Дизайн архітектурного середовища історичних кварталів міста

4.Показано, що в зв'язку з ростом інформативної насиченості і комунікативності міської культури, в центральних зонах історичних міст відбувається перенесення основного функціонально-семантичного навантаження з каркасного шару міста, з його планувальної структури й архитектури в поверхневий шар сприйняття міського середовища, формується взагалі, елементами благоустрою, міського і графічного дизайну.

5.Установлено, що зберегти (з позицій cпадкоємности) і пристосувати для сучасного стану центральні простори історичних міст (дозволяючи протиріччя між сформованими формами середовищної дійсності і бажаними параметрами її функціонування) можливо, тільки спираючись на концепцію максимального використання активності дизайнерского шару МС і беручи до уваги тенденції розвитку елементів МД з урахуванням змін у системі “споживач-середовище”.

6.Визначено, що найбільш “музейні” (історичні за виглядом) стаціонарні й стабільні, статичні форми міського дизайну, а “сучасні” динамічні імобільні. В історичному місті ті й інші повинні утворювати єдину дизайнерську систему, зв'язану показниками масштабу, ритму, характером членувань і інших візуальних ознак, властивих даному історичному середовищу. Саме це забезпечить будь-яким предметно-просторовим включенням стилістичну відповідність візуальному контексту, адаптаціонну динамічність існування і гармонічність середовищного сприйняття в цілому.

7.Установлено, що проектні заходи щодо удосконалення якості середовища центра історичного міста поділяються на дві групи: активно-перетворювальні й адаптаційні, які підрозділяються на формально зорові і функціонально-організаційні. Їхнє застосування напряму зв'язане зі змістовним аналізом характеру діяльності в даному місті і його відповідності сформованим предметно-просторовим характеристикам міста. Тому в основі розробки способів вирішення проблем сучасної організації середовища відкритих просторів історичних міст повинне лежати зонування і ранжирування територій центра за їх змістовністю і рівнем динаміки й інтенсивності використання. При цьому диференціація термінів існування дизайнерських об'єктів усередині шарового речового наповнення середовища дозволить максимально наблизити очікуваний результат проектних утручань до оптимального.

8.Дослідження дозволяє стверджувати, що елементи і комплекси міського дизайну, цієї істотної, самостійної частини архітектурного середовища (у т.ч. у історичних містах), являють собою особливу і надзвичайно важливу сферу візуальної культури сучасного міста. Вона відрізняється своєю особистою системою додатків матеріально-художніх компонентів, своїми шляхами розвитку, насамперед, активною і багатошаровою динамікою існування цих компонентів, нарешті, специфічними цілями і можливостями участі в житті міського організму.

9.Запропонована методика моделювання поєднує модель процесу перетворення, банк даних і модель процесу проектування. Вона є логічним результатом дослідження, базується на типологізації фактичного й емпіричного матеріалу, виведених алгоритмах зв'язку між інваріантами різних блоків інформації. Її використання дозволить ефективно організовувати стадії оцінки, концептуальної розробки, проектування об'єкта дизайну, а також містобудівне планування з застосуванням сучасних засобів програмування і комп'ютерної графіки. Дана методика забезпечить наукове обґрунтування і координацію проектних пропозицій, повноту і цілеспрямованість використання інформації, оперативність рішення ряду задач передпроектного і проектного циклів, залишивши головне місце творчому процесу.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.Нагорный П. Городская жилая застройка на современном этапе социального развития// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.наукових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельно-го профілю України та Росії. - Вып. 4-5. - 2000. - С.137-138.

2.Нагорный П.А. Структурно-типологические основы формирования объектов дизайна городской среды.- Коммунальное хозяйство городов. -Научно-технический сборник. Вып.36.-К.:Техника, 2002.- С.43-47.

3.Нагорный П.А.Особенности видоизменения и модификация форм городско-го дизайна// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.наукових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельного профілю України та Росії. - Вып. 4-5. - 2001. - С.137-138.

4.Мироненко В.П., Нагорный П.А. Современные проблемы дизайна архитектурной среды.- Коммунальное хозяйство городов.- Научно-технический сбор-ник.- Вып.33.- К.:Техника, 2001. -С.3-10.

5.Мироненко В.П., Нагорный П.А. Стиль и мода в процессе формирования архитектурной среды города// Вісник харьківської державної академії дизайну і мистецтв.- №6.- Харків, 2002.- С.144-147.

6.Prof., DSc. Arch., V. Myronenko, M. Arch. P. Nahornyj. The Transformation and Design of Open Architectural Spaces in Historical City Areas (on Eхample of Charkiv in Ukraine).-Cracow, 2002.- S.14

7.Мироненко В.П., Василенко А.Б., Нагорный П.А. Особенности управления проектами в архитектурной деятельности.- Науковий вісник будівництва.-Вип. 18.- Харків, ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2002.- С.8-16.

АНОТАЦІЯ

Нагорний П. А. Дизайн архітектурного середовища історичних кварталів міста.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 - теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури.- Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури.- Харків, 2004.

У дисертації розглянуті питання взаємодії консервативного і перетворювального напрямків у процесі відновлення історичного середовища великого міста. Сформульовано концепцію перетворення середовища історичних кварталів, запропонована методика перетворень на основі архітектурно-дизайнерського моделювання. Дана методика забезпечує наукове обґрунтування і координацію проектних рішень при реконструкції історичних кварталів.

Ключові слова: предметно-просторове середовище, міський дизайн, морфотип, модель архітектурно-дизайнерського перетворення.

АННОТАЦИЯ

Нагорный П.А. Дизайн архитектурной среды исторических кварталов города. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01. - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры.- Харьков, 2004.

В диссертации определена актуальность темы исследования, связь работы с научными программами, цель исследования, научная новизна и практическое значение результатов исследования. Теоретическая основа, актуальность темы обусловлена необходимостью поиска разумного, художественно осмысленного компромисса между исторической формой и ее современным содержанием. Цель исследования: установить закономерности развития городской среды исторического центра и предложить систему подходов к решению противоречий между исторически сложившейся и актуальной действительностью.

В работе рассмотрены вопросы и проблемы идентификации исторической среды, выявлены четыре морфотипа, характеризующие своеобразие исторической застройки. Определено понятие и дана дифференциация открытых пространств города. С целью совершенствования приемов формирования функциональной и эстетической организации территорий жилых образований предложена многоуровневая дифференциация городского пространства. В результате анализа комплекса социальных и пространственных факторов выделены две относительно самостоятельные пространственные системы: общественно-коммуникативные и открытые жилые пространства. Показана специфика архитектурно-дизайнерской деятельности по формированию городской среды. Основой архитектурно-дизайнерской организации среды любого градостроительного образования является органичное взаимодействие архитектуры и системно организованного комплекса элементов городского дизайна.

Установлено, что основным определяющим признаком объектов, относящихся к сфере городского дизайна, является обладание свойствами структурирования функционального процесса, регламентации деятельности и поведения в среде города. В работе проведена классификация объектов городского дизайна и рассмотрены проблемы стилеобразования городской среды. Доказано, что необходимое соответствие разностилевых элементов архитектуры и дизайна в художественно интегрированной средовой системе может быть достигнуто только на основе профессиональной интуиции архитекторов и дизайнеров, которым должно быть свойственно эстетически ценностное восприятие культуры в ее целостности и структурных связях.

Сформулированы образно-типологические характеристики городского пространства по следуюшим признакам: социально-градостроительной значимости; функционально-коммуникационному использованию; функционально-социальному значению; культурно-духовной ценности. Рассмотрена и показа-на важность учета простанственно-антропометрических соразмерностей в структуре процесса восприятия городского интерьера, дана оценка архитектуро-эргономических качеств городской среды. Основным предметом исследования стали факторы выразительности, их оценка в условиях открытых пространств и связь с морфологией архитектурно-предметных комплексов.

Сформулированы критерии эстетической ценности исторических кварталов. Разработана формальная система оценки сложившихся исторических форм, которая является важной составляющей в концепции преобразования внутриквартальной среды. Рассмотрены типология и номенклатура элементов городского дизайна и их систем, выявлены типы и группы элементов городского оборудования, основные тенденции видоизменения и модификации форм компонентов городского интерьера.

В диссертации разработана концепция преобразования городской среды исторического центра. В основе концепции лежит системный подход к сложившейся среде, направленный на сохранение исторической основы, раскрытие и обогащение ее потенциала, оптимальное решение современных проблем. Основные положения концепции сгруппированы по следующим этапам: “подход”, “приоритеты”, “ориентиры”, “воплощение”. Сформулированы основные задачи архитектурно-дизайнерского проектирования открытых пространств центра исторического города и общие принципы гуманизации городского пространства. Показано, что эргодизайн в условиях формирования и эксплуатации архитектурной среды учитывает био-, и психофизиологические потребности человека или группы людей, обеспечивает улучшение таких показателей, как легкость передвижения и ориентации, санитарно-гигиенический режим, что в большой степени определяет жизнеспособность среды.

В диссертации разработана методика моделирования и преобразования городской среды, главная задача которой - систематизировать и связать наиболее значимые условия, дать объективную и многомерную картину ситуации, выделить приоритетные задачи, направления и средства преобразования, предоставить обобщенные образцы решения. Данная методика обеспечит научное обоснование и координацию проектных предложений, полноту и целенаправленность использования информации, оперативность решения задач в архитектурно-дизайнерском проектировании.

Ключевые слова: предметно-пространственная среда, городской дизайн, морфотип, модель архитектурно-дизайнерского преобразования.

ANNOTATION

Nagorniy P. A. Design of the environment of historical blocks of city.

Manuscript dissertation in manuscript appearance on winning of learned architecture candidate degree for speciality 18.00.01- architecture theory, restoration of monument of architecture. Kharkov state university of building and architecture, Kharkov, 2004.

In dissertation the problems of interaction of conservative and transforming direction in a renewal process of the historical environment of large city is considered. The concept of conversion of the environment of historical blocks is formulated, the strategy of conversion on base of architectural-design modeling is offered. The given strategy provides the scientific basis and coordination of design solutions at reconstruction of historical blocks.

Key words: object-spatial environment, urban design, morphotip, the model of architectural-design conversion.

Размещено на Allbest.ru