Формування колористичного образу архітектури Харкова (версія історичного розвитку)

7. Консервативними елементами, які генетично притаманні цій системі, можливо визнати колористичну гаму з синього, жовтого та ахроматичного білого кольору. Відновлення цих елементів відбувається на протязі всього існування системи, незалежно від зовнішнього впливу. Активними елементами можливо визнати червоний та червоно-помаранчевий кольори, через які система налагоджує зв'язок із зовнішнім середовищем. Так, вплив світового історико-культурного процесу на систему поліхромії міста позначається, в першу чергу, на збільшенні частки елементів червоного та червоно-помаранчевого кольору. Тим самим порушуються зв'язки в середині самої системи, які відновлюються лише завдяки збільшенню частки елементів зеленого, жовто-зеленого та блакитно-зеленого кольорів, які можна вважати адаптуючими елементами кольорової системи. Загалом, ці кольори реалізують такі функції: образно-ідейну, кодової “маркіровки”, виділення композиційних вузлів, орієнтації, гармонійну, комфортну, формоутворюючу, тектонічну та пов'язану з функцією архітектурного об'єкту функції кольору.

8. Автором виявлено, що поетапне втручання світових архітектурних та колористичних впливів принесло відповідно червоно-помаранчеві кольори Наришкінського бароко, червоні кольори епохи Катерини ІІ, біло-жовті гами російського класицизму, знов червоно-помаранчеві, блакитні, жовті та сірі кольори еклектики та модерну, ахроматично сірі масиви конструктивізму, сірі та жовті барви епохи сталінізму, сірі кольори спальних районів індустріальної житлової забудови та червоно-помаранчеві і жовто-зелені кольори сучасного періоду. Але, увесь той історичний час характеризує невмирущу тенденцію функціонування традиційної палітри, що коріннями сягає в етнічні колористичні традиції.

9. В цілому, цей процес відбувався як за рахунок природного процесу створення традиційного комфортного життєвого середовища, впливу сусідніх культур, так і завдяки нормуючим втручанням висококваліфікованих адміністративних органів. На цей час необхідно, щоб ці органи керували відтворенням найбільш корисних традицій.

Наведені результати дослідження дозволяють також зробити такі, вперше отримані принципові висновки. З точки зору системного підходу колористиці Харкова у історичному часі та у просторі міста притаманні системні ознаки. Сама палітра колористичного міського середовища у сталі періоди існування міста складаються з елементів, котрі при всіх змінах не тільки у значній мірі зберігаються, але, і це головне, зберігають гармонійні відносини між собою, тобто зберігається принцип структурних зв'язків елементів, а ці факти підтверджують як стійкий характер самої палітри, так і самої структури зв'язків її елементів, що дозволяє стверджувати про існування не деякої множини кольорів, а системоутворюючого елемента, на основі якого вона існує та самовідновлюється у процесі історичних змін. Функції цієї палітри реалізують очікування від неї створення максимально комфортного кольорового клімату та втілення символічного змісту, закладеного у палітру сакральних кольорів. Зв'язок колористичної палітри міста із природним оточенням віддзеркалює його гармонійність, що є яскравим проявом положень В.В. Вернадського про гармонію ноосфери, біосфери та геосфери, та тези Л.Н. Гумільова про етноландшафтну рівновагу.

Крім цього, кольори палітри створюють групу елементів, ізоморфну абелевій групі, якій притаманна внутрішня симетрія. Вона тим більше стверджує стійкість структури палітри. Проведене дослідження відтворило три головні кроки аналізу методу структуралізму (за С. Леві-Строссом), які підтвердили пріоритет системності та зв'язку над елементами, а також тезу Ж. Піаже про формоутворюючий вплив ґенези на структуру, тобто етноутворюючий вплив принципів етноландшафтної рівноваги на створену структуру та склад палітри.

Водночас, розглянуто соціокультурні фактори, які є проявленням впливу культурного середовища на стан палітри міста, і які активно приймали участь у формуванні змін її складу та структури. У дослідженні відтворено характер цих змін, які за деякий історичний час призводили до подальшого удосконалення колористичного обличчя архітектурно-художнього образу Харкова.

Цим перетворенням притаманна періодичність змін кольорових домінант, які завжди гармонійні до природної та архітектурної палітри, але водночас контрастні до них, у різних видах пам'яті: короткочасної, оперативної, довготермінової та історичної. Це треба розуміти так, що при одночасному сприйнятті палітри середовища утворюються контрастні гармонійні гамми, що утворює палітра сприйнятого середовища. В інших ділянках середовища реалізується зміна на нову, контрастну до попередньої кольорової домінанти, це ж саме відбувається в історичному просторі та часі, коли нова кольорова домінанта контрастна до попередньої.

10. Вплив сучасних динамічних соціальних та економічних реалій на обличчя міста створює такі колізії, вивчення яких повинно стати об'єктом подальших досліджень, котрі можуть бути підґрунтям нормативних розробок для управління містобудівними процесами.

Список опублікованих праць

1. Кравець В.Й., Каменський В.І. Красочное лицо города// Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 1.-Х., 1998.-С. 11-12.

2.Фоменко О.О., Каменський В.І. Кольоровий світ “Нового стилю” Харкова на початку ХХ сторіччя// Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 1.-Х., 1998.-С. 13.

3. Каменський В.І. Организация цветовой среды города// Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 2.-Х., 1998.-С. 39.

4. Каменський В.І. Колористика дохристианской архитектуры Украины// Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 3.-Х., 1998.-С. 12.

5. Каменський В.І. Колористическое взаимодействие народного костюма и традиционной сельской жилой архитектуры Украины // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 3.-Х., 1998.-С. 13-14.

6. Каменський В.І. Колористическое наследие массовой жилой застройки 70-80-х годов // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 4-5.-Х., 1998.-С. 42.

7. Каменський В.І. Современные проблемы архитектурной колористики // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті - вип. 4-5.-Х., 1998.-С. 43.

8. Каменський В.І. Колористический образ православных храмов Харькова// Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті,-вип. 6.-Х., 1998.-С. 21-22.

9. Каменський В.І. Полихромия деревянных церквей Украины // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 6.-Х., 1998. - С. 23-24.

10. Каменський В.І. Полихромный образ Харькова на живописном полотне конца XYIII столетия // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті,-вип. 2-3.-Х., 1999.-С. 19.

11. Каменський В.И. Витоки архітектурної колористики Харкова І-ої половини ХІХ ст. // Збірка наукових праць. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, - вип. 6-1. - Х., 1999-2000.-С. 128-130.

12. Каменський В.І. Колористический образ Харькова на рубеже XVIII-XIX столетия // Збірка наукових праць. Науково-теоретичні здобутки Слобідської України: філософія, релігія, культура. - Харків: Курсор.-2000.-С. 146-148.

Размещено на Allbest.ru