Проектування фундаментів п’ятиповерхової житлової будівлі в м. Красинів, Хмельницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з предмету: Основи і фундаменти

на тему: «Проектування фундаментів п'ятиповерхової житлової будівлі в м. Красинів, Хмельницької області



Вступ

Найбільш відповідальною частиною будь-якої будівлі є фундаменти, розрахунку, проектуванню та зведенню яких будівельники повинні приділяти особливу увагу. Задача удосконалення якості розрахунку та проектування основ і фундаментів може бути успішно вирішена шляхом порівняння варіантів за допомогою сучасних ЕОМ.

Всі чули про те, що світ, і все в ньому, складається з різних дрібниць. Але мало хто знає, що нехтувати дрібницями не можна. Тим більше, при зведенні фундаменту.

Адже допускаючи помилки при будівництві основи будинку, забудовник ризикує довговічністю, стійкістю і надійністю конструкції. Тому в даному курсовому проекті дамо увагу найбільш важливим моментам у проектуванні фундаментів.

інженерний фундамент геологічний

1. Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки

Оцінка шарів ґрунту які залягають на місті будівництва

Шар №1

Ґрунтово-рослинний шар. Враховуючи неоднорідність властивостей ґрунт, у якості природної основи використовувати не рекомендується.

Шар №2

Гумусовий шар. Враховуючи неоднорідність властивостей ґрунт, у якості природної основи використовувати не рекомендується.

Шар №3

Суглинок.

Визначаємо число пластичності за формулою:

,

де - число пластичності;

- вологість на межі текучості;

- вологість на межі пластичності;

За числом пластичності визначаємо що грунт - суглинок. [1, табл.Б11.]

Визначаємо коефіцієнти пористості за формулою:

,

де е- коефіцієнт пористості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

Обчислюємо густину ґрунту в сухому стані за формулою:

, т/м3

де - густину ґрунту в сухому стані, т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

т/м3

Розраховуємо ступінь вологості ґрунту за формулою:

,

де - ступінь вологості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина води, т/м3;

- природна вологість;

е- коефіцієнт пористості.

За коефіцієнтом ступеня вологості ґрунту визначаємо - суглинок малого ступеню водо насичення. [1, табл.Б17.]

Визначаємо вологість змоченого грунту:



де - ступінь вологості;

Встановлюємо густину грунту в зваженому стані:

Визначаємо показник текучості ґрунту за формулою:

,

де - показник текучості пилувато-глиняного ґрунту;

- природна вологість;

- вологість ґрунту на межі розкочування;

За показником текучості визначаємо що грунт - суглинок твердий. [1, табл.Б14.]

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту за його вологістю:

,



Визначаємо коефіцієнт просадковості за формулою:

,

де - коефіцієнт просадковості;

е- коефіцієнт пористості;

- коефіцієнт пористості на межі текучості.

За коефіцієнтом просадковості визначаємо грунт - не просадковий. [1, табл.Б16.]

Визначаємо розрахунковий опір фундаментів:

R0=300 кПа [2,табл.10.5]

Оцінка засолювання ґрунтів залежно від вмісту розчинних солей

Відомостей про засолювання ґрунту легко та середньо розчинними солями немає.

Згідно з результатами досліджень та розрахунків визначаємо, що ґрунт - суглинок твердий, малого ступеня водо насичення, не просадковий.

Грунт може використовуватись в якості природної основи.

Шар №4

Суглинок.

Визначаємо число пластичності за формулою:

,

де - число пластичності;

- вологість на межі текучості;

- вологість на межі пластичності;

За числом пластичності визначаємо що грунт - суглинок. [1, табл.Б11.]

Визначаємо коефіцієнти пористості за формулою:

,

де е- коефіцієнт пористості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

Обчислюємо густину ґрунту в сухому стані за формулою:

, т/м3

де - густину ґрунту в сухому стані, т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

т/м3

Розраховуємо ступінь вологості ґрунту за формулою:

,

де - ступінь вологості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина води, т/м3;

- природна вологість;

е- коефіцієнт пористості.

За коефіцієнтом ступеня вологості ґрунту визначаємо - суглинок середнього ступеню водонасичення. [1, табл.Б17.]

Визначаємо вологість змоченого грунту:

де - ступінь вологості;

Встановлюємо густину грунту в зваженому стані:

Визначаємо показник текучості ґрунту за формулою:

,

де - показник текучості пилувато-глиняного ґрунту;

- природна вологість;

- вологість ґрунту на межі розкочування;

За показником текучості визначаємо що грунт - суглинок твердий. [1, табл.Б14.]

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту за його вологістю:

,

Визначаємо коефіцієнт просадковості за формулою:

,

де - коефіцієнт просадковості;

е- коефіцієнт пористості;

- коефіцієнт пористості на межі текучості.

За коефіцієнтом просадковості визначаємо грунт - не просадковий.

Визначаємо розрахунковий опір фундаментів:

R0=260 кПа [2,табл.10.5]

Оцінка засолювання ґрунтів залежно від вмісту розчинних солей:

Відомостей про засолювання ґрунту легко та середньо розчинними солями немає.

Згідно з результатами досліджень та розрахунків визначаємо, що ґрунт - суглинок твердий, середньої щільності, середнього ступеня водо насичення, не просадковий.

Шар №5

Глина.

Визначаємо число пластичності за формулою:

,

де - число пластичності;

- вологість на межі текучості;

- вологість на межі пластичності;

За числом пластичності визначаємо що грунт - глина. [1, табл.Б11.]

Визначаємо коефіцієнти пористості за формулою:

,

де е- коефіцієнт пористості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

Обчислюємо густину ґрунту в сухому стані за формулою:

, т/м3

де - густину ґрунту в сухому стані, т/м3;

- густина ґрунту, т/м3;

- природна вологість.

т/м3

Розраховуємо ступінь вологості ґрунту за формулою:

,

де - ступінь вологості;

- густина твердих частинок ґрунту , т/м3;

- густина води, т/м3;

- природна вологість;

е- коефіцієнт пористості.

За коефіцієнтом ступеня вологості ґрунту визначаємо - глина насичена водою. [1, табл.Б17.]

Визначаємо вологість змоченого грунту:

де - ступінь вологості;

Встановлюємо густину грунту в зваженому стані:

Визначаємо показник текучості ґрунту за формулою:

,

де - показник текучості пилувато-глиняного ґрунту;

- природна вологість;

- вологість ґрунту на межі розкочування;

За показником текучості визначаємо що грунт - глина м'якопластична. [1, табл.Б14.]

Визначаємо коефіцієнт пористості грунту за його вологістю:

,

Визначаємо коефіцієнт просадковості за формулою:

,

де - коефіцієнт просадковості;

е- коефіцієнт пористості;

- коефіцієнт пористості на межі текучості.

За коефіцієнтом просадковості визначаємо грунт - не просадковий. [1, табл.Б16.]

Визначаємо розрахунковий опір фундаментів:

R0=110 кПа [2,табл.10.5]

Оцінка засолювання ґрунтів залежно від вмісту розчинних солей:

Відомостей про засолювання ґрунту легко та середньо розчинними солями немає.

Згідно з результатами досліджень та розрахунків визначаємо, що ґрунт - глина м'якопластична, середньої щільності, водонасиченна, не про садкова.

2. Призначення трьох конкурентноспроможних варіантів основ і фундаментів

В якості основи для будівництва одноповерхової промислової будівлі приймаємо три конкурентоспроможних варіанти фундаментів:

приймаємо стрічкові збірний фундаменти;

приймаємо пальові фундаменти на забивних палях призматичного перерізу;

приймаємо пальовий фундамент на забивних палях круглого перерізу.



3. Визначення навантажень на рівні уступу фундаментів для вказаних перерізів

Рисунок 3.1 Площа розподілу навантажень на фундамент

Визначаємо площу розподіленого навантаження в перерізах за формулою:

, м2

де - площа ділянки, м2;

- ширина ділянки, м;

- довжина ділянки, м.

м2

м2

Визначаємо навантаження. Навантаження від покрівлі

Навантаження від горищного перекриття

Навантаження від міжповерхового перекриття

де n- кількість поверхів

Визначення навантаження від зовнішніх стін з урахуванням прорізів

кН

Де h - висота зовнішньої стіни

-коефіцієнт прорізності зовнішніх стін, =0,29

Визначеняя навантажень від внутрішніх стін

кН

де h - висота внутрішньої стіни

-коефіцієнт прорізності внутрішніх стін, =0,10

Навантаження від віконних блоків

кН

Навантаження від перегородок

кН

кН

Визначення тимчасових навантажень

Навантаження снігового навантаження

,кН

де S - навантаження на 1мІ, кН/мІ

- повне нормативне навантаження, кН/мІ

- коефіцієнт перевантаження, =1.14 (5, додаток 11).

,кН/м2

де - перевідний коефіцієнт, µ=1,25 [4, приложение 3]

- нормативне снігове навантаження, =1,4 кН/мІ [4, табл.4]

кН/м2

,кН

Визначення тимчасового навантаження від горищного перекриття

де - тимчасове навантаження від горищного перекриття,

=0,85 кН/мІ

- коефіцієнт надійності, =1,2

Визначення тимчасового навантаження від міжповерхового перекриття

де - тимчасове навантаження від міжповерхового перекриття, =1,95 кН/мІ

Зібрані навантаження зводяться в таблицю 3. Для визначення розрахункових навантажень, перемножуємо нормативні навантаження на відповідні коефіцієнти.

Таблиця 3 Збір навантажень

№ п/п	Вид навантаження	Переріз 1-1	Переріз 2-2
		Нормат, кН	Розрах, кН	Нормат, кН	Розрах, кН
1	2	3	4	5	6
Постійні навантаження
1	Навантаження від покрівлі	1,5	1,8	3	3,6
2	Навантаження від горищного перекриття	9,9	11,88	19,8	23,76
3	Навантаження від міжповерхового пер.	42	50,4	84	100,8
4	Навантаження від зовнішніх стін	93,38	112,06	-	-
5	Навантаження від внутрішніх стін	-	-	80,15	96,18
6	Навантаження від віконних блоків	2,5	3	-	-
7	Навантаження від перегородок	9,75	11,7	19,5	23,4
Всього	159,03	190,84	206,45	305,92
Тимчасові навантаження
1	Снігове навантаження	6	6,84	12	13,68
2	Навантаження на горищі перекриття	3,06	3,67	6,12	7,34
3	Навантаження на поверхових пер.	7,02	8,42	14,04	16,85
Всього	16,08	18,93	24,36	37,87
Разом	175,11	209,77	230,81	343,79

4. Вибір глибини закладання фундаментів

Вибір глибини закладання фундаментів

Визначаємо нормативну глибину промерзання за формулою:

, м

де - нормативна глибина промерзання;

- величина приймається для пилуватих пісків; , [2,п.п. 2.27];

- сума середньомісячних температур на протязі року, [5, стор. 30].

(м)

Визначаємо розрахункову величину промерзання за формулою:

, м

де - розрахункову величину промерзання;

- нормативну глибину промерзання;

- коефіцієнт теплового режиму будівлі, [2,п.п. 2.28, табл.1];

(м)

Визначаємо попередню глибину фундаменту за конструктивними умовами

, м

де - глибина закладання фундаменту по конструктивним умовам;

- конструктивна висота підошви фундаменту;

м

Визначаємо попередню глибину закладання фундаменту з геологічних умов

; м

де - глибина залягання не будівельного грунта, м

; м

Попередньо приймаємо глибину закладання фундаментів 1.3м.

5. Оцінка підтоплення території

Оскільки підземні ґрунтові води, технічними виробками, виявленні на глибині 4.73 м (від рівня планування майданчика), то вони не впливають на експлуатацію споруди і технологію зведення фундаментів.

При вивченні території, основних причин підтоплення не виявлено, а виявленні на позначці 143,9 м впливу не мають, напружений стан ґрунту відносно сталий.

Напружений стан грунту залишається відносно сталим, що дозволяє випростовувати його в якості природної основи фундамента.

6. Проектування трьох варіантів основ і фундаментів для одного із перерізів та їх укрупнене техніко-економічне порівняння

Проектуємо окремі фундаменти неглибокого закладання на природній основі у перерізі 1-1

Визначаємо усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, які залягають вище підошви фундаменту за формулою:

Визначаємо попередній розрахунковий опір ґрунту

,кН/м3

де , - коефіцієнти які залежать від кута тертя ; [2,п.2.табл.3]

- коефіцієнт, приймаємо рівний [2,п.п.2.41]

- розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, що залягає під підошвою фундаменту;

- коефіцієнти умов праці, [2,п.2.табл.4]

- глибина закладання фундаменту;

, кН/м3

Визначаємо усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, які залягають вище підошви фундаменту.

де - потужність прошарку ґрунту;

Розраховуємо попередні розміри фундаменту в плані

де - ширина підошви стрічкового фундаменту (попередня), м

- розрахункове навантаження ,=209.77 кН [табл.3.]

- висота фундаменту,=1,3 м

- питома вага матеріалу фундаменту на ґрунту на його уступах, кН/м3

Визначаємо уточнений розрахунковий опір ґрунту основи

,кН/м3

де гс1, гс2 - коефіцієнти умов праці;

kZ - коефіцієнт який залежить від ширини;

гІІ - усереднене значення розрахункової питомої ваги ґрунтів, які залягають нижче підошви фундаменту, кН/м3

Встановлюємо уточнені розміри фундаменту в плані

де - ширина підошви стрічкового фундаменту (попередня), м

- розрахункове навантаження ,=209.77 кН [табл.3.]

Згідно укрупнених модулів ширини фундаменту 0.8 м. [6]

Визначаємо вагу окремо стоячого фундаменту

G = b · dф · г , кН

G =0.6 ·1,3 ·20 =15.6 кН

Обчислюємо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням призмачитної ширини підошви фундаменту

, кН

Розраховуємо середній тиск під підошвою фундаменту

P=281.71 кН ?

Фундамент придатний до експлуатації.

Проектуємо пальові фундаменти з монолітним ростверком на забивних призматичних палях

Приймаємо призматичну палю перерізом 25 х 25 см, довжиною 4,5 метра.

Забивка паль здійснюється в котловані з зовнішнім ростверком.

Визначаємо несучу здатність палі

,кН

де Fd - несуча здатність палі;

гс - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті 7,табл.10.1;

R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі, кПа 7,табл.10.2;

А - площа упирання на ґрунт палі, м2;

U - зовнішній периметр попереднього перерізу палі, м;

f`i - розрахунковий опір і-го шару ґрунту основи на боковій поверхні палі 7,табл.10.3;

hi - товщина і-го шару ґрунту, який дотикається бічної поверхні, м;

гсr - коефіцієнт умов роботи ґрунту під нижнім кінцем палі.

кН

Визначаємо розрахункові навантаження на палю

, кН

де N - розрахункове навантаження на палю, кН;

Fd - несуча здатність палі, кН;

гR - коефіцієнт надійності

Визначаємо потрібну відстань між палями

Відстань між палями в ряду 2,3м.

Визначаємо вагу ростверку

, кН

де G`P - вага ростверку, кН;

вр - ширина ростверку, =0.8м;

р - довжина ростверку, =2.0м;

d1 - висота фундаменту,=1.3 м;

,кН

Проектуємо пальовий фундамент на забивних палях круглого перерізу

Приймаємо палю круглого перерізу d = 30 см, довжина палі 6 м.

Забивка паль здійснюється в котловані з зовнішнім ростверком.

Визначаємо несучу здатність палі:

, кН

кН

Визначаємо розрахункові навантаження на палю

, кН

де N - розрахункове навантаження на палю, кН;

Fd - несуча здатність палі, кН;

гR - коефіцієнт надійності

Визначаємо потрібну відстань між палями

Відстань між палями в ряду 2,4м.

Визначаємо вагу ростверку

, кН

де G`P - вага ростверку, кН;

вр - ширина ростверку, =0.8м;

р - довжина ростверку, =2.0м;

d1 - висота фундаменту,=1.3 м;

,кН

Визначаємо техніко-економічні показники

Визначаємо вартість виробництва земляних робіт

За даними збірника „Єдиних середніх кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції” станом на 1.01.2001 р.

, грн.

де Рк - розцінка на розробку 1 м3 котловану, Рк - 14,51 грн/м3;

Vk - об`єм котловану, м3.

для котловану

грн

для окремих ям під стрічкові фундаменти

грн

Визначення вартості влаштування 1м3 збірного фундаменту

де Рфп- розцінка на влаштування 1м3 збірного стрічкового фундаменту(фундаментні подушки), Рфп=187,44грн/м3.;

Рфп- розцінка на влаштування 1м3 збірного стрічкового фундаменту(фундаментні блоки), Рфб=145,12грн/м3.;

Vз- об'єм фундаменту; Vфп=33,16м3, Vфб=69,08м3

Визначаємо вартість влаштування пальового фундаменту с призматичних паль

,

де Рп - розцінка на забивку однієї палі з влаштуванням ростверку,

Рп = 356,34 грн/шт

Nп - кількість паль, шт

грн,

Визначаємо вартість влаштування пальового фундаменту с круглих паль

, грн

де Рп - розцінка на забивку однієї палі з влаштуванням ростверку, Рп = 356,34 грн/шт. Nп - кількість паль, шт

грн,

Таблиця 6.1 Техніко-економічні показники

Види витрат	Вартість, грн
	І	ІІ	ІІІ
Виробництво земляних робіт	2084,94	9938,77	9938,77
Влаштування стрічкового фундаменту	16150,4	-	-
Забивка паль дизель-молотом	-	21380,4	20667,7
Разом	18235,34	31319,17	30606,47

Приймаємо стрічковий збірний фундамент.

7. Розрахунок іншого перерізу для найбільш економічного варіанту

Проектуємо окремі фундаменти неглибокого закладання на природній основі у перерізі ІІ - ІІ.

Визначаємо попередній розрахунковий опір ґрунту

,кН/м3

де , - коефіцієнти які залежать від кута тертя ;

- розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, що залягає під підошвою фундаменту;

- коефіцієнти умов праці,

- глибина закладання фундаменту;

, кН/м3

Визначаємо усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, які залягають вище підошви фундаменту.

де - потужність прошарку ґрунту;

Розраховуємо попередні розміри фундаменту в плані

де - ширина підошви стрічкового фундаменту (попередня), м

- розрахункове навантаження ,=343,79 кН [табл.3.]

- висота фундаменту,=1,3 м

- питома вага матеріалу фундаменту на ґрунту на його уступах, кН/м3

Визначаємо уточнений розрахунковий опір ґрунту основи

,кН/м3

Встановлюємо уточнені розміри фундаменту в плані

де - ширина підошви стрічкового фундаменту (попередня), м

- розрахункове навантаження ,=343,79 кН [табл.3.]

Згідно укрупнених модулів ширини фундаменту 1,4 м.

Визначаємо вагу окремо стоячого фундаменту

G = b · dф · г , кН

G =0.6 ·1,3 ·20 =33,6 кН

Обчислюємо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням призмачитної ширини підошви фундаменту

, кН

Розраховуємо середній тиск під підошвою фундаменту

P=269,56 кН ?

Фундамент придатний до експлуатації.

8. Розрахунок осідань фундаментів

Ведемо розрахунок осідань окремо стоячих фундаментів неглибокого закладання методом пошарового підсумування.

, кПа,

де - питома вага і-го шару грунту;

- товщина і-го шару грунту.

на поверхні землі

; 0,2

на рівні контакту 1-го і 2-го шарів

; 0,2;

на рівні контакту 2-го і 3-го шарів

; 0,2;

на рівні підошви фундаменту

; 0,2;

на рівні контакту 3-го і 4-го шарів

; 0,2;

на рівні грунтових вод

; 0,2;

визначаємо питому вагу 4-го грунту з врахуванням зваженої дії води:

на рівні контакту 4-го і 5-го шарів

; 0,2;

визначаємо вагу стовпу води:

повне навантаження на поверхню 5-го грунту

;0,2;

на рівні підошви 5-го грунту

; 0,2;

По одержаним даним будуємо епюри вертикальних та допоміжних напружень.

Визначаємо додатковий вертикальний тиск на основу

, кН

де Р0- додатковий вертикальний тиск на основу, кН;

Р - середній тиск під підошвою фундаменту, Р=281,71 кН;

Р0=281,71-18,3=263,41 кН

Визначаємо осідання основи

, м

де - безрозмірний коефіцієнт, який дорівнює =0,8 [7, стор 146];

- середнє значення додаткового напруження в і-му шарі ґрунту, м;

hi - товщина і-го шару ґрунту, м;

Еі - модуль деформації і-го шару ґрунту.

Всі розрахунки зводяться в таблицю 8.1

Таблиця 8.1 Дані для розрахунку осідання

Глибина від підошви z, м
0	0	1	263,41	247,74	18000	0,004
0,32	0,8	0,881	232,06
				200,59	18000	0,003
0,64	1,6	0,642	169,11
				147,38	18000	0,002
0,96	2,4	0,477	125,64
				112,08	18000	0,002
1,28	3,2	0,374	98,51
				89,56	18000	0,001
1,6	4	0,306	80,6
				74,3	18000	0,001
1,92	4,8	0,258	68
				63,37	18000	0,001
2,24	5,6	0,223	58,74
				55,19	18000	0,0008
2,56	6,4	0,196	51,63
				48,87	18000	0,0007
2,88	7,2	0,175	46,1
				43,86	18000	0,0006
3,2	8	0,158	41,62
				39,65	27000	0,0004
3,52	8,8	0,143	37,67
				36,22	27000	0,0003
3,84	9,6	0,132	34,77
				33,46	27000	0,0003
4,16 1	10,4 2	0,122 3	32,14 5
				6	7	8
				30,96	27000	0,0003
4,48	11,2	0,113	29,77
				28,72	27000	0,0003
4,8	12	0,105	27,66
				26,61	27000	0,0003
5,12	12,8	0,097	25,55
				24,5	27000	0,0002
5,44	13,6	0,089	23,44
				22,39	27000	0,0002
5,76	14,4	0,081	21,34

< [Si] = 12 см - для житлових будівель [2, додаток И.1]

= см 1,84< 12 см - умова виконується.

Рисунок 8.1 Схема розподілу вертикальних напружень



Висновок

Перед монтажем фундаментів необхідно підготовчі роботи, які включають в себе розбивку та закріплення осей, підчищення дна котловану і перевірку його відміток. Осі фундаменту закріплюють на огорожі або бетонними кілочками за межами котловану. Для забезпечення точності монтажу їх переносять у котлован, безпосередньо на місце встановлення фундаменту і відзначають забиванням металевих штирів, скоб або кілочків в грунт. Монтаж збірних залізобетонних конструкцій найчастіше проводять з транспорту або після попереднього складування біля місць монтажу.

Збірні стрічкові фундаменти найчастіше складаються з двох основних елементів - блок - подушок трапецієподібної або прямокутної форми і стінових блоків або панелей, з яких споруджується стіна фундаменту. На піщаних грунтах фундаментні подушки укладають безпосередньо вирівняне дно котловану, на інших грунтах влаштовують піщану або щебеневу підстилку завтовшки 10 см, попередньо добре утрамбовану.

Монтаж починається з установки маякових блоків в кутах будови, в місцях примикання і перетинання стін. Якщо довжина фундаменту більша, то блоки-маяки встановлюють на відстані, що не перевищує 20 м. один від одного.

Перед установкою маякових блоків від точок, де перетинаються осі фундаментів, в кутах будови по двом зовнішнім сторонам рулеткою визначають положення зовнішніх граней кутових фундаментних блоків, забивають металеві штирі і натягують шнур, по якому укладають проміжні блоки.

Блоки піднімають за чотири монтажні петлі чотирикінцевий стропами. Коли блок займає правильне місце розташування в плані і по висоті стропи знімають. Правильність положення верхньої грані блоків-маяків перевіряють за допомогою нівеліра, а проміжних шнуром або візуванням по раніше змонтованим блокам. Якщо блок, встановлений в плані або по висоті з відхиленнями, які перевищують допустимі, його піднімають за допомогою крана, відводять убік, вирівнюють основу і укладають заново.

Після монтажу блоків перевіряють їх правильне положення, зрізають монтажні петлі, в разі потреби поверхню вирівнюють цементним розчином. Між подушками шви заповнюють піском і утрамбовують, а верхню їх частина забивають цементним розчином 4 см товщини.

Монтаж стінових блоків або панелей виконують за допомогою двокінцевих строп за дві петлі, на заздалегідь приготовлену підстилку з цементного розчину. Встановлюючи їх в проектне положення, вертикальність перевіряють за допомогою схилу або будівельного рівня і регулюють товщиною розчину під конструкцією за допомогою підготовлених дерев'яних кілків. Підстильний шар і подальше заповнення швів виконують розчином марки 400. Монтаж стінових блоків ведуть з урахуванням системи перев'язки.

Література

1. ДСТУ Б В. 2.1 - 2 - 96 (ГОСТ25100 - 95). Грунти. Класифікація.

2. ДБН 2.1-10-2009 - Основания и фундаменты.

3. Зоценко М.Л., Яковлев А. В. Підручник.

4. СНиП 2.01.07-85* Нагрузки и воздействия. 2010 - 55 с.

5. СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика.- М.; Стройиздат,1983.

6. ГОСТ 13580-85 - плити ж/б для стрічкових фундаментів.

7. М.В. Берлинов Основания и фундаменты : Учеб. для строит. спец. вузов. - 3-е изд., стер.- М.: Высш. шк., 2009.-319с.

8. Данилов Н.Н. Технология и организация строительного производства: Учебник для студентов вузов. - М.: Стройиздат, 1988. - 514с.

Размещено на Allbest.ru

...