Принципи формування міських садів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ДУДАРЕЦЬ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 712.2 (1-191): 712.3 (477.41)

КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ МІСЬКИХ САДІВ УКРАЇНИ

18.00.01 - теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії образотворчого мистецтва і архітектури Міністерства культури і мистецтв України.

Науковий керівник : кандидат архітектури, доцент СЄДАК 0лександр Ігорович, Академія образотворчого мистецтва і архітектури.

Офіційні опоненти : доктор архітектури МАРДЕР Абрам Павлович, заступник директора з наукової роботи Київського науково-дослідного інституту теорії, історії архітектури та містобудування;

кандидат архітектури, доцент БОНДАР Юрій Олександрович, заступник директора з наукової роботи Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування.

Провідна установа: Київський національний університет будівництва і архітектури.

Захист відбудеться 27 квітня 2000р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Академії образотворчого мистецтва і архітектури ( 252053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 20 ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Автореферат розісланий 26 березня 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради БЕЛІЧКО Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Садово-паркові об'єкти України є невід'ємними компонентами архітектурного простору. Питання відновлення та формування ландшафтного середовища лишається одним із принципових і потребує від фахівця тактовного наукового вирішення. Враховуючи його багатогранність, слід особливо виділити важливість вирішення рекреаційного аспекту, формування нових садів та парків, які відповідають сучасним соціально-економічним і архітектурно-планувальним вимогам.

Садово-паркова спадщина привертала до себе увагу багатьох дослідників особливо протягом XIX та XX ст. Велика кількість садово-паркових об'єктів, що збереглися, отримали статус пам'яток архітектури та заповідних зон. Однак, значна частина малих ландшафтів, які знаходяться в кордонах міст України, у своїй більшості не стали матеріалом для ґрунтовного вивчення їх архітектурно-композиційної побудови. Багато з них, за відсутністю необхідної інформації про архітектурно-історичну цінність, втратили свою попередню функцію, або зовсім перестали існувати (сад Розумовських в Бутурині).

Актуальність дослідження полягає не тільки в окресленні цілісної картини відновлення та формування міського саду, а й у розгляді основних архітектурно-композиційних принципів його побудови. Органічне поєднання давніх садових об'єктів ландшафтної архітектури з сучасною структурою населених пунктів, потреба їхнього відновлення, й сучасного використання, а також проектування нових садово-паркових об'єктів, з використанням історичного досвіду - питання надзвичайно актуальні і потребують відповідної наукової розробки.

Перехід до ринкової економіки й різних форм власності зумовлює зміни в типології містобудування, а відтак і природного середовища. Формування невеликого ландшафтного середовища має свої специфічні особливості. Так, сьогодні за умов територіального дефіциту міських площ можливим є формування малих ландшафтів (сад, сквер, бульвар). Міський сад, сквер, бульвар та інші елементи ”живої” структури міста вирішуються, як правило, за принципами міського саду, в основі яких-планувальна організація невеликих ландшафтних територій. Міським садом прийнято вважати незначний за площею (від 0,5 до 10-20 га) природний ландшафт, побудований за законами композиції та пристосований для відпочинку міського населення.

Міські сади поширені в групах житлових будинків мікрорайонів та громадських центрів. Їх використовують в інтер'єрах громадських споруд, на дахах будинків, у внутрішніх двориках та в парках - у вигляді фрагментів. У процесі формування, відновлення та сучасного використання міських садів України важливу роль відіграє їхня інвентаризація і класифікація. Нині на території України налічується 107 парків - пам'яток історії, що становлять спадщину ландшафтобудування, і понад 2000 сучасних невеликих ландшафтів, які розміщені в структурі забудови поселень. Вони потребують ландшафтного упорядкування, формування та відновлення.

Таким чином, у структурі об'єктів садово-паркового будівництва провідну роль відіграють ландшафтні території другої за площею категорії - ”міські сади”, розміри яких умовно обмежені кордоном до 20 га. Відсоткова вага їх в обсязі ландшафтних об'єктів становить понад 60 відсотків.

Інвентаризація парків-пам'яток архітектури, що відбувалася в 1978-1985 роках, не відобразила повної композиційно-планувальної картини стану міських садів, в тому числі Шевченківського та Царського садів у Києві, приморських садів в Одесі, міського саду в історичній зоні Чернігова та багато інших.

Становище багатьох міських садів нині викликає занепокоєння. Благоустрій і відновлення їх, як правило, проводяться непрофесійно. Це призводить до негативних співвідношень між ландшафтними та урбаністичними територіями. Взагалі територія України досі належно не освоєна, не впорядкована, екологічно забруднена. Рекреаційний баланс багатьох міст центрального регіону дуже обмежений.

Формуванню невеликих за площею ландшафтних територій присвячено чимало наукових праць як у нашій країні, так і за кордоном. На підставі огляду архівних та літературних джерел можна виділити групи джерел, що мають загальнотеоретичне значення, а також групи, які вирізняються ступенем та характером вирішення практичних конкретних завдань.

Питання історичного формування садових об'єктів більшою чи меншою мірою досліджували фахівці ХІХ століття А.Т.Болотов, А.А.Регель, В.І.Собачков, І.М.Снєгирьов, П.О.Шторух, О.А.Шишкін.

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглюдається у працях І.О.Богової, А.П.Вергунова, В.А.Горохова, А.Д.Жирнова, М.С.Залеської, І.Д.Родичкіна та інших.

В останні роки значно зросло професійне зацікавлення питаннями формування невеликих міських ландшафтів, характеру їхніх територій, визначення основних типів сучасних та перспективних міських садів міста. Ландшафт міста, як органічне ціле, стає однією із центральних засад містобудівного проектування і важливим об'єктом сучасної діяльності архітектора.

Окремі аспекти композиційно-планувальної організації історичних та сучасних міських ландшафтів висвітлювали у своїх працях Л.П.Александров, Н.І.Архипов, В.В.Бабуров, Е.С.Балашкіна, В.В.Бауліна, А.Н.Белкін, О.К.Блиновський, І.О.Богова, Ю.О.Бондар, А.П.Вергунов, І.Н.Гегельський, І.В.Голубцов, Л.С.Залеська, В.В.Згур, О.В.Іконніков, О.О.Кищук, І.А.Косаревський, В.В.Кучерявий, А.Д.Лебедєв, Е.М.Мікуліна, П.І.Приходько, Я.Б.Расимчук, І.Д.Родичкін, Л.І.Рубцова, С.І.Сєверіна, А.В.Сичова, Л.М.Фурсова, Ю.Б.Хромова.

Проблемам відновлення та реконструкції невеликих ландшафтів міста чимало уваги приділили: Н.П.Абесінова, Ю.О.Бондар, Н.А.Ільїнська, Д.С.Лихачов, В.Е.Новгородцев, Ю.Ю.Нельговський, Е.М.Мікуліна, М.А.Тихомирова, Е.І.Чернявська та інші. Провідна думка згаданих авторів полягає в тому, що історичне ландшафтне середовище багатьох міст України потребує особливо бережливого ставлення і наукового підходу до питань збереження й відновлення пам'яток. Відокремлення пам'ятки від середовища, що історично склалося і перетворення її на окремий експонат призводить до її омертвіння, до втрати нею якості і ролі органічного компонента і історично сформованої інфраструктури.

Ландшафтна архітектура як складова архітектурних теренів безпосередньо пов'язана з розвитком міста і має втілювати та віддзеркалювати прогресивні уподобання й сучасні потреби. Висвітлення методів проектування об'єктів ландшафтної архітектури в комплексному зв'язку з містобудівними проблемами покладено в основу праць Л.С. Залеської, Е.М. Мікуліної, І.А. Косаревського, І.Д. Родичкіна, Л.І. Рубцова та інших. Загалом питання планування, формування і реконструкції міських ландшафтів є одним з найважливіших народногосподарських завдань.

Зелені території міста - це складний організм, багатогранний характер якого визначається його структурою, функціональним призначенням та місцем

У міському ландшафті впродовж тривалого часу проблема декоративно-дендрологічного формування великих міст України була предметом вивчення лише істориків та етнографів.

У наукових працях Д.Л.Арманда, О.К.Блиновського, М.Н.Волошина, Е.І.Єпанчика, А.Г.Ісаченко і особливо О.І.Колесникова, робилася спроба дати відповіді на питання стосовно сучасного підходу до дендропроектування.

Враховуючи вищезгадані обставини в даній роботі поставлено завдання:

? провести аналіз теорії і практики формування міського саду в історичному аспекті;

? визначити особливості сучасного стану архітектурно-планувальної організації міських садів;

? розробити основні принципи організації міських садів та окреслити шляхи їхнього подальшого формування і розвитку.

Розв'язання поставлених завдань здійснюється на основі експериментальних досліджень з використанням аналітичних методів.

Актуальність дослідження полягає у науковому визначенні питань, що виникають при формуванні міського саду і потребують фахового розв'язання. Існуюча практика щодо організації та формування таких територій потребує спеціального дослідження оскільки:

? по суті відсутні чіткі нормативні матеріали та економічні обґрунтування;

? в галузі проектної практики малі ландшафтні території не відзначаються виразністю і, як правило, позбавлені національних прикмет;

? в галузі наукових досліджень недостатньо повно опрацьовані методи і принципи формування архітектури міського саду;

? в частині реалізації проектів робіт помітні втрати характеру міських садів, відсутність спеціальної будівельної бази і т.п.

При вирішенні цілого ряду поставлених у дисертації завдань проводились експериментальні аналізи формування міського саду, починаючи з періоду стародавнього світу (Єгипет), з подальшою обробкою отриманої інформації. Методи базуються на комплексному аналізі практики планування і формування міських садів на теренах України та поза її межами на основних рівнях проектобудування.

Загалом у процесі роботи над дисертацією використано такі методи дослідження, як:

комплексний аналіз, структурні та порівняльні оцінки, натурні студії, комплексна класифікаційна оцінка існуючої ситуації, прогнозування організації рекреаційного середовища за аналогами, графоаналітичне моделювання і реальне проектування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом підготовки наукових кадрів кафедри “Теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв”.

Мета роботи - виявлення принципів естетичної, архітектурно-композиційної та функціонально-планувальної організації міських садів.

Об'єкт дослідження - міські сади України.

Предмет дослідження - архітектурно-композиційна та функціонально-планувальна організація міських садів.

Кордони дослідження обмежені розглядом архітектурно-просторової і планувальної композицій міських садів України з використанням окремих прикладів із західно - та східноєвропейської практики, а також вивчення питань їхнього удосконалення в сучасних умовах.

Основні завдання дослідження. В роботі ставляться завдання щодо вивчення та узагальнення:

? історичної архітектурно-планувальної і композиційно-функціональної організації міських садів;

? взаємозв'язку історичних традицій і сучасної специфіки проектування малих за площею ландшафтних територій міських поселень центрального району України ( Київської, Сумської, Полтавської, Чернігівської і Черкаської областей ) з населенням від 100 до 500 тис. мешканців і більше;

? принципів архітектурно-планувальної та композиційно-функціональної організації міських садів;

? пропозицій щодо формування й удосконалення міського саду.

Матеріал дослідження - літературні, картографічні та іконографічні джерела, здобутки архівних пошуків, натурних досліджень, аналізу архітектурної теорії і проектної графіки.

Наукова новизна полягає:

? в комплексному дослідженні міських садів у сучасних умовах та виявленні їхньої функціональної типології;

? у виявленні принципів організації функціонально-планувальної та архітектурно-композиційної організації міських садів;

? в здійсненні функціонально-планувальної класифікації міських садів в історичному аспекті.

Практична цінність роботи полягає в доповненні відповідних положень теорії архітектури та у впровадженні в практику проектування й відновлення міських садів України; у науковій розробці теоретичних основ вирішення сучасних напрямів в організації міських садів; у підготовці пропозицій стосовно розрахунків розробки ландшафтного потенціалу міст, що дозволить раціонально регулювати баланс територій і оберігати малі ландшафти від руйнування та деградації, поліпшити екологічне й естетичне середовище сучасних поселень; у проектній діяльності по реалізації запропонованих рекомендацій й удосконаленню планувальної структури міських садів, їх композицій; у пропозиціях щодо вироблення нових видів та форм міського саду.

Апробація роботи. Виконане на основі вивчення історичного досвіду проектування міських садів, скверів та зон відпочинку в містах центрального регіону України, дослідження уже використовується як посібник у практиці проектування. Матеріали дослідження доповідались автором на 8-ми нарадах та конференціях.

На захист виносяться:

1. Функціональна типологія та класифікація міських садів.

2. Композиційні принципи формування міських садів.

Короткий зміст роботи

садовий парковий архітектурний міський

У дослідженні застосовано комплексний підхід до вивчення проблеми організації і формування міських садів. Міський сад розглядається як частина цілісної містобудівної системи, компоненти якої тісно пов'язані між собою і є складним взаємозалежним механізмом.

Існуюча теорія і практика засвідчують, що функціональні характеристики міських садів відносно розміщення їх у плані міста далеко не рівнозначні.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань міський сад розглядається як архітектурно-планувальний комплекс, що загалом характеризується двома такими основними чинниками, як:

1. Функціонально-планувальний.

2. Архітектурно-просторовий.

В основі рекреаційної проблеми, характерної для всіх розвинутих країн, лежать об'єктивні умови, викликані такими економічними факторами, як НТС, урбанізація, зростання життєвого рівня населення, розвиток транспорту і т.п. Ця проблема торкається й екологічного питання, пов'язаного з неконтрольованим тиском міського середовища на природні комплекси міста, без яких неможливе повноцінне проживання і відпочинок. Аналіз еволюції рекреаційної теорії переконує в необхідності наукового дослідження цієї важливої проблеми.

У вступі розкривається актуальність теми, мета та завдання роботи, визначаються об'єкт, предмет та кордони дослідження, а також методика, новизна наукового підходу до теми, аналізуються існуючі публікації, оцінюється їх ефективність. На основі цього зроблено критичні висновки, які допомогли сформулювати мету і завдання дослідження. Основними показниками, які обумовлюють необхідність проведення наукового дослідження є:

? формування міських садів без урахування характеру та особливостей історичних традицій;

? механічне копіювання існуючих історичних схем організації міських садів;

? недостатня розробка функціональної структури міських садів;

? низький рівень художньо-декоративного та архітектурно-композиційного вирішення міського саду.

РОЗДІЛ І. Аналіз теорії та практики формування міських садів у різні періоди історичного розвитку садово-паркового будівництва. В процесі дослідження проведено аналіз історичних етапів, виявлено закономірності і специфіку виникнення, формування та розвитку садових об'єктів. Перший розділ містить дослідження періоду стародавнього світу, Середньовіччя, Відродження та періоду ХУІІ-ХУІІІ ст.

Сади стародавнього світу заклали основу садово-паркового будівництва з чіткими канонами композиційно-планувальної системи. Періоди Середньовіччя, Відродження характеризуються більш широкою схемою використання прийомів та видів рослин, а водні системи стають центральним ядром загальної композиції саду.

Архітектурно-планувальна організація садових об'єктів Франції, Німеччини та Росії (XVII - XVIII ст.) ще більш виразно визначила обличчя садових територій. Сади цього періоду відрізняються багатством і пишністю, строгістю й регулярністю композицій. Високого рівня досягає декоративне садівництво в кінці XVIII - на початку XIX ст, що було зумовлено значними змінами в суспільному житті, внаслідок чого з'явився новий напрям у садовому мистецтві. Характерним для нього було:

? доцільне використання природного ландшафту;

? організація вільної планувальної схеми;

? супідрядність усіх елементів;

? підпорядкування всіх елементів цілому.

На підставі загального аналізу характеру формування садових композицій від стародавнього світу до XIX століття автор пропонує функціональну типологію історичних садів, визначає головні композиційні особливості міського саду в різні історичні періоди, а також структуру і схеми міських садів.

Вивчення історичного розвитку, становлення та формування садових композицій минулого дає підстави для визначення основних принципів їх побудови, серед яких:

? формування замкнених садових композицій;

? використання водойми, як невід'ємної частини саду;

? застосування регулярно-осьової композиції;

? створення композицій з басейном і фонтаном на геометричній основі;

? поєднання утилітарних та естетичних функцій;

? визначення домінантних компонентів ;

? використання засобів контрасту, гармонії та пропорцій;

? застосування прийому поступового розкриття компонентів саду.

Історичні особливості садово-паркових територій помітно вплинули на характер розвитку міських садів у ландшафтному мистецтві України. Основою для їх формування і розвитку послужили перші монастирські сади, які спочатку мали виключно утилітарно-господарський характер, а згодом почали набувати художньо-декоративного вигляду і стали використовуватись в естетичних цілях.

Таким чином, у першому розділі проаналізовано, з урахуванням зазначених вище принципів, історичне використання та формування міських садів (ландшафтів) України.

РОЗДІЛ II. Особливості сучасної теорії архітектурно-планувальної організації міських садів. У результаті системного аналізу генеральних планів міських садів центрального регіону України, натурних обстежень у рамках теми дослідження встановлено, що існуюча планувальна організація хибує на:

? відсутність чіткого функціонального зонування території та раціональних зв'язків між існуючими зонами міського саду;

? механічне перенесення у практику планування і забудови малих територій історичних схем міського саду;

? формуванням міського саду без врахування історичної визначеності району міста;

? низький рівень використання систем і засобів інженерного обладнання;

? спрощення планувальної структури та збіднене архітектурно-художнє вирішення.

Результатом нашого дослідження стало визначення основних принципів організації і формування сучасних рекреаційних територій міста, зокрема таких, як:

? утворення внутрішніх та зовнішніх садових композицій;

? встановлення оптимального співвідношення між відкритими та закритими просторами;

? використання широкого асортименту рослин;

? функціональне зонування садових композицій;

? організація штучного садового середовища;

? розвиток садів різних типів (спеціалізованих, багатофункці-ональних);

? формування наукових внутрішніх садів (ботанічних, моносадів, дендраріїв);

? розширення номенклатури садових споруд.

Запропоновано принципи розрахунку рекреаційної ємкості району міста, де формула кінцевої рекреаційної площі має вигляд

Ср.п. = УСр-См-Сзаг

У другому розділі розглянуто питання взаємозв'язку ландшафтної архітектури і екології, що на сьогодні є дуже важливою проблемою. Визначено основні напрями розвитку і типи сучасних міських садів, їх складові частини та декоративні елементи.

Пропонуються загальні композиційні прийоми для невеликих міських ландшафтів категорії (засоби досягнення художньої виразності), що активно впливають на організацію сучасних планувальних вирішень.

Крім того, пропонується графічний метод організації композиційних утворень шляхом формалізації елементів (фронтальних та об`ємних) міського саду. Метод моделювання цілісних композиційних утворень шляхом формалізації елементів композиції може стати значним доробком у справі формування міських садів.

Другий розділ містить також оцінку садів сучасного міста, їх планувальних особливостей. Загалом дослідження питань сучасного розвитку та формування міських садів дозволило сформувати оригінальні планувальні прийоми, які впливають на вирішення архітектурно-планувальної структури міста в цілому. У другому розділі об'єкт міського саду розглядається за необхідними складовими елементами (рельєф, водоймище, рослинність, архітектурні споруди). Маючи усталену схему формування міських садів, шукаємо шляхи її вдосконалення, прагнемо змоделювати кращу.

В результаті порівняльного аналізу історичної та сучасної ситуації і особливостей характеру планувальної структури визначено такі основні засоби організації міських садів:

? аналіз і оцінка природних компонентів;

? визначення рекреаційного потенціалу;

? винайдення шляхів та забезпечення належної якості формування композицій міських садів.

На основі сучасної теорії формування міських садів у другому розділі здійснено класифікацію міських садів за їх функціональним використанням та місцезнаходженням у структурі міста й визначено загальні принципи їх організації, а саме:

? формування простору за класичними канонами;

? використання геометричної планувальної композиції;

? організація спеціалізованих садів;

? використання історичних схем східних садів.

РОЗДІЛ ІІІ. Теоретичні основи архітектурно-планувальної організації міських садів та шляхи їх подальшого формування і розвитку.

Дослідницька робота базується на вивченні різних режимів формування та організації малих ландшафтних територій міста з урахуванням загальної міської композиції. Це дало підстави сформувати пропозиції щодо використання різних за природними якостями ділянок міста для організації міських садів, а також висловити рекомендації щодо підготовки необхідної передпроектної документації, яка б давала повну характеристику стану проектувального та відновлювального об'єкта.

В третьому розділі на підставі здійсненого наукового аналізу:

- виявлено й акцентовано окреслено перспективні принципи формування міських садів та прийоми формування ситуаційної композиції;

- визначено основні шляхи організації та впорядкування міських садів;

- виявлено типи перспективних міських садів і художньо-декоративні засоби їх формування;

- здійснено загальну класифікацію міських садів.

Дослідженням встановлено, що найбільш раціональною структурою рекреації середніх та великих міст (з населенням від 100 до 500 тис. жителів і більше) центрального регіону України є невелика за площею територія, яка відповідає вимогам міського саду і являє собою добру основу для організації природного оточення в районах та мікрорайонах міста.

Узагальнення досвіду історичного та сучасного формування міських садів дозволило визначити особливості (принципи) композиційного формування подібних об'єктів. До таких принципів відносимо:

? максимальне використання існуючих природних компонентів;

? виявлення головного природнього чи штучного компонента;

? композиційно-стильова супідрядність елементів саду;

? цілісність функціонально-планувальної структури;

? різноманітність у цілісному та єдність різноманітті;

? узгодженість формування міських садів з історичною ситуацією.

Внесено пропозиції щодо вдосконалення архітектурно-композиційного та художньо-декоративного середовища й розширення кола перспективних типів міських садів, зокрема таких, як:

? сади-ансамблі;

? репрезентативні сади;

? вертикальні сади;

? сучасні міські сади - сади XXI ст. (символічні ).

Основні висновки та результати дослідження

Проведене дослідження принципів формування міських садів дозволило встановити спрямованість і характер цього процесу. В основу проведених розробок покладено концепцію організації міського саду як єдиного архітектурно-планувального організму, принципи ефективної архітектурно-планувальної організації нових типів міського саду.

Виявлено структурні засади досліджуваних об'єктів та розкрито внутрішні взаємозв'язки на різних етапах їх розвитку, намічено шляхи подальшого розширення і вдосконалення архітектури міського саду. Відпрацьовано шляхи вдосконалення та збереження самобутності, своєрідності й історичної цінності міських садів України.

В результаті дослідження: вибудовано картину еволюції формування історичних садів, починаючи зі стародавнього світу. Обґрунтовано функціональну типологію та доведено необхідність подальшого формування міських садів. Визначено особливості сучасного стану архітектурно-планувальної організації міських садів на підставі загальних принципів формування та історичних особливостей в їх організації. Отримано кількісні розрахунки рекреаційної ємкості міста за умов природного потенціалу міських садових територій. Визначено категорії, засоби та якості ландшафтної композиції щодо сучасних систем організації міських садів.

На підставі історичного та сучасного аналізу визначено основні архітектурно-композиційні принципи формування міських садів, а саме:

? виявлення складових садових композицій ;

? використання природної чи штучної домінанти;

? врахування інтеграції елементів садової композиції;

? домагання гармонійної єдності природнього і штучного середовища;

? виявлення головного у загальному і другорядного в конкретному середовищі;

? врахування садово-паркових рішень щодо нової забудови та історичної спадщини.

В основу проведених розробок покладено концепцію організації міського саду як єдиного архітектурно-планувального організму. Відповідно до поставленої в роботі мети визначено:

? класифікацію історичних та сучасних садів;

? засоби сучасної організації міських садів;

? рекреаційний потенціал міста;

? принципи формування міських садів;

? пропозиції щодо удосконалення організації міських садів;

? перспективу розвитку садів на майбутнє.

Результати дослідження, їх апробація при розробці проекту ландшафтного будівництва міських садів створюють необхідне теоретичне і практичне підґрунтя щодо диференційованого проектування житлових районів у великих містах України.

Застосування розроблених принципів формування міських садів дає можливість проектувальникам приймати обґрунтовані та ефективні архітектурно-планувальні рішення, що забезпечують необхідні функціональні зручності мешканцям міста в зонах активного та тихого відпочинку.

При цьому активізується мета і завдання рекреаційних перетворень, спрямованих на задоволення індивідуального попиту окремого рекреанта на відміну від “зон масового відпочинку” в минулому.

Вивчення соціально-просторового середовища міста дозволяє зробити висновок про історичну схожість і взаємозв'язок двох полярних поселенських структур - урбанізованої і рекреаційної, у них природний каркас стає стрижневим компонентом міської рекреації, а пішохідні маршрути характеризують їх як композиційну основу міських садів.

Перелік основних публікацій з теми дисертації

Результати роботи знайшли відбиття в кількості 15 публікацій загальним обсягом 5 друкованих аркушів, а саме:

1. Дударець В.М. Качанівка потрибує допомоги //Українська культура.-1996.-№6.-С.21-25.

2. Дударець В.М. Формально-композиційні вправи з формоутворення // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково методичні праці. Вип.1.-К., 1994. - С.40-41.

3. Дударець В.М. Окраса буття (Українське садове мистецтво)// Українська культура. - 1997. - № 3. - С. 30-31.

4. Дударець В.М. Монастирські сади // Українська культура. - 1997. - № 8-9. - С. 34-35.

5. Дударець В.М. Сади Київської Русі // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково методичні праці. - К., 1999. - Вип. 6. - С. 124-131.

6. Дударець В.М. Міські сади України // Українська культура. - 1999. - № 8-9. - С. 34-35

7. Дударець В.М. Секрети садового мистецтва // Українська культура. - 1999. - № 10. - С. 32.

Перелік конференцій, нарад і семінарів, на яких повідомлялися результати дослідження з теми дисертації.

1. “Про якість будівництва в Сумській області. Стан і перспективи благоустрою міських територій”. Нарада-семінар , м. Суми, 1986 р.

2. “Підвищення якості художнього проектування і благоустрою міст”. Республіканський семінар-нарада , 1989 р.

3. “Про поліпшення благоустрою територій об'єктів соціального забезпечення”. Республіканські наради-конференції (2) , м. Полтава, 1988 р.; м. Харків, 1989 р.

4.”Основні напрями сучасного розвитку архітектури України”. Всесоюзний семінар-нарада при Спілці архітекторів України . 1990 р.

5. “Художня освіта в Україні”. Науково-практична конференція, м. Київ, Українська академія мистецтва, 1993 р.

6. “Садово-паркова спадщина України. Проблеми охорони і реставрації”. Науково практична конференція , м. Київ, Українська академія мистецтва , 1994 р.

7. “Сучасні проблеми теорії та історії архітектури”. Науково-практична конференція , м. Київ, Українська академія мистецтва, 1997 р.

8. “Проблеми ландшафтної архітектури Києва та великих міст України”. Міжнародний семінар , м. Київ, Національний Аграрний Університет, 1999 р.

Перелік об'єктів впровадження результатів дослідження

за темою дисертації.

Наукові результати впроваджені в понад 40 експерементально-проектних роботах реалізованих будівництвом:

1. Київ. Благоустрій дороги Київ-Дніпропетровськ Благоустрій дороги Київ-Чорнобиль-Поліське. Зони відпочинку, малі сади. 1975-76 рр., (співавтор Бондар. Ю.О., Щербина Г.А., Федосеєв О.А.)..

2. Обухів. Управління зв'язку. Благоустрій території, планування парку.1978 рік, проект здійснено (автор проекту).

3. Київ. Державний проектний інститут штучного волокна. Благоустрій прилягаючої території. В 1980 роцi проект здійснено будiвництвом (автор проекту).

4. Київ. Середня школа № 217. Благоустрій території. 1979 рік, (автор проекту).

5. Сквира, Київської області. Будинок культури заводу.

Парк, інтер`єри.1980 р., (автор проекту). .

6. Біла Церква, Київської області. Завод “Шин” Благоустрій території. Станція “Юних техніків”, інтер'єри, малий сад.1981 року, здійснено в натурі (автор).

7. Ірпінь, Київської області. Механізована колона № 80. Благоустрій території, малий сад. 1981 рік, (автор проекту).

8. Київ. Медичний Унiверситет iм. Академiка Богомольця Благоустрій території, інтер'єри. 1982 р., (автор проекту).

9. Київ. Технiкум залiзничного транспорту. Міський сад.

1983р., (автор проекту).

10. Повите, Волинської області. Сад-пам`ятник загиблим воїнам.

1983 рік, (співавтор).

11. Полтава. Управлiння пiвденно-захiдної залізниці. Будинок культури залізничників. Благоустрій парку при Будинку культури.

1984 рік, (співавтор архітектор Кауц О.А.).

12. Драбово, Черкаська область Міський сад.1985 р., (співавтор архітектор Кауц О.А.).

13. Прилуки, Чернігівської області. Головний поштамт. Благоустрiй

територiї, (iсторичнi сади, фітопроект). 1985р., (автор проекту).

14. Заваллє, Кіровоградської області. Планування та реконструкція парк. 1985 рік, (співавтор Кауц О. А.)

15. Локачи, Волинської області. Будинок культури. Міський парк-слави. 1985 рік. Проект здійснено, (автор проекту).

16. Коростень. Будинок культури та парк культури Залiзничникiв.

Планування парку (15 га). 1986 рік, (автор проекту).

17. Білогір`я, Івано-Франківської області. Малий сад відпочинку.

1987 рік, (співавтор Богдановський В.).

18. Мартинiвка, Iчнянского району Чернiгiвської областi Середня школа. Малий сад (1га). 1988 рік. (автор проекту).

19. Золотоноша, Черкаської області. Парк культури та відпочинку (9 га). 1988 рік, (автор проекту).

20. Єрчики, Вінницької області. Меморіальний сад-пам`ятник загиблим воїнам. 1988 рік, (співавтор).

21. Аврамівка, Харківської області. Меморіальний сад-пам`ятник загиблим воїнам, 1989 рік, (співавтор).

22. Мотижин, Житомирської області. Малий сад. 1990 рік, (автор проекту).

23. Драбівка, Черкаської області. Малий сад. 1991 рік, (співавтор Кауц О.А.).

24. Поліське, Київської області. Благоустрій території міста, організація малих садів, скверів і зон відпочинку.1991-92 роки, (автор проекту).

25. В містах: Харків, Одеса, Луганск, Вінниця, Чернігів, Львів, Полтава, Сімферополь, та інші. Благоустрій територій. Всі проекти здійснені будівництвом (співавтори інженери Нікіфоров А.О., Зуб. Н.З).

Анотація

Дударець В.М. Принципи формування міських садів України. -Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01-Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2000.

Дисертація присвячена темі виникнення і розвитку міських садів в Україні. У ній на основі нових інформаційних фактів і дослідницьких критеріїв виявлено й науково окреслено та обґрунтовано перспективні принципи формування міських садів центрального регіону України.

Розроблено історичну та сучасну класифікацію міських садів, визначено рекреаційний потенціал міста для малих ландшафтів та виділено перспективні типи міського саду ХХІ ст.

Ключові слова: міський сад, композиційна організація, принципи формування.

Аннотация

Дударец В.Н. Композиционные принципы формирования город-ских садов Украины. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01-Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. - Академия изобразительного искусства и архитектуры, Киев, 2000 г.

Проведенное историко-теоретическое исследование формирования городских садов позволило определить конкретные принципы их композиции, связанные со степенью сохранности и элементами ландшафта городской среды.

Теоретически разработаны направления совершенствования и сохранения исторической основы городских садов Украины. Особенности исторического развития небольших городов определили пути дальнейшего исследования, проводимые в трех направлениях:

? натурные исследования;

? историко-архивный поиск;

? сравнительный анализ состояния городских садов и результатов проектной практики.

Исходя из современных условий экономического развития, а также проблем, которые стоят перед современной архитектурой в целом и ведущим ландшафтным направлением в частности, предложена обновленная схема архитектурно-планировочной организации городских садов. В отличие от предыдущих решений эта схема не строится на принципах индустриального строительства ведущих к унификации городских ландшафтов, а определяется сохранностью исторических и природных акцентов, а также их значением в современном городе.

В результате диссертационного исследования:

? Определена хронология эволюции формирования исторических садов, начиная с древнейших времен. Историко-генетический анализ развития садового искусства показывает, что происходили значительные изменения в области традиционного способа мышления. Это было обусловлено сменой форм общественного производства. Изменениями в сторону профессионального и композиционного подхода к формированию городских садов.

? Выявлены особенности современного состояния архитектурно-планировочной организации городских садов на основе общих принципов построения структуры планировочной схемы, исторических особенностей их организации, которые требуют дифференцированого подхода к решению. Определены основные способы построения ландшафтной композиции городских садов, соподчиненность их компонентов, а также получены количественные расчетные показатели по городским садам.

? Сформулированы рекомендации по архитектурно-планировочной и эстетически-декоративной организации городских садов, определены новые типы последних и существенно дополнена классификация городских садов.

Наряду с этим получены данные, которые характеризуют использование городских садов, включая их историко-архитектурную и природную ценность, а также место сада в общей планировке города. Графически показана связь между изменением планировочной структуры города и характером садово-парковой архитектуры.

Определены основные архитектурно-планировочные принципы формирования и сохранения городских садов, в часности такие как:

? выявление основных компонентов садовых композиций;

? использование природной или штучной доминанты;

? учет интеграции элементов садовой композиции;

? обеспечивание гармонической целостности природной и исскуственной среды;

? выявление главного в множественном и второстепенного в целостном;

? согласование садовых композиций с новой и исторической застройкой города.

В основу исследования положена концепция организации городских садов как единого архитектурно-планировочного организма. В соответствии с поставленными задачами в работе определены:

? классификация исторических и современных городских садов;

? средства современной организации городских садов;

? показатели рекреационного потенциала поселенческой территории и необходимости организации городских садов;

? принципы формирования городских садов;

? предложения по совершенствованию и обновлению городских садов;

? прогноз развития городских садов на перспективу.

Представленные в диссертации результаты научных иследований могут быть использованы в проектной практике в области ландшафтной архитектуры.

Ключевые слова: городской сад, композиционная организация, принципы формирования.

The summary

Dudarets V.M. Area public gardens planning in Ukraine. - Manuscript.

Competition work for candidate of architecture academic degree by specialty 18.00.01-Theory of architecture, restoration of architecture monuments. - Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, 1999.

In the paper a new methodology had been developed on the basis of modern informational criterions. New perspective principles of planning area public gardens at central Ukraine had been discovered.

Historical and modern area public gardens classification is presented. Urban recreation capability for small landscapes had been determined, perspective types of XXIst century urban gardens were offered.

Key words: area public garden, urban garden, compositional organization, principles of planning.

Размещено на Allbest.ur

...