Квартира та її елементи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський монтажний технікум

РЕФЕРАТ

На тему: «Квартира та її елементи»

Підготувала:

Студентка гр. А-11 3/9

Драголюбова Д.В.

Перевірила:

Антонова Г.В

Дніпропетровськ 2013

Зміст

1. Загальна характеристика сімейної кімнати

2. Характеристика допоміжних приміщень: кухня-їдальня та робоча кухня

3. Двочасткове зонування

1. Загальна характеристика сімейної кімнати

Загальна житлова кімната для відпочинку сім'ї може бути різного функціонального змісту , що залежить від ступеня розмежування процесів сімейного спілкування . Звідси можливі й значні відмінності в площі загальних кімнат , як показує досвід проектування , від 16 до 20 - 25 мІ. Найбільшою площею відрізняється кімната для загальносімейного відпочинку і прийому їжі. Функції такого приміщення різноманітні. це можуть бути розваги , спокійний відпочинок , робота , обіди , прийом гостей і багато іншого. Простір спільної кімнати з подібним змістом формується зоною відпочинку , прийому їжі , що розраховується на всю сім'ю , зоною для аматорських занять або розумової праці , а при нормі житлової площі 9мІ/люд . буде потрібно і спальна зона (зазвичай , поєднують із зоною відпочинку. У цих випадках загальна кімната не може бути прохідною).

На розподіл зон в кімнаті вирішальний вплив робить місце телевізора , так як необхідно дотримуватися мінімальна відстань між апаратом і глядачами ( рис. а).

Зону , пов'язану з переглядом телепередач , слід розташовувати осторонь від проходів . Їдальня зона для зручного її обслуговування розташовується біля дверей у кухню або роздаткового вікна . Робоча зона , як привило , розміщується біля вікна .

На рис. б, представлені варіанти функціонально - просторової організації кімнати загальносімейного відпочинку і прийому їжі. Наслідком необхідних розмірів зон при їх взаємному положенні з'явився і мінімальний преділ ширини спільної кімнати - 3,2 м , що , у свою чергу , орієнтує на вибір конструктивного кроку і пропорцій приміщення.

Прийнято вважати найбільш зручними житлові кімнати із співвідношенням ширини і глибини від 1:1 до 1:1,5 . Близькі до квадрату за своїми пропорціями приміщення кімнат естетично і ергономічно краще довгастих , але останні при рівній площі мають більший периметр стін , отже, для розміщення меблів і планування зон побутових процесів вони мають переваги.

Особливо це важливо , коли існує необхідність у прохідній загальній кімнаті ( рис. д). У квадратному приміщенні при цьому навіть не вдається повністю розмістити весь необхідний набір меблів.

Прагнення до збільшення площі загальної кімнати не можна вважати виправданим. Це завжди буде пов'язано з її функціональної перевантаженням через неможливість розвитку складу інших приміщень у квартирі. Наслідком чого може стати неминучим суміщення в ній чужорідних функцій . Тому закономірно відособити і виділити такі зони як вітальню або їдальню , або дитячу кімнату , тобто створити замість одного - два приміщення для загальносімейного відпочинку (не виходячи за межі нормованої загальної площі на квартиру). Кращими рішеннями при цьому будуть ті , які передбачають можливість просторового їх об'єднання. Виділені приміщення зазвичай роблять прохідними , що дозволяє зняти частину функцій з передньої або інших приміщень , а, власне , загальна кімната завжди буде ізольованою і в ній може бути зарезервовано додаткове спальне місце.

2. Характеристика допоміжних приміщень: кухня-їдальня та робоча кухня

Кухня - їдальня

У сучасних квартирах основним видом кухні є кухня - їдальня , в якій крім робочого обладнання розміщують обідній стіл і стільці. Такий тип кухні дуже зручний, так як вона перетворюється на додаткову кімнату. Кухня - їдальня , як правило , має вхід з передньої .

Площа кухні залежить від розмірів квартири , але повинна бути не менше 8 мІ і мати ширину не менше 2 м. В однокімнатних квартирах житлових будинків у містах і селищах допускається зменшувати площу кухонь до 5 мІ (робоча кухня).

Проектування кухонь без прямого природного світла за сучасними нормами не допускається. кімната зонування меблі

Функціональні зони битових процесів кухні - їдальні:

1) Зона приготування їжі;

2) Зона прийому їжі (для всіх членів семи);

3) Зона розміщення столового і чайного посуду

Як показали соціологічні дослідження , в більшості випадків зона харчування сім'ї - основне місце її перебування у вільний від роботи, навчання і особистих індивідуальних занять.

Робоча кухня

Робоча кухня - ізольоване приміщення з природним світлом і вентиляцією. Вхід до неї можливий з їдальні, а в разі примикання її до загальної кімнаті необхідний окремий вхід з боку передньої або коридору. Зв'язок із зоною прийому їжі, яку організує в загальній кімнаті, здійснюється через дверний отвір або передавальне вікно. Площа такої кухні може бути 5м кв. Найчастіше їх проектують в однокімнатних квартирах, або квартирах спеціалізованих будинків з розвиненим громадським обслуговуванням.

3. Двочасткове зонування

Функціональне зонування - це дієвий спосіб планувальної організації житлових будинків, садиб і цілих селищ. Зонування сприяє утворенню найбільш коротких зв'язків та незалежності функціонування зон при цьому. Функціональне зонування вносить в архітектурно - планувальне рішення ясність, чіткість, сприяє уточненню композиційних і конструктивних схем.

Двочасткове зонування - найбільш поширений вид функціонального зонування в недорогих економічних будинках, котеджах. Зазвичай будинок ділять на дві частини: денного та нічного перебування або загальносімейного та особистого використання, на житлові та господарські приміщення. Таким чином забезпечують необхідний взаємозв'язок та ізоляцію процесів життєдіяльності сім'ї, а саме: активного і пасивного відпочинку, спілкування і усамітнення. Зона денного перебування (загальносімейного призначення) містить наступні приміщення: передню, загальну житлову кімнату, кухню, вбиральню і комору ( вітальню, їдальню, кабінет). Зона нічного перебування (індивідуального призначення) включає в себе особисті житлові кімнати (спальні), ванну, гардероб і коридор.

В одноповерховому будинку біля входу розміщують зону денного перебування, в глибині споруди - зону нічного перебування. Незалежність використання забезпечується безпосереднім зв'язком кожної зони будинку з передньою. Все різноманіття планувальних прийомів двочасткового зонування в одноповерхових будинках можна звести до трьох основних варіантів.

При розташуванні будинку в двох рівнях приймається поповерхове (вертикальне) зонування: на першому поверсі розміщують загальносімейні приміщення - передню, загальну кімнату і кухню, на другому поверсі - особисті житлові кімнати (спальні) і гігієнічний блок . Практика житлового будівництва дає два варіанти вертикального двочасткового зонування. У першому випадку в загальносімейній зоні (денного перебування ) розміщують приватне приміщення подружньої пари, або дорослого члена сім'ї (сина чи дочки, бабусі), яке безпосередньо пов'язане з передньою . У другому випадку в особистій зоні (нічного перебування) проектують загальносімейне приміщення (ігрову, кімнату для занять, бібліотеку), утворюючи допоміжне планувальне ядро в глибині будинку.

Размещено на Allbest.ru