Проектування та організація будівельних робіт на гідромеліоративних системах

4

38,4

Ущільнення ґрунту

5,92

5,62

15

машиніст 6 розряду

1

5,6

Ручні земляні роботи

267,2

253,8

5

землекоп 2р.

10

25,3

Всього

513,3

475,7

17

131,8

5.2 Розрахунок фонду заробітної плати робітників

Розрахунок заробітної плати робітників виконується по усередненій вартості люд.-години С_у, яка розраховується за формулою

, (5.3)

де - середня місячна зарплата в будівництві одного робітника в еквіваленті повної зайнятості (3200 грн.); - середня норма робочого часу в будівництві на одного працівника в годинах за місяць (за даними Мінпраці України =167,67год.).

Таким чином С_у=3200/167,67=19,085 грн/год.

Фактична усереднена вартість люд.-години роботи С_фу, яка виконується, визначається за формулою

, (5.4)

де - між розрядний коефіцієнт для середнього розряду роботи, яка виконується (табл. 5.3); - між розрядний коефіцієнт для середнього розряду виконання робіт в будівництві (=1,31).

Середній розряд роботи Р_сер визначається за формулою

Р_сер=, (5.5)

де Р_і- розряд і-того робітника; - кількість робітників з і-тим розрядом; У- кількість робітників у ланці.

На другому етапі розраховується розмір заробітної плати З_п

З_п=С_фу•Q•t_зм, (5.6)

де Q- трудомісткість виконання роботи, люд.-днів; t_зм- тривалість зміни у годинах, дорівнює 8 год.

Розрахунок заробітної плати виконують в табличній формі, табл. 5.4.

Таблиця 5.3 - Значення між розрядного коефіцієнта

Середній розряд роботи, яка виконується	Міжрозрядний коефіцієнт	Середній розряд роботи, яка виконується	Міжрозрядний коефіцієнт	Середній розряд роботи, яка виконується	Міжрозрядний коефіцієнт
2	1,087	3,4	1,245	4,8	1,25
2,1	1,092	3,5	1,261	4,9	1,522
2,2	1,103	3,6	1,277	5	1,543
2,3	1,114	3,7	1,293	5,1	1,565
2,4	1,125	3,8	1,31	5,2	1,592
2,5	1,136	3,9	1,321	5,3	1,619
2,6	1,147	4	1,337	5,4	1,641
2,7	1,158	4,1	1,359	5,5	1,668
2,8	1,163	4,2	1,38	5,6	1,696
2,9	1,174	4,3	1,397	5,7	1,717
3	1,185	4,4	1,418	8	1,745
3,1	1,201	4,5	1,44	5,9	1,772
3,2	1,217	4,6	1,462	6	1,793
3,3	1,234	4,7	1,479

Таким чином у відповідності до табл. 5.4 отримали що при будівництві масиву зрошення фонд заробітної плати робітників складе 77717.58 грн.



6. Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

6.1 Безпека при проведенні земляних робіт

Початку земляних робіт повинні передувати розробка і затвердження проекту виконання робіт. Для забезпечення безпеки здійснення процесу необхідно дотримуватись загальних і спеціальних вимог з: технічної експлуатації машин, установок і обладнання; роботи в зоні розташування діючих підземних комунікацій, розробки виїмок з укосами і закріпленнями, правилами розробки ґрунту механізмами, електробезпечні в умовах будівельного майданчика і т. п.

Технічний стан машин треба регулярно перевіряти згідно з встановленими термінами щодня до початку робіт. Виявлені несправності слід вчасно усувати. У процесі роботи екскаватор необхідно розташовувати на вирівняному місці стоянки і переміщувати тільки по рівній поверхні, а при слабких ґрунтах -

по настилах з колод або залізобетонних плит.

Під час роботи екскаватора забороняється перебування людей у зоні розвороту стріли плюс 5 м і в межах призми обвалення. При навантаженні автотранспорту ківш повинен подаватися з бічної чи задньої сторони, а не над кабіною водія. Під час роботи бульдозера забороняється повертати його із заглибленим або завантаженим відвалом, щоб уникнути перекидання чи поломки. Не допускається переміщувати бульдозером ґрунт на підйом більше 10⁰ і під ухил більше 30⁰, а також висовувати відвал за брівку укосу виїмки. По нерівній дорозі і пересіченій місцевості переміщувати бульдозер можна тільки при низьких передачах двигуна.

У зоні розташування діючих комунікацій земляні роботи виконують тільки після одержання письмового дозволу організації, яка відповідає за експлуатацію, і в присутності її працівників. До початку робіт підземні комунікації повинні бути відшурфовані вручну, огороджені, тимчасово закріплені чи перенесені. У разі виявлення у вибої не позначених у проекті комунікацій і вибухонебезпечних предметів або таких, що мають археологічну цінність, необхідно негайно припинити роботи до одержання офіційного дозволу відповідних організацій. При розробці котлованів і траншей у місцях, де відбувається рух людей і транспорту, треба встановлювати огородження з попереджувальними написами. У нічний час такі ділянки освітлюють. Не слід допускати стоянку і рух машин, устаткування, а також розміщення матеріалів, конструкцій, деталей і виробів у межах призми обвалення ґрунту, не розкріплених укосів траншей і котлованів.

6.2 Безпека при монтажних роботах

Під час монтажу і випробування трубопроводів необхідно керуватися вимогами СНіП ІІІ-4-80, «Правилами пожежної безпеки в Україні. Загальні вимоги», вимогами санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металу, «Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затвердженими Держнаглядохоронпраці, відомчими стандартами ССБТ, правилами і нормами, затвердженими органами державного нагляду, і вимогами безпеки, викладеними в проекті виконання робіт (ПВР), проекті організації будівництва (ПОБ) і проекті виконання зварювальних робіт (ПВЗР).

При проектуванні і виконанні зварювальних робіт повинні бути враховані наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори за ГОСТ 12.0.003-74:

- небезпечні рівні напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може виникнути через тіло людини;

- підвищена і знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена вологість повітря;

- падіння з висоти;

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень ультразвуку;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

- недостатня освітленість робочої зони.

Додатково повинні бути враховані наступні небезпечні фактори:

- несправність вантажопідіймальних засобів;

- підвищена пожежна небезпека: відкритий вогонь, іскри, дим;

- підвищена вибухонебезпека.

Джерелами (носіями) небезпеки є:

- машини, що рухаються, і механізми;

- електроустаткування;

- іонізуюче випромінювання;

- шкідливі речовини.

Маса монтуємих складальних одиниць і арматури трубопроводів повинна відповідати вантажовисотним характеристикам механізмів, що використовуються, з урахуванням схеми монтажу.

Роботи поблизу діючих ліній електропередачі необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.013-78. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених гранично допустимих концентрацій за ГОСТ 12.1.005-88. На робочих місцях повинна бути аптечка з набором медикаментів і засобів для надання долікарняної допомоги потерпілим.

Зварювальні і інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, допускається виконувати з письмового дозволу на виконання вогневих робіт відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні».

Під час виконання монтажних робіт на діючих підприємствах повинні виконуватися вимоги «Правил безпеки у вибухонебезпечних і вибухопожежних зонах у хімічних і нафтохімічних виробництвах (ПБВХП-74) і «Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів для пальних, токсичних і зріджених газів» (ПБТА-69).

Устаткування і пристосування, що застосовуються під час монтажу трубопроводів, повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-86 і ГОСТ 12.2.049-80, бути оснащені огороджувальними пристроями і запобіжними пристосуваннями згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

6.3 Вимоги безпеки праці при експлуатації будівельних машин і механізмів

Будова і технічний стан будівельних машин, транспортних засобів, засобів механізації, ручних машин та інструменту мають відповідати вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів з техногенної безпеки і охорони праці.

Вимоги щодо експлуатації машин і механізмів:

Технічна експлуатація будівельних машин повинна виконуватись відповідно до вимог ДБН В.2.8-3, ДБН В.2.8-4, ДБН В.2.8-9.

Власники машин зобов'язані підтримувати їх у справному (працездатному) стані шляхом проведення своєчасних технічних оглядів, експертних обстежень, технічних обслуговувань, поточних і капітальних ремонтів, які виконуються навченим і атестованим у встановленому порядку персоналом.

Забороняється експлуатація засобів механізації без передбачених їх конструкцією огород-жувальних пристроїв, блокувань, систем сигналізації та інших засобів захисту працюючих.

Засоби механізації, придбані, орендовані або капітально відремонтовані, які не підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду, допускаються до експлуатації після їх огляду і випробування відповідальним працівником, призначеним наказом роботодавця.

Перелік несправностей, за яких забороняється експлуатація засобів механізації, визначається відповідно до документації заводу-виробника чи на підставі висновку технічних спеціалізованих сервісних центрів, що мають відповідну ліцензію на виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту.

Роботи з технічного обслуговування і ремонту машин доцільно виконувати силами спеціалізованих сервісних центрів.За відсутності спеціалізованих сервісних центрів ці роботи слід виконувати навченим і атестованим у встановленому порядку персоналом. Спеціалізовані підприємства з числа діючих, на яких допускається робити сервісне обслуговування вантажопідіймальних машин, призначаються після перевірки їх на відповідність вимогам якості ДСТУ ISO 9000.

Підключення до силових установок при монтажі і демонтажі крана допускається після узгодження з генпідрядником ПВР на монтаж і демонтаж крана. У разі відмови роботи гідроприводу підйомника має забезпечуватися аварійне опускання робочої платформи зі швидкістю не більше 0,2 м/с.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються до експлуатації лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

У випадку, якщо в процесі будівництва у небезпечні зони поблизу місць переміщення вантажів кранами і поблизу споруджуваних будівель можуть потрапити експлуатовані будівлі, споруди, транспортні чи пішохідні дороги, інші місця можливого перебування людей, виконуються передбачені у ПОБ і ПВР заходи з дотримання там техногенної безпеки та безпеки прац

Під час виконання будівельно-монтажних робіт із застосуванням машин і механізмів здійснюються передбачені у ПВР заходи із забезпечення техногенної і пожежної безпеки та безпечних умов праці з урахуванням організаційних і технологічних умов, що складаються на кожному етапі будівництва:

- машини, місця їх встановлення та режими роботи мають відповідати параметрам, перед баченим технологією, та конкретним умовам виконання робіт;

- вантажопідіймальні крани та підіймачі мають відповідати умовам виконання робіт за вантажопідйомністю, висотою підіймання, вильотом стріли, можливістю пристосування до індивідуальних умов роботи, монтажу, демонтажу та обслуговування;

- мають бути дотримані безпечні відстані від машин (механізмів) до повітряних ліній електропередачі, місць руху міського транспорту, і пішоходів, а також безпечні наближення до будівель і місць складування будівельних конструкцій, деталей і матеріалів;

- здійснення організаційних заходів і застосування технічних засобів необхідного обмеження шляхів, швидкості руху, кутів повороту тощо для машин і їх робочих органів в умовах обмеженого простору і обмеженого огляду робочої зони;

- застосування технічних засобів зв'язку машиніста із працюючими відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.05;

- за необхідності сумісної роботи кількох машин вжиття заходів з її безпеки в умовах стисненого будівельного майданчика;

- визначення під'їзних шляхів, порядку їх використання, місць і порядку складування вантажів на стисненому будівельному майданчику;

- на робочих місцях, на будівельному майданчику і в навколишньому середовищі має забезпечуватися дотримання регламентованих у ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039 та ДСН 3.3.6.042 безпечних рівнів звукових та вібраційних навантажень і впливу на мікроклімат від роботи будівельних машин, транспортних засобів, виробничого устаткування, засобів механізації, пристроїв, оснастки, ручних машин та інструмента.

За необхідності сумісної роботи кількох вантажопідіймальних кранів, зони дії яких перетинаються, у ПВР розробляються обов'язкові для дотримання схеми їх безпечної сумісної роботи для кожного варіанта виробничих потреб на кожному з етапів будівництва. Цими схемами передбачається дотримання регламентованої НПАОП 0.00-5.05 безпечної відстані між вантажами, які переміщуються, визначаються небезпечні зони, до яких не допускається входження каретки крана, а також унеможливлюється зіткнення:

- кранів, що працюють в одній зоні;

- стріл кранів;

- стріли нижчого крана і канатної підвіски гака вищого крана;

- контрстріли нижчого крана і канатної підвіски гака вищого крана.



7. Календарний план виконання робіт

Основним оперативним документом, що визначає технологічну послідовність робіт, їх взаємозв'язок в часі і додержання директивних термінів будівництва, є лінійний календарний план виробництва робіт. Він розробляється за встановленою формою на підставі проектних обсягів робіт, трудомісткості, витрат часу на роботу машин, а також прийнятих схем і послідовності виробництва робіт.

Календарний план виробництва будівельних робіт виконуємо за встановленою формою (табл. 7.1). Розробку календарного плану виконуємо на міліметровому аркуші формату А-1.

Календарний план виробництва робіт на об'єкті складається з двох частин: лівої - розрахункової і правої - графічної. Графічна частина може бути лінійною (графік Ганта, циклограма) або сітковою.

Заповнення календарного плану (табл. 7.1) виконуємо в наступній послідовності.

Вказуємо найменування об'єкта будівництва.

Заповнюємо в технологічній послідовності виконання робіт з угрупованням їх за видами і періодами.

Обсяг робіт визначаємо за робочими кресленнями і виражаємо в одиницях, прийнятих в єдиних нормах і розцінках.

Норма часу на виконання одиниці об'єму робіт , склад бригад чи ланки робітників визначаємо за відповідним параграфом ЕНиРа котрий вказуємо у відповідній графі.

Кількість машинно змін по нормі розраховуємо за формулою

N_{маш.-зм.нор.}=V•Н_час./( V_ЕНіР•8),7.1)

де V - об'єм робіт, (м³, м², шт.); Н_час. - норма часу на виконання одиниці об'єму робіт, маш.-год.; V_ЕНиР - одиниця об'єму робіт за ЕНиРом; 8 - тривалість зміни в годинах.

Прийняту кількість машино-змін визначаємо шляхом введення поправочного коефіцієнта на перевиконання норм (для механізованих робіт дорівнює 0,85).

Трудомісткість робіт по нормі розраховуємо за формулою

Q_{люд.-зм.нор.}=V•Н_час./( V_ЕНіР•8),(7.2)

де Н_час. - норма часу на виконання одиниці об'єму робіт, люд.-год.

Прийняту кількість людино-змін визначаємо шляхом введення поправочного коефіцієнта на перевиконання норм (для ручних робіт дорівнює 0,95).

Тривалість виконання механізованих робіт розраховуємо за формулою

Т_мех = N_{маш.-зм.пр.}/(n_маш •m),

де N_{маш.-зм.пр.} - прийнята кількість машинно змін ; n_маш - кількість машин; m - кількість змін роботи на добу .

Тривалість робіт , що виконуються вручну, розраховується шляхом ділення трудомісткості робіт Q_{люд.-зм.пр.} на кількість робітників .

Тривалість виконання робіт в календарних днях визначається шляхом множення робочих днів на поправочний коефіцієнт, котрий враховує вихідні та святкові дні (1,3).

Після упорядкування розрахункової частини календарного плану по основних видах робіт визначаємо суми по графах: 13-15, 17, 18. По відповідних графах від обчислених сум розраховують числові дані для підготовчого періоду (10%), неврахованих робіт (3%) і ліквідаційного періоду (5%), які заносимо у відповідні графи.

В нижній частині креслення під графічною частиною виконуємо побудову графіку руху робітників, де графічно відображається загальна кількість задіяних робітників в часі. Під табличною частиною креслення наводимо основні техніко-економічні показники проекту, а також склад комплексної бригади будівельників.

До показників плану заносимо термін будівництва масиву зрошення за планом і по нормі.

Термін будівництва за планом визначаємо за графіком потреби в робітниках. Він охоплює період від початку підготовчих робіт до введення всіх об'єктів в експлуатацію, а нормативний термін будівництва - по ДБН.



Висновок

будівництво гідромеліоративна система бригада

Виконавши даний курсовий проект ми ознайомились та вивчили склад та об'єм монтажно-будівельних робіт,, технологію будівельних споруд, складом комплексної бригади будівельників, склали календарний план будівельних робіт.

План масиву зрошення, площею 480 га, знаходиться у Херсонській області, де досить посушливий клімат та мало зволожені роки, тому ця ділянка потребує ретельного зволоження.

Протяжність головного трубопроводу 4,4 км та польових трубопроводів 5,3 км, діаметром відповідно 0,5 та 0,315 м. Використовуємо дощувальні машини «Дніпро». Загальні кількість споруд на зрошувальній мережі 44 шт. Загальний об'єм ґрунту в траншеї 6050 м³. Площа дорожнього полотна 31080 м².

Для проведення будівельних робіт обрали комплект будівельних робіт в залежності від виду робіт. Для бульдозерних робіт обираємо бульдозер марки Б-10М.0111-1Е. Для екскаваторних робіт обираємо екскаватор марки Kobelko SK75UR2, також кран автомобільний КС-45729А та каток ДУ-39А.

Технологія будівництва зрошувальної мережі та ґрунтової дороги ведеться з дотриманням норм та правил при будівництві, також з обов'язковим дотриманням правил техніки безпеки.

Трудомісткість складає 475,7 люд.-змін, всього працівників 17. Тривалість робіт складає 132 дні. Заробітна плата всього по будівництву складає 77317,58 грн.

Основним оперативним документом, що визначає технологічну послідовність робіт, їх взаємозв'язок в часі і додержання директивних термінів будівництва, є лінійний календарний план виробництва робіт.



Список використаної літератури

1. Ермошенко М.И. Определение объемов строительно-монтажных работ: Справочник.- К. Будівельник, 1981.-64с

2. Переробленні та доповненні методичні вказівки до виконання курсового проекту “Організація і технологія будівництва масиву зрошення” з дисципліни "Організація і технологія будівельних робіт" для студентів за напрямом підготовки 6.060103 - Гідротехніка (Водні ресурси), денної форми навчання / Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2013. - 67 с.

3. Організація будівельного виробництва: ДБН А.3.1.-5-96. - К.: Держбуд, 1996. - 260 с.

4. Мануйлов Ю.Г. Машины для мелиоративного строительства: Справочник / Мануйлов Ю.Г., Гарбузов В.Е. -М.: Машиностроение, 1978.-222с.

5. Технология строительного производств / Под редакцией О.О. Литвинова-К.: Вища школа, 1985. - 479с.

6. Коршунова А.П. Технология строительного производства - М.: Стройиздат, 1992. - 287 с.

7. Меліоративні системи та споруди: ДБН В.2.4-1-99. - К.: Держбуд, 1999.- 126 с.

8. Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення: ДБН А.1.1-1-93. - К.: Держбуд, 1993. - 117 с.

9. Охорона праці в будівництві: Навч. посібник / Г.М. Крикунов, П.Т. Резніченко. - К.: ІСДО. 1994.-272с.

Размещено на Allbest.ru

...