Вплив народних традицій на формоутворення предметно-просторового середовища сучасного житла на прикладі країн Аль-Шаму

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

ХАСАН МУХАММАД САЛЕХ АЛЬ-НАЙРАТ

УДК 721.011.8

ВПЛИВ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ НА ФОРМОУТВОРЕННЯ ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА СУЧАСНОГО ЖИТЛА (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН АЛЬ-ШАМА)

05.01.03 - технічна естетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Харків-2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській державній академії дизайну і мистецтв Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор Мироненко Віктор Павлович, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, професор кафедри „Інтер'єру та обладнання”

Офіційні опоненти:

доктор мистецтвознавства, професор Боднар Олег Ярославович, Львівська академія мистецтв, професор кафедри проектування інтер'єрів (Львівська державна академія мистецтв Міністерства культури і мистецтв України)

кандидат мистецтвознавства, доцент Павлів Андрій Петрович, доцент кафедри художніх основ архітектури і дизайну (Національний університет "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України)

Провідна установа:

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури кафедра теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв Міністерства культури і мистецтв України, м. Київ.

Захист відбудеться 27 травня 2005 р. о “ ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 у Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.

Автореферат розісланий 25 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства, доцент Є.О. КОТЛЯР

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

просторове середовище житло традиції

Актуальність теми дослідження. Житлове середовище надає можливість формувати інфраструктуру будь-якого міста. Воно створюється для реалізації повсякденних побутових і рекреаційних потреб людини. Таке визначення дозволяє по-новому оцінити її місце у місті, соціальні функції і методи формування. Житлове середовище володіє рядом унікальних ознак, що впливають на специфіку її досліджень і проектування: історичною послідовністю, регіональною особливістю, індивідуальністю, поліфункціональністю і безперервністю. Саме ці її ознаки роблять будь-які дослідження з даної проблематики особливо важливими й актуальними. Робота присвячена дослідженню еволюції формування предметно-просторового середовища (ППС) житла і її предметному наповненню в країнах Аль-Шама,У групу країн Аль-Шама входять: Сирія: територія - 185,2 тис. км2, населення - 11,3 млн. чол., столиця - Дамаск (1,4 млн. чол.). В адміністративному відношенні поділяється на 14 мухафаза (провінцій). Ліван: територія 10,4 тис. км2, населення - 2,83 млн. чол., столиця - м. Бейрут (1,5 млн. чол.). В адміністративном відношенні розділений на 5 мухафаз (округів). Йорданія: територія - 98,4 тис. км2, населення - 3,1 млн. чіл., столиця - м. Амман (1,4 млн. жит.). В адміністративному відношенні поділяється на 8 провінцій (ливши.) і ін. виявляються основні історичні етапи формування житлового середовища з метою аналізу основних факторів формоутворення, що вплинули на прийоми і принципи її формування, а також визначення глибоких національних традицій, що дозволять поліпшити різні аспекти інтер'єрних просторів у майбутньому. При формуванні житлового середовища недостатньо враховується адміністративний розподіл країн Близького Сходу, статус і містобудівні особливості формування міського середовища. Актуальність теми обумовлена державної політикою країн Аль-Шама. Проблема формування житлового середовища в країнах Аль-Шама зберігає першорядне значення, як у даний час, так і в перспективі. У країнах Аль-Шама велика увага приділяється формуванню національного колориту житлового середовища, притаманного саме для традиційного арабського житла. Здебільшого ці дослідження стосуються різних соціально-економічних аспектів, пов'язаних із сучасною ситуацією в галузі житлового будівництва, ринку нерухомості і т.д. (А. Аль-Фанді, А. Абдельбасет, Р. Аль-Шаріф, И. Аль-Шейх та ін.), а також присвячуються питанням організації житлових будинків, адаптованих до регіональних умов (С. Аль-Факіх, А. Абу-Айаш, Т. Аль-Рифаі, А. Абдельмаджид та ін.). Останньому напрямку належать дослідження, що розглядають вплив подібних природно-географічних, кліматичних і соціальних факторів на типологію народних будівель в ін. країнах (О.М. Наврузі, М.В. Оболенський, Т.Б. Рапопорт, А.Н. Рімша, А. Хозам та ін.). Вивчення автором історичної спадщини своєї країни базувалося на роботах вітчизняних і закордонних фахівців: Салімо Хамаде, Салібе Камаль Сулеймана, Авада Мунзера, Рашидэль Джістра й ін. Викладена актуальність і стан вивченості обраної теми свідчить про необхідність проведення теоретичного дослідження, що виявляє основні закономірності формування житлового середовища в країнах Аль-Шама в процесі її еволюційного розвитку, визначення її основних структурних елементів і принципів проектування, а також розробки рекомендацій з перспективного розвитку.

У багатьох роботах вітчизняних і закордонних дослідників аналізується історичний шлях розвитку арабського будівництва в контексті еволюції арабського мистецтва (В.Л. Вороніна, S. Abdel-Rahim, M. Abdulla, Т. Саnaan, M. Ecochard, R. Spiers та ін.). Значний інтерес мистецтвознавців різних країн приваблюють традиційні складові предметного світу побутового оздоблення арабських будівель різного часу - меблі й устаткування, килимові і тканні вироби, кераміка і т.д. (Б.В. Веймарн, Э.К. Кверфельд, А. Моран, А.А. Саад, Е.Г. Яковлєв, M. Dimand, E. Hitchcok, C. Humbert, A. Pop, D. Rice та ін.).

Однак усі ці дослідження є досить вузькоспеціалізованими. У той час як загальні, що історично складалися, принципи композиційно-художніх рішень саме в системі житлового інтер'єра країн Аль-Шама, що передбачають його організацію одночасно з врахуванням існуючих архітектурно-мистецтвознавчих підходів, декоративних властивостей основних складових предметного світу, а також самої психології населення, що відбивають вплив ісламських традицій і місцевих звичаїв, практично ще не розглядалися. Таким чином, системний підхід багато в чому міг би сприяти вичленовуванню найважливіших прийомів художньої організації ППС інтер'єра народного житла, що додають йому своєрідний колорит і характерну національну пізнавальність. Тільки послідовне застосування характерних історично сформованих принципів у рішенні практичних задач естетичного оформлення сучасного побуту, так само як і підтримка народних традицій в інших областях, дозволяє зберігати і творчо збагачувати вітчизняну культурну спадщину.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до державних програм архітектурно - художнього удосконалювання формування предметно-просторового житлового середовища в країнах Аль-Шама. Обраний напрямок досліджень пов'язаний із пріоритетною тематикою наукових розробок кафедри “Дизайн” Харківської державної академії дизайну і мистецтва, де була виконана робота.

Мета дисертаційного дослідження - виявлення шляху формування художніх традицій формоутворення предметно-просторового середовища народного житла в країнах Аль-Шама, їхня своєрідність і тенденції еволюційного розвитку на основі аналізу їхніх особливостей, що формувалися у різні історичні епохи - від доісламського періоду до наших днів. Відповідно до поставленої мети були визначені задачі дослідження:

- узагальнити закордонний і вітчизняний досвід формоутворення предметно-просторового середовища житла в країнах із жарким кліматом та визначити комплекс факторів, що впливають;

- вивчити і проаналізувати основні напрямки досліджень з проблеми формування предметно-просторового середовища житла у країнах Аль-Шама;

- визначити основні періоди й етапи еволюційного формування предметно-просторового середовища житла в країнах Аль-Шама;

- сформулювати основні художні тенденції формоутворення предметно-просторового середовища житла цих країн;

- виявити функціонально-планувальну структуру середньовічного арабського житла і традиції регіонального зодчества;

- визначити принципи формоутворення предметно-просторового середовища і виявити пріоритетні напрямки її перспективного розвитку.

Об'єктом дослідження є предметно-просторове середовище житла в містах країн Аль-Шама, що розташоване в історичній і новій забудові.

Предмет дослідження - національні традиції формоутворення предметно-просторового середовища у житлі країн Аль-Шама.

Методи дослідження: методика дослідження ґрунтується на ретроспективному огляду літературних і релігійних джерел. Запропонована методика дослідження припускає натурне дослідження об'єктів, їхній композиційний аналіз із наступною “покадровою” фотофіксацією (інтер'єрних просторів, стін, стель, фрагментів інтер'єрів, меблів, деталей, декору). Проводився аналіз і систематизація картографічних, проектно-планувальних і статистичних матеріалів; натурні обстеження; структурно-планувальне моделювання; експериментальне проектування меблів та устаткування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в науково-обґрунтованому підході до художнього формування предметно-просторового середовища в країнах Аль-Шама з урахуванням народних традицій і регіональних особливостей, у виявленні періодів і етапів формування ППС житла в процесі історичного розвитку суспільства, у визначенні художніх принципів і проектування ППС, що впливають на естетичне сприйняття, та є притаманними для арабського населення. Виходячи з цього, наукову новизну дисертаційної роботи, що безпосередньо належать автору, складають наступні положення:

- виявлена і теоретично обґрунтована специфіка формоутворення предметно-просторового середовища житла з обліком природно-кліматичних факторів;

- визначені періоди й етапи еволюційного формування житлового середовища в процесі історичного розвитку суспільства в країнах Аль-Шама;

- виявлені традиції і національні особливості регіонального зодчества і визначені основні принципи формоутворення предметно-просторового середовища житла.

Практичне значення отриманих результатів. Основні висновки і результати роботи можуть бути використані державними установами країн Аль-Шама при формуванні національної програми з використання національних традицій в архітектурно-художній організації сучасного житлового інтер'єра, його предметного світу і художньої цілісності з метою спадкоємного розвитку особливостей народної культури країн Аль-Шама і розробці науково-обґрунтованих рекомендацій з її перспективного розвитку й удосконалення.

Особистий внесок здобувача. Автор узагальнює естетичні принципи функціонування арабських народних традицій та світоглядні принципи побудови ППС сучасного житла.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи повідомлені на щорічних науково-практичних конференціях Харківської державної академії дизайну і мистецтв (1997-2005 рр.), Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури (2003-2005 рр.).

Наукові результати впроваджені:

1. У науково-проектні розробки при проектуванні меблів і обладнання ресторанів та ін. установ м. Аммана (Йорданія) науково-виробничної фірми “Jordan Wood Industries Co Ltd” (15.12.2004 р.).

2. У розробку навчальних програм в галузі дизайну інтер'єрів факультету “Образотворче мистецтво”, Національного університету Ан-Надж (м. Амман, Йорданія) (8.08.2004 р.).

3. У навчальний процес при розробці лекційних курсів “Дизайн меблів та обладнання” у ХГАДИ.

Публікації. Основні положення та висновки викладені у п'яти наукових публікаціях (п'ять - у спеціальних виданнях, затверджених ВАК України). У роботах [4,5], автором сформульовані основні принципи ергономічного конструювання меблів та обладнання, дана характеристика сучасного стану досліджень з проблеми, показана роль озеленення при формуванні традиційного житлового середовища.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (113 найменувань), додатків (термінологічного словника, ілюстрацій, проектних розробок об'єктів дизайну сучасного ісламського інтер'єру, актів та документів щодо практичного впровадження дисертаційного дослідження). Загальний обсяг дисертації - 282 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані задачі дослідження, наукова новизна, практичне значення для науки і практики, рівень апробації й публікації результатів роботи.

У першому розділі,- “Сучасний стан науки і практики по формоутворенню предметно-просторового середовища житла в країнах з жарким кліматом”,- дана характеристика вихідним теоретичним положенням з формування житлового середовища та її предметного наповнення. Показано, що даною проблемою в країнах Аль-Шама займаються на державному, регіональному, місцевому рівнях. Предметом уваги є задачі формування житлових комплексів з обліком кліматичних та ін. факторів, створення комфортного середовища по функціональним, екологічним і естетичним параметрах. Велика увага приділяється проблемі взаємозв'язку житлової забудови і зовнішнього природного середовища. Істотне місце в її рішенні займають питання забудови житлових утворень, з обліком конкретної ситуації і природного оточення. Захист природи і раціональне використання її ресурсів, зв'язок клімату й організація житла з урахуванням містобудівного оточення є досить важливими. Вивчення цього питання дозволяє стверджувати, що істотним резервом збільшення естетичної якості житла є більш повний творчий облік природно-кліматичних умов в архітектурному проектуванні, спрямованому на поліпшення мікроклімату і композиційно-художньої виразності житла. Багато авторів, що вивчають і аналізують сучасний досвід проектування і будівництва житлового середовища в окремих регіонах Аль-Шама, відзначають наступні основні тенденції її формування:

- вплив основних напрямків світової архітектури, часто з необґрунтованим переносом її рис у місцеві умови, і як наслідок, утрата своєрідності національної архітектури і, у зв'язку з цим, погіршення мікрокліматичних, функціональних й експлуатаційних якостей житлового середовища;

- прагнення зберегти національний і регіональний колорит житлових будинків у тектонічних рішеннях, найбільше повно адаптованим до специфічних місцевих умов та ін.

Показано необхідність постановки і рішення архітектурно-дизайнерських проблем, спрямованих на підвищення якості житлового середовища, усування невиразності нових житлових утворень. Відчувається недооцінка багатої історичної спадщини для виявлення національних особливостей формування житлового середовища, поліпшення його композиційно-художніх рішень. Виявляються визначені закономірності формування житлового середовища в процесі її еволюційного розвитку. Житлове середовище розглядається як система взаємозалежних закритих і відкритих просторів з житловими будівлями, об'єктами побутового обслуговування, з різними транспортними і пішохідними комунікаціями та ін.

Предметно-просторова організація житлового середовища обумовлена сукупністю біологічних і соціальних потреб окремої людини, родини, а також груп населення. Еволюція цих потреб визначає необхідність зміни просторової організації житлового середовища. Характер соціальних потреб людини, а також частково біологічних змінювався водночас з розвитком суспільства і впливав на прийоми формування житлового середовища. Вони змінювалися й удосконалювалися, відображаючи рівень матеріального розвитку суспільства, його естетичні ідеали і спосіб життя людей. Процес еволюції житлового середовища протягом історичного розвитку суспільства здійснювався під впливом цілого ряду факторів. Встановлено, що визначальними факторами, які враховуються в процесі аналізу формування житлового середовища, є:

- природно-кліматичні умови, яким найбільш повно відповідає сформована традиційна архітектура житла та її ППС у цілому зі специфічною структурою сполучення відкритих, напіввідкритих і замкнутих просторів, з конструктивними й архітектурно-художніми рішеннями з урахуванням тимчасових характеристик розглянутих об'єктів;

- історико-географічні фактори, що дозволяють виявити закономірності формування житлового середовища в процесі історичного розвитку суспільства, з обліком складних соціальних процесів що змінюють геополітичну картину світу і виявляють вплив різних культур і цивілізацій на формування архітектури і, зокрема, житла;

- релігійні традиції, які характеризують світоглядну систему, моральні та етичні принципи, та їхню віру (іслам, християнство та ін.), і які зробили найважливіший вклад у формування арабського житлового середовища;

- національно-побутові умови, що виявляються у використанні в архітектурі житла визначених конструктивних прийомів і деталей в організації планувальної структури житлових приміщень, в ізольованості житла від навколишнього середовища, у наявності розвинутого літнього побуту, у розподілі приміщень по гендерній ознаці та ін.;

- естетичні, що дозволяють оцінити архітектурно-художні параметри житлового середовища - композицію об'ємно-просторового рішення, її індивідуальність з виявленням історико-культурних особливостей і національних традицій, колористичне рішення окремих житлових будинків і середовища в цілому та ін.

Реалізація цілей і задач даного дослідження визначили його методологію і розробку методики формування ППС, що базується на історико-культурному підході до розглянутої проблеми і на системному підході до аналізованого об'єкта - системі “предметно-просторового середовища” арабського житла. Виконано порівняльний аналіз методів дослідження ППС житлового середовища. Проаналізовано існуючі підходи до дослідження житлового середовища. Показано, що методологічною основою дослідження є пізнання закономірностей архітектурного формоутворення з урахуванням розуміння взаємозв'язку функціональних процесів, основних форм поведінки людини й особливостей його сприйняття (роботи Касхуд Абдо Кассема (1973), С. Степаняна (1984), Малюхи Міхьяр (1990), Файсал Ахмад Аль-Дайрі (1992), Насіфа М. Ганема (1993), Абу-Хані Ахмад Махмуд Сулейман Салімо (1995), Мохамед Джамаль Хамід Кайтука Акбі (1993), Ісам Рабах Абу Дальфа (1998), Васеф Радван Алі Ахмад (1999), Муафак Ібрагім Фрех Аль-Хаддада (2003) та ін.).

Встановлено, що інтер'єр, подібно більшості систем (по М. Тоду), виявляє деякі вимірні характеристики, за допомогою яких можна описати стан даної системи у кожний визначений момент часу. Що, у першу чергу, є “функціонально-естетичною підсистемою”. Встановлено, що конструкція матеріалізує і задає одиниці просторового осередку. Інтер'єр, як візуально обмежений простір, має суму ознак, найважливішими з яких є: величина і форма просторового осередку; колір конструкційного і декоративного матеріалів; система висвітлення простору. Життєве середовище особистості складає світ людини. Це поняття адекватне термінам “мікрокосм” чи “мікросфера” (А. Рудницкий). Визначено, що в складі матеріального світу людини присутній послідовний ряд полів, що адекватно співвідносяться до атрибуції життєдіяльності людини в просторі, його контактам, поведінці, комунікаціям, інформаційним процесам і т.п. Перераховані поля складають реальне оточення людини і є характеристиками границь ППС. Середовищем, що має бути дослідженим, може служити й арабо-ісламський інтер'єр, тобто його художній образ, що склався у людській свідомості.

Дано характеристику ППС із погляду теорії систем. Для опису ППС теорія систем широко користується мікроскопічним уявленням системи, визначним поняттям якої є поняття “системне оточення”. У теорію систем уведено кілька визначень цього поняття. Відповідно до концепції А. Холу і Р. Фейджина, навколишнім середовищем для системи, приміром, “інтер'єр”, є сукупність усіх видів об'єктів. Показано, що для даної системи навколишнє середовище є сукупність всіх об'єктів, зміна властивостей яких впливає на систему, а також тих об'єктів, чиї властивості міняються в результаті поводження системи. Встановлено, що в основі загальної теорії систем лежить принцип системності - один з найважливіших у науковому пізнанні і що має загально методологічне, спеціально-методологічне і теоретичне значення. Фундаментальне значення закону системності полягає в тому, що будь-який об'єкт є „об'єкт-система” і будь-який „об'єкт-система” належить хоча б одній системі об'єктів того самого роду. Під “об'єктом” розуміється будь-який предмет як об'єктивної, так і суб'єктивної реальності. Його діалектична природа виражається у взаємозв'язку таких системних характеристик як функція і структура, складність і організованість, як співвідношення оцінок (величин) складності й організованості.

Сформульовані природно-кліматичні передумови формоутворення ППС житлового середовища в країнах Аль-Шама. Приведена докладна характеристика природно-кліматичних умов розвитку регіону країн Аль-Шама. Показано, що архітектура міст району Аль-Шама здавна відрізняється своєю гармонічною єдністю з навколишньою природою. Неповторна своєрідність багатьох міст району Аль-Шама пов'язана саме зі вдалим використанням природного середовища. Так, індивідуальність вигляду багатьох міст, їх архітектурно-планувальна й об'ємно-просторова організація безпосередньо пов'язані зі складним пересіченим рельєфом території. На складному рельєфі розташовані Амман, Дамаск, Бейрут та ін. міста. Вони включають у свою планувальну структуру, що домінує, елементи природного ландшафту. Багатими ландшафтними можливостями наділила природа інші міста району Аль-Шама - Ель Салт, Латакія, Тір.

Показано еволюцію формоутворення ППС житлового середовища і її влаштування. В архітектурі народного житла, дизайні його екстер'єру й інтер'єра завжди знаходили своє відображення характер навколишнього географічного середовища, смаки і функціональні потреби його мешканців їхнє соціальне положення і світогляд. Характеризуючи народне житло населення країн Аль-Шама, слід зазначити його багатоликість, своєрідну і невичерпну палітру форм і декору. Це пов'язано з тим, що в процесі розселення арабів культура накладалася на історичну підоснову давніх цивілізацій, розвиваючись у контакті з традиціями народів Європи (грецькою і римською спадщинами), а також народів Азії й Африки. Проте, усі види будівель, що зустрічаються в даний час у Йорданії, можна розділити на два типи: переносні житла кочівників-бедуїнів, що ведуть свій родовід від найперших кочових шатрів, створених людиною, і житлові будинки ісламського періоду, вигляди яких формувалися в VІІ- ХІХ століттях н.е. і при цьому успадковували традиції домобудівництва й організації житлового інтер'єра, що складалися в більш ранні історичні епохи.

Показано, що саме з цього періоду формоутворення народного житла стало відбивати вимоги Ісламу - теології, що пронизує фактично усі боки життя йорданського суспільства. Ця релігія, по суті, стала тим соціально-психологічним фактором, що робить значний вплив на поведінку населення, організацію життєвого укладу, визначаючи відношення людей до самих різних соціальних проблем. Іслам став психологічною основою життя, створив стереотипи сприйняття навколишньої дійсності, а також обумовив формування загальноприйнятих принципів структурного поділу житлового будинку, що, у свою чергу, відбилося, як на архітектурному вигляді народного житла, так і на виразності його інтер'єра. З VІІ століття арабський будинок став поділятися на дві частини: до чоловічої половини відносяться приміщення для прийому гостей, а також приміщення, пов'язані з ремеслом господаря; жіноча половина знаходиться в глибині будинку і завжди більш відособлена від зовнішнього світу. Визначено, що замкнутість житлового будинку виключала потребу в складному композиційному рішенні зовнішніх фасадів, оскільки останні грали лише захисну роль. Тому дуже типовим для вітчизняного зодчества є перенос художньо-архітектурного і естетичного навантаження на частку інтер'єра, що обдивляються знадвору.

У період турецького завоювання країн групи Билад-аль-Шам у часи Османської імперії (ХVІ - ХІХ ст.), основні принципи планувальних рішень, вироблених вітчизняним зодчеством, не перетерпіли яких-небудь істотних змін. Проте, з цього періоду часу при проектуванні міських будинків починає приділятися значно більша увага прикрасі їхніх фасадів, а також предметно-просторової організації прийомної кімнати - вітальні. Показано, що наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст. і в період між першою і другою світовими війнами, починається активний вплив європейської школи зодчества на роботу місцевих майстрів, що зберігається і дотепер. Це виявляється у використанні імпортних будівельних і оздоблювальних матеріалів, зведенні житлових будинків з характерним європейським плануванням. Дано характеристику типових міських будинків, що зводяться у традиціях арабського домобудівництва. Показано роль декоративної прикраси внутрішніх і зовнішніх вхідних дверей, вікон, ставень, ґрат та ін. предметів.

У сільському будинку різні по функціональному призначенню кімнати знаходяться на різних рівнях, піднятих один відносно іншого на 6-8 сходинок, тобто принцип зонування функціональних приміщень житла по висоті, що склалася ще в доісламскі часи, зберігається і у цей час. Однією зі своєрідностей архітектурної організації інтер'єру народного житла, що склалося історично, є широке використання стінних ніш, що виконують функцію платтяних шаф, комодів, сервантів, тумб. Як у минулому, так і в даний час у міському і, особливо, сільському будинку різні по розмірах і формі стінні ніши є важливим функціональним елементом інтер'єра і використовуються як місце збереження побутових речей, стелажі для книг, для розміщення зброї, світильників, посуду і багатьох ін. предметів. Для досягнення цілісності інтер'єра художники використовують загальні прийоми до оформленні ніш і вікон, вибираючи необхідні пропорції, подібні розміри і характерні конфігурації.

Дано характеристику традиційних і сучасних будівельних і оздоблювальних матеріалів. Практично у всіх регіонах країн Аль-Шама основним будівельним матеріалом протягом усього попереднього часу і сьогодні залишається камінь. Народні майстри успадкували багатовікові традиції його обробки. Установлено, що дерево у відносно безлісних країнах Аль-Шама використовується в домобудівництві дуже обмежено. Воно є основним матеріалом при створенні деяких конструктивних елементів житла - дверей, віконних рам, ставень, сходинок і перил внутрішніх сход і т.д. Дерево не використовується при зведенні стін будівель, практично ніколи не застосовують його у виді настільних дощок при створенні підлоги. У давньому житлі підлоги нічим не покривалися, тобто були земляними. Надалі вони стали вирівнюватися шаром піску, на який укладалися плоскі камені. Потім почали створюватися цементні підлоги, що дуже поширені й у сучасному житлі. При їх виготовленні укладається і вирівнюється шар вапна з щебінкою, поверхня після укладання згодом затирається гладким каменем.

В даний час для покриття підлог найбільше широко використовуються керамічні плитки. Нарощується промислове виробництво різноманітних за формою і розмірами гладких і рифлених керамічних плиток, у декорі яких зберігаються традиційні для арабського мистецтва особливості, засновані на широкому використанні різних видів орнаментів. Відповідним чином декоровані керамічні плитки, є ідеальним напільним і настінним оздоблювальним матеріалом для створення художніх композицій у національних традиціях. Для виготовлення обробно-декоративних плит і плиток різної форми і кольору використовується гіпс. Вони можуть бути наскрізними, прорізними (ажурними) і рельєфними. Фарбування стін виробляється за допомогою звичайного гашеного вапна. Для одержання різних квітів до неї можуть додаватися визначені пігменти, однак у більшості випадків обходяться без них, залишаючи обробку в білому кольорі. Останнє має визначене функціональне значення, оскільки білий колір сприяє меншому нагріванню стін. В даний час при обробці стін, стель і внутрішніх конструктивних елементів широко використовуються також різні види фарб - казеїнові, масляні, силікатні, водоемульсійні, синтетичні з полімерних з'єднань - поливінілацетатні, стиролбутадіонові та ін. Особливістю останніх є створення на поверхні, що офарбовується, дуже міцної еластичної плівки пористої структури, що не заважає обміну повітря та володіє гарними тепло- і звукоізолюючими властивостями. Шпалери раніш ніколи не використовувалися в інтер'єрі арабського житла, однак зараз у міських будинках вони знаходять усе більше застосування при обробці стін у житлових приміщеннях.

Важливою задачею при формоутворенні ППС, як за старих часів, так і тепер, є його гармонізація із зовнішнім середовищем і, зокрема, з навколишнім рослинним світом. В умовах традиційного односімейного будинку це досягається за рахунок введення перехідної зони - частково відкритого приміщення айвана від відкритого двору із садом - до закритої приймальні і житлових кімнат. Таким чином, озеленені фасади стають живописним елементом архітектури. Крім того, декоративно оформлені ґрати, сітки й ін. пристосування, використовувані для озеленення на балконах і лоджіях, можуть самі по собі мати досить ефектні елементи, що прикрашають екстер'єр житлового будинку. Особливий художній ефект досягається при сполученні в інтер'єрі кімнатних рослин з передпозначками й елементами, у декорі яких присутні традиційні рослинні орнаменти.

В другому розділі,- “Особливості формоутворення предметно-просторового середовища житла”,- показана специфіка формоутворення меблів й устаткування. Встановлено, що меблі це важливий елемент внутрішнього простору приміщень. У давні часи місце розташування меблів у будинках було дуже регламентовано, виходячи з мусульманських традицій і смаків, а також у залежності від зовнішнього вигляду будинків і передбачуваних інтер'єрів приміщень. Кожна частина меблів є здобутком мистецтва.

Сформульовано вимоги до меблів з ергономічної, конструктивної, техніко-економічної і художньо-конструктивної сторін. Визначаються якісні характеристики меблів, під якими розуміється комплекс властивостей, що визначають її як продукцію виробництва і споживання. Оцінка якості меблів ґрунтується на всебічному аналізі функціонального комплексу виробів, їх внутрішніх і зовнішніх зв'язків із процесами життєдіяльності людини і навколишнім середовищем, конструктивних схем, специфіці технологічного процесу і т.д. Якісні ознаки меблів закладаються вже на стадії їх проектування і реалізуються в конкретних виробах.

Встановлено, що зручність і комфортабельність меблів у значній мірі залежать від складених елементів, що знаходяться в тісному зв'язку з розмірами тіла людини і повинні забезпечити йому оптимальні положення в статичних умовних позах (cтоячи, сидячи, лежачи) і при виконанні різних побутових або трудових процесів. Зв'язок розмірів меблів з розмірами людини виявляється також у габаритах предметів, для збереження і розміщення яких вона призначена. Раціональна організація простору і зв'язані з нею оптимальні параметри приміщень, розміщення виробів меблів, величина проходів також базуються на антропометричних даних людини. Забезпечення комплексу експлуатаційних зручностей при проектуванні меблів нерозривно зв'язано з пошуком естетично зробленої форми і конструктивної схеми, що забезпечує надійну роботу виробу. Раціональність конструкції, при якій форма відповідає призначенню виробу, матеріалу, технології, визначає естетичну досконалість форми. У досягненні цього важливе значення грає тектоніка конструкції, що виявляє характер роботи, співвідношення мас і об'єму, розподіл навантажень і таке ін. Тектонічна основа конструкції особливо виявляється у виробах з відкритою просторовою структурою.

Показано, що для меблів арабського стилю, що мають художню цінність, є характерним використання традиційних орнаментів, що вирізаються на дерев'яних поверхнях, вишиваються кольоровими нитками на оббивних тканинах, що передаються за допомогою використання техніки інкрустацій із застосуванням дорогих матеріалів. Дається характеристика широкої типології меблевого гарнітура: дивани, крісла, тумби, табурети, лари і т.п. Показані умови декорування матеріалом, різьбленням з орнаментикою, виконання інкрустації, а також підфарбовування і позолотою дерев'яного рельєфу. Виходячи з наявного в продажі асортименту, можна виділити два основних види сучасних меблів:

- у першому сполучаються різні деталі “стильних” меблів і традиційного декору із сучасними елементами, прогресивними технічними рішеннями і новими матеріалами;

- у другому відсутні які-небудь характерні стильні елементи, меблі є найбільш прості за формою, конструкції, застосуванню матеріалів і не відрізняються від аналогічних виробів, що використовуються в інш. країнах.

Встановлено, що гармонія ППС житлового будинку сприяє не тільки архітектурно-планувальному рішення житла, правильному вибору оздоблювальних матеріалів, що покривають підлогу, стіни, стелю, стиль меблів і раціональність їх розміщення, але і різні предмети побутового призначення, що заповнюють простір житлового приміщення - посуд, вази, світильники і т.і. Будучи виготовленими відповідно до вітчизняних художніх традицій, усі ці предмети є дуже істотним елементами внутрішнього оздоблення житлового будинку, що додає йому індивідуальності і своєрідний національний колорит. Під впливом Ісламу на декоративно-прикладне мистецтво, створювані різними методами візерункові композиції придбали характерний вид, заснований на використанні винятково геометричних, рослинних і шрифтових орнаментів.

Показана роль кераміки, виробів з металу, скла, килимових і тканих виробів у формуванні гармонічної ППС арабського житла. У їх орнаментальному декорі, на відміну від інших предметів декоративного мистецтва, не зустрічається елементів, чужорідних саме арабській орнаментиці. Килими, що цілком закривають підлогу, вносять в інтер'єр основний колірний і рисунковий акцент. Останній активно доповнюється підбором відповідних занавісок і меблевих оббивних тканин, що, подібно напільним і настінним килимам, оформлені по колірному і графічному рішенню, додають особливий характер затишку всьому житловому приміщенню.

У третьому розділі,- “Роль народних традицій і регіональних особливостей при формуванні предметно-просторового середовища сучасного житла”,- розглянуті питання використання народних традицій у декоруванні меблів і устаткування житлового середовища. Показано, що перші унікальні зразки меблів з дерева датуються IV століттям. Основний мотив декору цих меблів виноградні грона і листи. Меблі були виготовлені з різних порід дерева, із вставками з горіха, орнаментована візерунками, з використанням мотиву винограду. У різні періоди розвитку ісламської культури способи прикраси дерев'яних меблів могли бути різними: різьба по дереву, набивання дерев'яних шматочків дерева, різних по кольору.

Показано роль орнаментики і колористики в художньої організації інтер'єра народного житла. Ісламська орнаменталістика характеризується найпоширенішим використанням рослинних візерунків, що складаються з різноманітних елементів, що в результаті дає цільну картину природи. Найчастіше рослинний орнамент перемежовується геометричним. До цих елементів орнаменту може ще додаватися і графічний - для прикраси верхньої частини стіни, обрамлення вікон і дверей. Графічний орнамент іноді виконується з бронзи.

Визначено, що досягненню стильового взаємозв'язку архітектурних і оздоблювальних елементів, предметів побутового оздоблення в традиційному народному житлі сприяє не тільки подібність геометрії деталей, що складають єдину композицію, тобто максимальне виділення принципу візуальної подоби форми, але і загальне декоративне оформлення складових інтер'єра, що базується на традиційному для країн Аль-Шама використанні для цієї мети мистецтва орнаментики, що відшліфовувались в арабських країнах протягом багатьох століть.

Показано, що для художнього мислення арабів характерної рисою є глибоке почуття декоративності в галузі створення складних і удосконалених форм орнаментів. Арабески визначається як орієнталістський ісламський орнамент. Він може бути геометричним, складним чи простим, круглим чи прямокутним, рослинним чи літерним. З раннього періоду арабесками називали тільки рослинні орнаменти, потім він став вміщати в себе геометричні візерунки, пізніше додалися і літерні орнаменти. Умовно арабески можна розділити на дві основні групи: арабески, що складаються з ліній і кутів (геометричний); арабески, що складається з рослинних мотивів (листи, вигнуті пластичні лінії і т.і.). Іноді використовують змішаний арабеск, що складається з елементів першої і другої групи. Арабески, у залежності від країни, де він був створений і історичного періоду, має свою специфіку. Оскільки ісламська релігія широко поширена у світовому співтоваристві, традиційний орнамент використовується практично у всіх видах будівель і виконується в різних матеріалах: міді, дереві, склі та ін.

Показано, що широке використання класичних арабських орнаментів у декоративній обробці великої кількості складових житлового інтер'єру, багато в чому і формує його стильову єдність, додає йому характерний національний колорит і найбільшою мірою відповідає вітчизняним традиціям художнього оформлення житла.

Визначено, що орнаментальний декор в ісламському мистецтві стає домінуючим, відсунувши на другий план ті жанри художньої творчості, де присутні емоційно-образні елементи. Тому композиції, що зображують людину і тварин, практично перестали використовуватися місцевими майстрами. Навпаки, прикрашення за допомогою геометричного і рослинного орнаментів продовжувало вдосконалюватися та вкоренилося в усіх жанрах прикладних мистецтв. Воно використовувалося у предметах гончарного і склоробного виробництва, виробах з металу, дерева, текстилю, різних оздоблювальних матеріалах, що використовуються у будівництві. Якщо в декоративному мистецтві інших народів орнамент використовується, в основному, як фон для заповнення порожнеч, або, як обрамлення для жанрових зображень, то у ісламських митців він має цілісну композицію, своєрідну симфонію кольору і форм. Переважним у цих добутках є абстрактний геометричний орнамент, як найбільш відповідає теології Ісламу. Достатньо широко використовується також і рослинний орнамент. Його своєрідність в ісламському трактуванні полягає в тім, що майстри відмовилися від буквальної імітації природи і використовували стилізоване зображення рослинних елементів - листів, стебел, квітів, спіральних структур у виді лози, що розташовувалися на полі, що декорувалися, рівномірно і симетрично, утворивши геометричні форми.

Особливе місце в ісламському арабському декоративному мистецтві зайняли орнаменти, що з'явилися значно пізніше - шрифтові, каліграфічні написи арабською мовою. Розвиток арабського листа почався з Корана, написаного почерком Насхі Мукавір. Після цього виписки зі священної книги стали наноситися на поверхні, що декорувалися, з використанням різних шрифтів. Геометричні, рослинні і шрифтові орнаменти можуть використовуватися як ізольовано, так і в комбінації один з другим, утворивши складну єдину композицію. Показано, що орнаментування в країнах Арабського Сходу з початком періоду Ісламу стало основою усіх прикладних мистецтв. Саме в цьому виді творчості найбільше повно відбилися художні і фiлософськi концепції арабської нації. Вироблені в той період вироби вiдрiзнялись високим професіоналізмом, витонченістю форм, багатством і досконалістю орнаменту. Продукція цілком задовольняла функціональні і естетичні потреби численних замовників, що визначало її широку поширенiсть у ППС народних будівель.

Визначено, що в даний час у декоративно-прикладному мистецтвi країн Аль-Шама можна виділити два напрямки: використання (з різним ступенем успіху) художньої спадщини старих ісламських арабських майстрів і копіювання закордонних художніх стилів. З погляду художньої цінності, сучасні вироби з декоративною обробкою в традиційному арабському стилі (тобто з використанням класичних для цього стилю орнаментів) дуже розрізняються, що визначається неоднаковим рівнем професійної підготовки і технічною оснащеністю окремих майстрів. Тому багато з таких виробів, що копiюють “ісламську старовину”, далекі від естетичної досконалості і слабко відбивають стильові особливості декору, що використовувався в середньовiччі.

Сформульовано принципи сучасних і традиційних прийомів формування внутрішніх просторів житлового середовища. Встановлено, що з появленням різноманітного асортименту побутових виробів, що не мають у своїй масі досить національного характеру, перед дизайнерами встала задача їхнього гармонійного включення в традиційний інтер'єр без руйнування його художньої цілісності й індивідуальності. Таким чином, у мистецтві організації інтер'єру першорядну роль став грати синтез традиційних і сучасних елементів архітектури і різних побутових виробів. Тут переплітаються результати творчих пошуків архітекторiв і художників в області декоративно-прикладних мистецтв різних напрямків.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що існуючі до теперішнього часу на територiї країн Аль-Шама кочові житла, що належать племенам кочiвникiв-бедуїнiв у своїй будівлі й організації предметно-просторового середовища відбивають життєві традиції, що виникли на ранньому етапі розвитку людської цивілізації. У плануванні житла кочівників строго враховувалися традиції Ісламу - поділ житла на чоловічу і жіночу половини. Розмірність (яруснiсть) житла залежать в основному від матерiального статку власника і чисельності його родини. Предмети побуту, вiдображаючи ієрархічний уклад життя, не відрізняються розмаїтістю, однак усі вони служать максимальному задоволенню функціональних потреб в умовах суворого кочового життя.

2. Показано, що типова для країн Аль-Шама архітектурно-планувальна організація житла стаціонарного типу формувалася протягом багатьох століть під впливом регіональних природних умов, місцевих звичаїв і існуючих можливостей при виборі будiвельних матеріалів. Вітчизняні традиції домобудівництва, що дійшли до нашого часу, виявляються в поділі приміщень на чоловічі і жіночі, обов'язковiй наявності вітальної кімнати. Характерним є зонування функціональних приміщень по висоті, наявність внутрішнього двору, що є композиційним центром розташованого по його периметру житлового комплексу.

3. Визначено, що для сучасного житлового будівництва країн Аль-Шама характерним стає усе більш приватний відступ від вiдпрацьованих їм раніше принципів, що приводить до втрати чисто традиційних архітектурно-художнiх рис, що додавали характерну своєрідність вітчизняному інтер'єру. Для додання інтер'єру сучасного житла нацiональної своєрідності, акцент в основному переноситься на його предметний світ, елементи внутрішньої обробки і пластику фасадів. Традиційна наявність у будівлях країн Аль-Шама досить великої кількості різноманітних виробiв, форма і декор яких яскраво відбивають мотиви, що домінують в вiтчизняному мистецтві, стає найважливішою передумовою, що визначає сьогодні збереження національної впiзнанності інтер'єру.

4. Встановлено, що в житловому будівництві країн Аль-Шама організація інтер'єру в кімнатах, що розрізняються по функціональному призначенню, спрямована на забезпечення не тільки максимальної зручності побуту, але і на створення суттєвого художнього враження. Відповідно до народних традицій, оформлення вітальні служить створенню враження стриманості, де максимально домінує вільний простір, що полегшує спілкування хазяїв з гостями. Чоловічі кімнати мають підкреслене непомітне оформлення. Жiночi кімнати оформляються більш ошатно, максимально використовуючи яскравий і контрастний декор предметів, що входять до його складу, побутового оздоблення з метою створення атмосфери внутрішньої розкутості, радості, тепла і затишку.

5. Показано, що обробка архітектурних поверхонь в інтер'єрі традиційного житла країн Аль-Шама характеризується достатньою скромністю: як правило, на штукатурку стін і стелі наноситься шар гашеного вапна, що нiчим не підфарбовується, улаштовуються звичайні, цементні підлоги, що не покриваються. З існуючих оздоблювальних матеріалів найбільшою популярністю користуються керамічні плитки, оскільки їх відповідне декоративне оформлення дозволяє досить легко привносити в інтер'єр рiзноманiтнi художні мотиви, у тому числі і співзвучні традиційної мусульманській орнаментиці.

6. Визначено, що в арабському житлі активно використовуються мотиви флористики. Гармонізація інтер'єра народного житла з навколишнiм рослинним світом сприяють створенню цілісної художньої композиції інтер'єра, що символізує єдність штучного і натурального природного середовища. Використання рослинних мотивів в архітектурно-планувальних рішеннях житла дозволяє створювати перехiднi зони - накритi навісами айвани, - що створюють плавний просторовий перехід між закритими житловими приміщеннями і відкритим озелененим двором, а також формувати вертикальне озеленення фасадів, рослинних навісів на плоских дахах-терасах.

7. Показано, що в країнах Аль-Шама в якості напiльного покриття традиційно в житлових приміщеннях використовуються килими. Крім напiльного варіанта, у теперiшнiй час килими ручної роботи, що мають високу художню цінність, усе частіше починають застосовуватися і для декорування стін, що є новим у вітчизняній практиці художнього оформлення житла. Настінні і напiльнi килими, занавеси й оббивні меблевi тканини є першорядними складовими, що сприяють формуванню художньої цілісності житлового інтер'єра, оскільки в країнах Аль-Шама килимові і тканяні вироби завжди візуально домiнують у житловому просторі, обумовлюючи його орнаментальне, графічне та колірне наповнення.

8. Доведено, що всі типи геометричних, рослинних і шрифтових орнаментів, що використовуються у мусульманській орнаментиці i що з'явилися пізніше, мають виражену декоративність. Класичний мусульманський орнаменттальний декор, незалежно від методів його нанесення на всілякі побутові вироби й елементи обробки, не тільки сприяє формуванню художньо-стильової єдності інтер'єрів, але і є одним з найбільш важливих факторів, що додають йому виражений національний колорит.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аль-Найрат Хасан Мухамед. Особенности учета народных традиций при формировании предметно-пространственной среды жилища//Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.ст. - Харків: ХДАДМ, 2003.-№3-4., 2004.-№1-2.- С.139-143.

2. Аль-Найрат Хасан Мухамед. Мебель и национальные традиции стран арабского Востока//Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв.- Харків, ХДАДМ.- 2004.- №1.- С.137-142.

3. Аль-Найрат Хасан Мухамед. Тенденции освоения национального наследия в современной архитектуре Иордании//Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.ст. - Харків: ХДАДМ, 2003.-№5-6.- 2004.-№3 -4.- С.131-132.

4. Мироненко В.П., Родик Я.С., Н. Хассан. Эргономика мебели. Анатомия и антропометрия сидящего человека//Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб.ст. -Харків: ХДАДМ, 2003.- №5-6.-2004.- №3-4.- С.162-167.

5. Аль-Найрат Хасан Мухамед, Таррад Моханнад Сулаиман. Особенности учета природных факторов при формировании экологичного жилища.//Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв.- Харків: ХДАДМ.- 2005.-№1.-С.10-14.

АНОТАЦІЯ

Хасан Мухаммад Салех Аль-Найрат. Вплив народних традицій на формоутворення предметно-прострового середовища сучасного житла (на прикладі країн Аль-Шаму).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 05.01.03 - технічна естетика.- Харківська державна академія дизайну та мистецтв, Харків, 2005.

У дисертації проаналізовано, яку роль і місце мають традиції у формоутворенні предметно-просторового середовища житла в країнах Аль-Шаму, а також виявлені тенденції розвитку цього явища. В основі методики даної дисертаційної роботи лежать історичний, структурний і порівняльний аналізи. Проводився аналіз та систематизація сучасних літературних витоків; картографічних, проектно-планувальних та статистичних матеріалів; натурні обстеження; структурно-планувальне моделювання; експериментальне проектування. У роботі проведений аналіз історичного розвитку ППС та визначені основні принципи традиційної організації житла і визначені основні принципи формоутворення ППС. Пріоритетним напрямком формоутворення ППС є інтерпретація та застосування в практиці традиційних архітектурних форм, побутових мов, декору, орнаментики та оздоблювальних матеріалів.

Ключові слова: предметно-просторове середовище, дизайн інтер'єрів, житло, національні традиції.

АННОТАЦИЯ

Хасан Мухаммад Салех Аль-Найрат. Влияние народних традиций на формообразование предметно-пространственной среды современного жилища (на примере стран Аль-Шама).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 5.01.03 - техническая естетика.- Харковская государственная академия дизайна и искусств, Харьков, 2005.

В дисертации проанализировано, какую роль и место занимают народные традиции в формообразовании ППС жилища в странах Аль-Шама, а также выявлены тенденции розвития этого явления. В основе методики данной диссертационной работы лежат исторический, структурный и сравнительный анализы. Был проведен анализ и систематизация картографических, проектноконструкторских и статистических материалов; натурные обследования; структурно-планировочное моделирование; экспериментальное конструирование мебели и оборудования.

В работе проанализирован исторический этап развития ППС и определены основные принципы традиционной организации жилища и сформулированы основные формообразующие законы ППС. Приоритетным направлением формообразования ППС - интерпретация и использование на практике традиционных архитектурных форм, бытовых предметов, декора, орнаментики, мотивов и облицовочных материалов. рассмотрены вопросы использование народных традиций в декорировании мебели и оборудования жилой среды. В разные периоды развития исламской культуры способы украшения деревянной мебели могли быть разными: резьба по дереву, набивание деревянных кусочков дерева, различных по цвету. Показана роль орнаментики и колористики в художественной организации интерьера народного жилища. Исламская орнаменталистика характеризуется широчайшим использованием растительных узоров, состоящих из разнообразных элементов, что в результате дает цельную картину природы.