Принципи формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772-1939 рр. в Галичині

III етап - (поч.ХХ ст. - 1939р.) - житло є результатом творчого осмислення досвіду експлуації житла перших двох генерацій, крім того, запозичується позитивний досвід українського населення, а також результати розвитку теорії тогочасної архітектури.

4. Дослідженнями встановлено, що при розбудові садиб колоністи використовували конструктивні прийоми, які на той час застосовувались в німецьких землях: склепінчасті муровані підвали, фахверкові, зрубні і муровані конструкції стін, дерев'яно-балочні перекриття із заповненням дилями, обмотаними саманом, плетені із лози і закидані глиною перегородки. Переважна більшість цих конструкцій мають відповідні українські аналоги. Однак німецькі колоністи першими в сільському житловому будівництві Галичини освоїли несучу конструкцію крівлі типу “стілець”, яка забезпечувала зведення крівлі в будинках шириною понад 8м, звільняла горище від підкосів, стійок, забезпечувала роздільну роботу горищного перекриття і крівлі, надавала стійкості 2-схилим крівлям. Застосування “стільця” разом з стаціонарними сходами, міцним перекриттям і вікнами у фронтонах дозволило колоністам започаткувати принципово новий тип житлового будинку з мансардою.

5. Різноманіття функціонально-планувальних рішень житлових будинків колоністів може бути класифіковано, виходячи з 4-х базових характеристик:

- за соціальною приналежністю власника домогосподарства поділялись на:

а) - виробників сільськогосподарської продукції із широким набором приміщень, призначених для утримання свійських тварин або їх обслуговування; б) - будинки сільської інтелігенції, які мали диференційовані житлові приміщення (кабінети, спальні, кімнати прислуги, челяді...); в) - ремісників з майстернями;

- за кількістю функціональних рівнів - 4 типи: 1-тип однорівневий; 2-тип з підвалом; 3 - напівпідвалом; 4 - протомансардний;

- за ступенем інтеграції житлових і господарських функцій -3 типи:

1- роздільні; 2 - частково зінтегровані; 3 -інтегровані;

- за ступенем просторового розмежування 3-х поколінних сімей -5 типів:

I-тип - диференціація сімейних зон відсутня; II-тип-часткова (сезонна) диференціація; III-тип - постійна нерівноцінна диференціація; IV-тип - дві рівноцінні житлові зони із спільними господарськими приміщеннями; V-тип - дві рівноцінні практично автономні сімейні зони, з окремими господарськими блоками.

6. Встановлені основні тенденції формування житла колоністів протягом періоду колонізації:

а - інтегровані житлово-господарські комплекси, коли під одним дахом розміщувались і житлові і господарські приміщення, домінували в ХIХ ст. На початку ХХ ст. почався процес їх заміни окремо стоячими житловими будинками і спеціалізованими господарськими будівлями;

б - величина житлових будинків поступово зменшувалась що відображається в зменшенні площі забудови будинків від 200мІ до 124мІ (на третину). Відповідно камерність житла змінювалась від 7-10 камерних житлових будинків до 6 - 8 камерних, з домінуванням 6 - камерних.

в - функціональний розвиток житлового будинку еволюціонував в напрямку збільшення кількості і площі спальних кімнат за рахунок зменшення кількості і площі господарських приміщень;

г - комфортність будинків зростала за рахунок збільшення висоти приміщень, рівня їх освітленості, - вдосконалення системи опалення. Колоністи вперше в сільському житлі України вийшли на оптимальні санітарно-гігієнічні і функціональні параметри житлових приміщень: висота житлового приміщення - 2.65м; середня площа світлиці - 23мІ; спальні - 15,5мІ; кухні - 14,6мІ; співвідношення площі вікон і площі житлового приміщення 1 : 8.

д - горища житлових будинків еволюціонували в напрямку створення в їх об'ємі спочатку протомансардних приміщень (без опалення і прямого зв'язку з нижнім поверхом) і далі - до повноцінних мансард.

7 - Встановлено, що в процесі еволюції житлові будинки німецьких колоністів стали своєрідним каталізатором розвитку і вдосконалення українського сільського житла, як планувальної структури, так і окремих деталей. Ряд характерних елементів німецького житла був запозичений мешканцями сусідніх українських сіл:

- планувальна структура будинку з великими добре освітленими сіньми посередині, з двома входами - парадним і господарським з обох боків будинку, з двома житловими блоками по обидва боки сіней, кожен з яких складається з великої і малої кімнати (в кожному блоці - своя піч);

- мансардний тип житлового будинку, включаючи балкони, піввальмові дахи і конструкцію “стільця” в системі несучих елементів крівлі;

- вхідні елементи будинків: ганки, веранди, двополовинкові двері;

- деякі внутрішні елементи будинків: стеля над сіньми, стаціонарні сходи на горище і в підвал; прийом опалення приміщень, коли устя топки знаходиться в підсобному приміщенні (сінях, коридорі), а нагрівальний елемент (щиток, груба) - в опалювальному приміщенні;

- симетрична композиція фасадів з парами вікон, вікна у фронтонах будинків, загрузочні двері - люкарни на бокових фасадах господарських будівель; конструкції дверей і вікон.

8. Визначені найбільш перспективні підходи для збереження архітектурної спадщини колоністів:

- надання статусу пам'яток архітектури найстарішим і найбільш характерним житловим будинкам колоністів (10 об'єктів - першочергових, 14 - у другу чергу);

- запровадження ряду заходів, які зацікавлять сьогоднішніх власників будинків колоністів дбати про їх збереження;

- організація локальних музеїв на місцях, з включенням об'єктів до системи туризму, агротуризму, етнотуризму;

- перенесення окремих об'єктів до Львівського скансену “Шевченківський гай” для організації спеціалізованої експозиції “Німецькі колонії Галичини ХVIII-XXст.”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гнесь Л. Житло німецьких колоністів Галичини поч. ХХст. // Вісник Інституту “Укрзахідпроектреставрація”- № 8 - Львів: 1997. - С.72 - 75.

2. Гнесь Л. Культура проектування німецького однородинного житла в Галичині (XVIII-XIX ст.) // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” № 410 “ Архітектура” - Львів: 2000. - С. 166-169.

3. Гнесь Л. Архітектурно - декоративні засоби опорядження житла німецьких колоністів у Галичині // Вісник Інституту “Укрзахідпроектреставрація”- №12 Львів: 2000. - С.151-156. 4. Гнесь Л. Еволюція архітектурного образу житла німецьких колоністів у VIII -ХХст. в Галичині // Вісник НУ “Львівська політехніка” № 439 “Архітектура” - Львів: 2002. - С. 200-205.

5. Гнесь Л. Садиби і господарські будівлі німецьких колоністів Галичини ХIХ- ХХ ст. // Вісник Львівського державного аграрного університету № 3 “Архітектура і сільськогосподарське будівництво” - Львів: 2002. - С. 181-186.

6. Гнесь Л. Житлово-виробничі комплекси ХVIII - ХХст. німецьких колоністів Галичини. // Сборник научных трудов. “Проблемы теории та истории Украины” № 4. “Архитектура наследие и дизайн” - Одеса: 2003.- С. 8 - 12.

7. Гнесь Л. Німецькі колонії Галичини в різних соціально-економічних формаціях. // Вісник Національного університету “ Львівська політехніка” №505 “Архітектура” - Львів: 2004.- С.174 - 178.

8. Гнесь Л. Хутори як специфічна форма садиби німецьких колоністів в Галичині в ХVIII - ХХст. // Вісник ЛДАУ № 5. “Архітектура і сільськогосподарське будівництво” - Львів: 2005. - С. 192-1999.

Размещено на Allbest.ru