Історичні чинники формування композиції міських центрів Йорданії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метою дослідження є розробка основних принципів формування різних типів МЦ у специфічних умовах Йорданії на основі вирішення задач дослідження:

- виявлення принципів еволюції формування центрів;

- виявлення історичних, культурних, національно-етнографічних, торгових, побутових і містобудівних чинників, котрі визначають основні принципи їх формування функціональної організації архітектурно-просторової композиції;

- визначення сучасних тенденцій формування центрів у світовій практиці та їх вплив на формування МЦ в Йорданії;

- розробка просторово-часових моделей МЦ різних типів для умов Йорданії.

Об'єкт дослідження. Міські центри Йорданії.

Предмет дослідження. Історичні фактори формування композиції МЦ Йорданії.

Методи дослідження. У дисертації застосовано системний підхід, котрий розглядає міські центри як підсистеми у системі міста. Проводились натурні обстеження і фотограмметрія громадсько-торгових центрів Йорданії, аналізувались природно-кліматичні умови Йорданії, можливості формування МЦ в існуючій містобудівній ситуації, історично-культурному середовищі, системі розселення і національного укладу, традицій, релігійно-етнічних особливостей. Під час дослідження було застосовано графоаналітичний метод, порівнювальний аналіз, метод структурного моделювання та експериментальне проектування.

Межі дослідження. Дослідження обмежено територіально регіоном та предметним аспектом - визначенням формування функційно-планувальної і архітектурно-просторової композиції МЦ та їх типології в Йорданії в специфічних містобудівних умовах, котрі склалися за час історичного розвитку .

Наукова новизна дослідження міститься у:

- вперше виконаном комплексному дослідженні формування МЦ в Йорданії в історичному розвитку;

- загальному теоретичному обґрунтуванні формування МЦ для умов Йорданії і рекомендацій для їх впровадження з урахуванням місцевих умов;

- розроблених рекомендаціях з вимогами до композиційної організації МЦ в специфічних умовах Йорданії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначені принципового підходу до формування МЦ в розробці їх просторово-часових моделей і головне - рекомендацій до їх впровадження залежно від місцевих умов.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації наведені у сімох публікаціях. Узагальнені матеріали дослідження були застосовані при розробці дипломних проектів міських центрів в Йорданії за консультацією автора.

Достовірність та обґрунтування результатів. Обумовлена достатньо значною кількістю обстежених об'єктів міських центрів більшості міст Йорданії.

Структура та об'єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (125 найменувань). Зміст роботи викладено на 172 сторінках: з них 115 сторінок основного тексту, 43 сторінок ілюстрацій і 5 таблиць.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

архітектурний композиція міський йорданія

Вступ містить обґрунтування вибору теми, аналіз стану вивченості проблеми, мету, об'єкт, предмет, методи, межі, наукову новизну, практичне значення та апробація результатів дослідження.

У першому розділі “Сучасний стан вивченості проблеми розвитку міських центрів Йорданії і фактори їх утворення” розглядаються: стан вивченості проблеми, науково-методичний апарат дослідження, природно-кліматичні фактори, особливості історичного розвитку архітектури Йорданії в системі країн Аш-Шам і наводяться висновки по розділу.

На протязі багатьох сторіч країни південного Середземномор'я і прилеглі до них були щільно пов'язані між собою, і більшість часу були під владою завойовників: фінікійців, грецьких та римських колонізаторів, персів, візантійців, турків. Іноді ці країни об'єднувалися в окремі емірати. Усі вони, разом з Йорданією, якій притаманна найбільш стародавня культура, пройшли загальний шлях формування штучного матеріального середовища, незважаючи на окремі відмінності. Методологічні, функціональні, архітектурно-просторові проблеми утворення сучасної системи громадсько-побутового обслуговування і створення громадських і громадсько-торгових центрів розглянуто в роботах Александера К.Е., Архангельскої З.Е., Баранова М., Бернса В., Бочарова Ю.П., Вагарашкяна Ф.Ш., Вербжицького Г.І., Гайдучені О.О., Гібберда Ф., Гослінга Д.І., Грюна В., Губіної М. В., Дьоміна М.М., Єжова В.І., Кулаги В.А., Кристаллера В., Кудрявцева О.К., Мерфі Р., Макухіна В.Ф., Метленда Б., Нечаєва Т.С., Сегідінова О.О., Сміта Л., Фоміна І.О., Хаггета П. тощо. Матеріали з краєзнавства і історії архітектури Йорданії в системі країн АШ-Шам наведені в Великій Радянський Енціклопедії (друге видання). Загальні відомості про розвиток архітектури і містобудування і мистецьтва систематизовані по матеріалам Загальної історії архітектури; Загальної історії мистецьтв, Історії мистецьтв зарубіжних країн, Короткої художньої енциклопедії. У зв'язку з тим, що суміжні Близькосхідні країни (країни Аш-Шам) мали спільні риси в історичному розвитку їх архітектура розглядалась сукупно. Специфічні риси розвитку архітектури і містобудівництва країн Аш-шам наведені в капітальних дослідженнях докторів архітектури Раллєва О.Б. і Воронової В.Л., в роботах вчених Файсала Ахмад Аль-Дайри, Алі-Каузі-Мохаммеда, Ваель Хуссейна, Васефа Радвана, Ель Харірі Хільмі Мохаммада, Аль-Гуссус Джавадат Салема. Виключно важливі матеріали про історичні міста Йорданії наведені в численних публікаціях департаменту старожитностей Йорданії, що на протязі багатьох років проводив вивчення стародавніх міст Йорданії.

Проте в останні часи почали набувати значення нові концепції у вирішенні питань формування міських центрів. Велике значення мають дослідження з урахуванням процесів життєдіяльності в конкретному урбанізованому середовищі, екологічних аспектів реальних потреб населення. Вони базуються на вивченні етно-культурних особливостей, історичних рис розвитку торгівлі та інших форм життєдіяльності, включно з релігійно-філософськими поглядами окремих культур і народів. Але ці дослідження проводяться вибірково, недостатньо висвітлені, особливо щодо арабських країн.

Зацікавленість значного прошарку авторів цією проблемою обумовлена соціально-економічними чинниками: необхідністю розміщення об'єктів обслуго-вування в комфортній, забезпеченій транспортом зоні, необхідністю підвищення рентабельності центрів і економічності архітектурних рішень і раціоналізації зовнішніх і внутрішніх зв'язків, що в свою чергу опосередковано пов'язано із зростаючою вартістю міських територій. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у галузі розвитку громадських міських центрів, до цього часу немає досліджень умов формування міських центрів Близькосхідних Арабських країн, з Йорданією включно, в їх історичному розвитку.

В дослідженні міських центрів Йорданії розвиток міських центрів розглядається як частина комплексного дослідження архітектури Йорданії при цьому:

– національні особливості архітектури існують і розвиваються сумісно з інтернаціональним і від їх співвідношення залежить ступінь самобутності;

– композиційні особливості формування МЦ є результатом міжнародних зв'язків країн регіону і зв'язків з європейськими та іншими країнами;

– розвиток МЦ з точки зору історичної послідовності, треба розглядати відповідно історії арабських країн Близького Сходу.

Історичний аналіз розвитку центрів містить розгляд широкого спектру складових частин проблеми у тому числі природно-кліматичні чинники Йорданського Хашимітського Королівства, площею 97,74 тис. кв. км, котре розташовано між Сірією, Іраком, Саудівською Аравією, Палестиною, Ізраїлем.

Більша частина території Йорданії - плоскогір'я (кам'яниста пустеля, непридатна для життя). Вишина над рівнем моря - 500-1000м, найбільша вишина - 1754м (гора Рам на Півдні країни). На Заході - тектонічна западина Ель-Гор, де міститься солене озеро - Мертве море, тече річка Йордан по Йорданській долині. Клімат субтропічний з сухим спекотним літом (в липні 24-30°С, в западині Ель-Гор і на Півдні подекуди до 50°С) і м'якою зимою (в січні температура 8-І4°С). Більша частина населення зосереджена на Заході країни, найбільш і придатній для життя і господарської діяльності. На усій території країни бракувало і бракує води.

Особливості історичного розвитку архітектури Йорданії у системі країн Аш-Шам відзначив доктор архітектури Раллєв О.Б. в етапах: архітектура Набатейского царства (кінець ІІІ ст. до н. е. - початок ІІ ст. до н.е.; архітектура Йорданії періода Римської Імперії (початок ІІ - кінець IVст. н.е.); (архітектура Йорданії періода Арабських Халіфатів VII-Xст.); Архітектура розвинутого середньовіччя. Цю періодізацію з деякими доповненнями закладено в дисертацію.

В стародавній період під впливом фінікійців виникли своєрідні закриті торгові вулиці і торгово-ремісничі вулиці (суги); в період грецької і римської колонізації комплексні громадсько-торгові центри з багатофункціональними площами і торговими закладами в портиках; в період середньовіччя з'явились специфічні багатофункційні споруди - караван-сараї, хани, складні громадсько-торгові центри, такі як рінок Аль-Хамідія в Дамаску, торгово-готельний комплекс в Халебе.

Як визначає доктор архітектури Раллєв О.Б., в період середньовіччя остаточно склалися композиційні прийоми, загальні для більшості споруд, котрі базуються на симетрії (караван-сараї і хани, медресе і марістани, мавзолеї та інші.)

Сучасний досвід доводить, що іде процес укрупнення МЦ і, що викликає особливу тривогу. Застосовуються без критичного розгляду “модні” західно-европейські і амеріканські зразки, котрі не відповідають ані специфічним гео-кліматичним умовам, ані містобудівному оточенню.

У другому розділі “Аналіз особливостей розвитку і формування міських центрів в країнах Аш-Шам та Європи” досліджуються особливості формування міських центрів в період до сьомого сторіччя н.е.; особливості формування МЦ в VII-XVIIст.; особливості формування МЦ в XVII-XIXст.; особливості формування МЦ в період сучасного розвитку промислової і науково-технічної революції та висновки.

Вивчення історично-архітектурного спадку показує, що сучасні міські центри є наслідком еволюції торгових та громадських функцій у їх архітектурно-просторовому втіленні. Узагальнюючи, можна визначити декілька iсторично часових періодів їх розвитку:

Перший період (II-I тисячоріччя до н. е.- VIIст. н. е). З стародавніх часів, ще за фінікійців, природно-кліматичні фактори суттєво впливали на формування громадсько-торгових комплексів, вимагаючи створення захищених дахом пішохідних вулиць, атріумів, пішохідних галерей тощо. Стародавні Греція і Рим відзначаються створенням стратегічних і соціально-економічних передумов для інтенсивних громадських і торгових зв'язків між країнами регіону, насамперед у межах Середземномор'я. Поява торгових міст, котрі одночасно були центрами громадського життя, була прямим наслідком цих зв'язків (міста Мілет, Пірей, Прієна, Рим, Неаполь, Помпея та інші). В цей час виникають торгово-громадські простори (агори і ринки в Мілеті, Прієні та інші). Виникають i перші зразки нових на той час торгових споруд (торгові портики у Коринфі, Ассосі, стоа у Афінах та інші.), поряд з сугами, торговими вулицями, ханами тощо.

Другий період (середньовіччя, VII-XVIIст.). З розвитком ремесел, кустарних промислів, а пізніше різних виробництв, в аграрному секторі включно, посилюється вага товарно-грошових відносин. Міста Західної Європи здебільш розташовані на торгових шляхах і їх перехрестях. Це обумовило їх перетворення у торгові центри (або громадсько-торгові центри). Процес стимулював створення торгових просторів у вигляді майданів для базарів біля замків, уздовж вулиць, у спеціально відведених для торгівлі місцях.

Третій період (XVII-XIXст.), охоплює часи зародження капіталістичних відносин і концентрації засобів виробництва і капіталів у руках приватних підприємців. Цей період відзначається бурхливим розвитком товаро-грошових відносин, що призводить до появи таких об'єктів, як:

- спеціалізовані магазини;

- універсальні магазини;

- комерційно-ділові та громадські комплекси;

- поліфункціональні об'єкти.

Четвертий період охоплює часи сучасного розвиненого капіталістичного засібу виробництва, в якому віддзеркалені досягнення науково-технічної революції - індустріальні засоби виробництва і продажу товарів та послуг. Він супроводжується подальшою спеціалізацією функцій міських центрів.

Особливості формування штучного середовища склалися під впливом культури завойовників та мегаструктури iснуючої на теренах Серед-земномор'я. Це сприяло появі торгових міст Близького Сходу: Джераша, Петри, Бібла, Сідона, Дамаска, Рабата, Багдада, Аммана та інших, де сформувалися специфічні комплекснi громадсько-торгові центри з сугами, портиками (вулиці і площi з лавками і торговими галереями, укритими чи напіввідкритими), а також укритими чи відкритими базарними площами, оточеними торговими та грома-дськими спорудами.

Порівнювальний аналіз центрів Західної Європи і Близького Сходу доводить, що в процесі їх розвитку виникли споріднені риси:

- концентрація торгово-громадських функцій біля торгових шляхів та їх перехресть й створення моно і поліфункціональних громадських просторів та об'єктів;

- схожість обрисів пішохідних зон, які є віссю композиції (у лінійних- вулиця, компактних - симетричні площі);

- функціональний склад, де головна функція - торгівля, супутні - побутові послуги і культові послуги (собор в Європі, мечеть на Сході);

- стилістичні та композиційно-планувальні особливості споруд, що прита-манні архітектурі мусульманського Сходу.

В той же час, торгово-побутові об'єкти на Сході i на Заході відрізняються мiж собою: в Європі торгові і побутові приміщення знаходяться в перших поверхах будов, на Сході вони винесені назовні просто неба, чи під тент.

Досвід будівництва МЦ доводить, що їх прогресивний розвиток прямує шляхом укрупнення об'єктів за рахунок скорочення кількості малих, некон-курентоспроможних магазинів з малим асортиментом, відсталою технологією і низькими архітектурними якостями. Переважає і в Європі, і в країнах Арабського світу, незважаючи на усі перепони, багатофункційний багаторівневий комплекс.

Вивчення питань, пов'язаних з специфікою місцевих чинників Йорданії, свідчить, що на проектування і будівництво МЦ впливає весь комплекс чинників. Головними і визначальними належить вважати:

- географічні і природно-кліматичні;

- історично-культурні і національні, конфесіональні;

- суто архітектурні.

Їх сполучення і взаємодія визначають функціонально-планувальну і прос-торову організацію МЦ в Йорданії, обумовлюють стилістику архітектурних форм і їх декоративні та художні особливості.

Дослідження регіональних біокліматичних умов і їх впливу на формування структури центрів свідчить, що в загальному вигляді архітектура будівель віддзеркалює цей вплив. Питомі риси Йорданських МЦ “відібрані” під час історичної еволюції центрів, що підтверджується планувально-просторовими рішеннями будівель, особливостями композиційного формування їх зовнішніх та внутрішніх просторів, стилістикою архітектурних форм.

Містобудівні умови Йорданії визначаються багатьма чинниками, котрі, в більшій чи меншій мірі, відбиваються на формуванні системи МЦ у місті, їх місткості, розташуванні, зонах обслуговування. Система центрів частково відо-бражає процеси історичної концентрації функцій і громадсько-торгових об'єктів, принадливих для міського населення. У Йорданії МЦ “статус” міських центрів не залежить від місця розташування і місткості.

Виявлено архітектурно-планувальні особливості центрів залежно від містобудівного оточення. На основі порівнювального аналізу МЦ прилеглих країн і закордонного досвіду, а також з урахуванням місцевих умов, визначена містобудівна типологія і міських торговельних центрів.

- 1 тип (А) - локальний місцевий центр; може доповнювати, в разі потреби, загальну систему обслуговування населення і існувати у вигляді окремих спеціалізованих моно- або поліфункціональних прибудовано-вбудованих приміщень у перших поверхах громадських закладів або житлових будинків. Вони призначені задовольнити повсякденні потреби населення (готелі, майстерні, офіси, медично-юридичні послуги тощо).

- 2 тип (В) - є центром загальноміського значення або центром міського району. Він має два підтипи (підтип В-1 великий за територією, чи В-2-компакт-ний);

Підтип В-1 рекомендовано до розташування на існуючих пішохідних та торгових площах, вулицях; він може доповнюватися мережею магазинів та установ спеціалізованих послуг, комерційно-ділових підприємств до потрібної потужності з урахуванням особливостей архітектурно-просторового середовища. Він є інтегрованим об'ємно-просторовим композиційним утворенням.

Підтип В-2 - окрема споруда, котра достатньо ощадливо використовує ділянку. Такі центри розташовані у центрі міст або на перехресті шляхів. В разі великої місткості, рекомендована композиційна побудова з кількох багато-поверхових споруд або у вигляді багаторівневого комплексу.

-3 тип (С) - регіональний (заміський чи міський), що притаманний для розвинутих арабських країн (Саудовська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет). Їх розмір приблизно 20-35 тис. кв.м загальної площі. Доцільно його розташування на великій вільній ділянці площею 20-30 га. Такі центри мають повний комплекс побутових, комерційних, торгівельних послуг, а також розважально-рекреаційних, релігійних, культурних тощо. Вони можуть поєднувати у структурі розвинену систему готелів, мотелів, паркінгів для традиційних та екзотичних транспортних засобів (верблюди, віслюки, коні). З метою забезпечення привабливості МЦ для іноземців пропонується створення колориту східного базару з його розвиненою інтегрованою інфраструктурою, де використовуються накопичені здобутки країн Сходу: суги, ремісничі ряди, виставки-продажі і таке інше, стилізовані у сучасному вигляді та дизайнерських розробках.

Проведене дослідження дає змогу визначити наступні варіанти центрів по функційному складу, що базується на співвідношенні часток загальної площі зайнятих приміщень під розташування відповідних видів послуг.

Так, у специфічних умовах Йорданії рекомендовані:

- комерційно-торгові центри, в яких 60-70 відсотків загальної площі відведено задля ділових та комерційних послуг, решта - торгово-побутові;

- торгово-побутові, де 60-70 відсотків площі відведено для торгово-побутових послуг, а 30-40 відсотків для комерційних та ділових функцій.

- спеціалізовані - під єдину функцію, наприклад - рекреаційну, розважальну, або медичну та iнші, в яких під супутню функцію (торгову або ділову) відведено незначну частку приміщень.

Систематизація МЦ по композиційно-планувальній організації дала змогу виявити такі існуючи типи композицій:

- сугова (лінійна торгова вулиця);

- проста (у вигляді одного об'єму);

- ускладнена (з багатьох об'ємів, найчастіше з двох);

- атріумна двох видів: проста (багатосвітловий простір, атріуми всередині єдиного об'єму) і складна (двір, оббудований окремими об'ємами);

- комплексна - створена декількома спорудами, з'єднаними спільним пішохідним або іншим простором;

- комбінований комплекс - поєднаність сугів, торгово-громадських вулиць і громадських центрів різного призначення.

Дослідження композиційно-стилістичного складу центрів різного рангу дозволило відзначити, що він практично з ним не пов'язаний, і тільки віддзеркалює ступінь включення тих, чи інших архітектурно-декоративних елементів (у тому числі з ознакою національних прикмет архітектурних елементів).

Вивчення історично-культурних і релігійних традицій, обумовлених, у тому числі релігією ісламу, домінуючою в Йорданії, дає змогу стверджувати, що під час iсторичного розвитку архітектурного середовища, зовнішнього та внутрішнього, склалася специфiчна архiтектурна лексика, притаманна арабській архітектурно-будівельній культурі: аскетичнi архiтектурнi форми, котрі створенi на основi простих геометричних форм, сполучених в фантастичнi композиції і вони часто-густо доповнюються не менш фантастичними орнаментами i декоративними елементами, котрі побудовані на гранті геометричного рисунку з сплетінням мальовничих арабських написів.

Виконане дослідження доводить, що на формування МЦ впливають такі визначальні чинники як: місце їх розташування (включно з впливом різниці між містами, районами і регіонами будівництва), природно-кліматичні особливості та умови існуючого архітектурного середовища. Доведено, що функціонально-планувальна організація центрів інколи побудована на основі використання національних, регіональних і місцевих архітектурних традицій з урахуванням мусульманської історичної і народної архітектури.

У третьому розділі “Сучасні принципи формування громадсько-торгових центрів в Йорданії” розглядаються: функціональні, планувальні і композиційні принципи формування громадсько-торгових центрів; принципи урахування архітектурної стилістики та біокліматичних факторів, та принципи моделювання громадсько-торгових центрів; рекомендації щодо їх впровадження.

Для арабських міст на сучасному етапі розвитку визначення місця розташування громадсько-торгових центрів є складним завданням у зв'язку з дефіцитом міських ділянок і їх великою вартістю, особливо зважаючи на існуюче історично-культурне середовище та екстремальні біокліматичні умови. Усе це вимагає сформулювати головні принципи їх формування.

Вимога містобудівної відповідності побудована, з одного боку, на закріпленні існуючих закономірностей статусу і розміру центру, масштабу і значенню міста, характеру оточуючої забудови, а також значенню району міста, з другого боку, наведений принцип вважає доцільним використовувати дворівневу систему організації МЦ у вигляді: місцевих (локальних) міських та регіональних. Запропоновано також три типи центрів за місткістю: малі, середні, великі.

В умовах реконструкції принципом формування МЦ має бути спадкоємність ознак архітектурного середовища, його стилістики та композиційного строю з метою збереження єдності середовища, а також принципу комунікаційної єдності, котрий має визначати характер взаємозв'язків існуючих пішохідно-транспортних шляхів з передбачаємими комунікаціями центру.

Рекомендовано принцип раціональної відповідності, згідно з яким в арабських країнах, з Йорданією включно, жорсткість і визначеність планувально-просторової структури торгово-побутових функцій поєднується з гнучкістю і невизначеністю в рішенні допоміжних функціональних приміщень. Цей принцип реалізує специфічну особливість центрів східного регіону, має свої як позитивні риси у вигляді комерціалізації функцій, що безперервно адаптуються до мінливої економічної ситуації, так само і негативні - деяку умовність рішень функціональної структури, а отже веде до утрати чи підвищення їх місткості і вартості.

Концепція композиційного формотворення функційно-планувальної організації центра має виходити з принципу єдності містобудівної і об'ємно-просторової систем, під яким розуміється вивчення і аналіз можливостей використання ситуації і пристосування до неї не тільки з точки зору створення об'єму споруди центру в конкретних обставинах, а з точки зору впровадження ідеї торгово-громадського життя в різних традиційних формах: ринках і сугах, громадсько-торгових комплексах і лінійних пішохідних вулицях або в інтегрованому просторі, включаючи усю різноманітність перерахованих елементів.

Велика роль у формуванні композиційної функціонально-планувальної структури і просторової організації центрів в Арабських країнах належить біокліматичному фактору, вирішальне значення котрого видно майже у всіх типах досліджених центрів. Автором розроблені посилки застосування біокліматичних засобів у центрах різного типу з метою створення комфортного архітектурного середовища. На основі карто-графічного поділу території Йорданії на зони з визначеними природно-кліматичними параметрами рекомендовано певні заходи для захисту споруд від несприятливого погодного впливу. Доведена обов'язковість використання принципу біокліматичного моделювання об'ємно-просторової структури споруд, що зменшує негативний вплив зовнішнього середовища, з урахуванням макро - і мікрокліматичного районування для забезпечення психофізіологічного комфорту відвідувачів.

Автором визначені сталі архитектурні прийоми та деталі, котрі розвивались і вдоско-навливались протягом історичного розвитку країн Аш-Шам з Йорданією включно, що доцільно застосовувати в сучасній практиці.

На основі проведеного порівнювального ретроспективного аналізу МЦ в Йорданії і суміжних Близькосхідних країнах, а також державах Заходу було запропоновано класифікацію існуючих центрів для умов Йорданії за ознаками:

- статус, або ранг;

- розмір (місткість), площа ділянки;

- принципи та особливості формування;

- ступінь ізоляції від навколишнього середовища;

застосування біокліматичних засобів захисту;

композиційна структура.

Це дає змогу враховувати наведені ознаки при проектуванні громадських центрів Йорданії і визначити такі композиційні рішення:

- острівні баштово-подіумного типу;

- лінійні баштово-подіумного типу;

- лінійні у вигляді окремих витягнутих вздовж вулиць багатоповерхових споруд;

- складні з різноманітною об'ємно-просторовою структурою (з вертикальним, горизонтальним чи змішаним розвитком у вигляді єдиної структури, чи системи павільйонів);

- складні інтегровані структури, де поєднуються суги, відкриті площі, атрі-уми, торгові вулиці з окремими спорудами релігійного, комерційного, ділового, культурно-просвітницького, побутового і рекреаційного призначення.

Для атріумних споруд рекомендовано застосовувати різні типи атріумів:

- повносвітні атріуми на всю висоту споруди з галереями і переходами різних типів;

- атріуми, котрі починаються тільки не з першого поверху, де розташовані перекриті зали.

Таким чином автором розроблена класифікація громадських центрів за композиційними та іншими важливими ознаками і їх просторово-часової моделі різного статусу з урахуванням історичного містобудівного оточення та реко-мендації до їх впровадження доцільно використовувати в сучасній проектній практиці і для подальших наукових розробок.

ВИСНОВКИ

1. Дослідженням доведено, що більшість сучасних центрів в Йорданії побу-довано під впливом західноєвропейських або американських зразків, що не відповідає ані місцевим природно-кліматичним умовам, ані традиціям, що явно, чи не явно існували сторіччями.

2. Вивчення iсторичних закономірностей формування громадських міських центрів Йорданії свідчить, що головні особливості розвитку центрів визначають такі чинники: природно-кліматичний, iсторично-культурний, архiтектурний i мiстобудiвний.

Дослідження історичного спадку дало змогу визначити загальні умови їх виникнення, принципи формування і розвитку, головні особливості їx архітектурно-композиційної і планувальної організації, що грають провідну роль і в сучасний перiод. Tворче використання результатів аналізу існуючого архітектурного середовища з його неповторною своєрідністю має бути закладено до проектів сучасних центрів міст на Близькому Сході, що мають самобутню стародавню архітектуру. Кінцевим об'єктом цільової проблематизації виступає їх прогнозування.

3. Узагальнення розвитку центрів у ретроспективі дозволило запропонувати нові форми їх організації, поєднуючи традиційні суги, ринкові площі, торгово-ремісничі вулиці, хани, мечеті з сучасними спорудами центрів і їх комплексів, що дозволить збагатити художній образ міста.

4. Використований порівняльний аналіз розміщення центрів у забудовi мiст дозволяє констатувати деяку випадковість їх розташування, що обумовлено, мабуть, суто економічними чинниками. Це приводить до недолiків, як у соціальному, так і архітектурному аспекті: відсутня чітка система організації обслуговування населення, котра позначається на їх пішохідній досяжності. Центри часто-густо розміщуються на випадкових затиснених ділянках, малопридатних для них з їх розвиненою інфраструктурою, недостатньо ураховується оточуюче середовище. Це обумовило необхідність розробки нової класифікації МЦ за визначеними ознаками, що враховують комплекс факторів.

5. Проведене дослідження дозволяє запропонувати декілька рекомендацій щодо використання історичної архітектурної спадщини, характерної для мусульманської архітектури. Визначено, що підставою для створення комфортних умов для відвідувачів і співробітників МЦ, є раціональна організація його внутрішнього простору; вона також визначає об'ємно-просторову композицію будови: компактну, павільйонну, складну, глибинно-симетричну чи асиметричну, інтегровану тощо.

6. На базі окреслених, найбільш поширених структур центрів, пропонуються для застосування в умовах Йорданії такі види:

- лінійна сугова (крита, відкрита чи комбінована торгово-реміснича вулиця або простір пасажного виду);

- компактна проста у вигляді окремого об'єкту з одним, чи кількома атріумами; компактна ускладнена структура з декількох об'ємів, поєднана подіумом;

- комплекс-центр, що створено з декількох об'ємів, або об'єктів, що поєднані спільним пішохідним простором (великим атріумом або площею).

7. Розроблено методику урахування біокліматичних факторів при будівництві споруд МЦ на основі використання багатовікового досвіду східних архітекторів і будівників і його збагачення сучасними методами і прийомами захисту будівель від погодних негараздів в умовах жаркого клімату Йорданії. Одночасно, ступінь комфортності має підвищуватися з підвищенням статуту центру та його значущості в місті. Комплексне урахування розглянутих і запропонованих положень, наведених вище, дозволить одержати великий позитивний економічний, соціальний і архітектурний ефект.

8. Для створення індивідуального, неповторного регіонального обличчя міст Йорданії доцільно рекомендувати місцеві архітектурно-композицiйнi та декоративнi засоби та елементи при формуваннi архiтектури споруд МЦ, інтер'єрів i усього архітектурного середовища та благоустрою (айвани, аркади та галереї, арабські орнаменти та арабески, різьблення по каменю тощо).

9. Розроблені класифікації та рекомендації дають змогу сформулювати на науковій підставі головні вимоги до майбутніх забудовників, проектувальників та законодавчих актів, що діють в умовах Йорданії. Вони мають за мету підвищення якості архітектури центрiв, навколишнього оточення, комфорту життєдіяльності населення (табл.1).

10. Створено теоретичні просторово-часові композиційні моделі МЦ для умов Йорданії (табл.2).

Автор рекомендує використовувати результати свого дослідження у проектуванні, як безпосередній методичний матеріал з визначенням типів і структури МЦ, в залежності від конкретних особливостей та обставин середовища та інших зазначених чинникiв. Запропонований метод передбачає, насамперед, аналіз природного та історичного контексту. Фактичні дані, зібрані автором, складають значний матеріал для передбаченого передпроектного аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

1. Раваждех Тайсир Мостафа. Роль учреждений культурно-бытового обслуживания в формировании селитебной территории Харькова // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб. - Харків: ХХПІ, 1998. - №3. - С. 83-85.

2. Раваждех Тайсир Мостафа. Общественно-торговые центры Иордании // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1998. - №2.- С. 86-89.

3. Раваждех Тайсир Мостафа. К вопросу развития общественно-торговых центров в Иордании // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1999. - №3.- С. 105-107.

4. Губина М.В., Раваждех Тайсир Мостафа. Исторические предшественники новых типов центров (мировая практика и опыт Иордании) // Респ. міжвід. зб. “Коммунальное хозяйство городов”. - вып. 20. - Киев: Техника, 1999. - С. 53-55.

5. Раваждех Тайсир Мостафа. История и современность в зданиях центров (на примерах арабских стран) // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1999. -№2, 3. -С. 162-163.

6. Раваждех Тайсир Мостафа. Результати дослідження принципів формування міських центрів Йорданії // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб: ХХПІ - Харків: - 1999.- №4,5. - С.152-154.

Размещено на Allbest.ru