелях. Обладнання вестибюля має особливо важливе значення у рекламі готелю, його інтер'єр повинен бути презентабельним та зручним для гостей. В обладнанні інтер'єра можна виділити декілька основних принципів:

- оригінальність в архітектурі та дизайні. Автентичність обладнання інтер'єра повинна стосуватись усіх готелів, в тому числі готелів, що функціонують під єдиною торговою маркою;

- в обладнанні інтер'єра необхідно використовувати високої якості матеріали - природний камінь для облицювання підлоги, панель, важких опор, прогонів; дерево дорогих порід; металічні деталі доцільно виробляти з латуні, нержавіючої сталі та ін.;

- матеріали в облицюванні інтер'єра вестибюля повинні бути міцними, підібрані у близькій кольоровій гамі;

- обладнання функціональної зони необхідно здійснювати у відповідності із нормами естетичного оформлення без перенасичення декоративними елементами;

- функціональні зони у вестибюлі мають виділятись на загальному фоні. У розділенні площі вестибюля використовують прийом розподілу елементів декоративного оздоблення і такі художні засоби, як освітлення та колір.

Взаєморозташування груп меблів різного функціонального призначення, декоративних рослин має здійснюватись згідно із зонами інтенсивного переміщення відвідувачів відповідно до технологічного процесу надання послуг.

Рецепція - загальний зал або окрема кімната в глибині приміщення вестибюля, відокремлена від решти його зони стійкою і призначена для прийому й оформлення поселення гостей, оплати послуг, отримання інформації про готель. Планувальна організація стійки рецепції пов'язується з двохярусним столом - секретер-бюро, за яким розташоване місце чергового адміністратора, портьє, касира, паспортиста та ін. персоналу служби прийому та розміщення. Верхній ярус стійки - представницький, використовується сумісно клієнтами і обслуговуючим персоналом, нижній ярус - робочий, використовується лише обслуговуючим персоналом у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є місцем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціальним відділенням для зберігання ключів від номерів і службових приміщень, кореспонденції, що поступає для гостей, картотеки, тут знаходяться технічні засоби - телефон, комп'ютер, факс та ін.

Зона відпочинку й очікування розташовується у найбільш комфортній частині вестибюля. Ця зона обладнана меблями - м'яким кутком, кріслом, журнальним столом і оформлена у свого роду вітальню у вестибюлі. Меблі у зоні відпочинку повинні мати презентабельний вигляд з покриттям, що характеризується високою міцністю і легко піддається догляду, найчастіше для цього використовуються шкір замінники високої якості. Композиційним елементом у зоні відпочинку виступає озеленення.

При вестибюлі, у глибині приміщення вестибюля розташовується гардероб, що обслуговує насамперед відвідувачів ресторанів, барів, казино, та інших функціональних закладів готелю, а також гостей готелю. Розташування гардероба повинно бути зручним, легко помітним, проте він не повинен особливо виділятись у структурі приміщень вестибюля. Прилегла зона до гардероба повинна бути обладнаною дзеркалами і забезпечувати яскраве освітлення. Площа гардероба визначається згідно норми 0,08 м2 на інвентарне місце його місткості.

Камера зберігання багажу розташовується поблизу рецепції, біля входу. Камеру схову виділяють в окреме приміщення, вона обладнана вікном для прийому і видачі ручного багажу і стелажами у внутрішній частині для його зберігання. Камера зберігання використовується головним чином відвідувачами готелю, а також гостями, які звільняють номер, проте не від'їжджають і гостями, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера.

У великих готельних комплексах передбачені окремі входи для прийому та доставки багажу вантажними ліфтами у певні номери.

У сучасній архітектурі та обладнанні вестибюля особливу роль відіграє використання у зональному розподілі площі особливостей конструкцій - підвісних стель, важких прогонів і опор, різного рівня підлоги. Переходи з однієї функціональної зони до іншої пов'язується з інтенсивністю і фоном освітлення. Для надання інтер'єру вестибюля індивідуальної зовнішності у готелях високого рівня комфорту використовуються художні твори, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, гідрооб'єкти (фонтани, акваріуми), різні варіанти озеленення.

Горизонтальні комунікації мають забезпечити вільний рух відвідувачів та персоналу, безперешкодну евакуацію.

Відомості про функціональне призначення будівлі та опис функціонального процесу

До складу готелів можуть входити такі групи приміщень і служб: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвіллева, фізкультурно-оздоровча, медична, підприємств побутового обслуговування і торгівлі, підприємств харчування, ділової діяльності, адміністрації і служб експлуатації, приміщень обслуговування, вбудовано-прибудованих підприємств і закладів.

Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.

Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.

Відомість опорядження приміщень

Найменування приміщення

Вид опорядження елементів інтер'єру

Стеля

Площа

Стіни або перегородки

Площа

Примітка

Хол

Штукатурка

23.71

Декор. штукатур.

83.4

Ресторан

Навісна

51.6

Шпалери

142.7

Номери

Навісна

390.0

Декор. штукатур.

1053

Санвузли

Навісна

45.84

Кер. Плитка

123.7

Кладовки

Штукатурка

137.3

Декор. штукатур.

370.71

Бюро прийому та реєстрації

Штукатурка

7.8

Декор. штукатур.

21.6

Кімната охорони

Навісна

116.0

Шпалери

43.2

Камера схову

Штукатурка

20.7

Декор. штукатур.

551.7

Кабінет директора

Навісна

20.7

Шпалери

51.7

Опис оздоблення фасаду

При оздобленні фасаду готелю використана система утеплення з тонким штукатурним шаром складається з наступних шарів: клейового, теплоізоляційного, шару, що армує і захисно-декоративного.

Штукатурні фасади мають цілий ряд переваг.

Одне з основних - високі теплозахисні властивості.

Забезпечують хорошу звукоізоляцію.

Несучі стіни отримують захист від коливання температур, вітру, вологи, сонячного випромінювання, що значно продовжує термін служби захищаючих конструкцій.

Завдяки невеликій вазі, системи теплоізоляції штукатурного типу не так складні в монтажі і обходяться дешевшим, ніж вентильовані фасади. Дозволяють понизити навантаження на фундамент.

Системи утеплення фасадів штукатурного типу абсолютно нешкідливі для здоров'я людини, як при виготовленні, так і в період експлуатації.

Будівля не перегрівається і не промерзає. Стабільність температури всередині удома створює комфортний мікроклімат.

Оздоблений декоративною штукатуркою.

Зовнішні двері з головного фасаду - метало-пластикові.

Фасад має відповідати архітектурним вимогам будівлі, привертати до себе увагу, мати охайний і багатий вигляд. Балкони що виступають на головному та тильному фасадах сучасного неповторного вигляду.

ТЕП будівлі

з/п

Показник

Одиниця

виміру

За проектом

1

Поверховість

поверхи

4

2

Умовна висота будинку

м?

13.5

3

Загальна площа

у т.ч. - підземної частини

- надземної частини

м?

м?

235.3

667.0

4

Корисна площа

м?

386.0

5

Розрахункова площа

м?

674.6

7

Загальний будівельний об'єм

у т.ч. - вище позначки ±0.000

- нижче позначки ±0.000

м?

м?

6266.7

714

2. Конструктивний розділ

2.1 Опис конструктивної схеми будівлі

Проектована будівля має прямокутну форму в плані з розмірами в осях 22000?21100, висотою 13.5 м, будівля - 4-х поверхова, висота поверху 3.0 м.

Будівля з суміщеною конструктивною схемою, з несучими зовнішніми стінами.

2.2 Визначення розмірів сходової клітки із графічною розбивкою сходів

Розраховуємо п'ятимаршеві сходи, маючи вихідні дані:

- Нпов = 3.0 м

- а - ширина маршу, а = 1.5 м;

- і - похил маршу, і = 1: 4;

- розмір східця - 150 х 300 мм.

Ширина сходової клітки:

В = 2а + 100 = 4.8 х 1500 + 100 = 3100 мм;

Висота маршу:

Н пов / 2 = 3000 / 2 = 1500 мм;

Кількість присхідців в одному марші становить:

n = 1500 / 150 = 10;

Кількість проступів в одному марші становить:

m = n - 1 = 10 - 1= 9;

Довжина горизонтальної проекції маршу дорівнює:

а1 = 300 х m = 300 х 9 = 2700 мм;

Довжина сходової клітки:

L = а1 + 2а = 2700 + 2 х 1200 = 5100 мм.

Отже, розміри сходової клітки не повинні бути меншими за 2500 х 5100 мм,

що задовольняє планувальним розмірам проекту.

Проводимо графічну розбивку сходів:

2.3 Прийняті конструктивні рішення окремих елементів будівлі

Під будівлю запроектовані монолітні стрічкові фундаменти. Стіни зовнішні та внутрішні зведені з звичайної повнотілої цегли з прив'язкою зовнішніх 310х 200 та внутрішніх 190 х 190.

Перекриття із збірних залізобетонних панелей.

Покриття із збірних залізобетонних панелей

Сходи запроектовані із збірних залізобетонних маршів та площадок.

Фундаменти

Під будівлю запроектовані монолітні стрічкові фундаменти з прив'язкою 300 х 300 мм., та фундаментів старанного типу. В даному проекті були використані Фундаментні подушки марки ФЛ 12.24 - 26 шт., ФЛ 14.24 - 9 шт., ФЛ 14.12 - 3 шт. - під зовнішні стіни та фундаментні подушки марки ФЛ 14.24 - 25 шт. ФЛ 14.12 - 17 шт. Фундаментні блоки марки ФБС 24.5.6 - 1 шт., ФБС 24.4.6 - 8 шт. ФБС 12.4.6 - 6 шт., ФБС 24.5.6. - 24 шт.

Розміри стаканів: 1500?1500 - 16 шт.

На позначці - 0.450 по периметру усіх стін влаштована горизонтальна гідроізоляція. Вертикальна гідроізоляція виконана шляхом обмазування поверхонь зовнішніх стін гарячим бітумом за два рази.

Глибина закладання фундаменту розташована на відмітці -4100 мм.

Стіни

Зовнішні і внутрішні стіни викладені із звичайної повнотілої цегли на бетонному розчині. Товщина зовнішніх стін - 510 мм, прив'язка 310/200 мм, товщина внутрішніх стін 380 мм., з прив'язкою 190/190 мм.

В зв'язку з економією енергоресурсів стіни виконують утеплення всередині кладки. Кладка стін повинна відповідати вимогам СНиП ІІІ - В 4-62 «Каменные конструкции. Правила производства и приемки работ».

Перекриття

Перекриття із збірних залізобетонних круглопустотних панелей товщиною 220 мм маркою ПК 40.15, ПК 40.12, ПК 40.09, ПК 50.15,

ПК 80.10, ПК 80.15., а також з монолітних залізобетонних панелей.

Для кращої міцності та стійкості панелі анкеруються між собою, а також з несучими стінами сталевими анкерами шляхом зварювання.

Покриття та покрівля

Покриття та покрівля розроблене залізобетонними монолітними плитами, панелі маркою ПК 40.15, ПК 40.12, ПК 40.09, ПК 50.15,

ПК 80.10, ПК 80.15. Дах двохскатний. Покрівля з профнастилу. Утеплювач мінераловатні плити товщиною 100 мм. Водовідведення з покрівлі здійснюється зовнішнім організованим водостоком.

Перегородки

Перегородки прийняті великопанельні із гіпсобетону, армовані дерев'яним каркасом. В санвузлах перегородки шлакобетонні товщиною 60 мм, в інших приміщеннях цегляні товщино 80 мм. Покращення звукоізоляції здійснено за рахунок конопатки швів зазорів між перегородкою, стінами та перекриттям.

2.4 Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі

Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, згідно з вимогами нормативів і бути ізольовані від шумів і запахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів не повинні порушуватись гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів, що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських приміщеннях.

Будинок готелю має бути обладнано господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.01. Зовнішнє пожежогасіння будівель готелів передбачається відповідно до вимог СНиП 2.04.02.

Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення теж повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації відповідно до норм проектування цих приміщень.

За неможливості витримати нормовані параметри в однозонній системі водопостачання слід передбачати зонне водопостачання. Зонування системи водопостачання слід забезпечувати шляхом встановлення обладнання, у тому числі насосного, окремо для кожної зони. Заданий тиск повинен підтримуватися автоматично шляхом керування роботою насосних установок.

При проектуванні насосних установок слід застосовувати обладнання з характеристиками, що виключають проникнення в номери готелю шуму, що перевищує встановлений чинними нормами допустимий для нічного часу рівень звукового тиску згідно з вимогами нормативів.

Системи гарячого водопостачання повинні проектуватися з циркуляцією в стояках. На циркуляційних стояках повинні встановлюватися балансувальні вентилі. Циркуляція повинна проектуватися з урахуванням мінімальної температури в циркуляційному трубопроводі 40 °С.

У ванних кімнатах готелю передбачене встановлення електричних рушнико-сушильників.

Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в тепловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу холодної води повинен бути паронепроникним.

Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського при значення слід проектувати окремі системи або окремі гілки холодного і гарячого водопостачання з встановленням на них водолічильників.

Системи каналізації приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлової частини готелю із самостійними випусками (до пускається в один колодязь). Не допускається розміщувати оголовки витяжних частин каналізаційних стояків прибудованих приміщень перед вікнами житлових номерів. Витяжну частину виробничої і побутової каналізації вбудованих приміщень допускається об'єднувати з каналізаційними стояками готелю.

Системи водяного опалення, а також системи холодопостачання місцевих кондиціонерів повинні проектуватися з дренажними і конденсатними лініями з відведенням води до зливової каналізації.

У готелях, водопостачання яких не може бути забезпечене від двох джерел, слід передбачати аварійні ємності води.

У готелях категорій **** і ***** трубопроводи водопостачання і каналізації повинні прокладатися приховано. Необхідність прихованого прокладання трубопроводів у готелях інших категорій визначається завданням на проектування.

Будинки готелів повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.01, ДБН В.2.6-31.

Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладуватися системами опалення і вентиляції відповідно до норм проектування цих приміщень.

Розрахункові температури і вимоги до повітрообміну в житлових номерах готелів залежно від їх категорії

Нормований параметр

Нормована величина для готелів категорій

*****

****

***

** і *

Розрахункова температура приміщення, °С

холодний період року

22

22

20

20

теплий період року

23

24

Не нормується

Повітрообмін для однієї людини, м3/год

холодний період року

60

50

40

30

теплий період року

60

50

Не нормується

Температура повітря в санітарних вузлах із ванними або душами повинна прийматися 25°С. У санвузлах готелів категорії *** і нижче, що не прилягають до зовнішніх огороджувальних конструкцій, допускається не встановлювати опалювальні прилади у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних. У ванних кімнатах житлових номерів готелів категорії ***** повинні проектуватися підлоги, що обігріваються, згідно з вимогами ДБН В.2.5-24 та СНиП 2.04-05.

Температура повітря в коридорах загального користування і вестибюлях готелів повинна прийматися 20 °С.

Опалювальні прилади приміщень із кондиціонуванням повітря, у яких задана температура підтримується автоматично місцевими кондиціонерами, повинні розраховуватися на підтримання температури 18 °С при непрацюючих кондиціонерах.

При теплотехнічних розрахунках огороджувальних конструкцій готелю необхідно приймати температуру приміщень 20 °С і відносну вологість 50%.

Будинки готелів повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання та автоматизованими вузлами приготування теплоносіїв систем опалення, вентиляції і гарячого водопостачання. Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського призначення слід проектувати окремі системи або гілки систем опалення зі своїми приладами обліку теплоспоживання, розташованими в загальному приміщенні ІТП. За завданням на проектування допускається за узгодженням із теплопостачальною організацією розміщувати прилади обліку теплоспоживання окремих груп нежитлових приміщень за межами ІТП.

Для будинків готелів категорії *** і вище повинні передбачатися резервні джерела тепла для системи гарячого водопостачання, які повинні включатися під час аварій або профілактичних робіт. Для будинків готелів категорії ***** за завданням на проектування допускається передбачати резервні джерела тепла для систем опалення.

ІТП повинні проектуватися відповідно до вимог СНиП 2.04.07, ДБН В.2.2-9. Розміщення приміщень ІТП під житловими приміщеннями готельних номерів не допускається. При проектуванні ІТП слід застосовувати обладнання з характеристиками, яке виключає проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.

У разі неможливості приєднання будинку готелю до централізованого теплопостачання, а також в ін-ших випадках за відповідного техніко-економічного обґрунтування і за наявності необхідних дозволів до складу проекту повинна входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно зі СНиП II-35 і ДБН В.2.5-20.

Трубопроводи систем опалення готелів категорій **** і ***** повинні прокладатися приховано або за знімним декоративним кожухом.

Системи опалення будинків, відкрито розташованих на місцевості готелів з номерами, орієнтованими на дві сторони горизонту, слід проектувати з пофасадними гілками, обладнаними регуляторами теплової потужності.

Магістральні трубопроводи і вимикальні пристрої систем опалення, тепло- і холодопостачання калориферів і кондиціонерів повинні прокладатися в приміщеннях, доступних для персоналу експлуатаційних служб. Теплопроводи, у тому числі прокладені приховано, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводів холодопостачання повинен бути паронепроникним.

Тиск води в опалювальних приладах, розташованих на нижньому поверсі будинку або на нижньому поверсі гідравлічне відособленої зони будинку, не повинен перевищувати робочого тиску цих приладів і встановленої на них арматури. У теплових пунктах будинків або в котельнях повинні передбачатися пристрої, що захищають систему опалення від перевищення заданого тиску.

Видаляння повітря з житлових номерів повинно виконуватися через санітарні вузли. Витяжна вентиляція готелів категорій * і ** повинна проектуватися з природним спонуканням. У готелях категорії *** і вище слід проектувати системи витяжної вентиляції з механічним спонуканням. За відсутності в будинку готелю постійно діючої центральної системи припливної вентиляції, що подає повітря в житлові номери, примусова витяжка повинна проектуватися за допомогою встановленого в санвузлі місцевого витяжного вентилятора з можливістю використання витяжної системи в режимі природної вентиляції при вимкненому вентиляторі.

Витяжні канали повинні розміщуватися у внутрішніх стінах будинків або прилягати до них. Ділянки витяжних каналів, що прокладаються над покрівлею, на горищі, а також поблизу охолоджуваної поверхні зовнішніх стін, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією, що виключає випадання конденсату при відносній вологості витяжного повітря 85%.

З кожного санвузла повинен проектуватися індивідуальний вертикальний витяжний канал з випуском витяжного повітря в атмосферу або в збірну вентиляційну шахту. Вентиляційні канали допускається приєднувати до збірної вентиляційної шахти вище витяжних ґрат не менше ніж на 2 м. Питомий опір тертю при русі повітря в збірній шахті під час роботи всіх приєднаних до неї місцевих вентиляторів не повинен перевищувати 0,65 Па/м.

У постійно діючих центральних витяжних системах із механічним спонуканням індивідуальні вентиляційні канали одного санвузла можуть приєднуватися до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті витяжних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі шумоглушника зворотного і вогнестримувального клапанів, що щільно закриваються. Витяжні вентилятори (робочий і резервний) центральних систем повинні встановлюватися на рівні верхнього технічного поверху і проектуватися для безперервної цілодобової роботи з автоматичним перемиканням і автоматичним вмиканням резерву. Повітроводи центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням повинні проектуватися з пристроями для гідравлічного балансування системи.

Індивідуальні витяжні канали і збірні вентиляційні шахти повинні виконуватися в будівельних конструкціях. Повітроводи з оцинкованої сталі допускається проектувати за умови їх прокладання в місцях, доступних для ремонту.

Витяжні вентиляційні системи з природним спонуканням, а також системи, в яких витяжні вентилятори вмикаються періодично, повинні проектуватися з викидом повітря над покрівлею в місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.

У номерах готелів категорії *** і нижче припливне повітря повинно подаватися через вікна. У разі встановлення вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами, які автоматично відкриваються у разі підвищення вологості повітря над нормативну.

При проектуванні центральних припливно-витяжних систем слід передбачати приплив повітря до житлових кімнат; витяжку - із санвузлів та ванних кімнат. Приєднання припливної і витяжної вентиляції готельного номера до збірних вертикальних шахт слід проводити на 2 м вище припливних (витяжних) ґрат через канал-супутник або на рівні припливних (витяжних) ґрат із встановленням зворотного протипожежного клапана на відгалуженні від вертикальної шахти. Допускається приєднувати індивідуальні припливні канали до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті припливних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі зворотного та протипожежного клапанів, які щільно закриваються.

Повітроводи центральної вертикальної системи припливної вентиляції номерів готелю рекомендується проектувати зі сталевих труб.

За проектування центральної поверхової системи припливної вентиляції номерів готелю індивідуальні припливні канали слід приєднувати до збірного повітропроводу з обладнанням на приєднувальному повітропроводі зворотного клапана, що щільно закривається.

Транзитні повітроводи слід виконувати класу «Щ» - щільні; в межах поверху - класу «Н» - нормальні з оцинкованої сталі товщиною згідно з вимогами СНиП 2.04.05. Прокладання транзитних повітроводів вбудованих приміщень через приміщення номерів не допускається.

Вентиляція приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинна проектуватися окремо від вентиляції номерів. За проектування припливних та витяжних систем слід вжити заходів, які виключають розповсюдження характерних для цих приміщень запахів у суміжні приміщення та житлові номери. Розташовувати витяжні шахти для викиду повітря з цих приміщень перед вікнами житлових номерів, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції по фасадах готелю не допускається.

При проектуванні систем вентиляції з механічним спонуканням слід застосовувати вентилятори і шумопоглинальне обладнання з характеристиками, що виключають проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.

Системи кондиціонування повітря другого класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії *****, а також у приміщеннях загального користування (вестибюлях, торговельних залах ресторанів, конференц-залах і в інших приміщеннях за завданням на проектування) готелів категорій **** і *****. Системи кондиціонування третього класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії ****, а також у приміщеннях загального користування готелів категорії ***.

При застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації холодоагенту повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинку і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проектованого або сусіднього будинку і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.

У системах холодопостачання слід застосовувати озонобезпечні холодоагенти.

Електропостачання та електрообладнання будинків і споруд готелів слід передбачати згідно з вимогами ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ 4269, ГОСТ 7396.1, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ВСН 97, ДБН В.2.5-28, ДСанПіН 239, а також інших чинних нормативних документів.

Категорійність електроприймачів за ступенем забезпечення надійності електропостачання слід приймати згідно з ПУЭ, ДБН В.2.5-23, а також ДСТУ 4268 та ДСТУ 4269. При цьому готелі категорій **** та ***** повинні бути забезпечені за І категорією надійності електропостачання. Вентилятори центральних систем повинні мати електроживлення за І категорією.

У номерах готелів категорій ***, ****, ***** згідно з вимогами ДСТУ 4269 необхідно передбачати не менше двох розеток для підключення холодильника та інших побутових приладів і у санвузлі (ванній кімнаті) розетку, яка підключається через пристрій захисного відключення (ПЗВ) 10 мА, призначену для фена та електробритви.

Електроосвітлення приміщень готелів та прилеглої до них території слід виконувати у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28.

Керування освітленням може бути ручним та дистанційним.

У загальних приміщеннях готелів слід передбачати освітлення, що регулюється за яскравістю з диспетчерського пункту.

В місцях встановлення комп'ютерів необхідно використовувати безвідблискові лампи.

Елементи кабельних ліній та систем проводки, до складу яких входять електричні й оптичні ізольовані проводи та кабелі, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, повинні відповідати вимогам додатка Т ДБН В.2.2-9.

Номери готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати пристроями енергозбере-ження, які зазвичай встановлюються при вході в номер і керуються картами електронного карткового замка.

3. Планувальні рішення та благоустрій території

3.1 Опис організації рельєфу вертикальним плануванням

Земляна ділянка на якій буде проходити будівництво знаходиться в Вінниці, по вул. «Чехова». Майданчик характеризується незначним нахилом. Генеральний план розроблений на топогеодезичній основі в М 1:500 з перерізом горизонталей через 0,5 м.

Вертикальне планування ділянки виконано методом проектних горизонталей через 0,2 м. Планувальні відмітки назначені виходячи з умови максимального збереження природного рельєфу та існуючих зелених насаджень.

Відведення поверхневих вод передбачений відкритого типу та здійснюється спланованими поверхнями на рельєф.

Передбачається влаштування покриття доріжок та відновлення асфальтного покриття.

Знаходимо чорну відмітку в точці А по середині дороги вул. «Барське шоссе» за формулою:

Н чор = Н мол + n/m х 2, (5.1)

де Н мол. гор - відмітка молодшої горизонталі в метрах;

n - відстань від молодшої горизонталі до точки в мм;

m - відстань між горизонталями в мм.

Н чер = Н мол. гор + 0.2

Н чор А = 105.00 м

Н чер А=105.2 м

Знаходимо чорну відмітку в точці Б:

Н чор = 109.00 + 26 / 61 х 2 = 109.84 м

Н чер В = 110.04 м

Знаходимо повздовжній похил дороги за формулою:

І прод = (А - В) / L (м), (5.2)

де І прод - поздовжній похил;

L - довжина дороги.

Місце проходження проектних горизонталей по дорозі та зеленій зоні обчислюється за формулами:

l = 0.2 / І прод. (5.3)

l1 = (а х 0.01) / І прод (5.4)

l2 = 0.15 / І прод. (5.5)

l3 = (в х 0.015) / І прод, (5.6)

де а - половина ширини дороги;

в-зелена зона + тротуар.

Знаходимо повздовжній похил між точками А - В:

І прод = (110.04 - 105.2) / 125 = 0.04

Місце проходження проектних горизонталей:

l = 0.2 / 0.038 = 5.0 м

l1 = (7х 0.01) / 0.04 = 0.6 м

l2 = 3 м

l3 = (2.5 х 0.015) / 0.04 = 7.5 м

3.2 Розрахунок картограми земляних мас

Для того щоб знати де на ділянці підсипати або зрізати земляну масу розробляють картограму земляних мас. Перед початком роботи ділянку розбивають на квадрати і шукають висоти їх вершин.

1. Знаходимо чорні позначки по вершинах квадратів:

Н чор 1 = 101.00 + (37 / 67) х 2 = 102.1 м

Н чор 2= 103.00 + (66 / 83) х 2 = 104.59 м

Н чор 3 = 107.00+ (4 / 76) х 2 = 107.10 м

Н чор 4= 107.00 + (54/ 76) х 2 = 108.42 м

Н чор 5= 105.00+ (69 / 77) х 2 = 102.79 м

Н чор 6 = 105.6 м

Н чор 7= 107.00 + (10/ 76) х 2 = 107.26 м

Н чор 8= 107.00 + (60/76) х 2 = 108.57 м

Н чор 9= 105.00 + (45 / 79) х 2 = 104.13 м

Н чор 10= 105.00+ (47 / 102) х 2 = 105.42 м

Н чор 11= 107.00 + (35 / 72) х 2 = 107.37 м

Н чор 12= 109.00 + (12/ 92) х 2 = 109.24 м

Н чор 13= 115.00 + (36 / 102) х 2 = 105.7 м

Н чор 14= 107 м

Н чор 15= 107.00 + (83/ 96) х 2 = 108.72 м

Н чор 16= 109..00 + (33 / 75) х 2 = 109.88 м

2. Знаходимо червоні позначки по вершинах квадратів:

Н чер1= 102.60 + (7 /11) х 0.2 =102.72 м

Н чер2= 104 + (25 / 9) х 0.2 =104.04 м

Н чер3= 105.60+ (4 / 15) х 0.2 = 105.65 м

Н чер4= 105.80+ (12 / 20) х 0.2 = 105.92 м

...

Подобные документы

  • Архітектурно-планувальне рішення будівлі, загальна характеристика. Генеральний план ділянки, об'ємне рішення. Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі: опалення, водопостачання, каналізація. Оздоблювальні роботи в будівлі, специфікація.

    курсовая работа [134,2 K], добавлен 07.04.2012

  • Теплорозрахунок вертикальної огорожуючої конструкції. Характеристика основних конструктивних елементів будівлі. Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі. Технологія і організація будівельного виробництва. Технологічна послідовність робіт.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 18.06.2021

  • Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки будівництва. Збір навантажень. Прив`язка будівлі до рельєфу місцевості. Вибір глибини залягання фундаменту. Техніко-економічне порівняння розрахованих варіантів. Технологія влаштування фундаментів у свердловинах.

    курсовая работа [260,1 K], добавлен 17.10.2012

  • Загальна характеристика житлового будинку. Архітектурно-композиційне вирішення генерального плану. Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі. Зонування на житлову та господарську зони з врахуванням особливостей побуту. Економічні показники проекту.

    курсовая работа [26,6 K], добавлен 25.11.2014

  • Об'ємно-планувальні параметри житлової будівлі. Архітектурно-конструктивне рішення фундаментів, стін, перекриття, даху, сходів, перегородок та вікон і дверей. Інженерне обладнання і внутрішнє оздоблення приміщень. Економічна оцінка житлового будинку.

    курсовая работа [40,8 K], добавлен 08.12.2013

  • Генеральний план ділянки. Об’ємно-планувальне рішення будівлі. Каркас будівлі, колони, крокв’яні конструкції. Відомості про зовнішнє та внутрішнє опорядження. Інженерно-технічне обладнання. Підрахунок техніко-економічних показників ТЕП генплану.

    реферат [88,5 K], добавлен 11.08.2011

  • Техніко-економічні показники та характеристика будівлі арматурного цеху. Об’ємно-планувальне рішення. Під’ємно-транспортне обладнання. Характеристика каркасу будівлі. Конструктивний розрахунок підошви фундаменту. Внутрішнє і зовнішнє опорядження будівлі.

    курсовая работа [201,0 K], добавлен 22.11.2009

  • Генеральний план будівництва зоотехнічної лабораторії у Хмельницькій області. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення будівлі. Відомість опорядження та інженерне обладнання приміщень. Специфікація збірних залізобетонних елементів.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 06.08.2013

  • Обґрунтувати розміщення готелю на земельній ділянці. Функціонально-планувальні вимоги до структури будинку готелю. Структурування та моделювання сервісно-виробничого процесу. Розрахункова, корисна і загальна площа будинку готелю. Зонування приміщень.

    дипломная работа [635,3 K], добавлен 25.05.2012

  • Теплотехнічний розрахунок товщини огороджуючої конструкції. Визначення тепловитрат приміщеннями будівлі. Конструювання та вибір обладнання теплового пункту. Електричний розрахунок апарату для підігріву води. Визначення розмірів вентиляційних каналів.

    курсовая работа [979,9 K], добавлен 26.11.2013

  • Основні проектні рішення системи водопостачання будинку. Визначення розрахункових витрат води. Побудова аксонометричної схеми внутрішнього водопроводу. Трасування внутрішньої каналізаційної мережі. Визначення діаметрів трубопроводів каналізації.

    курсовая работа [263,0 K], добавлен 01.07.2015

  • Загальна характеристика проектувальної будівлі. Об'ємно-планувальне рішення будівлі та показники. Функціональні вимоги, конструктивне вирішення будинку. Ґрунти, фундаменти, цоколі, внутрішні стіни, перегородки, перекриття, покриття, підлога, вікна, двері.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.10.2010

  • Об’ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення. Характеристика конструктивних елементів споруди. Специфікація елементів заповнення прорізів. Інженерне обладнання будинку. Специфікація бетонних, залізобетонних, металевих конструкцій будівлі.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014

  • Конструктивні та планувальні рішення житлового будинку. Теплотехнічний розрахунок огороджуючої конструкції. Розрахунок та конструювання великорозмірних залізобетонних елементів сходової клітки. Визначення складу і об'ємів будівельно-монтажних робіт.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 20.06.2014

  • Загальна характеристика об’єкту проектування і опис генерального плану. Підрахунок техніко-економічних показників, об’ємно-планувальне та конструктивне рішення. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни, її оздоблення, опис санітарно-технічних устроїв.

    курсовая работа [32,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК. Класифікація автозаправних станцій за потужністю та технологічними вирішеннями. Аналіз дислокації АЗС в місті Києві. Приклад будівлі оператора з торговим залом. Експлікація будівель і споруд, потужність.

    реферат [3,0 M], добавлен 22.02.2015

  • Опалення: теплотехнічний розрахунок конструкцій будівлі, покриття та перекриття над неопалюваним підвалом, розрахунок вікон будівлі, вхідних дверей до будинку. Визначення втрат теплоти приміщеннями, опис прийнятої системи опалення та вентиляції.

    курсовая работа [122,2 K], добавлен 25.03.2013

  • Загальні відомості про будівлю, її призначення. Теплотехнічний розрахунок, техніко-економічні показники. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення: фундаменти і балки, колони, покриття, стіни та їх кріплення. Інженерне обладнання та вентиляція будівлі.

    контрольная работа [929,4 K], добавлен 14.12.2011

  • Конструктивна схема будівлі. Попередній розрахунок розмірів перерізу колони та ригеля. Визначення довжини і ваги колони, її робочої арматури та консолі. Обчислення глибини залягання, підошви та висоти плити фундаменту. Конструювання арматурних виробів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 29.11.2013

  • Проектування балкової клітки; визначення товщини настилу. Конструювання головної балки: визначення навантажень зусиль отриманої сталі і підбір перерізу. Розрахунок і конструювання оголовка і бази колони: підбір перерізу елементів за граничною гнучкістю.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 14.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.