Формування рекреаційного середовища для молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

18.00. 01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ МОЛОДІ

Сокольська Ольга Сергіївна

Харків - 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кінець ХХ сторіччя в Україні характеризується різким зростанням темпів урбанізації. Все більша кількість населення нашої країни стають мешканцями міст, особливо крупних і найбільших. Проте, зростання кількості міст і розширення існуючих ставить перед людиною безліч гострих проблем. Урбанізовані території володіють рядом специфічних факторів, які мають негативний вплив на фізичний і психологічний стан людини - це несприятлива екологічна обстановка, підвищення густоти населення, скорочення життєвого простору людини, постійні стресові ситуації, негативний вплив техногенної обстановки і безліч інших. Все це викликає цілий комплекс негативних наслідків, у числі яких зростання кількості захворювань і ріст злочинності. У першу чергу під несприятливий вплив підпадають діти і молодь, особливо у міському середовищі.

Місто є складним техногенним середовищем, в якому усі аспекти життєдіяльності людей взаємопов'язані. В цих умовах одним з першочергових завдань суспільства стає розв'язання проблеми відновлення у міських умовах життєвих сили і здоров'я людини, особливо це стосується молодіжного контингенту населення, як такого, що має найбільш легкотравмуєму психіку і нервову систему. Однім із шляхів нейтралізації негативного впливу урбанізованого оточення є організація спеціально створеного архітектурного середовища, призначеного для рекреаційної діяльності, яке надає молодій людині можливість релаксації, відновлення здоров'я.

Існуючі рекреаційні простори часто не відповідають сучасним вимогам і не враховують особливості рекреаційної діяльності молоді. Необхідно створювати рекреаційне оточення, адаптоване до специфічних потреб молодих людей.

Але на всіх рівнях міського простору існують лише локальні зони - в загальноміських парках, садах, мікрорайонах. Ті рекреаційні об'єкти, які зараз існують у місті, сьогодні здебільше не діють через відсутність їх держбюджетного фінансування, що знижує їхній виховний вплив.

Зміст рекреації не тільки в утворенні певного релаксаційного ефекту, але й у вирішенні питання виховання, оскільки таке середовище володіє могутнім виховним ефектом. Закон України "Про освіту" пропонує за допомогою властивостей середовища сприяти формуванню естетичних, культурних, моральних властивостей особистості молодої людини. З метою комплексного підходу до дослідження можливих нових типів рекреаційного оточення залучаються дані суміжних галузей, вивченням яких займаються такі науки, як психологія, соціологія, педагогіка. У формуванні рекреаційного середовища для молоді необхідно насамперед виходити з урахування людського фактору і з цих наук.

Існує безліч суперечностей в сучасних концепціях організації дозвілля молодих людей, що зумовлені складним економіко-соціальним становищем у теперішній час. Аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень показує, що на сьогодні ще немає достатньо наукових розробок або інших матеріалів, які можна було б використати для формування оптимальної моделі рекреаційного середовища для молоді. Навіть в основних наукових працях останніх років, присвячених проблемам організації відпочинку, немає достатніх практичних і теоретичних розробок цього питання. Проведений аналіз наукових досліджень показав, що ця проблема не досліджувалася комплексно, розглянуті лише її окремі аспекти.

Загальні питання формування ландшафтного середовища міст і організації об'єктів відпочинку розглянуті у роботах А. В. Іконнікова, А. А. Тіца, А. П. Вергунова, Ю. Б. Хромова, В. П. Стаускаса, І. Д. Родичкіна. Розробкою містобудівних основ створення рекреаційних зон займалися Ю. Б. Хромов, М. М. Дьомін, Ю. А. Бондарь, Ю. І. Лобанов, Н. П. Шеломов. Також велика увага приділена проблемі розвитку туризму. Найбільш вивченими у теперішній час є питання організації мережі і розвитку планувальної структури курортів, місць відпочинку і туризму, яким присвячені праці А. В. Абілова, А. П. Вергунова, В. І. Зарецького, В. М. Колеснікова, Т. Ф. Панченко, Б. А. Тіщенко. Проте у цих роботах не розглянуті питання комплексного системного проектування рекреаційного середовища для молоді. Обсяг досліджень, присвячених питанням формування архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді в містах відносно малий. Існує тільки декілька досліджень аспекту відпочинка молоді, але вони стосуються в основному туризму. Цьому присвячені праці В. Г. Топуза, Н. К. Гараканідзе, Д. І. Вербанця, В. Н. Боряза В.В. Гусева, Т.Д. Бикової, В.І. Капитанського, Н.К. ЛюбімовоЇ, Н.І. Александрової. Але питання організації відпочинку вивчені недостатньо.

Перехід до ринкової економіки і різних форм власності обумовлює необхідність пошуків нового підходу до створення інфраструктури дозвілля для молоді в міському середовищі.

Вивчення особливостей молодіжного віку і специфіки поведінки молоді є найважливішою умовою вірного визначення цілей, завдань, змісту, принципів та методів розробки рекреаційного середовища нового типу, побудованого з урахуванням нових економічних відношень, існуючих в даний час в Україні та перспектив їх подальшого розвитку.

Важливість практичного вирішення проблеми організації рекреаційного середовища для молоді в Україні, а також недостатня теоретична розробленість цього питання визначили вибір теми дослідження і обумовили її актуальність.

Мета дослідження:

Теоретичне обґрунтування і практична розробка сучасних засад проектування рекреаційного середовища для молоді з урахуванням соціально-педагогічних задач в умовах переходу до ринкової економіки.

Основні задачі дослідження:

Проаналізувати літературні джерела щодо формування середовища для відпочинку молоді у галузі архітектури, дизайну, містобудівництва, психології, педагогіки з метою узагальнення теоретичних положень за даною проблематикою.

Виявити вплив міського середовища на розвиток молоді.

Провести аналіз практики проектування і експлуатації рекреаційних об'єктів для молоді в Україні, в дальньому і близькому зарубіжжі з метою виявлення їх соціальної ефективності.

Визначити фактори, які впливають на формування рекреаційного середовища для молоді і розробити модель його комплексного формування.

Виявити структуру і предметне наповнення рекреаційної діяльності молоді у міському середовищі.

Визначити задачі формування архітектурного середовища для відпочинку молоді з урахуванням соціально-педагогічних вимог.

Розробити типологію структурних елементів рекреаційного середовища для молоді і визначити їх основні якісні і кількісні характеристики.

Розробити методику формування рекреаційних об'єктів для молоді в умовах переходу до ринкової економіки.

Впровадити розроблені теоретичні положення і практичні рекомендації в експериментальне проектування рекреаційних об'єктів для молоді.

Об'єкт дослідження: локальні рекреаційні простори, розташовані в природному та урбанізованому середовищі, призначені для організації дозвілля молодих людей з метою їх ефективного всебічного розвитку.

Предмет дослідження: Формування архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді з урахуванням соціально-педагогічних вимог.

Методика дослідження включає: вивчення теоретичних робіт в області архітектури, містобудівництва, ландшафтної архітектури, дизайну, педагогіки і психології за даною проблематикою і проектних матеріалів; дослідження і порівняльний аналіз вітчизняного та іноземного досвіду; метод соціологічного дослідження - анкетне опитування молоді в різноманітних установах; хронометражні спостереження за процесом відпочинку молоді, що дозволило визначити переважні види відпочинку, узагальнений бюджет вільного часу, структуру і динаміку дозвілля молоді; експериментальне проектування, макетування, варіантно-порівняльне проектування ландшафтно-рекреаційних територій для молоді.

Наукова новизна проведених досліджень та отриманих результатів полягає в науково обґрунтованому підході до формування рекреаційного середовища для молоді з урахуванням комплексу визначаючих факторів, в розробці концепції формування рекреаційного середовища для молоді з урахуванням соціально-педагогічних вимог, в визначенні моделі формування рекреаційного середовища для молоді, виявленні його структурних елементів, в розробці нових теоретичних науково обґрунтованих рекомендацій по проектуванню рекреаційних об'єктів для молоді в умовах переходу до ринкової економіки.

Практична значущість дослідження полягає в розробці методичних засад проектування рекреаційного середовища для молоді з урахуванням соціально-педагогічних вимог в умовах переходу до ринкової економіки, які можуть бути використані в подальших науково-дослідних роботах, в розробці проектів рекреаційного середовища для молоді з високим соціальним ефектом і з подальшою їх реалізацією на практиці.

Апробація та впровадження результатів дослідження: основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на XXVII науково-технічній конференції Харківської державної академії міського господарства (м. Харків, 1996 р.).

Програма-завдання на розробку проекту міжнародного навчально-розважального центру інтернаціональної дружби у м. Києві.

Проект багатофункціонального рекреаційного центру "Дозвілля" для дітей і молоді у кварталі 8 Ржевка-Порохові у м. Санкт-петербурзі.

Проект рекреаційного комплексу для дітей і молоді “Саржин Яр” у м. Харкові.

основні положення дослідження впровадженні в реальне дипломне проектування.

Структура дисертації:

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, ілюстрацій і додатків. Обсяг основного тексту 140 сторінок машинописного тексту (без додатків), крім того 36 ілюстрацій. Список використаної літератури включає 149 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

рекреаційний молодь міський

В першому розділі на основі статистичних даних визначено, що 73% молоді України здійснюють процеси життєдіяльності в містах, причому 59% живе в великих, крупних та крупніших містах, і лише 27% мешкають в селах з відносно сприятливим екологічним мікрокліматом. У зв'язку з цим в селах молодь в три рази менш схильна до простудних та інфекційних захворювань. У них також значно менший відсоток токсичних, алергійних захворювань, хвороб, пов'язаних з обміном речовин.

Міське середовище, на відміну від сільського, стає все більш небезпечним для молоді, про що свідчить статистика дорожньо-транспортних випадків Не менше тривожною є статистика злочинності серед молоді. За останні роки вона значно зросла. Організація зайнятості молоді в міському середовищі стає серйозною державною проблемою.

Усі викладені негативні дії міського середовища повинно нейтралізувати спеціально утворене рекреаційне середовище. В теперішній час воно складається із цілої системи об'єктів обслуговування, призначених для організації рекреаційної діяльності молоді.

Рекреаційна діяльність являє собою сукупність занять для організації відпочинку або проведення вільного часу в міському середовищі. Вона спрямована на розвиток фізичних сил, підвищення рівня емоційного стану, оздоровлення, розвиток особистих якостей, надбання певних знань, навичок та іншого. Характер її проявлення обумовлений передусім віковими рекреаційними потребами молодих людей.

На підставі аналізу літературних даних в галузі психології і педагогіки визначені межі молодіжного віку. Молодь - це категорія населення у віці від 18 до 34 років включно.

Установлено, що рекреаційне середовище з врахуванням вікової та соціальної градації молоді має чітку просторову локалізацію та часові параметри.

Так, повсякденний відпочинок цієї категорії населення здійснюється переважно по місту проживання в мікрорайонах, житлових кварталах. Часові параметри цього виду відпочинку 240 днів. Проведений аналіз показує, що у житловій забудові практично відсутні рекреаційні території для молоді, крім комплексів МЖК. Але їх благоустрій вирішується на традиційному рівні, без врахування специфіки проектування та перспективних тенденцій в галузі благоустрою.

Виявлено також, що обмежено спектр рекреаційного обслуговування періодичного та епізодичного відпочинку молоді. В теперішній час до цих об'єктів відносяться молодіжні палаци культури, які розміщуються як у парках (міських та районних), так і на відокремлених ділянках. Їх архітектурно-планувальне рішення не відповідає цілому ряду вимог.

Як показують результати обстеження рекреаційних об'єктів для молоді, найбільш оптимально вирішена організація їх тривалого відпочинку. Це достатньо велика номенклатура об'єктів, призначених в основному для різних видів туризму.

В цілому, вивчення досвіду організації дозвілля молоді дає підставу зробити висновок про те, що в практиці проектування рекреаційного середовища для цієї категорії населення та його подальшій експлуатації недостатньо враховуються рекреаційні потреби молодих людей у залежності від вікових, соціальних та професійних параметрів. Не приділяється належної уваги питанням архітектурно-планувальної організації рекреаційних просторів у залежності від характеру здійснення рекреаційних процесів. Проектування рекреаційного середовища здійснюється на традиційному, устарілому рівні.

Тому подальші дослідження спрямовані на виявлення особливостей здійснення рекреаційних процесів, розглядання та вивчення середовища для відпочинку молоді в новому теоретичному аспекті - як рекреаційного середовища.

В другому розділі встановлено, що рекреаційне середовище для молоді являє собою складну просторову систему, яка включає різні території, заклади та комплекси закладів, побудов та обладнання, окремі точкові об'єкти природного та урбанізованого характеру і елементи транспортних комунікацій, а також сукупність відношень (соціальних, функціональних і т.п.), які забезпечують повні, своєчасні та якісні умови проведення відпочинку в міському середовищі та за його межами.

При організації рекреаційного середовища для молоді необхідно ураховувати цілий ряд формуючих факторів, що забезпечують найважливіші умови раціонального і комфортного образу життя молоді в урбанізованому середовищі. На середовище перебування молоді впливає багато факторів: природно-кліматичні, демографічні, соціальні. психофізичні, ергономічні, педагогічні, етнографічні, естетичні, містобудівні, ландшафтно-екологічні, техніко-економічні фактори.

З урахуванням соціальних і демографічних факторів визначено, що вікова та соціальна градація молоді має достатньо чіткі параметри. Так, з урахуванням даних в галузі психології установлено три вікових періоди розвитку особи молодої людини, які впливають на характер проявлення рекреаційної діяльності: I - юність (18-23 роки); II - молодість (24-30 років); III - зрілість (31-34 роки). формування рекреаційного середовища для молоді необхідно здійснювати також з урахуванням соціального статусу молодих людей. Визначені такі групи молоді: А - студенти вищих навчальних закладів, учні технікумів, профтехучилищ; Б - службовці, інженерно-технічні робітники, творча інтелігенція; В - молодь, яка працює в комерційних структурах; Г - сільська та робітнича молодь.

Крім демографічних і соціальних аспектів при формуванні рекреаційних об'єктів треба брати до уваги й характер професійної діяльності молодої людини, від якого залежить вибір пріоритетних видів рекреаційної діяльності .в кожній з соціальних груп можна виділити певні професійні категорії молодих людей. Під впливом виробничого середовища і трудової діяльності в організмі людини відбуваються специфічні негативні зміни, які відображаються на стані її здоров'я та можуть призвести до професійних захворювань. Різноманітні види професійної діяльності ведуть до різних форм втомленості, що треба враховувати при організації рекреаційного середовища, яке необхідно формувати так, щоб забезпечити в ньому можливості для протікання процесів, спрямованих на рекреацію цих негативних змін.

Виконання цих умов дозволить максимально враховувати характер рекреаційних інтересів та потреб, психофізіологічні особливості молодого організму з метою утворення рекреаційного середовища з підвищеним психологічним комфортом та високим виховальним потенціалом.

З врахуванням часових та територіальних параметрів визначено 4 види рекреаційного середовища для молоді:

I - середовище повсякденного відпочинку;

II - середовище періодичного відпочинку;

III - середовище епізодичного відпочинку;

IV - середовище тривалого відпочинку молоді.

Указані середовища відповідно мають чітку просторову локалізацію: мікрорайон, житловий квартал (I); центр житлового району (II); центр міста (III); за мережами міста (IV). Перелічені рекреаційні простори повинні формуватися з врахуванням трьох складових блоків у взаємозв'язку: "рекреант" ----- "діяльність" ----- "середовище".

Особливості вікового розвитку, що входять до першого блоку, полягають у наявності своїх специфічних психофізіологічних параметрів. Віковими познаками визначається бюджет вільного часу, який залежить від соціального статусу рекреанта. Рекреаційні потреби залежать від характеру зайнятості молодої людини, рівня його інтелектуального розвитку та матеріальної забезпеченості, національних традицій та статевих відмінностей.

Предметний зміст рекреаційної діяльності та психологічні особливості виявлення, які входять до другого блоку, визначають нормативні показники та функціональне зонування рекреаційного середовища, а також характер їх архітектурно-планувальної організації з врахуванням композиційних засобів.

Поняття "середовище", яке формує третій блок, розуміється як цілісна структура, що включає соціальні та матеріальні компоненти. Його характеризує соціальний комфорт, біологічний, екологічний, емоційний комфорт та семантичний вплив. Соціальний комфорт забезпечується відповідністю рекреаційного середовища психологічним потребам рекреанта з врахуванням задач виховання. Екологічний комфорт - це утворення середовища з покращеними санітарно-гігієнічними параметрами (чистота повітряного басейна, нормативна інсоляція, аерація та ін.). Семантична дія забезпечує виконання виховальної та пізнавальної функцій середовища. Емоціональний комфорт посилює виховальну дію та сприяє релаксаційному ефекту.

Формування середовища дозвілля для молоді у взаємозв'язку трьох установлених блоків характерно для рекреаційних територій всіх рівнів.

В дисертації визначено, що рекреаційні простори всіх рівнів включають до своєї структури сукупність рекреаційних просторів; їх призначення визначено як предметно-діяльнісне. Вони, у залежності від ступеня складності, насиченості та функціонального призначення диференціюються на три категорії: I - первинні структурні елементи; II - групи первинних структурних елементів; III - агреговані види. Характер їх архітектурно-планувальної організації залежить перед усім від відповідності тим або іншім видам рекреаційної діяльності молоді.

Як показують результати досліджень, рекреаційна діяльність молоді має достатньо складну структуру.

Зміст рекреаційної діяльності молоді складають різні спортивні, культурно-просвітлювальні та ігрові зайняття, нескладні трудові та учбові операції, різноманітні творчі зайняття.

Рекреаційна діяльність неоднорідна за своїм складом. Установлено, що її інтеграційна структура складається з таких видів діяльностей:

- ігрової (комп'ютерні ігри, настільні ігри, інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси і т.п.),

- фізкультурно-оздоровчої (футбол, баскетбол, волейбол, настільний теніс, боротьба, плавання, великій теніс та ін.),

- художньо-просвітлювальної (відвідування театрів, виставок, музеїв, музикальні, театральні зайняття та ін.),

- трудової (праця на садової ділянці, зайняття, пов'язані з технікою, ремонт або виготовлення будь-яких предметів),

- навчальної (читання літератури, вивчення нового в галузях знання, які цікавлять, колекціювання, і таке інше),

- продуктивної (зайняття образотворчим або прикладним мистецтвом, конструювання, моделювання та ін.),

- моторної (їзда на велосипеді, мотоциклі, автомобілі).

В дисертації визначено, що характер проявлення рекреаційної діяльності залежить від віку, соціального та професійного статусу молодої людини. Це підтверджується даними в галузі психології та педагогіки і результатами проведеного соціологічного дослідження у вигляді вибіркового анкетного опиту декількох соціальних груп молоді.

У дисертації установлено, що рекреаційне середовище для усіх видів рекреаційної діяльності молодих людей повинно володіти виховальним впливом та його формування необхідно здійснювати з врахуванням цілого ряду педагогічних вимог з метою активізації всебічного розвитку молоді.

Аналіз даних в галузі педагогіки дозволив виділити декілька напрямів цього процесу, які мають відношення до рекреаційного середовища для молоді.

фізичне виховання (розвиток здоров'я, витривалості, сили, спритності) - наявність середовища для усіх видів спортивної діяльності. інтелектуальне виховання (розвиток мислення, пам'яті, уяви) - наявність рекреаційних просторів з навчальною функцією. естетичне виховання (збагачення почуттів, розвиток творчих здібностей) - відповідність рекреаційних просторів естетичним вимогам. моральне виховання, етичне (надбання соціального досвіду) - виявлення семантичного змісту. трудове виховання (професійна підготовка) - створення умов для технічної творчості. екологічне виховання (виховання відповідального відношення до природи) - наявність елементів природоохоронної діяльності. національно-патріотичне виховання (виховання національно-патріотичних почуттів) - виявлення в рекреаційних просторах національного колориту. інтернаціональне виховання (виховання інтернаціональних почуттів) - наявність інтернаціональної символіки. правове виховання (виховання знань про закони, про свої права та обов'язки) - наявність інформаційних зон. формування суспільної активності (вироблення активної соціальної позиції, бажання брати участь в суспільному житті) - наявність простору для спілкування. ідейно-політичне виховання (формування усвідомлених політичних поглядів, уміння орієнтуватися в складній ідеологічній ситуації)

Врахування викладених вище категорій педагогічних вимог буде сприяти розвитку виховального потенціалу середовища дозвілля для молоді в усіх типах рекреаційних просторів.

В третьому розділі визначена типологія структурних елементів рекреаційного середовища. Встановлено, що структурні елементи рекреаційного середовища являють собою різноманітні простори з різною функціональною насиченістю та призначенням, із запрограмованою виховальною дією. Встановлено, що їх належить диференціювати з врахуванням декількох критеріїв:

- за видами рекреаційної діяльності;

- за характером відповідності педагогічним вимогам;

- за величиною (малі, середні, великі).

З врахуванням таких критеріїв виділено 3 категорії рекреаційних просторів.

I - первинні структурні елементи - невеликі за площею простори (від 50 м² до 1000 м²), призначені для будь-якого одного виду рекреаційної діяльності молоді з незначною функціональною насиченістю. Вони з'являються самостійними елементами середовища в об'єктах ландшафтної архітектури як урбанізованого, так і природного характеру, можуть розміщуватися автономно або надходити як складова частина до більш крупних рекреаційних просторів.

II - групи первинних структурних елементів - значно більші за розміром простори площею від 1000 м² до 1,5 - 3 га, призначені для здійснення декількох видів рекреаційної діяльності молоді, з середньою функціональною насиченістю.

III - агреговані види - складні рекреаційні простори, призначені для здійснення усіх видів рекреаційної діяльності молоді та здійснення туризму. Це, як правило, великі за розмірами простори площею від 3 до 20 га і більше, з високою функціональною насиченістю.

Найбільш характерним прийомом організації первинних структурних елементів є спортивні майданчики. Їх номенклатура достатньо різноманітна. Архітектурне рішення може являти собою поєднання уніфікованих збірно-секційних виробів, малих архітектурних форм індустріального виготовлення з індивідуальними.

Всі первинні структурні елементи рекреаційного середовища являють собою компактні простори з централізованим типом композиції.

Групи первинних структурних елементів рекреаційного середовища можуть мати як централізований, так і децентралізований тип композиції. В залежності від функціонального призначення слідує виділити два типу груп первинних структурних елементів: спеціалізовані рекреаційні комплекси і універсальні рекреаційні комплекси. Групи первинних структурних елементів можуть розміщуватися автономно в планувальній структурі міста або входити як складова частина в планування молодіжних установ.

До агрегованих видів належить віднести рекреаційні простори, призначені для організації періодичного, епізодичного і тривалого відпочинку молоді. Вони мають складну планувальну структуру, як правило, з децентралізованим типом композиції.

Для організації періодичного відпочинку проектуються центри дозвілля як спеціалізовані, так і універсальні, а також молодіжні парки, для здійснення епізодичного відпочинку існують палаци молоді.

Для організації тривалого відпочинку молоді створена ціла система установ туризму, що диференціюються по функціональному призначенню у залежності від видів туризму.

В роботі розглянуті основні засоби формування всіх трьох елементів архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді, до яких відносяться: рослинні угрупування, геопластика, малі архітектурні форми, декоративні покриття, водні прилади створюють необхідний комфорт і роблять запрограмований семантичний вплив. В роботі визначені їхні якісні характеристики. Встановлено, що рослинні угрупування і геопластика виконують дві основні функції: захисну і просторово-організуючу.

В дисертації визначені найбільш перспективні тенденції в формуванні архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді. Встановлена необхідність створення рекреаційного середовища багатоцільового призначення, тобто компактного, мобільного простору, що при мінімальній трансформації зможуть виконувати різноманітні рекреаційні функції.

Пропонується новий тип рекреаційних просторів, призначених для декількох вікових груп населення, Проведені дослідження показали, що найбільш сумісною групою для молодіжного контингенту в аспекті рекреаційної діяльності є діти. Автором розроблена планувальна структура універсального рекреаційного комплексу нового типу, призначеного для дітей і молоді, сценарна програма відвідання якого враховує рекреаційні потреби двох вікових груп й бере до уваги їх вікові характеристики і соціальний статус, як визначаючи напрямки рекреаційної діяльності.

Пропонується новий тип рекреаційних просторів, призначених для декількох вікових груп населення, Проведені дослідження показали, що найбільш сумісною групою для молодіжного контингенту в аспекті рекреаційної діяльності є діти. Автором розроблена планувальна структура універсального рекреаційного комплексу нового типу, призначеного для дітей і молоді, сценарна програма відвідання якого враховує рекреаційні потреби двох вікових груп й бере до уваги їх вікові характеристики і соціальний статус, як визначаючи напрямки рекреаційної діяльності.

В узагальненому виді планувальна структура об'єктів нового типу повинна поділятися на три функціональні зони:

- спокійного проведення дозвілля під впливом аурального середовища (з використанням кольору, запахів, звуків) з реабілітаційним ефектом;

- творчого, пізнавального проведення дозвілля з приміщеннями для здійснення клубно-кружковой роботи, обміну інформацією по професійним інтересам та ін.;

- видовищно-розважальна зона для здійснення усіх активних видів відпочинку.

Проектування і створення більш досконалих об'єктів для відпочинку молоді стає соціальною потребою нашого часу. Найбільш перспективні рекреаційні простори з розвиненою системою ландшафтних мікросекторів, розташовані в міських і районних парках, однієї з особливостей створення яких є розумне поєднання навчальних й розважальних елементів для молоді. Запропоновано декілька варіантів планувальної організації таких рекреаційних комплексів.

Прикладом рішення такого універсального рекреаційного комплексу є розроблений автором проект центру "Дозвілля" в м. Санкт-Петербурзі, а також проект міжнародного навчально-розважального центру інтернаціональної дружби в м. Києві та рекреаційного комплексу "Саржин Яр" в м. Харкові.

В проектуванні таких об'єктів необхідним є пошук нових, нестандартних рішень, прагнення до образної різноманітності, багатофункційності рекреаційних процесів і самоокупності їх експлуатації.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу й узагальнення літературних даних по формуванню архітектурного середовища для відпочинку молоді в галузі містобудівництва, архітектури, дизайну, психології, педагогіки виявлено, що закономірності формування архітектурного середовища для відпочинку молоді є актуальною і складною проблемою, що вимагає подальшої наукової розробки. Визначене, що організація відпочинку молодих людей вирішується в основному на емпіричному рівні без урахування особливостей їхнього вікового розвитку, соціального статусу, педагогічних задач і виховного впливу архітектурного середовища.

2. На основі вивчення статистичних даних визначено, що основне число молодіжного контингенту населення України зосереджено у містах. Встановлено, що молодь, яка проживає в урбанізованому оточенні, піддається впливу різних несприятливих факторів, вплив яких відображається у все зростаючих статистичних даних про зріст дорожньо-транспортного травматизму, злочинності, захворюваності. Спеціально створене рекреаційне середовище може компенсувати негативний вплив урбанізованого оточення людини і забезпечити усі рекреаційні потреби молоді в міському середовищі.

3. В результаті проведеного аналізу практики проектування і експлуатації рекреаційних об'єктів встановлено, що в основному їх номенклатура не відповідає сучасним соціальним й містобудівним вимогам і не забезпечує повноцінного відпочинку молоді. Виявлено 4 типа архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді з урахуванням часових і територіальних параметрів, які мають чітку просторову локалізацію:

I - середовище повсякденного відпочинку (мікрорайон, житловий квартал),

II - середовище періодичного відпочинку (центр житлового району),

III - середовище епізодичного відпочинку (центр міста),

IV - середовище тривалого відпочинку (за межами міста).

4. Визначені фактори, які впливають на характер формування рекреаційного середовища для молоді: соціальні, демографічні, ергономічні, педагогічні, естетичні, містобудівні, ландшафтно-екологічні, техніко-економічні. З урахуванням соціальних і демографічних факторів виявлене 3 вікових категорії молоді і декілька груп, диференційованих по соціальному і професійному статусу, що вимагає специфічних форм організації архітектурного середовища для відпочинку.

В роботі розроблена модель формування архітектурного середовища з урахуванням пріоритетних факторів. Принципи формування всіх типів архітектурного середовища відбиті в комплексному системному підході - "рекреант" - "діяльність" - "середовище".

5. Проаналізована структура рекреаційної діяльності молоді, що складається з декількох видів: ігрової, фізкультурно-оздоровчої, художньо-просвітлювальної, трудової, учбової, продуктивної, моторної. Характер проявлення рекреаційної діяльності, предметне наповнення і вибірковість видів відпочинку залежать від віку ,соціального і професійного статусу молодої людини.

6. Встановлено, що рекреаційне середовище повинно мати виховний вплив і його формування необхідно здійснювати з урахуванням цілого ряду педагогічних вимоги з метою активізації всебічного виховання молоді. У рекреаційному середовищі необхідно здійснення декількох аспектів цього процесу: фізичне виховання, естетичне, моральне (етичне), екологічне, національно-патріотичне, правове виховання, формування громадської активності.

7. Визначена типологія структурних елементів рекреаційного середовища для молоді, яка включає 3 категорії цих просторів:

I - первинні структурні елементи (S=50-900 м²);

II - групи первинних структурних елементів (S=1-3 га);

III - агреговані види (S=3-60 га).

Визначені їхня номенклатура, планувальна структура і основне предметне наповнення.

8. Запропонована методика формування рекреаційних об'єктів для молоді в умовах переходу до ринкової економіки. Встановлено, що однім з перспективних напрямків проектування архітектурного середовища для рекреаційної діяльності молоді в нових соціально-економічних умовах України слідує вважати створення рекреаційних комплексів, що функціонують у режимі самоокупності і самофінансування, що займають компактну територію, які включають до своєї планувальної структури розвинену систему ландшафтних мікросекторів, які сформовані засобами ландшафтного дизайну й забезпечують в рамках обмеженого простору умови для здійснення декількох видів рекреаційної діяльності, і які мають ефективний виховальний вплив.

9. Розглянуті перспективні тенденції проектування рекреаційних об'єктів для молоді. Встановлено, що в Україні найбільш доцільно створення багатофункціональних рекреаційних об'єктів для декількох вікових груп населення. Визначена їхня просторова організація і склад функціональних елементів. Вони повинні включати наступні функціональні зони: - зона спокійного проведення дозвілля, - зона творчого, пізнавального проведення дозвілля, - видовищно-розважальна зона.

Розроблені теоретичні положення й практичні рекомендації впроваджено в експериментальні проекти рекреаційних об'єктів для молоді, виконані автором (в містах - Харкові, Києві, Санкт-Петербурзі).

ЛІТЕРАТУРА

1. Сокольская О.С. Особенности архитектурно-планировочной организации рекреационного комплекса "Саржин Яр" для детей и молодежи в г. Харькове //XXVIII научно-техническая конфер. ХГАГХ. - Харьков: ХГАГХ, 1996.- с. 78.

2. Сокольская О.С. Проблема формирования рекреационных систем для молодежи в городской среде: В сб. Повышение эффективности надежности систем городского хозяйства. - К.: ІСДО, 1994.- с. 64-66.

3. Сокольская О.С. Формирование рекреационной среды для молодежи с учетом принципа социально-демографической структурности: В сб. Эксплуатация и ремонт зданий и сооружений городского хозяйства. - К.: ІСДО, 1996.- с. 122-125.

4. Сокольская О.С., Крижановская Н.Я. Градостроительная характеристика рекреационных систем для детей и молодежи: В сб. Коммунальное хозяйство городов. - К.: Техника, 1996. Вып. 5.- с. 36-38.

5. Сокольская О.С., Крижановская Н.Я. Исследование воздействия городской среды на развитие детей и молодежи: В сб. Коммунальное хозяйство городов. - К.: Техника, 1995. Вып. 4.- с.57-58.

6. Сокольская О.С. Типология структурных элементов рекреационной среды для молодежи. В сб.: Коммунальное хозяйство городов. - К.: Техника, 1997.- Вып. 6. - С. 61 - 63.

7. Сокольская О.С. Особенности организации архитектурной среды для отдыха молодежи // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: ХХПІ. - 1998.-№4. - С. 11.

Размещено на Allbest.ru

...