Історико-теоретичні аспекти типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму XIII-XVIII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури і мистецтв України

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

УДК 72.033.3(477.75). 001.33

Історико-теоретичні аспекти типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму XIII-XVIII ст.

18.00.01 - теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Сющук Юрій Григорович

Київ 2002

Роботу виконано на кафедрі основ архітектури

Одеської державної академії будівництва та архітектури

Науковий керівник

доктор архітектури, професор Раллєв Олександр Борисович завідуючий кафедрою основ архітектури Одеської державної академії будівництва та архітектури

Офіційні опоненти

доктор архітектури Абизов Вадим Адільєвич, головний архітектор Державного НДІ теорії та історії архітектури і містобудування

кандидат архітектури Вечерський Віктор Василійович головний спеціаліст Головного управління містобудування і архітектури Київської міськдержадміністрації

Провідна організація

Київський Національний Університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Захист дисертації відбудеться "__16_" квітня 2002 року о " 12⁰⁰ " годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К.26.103.01 при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. (Україна, 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. (Україна, 04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20).

Автореферат розісланий "_13_" березня 2002 року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, к. мист. Белічко Ю.В.

мусульманський громадський архітектура крим

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Історична реабілітація кримських татар поклала початок новому етапові у вивченні мусульманської архітектури Криму. Однак наслідки десятиріч заборони та гонінь даються взнаки дотепер. Дедалі виразніше виявляється слабкість аналітичної бази для вирішення широкого кола історико-архітектурних питань, в числі яких визначення історичного місця мусульманської архітектури Криму, рис її самобутності та заглибленості у світовий архітектурний процес, виявлення чинників, тенденцій і закономірностей формування і розвитку (перелік можна продовжувати). Практика досліджень останніх років свідчить, що подальше накопичення фактичного матеріалу, при всій важливості цієї роботи, саме собою не забезпечує і не може забезпечити послідовного переходу до вивчення подібних питань. Необхідна опосередкована ланка у вигляді аналітичних, систематизаційних (і зокрема типологічних) досліджень, в межах яких можна було б з одного боку узагальнити результати фактологічних пошуків, а з іншого сформувати підґрунтя для розробки питань історично-теоретичного циклу. Проте, подібні дослідження не проводились з 20-х р.р. В наступні десятиріччя типологічна проблематика порушувалась лише вибірково. за окремими об'єктами, в основному з метою уточнення їхньої атрибуції.

Потреба в типологічних дослідженнях мусульманської архітектури Криму виникає також у зв'язку із впровадженням сучасних методик визначення цінності історичної забудови, що базуються на суцільній типологізації історико-архітектурної спадщини. Одержані з використанням подібних методик результати враховуються підчас планування охоронно-реставраційних заходів за умов триваючої реконструкції історичних поселень. Тут доречно вказати і на тісний зв'язок між глибиною вивченості історико-архітектурної спадщини та рівнем практичного вирішення проблеми локальної своєрідності нової забудови.

Отже, розробка типологічної проблематики на матеріалі мусульманської архітектури Криму є об'єктивною необхідністю, зумовленою актуальними завданнями, як у науковій, так і в практичній сферах. Проведене дослідження продовжує почату в 20-ті роки (але невдовзі перервану) роботу з типологізації кримсько-татарської архітектурної спадщини і виконане в межах нового у вітчизняній історико-архітектурній науці східнознавчого напряму. До східнознавчої тематики в різні роки зверталися такі вітчизняні дослідники архітектури, як Асєєв Ю. С., Кілессо С. К., Лопушинська Є. І., Раллєв О. Б., Тимофієнко В. І. та ін. Однак як самостійний напрям архітектурна орієнталістика в Україні була заявлена лише наприкінці 80-х - початку 90-х рр

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до програми, розробленої НДІТІАМ за Постановою Ради міністрів УРСР № 453 від 1982 р. “Про заходи по забезпеченню видання томів Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР”, що підтверджена Указом Президента України № 1328 від 2000 р. ”Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання “Звід пам'яток історії та культури України.

Мета дослідження. Провести систематизацію і дати розгорнуту типологічну характеристику мусульманських громадських будівель Криму ХІІІ-ХVІІІ ст. на основі конкретного складу вивченої архітектурної спадщини.

Основні завдання.

Проаналізувати стан вивченості типологічної проблематики на матеріалі мусульманської архітектури Криму і розробити методику дослідження.

Виявити типологічну номенклатуру громадських будівель мусульманської архітектури Криму.

Визначити місцеві і зарубіжні структурні аналоги кожного з виявлених типів.

Встановити взаємозв'язки між предметною функцією та об'ємно-просторовою структурою будівель досліджуваних категорій.

Простежити динаміку типологічного розвитку громадських будівель мусульманської архітектури Криму.

Об'єкт дослідження. Мусульманські громадські будівлі Криму ХІІІ-ХVІІІ ст.ст.: лазні-хаммам, заїжджі двори-хани, медресе, мечеті, суфійські обителі-текіє, мавзолеї-дюрбе. Розглядаються як збережені споруди (у т.ч. й виявлені внаслідок розкопок), так і втрачені, відомі лише з описань і графічних матеріалів.

Предмет дослідження. Типи будинків і споруд, виділені за ознаками предметної функції і об'ємно-просторової структури.

Методи дослідження. Фактологічна база дослідження формувалась шляхом натурного обстеження архітектурних пам'яток і вивчення відповідних архівних і бібліографічних матеріалів.

Основним методом дослідження є типологічний аналіз. Розроблена методика дослідження дозволяє отримати таксономічну деревоподібну типологію, що належить до розряду т. зв. базисних, які мають найбільше значення і найбільш широке застосування. Структурні аналоги визначалися способом об'єднання у групи ("класифікація знизу", "метод аналогій"). При цьому основна увага приділялася спорудам регіонів суміжних із Кримом і/або зв'язаних із ним у відповідний період тісними культурними та економічними стосунками.

Наукова новизна. Вперше на широкому фактичному матеріалі проведено типологічне дослідження мусульманської архітектури Криму (найбільш значної її частини) з урахуванням внутрішніх та міжрегіональних зв'язків. При цьому суттєво доповнена наявна в науковому обігу номенклатура типів мусульманських громадських будинків Криму; значно розширені уявлення про їх структурні аналоги (переважно зарубіжні). Вперше порушене питання співвідношення функції та об'ємно-просторової структури досліджуваних споруд; установлені інваріантні й варійовані структурні ознаки кожної з функціональних категорій споруд.

Практичне значення одержаних результатів зумовлено можливістю їх подальшого застосування: при розробці рекомендацій з охорони та реставрації пам'яток мусульманської архітектури Криму; при формуванні відповідних банків даних; у проектній практиці при розв'язанні питань, пов'язаних з використанням традицій мусульманської архітектури Криму в сучасній забудові, а також у сфері архітектурної освіти при підготовці лекційних курсів з історії архітектури.

Матеріали і результати дослідження використовувалися при оформленні розділу "Пам'ятки східної архітектури" Зводу пам'яток архітектури України" (Київ НДІТІАМ 4-140 від 7.10.1997); при розробці одного з розділів "Рекомендацій з проектування сучасних культових споруд різних конфесій" (Київ ЗНДІЕП № 21-732 від 27.04.2000); при підготовці лекційних курсів "Історія вітчизняної архітектури", "Історія української та зарубіжної культури" (ОДАБА № 0838-3250 від 16.10.2000).

Апробація результатів дослідження провадилася на 8-ми наукових конференціях професорсько-викладацького складу ОДАБА 1993-2000 рр.; на міжнародній науковій конференції "Перші східнознавчі читання А. Ю. Кримського" - м. Звенігородка, 1997; на засіданні ХV міжнародного круглого столу "Історія релігій України" - м. Львів, 1998; на міжнародному симпозіумі "Реставрація, реконструкція, урбоекологія", - м. Білгород-Дністровський, 1998.

По темі дисертації автором виконано 12 публікацій: 6 статей у професійних виданнях (у т.ч. одна у співавторстві), 4 публікації в матеріалах конференцій, 2 інформаційних листка (один у співавторстві).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і містить 173 сторінки тексту, 37 сторінок ілюстративного матеріалу. Список використаної літератури включає 200 найменувань, обсяг - 15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, наукову новизну та практичне значення, подано відомості про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі дисертації "Наукові передумови дослідження типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму" наводиться огляд етапів дослідження мусульманської архітектури Криму; розглядаються сучасні підходи до типологічного аналізу; формулюються основні положення методики дослідження.

Послідовне вивчення мусульманської архітектури Криму почалося з 2-ої пол. ХІХ ст. У цей період з'являється чимало робіт в основному описового характеру, за межами яких, як правило, залишилися питання атрибуції розглянутих пам'яток. Виключення - деякі публікації, присвячені комплексу Бахчисарайського палацу.

Найбільш плідним періодом у вивченні кримсько-татарської архітектурної спадщини стали 20-ті рр. ХІХ ст. Більшість робіт цього часу являють собою звіти про результати натурних обстежень, археологічних розкопок та розвідок. Розглядаються питання атрибуції пам'яток, генезису їхніх архітектурних форм і декору, проблеми сельджуцьких та золотоординських впливів на архітектуру Криму. У роботах Засипкіна Б.Н. та Куфтіна Б.О. вперше здійснено спробу систематизації і типологічного аналізу мусульманської історико-архітектурної спадщини краю.

У 30-50-ті рр. відмічений різкий спад інтенсивності досліджень, зумовлений репресіями, а згодом і депортацією кримських татар. Однак і за таких умов накопичення фактичного матеріалу продовжувалось. В деяких публікаціях цього періоду науковий зміст поступається місцем тенденційним судженням і оцінкам.

У 60-80-х рр. відбувається певне пожвавлення досліджень, зв'язане головно з активізацією реставраційних робіт. У вивченні кримсько-татарської спадщини домінує пооб'єктний підхід. Оглядові публікації носять переважно науково-популярний характер, питання типології мусульманських будинків порушуються лише епізодично.

Ситуація, що склалася, принципово не змінювалась і в останнє десятиріччя, коли у зв'язку з усуненням зовнішніх ідеологічних перешкод число публікацій, присвячених мусульманській архітектурі Криму, помітно зросло. Як і в попередній період відсутні роботи аналітичного характеру з широким охопленням матеріалу. Абсолютну більшість становлять фактологічні дослідження. Спроби з'ясування меж кримсько-татарської архітектурної спадщини, внеску різних етноконфесійних груп у формування мусульманської архітектури Криму та інших подібних питань демонструють слабкість аналітичної бази.

Далі в роботі відмічаються особливості фактичного матеріалу, котрі мають ураховуватись при формуванні підходів до його дослідження: неодноразові перебудови і зруйнований стан багатьох об'єктів (що утруднює їхню атрибуцію), вкрай невелике число споруд ряду функціональних категорій (хаммам, ханів, медресе, текіє), нечисленність історичних свідоцтв, що дійшли до нас про пам'ятки мусульманської архітектури Криму.

На основі сучасної теорії та практики типологічних досліджень і з урахуванням особливостей досліджуваного матеріалу сформульовані такі методичні положення:

типологія розглядається як метод, спрямований на визначення зв'язків і розмежувань в матеріалі, що містять у прихованому "зашифрованому" вигляді інформацію про досліджувані процеси та явища;

великій кількості можливих підходів до типологізації (зумовлених завданнями дослідження) відповідає стількіж типологій для даного матеріалу;

принципова неоднорідність зв'язків і розмежувань передбачає можливість зміни класифікаційного критерію від одної типологічної групи до іншої;

межі диференціації матеріалу визначаються втратою класоподільної здатності ознак (коли схожість об'єктів усередині виокремлюваних груп зрівнюється зі схожістю між об'єктами різник груп), при цьому не виключається дрібнення аж до поодиноких об'єктів;

типи, як правило, не можуть бути реалістично визначені виключно зсередини досліджуваного матеріалу без залучення результатів аналізу зовнішніх зв'язків;

важливим показником відповідності отриманої типології суттєвим зв'язкам і розмежуванням у матеріалі, служить її здатність відбити процес еволюції розглядуваного явища в часі.

Аналіз взаємозв'язків предметної функції і об'ємно-просторової структури в проведеному дослідженні зумовлений вибором типологічних ознак. Він дозволяє не тільки розглянути на конкретному матеріалі одне з важливих питань архітектурної теорії, але й об'єднати 2 відокремлених класифікації - функціональну і морфологічну - в межах єдиної типологічної системи.

Прийнята методика аналізу передбачає виділення універсальних і специфічних структур ("обслуговуючих" відповідно декілька або тільки одну функцію), а також функцій, що реалізуються в одній або в кількох типах структур.

На закінчення розділу наведено перелік характеристик об'ємно-просторової структури, включених у склад класифікаційного критерію. Вказано номенклатуру і область застосування вихідних об'ємних і планувальних елементів, що лежать у основі всього різноманіття типів. Подано функціональну класифікацію мусульманських громадських будинків Криму (що містить також їхні категорії, які за браком фактичного матеріалу лишилися за межами дослідження).

У другому розділі дисертації "Типологічний аналіз громадських будівель мусульманської архітектури Криму некультового призначення" досліджуються типи будівель кримських лазень-хаммам, заїжджих дворів-ханів та медресе.

Усі відомі кримські хаммам належать до розряду подвійних (тобто мають 2 відділення: чоловіче та жіноче). Одинарні хаммам, а також відомі у суміжних регіонах ритуальні і лікувальні лазні в Криму не зафіксовані. Мусульманські лазні Криму поділяються на 2 типи споруд: з хрестоподібним гарячим залом і з прямокутним (або квадратним). Останні своєю чергою поділяються на варіанти: за складом приміщень (повний, скорочений) і за конфігурацією анфілади (прямолінійна, з поворотом на 90°/180°). Обидва типи кримських хаммам наближені до османських зразків. Як установлено, тип із хрещатим залом має близькі аналогії також в архітектурі Булгара і Закавказзя. До тієї ж типологічної групи відносяться деякі лазні Ірану і Єгипту. Ще ширше ареал поширення хаммам із прямокутним залом. Як місцеві структурні аналоги кримських хаммам цього типу можна вказати лазні в Херсонесі ІХ-ХІІ ст.

Торгова інфраструктура середньовічного Криму була розрахована на обслуговування всього населення півострова і численних іноземних купців. Крім караван-сараїв (ханів) вона включала базари, торгові ряди, крамниці, склади. В розділі наводиться коротка характеристика кожної з цих категорій споруд.

Кримські хани звичайно розташовувались у населених пунктах або в безпосередній близькості від них і поділялись на торгові та заїжджі. Наявність у Криму дорожніх караван-сараїв підтверджується лише посередніми даними. Зафіксовані в Криму хани мають дворову організацію простору. Ранні (судячи зі споруди у м. Старому Кримі, ХІV ст.) були одноповерховими з однорядною забудовою двору. Пізніше (ХV-ХVIII ст.ст.) дістали поширення двоповерхові хани з дворядною галерейно-чарунковою0 забудовою, що розрізняються наявністю або відсутністю фортифікаційних елементів (веж, бійниць та ін.). Цей тип кримських ханів у цілому подібний синхронним османським аналогам. Існуючі версії щодо первісного обличчя хана в м. Старому Кримі зближують його чи з османськими, чи з анатолійсько-сельджуцькими, чи навідь з пізнішими іранськими караван-сараями. В характері місцевих аналогів кримських ханів можна вказати готелі при вірменських монастирях св. Георгія і Сурб-Хач, а також типи місцевого житла, витоки якого сягають античних поселень (наприклад, садиби на поселенні Панське-1 і на наділі 25 у Херсонесі).

Судячи з історичних свідчень у Криму були відсутні спеціалізовані медресе з хадисознавства і кораністики. Поряд із тим є згадки про існування медресе у кочових татар. Функціональна організація і об'ємно-просторова структура відомих кримських медресе мали помітні розбіжності. Найбільш раннє медресе в м. Старому Кримі (30-і рр. ХІV ст.) належить до східного (чотириайванного) варіанта медресе анатолійсько-сельджуцького типу. Зінджирли медресе в Бахчисараї (1500 р.) являє собою локальний варіант медресе османського типу (без домінуючого об'єму аудиторії-дарсхани). Незвичайну багатокамерну галерейно-чарункову структуру (можливо через особливості свого розташування або внаслідок утрат) має найпізніше сімферопольське медресе.

Структурні аналоги медресе у м. Старому Кримі відзначені у Сівасі, Кон'ї, Токаті, Ерзерумі. Аналогами Зінджирли медресе є невеликі османські медресе, розміщені у складі культових комплексів (що ставить питання про існування комплексу і навколо бахчисарайського медресе). Також у складі комплексів зафіксовані і поодинокі аналоги сімферопольського медресе (комплекс Сулейманіє у Стамбулі, комплекс Джума-мечеті в Дербенті). Подібну структуру мав також один із типів місцевого житла.

Отже, до числа універсальних структур відносяться: дворова галерейно-чарункова (медресе, хани) і багатокамерна галерейно-чарункова (медресе, традиційне житло). До традиційних можна віднести багатокамерну анфіладну структуру кримських хаммам, а також чотириайванну структуру старо-кримського медресе.

Нечисленність відомих споруд і ненадійність атрибуції багатьох із них дозволяє простежити динаміку типологічного розвитку кримських лазень-хаммам, ханів і медресе лише в найзагальніших рисах. Зокрема характер розподілу в часі і відсутність різких структурних відмін у межах кожного з типів мусульманських лазень дозволяє віднести їх до одного періоду типологічного розвитку (ХV-ХVІІІ ст.ст.). У розвитку ханів виділяється 2 періоди: ранній, пост-сельджуцький (ХІІІ-ХІV ст.ст.) і татаро-турецький (ХV-ХVІІ ст.ст.). До трьох різних періодів типологічного розвитку відносяться відомі нині будівлі кримських медресе.

У заключному розділі дисертації "Типологічний аналіз культових будівель мусульманської архітектури Криму" досліджуються типи мечетей (і мінаретів), суфійських обителей-текіє і мавзолеїв-дюрбе.

Як установлено, в Криму були представлені такі функціональні різновидності мечетей: позаміські, п'ятничні (у т.ч. ханські зі спеціальною ложею), квартальні, домові, похідні, поминальні, а також мечеті в будівлях ханів і медресе, мечеті-усипальниці і мечеті-текіє.

За структурою молитовного залу виділяються такі типологічні групи мечетей:

склепінчасто-баневі, безстовпні, як однокамерні (тип "баневий кіоск", двочастинні поздовжньо-осьові, тричастинні фронтальні), так і двокамерні;

стовпно-баневі (з поперечною аркадою, з поздовжніми аркадами в обох напрямах);

балкові безстовпні і стовпні (з двома поздовжніми рядами колон).

Структурні аналоги практично всіх типів кримських мечетей виявлені в турецькій архітектурі. Деякі з них указані автором уперше (аналоги мечетей у Чуфут-Кале, в с. Монетному, домової в Хан-Сараї, а також баневих мечетей із поперечною аркадою). серед аналогів зафіксованих в архітектурі інших регіонів слід зазначити: тринефні мечеті в султанських комплексах Каїра, середньоазіатські фронтальні мечеті типу "намазгох", стовпні багатобаневі мечеті Казані і Дербента, двозальну мечеть палацу Ширваншахів у Баку. До числа місцевих аналогів кримських мечетей можна віднести караїмські кенаси, притвори вірменських храмів, грецькі базиліки.

Далі в розділі розглядається типологія кримських мінаретів. Крім мінаретів османського типу - вбудованих (ранніх) і прибудованих, виділяються місцеві типи мінаретів, що розрізняються за формою основного об'єму, виду сходів (внутрішні, зовнішні) і розташуванню відносно будівлі мечеті (разом, окремо).

Кримські текіє поділялись на регіональні і місцеві. Поряд з уже згаданими мечетями-текіє в Криму були також власно суфійські обителі, що виконували роль будинку для прочан і місця проведення суфійських ритуалів. Будівлі кримських текіє мають багатокамерну зально-чарункову структуру, розрізнюючись виглядом покриття (балкове, баневе) і розташуванням житлових комірок-худжр щодо залу (одно-, дво-, чотирибічне).

Серед виявлених автором зарубіжних аналогів кримських текіє слід зазначити: "Чорну палату" в Булгарі ХІV ст., мечеть-медресе Мурада І в Бурсі ХІV ст., ранньоосманські двобаневі мечеті ХІV-ХV ст.ст., тип баневих османських мечетей з нішами в інтер'єрі, ХVІ ст., середньоазіатські ханаки ХVІ ст. (аналоги Текіє Хан-джамі і текіє в Євпаторії), а також ханаку Наджмеддіна Кубра в Куня-Уренчі ХІV ст. і текіє в болгарському селі Оброчище (аналоги будівлі Куршум-джамі, що до 1298 р. виконувала функції текіє). Кримські текіє виявляють певні аналогії і з критими торговими спорудами (пасажами, ринками, караван-сараями, торговими рядами), що зводились у різних регіонах мусульманського світу. До місцевих аналогів кримських текіє можна віднести Зінджирли медресе, а також типи балкових, безстовпних і стовпних мечетей.

Мусульманські меморіальні споруди представлені в Криму мавзолеями (з підземною камерою склепу або без неї) і комплексними будівлями, котрі поєднують функції усипальниці та поминальної мечеті. До останніх відноситься мечеть-усипальниця в Ескі-Юрті (згадувана в одному з джерел) і будівля Ескі-дюрбе (XV ст.).

Усі відомі мусульманські мавзолеї Криму відносяться до однокамерних споруд з баневим покриттям і поділяються на замкнуті (дюрбе) і відкриті (надгробні ротонди, кіоски). До групи замкнутих відносяться 4- і 8-гранні портально-баневі та 4- і 8-гранні центрально-баневі мавзолеї. Група відкритих надгробних споруд також представлена 4- і 8-гранними будівлями.

Особливу зально-дворову структуру має Ескі-дюрбе, аналоги якого зафіксовані в архітектурі Середньої Азії ХІ-ХV ст. і відомі як хазіра-комплекси. У Середній Азії виявлено також аналоги 8-гранних портально-баневих мавзолеїв (група усипальниць у Дахистані ХІІ ст., мавзолеї Шабурган-ата ХІ ст., Тюрабек-ханим ХІV ст., Гур-Емір поч. ХV ст.). Аналоги 4-гранного портально-баневого мавзолею Бей-Юде-Султан, 2-ї пол. ХІV ст. утворюють типологічний ряд, ланками якого є анатолійські мавзолеї баштового типу (на квадратному цоколі) ХІІ-ХІІІ ст., мавзолеї ахлатського типу ХІII-ХV ст.ст., середньоазіатські портально-баневі мавзолеї (ХІ-ХІV ст.ст.), Північний і Східний мавзолеї Булгара, поч. ХІV ст. Кримські 4- і 8-гранні центричні мавзолеї подібні до синхронних османських зразків. До аналогів кубічних мавзолеїв в османській архітектурі належать також баневі мечеті, бібліотеки-даралькурра та ін. споруди. Восьмигранну центричну структуру мають мавзолеї іранського Кума (ХІV ст.), усипальниці султана Салтука в Ерзерумі і Джебелі-Санг у Кермані (обидві - ХІІ ст.) та ін. Відкриті надгробні будівлі виявляють схожість з мавзолеями раннього ісламу (Х-ХІ ст.ст.) і з пізнішими меморіальними спорудами (мавзолей Баяндара в Ахлаті, Восьмигранник у некрополі Шахі-Зинда (обидва - ХV ст.), надгробок Коджи Сінана у Стамбулі ХVII ст. та ін.), а також з типом ротондальних фонтанів.

Взаємозв'язок функції та об'ємно-просторової структури досить виразно простежується на матеріалі кримських мечетєй, текіє і мавзолеїв. До універсальних структур належить лише однокамерна безстовпна (мавзолеї, мечеті, фонтани-джерела). Більшість структур, у межах яких розв'язувалась функція мечетєй, специфічна для цієї категорії споруд. Особливу структуру мали і окремі різновиди мечетєй (позаміські, ханські, домові), а також будівлі текіє і меморіальні комплекси.

У типологічному розвитку культових і меморіальних споруд Криму виділяються 3 періоди: ХІV-ХV ст.; кін. ХV-ХVІІ ст.; кін. ХVІІ-ХVІІІ ст. Зміни на зламі періодів торкались елементів оформлення входу (всі категорії) виду покриття (мечеті, текіє), розташування худжр щодо залу (текіє), ознаки "замкнутість-відкритість" (мавзолеї). При цьому базові структурні ознаки кожної з категорій споруд залишалися незмінними.

Як основну тенденцію типологічного розвитку мечетей можна виділити поступове розширення архітектурно-організованого простору попереду молитовного залу (портал-пештак, арочно-банева галерея, притвор). Для розвитку мавзолеїв, навпаки, характерне послідовне зменшення ролі входу в композиції будівлі з перетворенням поздовжньо-осьової схеми в центричну. Певні тенденції розвитку простежуються і в межах окремих типологічних груп (збільшення числа горизонтальних членувань у 8-гранних центричних дюрбе).

ВИСНОВКИ

Питання типології розташованих на території Криму мусульманських будівель і споруд найбільш активно досліджувались у 20-х р.р. ХХ ст. В наступні десятиріччя типологічна проблематика порушувалась лише епізодично. В межах виконаного дослідження продовжено роботу з аналізу та узагальнення фактичного матеріалу, розпочату у публікаціях Засипкіна Б.Н. і Куфтіна Б.О., проведено систематизацію найбільш значної частини кримсько-татарської архітектурної спадщини, подано розгорнуту типологічну характеристику 6 функціональних категорій мусульманських громадських будівель Криму.

Прийнята методика дослідження базується на сучасних розробках в області типологічного аналізу і дозволяє порівняти одержані результати з результатами типологічних досліджень виконаних на матеріалі мусульманської архітектури інших регіонів, долучити типологію мусульманських громадських будинків Криму до формульованої картини типологічного розвитку мусульманської архітектури, що активно формується протягом останніх десятиліть. Об'єкт дослідження представлений у вигляді типологічної системи. Виявлений типологічний склад громадських будівель мусульманської архітектури Крима, у межах вивчаємих категорій споруд. Запропоновані позначення типів, розроблені з урахуванням існуючої типологічної номенклатури, що сформувалась на матеріалі мусульманської архітектури Близького та Середнього Сходу. Встановлені (там, де можливо) періоди поширення виявлених типів споруд і зв'язки з іншими типами (як у межах тієї ж функціональної категорії, так і поза цими межами).

Аналіз взаємозв'язків функції і об'ємно-просторової структури дозволив виділити функціональні категорії будівель, що належать до одного класу просторових структур - лазні-хаммам, текіє, хани; а також і категорії, які представлені спорудами різних класів - мечеті, медресе (з урахуванням сімферопольського); мавзолеї (з урахуванням Ескі-дюрбе). Виділені універсальні просторові структури, що використовувались у будівлях різного призначення - однокамерні безстовпні, дворові галерейно-чарункові; та специфічні структури, в межах яких було реалізовано лише один функціональний процес - однокамерні стовпні, двокамерні, багатокамерні зально-чарункові; анфіладні, дворові чотириайванні, зально-дворові. В цілому зафіксовано досить виразну диференціацію універсальних просторових структур залежно від призначення будівель, в яких вони використовувались. Встановлено домінуючу роль знаково-інформаційної функції у формуванні типологічної системи мусульманських громадських будівель Криму.

Для кожного типу будівель визначено коло структурних аналогів як місцевих, так і зарубіжних. В окремих випадках побудовані типологічні ряди. Зокрема, вперше досліджені зв'язки з пам'ятками Хорезму (ХІІ-XIV ст.), Самарканда і Бухари (ХV-ХVI ст.), Булгара (Х-ХІV ст.), Казані (ХVI-ХVII ст.), Дербента (ХV-ХVII ст.), Ахлата (ХV ст.), іранського Кума (ХІV ст.) та мамлюцького Єгипту (ХІІІ-ХV ст.). Раніше не згадувані структурні аналоги виявлені і в турецькій архітектурі сельджуцького (ХІІ-ХIV ст.), так і османського (ХІV-поч. ХХ ст.) періодів.

В цілому за ступенем масовості (або, навпаки, унікальності) можна виділити 3 групи типів громадських будівель мусульманської архітектури Криму:

типи, що дістали широке поширення в архітектурі суміжних регіонів (османські хани, лазні-хаммам, мечеті і мавзолеї; анатолійсько-сельджуцькі медресе);

локальні модифікації відомих типів мусульманських споруд (дворові галерейно-чарункові медресе, тип мечетей з поперечною аркадою, 4- та 8-гранні портально-баневі і дворово-зальні мавзолеї);

типи, для яких близьких аналогів виявити не вдалося (багатокамерні зально-чарункові текіє з 2- та 4-бічним розташуванням худжр, 4-гранні мінарети з зовнішніми сходами, багатокамерні лінійні медресе).

Аналіз динаміки типологічного розвитку мусульманських громадських будівель Криму дозволив установити інваріантні та варійовані структурні ознаки кожної з розглянутих функціональних категорій. До інваріантних належать: спосіб членування простору, кількість поверхів (виняток - будівлі мечетей, можливо хани), форма основного об'єму (всі категорії крім текіє і ханів) тощо. До варійованих - структура композиційних осей, вирішення входу, вид покриття тощо. Виявлено деякі прийоми трансформації об'ємно-просторових структур: механічне блокування, схрещення, кількісне нарощування, спрощення (редукція), перестановка елементів (інверсія).

Встановлено, що процес типологічного розвитку мусульманських громадських будівель Криму, незважаючи на численні історичні потрясіння, характеризувався безперервністю і послідовністю протягом усього періоду що розглядається. Його основні етапи в цілому збігаються з існуючою періодизацією мусульманської архітектури Криму: ХІІІ - перша пол. ХV ст.; друга пол. ХV - поч. ХVII ст.; XVII - кін. XVIII ст. Визначені певні тенденції типологічного розвитку, як у межах деяких категорій споруд, так і в межах окремих типологічних груп. Зокрема, стійкі тенденції зафіксовані в розвитку мавзолеїв і мечетєй. Як прояв провідної тенденції типологічного розвитку громадських будівель мусульманської архітектури Криму, спрямованої на підтримку різноманіття типологічної системи в цілому, розглядаються випадки трансформації структурно близьких, але функціонально нетотожних типів споруд у бік збільшення їхніх структурних відмінностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

Раллєв О.Б., Сющук Ю.Г. Пам'ятки східної архітектури Криму кін. ХVІІІ - поч. ХХ ст. // Архітектурна спадщина України. Вип. 3, Ч. І - Київ: НДІТІАМ, 1996. - С. 169-178.

Сющук Ю.Г. Типология как метод историко-архитектурных исследования. // Реставрация, реконструкция, урбоэкология - Одесса: ЮУО НК ICOMOS, 1998 - С. 130-131.

Сющук Ю.Г. Караван-сараи Крыма: типология, структурные связи. // Региональные проблемы архитектуры и градострои-тельства. Вып. 1. - Одесса: ОГАСА, 1999 - С. 108-110.

Сющук Ю.Г. Крымские медресе: типологическая атрибуция, структурные связи. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Вып. 1. - Одесса: ОГАСА, 1999 - С. 121-125.

Сющук Ю.Г. Межрегиональные связи мусульманской архитектуры Крыма. // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Вып. 2. - Одесса: ОГАСА, 2001. - С. 157 - 161.

Сющук Ю.Г. Мусульманские мавзолеи Крыма: типы, структурные аналоги. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Вып. 2. - Одесса: ОГАСА, 2001. - С. 22 - 31.

Сющук Ю.Г. Кримські текіє: типологія, структурні зв'язки. // Історія релігій України. Матеріали VIII міжнародного круглого столу - Львів, 1998. - С. 259-260.

Сющук Ю.Г. Графическая реконструкция памятников мусульманской архитектуры Крыма в дипломном проектировании. // Тезисы докладов научно-методической конференции профессорско-преподавательского состава ОГАСА. - Одесса, 1994 - С. 47.

Сющук Ю.Г. Памятники мусульманской архитектуры в курсе лекций "История архитектуры Украины" // Материалы I Международной научно-методической конференции "Новые технологии обучения" - Одесса: ОГАСА, 1996 - С. 143-144.

Сющук Ю.Г. Типологический анализ в лекционных курсах историко-архитектурных дисциплин. // Материалы II Международной научно-методической конференции "Новые технологии обучения" - Одесса: ОГАСА, 1997 - С. 111-112.

Сющук Ю.Г. Исследования типологии мусульманской архитектуры Крыма XIII-XIX в.в. // Информационный листок № 153-95/Р. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1995.

Раллев А.Б., Сющук Ю.Г., Сапунова М.Ю., Субботина И.А. Комплексное исследование ориентального зодчества Украины. // Информационный листок № 83-95/Р. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1995.

АНОТАЦІЇ

Сющук Ю.Г. Історико-теоретичні аспекти типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму ХІІІ-ХVІІІ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі спеціальності 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури.

Дисертація присвячена питанням типологізації кримсько-татарської архітектурної спадщини. Розглядаються будівлі лазень-хаммам, заїжджих дворів-ханів, медресе, мечетєй, суфійських обителей-текіє, мавзолеїв-дюрбе. Представлено їхній типологічний склад, проаналізовано взаємозв'язок функції та об'ємно-просторової структури, простежена динаміка типологічного розвитку, виявлені місцеві і зарубіжні структурні аналоги. Основні результати дослідження знайшли застосування при розробці рекомендацій з проектування сучасних мусульманських культових будівель, при формуванні одного з розділів Зводу пам'яток архітектури України і у сфері архітектурної освіти.

Ключові слова: мусульманська архітектура Криму, типологія, функція, об'ємно-просторова структура, структурний аналог, динаміка типологічного розвитку.

Сющук Ю.Г. Историко-теоретические аспекты типологии общественных зданий мусульманской архитектуры Крыма XIII-XVIII в.в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры.

Диссертация посвящена вопросам типологизации крымско-татарского архитектурного наследия. Рассматриваются здания бань-хаммам, постоялых дворов-ханов, медресе, мечетей, суфийских обителей-текие, мавзолеев-дюрбе. Представлен их типологический состав, проанализирована взаимосвязь функции и объемно-пространственной структуры, прослежена динамика типологичес-кого развития, выявлены местные и зарубежные структурные аналоги. Основные результаты исследования нашли применение при разработке рекомендаций по проектированию современных мусульманских культовых зданий, при формировании одного из разделов Свода памятников архитектуры Украины и в сфере архитектурного образования.

Ключевые слова: мусульманская архитектура Крыма, типология, функция, объемно-пространственная структура, структурный аналог, динамика типологического развития.

Syushchuk Yu. G. Historical and theoretical aspects of typology of public buildings of Crimea Muslim architecture of XIII-XVIII centuries - Manuscript.

Thesis is submitted for a Philosophy Doctor of Architecture Degree in speciality 18.00.01. - Theory of Architecture, Restoration of Architecture monuments.

The Thesis is dedicated to problems of typology of architecture legacy of Crimean tatars. It scrutinizes buildings of six functional categories: public bath - hamam; market and coaching inn - han; ecclesiastical school - madrasa, meeting house - mosque; suphien cloister - tekke and mausoleum - turbe. The conducted work is assigned to generalize from results of investigation of facts as well as forming up of an analytical basis for solution of certain historical and theoretical problems related to the study of Crimean Muslim architecture. The method of work is based on modern approach to the typological analysis represented both in the historical science of architecture and archeology. Working out the problem specific character of studied material was taken into consideration that is characterized by small number of buildings of certain functional categories and poor safety of many monuments that often makes difficult their attributing.

The object of work is represented in form of a system of types that are separated according to features that characterize function and three-dimensional structure of buildings. The work reveals the composition of parent body design elements that creates the full scale of various types within the solid object of research. It offers grading of types that is developed with consideration of existing typological nomenclature formed on the basis of Muslim architecture in various regions of the Middle East. Every fixed type is properly characterized, established (when it was possible) time limits of its prevalence and combination with the other types.

Analysis of correlation between the function and three-dimensional structure of buildings made it possible to separate multipurpose three-dimensional structures used in buildings of different purpose and specific structures that provide only single functional process. The work determines also the functional categories of buildings. They are represented by one or several principally different forms of three-dimensional structures. The work fixed as a whole rather distinctive differentiation of multipurpose structures depending on the designation of buildings that used them.

The work considerably widened a true notion of foreign links of analyzed buildings both regional e.g. with architectural legacy of Greek, Armenian and other communities of Crimea and particular interregional e.g. with the architecture of Anatolia, Trans-Caucasus, region of Volga-river, Central Asia and Middle East. Specifically first time the work notes certain monuments of Khorezm (XII-XIV c.), Bulgar (XIII-XIV c.), Derbent (XV-XVII c.), Iranian Khum (XIV c.) and Mameluke Egypt (XIII-XV c.). The work reveals structural analogues in Turkish architecture both of Seljuk and Osman periods that were never mentioned before.

It is established that the process of typological development of analyzed categories of buildings was characterized by continuity and succession along the whole period under research. Its main periods coincide, as a whole, with the present periodization of Crimean muslim Architecture e.g. XIII to first half of XV c.; second half of XV to early XVII c., XVII to the end of XVIII c. The work reveals several tendencies of typological development both general and within the limits of certain functional categories and typological groups. It determines some internal and variable structural features of every category of buildings, reveals certain methods of conversion of three-dimensional structures.

The main results of the work were used for development of recommendations on design of modern muslim clerical buildings and for formation of one of chapters in the catalogue of Ukrainian architectural monuments and in the field of architectural education.

Key words: Crimean Muslim architecture, typology, function, three-dimensional structure, structural analogue, dynamics of typological development.

Размещено на Allbest.ru