Принципи комплексного формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи комплексного формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Торгівля - одна з найбільш поширених форм громадського обслуговування населення. В умовах становлення ринкових відносин в Україні особливого розвитку набуває роздрібна торгівля, яка сьогодні забезпечує більше ніж 23% внутрішнього валового продукту та налічує майже 1,2 млн. працюючих (близько 6% національної робочої сили).

Система торговельного обслуговування, що склалася за попередні часи, набула суттєвого реформування. Багато традиційних закладів перепрофілювались, підприємства різних форм власності створюються і функціонують за принципами економічної ефективності і конкурентоспроможності. Виникла ситуація, коли значна кількість об'єктів будуються без врахування містобудівних вимог і реальних потреб населення, а між тим показник забезпеченості торговельною площею за даними Держкомстату України на 01.01.2004 р. складає 135 кв. м. на 1000 мешканців, що менше від нормативного на 45%.

В цих умовах особливо динамічного розвитку набуває дрібнороздрібна торгівля, яка охоплює купівлю-продаж товарів обмеженого асортименту з використанням найпростішої технології торговельного процесу. Забезпечення населення товарами повсякденного попиту здійснюється переважно за рахунок легких збірно-розбірних павільйонів, кіосків, палаток, лотків тощо, які встановлюються на шляхах насиченого пішохідного руху, транспортних вузлах, біля громадських споруд, виробничих підприємств, в зонах відпочинку тощо. Підвищення ролі дрібнороздрібної торгівлі обумовлено, насамперед, соціально-економічними чинниками: розвитком малого бізнесу, зміною структури зайнятості населення, невеликими капітальними вкладеннями, швидким обертом підприємств, спрощеним механізмом розміщення тощо.

Однак, не зважаючи на доцільність такої форми торгівлі, в багатьох випадках розміщення об'єктів та їх архітектурно-планувальні рішення вступають в протиріччя зі сформованою забудовою, створюють транспортні і пішохідні проблеми, погіршують санітарний стан територій, порушують естетику міського середовища.

Вітчизняний та прогресивний досвід розвинутих країн свідчать про те, що нові форми дрібнороздрібної торгівлі соціально необхідні та економічно ефективні, однак вони обумовлюють інші, ніж при централізованій системі темпи розвитку та пропорції торговельної мережі, зміни її структури. Умови ринкової економіки призводять до необхідності перегляду традиційних показників побудови торговельної мережі (радіусів обслуговування, норм забезпеченості, рівномірності розподілу територією міст), визначенню сучасних вимог до архітектурно-планувальних та інженерно-технічних рішень підприємств дрібнороздрібної торгівлі, забезпечуючи при цьому підвищення якості обслуговування. Все це потребує відповідних наукових обґрунтувань.

Питанням побудови мережі закладів торгівлі, архітектурно-планувальних та інженерно-технічних рішень окремих типів торговельних будівель присвячені роботи вітчизняних вчених-архітекторів В.А. Абизова, М.М. Акуленка, О.А. Гайдучені, В.І. Єжова, С.Б. Зиміної, В.В. Куцевича, І.Й. Лошакова, Ю.М. Оніщенка, О.С. Слєпцова, В.П. Уреньова, В.Г. Чернявського, Г.І. Шемседінова та інших.

В країнах СНД питання архітектури торговельних закладів розглядали такі вчені як К.М. Амбарцумян, Н.С. Богданов, В.В. Вержбицький, Ю.І. Гарамов, Ю.П. Демчинський, И.И. Кастель, В.Л. Кулага, М.А. Орлов, В.І. Сихарулідзе, А.Й. Урбах, І.Р. Федосєєва, К.С. Фельдман та інші.

Окремі питання організації мережі, типології закладі торгівлі викладені в роботах іноземних спеціалістів Д. Гослінга, Б. Мейтленда, Н. Беддінгтона, Д. Гольдшмідта та інших.

Праці перелічених вчених створили теоретичну базу для подальших наукових досліджень щодо формування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі.

Аналіз спеціальної літератури та наукових праць показав, що проблеми формування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі в цих роботах комплексно не розглядались. В них не враховані зміни, що відбуваються в системі торговельного обслуговування в нових соціально-економічних умовах України. Діючі норми та нормативно-методичні документи також недостатньо відбивають специфіку формування споруд цього типу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в КиївЗНДІЕП відповідно до тем науково-дослідних робіт: «Провести дослідження та розробити пропозиції з архітектурно-планувальної організації кіосків та павільйонів для торговельної мережі в м. Біла Церква»: Звіт про НДР (заключний) / КиївЗНДІЕП. - Тема №6283; №ДР 0101U006374; Інв. №5480. - К., 2001. - 27 с.; «Провести дослідження та розробити пропозиції щодо типологічної структури та містобудівних характеристик ринків для м. Біла Церква»: Звіт про НДР (заключний) / КиївЗНДІЕП. - Тема №6284; №ДР 0101U006375; Інв. №5659-0/25. - К., 2001. - 33 с.; «Провести дослідження та розробити проект ДБН «Підприємства торгівлі». Звіт про НДР / КиївЗНДІЕП. - Тема №310-н 195-197; №ДР 0197U0008656; Інв. №5593-0. - К., 1996. - 310 с.

Дослідження проводилося згідно з Указом Президента України від 15.07.2000 р. №906/2000 «Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності».

Мета дослідження: розробити рекомендації щодо вдосконалення функціонально-планувальних та об'ємно-просторових рішень підприємств дрібнороздрібної торгівлі.

Задачі дослідження:

узагальнити теоретичні роботи та практичний досвід формування різних типів підприємств дрібнороздрібної торгівлі в Україні і за кордоном;

виявити основні фактори, що впливають на формування та розвиток підприємств дрібнороздрібної торгівлі;

визначити принципи функціонально-планувальної та об'ємно-просторової організації об'єктів дрібнороздрібної торгівлі;

розробити методику проектування комплексів дрібнороздрібної торгівлі.

Об'єкт дослідження: підприємства дрібнороздрібної торгівлі, що мають постійне просторове місцезнаходження.

Предмет дослідження: функціонально-планувальна і об'ємно-просторова організація підприємств дрібнороздрібної торгівлі.

Дослідження проводиться в межах формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі стаціонарного типу (кіосків, торговельних павільйонів та їх угруповань), що розміщуються в міській забудові.

Методи дослідження. Робота проводилася з використанням комплексного методу дослідження, який включає в себе метод порівняльного аналізу вітчизняного і закордонного досвіду проектування, будівництва та експлуатації об'єктів; систематизацію результатів наукових досліджень, літературних та інформаційних джерел; натурні обстеження; метод графоаналітичного та об'ємного моделювання функціонально-планувальних та архітектурно-конструктивних рішень; експериментальне проектування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

комплексно розглянуто проблему формування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі в умовах ринкової економіки;

обґрунтовані нові типи торговельних угруповань на базі підприємств дрібнороздрібної торгівлі;

визначено принципи комплексного формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі;

запропоновано блок-модульний метод проектування комплексів дрібнороздрібної торгівлі.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується експериментальним проектуванням та впровадженням в проектну і будівельну практику результатів дослідження.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження і пропозиції призначені для використання при розробці нормативно-методичних рекомендацій, при проектуванні, будівництві, реконструкції об'єктів дрібнороздрібної торгівлі і спрямовані на вдосконалення функціонально-планувальних рішень, підвищення архітектурно-художньої виразності об'єктів цього типу, що буде сприяти поліпшенню обслуговування населення, умов праці, покращенню функціональних та естетичних якостей міської забудови.

Результати роботи впроваджено:

у науково-дослідній роботі «Провести дослідження та розробити пропозиції з архітектурно-планувальної організації кіосків та павільйонів для торговельної мережі в м. Біла Церква» (Відповідальний виконавець). КиївЗНДІЕП, 2001 р.;

у науково-дослідній роботі «Провести дослідження та розробити пропозиції щодо типологічної структури та містобудівних характеристик ринків для м. Біла Церква». (Відповідальний виконавець). КиївЗНДІЕП, 2001 р.;

у відкритому міському конкурсі «Малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності», проведеному Управлінням містобудування та архітектури м. Біла Церква, 2001 р.;

в проекті «Реконструкція зупинки громадського транспорту ВАТ «Росава» з будівництвом павільйону продовольчих товарів по вул. Леваневського». Проект-реалізація. АВМ «Каскад», 2002 р.;

в проекті «Торговельні кіоски та павільйони побутового обслуговування по вул. О. Гончара». Проект-реалізація. АВМ «Каскад», 2002 р.;

в проекті «Реконструкція пункту очікування громадського транспорту по проспекту Князя Володимира з влаштуванням торговельних приміщень». Проект-реалізація. АВМ «Каскад», 2002 р.;

в проекті «Реконструкція площі перед Торговим центром по вул. Ярослава Мудрого з павільйонами торгівлі, громадського харчування та очікування громадського транспорту в м. Біла Церква». АВМ «Каскад», 2003 р.;

в проекті «Реконструкція Привокзальної площі залізничного вокзалу з будівництвом павільйону очікування громадського транспорту з приміщеннями торгівлі по вул. Привокзальній в м. Біла Церква». Проект. АВМ «Каскад», 2003 р.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися на 64, 65 науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) у 2003-2004 рр.; 1, 2, 3 наукових конференціях молодих вчених Українського зонального науково-дослідного і проектного інституті по цивільному будівництву (ВАТ «КиївЗНДІЕП») у 2002-2004 рр.

Публікації. Основні результати і висновки дисертації опубліковані в 6 статтях у наукових фахових виданнях, 1 тезах до конференції.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Текстова частина роботи становить 115 сторінок, ілюстрацій - 47 сторінок, список використаних джерел зі 100 найменувань.

Основний зміст роботи

дрібнороздрібний торгівля планувальний

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, задачі і методи дослідження, визначені наукові результати роботи, її практична значимість і впровадження результатів дослідження в практику проектування.

Розділ 1. Сучасний стан теорії та практики формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі. Проведений аналіз теоретичних робіт та практики проектування, будівництва та експлуатації закладів торгівлі дозволив виявити основні етапи формування системи громадського обслуговування, визначити роль та місце підприємств дрібнороздрібної торгівлі в загальній мережі закладів торгівлі.

Встановлено, що цілеспрямовані теоретичні дослідження в галузі типології закладів торгівлі розпочаті в 1950-1960 роки. Була розроблена та впроваджена в проектно-будівельну практику ступенева система обслуговування, яка протиставила стихійному розвитку мережі громадських будівель ідею упорядкування згідно з планувальною системою міст та частотою відвідування закладів. В цей період передбачалось проектування переважно стаціонарних торговельних споруд, підприємства дрібнороздрібної торгівлі визначалися як підприємства дрібно-стаціонарної торгівлі через лотки, палатки, кіоски і за значенням у торговельній мережі відносились до підприємств житлової групи. Кіоски спеціалізованого типу «Морозиво», «Соки-води», «Преса» встановлювалися поодиноко в складі торговельних центрів, в центрах дозвілля та спорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах тощо.

В 1970-1980 рр. були проведені спеціальні дослідження з удосконалення мережі закладів обслуговування та запропонована функціональна система, згідно з якою підприємства дрібнороздрібної торгівлі характеризувались як тимчасові підприємства наближеного обслуговування товарами масового попиту. В цей період розроблялися та впроваджувалися мобільні підприємства торгівлі на основі легких металевих конструкцій. Значно збільшилась кількість об'єктів, розширилися зони їх розміщення. З'явилися кіоски в складі зупинок громадського транспорту переважно з великими потоками пасажирів та на перетині маршрутів, розширився асортимент товарів та послуг. Поруч з існуючими спеціалізованими кіосками створювались такі, як «Кондитерські вироби», «Квіти», «Спортлото» та ін. Біля торговельних центрів мікрорайонного значення та в житловій забудови встановлювались також кіоски дрібного побутового обслуговування.

На початку 1990-х рр. мережа підприємств дрібнороздрібної торгівлі почала стрімко зростати. Значно збільшилась кількість лотків, палаток, кіосків тощо. З'явились приклади об'єднання елементів вуличної торгівлі в блоковані та кооперовані торговельні угруповання, які концентруються у місцях найбільшої щільності потоків населення. Спостерігається укрупнення кіосків та поява на їх основі торговельних павільйонів в своєрідних дизайнерських та конструктивних рішеннях.

На підставі обстежень виявлено, що в крупних містах України простежується тенденція до їх блокування та групування в багатофункціональні комплекси. В малих і середніх містах об'єкти розташовуються здебільше розосереджено (у житлових групах, на пішохідних шляхах, в місцях прикладання праці тощо) та комплексно (у торговельних групах, наближених до потоків руху потенційних покупців, у складі тимчасових ринкових утворень, де вони найчастіше розмежовують функціональні зони ринкової торгівлі, у громадських центрах міст).

В практиці більшості розвинутих країн спостерігається формування кіосків і павільйонів в напрямку групування в комплексні торговельні утворення, які за масштабністю набувають композиційної значимості щодо оточуючої забудови. Часто групи кіосків і павільйонів об'єднуються просторовими конструктивними елементами, що надає цілісності та єдності при їх сприйнятті.

Базуючись на аналізі проектування, будівництва та експлуатації підприємств дрібнороздрібної торгівлі пропонується класифікувати їх за наступними ознаками: за товарним асортиментом: спеціалізовані, неспеціалізовані; за товарною спеціалізацією: продовольчі, непродовольчі та змішані; за методом продажу: через прилавок, самообслуговування та комбіновані; за місцем розташування: в житловій забудові, біля торговельних споруд, на пішохідних шляхах, в місцях відпочинку, в місцях прикладання праці; за способом розміщення об'єкти розташовуються: окремо, блоковано, в угрупованнях.

Проведений аналіз теорії та практики формування дрібнороздрібної торговельної мережі свідчить, що сьогодні функціонує велика кількість різних типів підприємств дрібнороздрібної торгівлі. Їх розвиток - це реакція на динамічні споживчі вимоги, різноманітні містобудівні умови. Виникаючи в торговельній галузі стихійно, ці підприємства ще не сформувались як цілісна система, тому виникає необхідність у відповідних теоретичних та проектно-експериментальних розробках.

Головними напрямками подальшого розвитку об'єктів дрібнороздрібної торгівлі є: вдосконалення планувально-технологічних та архітектурно-конструктивних рішень; укрупнення та кооперування підприємств дрібнороздрібної торгівлі в торговельні групи та багатофункціональні комплекси.

Розділ 2. Фактори, що впливають на розвиток підприємств дрібнороздрібної торгівлі. На основі комплексного аналізу виявляються соціально-економічні умови функціонування підприємств дрібнороздрібної торгівлі, містобудівні передумови їх розвитку, визначається вплив технологічних та інженерно-технічних умов та засобів на формування об'ємно-планувальної структури об'єктів дрібнороздрібної торгівлі.

Встановлено, що в сучасних соціально-економічних умовах розвиток малого бізнесу змінює структуру зайнятості населення, призводить до збільшення кількості об'єктів дрібнороздрібної торгівлі. Якщо в 1993 р. з загальної кількості об'єктів роздрібної торгівлі (141,2 тис. одиниць) кіоски і палатки складали 17,5%, то в 2003 р. при кількості об'єктів роздрібної торгівлі 83,8 тис. одиниць вони складали 25,6%. Підприємства дрібнороздрібної торгівлі займають все більш вагоме місце в системі громадського споживання товарів та послуг. Перерозподіл вільного часу населення призводить до збільшення попиту на товари першої необхідності безпосередньо біля житла, поблизу місць прикладання праці, на транспортних вузлах, що впливає на місце їх розташування. В умовах соціальної градації суспільства за рівнем доходів, підприємства дрібнороздрібної торгівлі забезпечують можливість придбання товарів за цінами, на 15 - 20% нижчими від більшості підприємств роздрібної торгівлі. Співіснування різних типів підприємств торгівлі в умовах становлення ринкової економіки створює конкурентне середовище, яке обумовлює підвищення якісних характеристик торговельної мережі.

Для забезпечення раціонального і якісного функціонування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі необхідно враховувати періодичні зміни та розширення асортименту товарів, впровадження сучасного торговельного обладнання та вплив інших технологічних факторів. Розширення асортименту товарів відбивається на ускладненні технологічних процесів та відповідно на збільшенні кількості та розмірів функціональних зон кіосків і павільйонів. Різноманітність сучасного торговельного обладнання та технічних пристроїв дає можливість при їх застосуванні оптимізувати параметри планувальних елементів об'єктів.

Функціонально-технологічні рішення об'єктів дрібнороздрібної торгівлі визначаються їх призначенням за товарною спеціалізацією та асортиментом. Від того, який вид та групи товарів реалізуються, залежить склад торговельного обладнання, розмір площі для складування запасу товару. При формуванні об'ємно-планувальних параметрів кіосків і павільйонів також необхідно враховувати антропометричні дані людини, розміри шляхів її переміщення для здійснення певних технологічних операцій.

В роботі визначено та рекомендуються площі кіосків і павільйонів. Встановлено, що, виходячи з розміру функціональних зон (робочої площини, зони переміщення, зони обладнання), площа кіоску на одне робоче місце з розрахунком на одноденний запас товару повинна складати не менш ніж 3 кв. м. У цих габаритах може відбуватися процес продажу товарів, які не вимагають температурних умов зберігання. При використанні спеціального обладнання (холодильного, тари-обладнання) площа кіоску може збільшуватися до 6 кв. м. Прагнення до збільшення площі кіоску призводить до необхідності переміщення продавця до товару, підвищує його трудовитрати і, відповідно, час обслуговування покупців. У павільйоні площа торговельного залу на одне робоче місце з одноденним запасом товарів, включаючи площу для покупців, складає 12 кв. м. Площі, займані складськими приміщеннями, обчислюються, виходячи з виробничої необхідності і товарної специфіки об'єкта.

З урахуванням показників щодо встановлених площ кіоску та павільйону, функціональних процесів, які здійснюються за межами об'єктів, а також з урахуванням нормативних вимог встановлено площу благоустрою ділянки та коефіцієнт відношення площі благоустрою до площі об'єкта. При укрупненні кіоску чи павільйону коефіцієнт зменшується. При групуванні об'єктів, в залежності від прийому їх розташування, коефіцієнт відношення площі ділянки до загальної площі об'єктів змінюється.

Актуальним завданням сучасного етапу розвитку підприємств дрібнороздрібної торгівлі в світлі сучасних містобудівних тенденцій є їх раціональне розміщення, забезпечення комплексності обслуговування, удосконалення функціонального зонування торговельних угруповань. В умовах зміни майнових відносин, що склались в зв'язку з приватизацією та отриманням прав власності на об'єкти торгівлі, в багатьох випадках функціональне призначення торговельних підприємств змінюється, що погіршує обслуговування в умовах загальної недостатності підприємств торгівлі. Проблема забезпечення комплексності обслуговування може бути частково вирішена за рахунок побудови якісної дрібнороздрібної мережі. При цьому, на розвиток мережі підприємств дрібнороздрібної торгівлі суттєво впливає зміна земельних відносин в суспільстві. Те, що право власності на землю не поширюється на об'єкти дрібнороздрібної торгівлі в зв'язку з їх юридичним статусом як тимчасових об'єктів будівництва, дозволяє розміщувати їх на територіях, які не передбачені для капітального будівництва, в тому числі в умовах існуючої забудови.

За результатами попереднього аналізу, враховуючі сучасні містобудівні фактори, в дослідженні запропоновано таки типи торговельних угруповань на базі кіосків та павільйонів:

1) торговельна група - територіально об'єднані, блоковані або розташовані з інтервалами від 3 до 7 торговельних кіосків і павільйонів;

2) торговельний комплекс - територіально об'єднані, блоковані або розташовані з інтервалами більше ніж 7 торговельних кіосків і павільйонів;

3) торговельно-побутовий комплекс - територіально об'єднані, блоковані або розташовані з інтервалами більше ніж 7 (рекомендується до 12) торговельних кіосків і павільйонів, а також кіоски і павільйони дрібного побутового обслуговування;

4) багатофункціональний комплекс - територіально об'єднані, блоковані або розташовані з інтервалами більше ніж 7 (рекомендується до 15) торговельних кіосків і павільйонів, а також кіоски і павільйони дрібного побутового обслуговування та короткочасного харчування тощо.

Розташування об'єктів в групах та комплексах повинно проектуватися в залежності від призначення торговельного угруповання та з урахуванням функціональних зв'язків між підприємствами. В роботі запропоновано матриці взаємозв'язку об'єктів в групах та комплексах з урахуванням специфіки їх взаємодії. Так, при формуванні торговельних груп, об'єкти пропонується розміщувати за товарною спеціалізацією (виділення зони продовольчих та непродовольчих товарів) та за товарним асортиментом (розміщення у зоні товарного профілю спеціалізованих та неспеціалізованих підприємств). При організації зон торговельних комплексів доцільне відокремлення зон продовольчої торгівлі та короткочасного харчування від зони побутового обслуговування, яка може проектуватися біля зони непродовольчої торгівлі. В торговельних групах та комплексах рекомендується організовувати господарську зону, де можуть розміщуватися об'єкти для зберігання інвентарю, тари тощо.

Важливого значення при проектуванні підприємств дрібнороздрібної торгівлі набуває впровадження ефективного інженерно-технічного оснащення, створення санітарно-гігієнічного комфорту, особливо при віддаленні їх від міських систем енергопостачання. Практика показує, що при групуванні об'єктів з'являється можливість для використання альтернативних систем енергозабезпечення, впровадження сучасних інженерно-технічних пристроїв: віконних та настінних кондиціонерів з невеликою потужністю, електрокалориферів, електропанелей, електрорадіаторів тощо. В кіосках та павільйонах доцільної впроваджувати теплові мінізавіси, які ефективно запобігають виникненню протягів та знижують тепловитрати при відкриванні отворів, підтримують комфортну температуру в приміщенні.

В сучасних умовах розвитку технології будівництва кіоски і павільйони виготовляються багатьма індустріальними підприємствами, що з одного боку призводить до індивідуалізації об'єктів, а з іншого - до різнохарактерності забудови при їх групуванні, відсутності цілісності та естетичної злагодженості конструктивно-планувальних елементів. Сучасні архітектурно-конструктивні рішення об'єктів дрібнороздрібної торгівлі формуються на основі блочних та збірно-розбірних конструктивних систем, аналіз яких показує, що найважливішими якостями архітектурно-конструктивних систем є: універсальність використання, забезпечення композиційної та об'ємно-просторової варіантності, можливість об'єднання різних об'єктів за допомогою просторових конструктивних елементів. Необхідно здійснювати модульну координацію параметрів, що дає можливість створювати з них необхідні комбінації конструктивних систем в різних просторових композиціях, формувати всі типи об'єктів, груп та комплексів.

Сучасний розвиток архітектури міських просторів, необхідність створення цілісних елементів забудови обумовлює підвищення естетичної виразності підприємств дрібнороздрібної торгівлі. Об'єкти торгівлі, які розташовуються в різних місцях сельбищної території, впливають на візуальні характеристики оточуючого середовища, беруть участь у формуванні ансамблю житлової забудови. Це визначає вимоги до їх композиційних рішень та архітектурно-художньої виразності. В роботі розглянуті основні засоби формування архітектурної композиції об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, прийоми побудови колористичного рішення об'єктів. При формуванні підприємств дрібнороздрібної торгівлі для підвищення композиційного та архітектурно-художнього рівня об'єктів мають значення елементи благоустрою, візуальної інформації (вивіски, рекламні щити та знаки і т.ін.). Важливе також використання світлових рекламних пристроїв, вітрин з підсвічуванням в темні години доби.

Розділ 3. Принципи формування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі та методичні пропозиції з їх проектування. Проведений аналіз практики проектування, будівництва та експлуатації об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, а також виявлені фактори та умови їх розвитку надали можливість визначити принципові положення щодо ефективної організації мережі підприємств дрібнороздрібної торгівлі, їх архітектурно-планувальних та конструктивних рішень.

Раціональну функціональну організацію забезпечують принципи укрупнення, групування та кооперування об'єктів. Укрупнення поширюється як на окремі об'єкти, так і на групи і комплекси та передбачає збільшення їх параметрів. Групування передбачає територіальне об'єднання різних за товарною спеціалізацією та асортиментом кіосків і павільйонів в торговельні групи, що дає можливість збільшувати фронт обслуговування, розширювати торговельні послуги, скоротити час на пошук та придбання товарів першої необхідності. Кооперування полягає в об'єднанні як окремих об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, так і торговельних груп з іншими дрібними підприємствами наближеного обслуговування (побутового, короткочасного харчування) у багатофункціональні комплекси. При кооперуванні стає ефективним розміщення в складі комплексу місць для споживання їжі, відпочинку, блоку спільних господарських споруд. Групування та кооперування в комплекс різноманітних за розміром та формою об'єктів обумовлює використання об'єднуючих просторових конструктивних елементів, що забезпечує просторовий зв'язок як між окремими об'єктами, так і з оточуючим міським середовищем.

Ефективність інженерно-технічних рішень можливо забезпечити при впровадженні принципів універсальності, трансформативності і модульності конструктивних систем та інженерного оснащення. Універсальність полягає в забезпеченні можливості взаємодії різних конструктивних елементів об'єктів між собою та з об'єднуючими просторовими елементами для створення єдиного гармонійного об'ємно-просторового комплексу. Трансформативність передбачає використання конструктивних рішень, що забезпечують можливість зміни об'ємно-планувальних параметрів під час експлуатації об'єктів. Об'єднуючі просторові елементи також повинні відповідати умовам трансформативності і можуть бути як незалежні від конструктивних рішень окремих споруд, так і об'єднані з ними спільними конструктивними деталями. Модульність обумовлює встановлення кратності конструктивних елементів та планувальних параметрів обраній величині, що сприяє конструктивній єдності, технологічності виготовлення конструкцій та архітектурно-художній виразності.

Естетична виразність об'ємно-просторової структури об'єктів, базуючись на об'єктивних законах побудови архітектурної форми, передбачає відповідність її принципам цілісності, упорядкованості та домірності. Цілісність в загальному вигляді - це єдність змісту та форми, яка втілюється в органічності побудови архітектурної форми за умови єдності композиційного та стильового рішення. Упорядкованість припускає формування архітектурних форм та їх елементів в єдиній гармонійній системі, визначення головного композиційного елемента та підпорядкування інших. Засоби членувань об'ємних форм та принципи їх просторової побудови з встановленим взаємозв'язком між внутрішнім, зовнішнім та оточуючим простором є необхідними умовами упорядкованості композиційного рішення об'єктів дрібнороздрібної торгівлі. Домірність досягається при встановленні оптимальних співвідношень об'ємно-просторової форми, а також композиційних взаємозв'язків елементів самої форми між собою як частин цілого. Співвідношення мають базуватися на таких засобах гармонізації форми, як архітектурний масштаб та пропорційні зв'язки.

Зазначені загальноформуючі принципи дають можливість створювати різноманітні функціональні та архітектурно-планувальні рішення підприємств дрібнороздрібної торгівлі.

В дослідженні встановлено, що архітектурно-планувальні рішення кіосків формуються в залежності від місця розташування, призначення за товарною спеціалізацією, виду і кількості обладнання, кількості робочих місць тощо. В залежності від геометрії об'ємно-планувальних рішень кіоски і павільйони мають прості, складні та комбіновані форми плану. На вибір об'ємно-планувального рішення впливає місце та спосіб розташування, товарна спеціалізація та асортимент підприємства. Від цього залежить як прийом розташування обладнання, так і прийом розміщення вітрин. В кіосках експозиційне обладнання формує односторонні, двосторонні, тристоронні і чотиристоронні варіанти рішення вітрин. Торговельне обладнання кіосків може розміщуватися фронтально по відношенню до робочої зони продавця, з двох сторін, за боковим прийомом, кутовим і П-подібним. Обладнання в павільйонах може розміщуватися за фронтальною, кутовою, П-подібною і дворядною схемами. В залежності від розташування господарських приміщень об'ємно-планувальні рішення павільйонів формуються за фронтальним, боковим та кутовим прийомом.

Групи та комплекси дрібнороздрібної торгівлі в залежності від містобудівної ситуації можуть просторово формуватися за різними прийомами. В умовах розміщення групи чи комплексу на щільній ділянці (вздовж червоних ліній, пішохідно-транспортних шляхів) доцільно приймати фронтальний в різних сполученнях, східчастий та кутовий з зовнішнім кутом (на перехресті шляхів, вулиць тощо) прийоми, створюючи при цьому торговельний ряд. За умови наявності більш широкої ділянки вздовж червоних ліній та пішохідно-транспортних шляхів, групи чи комплекси можуть формуватися за кутовою схемою з внутрішнім, зовнішнім кутом, за комбінованим кутовим, комбінованим з курдонером прийомами. Всередині житлової забудови, в зонах відпочинку, в промисловій зоні тощо в залежності від розташування пішохідних шляхів можливе застосування різних прийомів.

Базуючись на аналізі практики формування існуючих об'єктів, а також на визначених принципах, пропонується методика проектування комплексів дрібнороздрібної торгівлі на основі чотирьох взаємопов'язаних рівнів уніфікації:

I рівень - «модуль» - система модульних величин, на основі якої формуються параметри об'єктів;

II рівень - «блок-модуль» - базовий елемент уніфікованих функціонально-планувальних та конструктивних параметрів кіосків і павільйонів;

III рівень - «група» - просторове багатоваріантне компонування «блок-модулів»;

IV рівень - «комплекс» - передбачає функціонально-просторову оптимізацію компонування «блок-модулів» і «груп» на основі введення об'єднуючих просторових конструктивних елементів.

Запропонована методика проектування, відповідно до рівнів уніфікації, складається з послідовного вирішення наступних завдань:

визначення модульної системи побудови об'ємно-планувальних параметрів;

визначення функціонально-планувальних параметрів універсальних «блок-модулів»;

розробка конструктивних систем для формування «блок-модулів»;

розробка композиційних прийомів функціонально-планувального компонування «блок-модулів»;

розробка системи об'єднуючих конструктивних елементів для забезпечення просторової єдності «блок-модулів» з метою досягнення цілісності та комплексності забудови.

При виборі модульних величин серед багатьох систем пропорційності рекомендується застосовувати систему переважних розмірів проф. Тіца О.О., яка наближена до золотого перерізу та заснована на двох величинах (М1 ? 40 см, М2 ? 70 см), на базі яких утворюється адитивний модульний ряд.

На основі запропонованої методики проектування розроблені варіанти проектних рішень «блок-модуля» в різних конструктивних системах. Базовий блок-модуль має розміри 1,8 x 1,8 x 2,2 м та може розширюватися в горизонтальній площині згідно з прийнятою модульною шкалою. Просторовим елементом об'єднання пропонується універсальна каркасна структура. Блочна система являє собою цільносформовані блоки повної заводської готовності. Для забезпечення можливості використання блоку як опорного елемента для об'єднуючої каркасної системи, а також з метою покращення пластичних характеристик фасадів в конструкцію включені окремі вертикальні елементи.

Запропоновано горизонтальне зонування кіосків і павільйонів, виявлені найбільш зручні і раціональні параметри зон благоустрою, робочої зони, зони експозиції, зон ближньої і дальньої реклами. Розроблено варіанти фасадів «блок-модуля».

Використання двох незалежних конструктивних підсистем, які можуть просторово розвиватися окремо одна від одної, створює передумови для гнучких архітектурно-планувальних рішень груп і комплексів в залежності від містобудівних умов. Так, наприклад, при необхідності створення накриття зони перед кіоском чи павільйоном може використовуватися просторовий каркас. Також, у випадку зонування торговельних груп за товарною спеціалізацією чи відокремлення господарської зони від інших є можливість встановлення перегородок з полімерних чи скляних елементів, приєднаних до стійок універсального каркасу. При застосуванні універсального просторового каркасу є можливість індивідуалізувати загальний вигляд групи чи комплексу шляхом введення елементів пірамідальної, арочної та інших форм. Завдяки запропонованій системі об'єднуючих просторових елементів з'являється можливість розміщення певної кількості кіосків і павільйонів в різних містобудівних умовах та подальшого їх розвитку зі збереженням композиційної цілісності.

Висновки

1. Проведений аналіз теоретичних розробок та проектної практики в галузі архітектури підприємств дрібнороздрібної торгівлі дозволив:

– визначити роль дрібнороздрібної торгівлі в загальній системі обслуговування населення;

– розробити класифікацію об'єктів за товарним асортиментом та спеціалізацією, за методом продажу, за місцем та способом розташування в міський забудові;

– намітити головні напрямки вдосконалення їх функціональних та архітектурно-технічних рішень: укрупнення підприємств та впровадження гнучких планувальних структур, використання ефективних архітектурно-конструктивних систем, блокування та кооперування кіосків і павільйонів в торговельні групи та створення багатофункціональних комплексів дрібнороздрібної торгівлі.

2. Визначено вплив сучасних соціально-економічних умов на розвиток типології об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, досліджено містобудівні передумови розміщення та планувальної організації кіосків, павільйонів та їх угруповань, досліджені технологічні та інженерно-технічні умови та засоби, прийоми естетичної організації об'єктів дрібнороздрібної торгівлі.

3. В роботі запропоновані площі кіосків і павільйонів виходячи з розміру функціональних зон (робочої площини, зони переміщення, зони обладнання). Встановлено площу благоустрою ділянки та коефіцієнт відношення площі благоустрою до площі об'єкта.

4. Запропоновано номенклатуру основних типів торговельних угруповань на базі кіосків та павільйонів: торговельна група, торговельний комплекс, торговельно-побутовий комплекс, багатофункціональний комплекс. Встановлено функціональні взаємозв'язки зон та підприємств в групах і комплексах.

5. Сформульовані принципи формування архітектурно-планувальних рішень, що забезпечують комплексність функціональної організації (укрупнення, групування і кооперування); конструктивну доцільність (універсальність, трансформативність і модульність); естетичну виразність (цілісність, упорядкованість і домірність).

6. В дослідженні запропоновані архітектурно-планувальні рішення кіосків і павільйонів. В залежності від містобудівних умов запропоновані раціональні функціонально-планувальні схеми торговельних груп і комплексів. Визначено характерні композиційні прийоми компонування окремих об'єктів в групи і комплекси в залежності від містобудівної ситуації: фронтальний, рядковий, східчастий, кутовий, острівний, пасажний, комбінований, вільний.

7. Запропоновано блок-модульний метод формування об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, який складається з чотирьох взаємопов'язаних рівнів уніфікації та надає можливість поступового гнучкого розвитку комплексів дрібнороздрібної торгівлі, зберігаючи архітектурно-композиційну цілісність та єдність об'єктів завдяки використанню об'єднуючих просторових конструктивних елементів.

8. На основі запропонованої методики проектування розроблені пропозиції щодо поліпшення об'ємно-просторових та конструктивних рішень підприємств дрібнороздрібної торгівлі, що забезпечить можливість упорядкованого об'єднання окремих кіосків і павільйонів у групи та комплекси. Розроблені варіанти проектних рішень «блок-модуля» в різних конструктивних системах, де об'єднуючою структурою пропонується просторовий каркас. Запропоновано горизонтальне зонування кіосків і павільйонів, варіанти фасадів «блок-модуля». Запропоновані рішення впроваджено в практику проектування та будівництва.

9. Використання результатів роботи дозволить отримати значний соціальний та економічний ефект за рахунок покращення якості рівня торговельного обслуговування в умовах росту потреб населення, підвищення ефективності капітальних вкладень, направлених на реконструкцію та розвиток об'єктів, їх інженерно-технічне оснащення, поліпшення рівня естетичної виразності торговельно-побутових зон і створенню цілісних елементів міського середовища.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Кузьмина А.В. Предпосылки реорганизации сети предприятий в современных условиях (на примере г. Белая Церковь) // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. - К.: КиївЗНДІЕП, 2001. - С. 77 - 80.

Кузьміна Г.В. Проблеми проектування, будівництва та експлуатації підприємств тимчасової торгівлі в структурі середніх міст України // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. - К.: КиївЗНДІЕП, 2003. - С. 142 - 150.

Кузьміна Г.В. Питання організації мережі підприємств дрібнороздрібної торгівлі // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель / Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві. Спеціальний випуск. - К.: КиївЗНДІЕП, 2003. - С. 176 - 178.

Кузьміна Г.В. Фактори розвитку та вдосконалення архітектури підприємств дрібнороздрібної торгівлі // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під заг. ред. Н.Є. Трегуб. - Харків: ХДАДМ, №3-4/2003 - №1-2/2004. - С. 204 - 206.

Кузьміна Г.В. Умови архітектурно-художньої виразності та засоби архітектурної композиції, що забезпечують естетичну організацію підприємств дрібнороздрібної торгівлі // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель / Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах. Спеціальний випуск. - К.: КиївЗНДІЕП, 2004. - С. 60 - 65.

Кузьміна Г.В. Принципи організації архітектурно-планувальної структури підприємств дрібнороздрібної торгівлі // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2004. - Вип. 18. - С. 97-100.

Размещено на Allbest.ru