Розробка проекту багатоповерхової будівлі

4.4 Водні ресурси господарства, їх стан та охорона

Вода - один із найважливіших екологічних чинників, без якого життя неможливе. В результаті діяльності людини проходять зміни, вода забруднюється.

Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинних домішок - піску, глини, мулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних територій, надходження суспензій з діючих підприємств гірничорудної промисловості; пилу що переноситься вітром в суху погоду.

Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного і органічного походження.

Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні в них із стічними водами різних мікроорганізмів, спор, грибів. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки.

Теплове забруднення води спричиняється спуском у водойми підігрітих від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок.

Забруднені стічні води послідовно піддаються механічному, хімічному та біологічному очищенню.

Охорона поверхневих та підземних вод.

Ґрунтові води на території залягають на глибині 12м. Хоч вони перекриті добре фільтруючим шаром глини, передбачені по охороні ґрунтових вод від забруднення. Для відводу стічних вод проектується дощова каналізація з дощеприймачами. Після часткового очищення ці води зливають у ставок-накопичувач. Зі сторони пониження запроектована канава, яка відводить брудні води у фільтровідстійник.

4.5 Охорона атмосферного повітря

Третім найважливішим екологічним чинником, який потребує охорони та систематичного контролю за його станом є атмосферне повітря.

Забруднення повітря частково буде поглинатися зеленими насадженнями і частково розсіюватися північно-західними вітрами в напрямку від міста. На шляху руху забрудненого повітря проектується зона зелених насаджень.

Покращення санітарно-епідеміологічного стану

Поблизу території будівництва заболочених місць немає, які бур'янів могли бути епіцентром розмноження комах. Місця для контейнерів зі сміттям повинні бути на бетонному майданчику і обсаджені деревами та кущами, які служать захисним фільтром від можливого поширення бактерій.

Охорона навколишнього середовища від дії електромагнітного та радіоактивного забруднення.

Вільні від забудови і дорожнього покриття ділянки території озеленюються влаштуванням звичайного газону, декоративних дерев, кущів.

Чітка система планування забудови і система зелених насаджень сприяє збереженню та покращенню навколишнього середовища.

5. Охорона праці.

5.1 Загальні положення

Закон України про охорону праці визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі їх трудової діяльності, регулюють втручання відповідних державних органів між власником підприємства, гігієна праці, виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Закон України з 8 розділів:

Основні положення.

Гарантії прав громадян по охороні праці.

Організація охорони праці на виробництві.

Стимулювання охорони праці.

Державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці.

Державне управління охорони праці.

Державний нагляд і цивільний контроль охорони праці.

Відповідальність трудящих за порушення законодавства про охорону праці.

Справжній розділ проекту був виконаний для дотримання основних вимог по охороні праці і охороні навколишнього середовища при будівництві.

Розділ «Охорона труда» розроблений відповідно до нормативних документів Сніп 11-4-80 4.3 гл.4 «Техніка безпеки, що діють, в будівництві».

Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних, організаційних заходів тих, що забезпечують безпека, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Законодавство про охорону праці охоплює законодавчі заходи, що забезпечують робочим і службовцем здоров'я, безпечні умови праці, організацію нагляду за виконанням законів і правил по охороні праці.

5.2 Безпечні умови праці при будівельно-монтажних роботах

архітектурний сходовий залізобетонний конструктивний

Земляні роботи:

Для спуску в котлован робочі повинні користуватися драбинами, захищеними з обох боків поручнями, заввишки 1 м.

При виробництві земляних робіт екскаваторами, гусениці машини повинні розташовуватися не ближче за 1 м. від призми обвалення.

Вантаження екскаватором ґрунту в автомобілі проводять з боку заднього або бічного їх борту. У кабіні автомобіля і в зоні вантаження не повинні розташовуватися люди.

Виробництво опалубних, арматурних і бетонних робіт.

На висоті не більш 8 м від рівня землі опалубки встановлюють з робочих настилів, влаштованих на підтримуючих лісах і захищених приямками з бортовою дошкою. Ширина настилу дошки бота не менше 70 мм. Опалубники повинні користуватися запобіжними поясами (випробуваними).

Арматурні каркаси можна вмонтовувати тільки якщо вони надійно скріпляють між собою.

При очищенні арматури необхідно користуватися захисними окулярами. Ходити через укладену арматуру дозволяється тільки по спеціальних містках шириною не менше 60.

При подачі бетонної суміші баддями, вони повинні обладнатися надійними і справними замками, що виключають випадкове вивантаження.

Відстань від низу бадді або контейнера у момент вивантаження до поверхні, на яку відбуваються вивантаження не повинна перевищувати 1 м.

Вібратори дошки бота забезпечені пристосуваннями, що знижують до мінімуму передачу вібрації на тих, що працюють. Що всі працюють з вібраторами винні проходить медичний огляд у встановлені терміни міністерством охорони здоров'я. Працювати з електровібраторами необхідно користуватися такими засобами захисту як гумові діелектричні рукавички і боти. Не можна прокладати шлангові дроти вібратора по свіжоукладеному бетону, а тільки на дерев'яних опорах.

Виробництво монтажних і електрозварювань робіт.

Монтаж ведеться відповідно до проекту виробництва робіт, який передбачає наступні рішення по охороні праці:

організацію робочих місць;

послідовність технологічних операцій;

методи і пристосування для безпечної роботи монтажників;

розташування із зони дії механізмів;

способи складування будівельних конструкцій і матеріалів;

корпус зварювального апарату повинен бути заземлений;

мати вимірювальні прилади, що забезпечують контроль за роботою всіх частин апаратури;

дроти повинні бути надійно ізольовані.

До роботи зварювачі допускаються тільки спеціально навчені працівники, що пройшли контрольні випробування, не молодше 18лет і що отримали спеціальне посвідчення. Надалі контрольні випробування проводяться 1 раз на рік.

Зварювачам безкоштовно видається спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту, гумовий килимок. При роботі на висоті зварювач повинен працювати в запобіжному поясі з лісів або люльок.

Максимальна допустима відстань від вогненебезпечних матеріалів при зварці повинна бути не менше 10м. Рукоятка електроутримувача повинна бути виконана з діелектричного і теплоізоляційного матеріалу.

Виробництво покрівельних робіт.

При роботі на дахах перевіряється надійність конструктивних елементів, відключаються всі споживачі електроенергії. В першу чергу встановлюються або вмонтовуються парапетні огорожі. Робочі підіймаються на дах тільки по внутрішніх сходах. При роботі на дахах з ухилом 20. і більш використовуються запобіжні пояси.

Робочі, зайняті приготуванням мастик і пристроєм гідроізоляційного килима забезпечуються спецодягом. При зварці дотримуються правила пожежної безпеки, при розливі і загорянні мастики, гасять піском або пінним вогнегасником, при загорянні в боксі, його завантажують додатково і щільно закривають кришкою, щоб припинити доступ повітря.

Обробні роботи.

Ведуться з надійних лісів при зовнішніх роботах, ширина наздогнала не менше 1,5м і подмостей при внутрішніх роботах.

При механічному нанесенні штукатурки робочі повинні бути в захисних окулярах. При обштукатурюванні в приміщенні створюється підвищений вологий режим, тому всі електроприлади не повинні мати напруги більш 36в. При малярних роботах різні хімічні речовини, що викликають токсичну дію на людину, повинні бути обмежені.

При роботі з лакофарбними матеріалами використовують спецодяг і індивідуальні засоби захисту, і в добре провітрюваних приміщеннях. При роботі з кислотами робочий повинен бути в гумових чоботях і рукавичках, захисних окулярах і респіраторі.

Влаштування підлоги.

При пристрої полови використовуються різні машини і інструменти, тому до роботи з ними допускаються навчені і такі, що пройшли необхідний інструктаж працівники.

При пристрої паркетної полови працівник повинен користуватися наколінниками, як засобами індивідуального захисту. Робочі повинні бути навчені поводженню з токсичними і хімічно активними речовинами і знати заходи невідкладної допомоги при отруєнні і опіках.

Бібліографічний список

1. Байков В.Н. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат, 1985.

2. Гринь И.М. Проектирование и расчет деревянных конструкций. К.: Будівельник, 1988, 258с.

3. Зоценко Н.А., Яковлев А.В. Примеры расчета оснований и фундаментов сельских зданий и сооружений. К.: Будівельник, 1986, 104с.

4. СНиП 2.02.07 - 85 „Основания зданий и сооружений”. М.: Стройиздат, 1985, 40с.

5. Снежко А.Б., Батура Г.М. „ Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. К.: Выща школа, 1991, 198с.

6. Строительные краны. Справочник под. ред. В.П.Станевского. К.: Будівельник, 1985, 238с.

7. Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. К.: Вища школа, 1991.

8. Топчий Д.Н. Сельскохозяйственные здания и сооружения. М.: Агропромиздат, 1985, 480с.

9. Русскевич М.А., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-строительному черчению. К.: Будівельник, 1987, 262с.

10. Уваров Е.П. Проектирование организации промышленного строительства. К.: Будивельник, 1984, 127с.

11. Швецов Р.И. Инженерная геология, механика грунтов, основания и фундаменты. М.: Высшая школа, 1987, 296с.

12. Ярмоленко М.Г. Технологія будівельного виробництва. К.: Вища школа, 1993, 301с.

13. Бондаренко В.М. Расчет железобетонных и каменных конструкций. М.: Высшая школа, 1988.

14. Байков В.Н. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат, 1985.

15. Вахненко П.Ф. Железобетонные конструкции с/х зданий. Расчет и проектирование. К.: Будівельник,1982.

16. Русскевич М.А., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-строительному черчению. К.: Будівельник, 1987, 262с.

17. Уваров Е.П. Проектирование организации промышленного строительства. К.: Будивельник, 1984, 127с.

18. Орловский Б.Я., Орловский Я.Б. Архитектура гражданских и промышленных зданий М.: Высшая школа, 1981, 304с.

19. Ярмоленко М.Г. Технологія будівельного виробництва. К.: Вища школа, 1993, 301с.

20. Зоценко Н.А., Яковлев А.В. Примеры расчета оснований и фундаментов сельских зданий и сооружений. К.: Будівельник, 1986, 104с.

21. СНиП 2.01.07 - 85 „Нагрузки и воздействия”. М.: Стройиздат, 1985, 35с.

22. СНиП 2.02.07 - 85 „Основания зданий и сооружений”. М.: Стройиздат, 1985, 40с.

23. Снежко А.Б., Батура Г.М. „ Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. К.: Выща школа, 1991, 198с.

24. Швецов Р.И. Инженерная геология, механика грунтов, основания и фундаменты. М.: Высшая школа, 1987, 296с.

25. Строительные краны. Справочник под. ред. В.П.Станевского. К.: Будівельник, 1985, 238с.

26. Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. К.: Вища школа, 1991.

Размещено на Allbest.ru