Архітектурний ордер у забудові Львова XVI-XVII століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет "Львівська політехніка"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

АРХІТЕКТУРНИЙ ОРДЕР У ЗАБУДОВІ ЛЬВОВА XVI-XVII СТОЛІТТЯ

Спеціальність: Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Білінська Оксана Богданівна

Львів, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Місто Львів XVI-XVII ст. - центр архітектурної діяльності Галичини, у середмісті якого за участю іноземних будівничих постали цінні ренесансні споруди, композиційною основою яких став архітектурний ордер. Архітектурна спадщина Львова була і залишається постійним об'єктом уваги дослідників, однак до сьогодні не приділялось належної уваги еволюції, вивченню і збереженню архітектурного ордера.

Актуальність теми дослідження зумовлена наступними чинниками:

1. Необхідністю досліджень та аналізу ордера, як головного елементу формування композиційної основи ренесансної забудови Львова. Проведення досліджень підтверджує належне місце львівської архітектури у загальноєвропейській культурній спадщині;

2. Незадовільним сучасним станом ренесансних деталей, що є частково результатом неправильної архітектурної політики будівельного уряду Львова з кінця XIX ст. до нашого часу;

3. Відсутністю інформаційної бази, необхідної для проведення комплексних реставраційних робіт в історичному середовищі та дослідження ордера у спорудах Львова наступних після XVI-XVII ст. періодів.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Напрямок проведеного дослідження збігається з напрямком наукової роботи кафедри дизайну та основ архітектури НУ “Львівська політехніка” - “Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітекторів”, а також з постановами, концепціями, завданнями, висвітленими НСАУ, УАА, указами президента України (“Про забезпечення реконструкції та реставрації історичних будівель, охорони і збереження пам'яток, історико-культурної спадщини...”).

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей та принципів застосування архітектурного ордера в забудові Львова XVI-XVII ст. та розробці рекомендацій щодо його збереження та реставрації.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити досвід вивчення архітектурного ордера в забудові Львова XVI-XVII ст., проаналізувати європейський досвід вивчення ордера та принципи його побудови в трактатах епохи Відродження;

2. Обрати основні загальнонаукові методи та розробити методику дослідження архітектурного ордера Львова XVI-XVII ст.;

3. Встановити прийоми та принципи застосування архітектурного ордера в забудові Львова XVI-XVII ст., провести його структурний аналіз;

4. Визначити особливості застосування ордера, сукупність чинників, які вплинули на розвиток ордерних композицій в архітектурі Львова XVI-XVII ст., навести аналоги його використання в архітектурі міст Західної України;

5. Виконати графічні реконструкції ордера та розробити рекомендації щодо реставрації пам'яток архітектури з його використанням на сучасному етапі.

Об'єкт дослідження - архітектурний ордер у забудові Львова XVI-XVII ст. Предмет дослідження - принципи застосування архітектурного ордера у забудові Львова XVI-XVII ст. та методи його сучасного збереження і реставрації. Для виконання завдань дослідження використано загальнонаукові методи, проведено опрацювання архівних матеріалів, літературних джерел, натурні дослідження (метод дослідження окремих об'єктів), які включають методики інвентаризації, опису, фотофіксації, обмірів архітектурного ордера.

Розроблено комплексну методику: структурного аналізу ордера, визначення принципів застосування, аналізу факторів впливу, графічних реконструкцій деталей з ордером.

Межі дослідження. Дослідження охоплює ордер споруд середмістя Львова періоду відбудови після пожежі 1527 р. до кінця XVII ст., а також, з метою залучення аналогів, ренесансну забудову міст Західної України (Галичини, Поділля, Волині).

Наукова новизна дослідження. Уперше комплексно проаналізовано застосування архітектурного ордера в забудові Львова XVI-XVII ст. У науковий обіг введено невідомі та маловідомі приклади його використання, уперше обміряно понад 150 архітектурних деталей Львова (34 фрагменти міжвіконних колон, 74 портали, 45 вікон), 95 деталей споруд та 80 обломів лапідаріїв міст Західної України.

На основі реставраційних досліджень об'єктів (інвентаризації, фотофіксації, проведення обмірів) запропоновано методику структурного аналізу ордера (рівневий, метричний, модульний).

Виявлено прийоми, принципи, особливості застосування ордера в забудові Львова XVI-XVII ст.

Розроблено графічні гіпотетичні реконструкції методами анастилозу та аналогів із залученням обломів лапідаріїв та розроблено науково обґрунтовані рекомендації збереження та реставрації ордера.

Практичне значення дослідження:

1. Матеріали натурних досліджень ордера Львова, єдиного українського міста, історичний центр якого є об'єктом охорони ЮНЕСКО, є базовими для проведення реставраційних робіт в історичних будівлях. Зібраний і систематизований матеріал є важливою інформаційною базою для подальших досліджень із даної тематики, оскільки саме ордер XVI-XVII ст. мав визначальний вплив на наступні періоди ордерної традиції в архітектурі;

2. Результати досліджень будуть використані в системі архітектурної освіти: у навчальному процесі з теми “Архітектурні ордери” у предметі “Архітектурне проектування” для І курсу, “Історія архітектури України”, “Загальна історія архітектури”, “Проектування та реставрація архітектурних комплексів” для спеціальностей “Архітектура”, “Мистецтво”, “Дизайн”, у науковій і навчальній літературі з історії архітектури, а також у суміжних галузях: мистецтвознавстві, краєзнавстві, пам'яткоохоронній діяльності;

3. Визначені принципи формування ордера в архітектурі Львова використовуються у проектуванні споруд в історичній та забудові міста;

4. Виконані 28 графічних реконструкцій ордера з близько 60 обломів розширюють перелік аналогів та збільшують можливість практичної реалізації реконструкції.

Особистий внесок автора у працях, надрукованих у співавторстві, полягає в опрацюванні літературних джерел, проведенні натурних досліджень, в аналізі, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Апробація результатів. Матеріали дослідження оприлюднено та експоновано на міжнародному рівні на: Міжнародному науковому семінарі “П'ятий фасад міста” (Львів, 2001 р.), І Міжнародному форумі реставраторів (Львів, 2002 р.), Міжнародній науково-методичній конференції “Розвиток регіональних архітектурно-художніх шкіл у контексті історико-культурних традицій” (Казань, Росія, 2005 р.), ІІ Міжнародній Літній Школі для Консерваторів культурної спадщини (Замостя, Польща, 1999 р.), Міжнародному конкурсі дипломних проектів ім. Я. Захватовича (Варшава, Польща, 1999 р.), на державному рівні на: науковій сесії Наукового Товариства імені Т. Шевченка (Львів, 2003 р.), науковій конференції “Історичні пам'ятки Галичини” (Львів, 2000 р.), VIII електронній науковій конференції “Молода мистецька наука України” (Харків, 2005 р.).

Результати роботи було впроваджено у науково-проектній роботі “Реставрація віконних обрамлень та порталів І поверху будинку на пл. Ринок, 2” (Львів, інститут Укрзахідпроектреставрація, 2001 р.), магістерській роботі “Застосування ордерних систем у кам'яницях XVІ-XVІІ ст. на пл. Ринок у Львові” (кафедра РРАК, 1998 р.), нагородженій дипломом І ступеня (VIII огляд-конкурс дипломних проектів архітектурних шкіл України, Полтава, 1999 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 18 статей, із яких 9 - у фахових виданнях ВАК України, 2 - у співавторстві, 4 - тези доповідей.

Структура й обсяг роботи. Текстова частина складається зі вступу, 5-ти розділів і висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 130 сторінок основного тексту, 73 сторінки з ілюстраціями та таблицями, список використаних джерел із 457 позицій, 20 сторінок додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА. Трактати та застосування ордера в архітектурі Італії та країнах Європи періоду Відродження. Висвітленню архітектурного ордера у трактатах Італії періоду Відродження передувала низка Вітрувіанських трактатів XV ст. (близько 40 видань). Незалежні від Вітрувія трактати Італії почали з'являтися на початку XVI ст. Видатним трактатом Італії XVІ ст. був трактат С. Серліо, де вперше представлений канон п'яти ордерів. Трактат Дж.Б. Віньоли, А.Палладіо написані як посібники для архітектора в практичній роботі. Трактати В.Скамоцці та Г.Алессі завершили формування системи “римських” ордерів. Ренесансні теоретики Італії на основі вивчення грецьких, римських пам'яток та античної ордерної системи розробили правила побудови ордерів та пропорцій їх частин на основі модульного масштабу і канонізували ордер. У країнах Європи Вітрувіанські трактати XVІ ст. замінили присвячені ордеру трактати Франції.

Трактати та стан дослідження проблеми архітектурного ордера в Україні. Проблему стилістики архітектурних трактатів в Україні розглянули Д. Kосенко, З. Мєшковський. Серед вітчизняних перекладних видань трактатів, присвячених ордерній тематиці, відомі: переклад В.П. Зубова трактату Л.Б. Альберті, 1935-1937 р., переклад А. Мікуліна трактату П.М. Вітрувія, 1936 р., 1938 р., переклади трьох видань І. Жолтовського трактату А. Палладіо, 1936 р., 1938 р., 1989 р., переклад А. Габричевського трактату Дж.Б. Віньоли, 1939 р., переклади А. Венедиктова та А. Саккетті трактату Г. Блюма, 1936 р., трактат А.А. Філарете, 1999 р., трактат O. Шуазі, 1935 р. За редакцією та участю А. Габричевського опубліковано переклад трактату Г. Блюма та коментарі до трактату Л.Б. Альберті.

Вивченню класичної ордерної спадщини присвятили роботи вітчизняні та закордонні дослідники: А. Асєєв, І. Бартенєв, О. Бенеш, Я. Буркгардт, А. Габричевський, В. Гращенков, О. Гур'єв, І. Жолтовський, А. Іконніков, В. Лазарєв, І. Мак-Грю, І. Михаловський, Л. Таруашвілі, В. Тимофієнко, Д. Яблонський, Д. Аккерман, Ф. Барбієрі, Д. Вебєнсон, Р. Віттковер, Дж. Дзордзі, Є. Ковальчик, М. Кубелік, Л. Пуппі, Дж. Саммерсон, Х. Спейлманн, Дж. Флемінг, Е. Форсман, Д. Харріс та ін.

Застосування архітектурного ордера в забудові Львова XVІ-XVІІ ст. При аналізі публікацій, присвячених архітектурі Львова, встановлено, що найдокладніше опрацьовані питання датування, планування, призначення, авторства споруд. Фактологічно-аналітичний матеріал почали збирати зі середини ХХ ст., однак проблемі застосування ордера в забудові Львова XVI-XVII ст. не було присвячено публікацій.

Найбільш повне мистецтвознавче дослідження споруд Львова XVI-XVII ст. провели В. Лозінський, частково: М. Гембарович, Я.С. Зубрицький, Є. Ковальчик, Т. Маньковський, А. Мілобендський, Вл. Татаркевич, Ч. Тульє, Л. Харевічова, Ф. Яворський, Б. Януш. Окремі повідомлення у ІІ пол. XX ст. про пам'ятки Львова подають М. Бевз, В. Вуйцик, О. Лесик, Р. Липка, Г. Логвин, Ю. Криворучко, А. Мартинюк, І. і Р. Могитич, Л. Міляєва, Ю. Нельговський, В. Овсійчук, Г. Островський, Г. Петришин, Л. Прибєга, К. Присяжний, В. Проскуряков, О. Рибчинський, П. Ричков, А. Рудницький, Т. Трегубова, Б. Черкес, А. Шуляр, П. Юрченко та ін.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА. Методика визначення прийомів та принципів застосування архітектурного ордера у забудові Львова полягає в дослідженні окремих об'єктів та включає:

а) натурні дослідження (попереднє візуальне обстеження, фотофіксація, інвентаризація, опис, обмірна фіксація);

б) камеральні дослідження (виконання обмірних креслень-підоснов для проведення метричного, модульного аналізів, опрацювання термінології ордера, порівняння системи мір моделей ордерів трактатів Відродження, визначення прийомів, принципів застосування ордера).

В обмірній фіксації (архітектурно-археологічні, архітектурні, схематичні обміри) застосовані професійні реставраційні методи: метод виконання кроків, метод обмірів планів за допомогою тріангуляції, “координатний метод”, метод фіксації діаметра колони, два методи фіксації кривої ентазису колони, метод виконання шаблонів (калькування, одержання відбитків). Методика структурного аналізу ордера ґрунтується на послідовному виконанні рівневого, метричного та модульного аналізів. Рівневий аналіз полягає у визначенні наявності профілювань частин ордера на певних структурних рівнях: фрагмент споруди - ордер (п'єдестал, колона, антаблемент) - членування ордера (п'єдестал: база, тіло, карниз, колона: база, фуст, капітель, антаблемент: архітрав, фриз, карниз) - облом (аттична база: плінт, вал, скоція, вал) - профіль (вал). Метричний аналіз базується на визначенні фактичної величини модуля кратності і порівнянні з ренесансною будівельною мірою довжини - ліктем та львівською цеглою. Модульний аналіз полягає у підтвердженні атрибуції пропорцій, розмірів частин ордерів відповідно до моделей ордерів за Дж.Б. Віньолою.

Методика аналізу факторів впливу охоплює опрацювання словників, довідників, трактатів, присвячених ордерній тематиці (Л.Б. Альберті, С. Серліо, Дж.Б. Віньоли, А. Паладіо). Для пошуку прототипів для ордера Львова проведено їх порівняльний аналіз із зразками трактатів Відродження, а для залучення аналогів ордера у містах Західної України та Європи - натурні та камеральні дослідження ордера за поданою вище методикою. Особливості творчого почерку окремих будівничих Львова виявлено в результаті групування об'єктів за авторами споруд і вибором характерних переважаючих прийомів та властивостей.

Методика реставрації ордера в забудові Львова полягає:

а) у складанні алгоритму реставрації для відновлення втрачених фрагментів ордера;

б) у виконанні теоретичних графічних реконструкцій втрачених фрагментів ордера із використанням професійних реставраційних методів (консервації, фрагментарної, цілісної реставрації за допомогою методу сигнацій, музеєфікації, відтворення втрачених деталей з ордером методом анастилозу та аналогів);

в) у визначенні принципів та розробці рекомендацій щодо збереження та реставрації фрагментів ордера.

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА В ЗАБУДОВІ ЛЬВОВА XVI-XVII СТ. Передумови появи та поширення архітектурного ордера у Львові. Після пожежі Львова 1527 р. залишки готичних споруд відбудовували у новому ренесансному стилі. Потребу у будівельних кадрах з ІІ пол. XVI ст. почали задовольняти будівничі італійського походження. У 1572 р. був заснований цех будівничих, а до кінця XVI ст. Львів став будівельним осередком Галичини і масового застосування ордера. У результаті натурних досліджень встановлено прийоми застосування ордера в забудові Львова XVI-XVII ст.: у членуваннях фасадів - у вигляді наріжних пілястр, міжповерхових членуваннях, ордерному каркасі, аркадах-галереях, у деталях - вікнах, порталах та колонах інтер'єрів, у церквах, костелах: у членуваннях фасадів, інтер'єрів та деталях. Деталі з ордером (портали) у залежності від їх місця влаштування об'єднано у 5 композиційних груп: портали-брами фасадів, портали-входи фасадів двоярусні, портали інтер'єрів прямокутні, портали фасадів аркові, комплекси порталів фасадів. Вікна доричного ордера об'єднано у 5 груп, міжвіконні колони - у 4 групи.

Виконано обміри раніше не досліджених деталей з ордером: загалом це 84 портали (74 портали та 10 реконструкцій), 46 фрагментів колон (34 приклади та 12 реконструкцій), 48 вікон (45 вікон та 3 реконструкції). На основі обмірів проведено структурний аналіз, який включає: рівневий, метричний, модульний. У результаті рівневого аналізу (на трьох рівнях) виявлено основні поділи членувань фасадів (на антаблемент, колону, п'єдестал), міжвіконних колон (на надвіконний простір, колону та підвіконник-п'єдестал) без дотримання відповідних пропорцій. У деталях (порталах, вікнах) на ІІ-му рівні відсутні певні частини (в антаблементах - архітрави, фризи, карнизи, у п'єдесталах - бази, карнизи). Загалом дотримано вимог поділів ордера на І-му рівні, є окремі відхилення на ІІ-му рівні, та більш масові відхилення - на ІІІ-му рівні. Метричний аналіз ордера проведено на прикладах порталів та обрамлень вікон. Встановлено, що пропорції прорізу іонічного (6:12) та коринфського (7:14) ордерів при ширині наличника, рівного 1 частині, не зустрічаються. Визначено модуль кратності (Мкр) та розміри усіх деталей у Мкр: ширина обрамлення 1-2 Мкр, ширина прорізу 2-5 Мкр, загальна ширина 4-9 Мкр, висота прорізу 4-8 Мкр, висота обрамлення над прорізом 1,5-3 Мкр, загальна висота 5-12 Мкр. Визначено фактичну величину модуля кратності у сантиметрах (49-66см). Прийнято припущення, що мірі довжини (Мкр) відповідав лікоть, величина якого не була сталою і дорівнювала за різними джерелами 52,5-57,6 см, або розміри ренесансної цегли Львова, які також були змінні 5,5(6)Ч14,5(15)Ч27(28) см. У результаті модульного аналізу виявлено, що вертикальні елементи фасадів тосканського ордера виконані висотою 3,5-7, доричного - 3-9, іонічного - 5,5-8, коринфського - 6-9 діаметрів основи. Пропорції колон порталів, вікон тосканського ордера виконані висотою 9-10, доричного ордера - 5,5-9, іонічного - 6,5-9,5, коринфського - 7-11, композитного - 10,5 діаметрів основи. Висота міжвіконних колон - 4-8 (3,7-7,4), капітелей - 0,3-0,9 (найчастіше 0,5-0,8), баз колон - 0,5-0,8 діаметрів основи.

Визначені основні принципи застосування архітектурного ордера в забудові Львова XVI-XVII ст.:

1. Принцип функціональної залежності полягає в застосуванні членувань у певному типі споруди: великомасштабний ордер враховує перспективні скорочення сакральних об'єктів (Успенська церква), масштаб ордера кам'яниць підпорядковується поверхам (пл. Ринок, 23). Виявлено залежність місця влаштування та композиційної схеми порталу (портали-брами, портали-входи фасадів, портали інтер'єрів). Влаштування відокремлених колон не залежить від призначення споруди (галереї на пл. Ринок, 6, Успенської церкви);

2. Принцип об'ємно-просторової залежності. За місцем та зменшенням частоти застосування ордера можна сформувати ряд: на чільних фасадах у рядовій забудові, в інтер'єрах кам'яниць, на тильних фасадах, як відокремлений. Властивою є наявність у споруді кількох типів деталей: порталу-брами, порталу-входу, порталу інтер'єру;

3. Принцип композиційної залежності полягає у застосуванні прийомів компонування ордерів на фасадах та між собою: пропорціонування - поповерхового розміщення, відсутності колосальних ордерів (пл. Ринок, 23), ритмізація - повторення однакового елементу (пілястр) через певні проміжки (Успенська церква), членування - поділ фасаду на окремі частини шляхом введення горизонтальних або вертикальних поділів (пл. Ринок, 28), акцентування - виділення окремих частин, деталей фасаду за допомогою ордера (пл. Ринок, 21, 28);

4. Принцип суперпозиції ордера (тектоніки і поєднання ордерів) полягає у дотриманні розширень ордера донизу та доверху, у розміщенні тосканського, доричного, іонічного, коринфського і композитного ордерів відповідно до конструктивної, видимої степені міцності у суперпозиції (допускається пропущення ордера, але не порушення послідовності) (пл. Ринок, 6, 23);

5. Принцип варіабельності ордера і ордерів полягає у збереженні основних рис кожного ордера при можливому змішуванні деталей або декору іншого ордера (рустовані пілястри завершені доричним антаблементом у каплиці Кампіанів);

6. Принцип варіабельності пропорцій визначається незначним відхиленням пропорцій ордерів;

7. Принцип декоративної функції висвітлює трактування ордера, як головної прикраси будівлі;

8. Принцип часової залежності відображає динаміку змін ордера протягом періоду з ІІ пол. XVI ст. до кін. XVIІ ст.;

9. Принцип стилістичної залежності визначає невідповідність ордера до типу споруди (за С. Серліо): у сакральних спорудах використано доричний (костел Бернардинів) і коринфський (каплиця Боїмів), у кам'яницях (пл. Ринок, 2, 4, 23) - тосканський і доричний, рідше - іонічний та коринфський (пл. Ринок, 23) ордери;

10. Принцип поєднання ордера з іншими тектонічними системами: поєднання з рустом (пл. Ринок, 2, 4), аркада на колонах або пілястрах (пл. Ринок, 6, Успенська церква), імітація аркад із заповненням простінків пілястрами (Успенська церква);

11. Принцип поєднання ордера з архітектурним декором полягає у довільній відповідності між типом ордера та сюжетом будівлі (найчастіше використані русти-діаманти та рослинний декор);

12. Принцип семантичної функції як відображення Божої світобудови, подоби та душі людини, будівельної дерев'яної конструкції у Львові відображений частково.

ВПЛИВИ НА ЗАСТОСУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА В ЗАБУДОВІ ЛЬВОВА XVI-XVII СТ. У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ. Вагомим слід визнати внесок будівничих італійського походження П. Барбона, П. Римлянина, творчий почерк яких задав тон у формуванні ордера у ренесансній архітектурі Львова. Особливістю творчої манери П. Римлянина є: неповний доричний ордер, завершений антаблементом, високий цоколь, поділ стіни пілястрами на прясла, напівциркульні, круглі або овальні вікна, аркади. На формуванні ордера у спорудах Львова XVI-XVII ст. позначився передусім вплив італійської школи. Вплив трактату С. Серліо на забудову поч. XVII ст. найбільше позначився на архітектурних деталях (порталах, вікнах). Адаптовані “цитати” порталів систематизовані автором дослідження у відповідності до прототипів за композиційними схемами у 8 груп, віконні обрамлення - у 9 груп. Наслідування елементів чи членувань будівель із певними змінами зразків С. Серліо свідчить про фахове володіння ордерною мовою та творче переосмислення львівськими майстрами зразків у застосуванні комплексів порталів-серліан (пл. Ринок, 2, 21, 28), русту, деталей, декору.

Північний вплив німецького та нідерландського Ренесансу проявився у спорудах Львова XVІI ст. у наслідуванні ордера Ганзейських міст (торговельного Ґданська) та теоретичних робіт Німеччини (Г. Блюма та Діттерліна) і Нідерландів.

Вплив позначився на членуванні і акценуванні низу фуста колон, декоруванні п'єдесталів діамантами рустів, масками левів, бешлагверком, приземкуватих пропорціях колон.

Впливів Близького Сходу в архітектурі Львова, про які стверджував Т. Маньковський, виявити не вдалося. Трактовані за східні ознаки споруд (заповнення багетом канелюр колон, баз та фризів порталів, а також певний рослинний орнамент) мають аналоги і є властивими для архітектури Ренесансу. Місцева будівельна техніка особливо не відрізнялася від способу будівництва в Італії епохи Ренесансу.

Для деталей, наріжників фасадів паралельно із цеглою на вапняно-пісчаному розчині вживався місцевий матеріал - вапняки та пісковики, для внутрішнього оздоблення - мармур та алебастр. На місці будівництва з прямокутних блоків виготовляли деталі, обробляли “на око”, створюючи декор від гліптичних орнаментів до горельєфів. Обов'язковою була поліхромія. Готична традиція будування (об'єктивний досвід, будівництво за зразком, готичні профілі) певний час співіснувала з привнесеною іноземними майстрами ренесансною - у результаті їх поєднання були створені відмінні від класичних ренесансні деталі.

Вплив львівського архітектурного середовища на забудову міст Західної України XVI-XVII ст. (Жовкви, Язлівця, Кам'янця-Подільського) виявлено завдяки участі будівничих Львова. Встановлені прийоми застосування ордера у наріжних пілястрах, порталах, вікнах у спорудах міст Галичини та Поділля XVI-XVII ст. відповідають принципам та основним схемам у ренесансних спорудах Львова.

Наслідування ордера у забудові наступних періодів Львова характерне використанням композиційних принципів застосування ордера в акцентації входів, композиції деталей, пропорціонуванні з поповерховим розміщенням колон, астілярному і колосальному ордері з рустованим нижнім поверхом “all antica” у портиках входів із колонами і фронтоном.

Особливості ордера у спорудах Львова XVI-XVII ст. формувались під впливом розуміння ренесансного стилю виконавцями-будівничими та замовниками-міщанами. Особливим є застосування ордера в інтер'єрах у вигляді міжвіконних колон, що має аналоги у забудові Європи (Польщі, Угорщині, Чехії). Круглі або гранчасті колони (7 видів фустів) найчастіше доричного, тосканського, композитного ордерів виступають із площини стіни на 1/2-9/10 частин їх діаметра.

Варіабельність ордерів, їх пропорцій. Установлено, що в пропорціях колон, співвідношеннях товщини і висоти, розмірах баз та капітелей ордера Львова не дотримано класичних правил побудови.

Ці особливості не вписуються в межі відходжень класичної теорії побудови ордерів.

Поєднання ордера з декором характеризується заповненням орнаментикою незалежно від виду ордера, використанням акантових розет, трьох видів класичного кіматію та інших: іонічного “зубчатого”, іонічного та доричного “листяного”.

Еволюція ордерних схем. На прикладі групування ренесансних елементів за переважаючими характерними властивостями на три умовні групи-періоди показано розвиток архітектурного ордера: І період (сер. XVI ст. - кін. XVI ст.) - поєднання ренесансних та готичних елементів, ІІ період (кін. XVI ст. (1580 р.) - 1-ша четв. XVIІ ст.) - наслідуванням елементів ордера трактату С. Серліо, ІІІ період (2-га четв. XVIІ ст. - ІІ пол. XVIІ ст.) - поєднання ренесансних та маньєристичних елементів.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА МЕТОДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І РЕСТАВРАЦІЇ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА. Сучасний стан. Дослідженнями виявлено задовільну збереженість ордерних систем Львова - у членуваннях фасадів (в 11 спорудах), понад 70 порталів, 45 вікон, 25 міжвіконних колон інтер'єрів. Про замуровані або неіснуючі приклади колон (10) відомо лише з джерел. Причинами руйнувань фрагментів ордера є:

а) будівельна діяльність (розбір будівель (пл. Ринок, 32), реконструкції І-го пов. (вул. Вірменська, 30), перепланування (пл. Ринок, 21), ремонтні роботи (пл. Ринок, 28), санітарні набіли без розчищення (пл. Ринок, 9), використання цементного розчину (пл. Ринок, 28));

б) вади конструкції, спричинені хімічною дією зовнішнього середовища, біологічними руйнуваннями, погодними умовами. У результаті частково втіленої концепції міського уряду по санації середмістя в кінці XІX ст. було розібрано ряд будівель, а архітектурні деталі з ордером наповнили філії львівських музеїв, формуючи музеї каменю - лапідарії. До нашого часу збережено збірки: у подвір'ї Львівського історичного музею (пл. Ринок, 10), Львівської картинної галереї та її філії у замку м. Золочева. Теоретичні (графічні) реконструкції методом анастилозу та аналогів. На основі реставраційних досліджень обломів лапідаріїв та складеного алгоритму реставрації втрачених частин деталей з ордером, виконано теоретичні (графічні) реконструкції 15-ти фрагментів з міжвіконними колонами, 3-х віконних обрамлень та 10-ти порталів методом анастилозу із доповненням фрагментів методом аналогів. Теоретичні реконструкції збільшують перелік фактологічної інформативної бази (каталогу ордерних деталей) та можливість практичного втілення реконструкцій.

У результаті аналізу сучасного стану та причин руйнувань запропоновано принципи сучасного збереження (реставрації) ордера у забудові Львова: принцип індивідуального підходу до кожної деталі з ордером, принцип консервації, найменшого втручання та змін, забезпечення максимального збереження, принцип фрагментарної або цілісної реставрації або відтворення втрачених деталей з ордером: методом анастилозу та методом аналогів, принцип відповідності і дотримання основних правил побудови ордера (профілювань, пропорцій відповідно до моделей ордерів), принцип сумісності матеріалів та відсутності шкідливої післядії реставраційних матеріалів, принцип застосування поліхромії.

Розроблено загальні рекомендації з реставрації ордера - виконувати протиаварійні заходи, виконувати обстеження з розкриттям замурованих ордерних елементів пам'яток, усувати причини руйнування, виявляти поліхромію, відбирати проби на мікрохімічний та петрографічний аналізи, виконувати фрагментарну реставрацію (очистка та обезпилення поверхні, загальне укріплення, відновлення втрат методом сигнацій), відновлювати ордерні елементи із частково збережених блоків методом анастилозу, проводити музеєфікацію знайдених блоків із зазначенням часу та місця знахідки, відновлювати повністю втрачені елементи методом аналогів за алгоритмом реставрації втрачених частин ордера, проводити захист від подальшого руйнування (заходи від вологості, забезпечення t-го режиму, біозахист). Згідно алгоритму послідовності відновлення (частково збережених, по слідах або фрагментах) елементів ордерів визначати їх загальні габарити в масі, розміри ордера та його частин за співвідношеннями та профілюваннями аналогів, виготовляти з окремих блоків базу, фуст колони, капітель, приймаючи їх висоту у модульній шкалі, відповідно до пріоритетних аналогів.

Результати проведеного структурного аналізу ордера стали підосновою створення запропонованих реставраційних рекомендацій, які враховують загальноприйняті професійні принципи та методи, сприяють проведенню пам'яткоохоронної діяльності та вдосконаленню проектування відтворюваних об'єктів, розширюють способи збереження архітектурного ордера цінних споруд історичних міст України.

ВИСНОВКИ

1. Установлена актуальність дослідження архітектурного ордера як головного засобу творення ренесансної архітектури. У результаті аналізу літературних джерел виявлено, що ордер у забудові Львова XVI-XVII ст., так само як у забудові міст Західної України, не був об'єктом дослідження. Невизначеними залишались принципи та особливості застосування архітектурного ордера;

2. Окрім основних загальнонаукових методів дослідження у роботі була застосована розроблена комплексна методика аналізу ордера будівель Львова XVI-XVII ст., яка включає: сформовану методику структурного аналізу (рівневий, метричний, модульний), методику аналізу факторів впливу, методику реставрації ордерних членувань (виконання графічних реконструкцій, розробку алгоритму та рекомендацій щодо реставрації ордера);

3. Виявлено, що поширенню ордера у будівлях Львова після пожежі (1527 р.) сприяло активне залучення будівничих італійського походження до відбудови міста. У результаті натурних досліджень встановлено прийоми застосування ордера у житловій, сакральній та громадській архітектурі Львова: у членуваннях фасадів, інтер'єрів та деталей. Виділено 5 композиційних груп порталів, тип яких залежав від місця їх влаштування: брами фасадів з ордером, портали фасадів двоярусні, портали фасадів аркові, комплекси порталів фасадів, портали інтер'єрів прямокутні. Визначені принципи застосування ордера у забудові Львова XVI-XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової та композиційної залежності, суперпозиції, поєднання з іншими тектонічними системами, варіабельності ордерів та їх пропорцій, декоративної функції, часової і стилістичної залежності, поєднання ордера з декором, семантичної функції ордера;

4. У результаті виконання обмірних креслень ордера проведено комплексний структурний аналіз. Рівневий аналіз підтвердив закономірність у використанні та наявність складових частин та профілювань ордера, за окремими винятками. У результаті проведеного метричного аналізу визначено модуль кратності деталей і зіставлено його величину з будівельною мірою довжини - ліктем і розмірами ренесансної цегли Львова, з'ясовано, що загальні пропорції деталей перебувають у простих кратних співвідношеннях. У результаті модульного аналізу визначено пропорції ордерних елементів відповідно до нижнього діаметра колони (або модуля);

5. Установлено, що на формування ордера в забудові Львова XVI-XVII ст. вплинули професійний рівень італійських будівничих, трактати та архітектура епохи Відродження Італії та країн Європи (італійський та північний впливи). Визначено внесок будівничих італійського походження (П. Римлянина, П. Барбона) і вплив їх творчого почерку на формування ордера низки споруд. Встановлено, що прийоми застосування ордера у інших містах Західної України повторюють прийоми та композиційні схеми у забудові Львова. Виявлено прототипи для львівського ордера у трактатах Відродження. Трансформація зразків трактату С. Серліо (7 груп порталів, 9 груп вікон, елементів, членувань та декору) спричинена творчим переосмисленням будівничих та вимогами замовників. Північний вплив в архітектурі Львова XVІI ст. проявився у наслідуванні архітектури Ганзейських міст та теоретичних робіт Німеччини, Нідерландів. Наслідування застосування ордера в архітектурі Львова наступних після Ренесансу періодів характерне використанням композиційних принципів застосування ордера на фасадах. Застосування ордера (міжвіконних колон) в інтер'єрах кам'яниць у наступні періоди не зафіксовано;

6. Визначено, що основні тенденції застосування архітектурного ордера пов'язані з його копіюванням і співпадають з аналогічними процесами у країнах Європи. Однак, львівському ордеру характерні особливості: часте використання ордерних членувань в інтер'єрах (міжвіконних колон), що мають аналоги у забудові Центральної та Східної Європи, варіабельність ордерів, їх пропорцій із недотриманням основних границь відходжень від правил побудови ордерів, поєднання ордера з декором без залежності орнаментики від виду ордера та із застосуванням загальноприйнятих та інших різновидів кіматію, еволюція ордера на прикладі трьох умовних періодів: І період (сер. XVI ст. - кін. XVI ст.), ІІ період (кін. XVI ст. - 1-ша четв. XVIІ ст.), ІІІ період (2-га четв. XVIІ ст. - кін. XVIІ ст.);

7. Виявлені причини руйнувань ордера Львова XVI-XVII ст. (вади конструкцій, дії фізичних осіб, нефахова міська будівельна політика). На основі проведених досліджень та створення фактологічної інформаційної бази виконано графічні реконструкції деталей з ордером. Визначено принципи сучасного збереження архітектурного ордера: індивідуального підходу, консервації, реставрації методом анастилозу або аналогів, відповідності ордерів (профілювань, пропорцій) стосовно моделей ордерів, сумісності та відсутності шкідливої післядії реставраційних матеріалів, застосування поліхромії. архітектурний реставрація споруда

Розроблено загальні рекомендації та спеціальний алгоритм реставрації ордера відповідно до загальноприйнятої методики реставрації (метод сигнацій, анастилозу, аналогів, музеєфікації).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Предко О. Архітектура будинку на пл. Ринок, 44 у Львові // Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини”. - Львів: ДУЛП, 1998. - С. 118-126.

2. Предко О. Застосування ордеру у житлових будинках Львова XVI-XVII ст. // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. - Львів: ДУЛП, 1999. - №375. - С. 225-230.

3. Предко О. Ордер у житловій архітектурі Львова і Замостя XVI-XVII ст. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів: НУЛП, 2000. - №410. - С. 120-128.

4. Казанцева Т., Предко О. Засоби пластичної виразності фасадів (ордер і фактура) кам'яниць періоду Ренесансу // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів: НУЛП, 2000. - №410. - С. 100-104.

5. Предко О. Ордерні портали Львова XVI-XVII cт. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів: НУЛП, 2002. - №439. - С. 259-266.

6. Предко О., Казанцева Т. Застосування русту та фактури в ордерних деталях Львова XVI-XVIIcт. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів: НУЛП, 2002. - №439. - С. 266-271.

7. Предко О. Архітектурні трактати XV-XVIIст.: роль у формуванні ордеру в архітектурі Львова // Сборник научных трудов ОГАСА “Региональные проблеми архитектуры и строительства”. - Одеса: Астропринт, 2002. - №3-4. - С. 248-255.

8. Білінська О. Особливості застосування ордерних членувань у порталах споруд Львова кін. XVI-XVII ст. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів: НУЛП, 2004. - №505. - С. 159-163.

9. Білінська О. Прототипи орнаментів ордерних членувань споруд Львова XVI-XVIІ ст. у трактатах Відродження // Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів, 2005. - №6. - С. 153-157.

Размещено на Allbest.ru