Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва і архітектури

Принципи архітектурно-планувальної організації об'єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів

18.00.02 - Архітектура будівель і споруд

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Андріанова Ганна Анатоліївна

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському зональному науково-дослідному і проектному інституті по цивільному будівництву (ВАТ "КиївЗНДІЕП") Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України

Науковий керівник

доктор архітектури, професор

Ковальський Леонід Миколайович,

Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (ВАТ "КиївЗНДІЕП"), заступник директора, керівник наукового центру

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор

Проскуряков Віктор Іванович,

Інститут Архітектури Національного університету "Львівська політехніка",

завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища

кандидат архітектури

Єксарьов Володимир Анатолійович,

Науково-виробничий центр "Екобуд"

інженерної академії України (Одеське відділення), архітектор

Провідна установа:

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка Міністерства освіти і науки України, м. Полтава

Захист відбудеться 5 травня 2006 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.085.02 в Одеській державній академії будівництва і архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, Архітектурно-художній інститут, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4.

Автореферат розісланий "3" квітня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Подолянська Л.Є.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нове будівництво у більшості міст України здійснюється в умовах реконструкції, у кварталах, що сформувалися раніше. Модернізується наявний житловий фонд, споруджуються нові багатоквартирні комплекси. Збільшується навантаження на існуючі об'єкти громадського обслуговування, які часто не відповідають запитам жителів та сучасним вимогам до комплексного формування системи обслуговування.

Чотирнадцять років державної незалежності в Україні суттєво вплинули на свідомість та спосіб життя людей, їхні потреби. Суспільство розподілилося на верстви в залежності від рівня доходів, релігії, професії тощо. Різноманітність запитів сучасних українців привела до розширення спектра послуг, які можна отримати. В архітектурі це викликало появу нових типів будівель об'єктів обслуговування, що мають певні планувальні та об'ємно-просторові особливості.

Багато об'єктів сфери сервісу перейшли у приватне володіння. Власники зацікавлені в залученні клієнта, завдяки чому поліпшилися інтер'єри та зовнішній вигляд громадських закладів.

Ці позитивні зміни відносяться до тих напрямків в обслуговуванні, що є прибутковими. Наприклад до торгівлі: мешканець міста може придбати необхідні речі поблизу дому у будь-який час доби, або, за бажанням, замовити товар за допомогою телефону або мережі Інтернет.

Водночас практично не задовольняється потреба людей у місцях для прогулянок та відпочинку. Не будуються нові, зачиняються та переобладнуються для комерційних цілей існуючі об'єкти соціальної сфери: клуби, бібліотеки, секції для позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом, дитячі садки тощо. В сучасній багатоповерховій забудові майже втратив своє значення такий важливий елемент житлового середовища як двір (замкнений громадський простір для відпочинку та спілкування), за стан якого мешканці відчувають себе відповідальними, оскільки вважають його "своїм". Особливо ця проблема стосується дітей та підлітків, осіб літнього віку, інвалідів, які проводять більшість свого вільного часу поблизу дому.

Недостатнє державне регулювання у сфері послуг приводить до того, що вона розвивається нерівномірно, внаслідок чого страждають представники найменш захищених верств суспільства. Незбалансований підхід до потреб особистості приводить до серйозних наслідків: деградації молоді, зростання злочинності, наркоманії, взаємної антипатії людей з різних соціальних та етнічних груп. Це проблема державного рівня, що має вирішуватися спільними зусиллями фахівців різного профілю, в тому числі за обов'язкової участі архітекторів.

Згідно з діючими нормами ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міст та селищ" мережа об'єктів обслуговування повинна формуватися за ступінчатою системою, головні принципи якої були розроблені в 60-х роках ХХ століття відповідно до ідеї рівності громадян між собою. Закладена в нормативи концепція єдиного усередненого рівня обслуговування вступає у протиріччя з реальними умовами проектування, не відповідає структурі та сучасним запитам суспільства.

Останнім часом набула розвитку транспортна інфраструктура. Очевидно, що для людини, яка має власний автотранспорт, пішохідна досяжність закладів обслуговування перестає бути головною. Важливішим є їхнє розташування відповідно руху до місця праці або навчання; наявність зручних під'їздів та автостоянок.

Соціальні та містобудівні умови, що склалися сьогодні в містах України, вимагають принципово інших підходів до побудови мережі об'єктів громадського обслуговування, нових архітектурних рішень, удосконалення існуючої нормативної бази.

Протиріччя між теорією та практикою будівництва та експлуатації закладів обслуговування ставлять перед архітектурною наукою наступні проблеми:

- диференційований підхід до формування мережі обслуговування, відповідно до різних запитів населення;

- зручне та рентабельне розташування об'єктів обслуговування, з урахуванням зростання мобільності населення та розвитку транспорту;

- інтеграція об'єктів обслуговування та житла.

Теоретичною базою для досліджень і проектних розробок по архітектурі закладів обслуговування в ХХ сторіччі були наукові праці Т. Афанасьєвої, І. Генкиної, Г. Градова, О. Гутнова, І. Кастеля, В. Кулаги, А. Іконнікова, Л. Когана, І. Лежави, М. Орлова, Н. Остермана, І. Привалова, А. Радченко, Н. Рожиної, І. Федосєєвої та інших, враховані в даній роботі.

В Україні проблемами архітектурної організації закладів обслуговування населення займаються науково-дослідні, проектні інститути та вищі наукові заклади КиївЗНДІЕП, ДІПРОМІСТО, УкрНДІПцивільсільбуд, КНУБА, ОДАБА, ХДТУБІА, НУ "Львівська політехніка" та інші.

Питанням архітектурної типології об'єктів громадського обслуговування присвячені роботи вітчизняних вчених В. Абизова, А. Гайдучені, В. Єжова, С. Єжова, Л. Ковальського, В. Куцевича, Г. Лаврика, О. Лесика, В. Проскурякова, О. Слєпцова, В. Соченка, В. Уреньова, О. Чижевського, Д. Яблонського та інших.

Проблеми взаємодії закладів обслуговування з житлом та їх вплив на формування архітектурного середовища проаналізовані в дослідженнях М. Агуфа, М. Бевза, С. Вайнштейна, О. Гелли, Є. Клюшниченка, В. Мироненка, П. Нагорного, М. Омельяненка, Ю. Репіна, Ю. Шкодовського та інших.

Містобудівні основи формування системи громадського обслуговування розглянуті в працях Ю. Білоконя, М. Дьоміна, В. Макухіна, А. Рудницького, В. Тімохіна, Г. Фільварова, І. Фоміна та інших.

Незважаючи те, що проблема формування системи обслуговування населення, як на загальному містобудівному рівні, так і на рівні окремих будівель, детально розглядалася багатьма авторами, необхідними є подальші дослідження. Значні теоретичні роботи в даному напрямку відносяться переважно до часів СРСР, їх результати не можуть бути цілком використані сьогодні внаслідок радикальних соціально-економічних та політичних змін у суспільстві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проводилося у відповідності до таких державних програм та законодавчих актів: Державної програми розвитку культури до 2007 р., Національної програми "Діти України"; Указів Президента України "Про державну підтримку клубних закладів", "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек", "Фізичне виховання - здоров'я нації", "Про національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки"; Законів України "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту".

Дисертаційна робота виконувалася у тісній співпраці з науково-дослідним архітектурним центром ВАТ КиївЗНДІЕП у відповідності до теми науково-дослідної роботи "Провести дослідження та розробити пропозиції з коригування організації мережі та розміщення об'єктів культурно-побутового обслуговування житлового району "Теремки-1" у зв'язку з будівництвом громадського центру в Голосіївському р-ні м. Києва": Звіт про НДР (заключн.) / КиївЗНДІЕП. - Тема №6446; №ДР 0103U006469. - К., 2004. - 39с. та планом розробки державних нормативних документів в галузі цивільного будівництва.

Мета дослідження: визначення принципів архітектурно-планувальної організації об'єктів громадського обслуговування в комплексі з житловою забудовою.

Задачі дослідження:

- узагальнити теоретичні роботи та практичний досвід формування мережі об'єктів громадського обслуговування житлових кварталів;

- виявити основні фактори, що впливають на типологію та архітектурно-планувальну організацію закладів обслуговування;

реконструкція житловий квартал архітектурний

- розглянути принципову архітектурно-планувальну організацію закладів обслуговування, що можуть бути розміщені в межах житлового кварталу;

- визначити принципи комплексного формування об'єктів обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів;

- запропонувати номенклатуру нових типів будівель об'єктів обслуговування.

Об'єкт дослідження: заклади, установи та підприємства громадського обслуговування житлових кварталів в умовах реконструкції.

Предмет дослідження: архітектурно-планувальна організація об'єктів громадського обслуговування в умовах комплексного формування системи обслуговування житлових кварталів міст.

Методи дослідження. В дослідженні були використані: метод порівняльного аналізу наукових положень, проектних рішень, реалізованих об'єктів; графоаналітичний метод (графічне моделювання, пошукове проектування); метод експертної оцінки. Були проведені натурні обстеження кварталів міської житлової забудови та соціологічне опитування мешканців.

Наукова новизна одержаних результатів:

- комплексно розглянуто проблему формування системи обслуговування в нових соціально-економічних умовах незалежної України;

- сформована нова структурна модель системи обслуговування житлового кварталу;

- визначені принципи комплексного формування об'єктів обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів;

- запропонована номенклатура нових типів будівель установ та підприємств громадського обслуговування для розміщення в межах житлової групи, кварталу та району з урахуванням сучасних вимог;

- визначені напрямки підвищення архітектурно-композиційних якостей об'єктів обслуговування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені рекомендації щодо комплексного формування об'єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції, які можуть бути використані в нормативно-методичній літературі, при коригуванні системи обслуговування існуючих житлових кварталів, в проектах окремих закладів та підприємств.

Результати роботи впроваджені:

- у науково-дослідній роботі "Провести дослідження та розробити пропозиції з коригування організації мережі та розміщення об'єктів культурно-побутового обслуговування житлового району "Теремки-1" у зв'язку з будівництвом громадського центру в Голосіївському р-ні м. Києва": Звіт про НДР (заключн.) / КиївЗНДІЕП. - Тема №6446; №ДР 0103U006469. - К., 2004. - 39с.;

- в роботі "Коригування генерального плану мікрорайону №9 житлового району Позняки-Західні у зв'язку з будівництвом торговельно-побутового комплексу в м. Києві" (відповідальний виконавець). КиївЗНДІЕП, 2005р.;

- в роботі "Генеральний план м. Полтави (коригування)" (у складі авторського колективу). ДІПРОМІСТО, 2005р.;

- в роботі "Генеральний план смт. Батурин Чернігівської області" (у складі авторського колективу). ДІПРОМІСТО, 2005р.

Надані пропозиції з коригування існуючої мережі об'єктів громадського обслуговування житлових кварталів смт. Батурин;

- в роботі "Ескізний проект реконструкції та розвитку Національного комплексу "Експоцентр України" по просп. Ак. Глушкова, 1 в Голосіївському районі м. Києва" (у складі авторського колективу). ДІПРОМІСТО, 2005р.

Розроблені пропозиції щодо вирішень обслуговуючої інфраструктури, що розрахована на відвідувачів виставок та на мешканців прилеглого до території Експоцентру житлового району "Теремки-1";

- в роботі "Передпроектні пропозиції розміщення ділового центру "Бізнес-Сіті" по просп. Ак. Глушкова в Голосіївському районі м. Києва" (у складі авторського колективу). ДІПРОМІСТО, 2005р.

Запропоновані нові типи об'єктів обслуговування в структурі громадсько-ділового центру, обґрунтовані їх склад та ємності.

Особистий внесок здобувача. У статті, опублікованій у співавторстві з Ковальським Л.М., "Проблемы формирования системы культурно-бытового обслуживания в условиях реконструкции жилой застройки" автором були визначені проблеми формування системи обслуговування в умовах реконструкції, проаналізовані протиріччя між практикою будівництва об'єктів обслуговування та нормативною базою з їх проектування, обґрунтована доцільність впровадження нових типів будівель об'єктів обслуговування (крім навчально-виховних будівель).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на ІІ, ІІІ, ІV наукових конференціях молодих вчених Українського зонального науково-дослідного і проектного інституту по цивільному будівництву (ВАТ "КиївЗНДІЕП") у 2003, 2004, 2005 рр.; на науково-практичній конференції "Енергозберігаючі технології у будівництві та архітектурі" в Одесі у 2004 р.; на 64-й, 65-й науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) у 2003-2004 рр.

Публікації. Матеріали дослідження викладені автором у 7 статтях самостійно та в 1 статті у співавторстві, опублікованих у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основного дослідження з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Текстова частина роботи становить 116 сторінок, 61 сторінка ілюстрацій і таблиць, 15 - список використаних джерел (166 найменувань), 13 сторінок - додатків.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета, задачі й методи дослідження, його наукова новизна.

Розділ 1. "Тенденції розвитку об'єктів громадського обслуговування". На основі аналізу теоретичних робіт виявлені основні етапи формування системи обслуговування житлових кварталів в Україні від радянського періоду до теперішнього часу. Дослідження вітчизняної та закордонної проектно-будівельної практики дало можливість визначити сучасні підходи до побудови мережі об'єктів обслуговування та проблеми їх формування в умовах реконструкції.

За житловий квартал (мікрорайон) у роботі приймається структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею 20-50 га з повним комплексом закладів, установ та підприємств обслуговування місцевого значення і до 20 га з неповним комплексом.

Визначено, що значний вплив на формування міської житлової та громадської забудови в нашій країні спричинила концепція ступінчатої системи обслуговування, розроблена у 1960-ті роки. За нею все обслуговування розподілялося на рівні (ступіні) у залежності від частоти користування (повсякденне, періодичне та епізодичне). Кожному ступеню відповідав свій містобудівний елемент - житлова група, мікрорайон, житловий район, місто в цілому.

Теоретично первинним елементом у ступінчатій системі вважалася житлова група на 1000-1500 мешканців з одного або декількох житлових будинків. В її складі планувалося розміщувати дитячі садки, навколо 70 % місць у підприємствах громадського харчування, набір спортивних майданчиків для занять фізкультурою жителів різного віку. Повсякденне обслуговування в житловій групі було зручним, наближеним до споживача.

До складу наступної містобудівної одиниці - мікрорайону, входили декілька житлових груп, середня школа та громадський центр.

На практиці житлові групи з обслуговуванням на 1000-1500 мешканців, як перший рівень ступінчатої системи, не набули розповсюдження. Більшість вітчизняних мікрорайонів були побудовані без або з дуже невеликими включеннями закладів обслуговування до структури багатоквартирних будинків.

В мікрорайонах громадські центри споруджувалися в неповному обсязі та із запізненням. Архітектурно-композиційні рішення стандартних, не адаптованих до конкретних містобудівних, кліматичних та культурних умов громадських закладів не залишали яскравих вражень у відвідувачів.

Як відповідь на недоліки ступінчатої системи, у 1970-80 роках з'явився ряд альтернативних ідей:

- Функціональна система, відповідно до якої об'єкти обслуговування пропонувалося розташовувати за напрямом руху людей - уздовж вулиць, поблизу зупинок транспорту. Практика показала ефективність цієї системи в окремих містобудівних умовах, особливо для підприємств торгівлі та побутового обслуговування.

- Концепція нового елемента розселення (НЕР), за якою транспорт розглядався як визначальний фактор, що впливає на розташування об'єктів обслуговування. В концепції НЕР була також своя філософія, що базувалася на усвідомленні спілкування й інформаційного обміну як головної духовної потреби людини. Вважалося, що в майбутньому ядром житлової забудови стануть центри спілкування. Концепція є актуальною, оскільки роль генерування, обробки та передачі інформації у суспільстві зараз стає важливішою ніж матеріальне виробництво.

- Футуристична концепція "Житло-2071" базувалась на ідеї цілком індивідуалізованого обслуговування: "Усе своє ношу з собою". Для кожної людини пропонувався окремий будинок-кокон - щось середнє між меблями, верхнім одягом і автомобілем, у якому було б все потрібне для життя. На сьогоднішній день це вже не фантастика: ноутбук, мобільний телефон, автомобіль - усе це етапи еволюції особистого простору.

Починаючи з 1990-років ХХ століття і до нашого часу сфера послуг формується та постійно змінюється внаслідок впливу запитів споживачів. Обслуговування стало диференційованим та індивідуалізованим у відповідності до таких ознак як форма власності, рівень доходів споживачів, інтереси різних соціальних груп. Жителі міст бажають мати особистий світ у межах власної квартири, внаслідок чого в її складі розширився перелік приміщень із громадськими функціями. Сучасне житло частково бере на себе ті функції, які раніше належали громадським закладам; багато послуг можна замовити додому завдяки сучасним засобам комунікації.

Історичний досвід показує, що впровадження ідеальної схеми, яка б відповідала усім вимогам практики будівництва, є неможливим. Економічно рентабельні види послуг будуть розвиватися самостійно, формуватися за ринковим принципом, як відповідь на попит у тому чи іншому виді послуг. Але стосовно об'єктів соціальної сфери регулювання зостається конче необхідним.

На рівні житлових районів у формуванні мережі об'єктів громадського обслуговування виділяються такі напрямки:

- територіальне розділення функцій житла та обслуговування;

- комбінування житлових та громадських функцій у забудові ("мозаїчна" структура);

- забудова упорядкованими містобудівними одиницями-модулями, в яких присутні об'єкти обслуговування та житло.

Для міст України найбільш традиційним та історично зумовленим є комбінування житлових та громадських функцій, яке дозволяє відновити міську атмосферу в її традиційному розумінні, зробити сучасну забудову збалансованою та гармонійною.

На рівні житлових кварталів можна виділити дві основні форми організації системи громадського обслуговування - закриту та відкриту.

При закритій формі заклади обслуговування призначені виключно для жителів кварталу або житлового комплексу. Це, як правило, елітні котеджні містечка з автономною інфраструктурою, а також кондомініуми - житлово-громадські комплекси, в яких заклади обслуговування та прибудинкова територія належать жителям і використовуються тільки ними. Кондомініум дозволяє мешканцям спільно регулювати склад та кількість обслуговуючих приміщень, робити благоустрій території у відповідності зі своїми потребами.

Але кондомініуми тільки почали впроваджуватися, і в більшості кварталів масової міської забудови послугами громадських закладів може користуватися будь-хто бажаючий (відкрита форма організації обслуговування).

Проведені натурні обслідування та соціологічне опитування мешканців показали, що саме в таких, масових "спальних" житлових кварталах (мікрорайонах) радянських часів виникає найбільше проблем з обслуговуванням:

- невдоволення потреб населення у закладах культури, спорту та охорони здоров'я;

- надмірність попиту на окремі види послуг, реальна потреба в яких сьогодні значно перевищує нормативні показники (торгівля, послуги банків, юридичні консультації, побутові, комп'ютерні послуги та ін.);

- незадовільний стан благоустрою прибудинкових територій (відсутність затишку, обладнаних зон відпочинку для різних соціальних груп населення);

- зріст кількості приватного автотранспорту та, як наслідок, загострення проблеми його зберігання.

Для створення сучасної збалансованої системи обслуговування житлових кварталів у містах України необхідно:

- розвивати та підтримувати соціальний сектор системи обслуговування (культура, дозвілля, оздоровлення, соціальна робота з дітьми та молоддю, людьми похилого віку, інвалідами);

- реконструювати окремі об'єкти обслуговування, які мають застарілі функції;

- впроваджувати нові типи будівель закладів обслуговування, що відповідають сучасним запитам щодо їх функціональної та архітектурно-планувальної організації.

Розділ 2. Вплив нових форм обслуговування на типологію громадських закладів. Громадське обслуговування розглянуто в системі міста, виявлені сучасні фактори, що впливають на типологію закладів обслуговування.

Сьогодні на зміну матеріалістичному та механістичному світоглядові, відповідно до якого речі та організми вважалися окремими та самостійними, прийшло системне бачення світу, головна ідея якого - "Все є в усьому": речі та організми існують сумісно, є інтегрованими елементами складних систем.

Місто функціонує за основними системними законами, роботу яких можна побачити на прикладі природних систем. Але, на відміну від природи, місто та його підсистеми (у тому числі - громадське обслуговування) є штучними утвореннями людства і позбавлені механізму саморегулювання.

Структурні складові міста (житлова група - мікрорайон - житловий район - планувальний район) сьогодні, в більшості випадків, не відповідають системному законові подібності (частина - відображення цілого), тому що в них не витриманий баланс основних функцій цілого (побут - праця - відпочинок). В багатьох вітчизняних "спальних" мікрорайонах перевага віддана лише побутовій функції (житло, торговельні та побутові підприємства першої потреби). Функції праці та відпочинку представлені мало. На основі дослідження встановлено, що насичення житлової забудови дрібними безпечними виробництвами, представництвами фірм, культовими спорудами, закладами спорту та дозвілля дозволить зробити мікрорайони більш життєздатними.

Місто стає системою через взаємозв'язки між його елементами, по яким рухаються енергія, речовина та інформація. З точки зору організації громадського обслуговування, архітектурне середовище розглядається нами, як основний інформаційний носій; основа, що поєднує об'єкти обслуговування між собою та з житлом в єдине ціле. Організація в забудові просторів спілкування (майданчиків для ігор, занять спортом та відпочинку у дворах, пішохідних зон, площ, бульварів тощо), сприяє вирішенню соціальних проблем, є обов'язковою умовою створення повноцінного архітектурного середовища. В мікрорайонах масової міської забудови пропонується організація окремих житлових груп, кожна з яких має власний, відокремлений від оточення, дворовий простір та, за можливістю, своє підпорядкування (кондомініуми).

В дослідженні об'єкти громадського обслуговування розділені на сім груп, до кожної групи визначені сучасні вимоги та напрямки розвитку в умовах реконструкції.

1) Підприємства торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування. За результатами обстежень виявилося, що фактична потужність торговельних підприємств у житлових кварталах зараз відповідає нормативній або її перевищує.

Ця ланка в системі обслуговування має резерви для самостійного розвитку. Установлено, що необхідним є упорядкування дрібних тимчасових підприємств, обмеження розташування небезпечних, за впливом на фізичний та психологічний стан громадян, потужних торговельних комплексів (площею від 500 м2 торг. пл. і вище) безпосередньо в житловій забудові.

2) Підприємства зв'язку та кредитно-фінансові установи, юридичні консультації. Потреба населення у відділеннях зв'язку відповідає діючим нормативам, але, враховуючи зріст потреби людей у сучасних засобах комунікації доцільним є влаштування у поштових відділеннях місць для праці в мережі Інтернет, переговорних пунктів, надання комп'ютерних послуг (сканування, ксерокс, факс, роздрукування тощо).

Одночасно з державними, що раніше мали монополію на послуги, сьогодні працюють приватні банки та юридичні служби. Запропоноване збільшення нормативів щодо забезпеченості населення відділеннями банків (1 операційна каса на 1-2 тис. жит.), нотаріальними конторами (1 нотаріус на 5-10 тис. жит.), юридичними консультаціями (1 юрист-адвокат на 5 тис. жит.) та розширення існуючої мережі на мікрорайонному рівні.

3) Установи освіти. На сьогодні актуальною є модернізація та реконструкція існуючих навчально-виховних будівель згідно з реформою освіти.

Для дитячих дошкільних закладів необхідне розширення номенклатури типів будівель: створення міні-дитсадків на 0,5-1,2 групи; дитячих садків санаторно-оздоровчого типу; комбінованих дитячих садків з компенсуючими групами для слабких дітей; центрів розвитку дитини, розрахованих на відвідання разом із батьками. На базі існуючих дитячих садків, які недовантажені, доцільно створювати ясла-садки на 4, 8 і 12 груп із першим класом початкової школи, а також учбово-виховні комплекси, які об'єднують в одному будинку дошкільний заклад із початковою школою.

Школи, що споруджені до 1990-х років, вимагають збільшення площ навчальних, клубних і спортивних приміщень. Це можливо через зниження загальної наповнюваності шкіл та добудову блоків приміщень. В умовах дефіциту території в житловій забудові доцільно залишати тільки базові школи з навчанням з 1 по 9-й, або, при кооперації початкової школи з дитячим садком, із 5-го по 9-й клас. Старші школи (10-12 класи), які відрізняються спеціалізованими формами навчання, раціонально виносити на рівень житлових районів або загальноміського обслуговування.

4) Установи культури та мистецтва, культові споруди. Через збільшення кількості парафіян, з'явилася потреба в організації мережі малих храмів на 50, 100 та 200 осіб, що обслуговують мікрорайон і максимально наближені до житла. Установи культури, в умовах дефіциту території та коштів на будівництво за державний рахунок, доцільно розміщувати в складі існуючих житлових будинків, поєднувати з культовими спорудами, установами освіти, підприємствами торгівлі та громадського харчування.

У зв'язку зі значною інвалідізацією та старінням суспільства, необхідно створювати пункти соціальної допомоги людям похилого віку (1 пункт на 2-5 роб. місць на житлову групу до 1500 жит.) та реабілітаційні центри для інвалідів із функцією трудової реабілітації (1 центр на 30-75 відвідувачів на мікрорайон 10 - 25 тис. жит.).

5) Спортивно-оздоровчі заклади. Резервом для додаткового розміщення спортивно-оздоровчих закладів в умовах реконструкції стають установи освіти. Добудова композиційно відокремлених блоків спортивно-оздоровчих приміщень до існуючих шкіл допомагає задовольнити попит населення у спортивних послугах. Доцільно також збільшити забезпеченість населення відкритими площинними спортивними спорудами (з 0,01 га до 0,05 га на 1000 жит.), за рахунок організації спортивних майданчиків у дворових просторах житлових груп.

6) Установи охорони здоров'я. Запропонована організація філіалів існуючих районних поліклінік - місцевих медичних центрів потужністю від 100 до 400 відвідувань в зміну, в кожному мікрорайоні, в межах пішохідної досяжності В них можуть працювати сімейні лікарі, які мають широку спеціалізацію і надають адресну медичну допомогу сім'ям. Місцевий медичний центр може включати аптеку та стоматологічний кабінет.

7) Житлово-комунальне господарство. В Україні йде процес реформування житлово-комунального господарства з метою економії капітальних та експлуатаційних витрат. Один із головних шляхів досягнення цієї мети - проведення енергозберігаючих заходів на рівні архітектурно-планувальної організації будівель: замкнена забудова; компактні планувальні рішення; вбудовані або прибудовані до житлових будинків громадські об'єкти; використання підземного простору; урахування місцевих кліматичних умов; децентралізація систем енергозабезпечення.

Розділ 3. Архітектурно-планувальна організація об'єктів громадського обслуговування. На основі проведених досліджень визначені принципи комплексного формування закладів обслуговування:

- Зв'язок з оточенням. Об'єкти обслуговування повинні утворювати цілісний архітектурний ансамбль із житловою забудовою та гармоніювати з природним ландшафтом.

- Різноманітність. Для підтримання рівноваги в забудові необхідна присутність різних за розмірами та потужністю об'єктів обслуговування. В житлових кварталах доцільно розміщати дрібні, середні, та, при наявності потреби, крупні заклади. Наявність у забудові закладів обслуговування трьох перерахованих груп дозволяє найбільш повно задовольнити запити населення.

- Диференціація об'єктів обслуговування. Обслуговування повинне бути адресним, базуватися на маркетингових дослідженнях, забезпечувати максимальне задоволення запитів різних груп споживачів.

- Індивідуальність архітектурного образу. Індивідуальність образу досягається через відображення в архітектурних рішеннях об'єктів обслуговування культурних традицій регіону будівництва, застосування прогресивних архітектурно-конструктивних систем, які дозволяють вільно формувати план та фасад будівлі, забезпечують організацію різноманітних об'ємно-планувальних та конструктивних вирішень.

Запропонована методика організації системи громадського обслуговування в умовах реконструкції:

- визначення містобудівних характеристик території, на якій буде проводитись реконструкція;

- збір даних про існуючу мережу закладів та підприємств обслуговування, щільність та соціально-демографічний склад населення на поточний час та на перспективу;

- визначення реального попиту на послуги на основі проведення маркетингових досліджень;

- встановлення обов'язкового переліку закладів та підприємств обслуговування (соціального мінімуму послуг) згідно з діючими нормативами та доповнення його додатковими об'єктами, виходячи з реального попиту на той чи інший вид послуг;

- визначення типів будівель нових об'єктів обслуговування, надання пропозицій щодо реконструкції та переобладнання існуючих закладів;

- надання пропозицій щодо покращення архітектурного середовища.

Наведена методика дає можливість врахувати коливання попиту на послуги в кожному конкретному місці і скоригувати обов'язковий нормативний перелік об'єктів обслуговування відповідно до реальних потреб жителів.

В дослідженні розроблена структурна модель системи обслуговування житлового кварталу (рис.1).

Модель базується на ієрархічному розподілі громадських просторів кварталу на:

- простори загального користування (зовнішні межі кварталу, ділянки, що прилягають до вулиць та магістралей);

- простори спільного користування всередині кварталу (головні транспортно-пішохідні осі та вузли їх перехрещення);

- приватні дворові території житлових будинків або їх груп.

В межах просторів загального користування на зовнішніх межах кварталу пропонується розміщати потужні підприємства обслуговування - супермаркети, багатофункціональні громадські центри, а також паркінги та автостоянки.

В межах просторів спільного користування всередині кварталу - об'єкти обслуговування меншої потужності, що призначені для жителів кварталу: навчально-виховні установи, магазини та кафе, відділення зв'язку тощо.

У дворах житлових груп - заклади обслуговування, призначені для мешканців житлового будинку або групи: клубні та оздоровчі приміщення, пункти допомоги літнім людям, приміщення для короткочасного перебування дітей, майданчики для ігор, занять спортом та відпочинку тощо.

Запропонована номенклатура типів будівель об'єктів обслуговування, що можуть бути розміщені на рівні житлової групи, житлового кварталу, а також (окремі об'єкти) на рівні житлового району. В номенклатурі нормативний перелік розширено відповідно до сучасних вимог, введені нові типи будівель закладів обслуговування. Також запропоновані варіанти містобудівного розташування для кожного типу об'єктів громадського обслуговування, розглянута можливість їхньої кооперації між собою та з житлом, наведені рекомендовані місткості громадських закладів та норма забезпеченості на 1000 жителів.

Для збереження гармонії та єдності в архітектурному середовищі кварталів при формуванні системи громадського обслуговування в умовах реконструкції рекомендується використання наступних архітектурно-композиційних прийомів.

Для закладів, що розташовуються у тимчасових спорудах:

- відповідність конструктивних елементів тимчасових структур розмірному модулю;

- єдине кольорово-стилистичне рішення окремих кіосків, павільйонів та елементів благоустрою;

- можливість швидкої установки та демонтування в залежності від потреб.

Для закладів, що вбудовані або прибудовані до житлових будинків:

- формування лінійних громадських центрів уздовж вулиць, які є композиційними осями кварталу;

- насичення фасадів архітектурними деталями на рівні сприйняття пішоходу;

- застосовування елементів дизайну (реклама, вивіски, освітлення тощо), які відповідають масштабу людини.

Для закладів, що містяться в окремих громадських будинках:

- використання громадських будинків як композиційних акцентів у забудові кварталів, підтримання ними головних композиційних осей;

- створення в структурі будинків критих та відкритих громадських зон - пасажів, площ, атріумів, що поєднують між собою різні функціональні блоки громадських центрів;

- введення в структуру громадських центрів функцій, що доповнюють основну (торгівля, оздоровлення, розваги чи навчання).

Висновки

1. Аналіз теоретичних досліджень дозволив визначити, що у ХХ сторіччі архітектура закладів та підприємств обслуговування в Україні формувалася під впливом ідеї рівності громадян між собою та переваги інтересів суспільства над потребами особистості, на основі якої пропонувався єдиний усереднений рівень обслуговування для всіх. Сьогодні наявна зворотна тенденція: індивідуалізація та диференціація об'єктів громадського обслуговування за формою власності, рівнем доходів споживачів, інтересами різних соціальних груп.

2. На основі аналізу сучасної проектно-будівельної практики виявлені основні напрямки організації громадського обслуговування на рівні житлового району (розділення житлової та громадської функції, комбінування функцій, забудова модулями) та житлового кварталу міста (закрита та відкрита форми громадського обслуговування).

Установлено, що в новому будівництві набуває розвитку закрита форма громадського обслуговування на основі об'єднання власників житла в товариства в межах єдиного комплексу нерухомого майна (кондомініум), що включає до себе земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок. Кондомініум дозволяє мешканцям спільно регулювати склад та кількість обслуговуючих приміщень, упорядковувати територію у відповідності зі своїми потребами.

В умовах реконструкції кондомініуми тільки почали впроваджуватися, тому в більшості існуючих житлових кварталів послугами громадських закладів може користуватися будь-хто бажаючий (відкрита форма організації обслуговування).

3. Обстеження житлових кварталів масової міської забудови показали, що в останні роки особливо загострилася потреба населення у закладах культури, спорту та охорони здоров'я, місцях для спілкування, прогулянок та відпочинку. Необхідними є додаткове розміщення, а також переобладнання та зміна функції окремих закладів та підприємств обслуговування, проведення заходів щодо покращення якості архітектурного середовища.

4. Для гуманізації архітектурного середовища в умовах реконструкції пропонується розподіл існуючих житлових кварталів (мікрорайонів) на окремі житлові групи з виділенням меж прибудинкових територій, що можуть бути передані до колективної власності мешканцям житлових будинків (створення кондомініумів). В цьому випадку джерелом коштів для організації та утримання закладів обслуговування, проведення заходів із благоустрою ділянок біля будинків можуть стати власні доходи мешканців.

5. На базі проведених досліджень сформульовані сучасні вимоги до різних груп об'єктів громадського обслуговування.

Виявлено, що основною спільною рисою в архітектурно-планувальній організації об'єктів усіх ланок системи громадського обслуговування є інтеграційні процеси різних видів обслуговування між собою та утворення в результаті багатофункціональних громадських центрів. Проте, для збереження рівноваги в забудові кварталів та задоволення потреб різних груп мешканців, середні та дрібні спеціалізовані об'єкти обслуговування також повинні бути.

6. Визначені принципи комплексного формування закладів обслуговування:

- зв'язок з оточенням;

- різноманітність;

- диференціація об'єктів обслуговування;

- індивідуальність архітектурного образу.

7. Розроблена методика організації системи громадського обслуговування в умовах реконструкції, яка дає можливість врахувати коливання попиту на ті чи інші послуги в кожному конкретному місці, уточнити та доповнити обов'язковий нормативний перелік об'єктів обслуговування відповідно до реальних потреб жителів.

8. Сформована структурна модель системи обслуговування житлового кварталу, яка базується на ієрархічному розподілі громадських просторів кварталу на простори загального користування (зовнішні межі), простори спільного користування всередині кварталу, приватні дворові території житлових будинків або їх груп (рис.1).

Заклади обслуговування запропоновано розміщати відповідно до ієрархії громадських просторів. Використання моделі сприяє вирішенню соціальних проблем шляхом винесення крупних об'єктів обслуговування на зовнішні межі кварталів із мінімізацією їхнього негативного впливу на житло, організацію лінійних громадських центрів та пішохідних зон уздовж головних композиційних осей забудови, створення затишних дворових просторів для відпочинку та спілкування жителів тощо.

9. Запропонована номенклатура нових типів будівель закладів, установ та підприємств громадського обслуговування для розміщення на рівні житлової групи, житлового кварталу, а також (окремі об'єкти) на рівні житлового району. Наведені варіанти містобудівного розташування для кожного типу об'єктів, розглянута можливість їхньої кооперації між собою та з житлом, рекомендовані показники місткості закладів та норма забезпеченості на 1000 жителів.

10. Визначені архітектурно-композиційні прийоми для закладів та підприємств обслуговування, які розташовуються у тимчасових спорудах; вбудовані та прибудовані до житлових будинків; містяться в окремих громадських будинках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковальский Л.Н., Андрианова А.А. Проблемы формирования системы культурно-бытового обслуживания в условиях реконструкции жилой застройки // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Збірник наукових праць. - К.: КиївЗНДІЕП, 2003. - С.44-49.

2. Андріанова Г.А. Проблеми існуючої системи громадського обслуговування на прикладі мікрорайону "Теремки-1" в місті Києві // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. / Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві. Спеціальний випуск. Збірник наукових праць. - К.: КиївЗНДІЕП, 2003. - С.32-36.

3. Андріанова Г.А. Громадське обслуговування житлових кварталів. Архітектурно-просторові особливості та соціальні проблеми // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Збірник наукових праць. - К.: КНУБА, 2004. - С.83-89.

4. Андріанова Г.А. Проблеми енергозбереження при формуванні комплексної забудови житлових кварталів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. / Енергозберігаючі технології в будівництві та архітектурі. Спеціальний випуск. Збірник наукових праць. - К.: КиївЗНДІЕП, 2004. - С.49-55.

5. Андріанова Г.А. Організація просторів спілкування при реконструкції мікрорайонів масової житлової забудови радянських часів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. / Архітектура та будівництво України в сучасних соціально-економічних умовах. Спеціальний випуск. Збірник наукових праць. - К.: КиївЗНДІЕП, 2004. - С.153-161.

6. Андрианова А.А. Проблемы организации обслуживания жилых районов в современных условиях // Регіональні проблеми архітектури та містобудування. / Стан і перспективи розвитку. Збірник наукових праць. - Одеса: ОДАБА, 2004. - Вип.5-6. - С.145-148.

7. Андріанова Г.А. Прийоми архітектурно-художньої виразності об'єктів громадського обслуговування в структурі житлової забудови // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. / Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва. Спеціальний випуск. Збірник наукових праць. - К.: КиівЗНДІЕП, 2005. - С.87-92.

8. Андріанова Г.А. Принципи формування системи громадського обслуговування житлових кварталів міст у ХХ - на початку ХХІ століття // Теорія та історія архітектури і містобудування. Збірник наукових праць. - К.: НДІТІАМ, 2005. - Вип.6. - С.119-127.

Анотації

Андріанова Г.А. Принципи архітектурно-планувальної організації об'єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель та споруд. - Одеська державна академія будівництва і архітектури, Одеса, 2006.

В дисертації розглянуто проблему формування системи обслуговування в нових соціально-економічних умовах незалежної України. Виявлені основні вимоги до різних форм обслуговування населення та фактори, що впливають на типологію та архітектурно-планувальну організацію громадських закладів в умовах реконструкції.

Визначені принципи комплексного формування закладів обслуговування. Розроблена структурна модель системи обслуговування житлового кварталу. Запропонована номенклатура нових типів будівель об'єктів обслуговування, що можуть бути розміщені на рівні житлової групи, житлового кварталу, а також (окремі об'єкти) на рівні житлового району. Визначені основні напрямки підвищення архітектурно-композиційних якостей об'єктів обслуговування.

Ключові слова: житловий квартал, система обслуговування, об'єкти громадського обслуговування.

Андрианова А.А. Принципы архитектурно-планировочной организации объектов общественного обслуживания в условиях реконструкции жилых кварталов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений, Одесса, 2006.

В диссертации рассмотрена проблема формирования системы обслуживания в новых социально-экономических условиях независимой Украины. Установлено, что экономически рентабельные виды обслуживания сегодня развиваются самостоятельно, как отклик на спрос в тех или иных услугах. Однако в отношении объектов социальной сферы (клубы по интересам, библиотеки, секции для внешкольной работы с детьми и юношеством, пункты помощи пожилым людям и инвалидам, детские садики и т.п.) регулирование остается необходимым. Обследования жилых кварталов массовой городской застройки выявили острую потребность населения в учреждениях культуры, спорта, здравоохранения, местах для общения, прогулок и отдыха.

Сформулированы современные требования к разным группам объектов общественного обслуживания. Выявлено, что общей для их архитектурно-планировочной организации является интеграция разных видов обслуживания между собой и образование в результате многофункциональных общественных центров. Тем не менее, для сохранения равновесия в застройке кварталов и удовлетворения запросов разных групп жителей, средние и мелкие специализированные объекты обслуживания также должны быть.

Определены принципы комплексного формирования учреждений обслуживания: связь с окружением (образование целостного ансамбля с жилой застройкой и природным ландшафтом), разнообразие (одновременное присутствие в застройке разных по размерам и мощности объектов обслуживания), дифференциация объектов обслуживания (формирование сети объектов обслуживания на основе маркетинговых исследований), индивидуальность архитектурного образа.

Разработана методика организации системы общественного обслуживания в условиях реконструкции, которая дает возможность учитывать колебание спроса на услуги, уточнять и дополнять обязательный нормативный перечень объектов обслуживания в соответствии с реальными потребностями жителей.

Сформирована структурная модель системы обслуживания жилого квартала, которая базируется на иерархическом делении его общественных пространств на пространства общего пользования (внешние границы квартала), внутриквартальные пространства совместного пользования (внутренние транспортно-пешеходные оси и узлы их пересечения), приватные дворовые территории жилых домов или их групп. Учреждения обслуживания предложено размещать в соответствии с иерархией общественных пространств.

Использование модели предусматривает вынесение крупных объектов обслуживания на внешние границы кварталов с минимизацией их отрицательного влияния на жилье, организацию линейных общественных центров и пешеходных зон (бульваров, эспланад, площадей) вдоль главных композиционных осей застройки, создание уютных дворовых пространств для отдыха и общения жителей.

Предложена номенклатура новых типов зданий учреждений и предприятий обслуживания для размещения на уровне жилой группы, жилого квартала, а также (отдельные объекты) на уровне жилого района. В номенклатуре приведены варианты градостроительного размещения для каждого типа объектов, рассмотрена возможность их кооперации между собой и с жильем, рекомендованы показатели вместимости учреждений и норма обеспеченности на 1000 жителей.

Определены приемы архитектурно-композиционных решений для объектов обслуживания, которые располагаются во временных сооружениях; встроены и пристроены к жилым домам; являются отдельными общественных зданиями.

Результаты исследования использованы при разработке проектов учреждений и предприятий обслуживания для жилых кварталов Киева, Одессы, Полтавы, Батурина, в научно-исследовательских работах КиевЗНИИЭП. Основные результаты диссертации доложены на 6 конференциях, опубликованы в 8 статьях.

Ключевые слова: жилой квартал, система обслуживания, объекты общественного обслуживания.

Andrianova Ganna. Principles of architectural and planning arrangement of units of public service in conditions of reconstruction of residential blocks. - Manuscript.

Thesis for candidate's degree in architecture by speciality 18.00.02 - Architecture of buildings and structures. Odessa State Academy of Building and Architecture, Odessa, 2006.

The problem of the formation of the service system in new social and economic conditions of the independent Ukraine is considered in the thesis. Main demands as for the different forms of inhabitants' service are exposed as well as those factors, which influence the typology and architectural and planning arrangement of public institutions in conditions of reconstruction.

Principles of the complex formation of service institutions are determined. There was elaborated the structural model of the service system for the residential block. The nomenclature of new types of service buildings is offered; such structures may be arranged on the level of residential group, residential blocks or (separate units) on the level of residential district. Main trends of the heightening of architectural and compositional qualities of service units were determined.

Key words: residential block, service system, units of public service.

Размещено на Allbest.ru

...