Планування, забудова та благоустрій житлового масиву

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Актуальність теми. Зміст проекту

2. Форма та обсяг завдання на курсове проектування

3. Клімат, природні умови, інженерно геологічна характеристика території, планувальні обмеження

4. Розрахунок чисельності жителів та житлового фонду масиву

5. Розрахунок та підбір житлових будинків з обґрунтуванням вибору типів будинків

6. Розрахунок підприємств повсякденного обслуговування та обґрунтування вибору типів будинків, прийнятих у проекті. Підбір та розташування будинків закладів повсякденного обслуговування

7. Планувальна структура, функціональне зонування території житлового масиву

8. Транспортні, пішохідні зв'язки. Система внутрішніх проїздів та автостоянок гаражів

9. Інженерне забезпечення забудови

10. Характеристика й обґрунтування прийнятої системи озеленення та благоустрою

11. Вертикальне планування території масиву

12. Вертикальне планування групи житлових будинків

13. Забудова,благоустрій,озеленення

14. Техніко-економічні показники

15. Баланс території

Перелік літератури, що використовувалась при проектуванні

1. Актуальність теми. Зміст проекту

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» наголошує на необхідність здійснення прориву з розроблення містобудівної документації для забезпечення сталого розвитку території з урахуванням комплексності забудови і благоустрою. інженерний проект геологічний

Тема курсового проекту вибрана з врахуванням зростання ролі ЛКБАД у підготовці молодших спеціалістів для освоєння основних практичних навиків з планування території для житлової та громадської забудови, виконання програм із задоволення конституційних прав громадян на житло.

Проблема поліпшення житлових умов на сьогодні є однією з найболючіших. Головна причина її загострення в кінці 2009 року - занепад житлового будівництва через руйнування механізмів кредитування, непомірно високі ціни, поширення вибіркового розміщення окремих будинків, впровадження проектів за параметрами елітного житла, мізерну долю держави в будівництві соціального житла тощо.

Проте кризові явища в економіці, фінансовій сфері і платоспроможності населення незабаром минуть. Суспільство вимагатиме зміни підходів до вирішення житлової проблеми. Конкуренція на ринку житла загостриться за рахунок впровадження прогресивних методів планування територій комплексної забудови житлових утворень, будівництва житла за енергоощадними, економічними проектами, підвищення якості, скорочення термінів будівництва житла.

Збільшення обсягів будівництва насамперед соціального, доступного житла можливе при своєчасній підготовці ділянок для комплексної забудови, залучення коштів місцевих бюджетів та експлуатуючих організацій на підведення доріг, інженерних комунікацій, безоплатне відведення земельних ділянок, іпотечне та інші види кредитування за низькими процентними ставками на тривалий період.

В процесі курсового проектування використовуються матеріали вивчення предмету “Планування, забудова та благоустрій населених місць” та нормативна література.

Проект деталізує рішення генерального плану населеного пункту і визначає:

- принципи планувально-просторової організації забудови;

- червоні лінії та лінії регулювання забудови;

- функціональне призначення, режим та параметри житлової забудови, розподіл територій згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами;

- містобудівні умови та обмеження;

- потребу в закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

- доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

- черговість та обсяги інженерної підготовки території;

- систему інженерних мереж;

- порядок організації транспортного і пішохідного руху;

- порядок комплексного благоустрою та озеленення

Актуальність теми курсового проекту з планування території підкреслюється висловом академіка Гольца:

«Сьогодні мені здається, настав час переконатися в тому, що планування території - це сама важка, сама складна область архітектурного проектування.

Планування - це найвищий пілотаж в архітектурі.»

Попит на спеціалістів архітекторів з планування територій в даний час невпинно зростає. Робота над курсовим проектом сприятиме розвитку просторового мислення, а містобудівне рішення планування, забудови, благоустрою, озеленення, як невідємна частина кожного проекту - розвитку творчих здібностей, формування пізнавальної самостійності, здатності до спостережень, мислення і ефективних дій в процесі архітектурного проектування.

2. Форма та обсяг завдання на курсове проектування

Проект виконується за завданням, виданим відповідно до навчального плану і з урахуванням впровадження процесу комплексного проектування, який вирішує проблему поєднання теорії з практикою. До складу завдання входить ситуаційна схема розміщення масиву у системі генерального плану населеного пункту, топогеодезична підоснова масштабу 1:2000, на якій необхідно здійснити детальне опрацювання планування, забудови та благоустрою житлового масиву з формуванням житлової забудови, системи культурно-побутового обслуговування з дотриманням нормативних радіусів, вертикального планування, а також визначення проїздів зі стоянками автомобілів, господарських майданчиків з організацією пішохідного руху та розміщення майданчиків для відпочинку та інших майданчиків, визначених державними будівельними нормами.

Графічна частина проекту виконується у складі ситуаційної схеми, ескізу забудови житлового масиву у масштабі 1:2000, розгорнень по основних вулицях, фрагменту поліклініки у масштабі 1:1000, поперечних профілів трьох вулиць та пішоходного бульвару, таблиці техніко-економічних показників, експлікації і штампу.

Відповідно до методики містобудівного проектування, зважаючи на необхідність формування творчого світогляду майбутнього архітектора та оволодіння методами формування середовища для проживання, навчання, виховання, відпочинку, та дозвілля населення у курсовому проекті необхідно у текстових та графічних матеріалах розробити з дотриманням державних норм і правил:

Розрахунок кількості жителів, що можуть бути розселені на заданій території, загальну площу житлового масиву та кількість квартир , кількості місць у дитячих садках та школах, кількості та потужності підприємств культурно-побутового обслуговування, визначити місця майданчиків для гаражів-стоянок автотранспорту, включаючи місця для маломобільних верств населення, розрахунок кількості блок-секцій житлових будинків, підбір проектів будинків, закладів обслуговування, розрахунок техніко-економічних показників, балансу території функціональних зон житлового масиву. Розробити ескіз забудови масиву , ситуаційну схему з відображенням розташування ділянки в системі населеного пункту , вертикальне планування території житлової групи. Виконати проект забудови, благоустрою та озеленення ділянки фрагменту забудови поліклініки. Відобразити розгортки забудови по основних вулицях, а також поперечні профілі доріг і вулиць, експлікації та умовні позначення.

Топогеодезична підоснова та викопіювання з генеральних планів м.Львова, с. Лисиничі 1 додаються.

Спеціальність: 2901 «Архітектура»

Дисципліна: «Планування та благоустрій населених місць»

ЗАВДАННЯ

на розроблення курсового проекту

студенту 3-го курсу група Ар - 32

Головчак Володимир Васильович

на тему «Проект планування, забудови та благоустрою житлового масиву»

Вихідні дані:

1. Площа території житлового масиву 16 га.

2. Топогеодезична підоснова у масштабі 1:2000, ситуаційна схема

3. Найвища і найнижча точка 279,8- 247,3

4. Грунтові умови задовільні, несуча спроможність задовільна.

5. Поверховість забудови : 80 % - 4-ох поверхова; 20% - 9-и поверхова забудова.

6. Фрагмент благоустрою та озеленення ділянки - поліклініка

7. Кліматичні умови відповідають IIВ3 кліматичній зоні за фізико-географічним районуванням території України.

8. Напрямок панівних вітрів приймається за розою вітрів.

9. Коефіцієнт сімейності 3,2 чол.

10. Щільність житлового фонду: 4 поверхи 4100 м.кв/га , 9 поверхів6100м.кв/га.

11. Розрахунковий показник на 1000 жителів: місць у школах 140, дошкільних закладах 80, для інших установ обслуговуння - згідно норм.

12. Середня забезпеченість житлом - 19 м. кв. / ос;

3. Клімат, природні умови, інженерно геологічна характеристика території, планувальні обмеження будівництва

Житловий район „Лисиничі” розташовується на схід від центру Львова та північний захід від с.Лисиничі на підвищеній території, що прилягає до долини річки Полтви і обмежений з півночі - залізнична колія Київ-Львів, з півдня - вул.Тракт Глинянський (агрофірма „Провесінь”), сходу - села Підбірці, Лисиничі, заходу - існуюча малоповерхова забудова Львова.

Середні відмітки коливаються від …. до над рівнем моря.

Кліматичні умови:

- середньомісячні температури січня - 4оС, липня +18оС, середньорічна +7,5оС;

- абсолютний максимум +35оС, мінімум -34оС;

- середня максимальна температура +22оС, мінімальна -19оС;

- середня температура найхолоднішого п`ятидення -20оС;

- середня температура найхолоднішого періоду - 9оС;

- середня температура опалювального сезону - 0,2оС і його тривалість 94 дні;

- середня тривалість безморозного періоду 160 днів;

- середньорічна відносна вологість о 13.00 год. 69%;

- середньорічна сума опадів 650 мм: у теплий період випадає 400 мм, добовий максимум становить 70-80 мм;

- річне випаровування з поверхні 560 мм;

- середня з максимальних декадних висот снігового покриву - 17 см, кількість днів зі сталим сніговим покривом - 60;

- панують вітри західних румбів, взимку - західні та південно-західні, влітку - західні та північно-західні.

Несприятливі атмосферні явища - зливові дощі у теплий період.

Клімат помірноконтинентальний з м`якою зимою та значною вологістю повітря.

Територія розташована на Волино-Подільській птиті, складена суглинками, піском крупнозернистим. Потужність їх є значною. Корінні породи перекриті зверху шаром четвертинних відкладів потужністю 5-12 м і літологічно представлені супісками макропористими пластичними з прошарками суглинку, глинами та суглинками у нижній частині розрізу, які є корою вивітрювання мергелів.

Перший водоносний горизонт зустрічається в алювільних відкладах заплави р.Полтви - пісках. Глибина залягання 0-3м.Горизонт безнапірний, Вода гідрокарбонатно-кальцієва, у санітарному відношенні горизонт легко забруднюється. Другий водоносний горизонт розташований у супісках, пісках, галечниках воднольодовикового походження на схилах горбів. Горизонт безнапірний, малодебітний, розкривається колодязями глибиною 5-8 м. Третій водоносний горизонт зустрічається в тріщинуватих мергелях та пісках верхньої крейди. Горизонт напірний і безнапірний. Водомісткість горизонту залежить від ступеню тріщинуватості порід. Живлення горизонтів - за рахунок атмосферних опадів.

Грунтово-рослинний покрив має потужність до 0,3 м.

Сейсмічність району визначається 6 балів.

В межах масиву Лисиничі виділяються наступні категорії території:

- сприятливі для забудови з ухилом поверхні до 10%, рівнем грунтових вод більше ніж 3 м. Основою для фундаментів слугують лесовидні супіски, суглинки, глини мергелисті;

- несприятливі для забудови з ухилом 10-20%, рівнем грунтових вод більше ніж 3 м. Основою для фундаментів слугують лесовидні супіски, суглинки, глини мергелисті.

Нормативний тиск на грунти рекомендується приймати згідно з чинними нормами залежно від фізико-механічних властивостей. Затоплення території, на якій планується розташувати житлову та громадську забудову відсутнє.

Грунтовий покрив є чередуванням сірих і темносірих опідзолених грунтів з опідзоленими чорноземами, сприятливий для озеленення території.

Для підвищення родючості грунтів необхідне вапнування їх кислих відмін.

Для визначення земель потенційно придатних для містобудівних потреб під житлову та громадську забудову враховуються наступні обмеження:

· червоні лінії доріг

· СЗЗ залізниці

· Рельєфний перепад якого перевищує норму 0,8проміле, тобто 20 %.

· Інженерні мережі газо, водо постачання.

4. Розрахунок чисельності жителів та житлового фонду масиву Секційна житлова забудова

Житловий масив складається з декількох житлових груп з установами повсякденного обслуговування (дитячий ясла-садок, школа, підприємства громадського харчування та торгівлі, охорони здоров'я, зв'язку, дозвілля, спорту тощо). Чисельність жителів масиву є величиною змінною щодо часу та залежить від норми житлової забезпеченості на одного жителя на даний час (першу чергу) кв. м. Отже, для визначення чисельності населення визначаємо сумарну площу житлового фонду, що в свою чергу залежить від прощі житлового масиву та щільності житлового фонду “брутто” проектованого житлового масиву. Загальна площа житлового масиву становить - 16 га. Завданням на проектування визначено, що площа секційної житлової забудови становить -100 %. Отже, на території площею 16 га необхідно розмістити секційну житлову забудову поверховістю 4 та 9 поверха. Щільність житлового фонду характеризується кількістю загальної площі (сумарно у всіх житлових будинках), що розташовуються на 1 га території і залежать від прийнятої поверховості проектованої забудови. Щільність житлового фонду при 4 поверховій - 4100, при 9-ти поверховій - 61000. У відповідності з процентним співвідношенням заданої поверховості умовно ділимо площу масиву на зони і з відповідною поверховістю забудови.

Отже, площа секційної житлової забудови 4 поверха становить 12,8 га, 9-ти поверхова становить 3,2га.

Розмір житлового фонту масиву визначаємо за формулою:

F = S Ч у брутто (кв. м.),

де F - площа житлового фонду масиву заданої поверховості, S - площа частини території житлового масиву, у - щільність житлового фонду заданої поверховості. Площа житлового фонду в умовних зонах заданої поверховості становить суму площ житлового фонду 4 та 9 поверхової забудови.

Обсяг житлового фонду у 4 поверховій забудові становитиме:

F1(кв. м.) = S га Ч у брутто (кв. м.)

F1 = 12,8 Ч 4100 = 52480 м2

Обсяг житлового фонду у 9 поверховій забудові становитиме:

F2(кв. м.) = S га Ч у брутто (кв. м.)

F2 = 3,2 Ч 6100 = 19520 м2

Сумарнаий обсяг житлового фонду становитиме:

Fсумарне=F1+F2(кв. м.)

Fсумарне=52480+19520=72000(кв. м.)

Чисельність жителів масиву будівництва визначено шляхом поділу загальної площі житлового фонду масиву заданої поверховості на норматив житлової забезпеченості на одного жителя.

Відповідно до виданого завдання норматив середньої забезпеченості житлом на одного жителя становить 19 м2/чол. :

H чол = F (кв.м.)/ 19 (кв.м./чол.)

Н1 чол. = 52480 м2 / 19 м2/чол. = 2762 чол.

Н2 чол. = 19520 м2 / 19 м2/чол. = 1027 чол.

Сумарна чисельність жителів масиву будівництва:

Hсумарне=2762+1027=3789чол.

Чисельність жителів у зоні секційної житлової забудови заданої поверховості становитиме 2417 чол.

5. Розрахунок та підбір житлових будинків з обґрунтуванням вибору типів будинків

Вибір поверховості житлової забудови здійснено з урахуванням конкретних особливостей території, її адміністративно-господарського значення, ступеня інженерного обладнання, природних умов місцевості та реального попиту населення на задоволення потреб у забезпеченні житлом, особливо соціальним та доступним. Для формування забудови житлового масиву прийнято секційну житлову забудову з використанням проектів, що задовольняють вимогам соціального та доступного житла, а саме:

4 поверхова забудова блок секції рядова 8 квартир, торцева права 12 квартир, торцева ліва 12 квартир, поворотна права 12 квартир, поворотна ліва 12 квартир.

Приймаємо середню кількість квартир в одній блок - секці: 11.

9 поверхова забудова блок секції рядова , торцева права ,торцева ліва, поворотна права, поворотна ліва по 36 квартир.

Приймаємо середню кількість квартир в одній блок - секці: 36.

Для визначення кількості квартир у житловому масиві необхідно врахувати показник середнього складу сімї, який згідно завдання становить 3,2 чол.

Отже кількість квартир у 4-ох поверховій забудові визначаємо шляхом поділу чисельності населення на склад сімї:

2762чол/ 3,2 чол./квартиру =863квартири;

У та 9-и поверховій забудові:

1027чол/ 3,2 чол./квартиру =321квартира.

Загальна кількість квартир становитиме всього: 1184 квартири.

Кількість блок-секцій в 4-ох поверховій забудові:863кв/11кв=79блок-секцій;

Кількість блок-секцій в 9-и поверховій забудові:321кв/11кв=9блок-секцій.

6. Розрахунок підприємств повсякденного обслуговування та обґрунтування вибору типів будинків, прийнятих у проект

Підбір та розміщення будинків закладів повсякденного обслуговування.

Розрахунок підприємств повсякденного обслуговування виконано відповідно до таблиці 6.1* ДБН360-92** «Планування,забудова та благоустрій населених місць.

Таблиця 6.1

 

Населення житлового масиву становить 3800 жителів.

Розрахунок, місткість установ та закладів обслуговування проводимо з дотриманням нормативних радіусів обслуговування та виходячи з демографічної структури території.

· дитячі дошкільні заклади, виходячи з норми 80 дітей на 1000 чол.

Н дітей = (3800 / 1000) Ч80 = 304 дитини.

Проводимо вибір проекту дитячого садка на 304 місць. Площа земельної ділянки з розрахунку 40 м.кв. на одне місце становитиме 12160 м.кв.

· школи , виходячи з норми 140 дітей на 1000 чол.

Н дітей = (3800 / 1000) Ч140 = 532 дітей

Проводимо вибір проекту школи на 532 учнівських місць. Кількість класів з розрахунку наповнення 25 дітей в класі становитиме 21. Площа земельної ділянки згідно норм становитиме 1,9 га.

· Заклади охорони здоровя, спорту, культури, торгівлі, громадського харчування, пожежне депо тощо - згідно норм.

Поліклініка, амбулаторія , ФАП : (3800/1000) Ч 24 = 91 відв./зм.

Спортивні зали: (3800/1000) Ч 98 = 372 м2 підлоги

Басейни : (3800/1000) Ч 48 = 182,4 м2 дзерк. води

Бібліотеки : (3800/1000) Ч 3,1 = 11 чит. Місць

Підприємств громадського харчування: (3800/1000) Ч 40 = 152 місць

Установи побутового обслуговування: (3800/1000) Ч 9 = 34роб. місць

Готель, пошта, банк, аптека: (3800/1000) Ч 4,8 = 19 обєктів

Центр дозвілля і аматорської діяльності: (3800/1000) Ч 50 = 190 м2 підлоги

Пожежних депо: (3800/1000) Ч 2 =8 обєктів.

Підбір проектів закладів і установ обслуговування здійснено з урахуванням впровадження сучасних технологій, що відповідають вимогам з енергозбереження та застосування місцевих будівельних матеріалів і конструкцій.

Особливості розміщення.

Школу на 30 класів , ясла-сад на 300 місць та поліклініку 0,3га. інші об'єкти розміщуємо в південній (вищій) частині масиву,на рельєфі, який є задовільним для даної забудови , на відокремлених ділянках, ізольованих від вулиць з інтенсивним рухом транспорту на нормативній відстані від червоних ліній, а також від гаражів і т. ін.

Входи на ділянки школи, ясел -- саду, громадського центру та поліклініки влаштовуємо з внутрішньої пішоходної алеї, яка прямує вздовж цілого масиву від груп житлових будинків з півночі, які не перетинаються з під'їздами до гаражів та інших комунально-господарських приміщень. а в'їзди - минаючи подвір'я житлових будинків.

Навколо цієї зони громадського обслуговування композиційно розміщена секційна забудова для формування фасадів на вулиці.

Вікна дитячих кімнат (гральних-їдалень, спалень-веранд, групових кімнат, ізолятора), як правило, орієнтовані на Південь. Враховуючи нормативні радіуси обслуговування школою - 500 м, а дитячого саду -- ясел - 300 м, приймаємо для розміщення одну школу і одну дитячу дошкільну установу.

В геометрочному центрі масиву на ухилі більше 20% розташований сквер із літнім театром .

Вниз по рельєфу розміщені групи 4-ох поверхових секційних будинків, які зосереджені навколо внутрішнього двору із проїздами.

7. Функціональне зонування території житлового масиву, планувальна структура

За планувальною структурою житловий масив поділяємо на житлову зону, зону громадського обслуговування, зелених насаджень загального користування, доріг, проїздів, гаражів, автостоянок.

Громадський центр масиву розташовується на розвилці вулиць : магістральної 1 і житлової 2. різноманітність забудови досягається поєднанням пластики забудови за рахунок поверховості будинків, а також їх розміщення з урахуванням рельєфу території.

7.1 Секційна житлова забудова

До складу житлової території масиву входять: площа, зайнята під житлові будинки; озеленені подвір'я для відпочинку дорослого населення та ігор дітей; озеленені смуги між червоною лінією і лінією регулювання забудови (палісадники з боку вулиць) та озеленені смуги між будинками і внутрішніми проїздами (палісадники з боку дворів); внутрішні проїзди, тротуари, під'їзди, автостоянки та майданчики для господарських цілей.

Житлову територію масиву пропонується забудувати житловими будинками згідно з виданим завданням.

При забудові житлової території масиву забезпечується ізоляція житлових будинків від магістральних вулиць та гаражів; найкраща орієнтацію житлових будинків; дотримання умов, що забезпечують провітрювання та інсоляцію території дворів; ізольоване від житлових будинків розташування майданчиків відповідно до вимог таблиці 3.2 ДБН 360-92**, економне використання території; розміщення будинків з урахуванням рельєфу місцевості.

При проектуванні житлової забудови передбачаємо розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

На території житлових районів, мікрорайонів, кварталів та їх комунальних зон, за винятком зон відпочинку і майданчиків для ігор, допускається улаштування колективних погребів тільки відповідно до проектів, розроблених, погоджених і затверджених у встановленому порядку.

Виходячи з розрахункової чисельності населення масиву 3800 чол., для розміщення майданчиків необхідно територію площею 12,5 га, з них:

· ігрові для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку 2,6 га;

· для відпочинку дорослого населення 0,38га;

· для занять фізкультурою 0,76 га;

· для господарських цілей 1,1га;

· для стоянки автомашин гостьових на 120 машино-місць 3,0га.

· для зберігання автомобілів на 1184 машино-місць (відкрита автостоянка - 500 машино-місць решта вбудовані у цокольні поверхи, підземні )

Забудова масиву обмежується червоними лініями та лініями червоних регулювання забудови.

Поміж червоною лінією та лінією регулювання забудови влаштовуються смути озеленення шириною: для магістральних вулиць - не менше 6м і для жилих вулиць - не менше З м. При розміщенні житлових будинків під кутом до червоної лінії ця відстань зменшується.

При забудові житлової території розміщення переважної кількості секційних будинків здійснюємо з дотриманням норм інсоляції та створення затишних дворів від впливу переважних вітрів. Якщо будинки розташовуються під кутом до меридіану, то їх ставимо таким чином, щоб найбільше число кімнат було орієнтоване на ПС (південний схід). Розміщення будинків з широтною орієнтацією максимально обмежуємо.

Для визначення відстаней між секційними житловими будинками враховуємо наступні рекомендації:

між довгими сторонами будинків: дві висоти найбільш високого будинку;

між довгою стороною та торцем будинку: півтори висоти;

між торцями будинків: одна висота;

між будинками баштового типу: півтори висоти будинку, але не менше 30 м.

При розташуванні будинків забезпечуємо інсоляцію приміщень не менше 3 годин на добу ( з 22 березня по 22 вересня ).

Для правильного вирішення архітектурно-просторової композиції забудови масиву в основу покладено взаємозв'язок з оточуючою забудовою.

Планувальними рішеннями застосовано способи розміщення будинків, які підкреслюють напрямок вулиці або бульвару, виявляють композиційні акценти та розкривають перспективи в сторону внутрішніх просторів.

Проектом впроваджено різноманітні поєднання з груп житлових будинків, розташованих вздовж вулиць, бульварів чи вздовж пішохідних алей (так звані групові системи композиції).

Глибинні системи композиції забудови, об'єднані вулицею, розкриваються на внутрішній простір масиву.

8. Транспортні, пішохідні зв'язки. Система внутрішніх проїздів та автостоянок. Гаражі

Ширина вулиць і доріг визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, складу елементів, які розміщуються в межах поперечного профілю (проїзні частини, технічні смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, зелені насадження тощо), з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і вимог цивільної оборони. Як правило, ширина вулиць і доріг у червоних лініях приймається, м:

Відстань від краю основної проїжджої частини магістральних доріг до лінії регулювання житлової забудови слід приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних пристроїв - не менше 25 м.

Червоні лінії доріг та житлових вулиць приймаємо за поперечними профілями, визначеними відповідно до вимог розрахункових параметрів (за таблицею 1.3)

Таблиця 1.3



Класифікацію і параметри вулиць і доріг сільських населених місць приймаємо за таблицею 1.4.

Таблиця 1.4

Внутрішні проїзди прокладаємо з житлових вулиць до житлових будинків відокремлено від пішохідних алей. Відстань від входів у житлові будинки до найближчого проїзду - не більше 8 м.

Внутрішні проїзди у групі житлових будинків проектуємо у вигляді тупиків з поворотними майданчиками у кінці, або розворотних кілець.

На проїздах з однією смугою руху шириною 3,5 м на початку проїзду та через кожні 75-100 м влаштовуємо роз'їзні майданчики шириною 6 м та довжиною 15 м.

Тротуари -- під'їзди влаштовуємо не ближче 6 м від вікон житлових будинків, які обслуговуються ними, і не ближче 1,5 м від торців будинків.

Автостоянки розташовуються на внутрішніх проїздах в місцях примикання тротуарів-під'їздів, а також поблизу виїздів на житлові та магістральні вулиці, але обов'язково за межами дворів житлових будинків та місць, призначених для відпочинку населення. На один легковий автомобіль необхідно 25 кв.м. Автостоянки біля груп житлових будинків сполучаємо із поворотними та роз'їзними майданчиками проїздів, господарськими майданчиками і т.п. Відстань від автостоянок до вікон житлових будинків приймаємо за табл.. 1.5. ДБН 360-92**.

Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків приймаємо не менше тих, що наведені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Будівлі, до яких визначається відстань	Відстань не менше,м, до гаражів (крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) та відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів
	10 та менше	11-50	51-100	101-300	більше 300
Житлові будинки:
- від фасаду або торця будинку з вікнами;	10	15	25	35	50
- від торця будинку без вікон	10	10	15	25	35
Громадські будинки:	10	10	15	25	25
Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади	15	25	25	50	*
Лікувальні заклади зі стаціонаром	25	50	*	*	*
* Визначається за погодженням з органами Державного санітарного нагляду
Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або межі відкритої стоянки. Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, розміщених уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м.

Зберігання легкових автомобілів передбачено у підземних гаражах на 680 машино- місць.

Для пішохідного руху в межах масиву створюємо систему озеленених алей, з дотриманням вимог скорочення часу на пішохідні пересування та виключення перетину з автомобільним рухом.

Ширина пішохідних алей приймається кратній смузі руху (0,75 м), але не менше 1,5 м. При розміщенні вздовж пішохідних алей лавок для відпочинку, вітрин, рекламних щитів, кіосків, інших елементів малих форм влаштовуємо розширення або майданчики за межею пішохідного полотна.

Ширину пішохідних алей визначено у залежності від очікуваних потоків пішохідного руху до зупинок масового пасажирського транспорту та громадських будов. Пішохідні дороги та прогулянкові алеї з інтенсивним рухом приймаємо шириною не менше 3 м, алеї зі слабким рухом - 1,5 м. Тротуари, які ведуть до входів у житлові будинки приймаємо шириною 1,5 - 2,5 м. Відповідно до вимог зміни №1 ДБН 360-92**.

На територіях громадських центрів треба передбачати автостоянки, які обслуговують об'єкти масового відвідування. Розрахункова кількість машино-місць на автостоянках біля окремих громадських будинків і споруд масового відвідування слід приймати за таблицею 1.7.

Таблиця 1.7

Ч/ч	Об`єкти тяжіння	Розрахункові одиниці	Кількість машино-місць (мінімальна)
			Автостоянки та гаражі	Багатоповерхові гаражі (в тому числі багатоповерхові механізовані (автоматизовані)
2	Об`єкти комерційно-ділової діяльності (окремі нежитлові та офісні приміщення, бізнес-центри, офісні комплекси площею більше 100кв.м)	На 100 кв.м площі	5-8	8-10
Підприємства торгівлі та громадського харчування
4	Ресторани і кафе	На 10 місць у залі	2-3	3-4
	Торгові центри, торговельні зали, універмаги, магазини з площею торговельних залів понад 200 кв.м	На 100 кв.м торгової площі	6-8	8-10
	Спеціалізовані підприємства торгівлі (спеціалізовані торгові центри)	На 100 кв.м торгової площі	6-8	8-10
	Ринки	На 10 торгових місць	4-5	5-6
Заклади відпочинку, культури та мистецтва
5	Театри, цирки, кінотеатри, концертні зали, бібліотеки, музеї	На 100 місць у залах чи одночасних відвідувачів	15-20	15-30
	Розважальні комплекси, виставки та виставкові центри	На 100 відвідувачів	15-20	20-25
	Парки культури та відпочинку	На 100 відвідувачів	4-7	7-15
Лікувально-профілактичні заклади
6	Лікарні, диспансери, пологові будинки	На 100 ліжок	10-15	15-20
	Поліклініки	На 100 відвідувачів	10-15	10-15
Готелі
7	Готелі категорій *****, ****, ***, ** та *	На 100 номерів	20-25	25-30
	Мотелі	На 100 номерів	100	100
8	Підприємства побутового обслуговування населення	На 100 кв.м площі	10-15	15-20
9	Спортивні будівлі і споруди, стадіони, зали і басейни	На 100 відвідувачів та обслуговуючого персоналу	12-15	15-35
Примітка 1. Нормативні показники враховують усі категорії легкових автомобілів. Примітка 2. При суміщеному розміщенні біля окремих об`єктів тяжіння як гаражів і стоянок легкових автомобілів, так і багатоповерхових гаражів (в тому числі і багатоповерхових механізованих (автоматизованих) розрахункову кількість машино-місць слід приймати за показниками кількості машино-місць у багатоповерхових гаражах. Примітка 3. При розміщенні в окремих громадських будівлях чи спорудах масового відвідування різних за функціональним призначенням об`єктів тяжіння розрахунок кількості машино-місць у них здійснюється за показниками кількості машино-місць у багатоповерхових гаражах по кожному з об`єктів тяжіння із застосуванням коефіцієнта зменшення - 0,8. Примітка 4. У таблиці 7.7 показники подаються для крупніших та крупних населених пунктів. Для населених пунктів із меншою чисельністю населення кількість машино-місць приймається з коефіцієнтом зменшення відповідно для груп поселень: великих - 0,8, середніх - 0,6, малих - 0,5. Примітка 5. Мінімальні норми таблиці наведені для міст із рівнем автомобілізації до 400 автомобілів включно на 1000 мешканців, а максимальні наведені для міст, рівень автомобілізації в яких перевищує показник 400 автомобілів на 1000 мешканців. Для населених пунктів із меншою чисельністю населення водночас повинні враховуватись коефіцієнти зменшення, зазначені у примітці 4 до таблиці 7.7.

Розміщення автостоянок і гаражів для постійного зберігання автомобілів жителів масиву здійснюємо з розрахунку 1 машино-місце на квартиру. Для кожного окремого житлового будинку додатково розміщуємо автостоянки для гостей цього будинку із розрахунку 1 машино-місце на 5 квартир.

У садибній забудові зберігання автомобілів здійснюється на земельних ділянках у вбудованих , прибудованих гаражах.

9. Інженерне забезпечення забудови

Населення житлового масиву у секційній забудові становить 3800 осіб Водопостачання масиву приймаємо залежно від ступеня інженерного обладнання забудови з розрахунку середньодобової (за рік) норми господарсько-пиного водоспоживання у літрах на жителя при централізованому водопостачанні, каналізації, гарячому водопостачанні - 280 л. Отже, для господарсько-питного водопостачання масиву необхідно 1064 м3/добу.

Водовідведення приймаємо за нормами водопостачання у мережі каналізації населеного пункту.

Дощові і талі води після організованого збору відводяться на очисні споруди .

Енергопостачання забудови масиву приймаємо за нормами для будинків, не обладнаних електроплитами з кондиціонерами електроспоживанням на першу чергу 840 кВт год/люд. Річна потреба електроспоживання для масиву становитиме 3192 кВт год/люд. на рік.

Тепло-газопостачання житлового масиву здійснюється централізовано від зовнішніх мереж або від дахових котелень. В будинках висотою 4 поверхи та 9 поверхів опалення та гаряче водопостачання вирішується локально для кожної квартири .

Санітарна очистка здійснюється шляхом розміщення збірників ТПВ з відповідним сортуванням та вивезенням для подальшого використання чи захоронення на регіональному полігоні. Виходячи з чинних нормативів кількість твердих побутових відходів на 1 людину/рік становить 280кг. Розрахункова кількість відходів з житлового масиву дорівнює 1064 тонн/рік.

Для захисту території від шкідливого впливу шуму залізниці Львів-Київ встановлюємо шумозахисні екрани та формуємо смугу зелених насаджень вздовж залізниці .

10. Характеристика й обґрунтування прийнятої системи озеленення та благоустрою

Головним завданням озеленення масиву є благоустрій, організація його території і створення сприятливих умов для відпочинку населення у безпосередній близькості від житла.

Площу озелененої території масиву приймаємо 6 кв.м/чол. (без врахування діллянок школи та дитячих садів-ясел).

Зелені насадження у масиві за функціональним призначенням поділяються на наступні види:

· загальні сади при групах будинків;

· озеленені подвір'я при житлових будинках та палісадниках;

· озеленені ділянки при закладах культурно-побутового призначення та спортивних спорудах;

· озеленені ділянки школи, дитячих садів-ясел;

· захисні смуги.

В загальній площі масиву всі озеленені ділянки займають значну питому вагу - до 70%

Загальні сади при групах багатоповерхових житлових будинків і озеленені подвір'я призначаються в основному для відпочинку та ігор дітей молодшого віку, а також відпочинку літніх людей.

Озеленення дворів вирішуємо у вигляді партерних газонів і тінистих куточків-майданчиків для відпочинку, оточених мальовничими групами дерев і кущів. В озелененні масиву застосовуємо широкий асортимент рослин.

Захищеність від вітрів та більш висока температура повітря всередині житлової забудови за умови добрих грунтів сприяють успішному зростанню багатьох декоративних рослин, таких як липа дрібнолиста, клен гостролистий, ясень зелений, в'яз звичайний, береза, ялинка звичайна, ялинка блакитна, сосна, верба, акація, горобина і таке ін. Широке застосування може також знайти пристінне і вертикальне озеленення виткими рослинами.

Існуючі насадження і природний рельєф, як правило, зберігаються і забезпечують органічну єдність житлової забудови та її природного оточення.

Чергування відкритих ділянок з мальовничими групами дерев та кущів, широке застосування вертикального озеленення, влаштування водоймищ, басейнів та інших засобів формують середовище, що відповідає сучасним санітарно-гігієнічним та естетичним вимогам.

Озеленення дитячих майданчиків здійснюється методом затінення та ізоляції, а також максимального освітлення сонцем. Майданчики оформляються квітучими кущами й деревами, що не мають шипів, колючок, отруйних плодів і які легко відновлюються після ушкоджень.

Кожен дитячий майданчик облаштовується спеціальним обладнанням для занять та ігор дітей різного віку.

Для відпочинку літніх людей створюємо затишні тінисті куточки й майданчики для настільних ігор та читання.

Для озеленення масиву рекомендується застосовувати дерево -- чагарникові рослини з тривалим періодом цвітіння.

При проектуванні загальних садів при групі житлових будинків створюємо більш великі озеленені масиви на ділянках блокованих секцій, оскільки у них збільшується санітарно-гігієнічна й мікрокліматична роль зелених насаджень і створюються кращі умови зростання і збереження дерев, кущів і газонів.

Благоустрій територій слід виконувати за єдиним проектом, де поєднання замощення алей,тротуарів, озеленення, влаштування газонів, підпірних стін, встановлення малих архітектурних форм, елементів дизайну формує архітектуру землі.

Озеленення ділянок установ культурно-побутового призначення вирішено в просторово-композиційному поєднанні з іншими елементами озеленення масиву.

Захисні смуги створюються у вигляді рядкових насаджень дерев та кущів з інтервалом в рядах:

- для дерев 3 - 4 м,

- для кущів: низьких 0,4-0,6 м, середніх по висоті 0,6-1м, високих 1 - 1,5 м;

Захисні смуги мають характер густих багатоярусних суцільних насаджень і відповідають вимогам газостійкості та тіневиносливості, невибагливі до грунту. Крім того, застосовуємо рослини з густим листям і швидким зростанням.

Озелененням внутрішніх проїздів забезпечується захист житлових будинків та озеленених територій від шуму й пилу.

Вздовж межі озеленених ділянок, що прилягають до проїздів, влаштовуємо доріжки шириною 1-1,25 м з метою створення більших вигод для пішоходів і оберігання насаджень від ушкоджень та витоптування.

В палісадниках з боку дворів рекомендуємо висаджувати квітучі багатолітники й чагарники, дерева ж не висаджуються, щоб не затіняти вікна у квартирах.

Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників приймаємо за таблицею 1.8.

Таблиця 1.8



Спортивні майданчики розміщуємо не ближче 20м від житлових будинків. По периметру груп майданчиків висаджуємо дерево-чагарникові насадження, що виконують роль огорожі.

Найбільш прийнятна орієнтація для спортивних майданчиків - меридіальна.

Господарські майданчики для групи житлових будинків передбачено для: розміщення сміттєзбірників, чистки меблів, сушіння білизни, провітрювання верхнього одягу і т. п.. Їх розміщення ізолюється від місць відпочинку населення щільною смугою зелених насаджень шириною не менше 3 м.

На ділянках житлових груп передбачаємо розміщення майданчиків, розміри яких та відстані від них до житлових і громадських будинків визначаються за таблицею 3.2 ДБН 360-92**

11. Вертикальне планування території масиву та групи житлових будинків

Території проектованого житлового масиву характеризується наступними особливостями рельєфу:

Найвища відмітка становить 279,8м біля громадського центру, найнижча 247,3 м. біля відкритих автостоянок.

Проектні позначки вертикального планування території масиву встановлюються з умов забезпечення:

відведення поверхневих вод відкритими лоткам у лотки вулиць, прилеглих до масиву, дощової каналізації або до природних водоймищ;

безпеки та сприятливих умов для руху транспорту та пішоходів;

упорядкування поверхні території масиву з врахуванням вимог архітектурної композиції забудови;

раціонального та ощадливого розміщення надлишкових мас грунту, що утворюється з котлованів під будинки, при прокладанні підземних комунікацій та улаштуванні корит під проїжджі частини житлових вулиць та під'їздів до забудови.

Вертикальне планування проектуємо у комплексі з горизонтальним, що може дати вагому економію.

Розміщення забудови під невеликим кутом до горизонталей також зменшує вартість будівництва внаслідок скорочення об'ємів земляних робіт при плануванні поверхні, зведення до мінімуму надмірних обсягів фундаментів та цоколів.

Проїзди на території масиву у висотному відношенні пов'язані як поміж собою, так і з прилеглими вулицями. Для нормального водовідводу мінімальні поздовжні ухили проїздів приймаємо рівними 0,004. Максимальні поздовжні ухили 0,8.

При складанні проекту вертикального планування масиву дотримуємося нульового балансу земляних робіт. При визначенні об'ємів земляних мас і складанні їхнього балансу враховуємо об'єми грунтів, що витісняються підвалами та фундаментами будов, шляховими покриттями і підземними трубопроводами й спорудами.

Схема рельєфу житлового масиву в масштабі 1:5000 та вертикальне планування фрагменту забудови житлової групи виконано засобом проектних ("червоних") відміток в масштабі 1:500.

Схема вертикального планування житлової групи М 1:500

Вертикальне планування фрагменту забудови житлової групи виконано засобом проектних ( “червоних “) відміток.

Нормативні повздовжні ухили елементів території, призначеної під освоєння та забудову приймаємо для проїздів і тротуарів - 0, 005 - 0, 008% показник повздовжнього ухилу приймаємо за формулою I = h/l

12. Забудова,благоустрій, озеленення фрагменту території масиву

По завданню мені було дано розмістити поліклініку.

Я розташував її у зоні громадського обслуговування. Із західної сторони розміщений бульвар, через який передбачено вхід до поліклініки, з північної -садок-ясла, з північно-східної сторони-школа,в східній частині території було запроектовано спільне зі школою розворотне кільце із автостоянкою, на півдні- секційна 9-и пов. забудова.

На ділянці передбачені різні декоративні насадження та відпочинкова зона.

13. Техніко-економічні показники проекту планування, забудови та благоустрою житлового масиву

Ч.ч	Найменування	Одиниці виміру	Показники
1.	Територія масиву у т. ч.:	Га	16
1.1	квартал секційної забудови	Га	16
1.2	-ділянки установ і підприємств обслуговування	Га
1.3	-зелені насадження	Га
1.4	-вулиці, площі	Га
1.5	-інші території	Га
2.	Населення всьогоу т. ч. :	чол.	3800
2.1	-у 9-и поверховій забудові	чол.	1027
2.2	-у 4-ох поверховій забудові	чол.	2762
3.	Житловий фонд всього у т. ч. :
3.1	секційна 4-ох пов. забудова	тис. мІ	52,48
3.2	секційна 9-и пов. забудова	тис. мІ	19,52
3.3	Кількість квартирвього у т. ч. :	квартир	1184
3,4	Кількість секцій	будинків	88
4.	Установи та підприємства обслуговування
4.1	Дошкільний навчальний заклад	місць	300
4.2	Загальноосвітній навчальний заклад	місць	525
4.3	Поліклініка, амбулаторія, ФАП	відв./ зм.	91
4.4	Спортивні зали	мІ підлоги	372,4
4.5	Басейни	мІ дзерк. води	182,4
4.6	Бібліотеки	чит. місць	11
4.7	Магазин продовольчих товарів	мІ торг. пл.	304
4.8	Магазин непродовольчих товарів	мІ торг. пл.	507
4.9	Підприємства громадського харчування	місць	152
4.10	Установи побутового обслуговування	роб. місць	34
4.11	Готель, пошта, банк, аптека	об'єктів	19
4.12	Центр дозвілля і аматорської діяльності	мІ підлоги	190
4.13	Пожежне депо	пожежн. авто.	8
5.	Вулична мережа, протяжність
	-магістральні вулиці загального значення	км
	-магістральні вулиці районного значення	км
	-вулиці місцевого значення	км
	-бульвари пішохідні	км
6.	Паркування	одиниць
6.1	зони постійного зберігання автомобілів/ відкриті автостоянки вввівідкриті австоянки	машино-місць	1184
6.2	Автостоянки гостьові	машино-місць	237
7.	Обладнання інженерне
71	Водоспоживання, всього	тис.мі/ добу	1064
7.2	Сумарний об'єм стічних вод	тис.мі/ добу	1064
7.3	Електроспоживання	МВт/ рік	319,2
7.4	Витрати газу, всього	млн. мі/ рік
8.	Інженерна підготовка та благоустрій
8.1	Територія забудови, що потребує заходів з пониження грунтових вод	га/ % до теп.
9.	Охорона навколишнього середовища
9.1	Санітарна очистка	тон/ рік	1064

Баланс території житлового масиву

Території	Одиниця виміру	Показник
	га
1.Територія житлової забудови	-“-	5,5
2.Територія громадської забудови	га	3,3
3.Територія зелених насаджень загального користування	-“-	2,8
4.Вулиці, проїзди, майдани, автостоянки	га	1,1
5.Інші території	га	0,3
Всього	га	12,4

Перелік нормативної літератури, що використовувалась при проектуванні

1. Закон України «Про Генеральну схему планування території України»

2. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

3. Закон України «Про основи містобудування»

4. Закон України «Про архітектурну діяльність»

5. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»

6. ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень

7. ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень

8. ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів.

9. ДБН В.2.2- 13- 2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

10. ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

11. ДБН В.2.2-15-2005. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

12. ДБН В.2.3-15:2007. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

13. ДБН В.2 .2-17-2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення.

14. Київ «Урожай» 1986р. Каталог.

15. Благоустрій села. Мінськ -1986р.

16. В.Є. Бакутіс, В.А. Бутягін, Л.Б. Лунц . Інженерний благоустрій міських територій

17. Містобудування. Довідник проектувальника

18. М.М. Агуф Композиція міського житлового середовища

19. Довідник з проектування інженерної підготовки забудовуваних територій за редакцією В.С. Нищука

20. Методичні рекомендації з планування, забудови і благоустрою районів індивідуального житлового будівництва в населених пунктах. Київ НДІ містобудування , УкрНДІДіпроцивільсіьбуд. 1987р.

21. В.Ф Макухін, Т.С. Нечаєва. Планування та забудова житлових новоутворень.

22. Основи дизайну архітектурного середовища.

23. М. Габрель, І. Олійник, М. Габрель. Рекомендації з планування міст і територій.

Размещено на Allbest.ru

...