Прогноз стійкості вертикальних стінок глибоких виробок обмежених розмірів в плані

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук.

Прогноз стійкості вертикальних стінок глибоких виробок обмежених розмірів в плані

Моторний Микола Антонович

1. Загальна характеристика роботи

стійкість розмір виробка

Актуальність теми. В практиці будівництва часто виникає проблема прогнозу стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів у плані і по глибині, тобто таких, навколо яких грунт знаходиться в стані просторового напружено-деформованого стану. З подібними питаннями доводиться зустрічатися і при влаштуванні фундаментів і підземних споруд способом “стіна в грунті”, влаштуванні протифільтраційних діафрагм, переривних підпорних стінок, протизсувних утримуючих конструкцій, реконструкції і підсиленні фундаментів.

Актуальність проблеми обумовлена тим, що при ообмеженні розмірів виробок в грунтовому масиві їх критична висота (тобто глибина виробок) значно зростає в порівнянні з глибиною виробок необмеженої довжини. В діючій на Україні нормативній літературі до теперішнього часу не подані методи розрахунку стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів. На розв`язання згаданих задач і направлена дана робота.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались по координаційному плану найважливішої тематики ДКНТ РМ СРСР і Держбуду СРСР в 1981...1990 рр. по цільовій науково-технічній програмі О.Ц. 031, проблема 0.55.05 - Розробка нових і вдосконалення діючих розрахунків фундаментів в тому числі таких, що зводяться способом “стіна в грунті” (головна організація ВНДІОПС ім. М.М. Герсеванова).

Мета і задачі дослідження. При виконанні даної роботи переслідувалась мета вивчити особливості напружено-деформованого стану основ навколо виробок обмежених розмірів, дослідити закономірності їх руйнування і на цій основі розробити рекомендації по визначенню критичних розмірів таких виробок.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- на моделях із оптично-активного матеріалу експериментально дослідити картину напружено-деформованого стану навколо і в основі моделей виробок обмежених розмірів з застосуванням комбінації методів фотопружності, відцентрового модулювання і замороження напружень;

- із застосуванням методу відцентрового модулювання при використанні грунту природної структури і грунтових паст, експериментально встановити форму поверхні обрушення вертикальних стінок виробок обмежених розмірів;

- з використанням виявлених в ході експерементів форм поверхонь обрушення вертикальних стінок виробок обмежених розмірів виявити їх критичні розміри в плані, які забеспечують стійкість вертикальних стінок при заданій глибині виробки;

- розробити методику розрахунку критичної довжини виробок обмежених розмірів з урахуванням завантаження поверхні навколо виробок розподіленим навантаженням (така розрахункова схема зустрічається при підсиленні фундаментів, при виконанні виробок в багатошаровому, з чергуванням по глибині піщаних і глинистих грунтів, масиві грунту і інше) і без її урахування.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Виявлені і установлені можливі форми поверхонь обрушення вертикальних стінок виробок обмежених розмірів.

2. Виявлена якісна картина напружено-деформованого стану масиву грунту навколо і в основі глибоких виробок обмежених розмірів.

3. В перше одержанні рішення задачі про визначення критичної довжини виробок обмежених розмірів в припущенні про форму поверхні зсуву грунтового масиву в вигляді прямої трикутної призми і четвертої частини еліпсоїду без урахування завантаження поверхні навколо виробки розподільним навантаженням і з його урахуванням.

4. Розроблені методики визначення стійкості виробок обмежених розмірів без урахування і з урахуванням завантаження поверхні навколо виробки розподільним навантаженням.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дає можливість:

- визначити стійку довжину виробки l_кр для заданої її глибини Н при влаштуванні фундаментів, які споруджуються методом “стіна в грунті” без застосування глинистого розчину чи суспензії;

- запроектувати відстань між меридіональними протизсувними утримуючими конструкціями l_кр, котра забеспечує стійкість схилу;

- визначити оптимальну довжину “захватки” при реконструкції і підсиленні фундаментів, котрі забеспечують стійкість основ.

Результаті роботи впроваджені трестами “Дніпроважбуд” та СМТ тр.№17 на будівництві промислових споруд з економічним ефектом біля 200000гривень.

Особистий внесок здобувача полягає в:

- проведенні експериментальних досліджень, аналізі одержаних результатів і їх узагальнення;

- вивченні напружено-деформованого стану масиву грунту навколо і в основі виробок обмежених розмірів, а також форм поверхонь обрушення їх вертикальних стінок;

- розробці теоретичних основ і практичної методики розрахунку стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів в допущені про форму поверхні зсуву масиву грунту в вигляді призматичного клину і однієї четвертої частини еліпсоїду, в тому числі з урахуванням привантажу денної поверхні навколо виробки розподільним навантаженням;

- перевірка теоретичних результатів на адекватність експерименту;

- впровадження результатів досліджень в практику проектування і будівництва.

В публікаціях в співавторстві особисто пошукувачем були виконані теоретичні дослідження [1, 2], повністю експериментальна частина визначення поверхні обрушення вертикальних стінок способом відцентрового модулювання.

Співавтором Фьокліним В.І. виконано редагування статей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на наукових конференціях:

1. Всесоюзна конференція “Вдосконалення технічних робіт нульового циклу з використанням засобів механізації і автоматизації”, Уфа, 1981 р.

2. Обласна науково-практична конференція “Роль передового досвіду в боротьбі за високу продуктивність праці ...”, Дніпропетровськ, Придніпровський науковий центр АН УРСР, 1983 р.

3. Республіканська конференція “Технологія і організація реконструкції промислових підприємтв”, Дніпропетровськ, 1985 р.

4. Республіканська науково-технічна конференція “Розробка ресурсозберігаючих технологій, ефективних технологій виробництва будівельних матеріалів і конструкцій і проведення будівельно-монтажних робіт”, МВССО УРСР, ДІБІ, 1988 р.

5. Українська науково-технічна конференція по механіці грунтів і фундаментобудуванню, Одеса, 17...19 вересня 1997 р.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів і загальних висновків, викладених на 129 сторінках машинописного тексту, містить 48 малюнків та 7 таблиць, список використаних джерел із 119 найменувань та 2 додатки.

2. Зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність теми, викладені мета і задачі досліджень, відмічені новизна і практичне значення роботи, сформульовані основні положення, які автор виносить на захист.

В першому розділі розглянуті моделі грунтової основи, розрахункові схеми і методи розрахунку, які використовуються для визначення стійкості схилів і відкосів вертикальних стінок виробок, а також експериментальні методи визначення напружно-деформованого стану і стійкості грунтових основ. В розділі також детально сформульовані мета і задачі досліджень.

Аналіз робіт Ю.М. Белякова, М.М. Беляєва, В.Г. Березанцева, Б.І. Далматова, В.М. Зубкова, В. Кноупе, М.М. Маслова, В.А. Флоріна, В.Б. Швеця і інших дозволив зробити висновок про те, що проблема розрахунку стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів досить часто виникає в інженерній практиці.

Проблемі стійкості основ будівель та сппоруд, схилів і відкосів присвячкні роботи М.М. Беляєва, В.Г. Березанцева, М.Н. Гольдштейна, Б.І. Далматова, О.Г. Дорфмана, Ю.К. Зарецького, Г.К. Клейна, М.В. Малишева, М.М. Маслова, Ю.М. Почтмана, М.Н. Пузиревського, В.А. Флоріна та інших. В цих роботах, як правило, розглядається грунтовий масив, котрий знаходиться в умовах плоскої задачі, що не зовсім відповідає фактичній розрахунковій схемі основи навколо виробок обмежених розмірів в плані. Між іншим, із практики будівництва відомо, що шляхом зменшення розмірів виробок в плані вдається значно збільшити їх глибину. В зв`язку з цим було зроблено висновок про те, що проблема прогнозу стійкості виробок обмежених розмірів являє практичний інтерес і потребує розв'язання.

При прогнозі стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів важливе місце займає питання міцності грунту. В теперішній час найбільш часто використовуються критерії міцності Мора-Кулона, Треска-Хілла, Мізеса-Боткіна, Джю Уетта, Л.М. Разказова и Ю.К. Зарецького. Аналіз цих критеріїв відносно розв`язуваної задачі дозволив зробити висновок про те, що в даному разі критерій Мора-Кулона є найбільш допустимим. В процесі аналізу методів розрахунку стійкості вертикальних стінок виробок, схилів, відкосів нами були розглянуті роботи К. Терцагі, М.М. Маслова, О.Г. Дорфмана, Ю.К. Зарецького, Ю.М. Почтмана, М.О. Цитовича, М.Н. Гольдштейна та інших вчених. Їх аналіз позволив зробити висновок про те, що методи розрахунку стійкості схилів, відкосів і вертикальних стінок виробок, котрі застосовуються в теперішній час, можуть бути класифіковані як інтегральні (рівняння поверхні обрушення відомо заздалегідь, необхідно виявити його параметри) і диференційні (рівняння поверхні обрушення заздалегідь невідомо). При цьому Ю.К. Зарецьким було показано, що інтегральні і диференційні методи дають, як звичайно, близькі по точності результати. В зв`язку з цим при виконанні подальших досліджень нами був прийнятий інтегральний метод розрахунку, як менш трудомісткий в обсягу визначення фізико-механічних характеристик грунту і розрахунків.

Для використання інтегральних методів розрахунку необхідно знати форму поверхні обрушення грунтового масиву. Дослідження по визначенню форми поверхні обрушення вертикальних стінок виробок, схилів, відкосів можуть виконуватися з використанням методу відцентрового модулювання. Цьому питанню посвячені роботи Г.І. Покровського, І.В. Федорова та інших вчених. Їх аналіз дозволив намітити такі напрямки експериментальних досліджень:

- виявлення форми і параметрів поверхні обрушення шляхом випробування на відцентровій машині грунту непорушеної структури і грунтових паст;

- визначення особливостей розподілення напружень в основі і навколо виробок на основі комбінації методів фотопружності і відцентрового модулювання.

В цілому аналітичний огляд дозволив зробити такі висновки.

1. Проблема стійкості стінок виробок обмежених розмірів викликає практичний інтерес. Це питання детально не досліджувалось ні в теоретичному, ні в практичному плані.

2. Для виявлення особливостей роботи грунтового масиву з виробками обмежених розмірів доцільно використовувати метод відцентрового модулювання в сполученні з методом фотопружності і методу заморожування напружень.

3. В проведенні теоретичних досліджень доцільно використовувати інтегральний метод розрахунку.

В другому розділі викладені матеріали експериментальних досліджень стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів і закономірностей розподілення напружень в основі і навколо виробок.

В процесі проведення експериментів розв`язувались такі задачі:

- визначення якісної і кількісної картини розподілення напружень навколо і в основі глибоких виробок обмежених розмірів;

- визначення впливу геометричних розмірів виробки на стійкість іі вертикальних стінок;

- визначення форми поверхні обрушення вертикальних стінок виробок обмежених розмірів;

- виявлення впливу фізико-механічних характеристик грунту на стійкість вертикальних стінок виробок обмежених розмірів в плані.

Дослідження виконувались на відцентровій машині, при цьому для визначення форм поверхні обрушення використовувався грунт непорушеної структури і паста із такого же грунту, а для виявлення картини розподілення напружень - полярізаційно-активний матеріал СД-10.

Експеримент по визначенню стійкості вертикальних стінок виробок необмежених і обмежених розмірів були проведені в відцентровій машині НДЛ механіки грунтів Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. Експерименти проводились на зразках із глинистого грунту непорушеної і порушеної структури (пастах). В ході експерименту питома вага грунту змінювалась в межах від 16.7 до 19.0кН/м³, вологість від 0.1 до 0.21, коефіцієнт пухкості варіювався в 0,75е0,95, швидкість обертання відцентрової машини (центрифуги) складала 150...200 об/хв. Обрушення стінок виробок фіксувалося контактними датчиками. Після завершення досліду (обрушення стінок) по спеціальній методиці виконувались заміри координат поверхні обрушення. Одержані таким чином дані використовувались для визначення параметрів поверхні обрушення. Дослідження виконувались в такій послідовності. Спочатку методом найменших квадратів визначались характерні параметри одержаних поверхонь, пізля чого находились середні квадратичні відхилення теоретичної поверхні обрушення від фактичної.

Аналіз результатів експериментальних досліджень, виконаних на грунті непорушеної структури і грунтових пастах дозволив зробити такі висновки.

1. Форма поверхні обрушення залежить від фізико-механічних властивостей грунту і геометричних параметрів виробки.

2. Найбільш точно (в прийнятому при виконанні експериментному діапазоні зміни властивостей грунту) при втраті стійкості стінками виробок обмежених розмірів, поверхня обрушення масиву грунту може бути апроксимована четвертою частиною елепсоїду.

3. Спростоване подання форми поверхні обрушення грунтового масиву у вигляді трикутної призми також достатньо точно співпадає з результатами експерименту.

В ході визначення напружень в основі і навколо виробок використовувався оптично активний матеріал СД-10. Випробування проводились в такій послідовності. Модель із оптично-активного матеріалу поміщалась в термостаті і нагрівалась до температури 150...160⁰С. Нагріта модель поміщалась в касету відцентрової машини. Після цього за час, що дорівнює 4...5 хв. швидкість обертання відцентрової машини доводилась до заданої, яка дорівнювала 200...210 об/хв. В такому стані зразок витримувався на протязі 2.0...2.5 години до його повного охолодження. Після зупинки машини зразок виймався із касети і компоненти напружень визначались по стандартній методиці.

Виконані дослідження (по розподіленню напружень в основі і навколо виробок) з використанням оптично-активного матеріалу дозволили зробити такі висновки:

- горизонтальні нормальні напруження близько вертикальних стінок виробок значно відрізняються від аналогічних напружень в суцільному (без виробок) масиві;

- якщо на поверхні грунту навколо виробки прикладене розподільне навантаження інтенсивністю “q”, то вертикальні напруження можуть бути розраховані по формулі _z=(q+z);

- в нижній частині виробки має місце концентрація напружень (коефіцієнт концентрації напружень К в залежності від геометричних розмірів виробки знаходиться в межах 2,2К4,2), при цьому область концентрації напружень в порівнянні з розмірами виробки незначна.

В цілому виконані експериментальні дослідження показали, що в ході розробки методики теоретичного прогнозу стійкості вертикальних стінок виробок обмежених розмірів, форму поверхні обрушення грунтового масиву доцільно прийняти у вигляді четвертої частини еліпсоїду (яка найбільш точно відповідає експерименту) і правильної трикутної призми (як найбільш простої).

В третьому розділі розроблені основні теоретичні положення по прогнозу стійкості стінок виробок обмежених розмірів, які базуються на інтегральному методі розрахунку. На основі одержаних раніше експериментальних даних форма поверхні обрушення вертикальних стінок виробок була прийнята у вигляді прямої трикутної призми і четвертої частини еліпсоїду. При виконанні теоретичних досліджень були прийняті такі припущення:

- в кожній точці поверхні сковзання суцільного масиву грунт знаходиться в стані граничної рівноваги, тобто обов`язково виконується умова Кулона-Мора;

- при оцінці стійкості головним є більший розмір виробки в плані “l”, в зв`язку з чим в ході розрахунку досить визначити цей розмір, тобто довжину виробки “l”;

- сповзаючий масив грунту здійснює поступовий рух.

Задачі досліджень були сформульовані в такому вигляді:

1. На поверхні природного рельєфу відсутнє разподільне або зосереджуване навантаження інтенсивністю “q”. Відомі питома вага грунту , його характеристики міцності с і , а також глибина виробки Н. Потрібно визначити таку граничну довжину виробки l_кр, при якій забезпечена стійкість її вертикальних стінок.

2. На поверхні природного рельєфу прикладене розподільне навантаження інтенсивністю “q” і відомі перераховані в п. 1 характеристики грунту. Потрібно визначити граничну довжину виробки l_кр, при заданій глибині Н, котра би забеспечила стійкість її вертикальних стінок.

В ході досліджень був використаний інтеграальний метод розрахунку в припущенні, що форма поверхні сповзання масиву грунту (при утраті стійкості основи) має вигляд трикутної прямої призми (як найбільш простої) і четвертої частини еліпсоїду (як найбільш відповідаючої експерименту). Критерієм міцності для всіх випадків був прийнятий закон Кулона -Мора. При виводі рівнянь рівноваги находились діючі на сковзаючий масив грунту утримуючі і зрушуючі сили, після чого сума їх проекцій на горизонтальну вісь прирівнювалась нулю. Після цього одержані таким чином рівняння вирішувались відносно пошукового параметру (довжини виробки l). Для визначення утримуючих сил використовувався закон міцності Кулона-Мора.

В зв`язку з громіздкістю одержаних таким чином відношень для всіх випадків задача вирішувалась числовим методом - методом прямого сканірування в такому вигляді (в такій поставі). Відомий функціонал l=f(, c, , L, H). Потрібно визначити таке значення параметру L, при якому функціонал (тобто довжина виробки l) має найменше значення (minimum).

В припущенні, що форма поверхні обрушення масиву грунту має вигляд прямої трикутної призми (прямий клин), були одержані такі формули для визначення критичної довжини виробки l_кр:

при відсутності на поверхні розподільного навантаження “q”

(1)

- при завантаженні поверхні навколо виробки розподільним навантаженням інтенсивністю “q”

(2)

В припущенні, що форма поверхні обрушення масиву грунту (при втраті стійкості основи) має вигляд одної четвертої частини еліпсоїду, одержані такі формули для визначення критичної довжини виробки l_кр:

- при відсутності на поверхні навколо виробки розподільного навантаження “q”

 (3)

при передачі на поверхню навколо виробки розподільного навантаження інтенсивністю “q”

(4)

Тут

Так як в співвідношенні (3) і (4) пошукова величина l визначена неоднозначно (входить і вирази І₁, І₂, І₃), то вона (довжина виробки l) визначалась при варіації параметрів L і l_кр. При цьому приймалось, що l_кр(0, 100м), L(0, 100м); крок сканірування для всіх випадків дорівнював 0.01м. Інтеграли по параметру розраховувались методом трапецій по 201 точці.

В результаті багаторазових розрахунків було виявлено, що при інших рівних умовах гіпотеза про форму поверхні обрушення грунтового масиву, при руйнуванні основи навколо виробки і вигляді одної четвертої частини еліпсоїда, приводить до завищення її критичної довжини l_кр в порівнянні з гіпотезою про форму поверхні обрушення масиву грунту у вигляді прямої трикутної призми.

В четвертому розділі подані матеріали перевірки одержаних в роботі теоретичних результатів на адекватність експерименту, рекомендації по використанню одержаних нами теоретичних і практичних результатів в практиці проектування і будівництва, а також наведені приклади використання запропонованих методик розрахунку в інженерній практиці.

Зіставлення теоретичних і експкриментальних даних дозволило установити, що найкращій збіг між розрахунковими і фактичними значеннями критичної довжини l_кр і товщини сповзаючого грунту L виробок обмежених розмірів досягає в тому випадку, якщо розрахунок проводиться в такій послідовності.

1. Спочатку по формулам

с_р=с_н/К_г/К_р; _р=_н/К_г/К_р; _г=_н/К_г/К_р

визначались розрахункові характеристики грунту. Тут с_н і с_р - відповідно нормативні і розрахункові значення питомого зчеплення; _н і _р - відповідно нормативні і розрахункові значення питомої ваги грунту; _н і _г - - відповідно нормативні і розрахункові кута внутрішнього тертя; К_г - коефіцієнт безпеки по грунту, який приймається згідно з рекомендаціями СНіП 2.02.01.83; К_р - коефіцієнт умови роботи грунту, який приймається в залежності від прийнятої гіпотези про форму поверхні обрушення масиву грунту і дорівнює 1.0...1.3.

2. Далі з використанням розрахункових характеристик грунту, відомої глибини виробки Н по формулах 1...4 визначається довжина виробки l_кр і товщина сповзаючого масиву грунту L.

3. Після цього по формулах

l_пр=l_крК_l і L_пр=L_крК_L

визначаються проєктні значення пошукових параметрів. Тут l_пр і L_пр - відповідно проектна довжина виробки і проектна товщина сповзаючого масиву грунту в границях довжини виробки; К_l=1; К_L=0.9...1.0 - емпіричні коефіцієнти, які приймаються в залежності від прийнятої форми поверхні сповзання грунтового масиву.

В ході виконаних нами багаторазових розрахунків і зіставлення їх результатів з даними експериментів був зроблений висновок про те, що при допущенні про форму поверхні обрушення масиву грунту в границях виробки обмежених розмірів в плані у вигляді прямої трикутної призми, середнє квадратичне відхилення розрахункових значень критичної довжини виробки l_пр і товщини сповзаючого масиву в границях виробки L_пр від їх фактичних значень не перевищує відповідно 20 і 22%. При цьому, якщо прийнято припущення про форму поверхні обрушення масиву грунту у вигляді однієї четвертої частини єліпсоїду ці величини відповідно дорівнюють 7 і 24%. У зв`язку з цим був зроблений висновок про те, що одержані таким чином результати можна з достатнім ступенем точності застосувати при розв`язанні задач стійкості.

В розділі також подані практичні рекомендації по використанню запропонованих методик розрахунку стійкості глибоких виробок обмежених розмірів в плані (врахування різнорідності реальних грунтових умов, особливі види навантажень і т. і.).

Загальні висновки. Виконані дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. В практиці будівництва має місце проблема розрахунку стійкості масиву грунту в основі і навколо глибоких виробок обмежених розмірів. З цією проблемою доводиться неминуче зустрічатися при розв`язанні таких практичних питань, як спорудження протифільтраційних заслонів (завіс), утримуючих протизсувних конструкцій, будівель, які споруджуються методом “стіна в грунті” без використання бентонітового (або другого глинистого) розчину, реконструкції і підсиленні фундаментів способом “підрізки”, визначення відстані між протизсувними утримуючими конструкціями, оцінці стійкості локальних дільниць схилів при наявності ерозійних процесів і зміни гідрогеологічних умов у зв`язку з підтопленням територій і інші.

2. Дослідження напруженого стану навколо і в основі виробок на моделях із оптично-активного матеріалу СД-10 з використанням відцентрового модулювання і фотопружності допомогли виявити концентрацію напружень в основі виробок. Ця концентрація напружень, очевидно, є однією із причин формування поверхні обрушення вертикальних стінок виробок, схилів, відкосів глибоких котлованів і багато інших споруд в грунтовому масиві.

3. В ході досліджень закономірностей розподілення напружень в основі і навколо виробок з використанням моделей із оптично-активного матеріалу при відцентровому модулюванні установлені:

- якісна картина розподілення напружень в основі і навколо глибоких виробок обмежених розмірів в плані;

- вплив асиметрії розташування виробок на якісну картину розподілу напружень в масиві грунту в основі і навколо виробок;

- взаємний вплив розташованих поряд виробок (головних і розвантажувальних) на розподілення напружень її концентрацію в основі і навколо головних і допоміжних виробок обмежених розмірів в плані.

4. В ході відцентрового модулювання з використанням зв`язного грунту непорушеної (природної) структури і глинистих паст установлено, що форма поверхні обрушення (поверхні сповзання) вертикальних стінок виробок близька до поверхні однієї четвертої частини еліпсоїду, одна із головних осей якого формує глибину виробки Н, друга - довжину виробки l, третя - товщину сповзаючого масива L. При цьому з достаньою для практичних ролзрахунків точністю форма поверхні сповзання може бути також апроксимована частиною поверхні прямої трикутної призми, котра включає в себе основу і частину бокової поверхні, сторонами якої є висота призми Н, товщина призми L і гіпотенуза розміщеного в її основі трикутника.

5. Розроблені алгоритми розрахунку стійкості граничної довжини глибоких виробок обмежених розмірів в припущенні, що форма поверхні обрушення грунтового масиву має вигляд одної четвертої частини еліпсоїду або прямої трикутної призми. Зроблений висновок про те, що в першому випадку розрахункова критична довжина виробки l_кр при інших рівних умовах в 1.... рази більша, ніж в другому.

6. Досвід застосування на практиці результатів виконаних досліджень допоміг знайти ряд ефективних проектних рішень при спорудженні фундаментів і підземних споруд методом “стіна в грунті”, протифільтраційних заслонів (завіс), реконструкції і підсиленні фундаментів будівель і споруд.

7. Економічний ефект від впровадження результатів досліджень в будівництві складає близько 200 000 гривень.

Основні положення дисертації опубліковані в наступних статтях

1. Феклин В.И., Моторный Н.А. Устойчивость вертикальных стенок траншей при сооружении стенчатых фундаментов. /Основания и фундаменты в сложных инженерно-геологических условиях. №3. -Казань. 1979. С. 68-72.

2. Моторный Н.А., Феклин В.И. Исследование формы поверхности обрушения вертикальных откосов траншей методом центробежного моделирования. /Основания и фундаменты в геологических условиях Урала. -Пермь, 1984. С. 59-66.

3. Моторный Н.А. Исследование напряженного состояния массива грунта вокруг и в основании глубоких траншей. /Механизация и автоматизация строительства. Сборник научных трудов ДИСИ: -Киев, УМКВО, 1991. С.106-114.

4. Моторный М.А. Дослідження процесу обвалення вертикальних схилів глибоких траншей. /Інтенсифікація будівництва. Збірник наукових праць ДІБІ. -Київ, 1994. С. 166-170.

5. Моторный Н.А. Определение устойчивой ширины выработок ограниченных размеров в плане с учетом пригрузки поверхности равномерно-распределенной нагрузкой интенсивностью “q”. /Вісник академії: Науковий та інформ. бюлетень ПДАБА, -Дніпропетровськ, 1998. №8 С. 29-31.

6. Моторный Н.А., Шкапов Д.А. Определение расстояния между меридио-нальными жесткими удерживающими конструктивными элементами. /Вісник академії: Науковий та інформ. бюлетень ПДАБА, -Дніпропетровськ, 1999. №1 С. 32-36.

7. Моторный Н.А. Определение оптимальных размеров глубоких выработок ограниченных размеров в плане в предположении эллипсоидальной поверхности скольжения. /Сборник научных трудов Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. -Днепропетровск, 1999. вып. 5, ч. 3, С. 21-26. (в печати)

8. Моторный Н.А. “Определение оптимальных размеров глубоких выработок ограниченных размеров в плане в предположении эллипсоидальной поверхности скольжения с учетом пригрузки поверхности распределенной нагрузкой интенсивностью “q”.” /Вісник академії: Науковий та інформ. бюлетень ПДАБА, -Дніпропетровськ, 1999. №6 С. 26-32.

Размещено на Allbest.ru