Основні розміри меблевих виробів

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Основні розміри меблевих виробів

1.1 Відповідність основних розмірів меблів габаритам людського тіла й габаритами предметів побуту

Основні розміри меблевих виробів перебувають у прямій залежності від габаритів людського тіла і повинні найбільш повно відповідати різним його положенням, пов'язаним з тим або іншим побутовим процесом. Крім того, ці розміри залежать від габаритів усіляких предметів побуту, для зберігання яких призначені меблеві вироби. Основні розміри меблів залежать і від архітектурно-планувального рішення приміщень.

1.2 Основні розміри фігури людини

Дані про основні розміри тіла людини є вихідним матеріалом для визначення норм проектування меблів. Основні розміри фігури людини та їхній вплив на габарити меблів представлені в табл. 1 і табл. 2.

Кожна група меблевих виробів повинна відповідати положенням фігури людини і рухам, пов'язаним з певним процесом. Однак усередині кожної групи розміри меблевих виробів коливаються у деяких межах для забезпечення найбільшої зручності. Так, наприклад, стілець за своїми габаритами відрізняється від робочого крісла, робоче крісло - від крісла м'якого та ін. Але в той же час завжди є загальні ознаки, характерні для даної групи меблів. У цьому випадку такою ознакою є висота розміщення сидіння від підлоги: для стільців і робочих крісел - 420-460 мм; для м'яких крісел - 350-450 мм.

Столи обідні і письмові повинні мати висоту 720-760 мм для зручності сидіння за ними.

Однак при проектуванні варто враховувати й деякі специфічні моменти. Коли різні заняття за цими столами призводять до зміни положення (габаритів) сидячої фігури, це вимагає неоднакової площі кришки стола (відстань між ліктями пишучої людини становить близько 750 мм, та ж відстань під час їжі - 550 мм).

Столи кухонні та нижні шафи буфетів повинні мати висоту близько 850 мм, що забезпечує зручне користування цими виробами на весь зріст людини.

Різні шафи, в яких зберігається одяг, білизна, книги, посуд та інші предмети, необхідні в домашньому господарстві, повинні бути так сконструйовані, так щоб людина легко могла дістати будь-який предмет, як із глибини шафи, так і з верхньої або нижньої полиць. Щоб легше було користуватися деякими виробами, замість нижніх полиць часто робляться висувні ящики або пів-ящики. Крім того, рекомендується замість стаціонарних полиць робити висувні полиці.

При визначенні найбільш раціональних габаритів меблів необхідно не тільки враховувати вікову диференціацію, розмежовуючи по габаритах вироби для дітей і підлітків, а також вироби, призначені для дорослих. Необхідно брати до уваги і розходження в розмірах жіночої фігури середнього росту й чоловічої фігури більшого зросту. У цьому разі при конструюванні меблів за основу варто приймати ті розміри, які створювали б зручність усім членам родини.

Наприклад, при визначенні висоти верхньої полиці або штанги для одягу треба виходити з того міркування, наскільки зручно дістати предмет або одяг жінці середнього зросту, або навіть трохи нижче середнього, а значить і всім дорослим членам родини. Відповідно до цього висота від підлоги до верхньої полиці приймається не більше 1800 мм, а відстань до осі штанги - не більше 1900 мм.

Глибину платяного відділення шафи при штанзі, що розташована паралельно фасаду виробу, варто робити не менше 550 мм, таким чином, щоб вона була достатньою, аби у шафі могла поміститися на вішалці-плічках (у не зім'ятому стані) найбільша по ширині річ - чоловіче зимове пальто. По фасаду розмір платтяного відділення буде залежати від числа членів родини, тобто від кількості необхідного одягу і товщини кожної речі.

Матраци ліжок і диванів варто проектувати з урахуванням розмірів чоловічої фігури трохи вище середнього зросту. Так, найменша припустима відстань між спинками ліжка приймається рівного 1900 мм, а між ребрами жорсткості (царгами) - 700 мм.

У тих випадках, коли виріб м'яких меблів для лежання вдень служить для сидіння (дивани, кушетки), висота його сидіння від підлоги приблизно повинна становити 350-450 мм.

1.3 Габарити одягу

При проектуванні гардеробів, шифоньєрів, шаф для плаття й білизни, комодів, вішалок у передній і ряду вбудованих шаф повинно прийматися до уваги габарити одягу.

Норми на проектування зазначених типів шаф і комодів складаються із всебічним урахуванням як зручного розміщення білизни, плаття, взуття, так і розмірів цих предметів.

Однак щоб правильно зрозуміти схеми, зазначені в нормативних виданнях, і детально вивчити основи проектування меблевих виробів, призначених для зберігання одягу, необхідно знати основні габарити одягу, які наведені в табл. 3. Це також допомагає правильно визначити основні параметри виробів у кожному конкретному випадку з урахуванням кількості членів родини.

1.4 Габарити їдальні, чайного посуду й приладів

Схематичні зображення ряду предметів їдальні та чайного посуду подані в табл. 4. У лівому стовпці згруповані предмети індивідуального користування, у правому - предмети, якими користуються за столом спільно.

Таблиця складена з урахуванням наявних стандартів і прейскурантів на посуд і прилади, у цьому разі за основу приймалися найпоширеніші предмети. Разом з тим, перевага при вказуванні розмірів надавалася тим, шо найбільш часто зустрічаються. Отже, проектуючи буфет, треба врахувати можливість розміщення в ньому не тільки предметів середніх габаритів, а й будь-яких приладів, що випускаються промисловістю (зокрема, сервізів у повному їхньому складі). При проектуванні буфетів з нішами повинно братися до уваги габарити пляшок, графинів, різних типів вазочок на високих ніжках.

Наявність норм із зазначенням основних схем і розмірів буфетів допомагає дизайнерові уникати помилок при призначенні внутрішніх розмірів ящиків, ніш і відділень меблевого виробу та дозволяє зосередити увагу на художньому рішенні меблів.

1.5 Габарити кухонного посуду і приладів

Кухонний посуд і прилади, а також їхні габарити наведені в табл. 5. Знайомство з цими розмірами допомагає проектувальнику створювати зручні меблеві вироби, доповнивши їх рядом раціональних пристроїв. Так, наприклад, кухонні столи добре робити з підстільною шафою, в якому треба розмістити не тільки полиці, а й ряд пристосувань, призначених для кухонних приладів. Кухонні буфети рекомендується доповнювати рядом ящиків для сипучих продуктів і невеликих ящиків для дрібних предметів і напівфабрикатів. Двері окремих шафок і відділень буфетів можна робити з пристроями у вигляді планок із гніздами або утримувачами для дрібних приладів (кухонних ножів, ложок, молотків для м'яса і т.ін.).

1.6 Габарити книг та інших предметів

Найпоширеніші розміри, книг і предметів наведені в табл. 6.

З метою найкращого використання внутрішнього простору книжкові шафи обладнаються утримувачами для полиць, що дозволяє розміщати полиці на різній відстані. Звичайно ця відстань приймається рівною 30-50 мм. Особливо ретельно необхідно враховувати габарити книг при конструюванні секційних шаф з однією полицею, оскільки в цьому разі полиці не можуть переміщатися.

У деяких випадках книжкові шафи забезпечуються висувними дошками, при визначенні габаритів яких теж доводиться враховувати розміри книг. Це робиться для того, щоб, користуючись дошкою, було можливим переглянути книгу і зробити необхідні записи.

При проектуванні книжкових шаф треба передбачати можливість зберігання в них також журналів і газет.

Комплекти газет найкраще зберігати зброшурованими. Найменші розміри такого комплекту 420X300 мм. Товщина комплекту за місяць приблизно складає 20 мм.

Габарити більшості предметів, зображених в табл. 6, тією чи іншою мірою впливають на розміри книжкових шаф, шаф-бюро (письмових шаф), столів-бюро і столів письмових. Тому знання цих габаритів корисно для проектувальника. Наприклад, у ящику письмового стола повинна міститися стопка паперу для письма; дрібні відділення в середині ящиків столів або шаф-бюро повинні своїми внутрішніми розмірами відповідати габаритам предметів, для яких вони призначені.

Серед зображених в таблиці предметів особливе місце займають телевізори і радіоапаратура, які часто встановлюються на спеціальних тумбах.

Висота тумби для телевізора залежить від моделі. Висоту приймають такою, щоб центр перебував на рівні очей сидячої людини середнього росту. Габарити радіоапаратури і телевізорів у плані визначають розміри кришок зазначених тумб.

Найбільш оптимальна висота тумби для телевізора перебуває в межах 450-600 мм. Телевізори з більшим екраном («плазмені панелі») можна встановлювати на висоті приблизно 350-950 мм. Наприклад, довжину кришки тумби прийняти 800 мм, а ширину - 550 мм.

Телефони у побуті встановлюються на кришках письмових столів і, як правило, для них не робиться ніяких спеціальних столиків або тумбочок. В установах для цих апаратів звичайно виготовляються спеціальні меблі.

В табл. 7 показаний ряд музичних інструментів, для розміщення яких може знадобитися місце в шафах, а також рояль, піаніно, пюпітр і мольберт, що впливають в основному лише на розміщення меблів. У цій же таблиці дані габарити спортінвентарю.

1.7 Габарити предметів господарського призначення

Предмети господарського призначення, найпоширеніші в побуті, та їхні габарити наведені в табл. 8 і 9. Деякі з цих предметів вимагають певного місця в кухонних шафах, на полицях або у вбудованих конструкціяхі меблевого типу; інші предмети можуть бути поміщені в коморах і на антресолях.

Розміри таких предметів, як холодильники, пральні машини, плити и т.ін., повинні прийматися до уваги не тільки при розміщенні меблів, а й при розміщенні всередині її (вбудована техніка).

Предмети побуту, показані в табл. 3-9, не вичерпують усього різноманіття виробів, що зустрічаються в побуті родини. З кожним днем ці вироби вдосконалюються, випускаються нові типи і т.ін. Все вищесказане тільки певною мірою розкриває складність завдання, що стоіть перед дизайнером, що працює у сфері інтер'єру житла. Тільки повсякденно вивчаючи життя родини, її зростаючі потреби, можна створити зручне й гарне житло, в інтер'єрі якого велику роль відіграють меблі.

1.8 Нормування основних розмірів меблевих виробів

З метою забезпечення раціонального пристрою і зручності користування, незалежно від різних архітектурно-художніх рішень, конструкцій, застосовуваних матеріалів, технології виготовлення та обробки меблів проводиться нормування основних параметрів меблів, як при проектуванні, так і виготовленні.

Норми на проектування меблів полегшують працю дизайнера і конструктора. Вони дозволяють не робити щораз виміри габаритів людської фігури, одягу, посуду та інших предметів побуту. Норми полегшують обчислення необхідного обсягу для кожного меблевого виробу з урахуванням розміщення в ньому всієї сукупності тих або інших предметів побуту.

При розробці норм, технічних умов і стандартів враховуються певні, на сьогоднішній день сформовані вимоги до якості, асортиментам меблів, економічності виробництва. Окрім того, приймаються до уваги умови масовості виробництва, широкого впровадження типізації основних елементів меблів, ступінь механізації виробництва, санітарно-гігієнічні вимоги і т.ін.

(Всі ці умови змінюються та удосконалюються. Відповідно підвищуються вимоги до асортиментів і якості виробів, оскільки вся сукупність вимог і умов повинна знайти відбиття в нормах. Зміна цих умов викликає необхідність перегляду через деякі періоди часу.)

Так, наприклад, практика проектування й виготовлення нових типів меблів показала, що деякі вимоги, неухильне дотримання яких пропонувалося стандартами, зайво зв'язують дизайнерів і утруднюють впровадження. Крім того, вимоги ускладнювали роботу зі створення нових видів меблевих виробів: встановлювали обмежене число різновидів усередині кожного типу меблів і градацію розмірів, а також забороняли виробництво виробів, що не відповідають стандарту, але можливо більше які відповідають вимогам сьогоднішнього дня.

Нормування основних розмірів, що залежать від габаритів людської фігури та які забезпечують зручність користування меблевими виробами, залишається в основному незмінним.

У цій частині як норми, так і розроблені на їхній основі ДОСТу, не втратили своєї актуальності.

Таким чином, дизайнер, що працює над проектом комплекту меблів або окремим виробом, повинен насамперед ураховувати всю сукупність взаємно залежних факторів, що впливають на форми і параметри меблевих виробів.

При проектуванні нових типів меблів велике значення мають вивчення вітчизняного та закордонного передового досвіду; це стосується як роботи зі створення нових форм меблевих виробів, так і до питань нормування. Поряд із цим проектувальник повинен знати діючі нині нормативи, а також ті що діяли раніше. Це попи рід для того, щоб у першому випадку найбільше успішно їх застосувати, у другому - вносити відповідні корективи.

Як вихідний матеріал, доцільно, навести схематичні зображення меблевих виробів (із вказівкою основних розмірів), складені на підставі норм, що діяли, на проектування, стандартів і обмірювань зразків меблів.

Необхідно також сказати, що основні розміри, що наводяться, повинні розглядатися в цей час не як обов'язкові, а лише як попередні, що підлягають коректуванню. Архітектурно-художнє рішення, форму, конструкції, а також кількість і розташування окремих елементів ці схеми не встановлюють.

По цими схемами можуть проектувати меблеві вироби як секційні, так і окремі. При розміщенні меблів часто виникає необхідність складання окремих виробів у ряд. Цій вимозі щонайкраще відповідають вироби секційних меблів, тому що вони допускають щільне примикання окремих секційних шаф і секцій між собою. Секційні вироби та окремі секції проектують без профілів, карнизів, обкладок та інших виступаючих деталей по тим площинам, де передбачається примикання. Наприклад, по бічних стінках шаф. У той час як попереду (по фасаду) такі виступи допускаються. Крім того, меблеві вироби можуть складатися із секцій по висоті, коли секції ставляться одна на іншу (наприклад, деякі види книжкових шаф), або кріпитися до загальних стійок (стелажні меблі).

При проектуванні меблевих виробів треба передбачати розбірність їх на окремі частини або конструктивні агрегати та елементи. Особливо важливо це для великих за габаритами виробів (шафи, ліжка, дивану і т.д.).

При проектуванні меблевих виробів, які встановлюють біля стін (шафи, дивани, кушетки і т.ін.), необхідно робити відступ задніх ніжок або цоколя від площини задньої стінки на 35-50 мм. Ця умова викликана виступом будівельного плінтуса від стіни приміщення.

Буфети (шафи для посуду).

Проектувати й виготовляти буфети можна з одним або кількома відділеннями, а також низькі буфети (без верхніх відділень) - серванти. У табл. 10.

Верхні та нижні відділення з'єднують або шляхом безпосередньої установки верхнього відділення на нижнє, або між ними влаштовують нішу. У цьому разі буфет проектують як один цільний виріб «буфет із нішею» (при цьому верхню частину можна знімати) або оба відділення кріплять до стійок, тобто виріб вирішується за принципом стелажних або секційних меблів.

Можливе складання кількох посудних відділень у ряд із щільним примиканням секцій між собою або з їхнім монтажем в одне ціле виріб (секційні буфети).

Розміри буфетів по висоті наведені в табл. 10 (мал. 1, 2 і 3). Висота нижнього відділення всіх видів буфетів коливається від 850 до 900 мм. У низьких буфетах - сервантах (1) над верхньою кришкою може бути відкрита полиця.

Буфет або його відділення може бути і високим (табл. 10, мал. 2), у цьому разі його глибина повинна прийматися в межах 330-450 мм від внутрішньої поверхні дверцят до задньої стінки (4). Якщо в буфеті влаштовується ніша (2, 3), то її бажано робити не менше 300 мм. Відстані від підлоги до верхньої полиці рекомендується робити не більше 1800 мм. Якщо необхідно розмістити полицю вище (наприклад, при проектуванні стелажних меблів), то вона може бути призначена тільки для предметів, що використовуються рідко. Від підлоги до нижньої полиці виробу не повинно бути менше 300 мм, а між полицями 180-350 мм.

В табл.10 (мал. 3) наведена схема для проектування буфетів з верхніми і нижніми відділеннями. За цією схемою можна проектувати вироби, що складаються з двох секцій по висоті. Розміри в плані нижнього і верхнього відділень наведені в табл. 10 (мал. 5).

Буфети, що являють по висоті один цільний виріб, можна проектувати з урахуванням схеми (2 і 4), однак і в цьому разі бажано, щоб верхня частина була знімною.

Висота ніжок буфетів, як і інших корпусних виробів, повинна бути не менше 80 мм і не більше 250 мм. При більш високих ніжках складніше забезпечується міцність конструкції та сильно зменшується корисний обсяг виробу.

Розміри, що рекомендуються, наведені з розрахунку на корисну глибину, тобто від внутрішньої грані дверцят до задньої стінки виробу або розмірів між стінками відділень. При застосуванні мінімальної ширини у 600 мм перегородка не ставиться.

Необхідні розмірні дані для розміщення опор пересувних буфетних полиць наведені в табл. 10 (6).

Буфети всіх видів повинні забезпечуватися одним або декількома ящиками. Табл. 10, мал. 9. При розміщенні ящиків за дверцятами можна заміняти їх на напівящики.

Бажано обладнати буфети висувною дошкою (7), що призначена для різання хліба, ковбаси, сиру та ін.; іноді таких дощок роблять дві.

Усі наведені рекомендації основних розмірів можуть бути прийняті до уваги і при проектуванні вбудованих буфетів.

Шафи для одягу і білизни.

Як показало сучасне будівництво будинків із квартирами нового типу, ці шафи одержали саме широке поширення, як секційні, так і у вигляді вбудованих (шафи-купе). Наведені на схемах основні розміри в частині внутрішнього устрою шаф для одягу і білизни можуть бути використані і при проектуванні вбудованих шаф.

Шафи для одягу і білизни можуть проектувати і виготовляти у вигляді: шаф для білизни (шифоньєрів); шаф для одягу (гардеробів) і шаф для одягу і білизни.

Шафи звичайно виготовляються з одним, двома або трьома відділеннями (з однієї, двома, трьома, чотирма і більше дверми), окремо вартими або секційними, без дзеркала або із дзеркалом (одним або кількома).

Шафи для білизни і шафи для одягу можуть конструюватися з одним або двома відділеннями. Гардеробні шафи мають двері звичайного відчинення або розсувні; шифоньєри - або двері, ящики або відкриті полки.

У шаф для одягу й білизни повинні бути два відділення: одне - для одягу, інше - для білизни, або три відділення: два - для одягу, одне - для білизни. Можна виготовляти ці шафи з двома відділеннями для білизни й одним для одягу.

Основні розміри ящиків, напівящиків і полиць для білизни зазначені на табл. 11 (мал. 1-5), і шаф по висоті (мал. 6, 7, 10 і 11).

Ці розміри показані в «чистоті», тобто між стінками, бортиками або гранями полиць. Необхідно обмовитися, що якщо ширину ящика-полиці (1) на одну стопку білизни приймають не менше 270 мм, то довжину ящика (4, 5) при поперечному розташуванні стопок білизни практично роблять не меншою за 300, а то й 350 мм. У шифоньєрах і відділеннях для білизни бажано, щоб відстань від підлоги до верхньої полиці не перевищувала 1600 мм, у той час як для буфетів до верхньої полиці допускається 1800 мм. Це пояснюється насамперед великою глибиною шаф для білизни і специфікою укладання білизни.

У відділеннях для одягу частину об'єму можна використовувати для білизняних ящиків за умови встановлення над ними штанги для підвішування костюмів.

Відділення для одягу в шафах повинні мати штангу для підвішування пальт на плічках, що розміщують паралельно, або перпендикулярно фасаду шафи; в останньому штанга повинна бути висувною. Над штангою рекомендується робити полицю для головних уборів. У нижній частині відділень для одягу і білизни допускається встановлення ящиків (зовнішніх або за дверми шафи) або підставки для взуття.

Відділення для білизни в шафах повинні бути обладнані внутрішніми полицями, напівящиками, або ящиками, розрахованими на поздовжнє або поперечне розташування стопок білизни. Полиці для білизни можна виготовляти переставними по висоті та висувними. У шафах для білизни (шифоньєрах) всі полиці повинні бути висувними з бортиками і бічними напрямними, що підтримують висунуту полицю в горизонтальному або трохи похилому положенні. У середині шафи на стінках і на внутрішній стороні дверей іноді влаштовують невеликі ящики, коробки або полички для дрібних предметів. Тут же повинна бути передбачена штанга або інший спеціальний пристрій для краваток і ременів.

Дзеркало можна зміцнювати із зовнішньої або внутрішньої сторони дверей. Двері шаф можна виготовляти заскленими.

Комоди.

Комоди проектують і виготовляють різних видів, з яких найпоширенішими є: комоди із зовнішніми ящиками; із дверми, за якіх сховані висувні полиці, напівящики, а в деяких випадках ящики; із зовнішніми ящиками и дверима; комбіновані вироби: комоди-туалети і комод-туалет-робочі столики. В останніх передню стінку верхнього ящика роблять відкидною і дно ящика служить робочим місцем.

Внутрішні розміри ящиків, напівящиків і полиць у плані й розташування їх по висоті наведені в табл. 12 (мал. 1-7). На цих же кресленнях дано основні розміри комодів.

Комоди із зовнішніми ящиками мають у середньому 3-6 ящиків для білизни, розміри яких у плані необхідно розраховувати з урахуванням поздовжнього або поперечного розміщення стопок. Аналогічно розраховуються розміри висувних полиць або напівящиків. Комоди всіх видів можна виготовляти з одним або двома ящиками по ширині.

Улаштовувати за дверима нерухомі полиці не допускається. Висувні полиці повинні мати напрямні, утримуючу висувну полицю в горизонтальному або трохи похилому положенні.

Комоди-Туалети бувають із дзеркалом, встановленим на спеціальній підставці на верхній кришці, або із дзеркалом, що відкидається на кришці або з верхнього ящика комода. Звичайно комоди роблять на ніжках або цоколі.

Шафи книжкові.

Серед книжкових шаф розрізняють: шафи, що мають по висоті одне відділення; шафи, що складаються по висоті з нижнього і верхнього відділень; шафи, що складаються по висоті із секцій з однієї полиці різної глибини. За винятком шаф з секцій з однієї полиці, які бувають тільки секційними, книжкові шафи можуть виготовлятися як окремо, так і секційними.

Внутрішні розміри шаф дано в табл. 13 (рис. 1-8).

Відкриті книжкові полки і вбудовані книжкові шафи по внутрішніх розмірах можуть проектувати відповідно до наведених у таблиці розмірам.

Книжкові шафи, що мають одне або два відділення по висоті, можна виготовляти також з одним або кількома відділеннями по ширині, з переставними по висоті полицями, з розрахунку по одній полиці на кожні 250 мм внутрішньої висоти шафи (включаючи в число полиць і дно шафи). У нижній частині шаф допускається встановлення ящиків, зовнішніх або за дверми. Двері шаф можуть бути стулчастими, ролетними або розсувними.

Шафи з одного відділення при ширині 800 мм та вище і при висоті більше 1700 мм варто виготовляти розбірними. Шафи із двох відділень повинні розбиратися не менш ніж на дві частини: верх і низ. При ширині цих частин понад 1000 мм вони також повинні бути розбірними.

Двері шаф всіх типів можуть бути частково або повністю заскленими. Шафи рекомендується робити на ніжках і цоколі.

Шафи-бюро (секретери).

В табл. 14 дано схеми рішень шаф-бюро.

Шафи-бюро виготовляють розбірними, вони можуть мати верхнє відділення у вигляді знімної шафи або полиць для книг. Нижнє відділення рекомендується обладнати полицями, напівящиками або ящиками. Допускається також будь-яке їхнє сполучення. Полиці повинні бути переставними. У ніші за відкидною дошкою допускається влаштовувати полички і невеликі ящики для зберігання паперів. Тут же можна розміщати і джерело освітлення (наприклад, лампу).

Столи письмові.

Столи бувають різних видів, наприклад, на ніжках з ящиками для письмових приладів. Ці ящики розташовують не тільки безпосередньо під кришкою стола, а й по 2-4 ящика один під іншим з однієї або обох сторін від користувача. При розташуванні по вертикалі трьох-чотирьох ящиків звичайно конструюється тумба; у цьому випадку розрізняють одно - і двотумбові столи.

В однотумбових столах тумбу розміщують як ліворуч, так і праворуч від сидячої людини. Іноді роблять столи на ніжках, а тумбу ставлять на коліщата, що дозволяє легко засунути її під стіл з будь-якої сторони.

Основні розміри письмових столів на ніжках, з тумбами зазначені в табл. 15 (мал. 1-5).

Столи можуть бути з нішею для зберігання не великої кількості книг і журналів або однієї-двома полицями. Обладнувати столи тільки полицями небажано, тому що користуватися таким столом буде не зручно. Розміри ніші та ящиків або напівящиків наведено в табл. 15 (мал. 6 і 5).

Тумби столів з напівящиками оздоблюється дверима.

Ящики і двері столів звичайно обладнюють замками і ручками.

Столи обідні.

Столи проектують і виготовляють нерозсувними; розсувними; розкладними (ломберного типу) і складними з кришками, що опускаються.

Залежно від форми кришки столи можуть бути квадратні, прямокутні, овальні або круглі.

Основні розміри столів по висоті та розміри кришок наведені в табл. 16 (мал. 1-6). Столи виготовляють розбірними і нерозбірними.

Кришка розсувного стола повинна мати вкладні цільні, складні та поворотні дошки. Для зберігання вкладних дощок необхідно в підстільї передбачити місце. Розсувні столи можуть виготовлятися з урахуванням окремого від стола зберігання вкладних дощок у тому випадку, якщо круглі столи конструюються з більш ніж однією вкладною дошкою, а квадратні, прямокутні й овальні - більш ніж із двома. Розбірні столи повинні мати знімну кришку і можуть бути зі знімними ніжками і розбірним підстільям. Кришки розкладних столів, а також вкладні складні та поворотні дошки повинні бути обладнанні схованими петлями або петлями ломберного типу, що встановлені в рівень з поверхнею кришки стола. Розсувні та розкладні столи постачаються додатковими ніжками, висунутими або, що розкладаються при розсовуванні стола. Столи виготовляють із проніжками або без проніжок, можна застосовувати не тільки поздовжні, поперечні, діагональні проніжки, але й різні криволінійні; у випадку відсутності проніжок міцність стола забезпечується відповідним конструктивним рішенням.

Тумби для радіоапаратури і телевізорів.

Ці тумби бувають корпусними і не корпусними. Розміри тумб по висоті та кришок наведені на табл. 17 (1-3). Поряд із загальною нормою, що висота столів може коливатися в межах 450-750 мм.

Усередині тумб рекомендується влаштовувати полиці, один-два ящика. Тумби можуть бути і без ящиків, але це знижує зручність користування ними.

Столи туалетні з дзеркалом.

Столи виготовляються з тумбочками, розміри яких по висоті та у плані наведені в табл. 18 (мал. 1, 2, 4, 5). Вони можуть бути з одним дзеркалом (трюмо) або з трьома (трельяж).

Туалетні столи можна доповнювати зовнішніми ящиками або нішею в підстіллі, а також відкритими поличками та іншими пристроями над кришкою стола. Столи з тумбочками можна виготовляти з однієї або двома тумбочками й іншими додатковими пристроями (ящиками, напівящиками, поличками, нішами і т.ін.). При наявності двох тумбочок середню частину стола по висоті можна робити нижче висоти тумбочок.

Столи туалетні з тумбочками звичайно конструюють на невисоких ніжках. Розміри ящиків і ніш наведені в табл. 18 (мал. 7, 8). Дзеркала повинні бути знімними, допускається вставляти їх у рами. Можливий випуск туалетних столів з підвісними до стіни дзеркалами.

Тумбочки для ліжка.

Основу конструкції цих виробів становить шафка, встановлена на ніжках. Часто виріб доповнюють висувним ящиком. Замість ящика або крім нього можна влаштовувати відкриту нішу.

Основні розміри тумбочок можуть відповідати розмірам, зазначеним в табл. 18 (мал. 3, 6).

Тумбочки можна виготовляти нерозбірними, із дверми лівого й правого притвору.

Стільці й робочі крісла.

Стільці та крісла можуть бути зі звичайною або поперековою спинками, із твердими, напівтвердими, напівм'якими або м'якими сидіннями.

Основні розміри стільців та їхніх сидінь наводяться в табл. 19 (мал. 1-5), а крісел - в табл. 20 (мал. 1-5). Гнуті сидіння трапецієподібної форми можна виготовляти за розмірами підковоподібних сидінь. Як показали експериментальні роботи та аналіз практики виробництва меблів, висота сидіння від підлоги можє бути рівної 420-450 мм, що не знижує зручності користування цими виробами.

Тверді стільці та крісла виготовляють із твердими сидіннями і твердими спинками, а напівтверді стільці й крісла - з напівтвердими сидіннями і твердими або напівтвердими спинками. Напівм'які стільці та крісла повинні мати напівм'які сидіння і тверді, напівтверді або напівм'які спинки. М'які стільці та крісла варто виготовляти з м'якими сидіннями та з твердими, напівтвердими або напівм'якими спинками. Напівтверді сидіння і спинки роблять із м'якого набивочного матеріалу товщиною 5-10 мм, покладеного на твердій основі, що покритий зверху декоративним оббивним матеріалом. Напівм'які сидіння і спинки виготовляють із шару пружного набивочного матеріалу товщиною 30-50 мм, покладеного на твердій або еластичній основі та покритий зверху декоративним оббивним матеріалом. Напівм'які сидіння і спинки можна виготовляти також з переплетеної текстильної тасьми, шнура, очерету і рогозу.

М'які сидіння повинні мати пружини або пружну еластичну основу, яка покрита зверху настилочным і декоративним матеріалом. Напівтверді, напівм'які та м'які сидіння можуть бути знімними або кріпитися наглухо.

Тверді сидіння стільців і крісел повинні конструюватися вигнутими в поперечному напрямку або ввігнутими посередині (не плоскими). Сидіння стільців можна виготовляти з нахилом у напрямку до спинки.

Спинки стільців і крісел можуть виготовлятися плоскими або вигнутими в плані.

Стільці й крісла можна виготовляти із проніжками (високими або низькими) або без проніжек. При виготовленні стільців і крісел без проніжек їхня міцність повинна бути забезпечена конструктивним рішенням.

Локітники твердих крісел необхідно виготовляти твердими; напівтвердих - твердими або напівтвердими; напівм'яких і м'яких - твердими, напівтвердими або напівм'якими.

Стільці та крісла можна робити розбірними для складання їх на місцях використання.

Крісла м'які.

За призначенням і конструкції розрізняють: крісла для сидіння та відпочинку.

Розміри крісел наведені в табл. 21 (мал. 1-4). У м'яких крісел сума розмірів висоти сидіння від підлоги та його глибина повинна бути не більше 1000 мм.

Крісла повинні бути з м'якими сидіннями. Спинки крісел можуть бути твердими, напівтвердими, напівм'якими або м'якими, при цьому вони виконуються прямими або увігнутими. Локітники конструюються твердими, напівтвердими, напівм'якими або м'якими.

Спинки крісел для відпочинку допускається конструювати таким чином, що дозволяє закріплювати спинку під будь-яким похилом; при цьому сидіння крісла може бути висувним. Похил спинки крісла виміряється по середині довжини крісла згідно табл. 21 (мал. 5).

Крісла, що мають м'які сидіння на твердій рамі, повинні мати передній ходовий борт.

Дивани м'які.

Дивани бувають наступних видів: для сидіння з не відкидними локітниками; для лежання з не відкидними локітниками; для лежання з відкидними або висувними локітниками; дивани-ліжки різних конструкцій.

Розміри диванів наведені в табл. 22 (мал. 1-6).

Сидіння всіх типів м'яких диванів робляться тільки м'якими.

Дивани для сидіння виготовляються із твердими, напівтвердими, напівм'якими або м'якими локітниками і спинкою. Дивани для лежання бувають із твердими, напівтвердими, напівм'якими або м'якими не відкидними локітниками, з напівм'якою або м'якою спинкою. Для диванів, що мають тверді або напівтверді локітники, можна додатково виготовляти дві локітникові подушки.

У диванів з відкидними або висувними локітниками локітники і спинка можуть бути напівм'якими або м'якими. Відкидні локітники цих диванів повинні мати шарніри, за допомогою яких локітники відкидаються на 180°, або можуть мати пристосування, що фіксують локітники у проміжних положеннях.

У диванах напівм'які та м'які спинки можуть виготовлятися з окремих подушок, у цьому випадку дивани мають дерев'яну рамку, що служить опорою для подушок.

Дивани із цільними спинками випускаються з дерев'яними рамками і без них. Можуть виготовлятися дивани з додатковими пристроями: полицями і шафками.

Сума розмірів висоти сидіння від підлоги і глибини сидіння в диванів для лежання повинна бути не більше 1050 мм, а у диванів для сидіння не більше 1000 мм.

Похил спинки дивану виміряється по середині довжини дивана, аналогічно похилу м'яких крісел.

М'які сидіння диванів усіх видів можуть бути цільними або складаються з окремих подушок. Дивани з цільними сидіннями, а також із сидіннями з окремих подушок на твердій рамі виготовляють із переднім ходовим або твердим бортом. Опуклість сидіння (від борта) може бути в межах 20-40 мм,

При наявності під сидінням дивану ящика його глибина повинна бути близько 120 мм.

Ніжки диванів можуть мати металеві або пластмасові кнопки або ролики, що полегшує пересування виробу по підлозі.

У деяких випадках виготовляють дивани на цоколі з обов'язковим встановленням на «ріпки» висотою приблизно 20 мм.

Магнезити й дивани-ліжка.

Великого поширення набуло проектування і виготовлення різноманітних видів диван-ліжок, що дозволяють, не захаращуючи кімнату, мати зручні спальні місця.

В табл. 23 (мал. 1-5) наведено схематичні зображення і дано основні розміри в плані зазначених виробів.

Конструктивні рішення по кожній зі схем можуть бути зовсім різними, наприклад, сидіння може складатися з 2-3 частин і розкладатися. Одна з цих частин може викочуваться на роликах. Є конструкції, в яких знімаються подушки сидіння, а з під них виймається й розкладається ліжко (найчастіше металеве) і т.д. Але основні вимоги залишаються загальними для кожної групи виробів, яка ілюстрирується тією або іншою схемою.

Так, наприклад, при не відкидній спинці (1) довжина спального місця (1900 мм) повинна відлічуватися від основи спинки, а при відкидній спинці (2) її довжина включається в загальний габарит матраца. Повинні також враховуватися і розміри знімних спинок (3) при обчисленні необхідного подовження сидіння, щоб одержати зручне місце для лежання.

Оскільки конструкції меблів, що трансформуються, більше складні, ніж звичайних диванів і в складеному виді ці вироби відрізняються порівняно невеликими габаритами, то довжину спального місця рекомендується робити не менш 1900 мм, що повністю відповідає розміру між спинками ліжка, але трохи більше, ніж допускається найменший розмір між локітниками диванів для лежання (1800 мм).

В табл. 23 (мал. 6-9) показані дивани-ліжка та їхні розміри по висоті, в яких довжина матраца залишається незмінною, а при трансформації збільшується його ширина. У першому разі за рахунок відкидної спинки, у другому - за рахунок знімних подушок, що укладаються на спеціально висунуту опору. У дивана-ліжка (2) довжина збільшується за рахунок висувних або відкидних локітників.

Кушетки.

Розрізняють кушетки з напівм'яким сидінням; з м'яким сидінням; з м'яким сидінням і напівспинкою.

Розміри кушеток наведені в табл. 24 (мал. 1-3).

Кушетки з напівм'яким сидінням можна виготовляти з напівм'яким, напівтвердим або твердим підголівником. При твердому підголівнику допускається влаштування додаткової напівм'якої подушки. Кушетки з м'яким сидінням можуть мати м'який або напівм'який підголівник, а також напівспинку (м'яку або напівм'яку).

Сидіння кушеток можуть бути цільними або складатися з окремих подушок. Опуклість сидіння від краю може бути в межах 20- 40 мм.

Кушетки з цільним сидінням, а також із сидінням, що складається з окремих подушок на твердій рамі, виготовляють із переднім м'яким або твердим бортом.

При наявності під сидінням кушетки ящика його глибина повинна бути близько 120 мм.

Ніжки кушеток можуть мати металеві або пластмасові кнопки або ролики, що полегшує пересування виробів.

Отоманки.

Виготовляються отоманки двох видів: із подушками і без подушок із низькими подушками-валиками (тахта), рівними по висоті локітникам.

Розміри отоманок наведені в табл. 25 (мал. 1-5).

Отоманки мають напівм'які локітники у вигляді знімних подушок, що спираються на металеві опори або тверді підлокітники. Спинки таких отоманок складаються з окремих м'яких або напівм'яких подушок. Допускається виготовлення отоманок із задніми рамками, призначеними для обпирання спинок.

Сидіння отоманок можуть бути цільними або з окремих подушок. Опуклість сидіння (від борта) може бути 20-40 мм.

Отоманки з цільним сидінням, а також із сидінням, що складається з окремих подушок на твердій рамі, виготовляються з переднім м'яким або твердим бортом.

При наявності під сидінням отоманок ящика глибина його повинна бути близько 120 мм.

Ніжки отоманок можуть мати металеві або пластмасові кнопки або ролики, що полегшує пересування виробу по підлозі.

Ліжка.

Проектують і виготовляються ліжка подвійні, полуторні та одинарні.

Розміри ліжок наведені в табл. 25 (мал. 1-5).

Ліжка виготовляють під пружинний матрац, з металевими сітками, зиг-пружинами, а також з еластичними підставами різної конструкції (на пасах і т.д.). Пружинні матраци можуть встановлюватися між царгами або на нарги.

По простоті конструкції заслуговують на увагу нові види ліжок, коли пружинний матрац встановлюється на ніжках, а спинки навішуються на матрац (ліжка-матраци).

Ліжка повинні бути розбірними. Конструкція одинарних і полуторних ліжок повинна допускати установку їх поруч, впритул одне до іншого.

Для полегшення пересування ліжок по підлозі на кінцях ніжок улаштовують ролики або спеціальні металеві або пластмасові кнопки.

Ящики піддзеркальні та вішалки.

Наведені в табл. 27 схеми із зазначенням основних розмірів складені на підставі обмірювань, прийнятих для масового виробництва зазначених виробів.

На схеми нанесені тільки основні розміни, які можуть служити орієнтовними даними при проектуванні цих виробів.

1.9 Дитячі меблі

гардероб шафа меблі

При проектуванні та виготовленні дитячих меблів необхідно ретельно дотримувати розмірів, що відповідають віковим групам, особливо розміри таких предметів, як стілець, крісло, диван, стіл.

Розміри дитячих меблів залежать від розмірів дитячого тіла в різних його положеннях, а також від тих предметів побуту, якими користується дитина (посуд, іграшки, книги, одяг і т.д.).

Схеми та основні розміри найпоширеніших у побуті предметів дитячих меблів для дошкільного віку наведені в табл. 28-31. Вони складені на підставі практичного досвіду та аналізу матеріалів обмірювань виробів дитячих меблів масового виробництва.

Розміри дитячих меблів в умовах дитячих ясел і дитячих садків встановлюються відповідно до вікових груп, які прийняті для кожного з цих типів дитячих установ.

У дитячих яслах таких груп звичайно буває три, у дитячому садку - три-чотири.

У побутових умовах дитячі меблі не є єдиним оточенням для дитини та її значення не таке велике, як у дитячих установах. Тому тут можна обмежитися меншою диференціацією розмірів меблів залежно від віку, а саме: двома розмірами столів, стільців, ліжок і шаф. Такі ж предмети, як магнатська, ослін, гірка для іграшок, можуть бути одного розміру для всіх вікових груп дошкільного віку.

Розміри, зазначені на таблицях цифрами, залишаються без зміни, незалежно від віку, для якого призначений предмет. Архітектурно-художнє рішення і конструкція предметів у таблицях не обумовлюються, тому що в кожному окремому випадку вони вирішуються проектувальником відповідно до художнього задуму.

Дитячі шафи.

В табл. 28 наведені основні дані для проектування шаф. Дитячі шафи бувають: для одягу, книг, іграшок. Можуть бути також комбіновані шафи, що виконують різні функції - шафа для одягу і для книг, для книг і іграшок, шафа-секретер та інше.

Основні розміри шаф можуть залишатися без зміни для дітей будь-якого дошкільного віку і тільки відстань верху відкидної дошки секретера в горизонтальному положенні від підлоги повинно строго відповідати віковій групі: для дітей від 3 до 5 років - 480 мм, від 5 до 7 років - 550 мм.

Елементами шафи для одягу (1) є штанга, полиця для головних уборів, ящики для взуття або білизни.

Штанга розташовується паралельно або перпендикулярно фасаду, в останньому випадку вона робиться висувною. Крім штанги, призначеної для зберігання одягу на плічках, у шафі можуть бути влаштовані гачки.

Доцільно передбачити можливість перестановки по висоті полиці для головних уборів і штанги, що дає можливість застосовувати ту саму шафу для дітей різного віку.

Елементами шафи для книг та іграшок (2) є полиці, ящики, ніші. Полиці повинні бути переставними по висоті. Ящики можуть бути звичайні висувні, що зовсім виймаються і пересувні. Останні роблять значно більших розмірів, ніж інші ящики. Їх доповнюють пристроєм (коліщатами, кульками або полозами) для легкого пересування по підлозі. Ящики що виймаються й пересувні повинні мати лицьову обробку всіх поверхонь.

Елементами шафи-секретера є полиці, ящики, відкидна або висувна дошка, що використовується як стіл. Всі перераховані елементи в шафах різного призначення можуть сполучатися у тому чи іншому порядку, що передбачений конкретним проектом.

Шафи або відділення для одягу в комбінованих шафах повинні мати двері. Шафи також можуть бути закриті дверима повністю або частково, а можуть бути й без них. Двері можуть бути розсувними і ролетними. Дверцята повинні бути з засувками. Замки в дитячих меблів звичайно не встановлюються. Ящики для білизни, взуття та іграшок бажано розташовувати в нижній частині шаф, ящики для дрібних приналежностей можуть бути поміщені трохи вище, однак у межах нижньої половини загальної висоти шафи.

Двері та ящики повинні мати зручні за формою, розміру і розташуванню ручки.

Шафи можуть бути на ніжках висотою 100-120 мм або на цоколі висотою 70-80 мм. Якщо шафа зпроектована на цоколі, то останній повинен відступати від передньої й задньої стінки на 30-40 мм. Стосовно бічних стінок відступ не обов'язковий.

Дитячі стільці, крісла й столи.

В табл. 29 наведені основні розміри стільців, крісел і столів для дітей дошкільного віку від 3 до 7 років. При проектуванні цих предметів дитячих меблів всі розміри повинні дотримуватися особливо ретельно. Не менш важливо також відповідність розмірів стільця розмірам стола.

Стільці можуть бути із трапецієподібною і круглою формою сидіння. Сидіння роблять плоскими горизонтальними або з невеликим ухилом (до 5 мм) у напрямку до спинки.

Спинки рекомендується робити не суцільними по висоті, а із просвітом над сидінням; висота цього просвіту повинна бути не більше половини загальної висоти спинки. Спинки можуть бути прямими або вигнутими в плані радіусом не більше 700 мм. Сидіння і спинки стільців повинні бути твердими без застосування якого-небудь оббивного матеріалу. Проніжки в стільцях, якщо вони необхідні з конструктивних міркувань, розташовують із боків або позаду.

Столи можуть бути з прямокутною, круглою і трикутною формою кришки. При проектуванні та виготовленні особлива увага повинна бути звернена на дотримання висоти стола і відстані від підлоги до низу царги. Столи повинні бути нерозсувні, без проніжек. Царги можуть розташовуватися або по периметрі стола, або по діагоналях у прямокутні й по взамно-перпендикулярних діаметрах у круглих столах. Столи можуть бути й без царг, у цьому випадку варто забезпечити достатню міцність вузла примикання ніжки до кришки.

Дитячі ліжка.

В табл. 30 наведені основні розміри ліжок для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Для дітей молодше 4 років ліжка доцільно проектувати з бічними огородженнями у вигляді сіток з тасьми або шнура, грат з вертикальних стійок і т.п. Огородження повинне бути висотою не менш 500 мм. Бічні огородження повинні опускатися, в иншому разі ускладняється догляд за дитиною і збирання постелі. Однак пристрій для опускання боковини повинен бути таким, щоб малюк не міг сам опустити її.

Для дітей старше 4 років ліжка проектують без бічних огороджень. Передню й задню спинки в дитячих ліжках рекомендується робити однакової висоти.

Ложі в дитячих ліжках може бути або з ламелей, або з дерев'яних ґрат з малими просвітами. Застосування пружинних матраців не рекомендується. Дитячі ліжка можуть бути металеві та дерев'яні.

Для продовження терміну служби дитячих ліжок доцільно проектувати їх розсувними по довжині або з комплектом царг різної довжини, які міняються в міру росту дитини. У такий спосіб те саме ліжко можна використовувати протягом більше тривалого часу.

Різні предмети дитячих меблів.

В табл. 31 зображені кілька предметів дитячих меблів, розміри і типи яких не вимагають такої чіткої диференціації залежно від віку і зросту дітей, як попередні.

При проектуванні та виготовленні дитячих меблів необхідно дотримувати деяких специфічних умов. Всі кути сидінь, кришок столів, плінтусів і карнизів повинні бути овальні (радіусом 2-3 мм, якщо з художніх або інших міркувань не потрібно більшого радіуса), а нижні поверхні кришок столів, сидінь, царг, стінки ящиків і всі інші не лицьові частини меблів, яких малюк торкається, ретельно зачищені. Форма дитячих меблів повинна сприяти утриманні їх в чистоті. Не рекомендується застосовувати складні профілі карнизів, плінтусів та інших деталей, різьблення, ліплення, складну фурнітуру, тканини і т.ін. Покриття поверхні дитячих меблів повинне бути міцним, гладким і водостійким.

Матеріалом для виготовлення дитячих меблів служить деревина (масив і фанера) хвойних порід, дуба, бука, берези, вільхи та ін.

Конструкція корпусних виробів може бути щитова або рамкова. За способом виробництва дитячі меблі звичайно бувають столярними. Деякі вироби (стільці, крісла, дивани, качалки, столи), крім того, можуть виготовлятися гнутими або плетеними.

Обробку поверхні можна застосовувати прозору, зі збереженням текстури без підфарбовування або з підфарбовуванням і непрозору, без збереження текстури.

У першому разі необхідний ретельний підбір деревини, причому найкраще дрібний рівномірний малюнок текстури. Великий малюнок на невеликих предметах виглядає дуже неспокійно і зорово розбиває їхню форму. Другий спосіб обробки дає можливість застосовувати недефіцитні породи дерева і тому більше прийнятний при масовому виробництві дитячих меблів. Для фарбування найкраще застосовувати емалі на водній основі, що дають гладку, глянсову і водостійку поверхню.

1.10 Меблі для кухонь

Буфети кухонні.

Кухонні буфети є досить різноманітними. З них найбільше широко поширені: буфети, що складаються з верхньої та нижньої шаф з нішею між ними (верх є знімним).

Основні розміри буфетів наведені в табл. 32 (мал. 1-5).

Буфети з нішею і зі знімним верхом розбираються по висоті не менш ніж на дві частини - нижню й верхню. Можна застосовувати стійки, що з'єднують нижню і верхню частини, між якими утвориться ніша.

Складові частини буфетів можуть виготовлятися розбірними.

Крім перерахованих пристроїв, рекомендується робити в нижній частині буфета додаткові ящики й напівящики, зовні й за дверима, висувні дошки і спеціально обладнані сховища для посуду, пляшок і продуктів.

У верхній частині буфета можуть улаштовуватися відділення з полицями із заскленими дверми, відкриті або закриті відділення для продуктових ящиків, відкриті полиці, стійки для посуду, штанги і гачки для підвішування посуду. Продуктові ящики часто роблять у вигляді ящиків-совків, виготовлених зі скла або пластмаси.

Розміри додаткових пристроїв показані в табл. 32 (мал. 6-10).

Буфети бувають на ніжках або на цоколі.

Двері буфетних шафок виготовляють стулчастими, розсувними або ролетними. Можна виготовляти їх заскленими.

Кришка низу буфета, що утворює робочу поверхню ніші, з передньої сторони звичайно має звис. Поверхню цієї кришки рекомендується облицьовувати пластиком або штучним каменем.

Висота ніші буфетів робиться не менше 300 мм.

Шафи підвісні кухонні.

Шафи виготовляються з полицями за дверима; з полицями за дверима і з додатковими пристроями (відкритими полками, ящиками різних типів та ін.).

Основні розміри шаф наведені в табл. 32 (мал. 1, 2 і 5).

Шафи при ширині 600 мм звичайно мають одне відділення з одностулкової або двостулкової двері. Шафи шириною понад 1000 мм можуть мати одне або два відділення і двостулкові двері (двері можна виготовляти розсувними).

Шафи з додатковими пристроями виготовляють із одним або двома відділеннями з полицями за дверима. Ящики можуть бути зовнішніми або схованими за дверима.

Полиці краще робити переставними по висоті.

Бічні стінки шафи не повинні мати виступаючих деталей, що перешкоджають підвісці шаф впритул одна до іншої.

Шафи повинні мати вушка або інші пристрої для підвішування до стіни. Двері шафи можуть виготовлятися заскленими.

Полиці кухонні.

Полиці виготовляються двох видів: без стійки для посуду і зі стійкою (поздовжньої або поперечної) для посуду.

Основні розміри полиць подані в табл. 33 (мал. 2, 3, 4, 5).

Полиці кухонні звичайно мають 2-4 полички, бічні стінки, задню стінку, вушка або інше пристосування для підвішування до стіни.

Полиці зі стійкою, крім перерахованого вище, мають спеціальну полицю для зберігання плоского посуду (тарілки, сковорідки, кришки і т.п.) стоячи паралельно задній стінці (полки з поздовжньою стійкою) або перпендикулярно до неї (полки з поперечною стійкою).

Необхідно передбачати можливість підвішування кухонних полиць впритул.

Столи кухонні.

У кухнях житлових будинків встановлюються як окремі столи, так і секційні. Ті та інші можуть бути на ніжках або на цоколі. Основні розміри столів повинні відповідати табл. 33 (1-7).

Глибину верхнього ящика усередині рекомендується робити не менш 80 мм.

Товщина кришки стола при її виготовленні зі столярної плити може бути 19-40 мм.

Висота кухонних столів, що випускаються вітчизняною промисловістю, відповідно стандартів, що діяли, дорівнює 850-900 мм. Необхідно встановити стандарт на висоту цих столів, тому що в кухні вони дуже часто розташовуються в один фронт із газовою плитою, холодильником або пральною машиною.

Під верхньою кришкою стола бажано влаштовувати один або два ящики на всю ширину підстільнї шафи.

Підстільна шафа при довжині кришки стола 600 мм має одне відділення з переставною по висоті полицею та з одностулковими або із двостулковими дверима. При довжині кришки стола 800 і 1000 мм підстільна шафа може мати одне або два відділення, кожне з переставний по висоті полицею, і дві двері.

Двері підстільні шафи повинні бути стулчасті, розсувні або ролетні. У підстільних шафах рекомендується робити додаткові пристрої: ящики або напівящики, висувні дошки й полки, відкидні коробки, металеві сітки для посуду, підставки та осередки для банок і пляшок, коробки і банки для сипучих продуктів і т.п.

Розміри деяких додаткових пристроїв наведені на табл. 33.

Кришка стола з передньої сторони звичайно має звис. У секційних шаф з бічних сторін звису не повинне бути. У столі повинна бути передбачена можливість зняття кришки.

...