Удосконалення технології нанесення антикорозійних покриттів будівельних конструкцій

1. Загальна характеристика роботи

захисний покриття антикорозійний установка

Актуальність роботи. Раціональне використання ресурсів вимагає нового підходу до багатьох питань господарювання.

Оновлення промислового виробничого потенціалу на основі проведення реконструкції і технічного переобладнання підприємств із застосуванням нових технологій, це найкоротший шлях до підвищення якісного рівня і конкурентноспроможності вітчизняної продукції, інтеграції економіки України в Європейське і Світове Співтовариство, до успішного функціонування суб'єктів виробництва в ринкових умовах. Здійснення ремонтно-відновних робіт підприємств у визначені строки значною мірою залежить від своєчасного забезпечення їх достатньою кількістю технічних ресурсів, потреба в яких визначається не тільки обсягом робіт, але й умовами виробництва. Будучи специфічним видом будівельного виробництва, ремонтно-відновні роботи виконуються в більш важких умовах, які суттєво впливають на ефективність роботи будівельних машин і обладнання та кількісний склад застосовуваних ресурсів.

Умови виробництва ремонтно-відновних робіт не завжди уможливлюють застосування типових машин, відомих технологічних схем виконання робіт. Для ремонтно-відновних робіт в умовах діючого підприємства у важкодоступних місцях потрібно мати принципово нові схеми і відповідне обладнання, пристосоване для роботи у важкодоступних місцях , та конструкції складної конфігурації на висоті. Використання типового набору механізмів знижує ефективність їхнього застосування, зменшує продуктивність, збільшуючи тривалість ремонтного циклу і витрати матеріалів.

Існуючі методи визначення потреб будівництва в обладнанні не дозволяють належним чином врахувати умови виробництва, притаманні ремонтно-відновним роботам, оцінити їх вплив на ефективність використання.

Це призводить до недооцінки потреб ресурсів, що негативно відбивається на роботі будівельних організацій, якості робіт.

Під час ремонтно-відновних робіт більш актуальними стають питання різнорідності, розосередженості і дрібнооб'ємності виконуваних робіт. Виконання комплексу робіт, нехарактерних для нового будівництва: заміна окремих конструктивних елементів, заміна антикорозійних покриттів на окремих ділянках тощо. Всі роботи виконуються у важких умовах діючого цеху, що найчастіше суттєво впливає на загальну схему організації і технології робіт. Підвищення ефективності ремонтно-відновних робіт залежить від рівня механізації.

Умови ремонтних робіт у важкодоступних місцях відбиваються на принципах технології механізованих процесів із урахуванням факторів стісненості, найбільш трудомісткими процесами є: підготування поверхонь і нанесення покриттів. Тому питання вибору раціональних варіантів малої механізації цих робіт визначає рівень експлуатації. Все це вимагає розроблення більш досконалих механізмів малої механізації.

Процес ремонтно-відновних робіт є складним через більшу різноманітність об'ємно-планувальних і конструктивних вирішень. Тому складною і важливою проблемою є індустріалізація і підвищення якості захисного покриття в умовах діючого цеху.

Наслідком вищезгаданих основних особливостей є те, що в будівельних організаціях, які виконують переважно ремонтно-відновні роботи в 1,5 рази збільшуються витрати, пов'язані з організацією та ліквідацією робочих місць, а витрати на експлуатацію збільшуються в 1,5 - 3 рази порівняно з новим будівництвом, питома собівартість зростає в 1,2 - 1,4 рази. Більшість аспектів і шляхи вирішення питань нанесення антикорозійних покриттів відображено в працях вчених НДІЗБ, НДІЕБ, ЦНДІ промбудівель, Харківського ПромбудНДІпроекту, ЗО НДІБКу, НДІБК міста Києва тощо.

Аналіз сучасного рівня технології виконання антикорозійних процесів дає можливість виділити основні напрямки їхнього удосконалення і сформулювати мету дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими темами Робота виконана вiдповідно з комплексною програмою кафедри “Покращення властивостей будівельних матеріалів, перспективних конструкцій фундаментів, удосконалення технології та організації будівельного виробництва” 21 - 1 ДВ/ 96.

Мета і задачі дослідження. Удосконалення технології і розроблення обладнання для нанесення плівкових покриттів методом пневм атичного розпилювання.

Для досягнення мети в дисертації поставлено ряд задач:

1.Систематизувати і класифікувати технологічні схеми нанесення захисних покриттів будівельних конструкцій, а також оцінити можливість застосування іх для нанесення покриттів у важкодоступних місцях.

2.Встановити раціональні технологічні параметри нанесення покриттів з урахуванням умов експлуатації.

3.Розробити установку для нанесення захисних покриттів з регульованими технологічними параметрами і режимами.

4.Дослідити робочий цикл технологічних операцій і якість нанесення покриттів, виконаних за допомогою розробленоі установки.

5.Підготувати рекомендації для виконання дослідно-експериментальних робіт по нанесенню антикорозійних покриттів; виконати дослідно-експериментальні роботи по нанесенню захисного покриття в стіснених умовах діючого цеху.

6.Розробити методику вибору і комплексної оцінки ефективності лакофарбових покриттів.

Для вирішення поставлених задач використано такі методи й апарат досліджень: логічний, морфологічний, класифікація, типізація, математична статистика і теорія вірогідності, кореляційно-регресивний аналіз, систематизація і узагальнення досвіду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

у визначенні залежності ефективного нанесення плівкових покриттів від технологічних параметрів;

у встановленні залежності фізико-механічних властивостей плівкових покриттів від технологічних параметрів;

в обгрунтованні малогабаритної установки для нанесення захисних лакофарбових покриттів і зйомних насадок до неї для виконання робіт у важкодоступних місцях;

у визначенні впливу технологічних процесів на термін експлуатації покриттів.

Обгрунтованість і достовірність отриманих наукових результатів, висновків і рекомендацій підтверджується: аналізом і узагальненням значної кількості робіт з технології будівельного виробництва і створення математичних моделей і методів управління ними; адекватністю математичних моделей використаних в наукових дослідженнях завдяки їх коректній постановці; позитивними результатами порівняння даних теоретичних і експериментальних досліджень; впровадженням результатів роботи у виробництво і навчальні розробки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні конкретних технологічних параметрів і режимів нанесення плівкових покриттів; розроблено засоби і способи нанесення плівкових покриттів, технологічні схеми виконання робіт у стіснених умовах; виконано малогабаритні установки для нанесення лакофарбових покриттів з потрібними технологічними параметрами; науково обгрунтовано раціональні технологічні параметри нанесення покриттів різних

Особистий внесок здобувача - автором виконано методичні розробки, одержано і проаналізовано результати експериментальних досліджень, сформульовано ідеї основних наукових результатів, в залежності з яких їх і було використано.

Апробація результатів дисертації . Результати досліджень доповідалися і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедр ПЦБ ЗДІА, науково-виробничому підприємстві "Время", (м. Орша, Республіка Бєларусь, 1993), Республіканській науково-технічній конференції (м.Одеса, 1997), на IV Міжнародній конференції (м.Уфа, 1998).

Публікації. Основні положення в дисертації опубліковано в 10 надрукованих роботах, з них 3 авторських свідоцтва, 1 патент на винахід, 5 статей, 1 методичні вказівки для дипломного проектування.

В першому розділі виконано аналіз стану поставленої проблеми і здійснено постановку задач технічного й економічного характеру. Вивчено методи виконання антикорозійних робіт по технологічних процесах: способах підготовки поверхні конструкції, методах нанесення покриттів.

Розвиток питань теорії і практики методів нанесення антикорозійних покриттів наведено в працях ряду вітчизняних і зарубіжних вчених. В цих роботах було розглянуто питання нанесення покриттів, їхню тріщиностійкість, технологію виготовлення лакофарбових метеріалів, їхні основні фізико-хімічні й механічні властивості, а також особливості властивостей покриттів, в тому числі надійність в агресивних середовищах, використання різних поверхнево-активних добавок для підвищення якості й довговічності покриттів тощо.

Теоретичне і практичне дослідження охоплює велику кількість технологічних параметрів процесу. В ряді робіт чітко простежуються тенденції до аналізу характеристик, властивостей і залежностей, таких як міцність, відстань до нанесеної поверхні, кут похилу сопла, швидкість поданого струменя тощо. Однак, ці роботи не дозволили зв'язати в одне ціле властивості матеріалів і технологію виконання робіт.

В роботах також недостатньо приділяється уваги підвищенню ефективності захисних покриттів, розробці прогресивної технології виконання робіт в стиснених умовах діючого підприємства.

Виконано аналіз різних видів матеріалів для антикорозійних покриттів в умовах діючого цеху під час ремонтно-відновних робіт і нового будівництва. Розглянуто умови формування захисних покриттів.

За літературними даними і даними заводів виконано аналіз впливу технологічних факторів на строк експлуатації антикорозійних покриттів.

Потрібно розробити конструкцію установки із спеціальними насадками для нанесення антикорозійних покриттів, концепцію методики комплексної оцінки ефективності захисних покриттів з урахуванням технологічних факторів.

Практика висувала використання широкого набору матеріалів в процесі виконання робіт. Зокрема, для збільшення міцності і товщини плівкового покриття потрібно враховувати такі фактори, як в'язкість матеріалу і тонкість перетирання з пігментом або без пігменту. Змінення цих факторів або їх замінювання викликало збільшення втрат матеріалу і в ряді випадків, зменшення міцності. Вплив цих факторів ще не повністю вивчено для умов нанесення захисних покриттів під час ремонтних робіт.

При ремонтно-відновних роботах застосовуються існуючі стаціонарні установки для нанесення покриття лакофарбових матеріалів. Однак через високу продуктивність їхнє використання неефективне.

Досвід експлуатації існуючого обладнання показав, що якісні покриття одержують тільки в тому випадку, коли виконується ціла серія обмежень, пов'язаних з використанням спеціального обладнання, насадок спеціальної конструкції, складом вихідної сировини, режимом нанесення, кваліфікації робітників тощо.

На думку більшості авторів, на властивості міцності плівкових покриттів переважно впливають такі технологічні фактори, як відстань від сопла до захищуваної поверхні, кут похилу подачі матеріалу, швидкість виходу струменя з сопла.

Однак, числові значення вищевказаних факторів мають значні межі і встановлені з цілим рядом обмежень. Це пояснюється тим,що дослідження проводилися на різному обладнанні й використовувалися різні матеріали.

Стан поверхні вважається одним з основних факторів, які впливають на міцність плівкового покриття.

Всі методи оброблення поверхні спрямовані на одержання чистої поверхні для нанесення покриття. На основі вивчення впливу технологічних факторів автор дійшов висновку, що в процесі експлуатації ці фактори впливають на строк експлуатації захисного покриття.

Встановлено залежності впливу товщини й способів нанесення на строк експлуатації, вплив способу підготовки поверхні конструкцій і ступеня агресивності середовища на строк експлуатації покриття.

Аналіз літературних даних і даних обстеження стану експлуатованих в агресивному середовищі конструкцій показав, що на умови формування плівкових покриттів впливають технологічні фактори (очищення поверхні й методи нанесення), теорію та практику яких потрібно вдосконалювати й розробити спеціальне обладнання для нанесення покриттів в умовах діючого виробництва під час ремонтно-відновних робіт.

У другому розділі розглядаються теоретичнні аспекти впливу технологічних параметрів процесів нанесення плівкових покриттів на підвищення їхньої якості.

При нанесенні захисних покриттів на поверхню конструкцій відбуваються більші втрати матеріалу. Це пов'язано з цілим рядом технологічних факторів таких, як швидкість подачі матеріалу, відстань від сопла до поверхні суміші, що подається, діаметра вихідного отвору, тиску, в'язкості матеріалу, тонкості перетирання, куту розпилення й інших факторів.

Автором були проведені експерименти, під час яких змінювалися значення цих факторів і з'ясовувався їхній вплив на міцність покриття (рис. 1).

Одержано підсумкові графіки залежності міцності покриття від швидкості подачі полімерної суміші і кількості відскоку. На графіках розташовано зони зміни міцності плівкового покриття від швидкості подачі суміші. В 1 зоні зі збільшенням швидкості подачі суміші (від 70 - 100 м/с) кількість відскоку падає, а міцність покриття збільшується. При малих значеннях швидкості подачі суміш на поверхні недоущільнюється і практично всі периферійні частки факела струменя потрапляють у відскок. 2 зона найбільш сприятлива, тому що в ній збільшується до максимуму міцність плівкового покриття й зменшується до мінімуму кількість відскоку при швидкості подачі суміші від 110 - 140 м/с. В 3 зоні при більших швидкостях (140 - 160 м./с) подачі суміші сила повітряного струменя не ущільнює, а начебто розпушує раніш ущільнений шар, вириваючи з шару частки, при цьому кількість відскоку збільшується у порівнянні з даними отриманими при менших швидкостях струменя, отже міцність покриття падає. Для отримання оптимальних технологічних параметрів при нанесенні покриттів в стиснених умовах потрібне обладнання з пристосуваннями для регулювання режимів подачі й нанесення матеріалів покриття.

Автором було розроблено й виготовлено декілька видів насадок (сопел) для виконання майбутніх досліджень, захищених патентом і авторськими свідоцтвами. Переваги цих насадок в тому, що підвищується якість нанесення покриття внаслідок регулювання кута подачі суміші, дроблення маси суміші в повітряному потоці, що призводить до збільшення довговічності покриття, отже збільшується міжремонтний строк експлуатації будівель і споруд.

Досліджено формування плівкового покриття від вар'ювання кута похилу сопла й лінійності переміщення факела струменя. Виконання теоретичних і експериментальних досліджень справедливі при формуванні плівкового покриття по висоті при розгляді кількох схем переміщення факела: перпендикулярно-прямолінійного, кругоподібно- перпендикулярного, похило-прямолінійного (рис. 2).Чим більший кут розкриття факела струменя, тим більший тангенціальний вектор швидкості V₂, який сприяє збільшенню втрат периферійних часток у відскок, тим менший ударний імпульс і глибина проникнення їх, тим нерівномірніше відбувається формування структури шару плівки.

Змінюючи конструкцію сопла, можна добитися зменшення розкриття факела струменя й покращати структуру формованого шару.

Запропоновані сопла відповідають технічним умовам, які забезпечують надійність адгезії, рівномірність товщини, потрібну товщину й мінімальний винос матеріалу, що наноситься,за межі поверхні.

Отримано графіки залежностей міцності й відскоку від куту похилу і товщини покривного шару (рис. 3). В діапазоні куту похилу від 20 до 45° максимум міцності й мінімум відскоку при товщині плівки 75 мкм, тобто зі збільшенням куту похилу зростає міцність и знижується кількість відскоку.

Теоретичні дані добре узгоджуються з експериментальними. На основі цих даних розроблено математичні моделі залежності міцності від комплексного впливу факторів.

y = ax³ + bx ² +cx + d,

де х_i - кут похилу; y_{i, j} - функції величин (і - кількість відскоку, змінюється від 1…n; j - міцність плівки, змінюється від 1…m); a,b,c - коефіцієнти при змінній; d - вільний член, який показує положення кривих в системі координат.

Отримані математичні моделі дозволяють визначати й оцінювати як комплексний вплив всіх факторів на параметри оптимізації, так і окремі фактори або їхні групи.

Коефіцієнти отриманих поліномів є частинними похідними функціями відгуку по відповідних змінних. Їхній геометричний смисл - тангенси кутів похилу до осі х. Більший за абсолютною величиною коефіцієнт відповідає більшому куту похилу, отже більш суттєвій зміні параметру оптимізації при зміні даного фактора. Іншими словами, величина коефіцієнта регресії - кількісна міра цього явища. Чим більший коефіцієнт, тим сильніше впливає фактор. Знаки "+" і "-" показують положення кривих в системі ординат.При цьому, в кожному окремому випадку враховувався один, окремо взятий фактор, а всі інші приймалися з найбільш сприятливим (min) впливом.

На основі проведених досліджень автором запропоновано ряд насадок, захищених патентом і авторськими свідоцтвами, з них виготовлено два зразки за двома заявками, і в подальшому ці зразки насадок використовувалися для вирішення цілого ряду задач, досліджень.

В третьому розділі - розроблено конструкції установок по технології нанесення плівкових покриттів в умовах діючого підприємства.

Установки розроблено в двох варіантах: ранцева й мобільна пересувна на колесах. Для покращання роботи установки було розроблено і виготовлено різні варіанти сопел. Випробування установок проводилися зі спеціально підібраними сумішами матеріалів, які часто застосовуються для захисту будівельних конструкцій від корозії.

Установки виконувалися в кілька етапів для того, щоб визначити потрібну схему.

На основі вибраної схеми розроблялася технічна документація і дослідний

зразок, який використовувся для подальших досліджень. Визначалися технологічні параметри установки, а саме витрати матеріалу, кут розпилення й продуктивність (табл.).

Технічні характеристики розпилювальних насадок (сопел) для лакофарбових матеріалів

Автором було встановлено, що витрати матеріалу залежать від таких технічних параметрів, як діаметр вихідного отвору, в'язкість поданої суміші, ступінь дисперсності, температура, тиск, кут розпилення. Основні технічні характеристики матеріалу визначалися вихідною сировиною. Розглядалися різні варіанти плівкового покриття в залежності від в'язкості вихідної сировини і кута розпилення. При цьому кут розпилення змінювався у межах від 20 до 80°.

Аналіз результатів досліджень показав, що:

із збільшенням вихідного отвору збільшуються витрати матеріалу при одній і тій самій в'язкості у 2 - 3 рази;

із зміненням кута розпилення з 20 до 80 град. змінюються витрати матеріалу при одному й тому самому діаметрі вихідного отвору у 1.5 рази;

із зміненням в'язкості (50 - 120 с) змінюються витрати матеріалу в 1.2 -1.5 рази з регулюванням діаметру вихідного отвору.

Отримано графіки залежності витрат матеріалу від діаметра вихідного отвору (для середньов'язких матеріалів) при різних кутах похилу сопла.

При нанесенні плівкового покриття важливими технологічними факторами є кут розпилення і довжина відбитка факела.

Змінюючи кожну з цих величин, визначили розмір плями.

На основі отриманих даних побудували графіки залежностей довжини відбитка факела від висоти і кута розпилення факела.

В четвертому розділі на основі аналізу технологічних факторів, які впливають на захисні покриття будівельних конструкцій, що експлуатуються в агресивних середовищах, розроблено методику комплексної оцінки економічної ефективності антикорозійних покриттів.

Методика складається з двох взаємопозв'язаних економіко-математичних задач: -оцінка порівняльної ефективності антикорозійних покриттів; -визначення оптимальних строків експлуатації захисних покриттів.

Оцінка порівняльної ефективності враховує: виробництво антикорозійних покриттів; вибір захисних покриттів на стадії проектування для застосування на конкретних об'єктах.

Ступінь економічної значимості рішень, прийнятих за результатами техніко-економічних досліджень в першому і в другому випадках різний. Цим обумовлюється і різниця у вимогах до глибини розробки питання, що в свою чергу передбачає в кожному випадку свій методологічний підхід.

В залежності від мети техніко-економічного дослідження для визначення повних витрат виробництва автором пропонуються такі формули:

при виборі напрямків розвитку матеріально-технічної бази по

виробництву антикорозійних покриттів

П₁ = П_к + П_м + П_дод + П_е ; (1)

при виборі виду антикорозійного покриття для застосування в

конкретному об'єкті (на будівельному майданчику)

П₂ = П_к + П_м + П_буд.м. + П_е + П_п , ( 2)

де П_к, П_м, П_дод, П_е, П_буд.м. - відповідної частини повних витрат виробництва, що залежать від витрат на виробництво конструкцій з антикорозійним покриттям на заводі (П_к); капітальних вкладень в базу (П_м); додаткових витрат по нанесенню антикорозійних покриттів після монтажу конструкцій і зварювання (П_дод); експлуатаційних витрат (П_е); витрат на устаткування й нанесення покриттів на будівельному майданчику (П_буд.м.); частина витрат, які враховують економічний ефект від дострокового введення об'єкта в експлуатацію (П_п).

Для підтримання експлуатаційних якостей промислових будинків виконуються капітальні й поточні ремонти.

Витрати, які здійснюються в процесі експлуатації складаються із витрат: а) на заміну (відновлення) захисного покриття; б) на поточні й капітальні ремонти.

а) Величина витрат на відновлення покриттів визначається за формулою

де С_эк - вартість заміни старого антикорозійного покриття, строк експлуатації якого закінчився, новим, грн.; Т_з - час від початку експлуатації до i-ої заміни старого антикорозійного покриття новим, рік; (_зк-1) - кількість відновлень антикорозійних покриттів за період строку експлуатації будинка; Е_н - норматив приведення різночасових витрат, який приймається в розрахунках відповідно таким, що дорівнює 0,08.

Кількість відновлень антикорозійних покриттів за період строку служби будинка визначається за формулою

(_зк-1) = (Т_с / Т_зк - 1) , (4)

де Т_с - строк експлуатації будинка, конструкції якого захищаються від корозії, рік; Т_зк - строк експлуатації антикорозійного покриття, рік.

Для визначення строків експлуатації антикорозійного покриття (tкр, tпр) під час експлуатації будинка виконано аналіз факторів, що впливають на нього.

Виконаний аналіз факторів дозволяє скласти гіпотетичний графік строків експлуатації антикорозійних покриттів в залежності від ступеня агресивності середовища і товщини покриття.

Як приклад наведено графіки - капітальні вкладення, експлуатаційні витрати й сумарні повні витрати виробництва для стальної колони з цинковим покриттям, яка експлуатується в слабоагресивному середовищі.

З метою забезпечення мінімізованої функції затрат на експлуатаційні витрати (капітальний ремонт і повне відновлення) дискретні за своїм характером враховуються у виді річних амортизаційних відрахувань.

Приведення до єдиного моменту часу витрат, розподілених за прийнятою схемою, дає кількісно інший результат, ніж при реальній схемі.

Автор пропонує покласти в основу розрахунків реальну схему розподілу дискретних і поточних витрат.

Для кожного виду конструкції (колон, ферм, балок, плит покриття, перекриття) було складено такі графіки в залежності від ступеня агресивності середовища (слабкий, середній, сильний); від виду покриття (лакофарбового, металізаційного, комбінованого). Отримана залежність сумарних повних витрат виробництва від строків експлуатації для трьох середовищ (середнього, слабкого і сильного).

Аналіз впливу технологічних факторів на строк експлуатації покриттів дозволив встановити єдиний критерій - економічно оптимальний строк служби антикорозійних покриттів, який визначається через мінімізацію функції повних витрат виробництва за формулою

y = ax² + bx + c - min (5)

Пошуки моменту часу, коли повні витрати виробництва будуть мати мінімальне значення, - за методом найменших квадратів, який полягає в тому, що за заданими точками x і y , отриманими експериментальним шляхом, знаходимо такі значення a, b і c, які апроксимують задану експериментальну криву.

Одержуємо систему рівнянь, розв'язавши цю систему, отримаємо вираз

x = в/2а , (6)

де x - економічно оптимальний строк експлуатації антикорозійного покриття; а, в - коефіцієнти, що показують положення кривої в плоскій системі ординат; с - відстань від осі y до мінімального значення x .

б) експлуатаційні витрати (П_е), пов'язані з поточним (П_пр) і капітальним (П_кр) ремонтами визначаються за формулами

де С_пр - собівартість одного поточного ремонту, грн./м² поверхні конструкції;

С_кр - те саме капітального ремонту, грн./м² поверхні конструкції;

tпр, tкр - строк експлуатації і-го антикорозійного покриття відповідно поточному і капітальному ремонтам, рік;

(_кр-1) - кількість капітальних і поточних ремонтів за весь строк;

(_пр-1) - строк експлуатації будинка (без урахування останнього ремонту).

Кількість капітальних і поточних ремонтів визначається за формулами

(_кр-1) = (Т_с / Т_кр - 1) , (10)

(_пр-1) = (Т_с / Т_пр - 1) , (11)

де Т_кр - періодичність капітальних ремонтів за весь строк експлуатації будинка;

Т_пр - періодичність поточних ремонтів за строк експлуатації будинка;

Т_с - строк експлуатації будинка.

Розроблена економіко-математична модель вибору оптимального варіанту конструктивних рішень з захисними покриттями для будинка в цілому з урахуванням початкової вартості і експлуатаційних витрат визначається за сумою максимально повних витрат виробництва.

Задача розв'язується за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

Загальні висновки

На основі виконаних в роботі досліджень одержано такі наукові висновки й результати:

1.Показано, що ремонтно-відновні роботи промислових підприємств відрізняються високим ступенем труднощів, складними умовами виконання робіт, що суттєво впливають на склад обладнання й ефективність його використання. Для успішної роботи підрядні будівельні організації повинні мати в своєму арсеналі ефективний інструмент для оцінки технологічних особливостей виконання робіт у важкодоступних місцях діючого підприємства.

2.Обгрунтовано та розроблено малогабаритні, транспортабельні установки по технології нанесення антикорозійних покриттів у стіснених умовах.

3.Визначено технологічні параметри установок витрати матеріалу,діаметр вихідного отвору, кут похилу, довжина відбитка факела, продуктивність установки ранцевої - 0.25 м³/г, пересувної установки - 0.5 м³/г.

4.Одержано залежності, які вствновлюють взвємозв'язок між розглянутими факторами і параметрами, що дозволяє обгрунтовано визначити ступінь ефективності використання ресурсів при вирішенні практичних задач.

5.Встановлено закономірності взаємодії розглянутих технологічних факторів:із збільшенням вихідного отвору збільшуються витрати матеріалу при одній і тій самій в'язкості у 2 - 3 рази;

- із зміненням кута розпилення з 20 до 80⁰ змінюються витрати матеріалу при одному й тому самому діаметрі отвору і тій самій в'язкості;

- із зміненням в'язкості (50 - 120 с) змінюються витрати матеріалу в1,2 - 1,5 рази з регулюванням діаметру вихідного отвору;

- на довжину відбитка факела впливає кут розпилення і відстань від сопла до поверхні, що покривається.

6.На основі аналізу ресурсних і часових обмежень визначено багатофакторні моделі технологічних процесів нанесення ан тикорозійних покриттів. Отримано залежності міцності плівки від кута похилу і товщини покривного шару, визначено теоретичні і експериментальні дані через безпосереднє вимірювання кількості відскоку в процесі нанесення покриття на вертикальну поверхню.

7.Розроблено теоретичні основи формування плівкового покриття Для збільшення міцності і товщини покриття потрібно враховувати ряд факторів (таких як кут розкриття факела струменя, швидкість подачі струменя тощо), змінення одного з них або заміна викликає збільшення збитків, а в ряді випадків і зменшення міцності, що впливає на якість плівкових покриттів, і врешті-решт, на їхній строк служби.

8.Запропоновано методи комплексної оцінки економічної ефективності захисних покриттів з урахуванням технологічних факторів і умов виконання антикорозійних робіт.

9.Виконано апробацію методів нанесення лівкового покриття з використанням запропонованих установок з насадками, захищених патентом № 23542 від 02.06.98 і авторськими свідоцтвами № 1756502 від 22.04.92, № 1796758 від 08.10.92, № 1812288 від 10.10.92 р., при ремонтно-відновних роботах в ливарному цеху НВП "Время" м.Орша, Республіка Бєларусь. Економічний ефект використання матеріалу даної дисертації становить 15 тис. крб. (в цінах 1984 р.).

Основний зміст дисертації виконано в роботах

1.Галушко В.О. Розробка устаткування для захисту обладнання від корозії //40527 Придніпровський науковий вісник. Машинобудування та технічні науки 1998. № 12(79) с. 24

2.Галушко В.О. Сопло для нанесення трикомпонентної суміші.//40527 Придніпровський науковий вісник. Машинобудування та технічні науки 1998 №5(72) січень.с. 44

3. Галушко В.О. Притула С.Ф. Устаткування для нанесення текучої суміші// 40527 Придніпровський науковий вісник. Машинобудування та технічні науки 1998 №24(91 березень) с25 (автором запропоновано порожнистий вал з перемішувальними елементами на зовнішній поверхні ).

4.Галушко В.О. "Техніко-економічне обгрунтування пальового фундаменту//Збірник праць 4 Міжнародної конференції з проблем пальового фундаментобудування.м.Уфа том 3 1998р. - 23

5.Галушко О.М. , Донченко М.М., Галушко В.О. "Особливості технологічного і технічного вирішення пальових фундаментів"// Збірник праць 4 Міжнародної конференції з проблем пальового фундаментобудування. м.Уфа том 3 1998р. - 28

6.Методичні вказівки по визначенню економічної ефективності у дипломних роботах науково-дослідного характеру для студентів спеціальності 7.092101, "Промислове та цивільне будівництво", Запоріжжя ЗДІА 1997 р. с.28

7.Авт.св. № 1756502 А1 СРСР, кл. Е 04 F 21/02, 1990 р. "Устаткування для набризку текучої суміші". N 4839683/33; Заявлено 18.06.90 , Бюл. № 31 - 199

8.Авт.св. № 1812288 А1 СРСР, кл. Е 04 F 21/02, 1991 р. "Устаткування для набризку двохкомпонентних сумішей" № 4923531/33; Заявлено 01.04.91, опубл 30.04.93, Бюл. № 16 - 199

9.Авт.св. СРСР № 1796758 А1, кл. Е 04 F 21/02, 1991 р. "Устаткування для набризку текучої суміші" № 4898175/33; Заявлено 02.01.91, опубл. 23.02.93, Бюл. № 7 - 199

10.Патент № 23542 А, В05С5/00, 1998 р на "Пристрій для наприскування". Заявлено 28.05.97.

Размещено на Allbest.ru