Афінський Акрополь
Архітектура грецьких храмів як взірець для архітекторів усіх часів, символ високого мистецтва. Афінський Акрополь – знаменитий пам'ятник великої давньогрецької культури, музей під відкритим небом. Історія виготовлення статуї Афіни архітектором Фідієм.
Рубрика | Строительство и архитектура |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.06.2013 |
Размер файла | 54,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
на тему: Афінський Акрополь
Нашу подорож ми почнемо з афінського Акрополя - знаменитого пам'ятника великої давньогрецької культури, музею під відкритим небом. Тут, на 156-метровому скельному пагорбі з плоскою вершиною, за кілька тисячоліть до н.е. оселилися перші мешканці Аттики. Протягом сотень сторіч не місце було серцем Давньої Греції, її святинею та гордістю. Ще за півтора тисячоліття до н.е. на Акрополі будували храми, зводили палаци. Час, війни й стихія руйнували їх, а люди відбудовували знову. Тільки мовчазні камені, які давно поховано під пізнішими забудовами, е свідками тих подій.
Для Греції у V сторіччі до н.е. настав період тривалих війн із персами. Перша перемога греків при Марафоні (490 р. до н.е.) підняла їхній бойовий дух, вселила віру та надію. На честь її геніальний скульптор Фідій відлив із захоплених у персів трофеїв величну бронзову статую Афіни Промахос, що засяяла блиском свого списа та шолома з вершини пагорба. Окрилені перемогою греки заклали основу майбутнього храму Афіни - мармурового, замість давнього з вапняку. Але попереду на них ще чекали численні поразки від персів, які нападали знову й знову, кілька разів захоплювали та грабували Афіни. Перси залишили Акрополь у руїнах, зруйнувавши всі його будівлі. І тоді греки урочисто присягнулися: відновити Акрополь лише тоді, коли загарбників удасться подолати та вигнати з Еллади, а до тих пір - нехай видовище руїн завжди нагадує їм про беззаконня варварів.
Нарешті, у 70-х роках до н. е., прийшла довгоочікувана перемога, було укладено мир, і з війни Греція вийшла сильною морською державою, де запанували добробут і процвітання. У середині V сторіччя до н.е. вождем афінської демократії (стратегом) був обраний Перикл - неперевершений оратор, обдарований та мудрий правитель. Він зібрав в Афінах представників усіх грецьких народів, щоб обговорити будівництво нових споруд Акрополя, які б стали достойними богині Афіни та великої перемоги греків. На щастя, саме у цей час поблизу Афін було відкрито багате родовище мармуру, який раніше привозили у невеличкій кількості з островів. Будівництво очолив Перикл (став, кажучи сучасною мовою, керівником проекту), а допомагав йому (тобто робив усе інше - виконував обов'язки головного архітектора, головного інженера та головного художника) скульптор Фідій, друг Перикла, який до того часу вже створив багато прекрасних скульптур та храмів. Протягом фантастично короткого часу (адже не було тоді ні кранів, ні самоскидів!) греки побудували ансамбль Акрополю: парадний вхід Пропілеї (437- 432 pp. до н.е., архітектор Мнесікл), храм Ніке Аптерос (449 - 420 pp. до н.е., архітектор Каллікрат), головний храм Акрополя та Афін - Парфенон (447- 438 pp. до н.е., архітектори Іктін та Каллікрат), храм Ерехтейон (421- 406 pp. до н.е., архітектор невідомий).
Акрополь здіймався над усіма Афінами, силует Парфенону у давні часи можна було бачити з будь-якого кінця Аттики й навіть з островів. У дні свят на Акрополь прямували урочисті процесії афінян. Перед входом їх зустрічав маленький і витончений храм Ніке Аптерос - храм Безкрилої перемоги. Найчастіше грецька богиня перемоги зображувалася з крилами. Цього ж разу її зробили безкрилою - щоб вона ніколи не змогла більш покинути Афіни і залишилася тут назавжди. Процесія минала величні Пропілеї - складну колонаду з п'ятьма проходами. Збоку, відокремлена стіною, знаходилася невеличка кімната, яку називають пінакотекою. Тут зберігалися картини, подаровані богині Афіні, Про їхній зміст ми знаємо з давньогрецьких описів: це були міфологічні сюжети, що прославляли подвиги героїв та богів. Словом пінакотека, що буквально означає "сховище дощок" (адже картини тоді малювали фарбами на дошках), стали згодом називати картинну галерею. До речі, у Давній Греції було прийнято присвячувати й дарувати богам твори мистецтва, і безліч скульптур стояли вздовж дороги, а також на сходинках храмів. акрополь храм статуя афіна
Отже, пройшовши Пропілеї, процесія вступала на священну територію. Тут височіла бронзова статуя Афіни Промахос (Войовниці) - та сама, відлита Фідієм із перських трофеїв. До наших часів вона не збереглася - від неї залишився лише фрагмент п'єдесталу. За Войовницею було видно Ерехтейон - храм Афіни і Посейдона, побудований на місці суперечки цих богів за володіння Аттикою. Храм не зовсім звичний для греків - асиметричний: усі три його портики розташовані на різних рівнях. В одному з них замість колон - фігури каріатид (жриць Артеміди). У цьому храмі знаходилася священна для греків дерев'яна статуя Афіни - Палладіум, яка, за легендою, сама звалилася з неба, У дворі Ерехтейона росла священна олива, подарована місту Афіною, а зі скелі било солоне джерело, що висік своїм тризубцем Посейдон.
І, нарешті, сам Парфенон - головний храм Акрополя. Парфенон, присвячений Афіні Парфенос, Афіні Цілительці, вражає ідеальною красою. Недарма будівництво його вважалося чудом - і через те, що вдалося завершити його так швидко, й через те, що велич та краса його сприймалися як наслідок втручання богині. Будівля Парфенону за зовнішнім контуром оточена дорійською колонадою. Колони трохи звужені зверху, мають ледь помітно потовщену середню частину, й тому здаються легкими та пружними. Фронтон, карнизи, колони - з мармуру, а покрівля - з дерева. Фронтон та карнизи прикрашали численні статуї; вгорі, на висоті 12 метрів уздовж зовнішніх стін тягнувся іонічний фриз. Вражає майстерність його творців: протягом усієї довжини фризу - а це близько 160 м - нема жодного повторення, й зображені там не тільки боги та герої, а й реальні афінські громадяни. Хто зі скульпторів працював над фризом, точно невідомо, але у його сюжетах, майстерності виконання відчувається вплив Фідія, який, очевидно, керував цією роботою. У храмі стояла ще одна статуя Афіни роботи Фідія. Кістяк 12-метрової фігури був із дерева, руки, ноги та обличчя - з підфарбованої слонової кістки, а одяг - із золота різних відтінків (такі статуї, виконані зі слонової кістки та золота, називають хризоелефантінними). З цієї статуї було зроблено багато зменшених копій, і тільки завдяки їм ми можемо уявити її сьогодні, бо в V сторіччі н.е. Парфенон став церквою Богоматері, а статуя Афіни Парфенос роботи Фідія була перевезена у Константинополь, де й загубилася.
У наш час руїни Парфенону - символ людської культури й творчого генія. А також - символ руйнівного наступу цивілізації.
Після завоювання Греції турками у XV ст. храм перетворили на мечеть, до якої добудували мінарети, а потім використовували ще й як пороховий склад. Ерехтейон став гаремом турецького паші, храм Ніке Аптерос був розібраний, а з його каміння склали стіну бастіону. У 1687 р. у Парфенон поцілило ядро з венеціанського корабля. До того ж, коли венеціанці спробували зняти кілька скульптур Парфенону, то більшість розбили. На початку XIX ст. англієць лорд Елджин виламав великі фрагменти фризу, зняв майже всі скульптури, що залишалися ще у Парфеноні, каріатиду з Ерехтейона, й вивіз ці шедеври з Греції. Тільки наприкінці XIX ст. після проголошення незалежності Греції розграбований Акрополь почали реставрувати. Як змогли, відновили його первинний вигляд, заново встановили храм Ніке Аптерос. Рельєфи та скульптури з храмів Акрополя зараз знаходяться у Британському музеї, в Луарі та Музеї Акрополя (Афіни). Ті скульптури, що залишалися під відкритим небом, замінили копіями.
Архітектура грецьких храмів - взірець для архітекторів усіх часів, символ високого мистецтва. Недарма у багатьох країнах світу при проектуванні будівель для художніх музеїв обирали саме цю форму - форму античного храму. Так, наприклад, Музей мистецтв їм. О.Пушкіна в Москві повторює форму Ерехтейону, фасади античних храмів мають Британський музей у Лондоні, безліч музеїв, театрів, концертних залів по всьому світу.
Трагічною стає доля художника, який потрапив у жорна політичних інтриг, під приціл людської заздрості и злості. Так сталося з великим античним скульптором Фідіем. Він був другом Перикла, й поки Перикл був у силі, Фідій користався повагою й пошаною. Однак у Перикла була безліч ворогів - олігархій, котрі мріяли усунути його від влади. Вони довго чекали приводу для цього, і от, нарешті, привід знайшовся. Будівництво на Акрополі велося на гроші, зібрані з громадян, і тому демос міг зажадати звіту про витрати. Хтось на ім'я Менон, один із підлеглих Фідія, підкуплений ворогами Перикла, привселюдно обвинуватив Фідія в крадіжці золота при спорудженні статуї Афіни (тієї, що стояла в храмі).
Ясно, що це обвинувачення було спрямовано і проти Перикла. Однак Перикл передбачав такий поворот подій і заздалегідь порадив своєму другові не закріплювати на статуї золотий одяг, щоб його можна було легко зняти й зважити. жити. Так і було зроблено. Зважування показало, що все золото на місці, але тоді проти Фідія висунули нове обвинувачення, вже набагато серйозніше, як сказали б тепер, - політичне: на щиті Афіни у вигляді Дедала й Тесея Фідій зобразив себе і Перикла. На щиті був зображений бій з амазонками, і лисий старий з каменем у піднятих руках дійсно мав обличчя Фідія, а чудовий красень, що бореться з амазонкою, мав дуже помітну подібність із Периклом, хоча спис закривав частину його обличчя. Саме того року позиції Перикла похитнулися: його не обрали стратегом, судили й оштрафували за святотатство. Фідія за вироком суду ув'язнили, а там згодом і отруїли, та ще й намагалися звинуватити у цьому Перикла. Сам же Перикл у наступному році відновив свій вплив на громадян, був знову обраний стратегом, проте того ж рoкy помер від чуми, страшна епідемія якої вибухнули в Греції. А що ж статуя, навколо якої кипіли такі пристрасті? Вона втрачена назавжди, Богиня-войовниця, богиня-цілителька безвісти зникла, заблукавши в лихих закрутах людської історії.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Древнегреческая скульптура периода архаики. Ионический и дорический ордер, отличительные особенности. Храм Артемиды Эфесской – одно из "Семи чудес света". Акрополь храм Эрехтейон. Статуя Афины Парфенос. Коринфский ордер 2-й половины V века до н. э.
презентация [1,4 M], добавлен 13.01.2012Ознайомлення з історичними особливостями політичного і суспільного життя Стародавнього Києва. Визначення й аналіз змін, що відбулися в архітектурі та містобудуванні після приходу до влади Ярослава. Характеристика головних деталей храмів Київської Русі.
реферат [4,5 M], добавлен 16.09.2019Ранньохристиянська храмова архітектура. Символіка та загальна структура християнського храму. Християнський храм на Русі. Розвиток храмового зодчества з давнини до наших часів, особливості архітектури Софії Київської та череди відомих храмів України.
реферат [21,1 K], добавлен 31.08.2009Розвиток українського національного архітектурного стилю у культовій архітектурі XVII-ХІХ ст. Взаємопроникнення та неподільність дерев’яної та мурованої архітектури. Загальні типологічні риси храмів України. Мурована культова архітектура Запоріжжя.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 28.10.2014Монументальні будівлі Древньої Русі. Загальна схема зведень в усіх храмах другої половини і кінця XI ст. Пам'ятники архітектури древнього Полоцька. Особливості розташування циліндричних склепінь храмів. Вікна, двері та портали в культових спорудах Русі.
курсовая работа [6,2 M], добавлен 04.05.2015Історія виникнення традицій романського стилю XI-XIII ст. Принципи зведення храмів, монастирських комплексів та укріплених замків феодалів в епоху раннього Середньовіччя. Ознайомлення із архітектурними пам'ятниками романського стилю в Франції і Німеччині.
реферат [34,3 K], добавлен 13.10.2010Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст.: мистецтво, писемність, архітектура. Відродження архітектури Русі після монголо-татарської навали. Архітектура Новгорода, Пскова, Москви. Нововведення в російській архітектурі 14-16 століть.
курсовая работа [191,4 K], добавлен 11.11.2007Архітектура споруд університетів Європи, аналіз історії їх створення. Спостереження літопису розвитку архітектури європейських країн. Університет Франції - Сорбонна. Італія - Болонський університет. "Червоно корпусні" університети - Оксфорд та Кембридж.
реферат [36,0 K], добавлен 28.04.2009Описание храмов на Акрополе: Пропилеи, Храм Ники Аптерос, Эрехтейон и Парфенон. Статуя Афины Парфенос. Место Парфенона в Афинском Акрополе, назначение. Черты ионического ордера в дорическом Парфеноне. Описание скульптур Парфенона. Храм Гефеста на Агоре.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 10.07.2010Пам'ятники архітектури Одеси. Кірха Святого Павла та маяк Одеси. Воронцовський палац та палац Потоцьких. Мережа підземних ходів і лабіринтів. Перекриття головного входу у Одеську обласну філармонію у формі небесного зводу, прикрашеного знаками Зодіаку.
презентация [2,1 M], добавлен 04.10.2011Історична довідка про розвиток архітектури в Україні. Якісна оцінка рівню архітектурних споруд, опис архітектури споруд доби християнства. Розвиток системи хрестово-купольного храму. Внутрішнє убрання храмів, опис будівель, що збереглися до наших днів.
реферат [20,3 K], добавлен 18.05.2010Історична довідка парку. Характеристика споруд та території. Le Chateau Vieux (Старий замок). La Chapelle (Каплиця). La Grotte de Meudon (Печера Медоне). Le Chateau Neuf (Новий замок). Реконструкція парку і будівель. Музей мистецтва та історії Медон.
презентация [10,4 M], добавлен 18.04.2015Архітектурні, стилістичні та семантичні особливості пам'яток дерев'яного зодчества лівобережної України. Загальні типологічні риси храмів України. Взаємопроникнення та неподільності української дерев’яної та мурованої архітектури, архітектурні школи.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 28.10.2014Характеристика стилістичної спрямованості архітектури України 1920-х рр. Розробка Мілютіним лінійної потоково-функціональної схеми соцміст. Архітектура секційних прибуткових будинків, особняків і житлових комбінатів. Громадські споруди 1920-30 рр.
реферат [32,4 K], добавлен 16.09.2014Аналіз Собору Паризької Богоматері як одного з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Розгляд круглого вітража Великої троянди, створеної в 50-х роках XIII століття. Внутрішня аура Собору Нотр-Дам де Парі. Розгляд колон з кам'яними рельєфами.
презентация [9,4 M], добавлен 09.05.2019Факторы, влияющие на выбор размещения музейных зданий. Требования к участку. Опыт проектирования и строительства музейных объектов. Музей искусств в Денвере, естественной истории Rose Center изучения Земли. Национальный музей искусства в Японии.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 26.12.2012Конструкційно-технологічні особливості російської архітектури і мистецтва другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Модерн і національний романтизм в Росії; творчі художні об’єднання; етнографізм, "новоруський стиль"; стилізаторство, історизм, еклектика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 04.05.2012Будівництво палацу Ахіллеон для імператриці Єлизавети Габсбурзької. Стилістика архітектури палацу. Статуя "Ахіллес Тнескон". Смерть імператриці та придбання палацу кайзером Вільгельм II, його подальша реконструкція та перетворення його на музей.
реферат [15,6 K], добавлен 23.11.2011Бетон - штучний композитний каменеподібний матеріал. Підприємства з виготовлення виробів із щільних силікатних бетонів. Класифікація залізобетонних конструкцій; технологія виготовлення збірних арматурних каркасів, змішаних будівельних розчинів і сумішей.
реферат [41,1 K], добавлен 21.12.2010Історія розвитку панорамного фотомистецтва. Панорамна зйомка з використанням методики складених знімків. Віртуальні сферичні панорами - неймовірне відчуття присутності. Проекції в панорамних зображеннях. Програми зшивання панорам. Плагіни й плеєри (QTVR).
дипломная работа [4,0 M], добавлен 17.11.2014