Улаштування однорівневої підвісної стелі. Монтаж вимикачів, розеток відкритих та схованих електропроводок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад Кіровоградський професійний ліцей імені Героя Радянського Союзу О.С.Єгорова

Дипломна робота

Спеціальність: Монтажник гіпсокартонних конструкцій. Електрослюсар будівельний

На тему: Улаштування однорівневої підвісної стелі. Монтаж вимикачів, розеток відкритих та схованих електропроводок

Виконав:

Красіліч Олександр Олександрович

м. Кіровоград - 2014р.

Зміст

Вступ

1. Інструменти для виконання робіт

2. Матеріали для виконання робіт

3. Опис технологічного процесу виконання робіт

4. Безпека праці при виконанні робіт

Використана література

Вступ

Будівництво - одна з провідних галузей народного господарства, без якої важко уявити науково-технічний прогрес, розвиток новітніх технологій, створення основних фондів для промисловості, сільськогосподарського господарства, транспорту, соціальної сфери. З переходом економіки України до ринкових відносин істотно підвищили вимоги до якості будівельної продукції, зменшення її матеріаломісткості, забезпечення умов енергозбереження, підвищення її надійності та довговічності. Досягнення цих показників неможливе без належної уваги до інновацій в будівельній галузі, розвитку новітніх будівельних технологій, машин і механізмів, інструментів, інвентарю, а також необхідності відкриття нових професій. Будівельному прогресу мають відповідати своєчасні заходи щодо створення будівельної нормативної документації, підвищення рівня досліджувальних робіт, проектування будівель і споруд та темпів їхнього будівництва.

На протязі століть методи будівництва змінювалися за рахунок впровадження нових технологій та появи на будівельному ринку сучасних будівельних матеріалів. Останнім часом все більше уваги стали приділяти застосуванню мало витратних і більш швидких методів будівництва. Основним матеріалом сухого будівництва є гіпсокартонні плити, деревостружкові і гіпсоволокнисті плити. В більш широкому розумінні до області сухого будівництва можна також віднести облицювання внутрішніх стін дерев'яними панелями, встановлення пазогребних перегородок, облицювання, що наклеюється, та безшовні покриття підлог деревостружковими плитами. монтаж гіпсокартон інструмент з'єднувач

Сьогодні гіпсокартон - це ключова позиція при внутрішньому оздобленні і плануванні простору приміщень. І якщо раніше його використовували в основному як «суху штукатурку», то зараз, завдяки постійному вдосконаленню асортименту і технічних характеристик, можливості застосування гіпсокартону значно розширилися. Гіпсокартонні плити є одним з найважливіших елементів комплектної системи «сухого будівництва», що активно впроваджується в Україні фірмою «Кнауф». Комбінуючи окремі елементи системи за їх типами, можна досягти таких показників конструкції, які найкраще відповідають призначенню приміщення. Гіпсокартон - екологічно чистий продукт, який завдяки своїм властивостям сприяє створенню комфортного мікроклімату у приміщенні. Крім того, він легкий, без особливих зусиль монтується і демонтується, дуже зручний для прокладання прихованих комунікацій, практично не горить. Але, мабуть, головна перевага гіпсокартону полягає в тому, що він абсолютно не обмежує політ дизайнерської фантазії - його можна фарбувати, обклеювати шпалерами або облицьовувати керамічною плиткою. Гіпсокартон - системоутворююча позиція при сухому методі внутрішнього оздоблення приміщень. Це універсальний будівельний матеріал з багатим минулим і перспективним майбутнім, його притаманна екологічна чистота і високі фізико-технічні характеристики. Гіпс має здатність «дихати» , поглинати надмірну вологу і, навпаки, виділяти її при недостатній вологості. Це негорючий і вогнестійкий матеріал, абсолютно позбавлений запаху і електрично нейтральний, до того ж він не містить токсичних елементів або речовин, забезпечує високу тепло і звукоізоляцію. Гіпсокартонні системи широко застосовуються: в житловому будівництві, готелях, ресторанах, банках, магазинах, офісах, виставкових і спортивних залах, аеропортах, лікарнях тощо. Усередині приміщення-це можуть бути і стіни, і стелі, і між кімнатні перегородки, причому не лише прямолінійні, а й складних криволінійних форм Гіпсокартонні системи мають незначну масу, тому не створюють великого навантаження на перекриття, отже, каркас і фундамент будинку можна робити полегшеними, що значно здешевлює будівництво.

Енергетика - одна з найпотужніших галузей народного господарства України. За розвитком енергетики визначають стан розвитку країни в цілому. Електроенергія сьогодні виробляється на електростанціях різного типу. В Україні працюють теплові, гідро, атомні, вітрові та іншого типу електростанції.

Електроенергія є практично одним видом енергії для штучного освітлення. Електричні джерела світла забезпечують високу якість штучного освітлення. Завдяки використанню електричної енергії одержано вражаючі результати в галузі зв'язку, автоматики, електроніки, в керуванні і контролі за технологічними процесами.

Електрична енергія легко розподіляється по приймачах довільної потужності. В автоматичній та вимірювальній техніці використовуються пристрої малої потужності(одиниці та частки вата). Разом з тим є електричні пристрої (двигуни, нагрівальні установки) потужністю в тисячі та десятки тисяч кіловат.

Для передачі й розподілу електричної енергії використовуються повітряні лінії електропередач, кабельні лінії, в цехах промислових підприємств - шинопроводи та електропроводки, які виконують з металевих проводів із алюмінію, сталі та міді. В проводах установлюється електромагнітне поле, яке несе енергію.

Електрична енергія має дві чудові якості: вона може передаватися на великі відстані з порівняно малими втратами і може легко перетворюватися в інші види енергії.

Зростання масштабів споживання електричної енергії, загострення проблеми навколишнього середовища значно активізували пошуки екологічно чистіших способів одержання електричної енергії. У всьому світі проводяться дослідження способів освоєння термоядерної енергії, прямого безмашинного перетворення внутрішньої і хімічної енергії в електричну, магнітогідродинамічні, термоелектричні й термоелектронні генератори, паливні елементи тощо.

1. Інструменти для виконання робіт

Загальний вигляд	Призначення
	Ніж з висувним лезом використовується для різання ГКП.
	Шуруповерт використовується для закручування шурупів в ГКП на задану глибину занурення.
	Перфоратор
	Ножиці по металу використовується для різання металевого профілю.
	Рамковий підйомник використовується для підйому, переміщення, установки і фіксації ГКП при монтажі підвісної стелі.
	Рашпіль використовується для вирівнювання крайок обрізаних ГКП і доведення їх до необхідного розміру.
	Просікач фіксує з'єднання двох профілів в проектному положенні на період монтажу.
	Фреза використовується як насадка до дрилі для улаштування отворів у ГКЛ під світильники тощо.
	Рубанок кромочний використовується для зняття фаски з не обклеєних картоном кромок ГКП
	Шнуровідбійний пристрій використовується для нанесення розмічальних ліній на плоскі поверхні.
	Пилка з дрібними зубцями використовується для різання різних форм ГКЛ

Контрольно-вимірювальні інструменти

	Рівень водяний використовується для перенесення горизонтальних відміток на оброблювані поверхні, розбивки горизонтальних площин.
	Рівень
	Рулетка-метр.
	Кутник-для вимирювання кутив 90 градусив.

2. Матеріали для виконання робіт

	Гіпсокартонна плита - це опоряджувальний виріб, що складається з шару гіпсу, певної товщини (гіпсового осердя) та приклеєного до нього з обох боків високоякісного багатошарового пресованого картону, завтовшки не більше 0,6 мм.
	С-подібний стельовий профіль призначений для формування каркаса підвісних стель. Профіль має розміри: 60 мм, 27 мм. Полиці і стінки мають по три канавки, що надають йому додаткову жорсткість.
	Профіль направляючий стельовий служить в якості направляючої для ПП-профілю 60/27 при монтажі каркаса підвісної стелі. При монтажі каркаса підвісної стелі ПН-профіль кріпиться по периметру приміщення. У стінці профілю є отвори діаметром 8 мм. Вони розташовані один з одним, призначені для кріплення до несучої основи за допомогою дюбелів.
	Кріплення ПП-профілю до несучої підстави (перекриття) здійснюється за допомогою спеціальних підвісів, основними з яких є підвіс прямий і підвіс із затиском (регульований підвіс). Прямий підвіс кріпиться до профілю за допомогою шурупів LN 9. Широка стінка служить зручною підставою для кріплення ГКП.
	Подовжувач профилю CD 60x27.
	Учільнююча стрічка.
	При використанні спеціальних з'єднувачів, що входять у комплект підвісної стелі, ПП-профіль дозволяє зробити нескладний монтаж каркаса необхідної конструкції з мінімальними витратами часу.

3. Опис технологічного процесу виконання робіт

1. Розмітка.

Зазвичай для того, щоб відбити рівень - поставити мітки на стінах на однаковій висоті по відношенню до рівня моря - використовується водний або лазерний рівень, рідше нівелір або теодоліт (для дуже великих приміщень), можна також використовувати звичайний будівельний рівень, все залежить від ваших можливостей та навичок. Розмітку можна зробити на будь-якій зручній для вас висоті, а потім, після промірів, перенести позначки на необхідну висоту. Необхідна висота стелі або вже задана дизайнером або визначається за місцем з урахуванням наступних факторів:

За допомогою будівельного рівня або мотузки (якщо приміщення дуже велике) визначається найнижча точка стелі. Найчастіше це серединастелі тому як будь-яка конструкція, що лежить на опорах, прогинається за законами опору матеріалів. Максимальна величина прогину - у дерев'яних перекриттів і у залізобетонних перекриттів з монолітних плит розміром на приміщення. Перепад висоти може перевищувати 10 см. Максимальна висота підвісної стелі в цьому випадку - це відстань від підлоги до найнижчої точки існуючої стелі (звісно якщо у вас підлога рівна) мінус висота металевого профілю (2.5 см) або висота бруса (якщо у вас буде дерев'яний каркас) і мінус товщина листа гіпсокартону (9.5 мм). Щоб уникнути неприємних відкриттів надалі, зробіть стелю ще на 1 см нижче.

· Якщо ви будете використовувати вбудовані світильники, то стеля може опуститися ще нижче. У цьому випадку висота підвісної стелі залежить від технічних даних світильників, уважно читайте інструкцію до світильників. Відповідно світильники бажано купити до того, як ви почнете робити підвісну стелю.

Рівень відбивають за допомогою малярної мотузки або простого олівця, можна використовувати чорний маркер. Зазвичай рівень відбивають на тій висоті, де буде верх гіпсокартонного листа. При такій розмітці зручно монтувати елементи каркаса.

2. Монтаж металевого "U"-образного профілю по периметру.

Профіль кріпиться до стін так, щоб низ профілю був на зазначеному вами рівні. Зазвичай профіль кріпиться за допомогою дюбелів і "жовтих" шурупів для швидкого монтажу, що продаються в комплекті, але до дерев'яних та саманних стін профіль можна кріпити звичайними "чорними" саморізами.

· Просвердлить в профілі отвори діаметром 7 мм через кожні 40-50 см, (якщо в профілі вже були отвори, краще розсвердлити їх, щоб дюбеля при забиванні не псувалися). (1)

· Прикладіть профіль до стіни так, щоб низ профілю знаходився на висоті відбитого вами рівня (2).

· За допомогою олівця або маркера намалюйте на стіні контури просвердлених отворів (за наявності певних навичок ви можете відразу свердлити отвори без додаткової розмітки).

· За допомогою перфоратора або дрилі в режимі перфоратора просвердлите отвори в стіні (3).

· Прикріпіть профіль до стіни дюбелями і шурупами для швидкого монтажу або звичайними дюбелями і саморізами, це на ваш розсуд (4).

· Якщо стіна дуже крива (а інших я поки не зустрічав), то профіль при кріпленні згинається, йде хвилями в місцях кріплення. Щоб прибрати хвилі, розріжте профіль зверху і знизу ножицями по металу.

Візуально це виглядає приблизно так:

3. Монтаж основного каркасу з "С"-образного профілю.

Тут буде потрібно невелике відхилення в область "опору матеріалів". "С" - образний профіль або CD профіль - це опори балки (у нашому випадку - гіпсокартонного листа). Будь-яка балка, яка лежить на опорах, прогинається. Величина прогину залежить від навантаження і відстані між опорами. У нашому випадку навантаження постійне - вага гіпсокартонного листа, тому щоб зменшити прогин листа, потрібно робити меншу відстань між опорами - профілями CD. Для того, щоб краї балки не прогиналися - вони повинні перебувати на опорах.

У перекладі на звичайну мову це означає: CD профілі монтуються паралельно, наявність профілів як по періметру листа обов'язкове, в іншому випадку стеля на стиках буде тріскатися, чим більше профілів встановлено, тим рівніше буде стеля.

Майже завжди мотажники встановлюють 1 профіль посередині, при стандартній ширині листа 1.2 м відстань між опорами складає 0.6 м. У цьому випадку стеля, звичайно не обвалиться, але і рівною вже не буде. Максимальна допустима відстань між профілями - 0.5 м, але щоб її витримати листи слід кріпити перпендикулярно профілям і, відповідно, збільшується витрата профілів на поздовжні стики. Найкраща відстань - 0.4 м - в цьому випадку витрата профілю буде такою ж (або трохи більше) як і при відстані 0.5 м, тому що кількість додаткових профілів на стиках зменшується, крім того при відстані 0.5 м трудовитрати на монтаж додаткових профілів для стиків в 2 рази більше, ніж на монтаж основних профілів

Можливі схеми монтажу профілю (для приміщення 3х3 м):

Якщо вірити малюнкам, місце установки CD профілів визначити нескладно, але ви їм не вірте. Давньогрецькі геометри і, зокрема Евклід, намагалися дарма, їхні знання до радянських будівельників так і не дійшли. У тому сенсі, що прямокутних приміщень в радянських будинках не буває. А бувають, у кращому випадку, у вигляді паралелограма, усіченої трапеції або ромба, а в гіршому і найбільш поширеному випадку, у вигляді неправильного чотирикутника. Це означає, що перший лист гіпсокартону потрібно додатково прирізати і зробити це бажано до того, як ви змонтуєте каркас.

· Прикладіть лист до UD профілю в тому із кутів, звідки ви почнете монтаж

· Підріжте лист так, щоб краї листа примикали до кута (зазвичай лист прирізають з поперечному краю, довжина якого 1.2 м)

· За допомогою рівня або відвісу зробіть на старий стелі позначки країв листа.

· Проведіть лінію за отриманими позначками. Ця лінія - середина профілю, по ній будуть встановлюватися кріплення профілю.

· В залежності від обраної вами схеми зробіть розмітку на стелі.

Вибір кріплення залежить від відстані між старою стелею і підвісною стелею. При відстані від 3 до 10 см використовуються "П" - образні кріплення, верхня частина кріпиться до старої стелі, а з боку кріпиться профіль. продаються "П" - образні кріплення у вигляді пластин, до початку монтажу згинати їх не потрібно. При великих відстанях використовуються регульовані кріплення із засувками, працювати з ними зручніше, але коштують вони набагато дорожче. Максимально допустима відстань між кріпленнями - 1 м. Рекомендоване 60-80 см.

Закріпіть кріплення за допомогою дюбелів для швидкого монтажу або звичайних саморізів (якщо конструкція стелі - дерев'яна).

Користуючись рулеткою відміряйте потрібну довжину і обріжте CD профіль так, щоб його довжина була менше відстані між стінами на 0.5 -0.8 см.

Якщо у вас відстань між стінами більше 3 м, для з'єднання профілів використовуйте з'єднувач профілю СD.

Встановіть CD профіль в UD профіль. Для цього CD профіль ставиться не перпендикулярно UD профілями, а трохи навскіс. Часто монтажники прикручують CD профіль до UD профілю саморізами. При цьому головка саморіза стирчить на добрих 5 мм, заважає щільному примиканню листа до UD профілів, отже стеля буде вже нерівною. Якщо вас це не турбує, тоді вперед, але краще поставте додаткові кріплення для CD профілю біля UD профілю, або сполучайте профілі просікачем.

Щоб визначити, на якій висоті кріпити CD профіль, використовуються ті ж інструменти, що і при розмітці. При відстані 5-10 м між стінами зручніше всього використовувати сувору нитку.

Порада: робіть каркас поетапно, для 1-2 листів гіпсокартону, потім кріпите листи і далі робіть каркас, щоб уникнути переробок через похибки вимірювань.

4. Монтаж листів

Тут все просто: двоє тримають один прикручує. При роботі вдвох бажано використовувати додаткові підпори. Для кріплення листів - тільки саморізи і шуруповерт (можна дриль).

4. Безпека праці при виконанні робіт

Перед роботою необхідно:

- одягти спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту;

- одержати завдання, інструктаж про безпечні методи і технологічну послідовність ведення робіт з урахуванням специфіки об'єктів, застосовуваних матеріалів і устаткування;

- ознайомитися з технологічною карткою;

- оглянути робоче місце, перевірити надійність засобів підмощування;

- перевірити справність і підготувати до роботи необхідний інструмент.

Ручний інструмент повинен відповідати таким вимогам:

- свердло повинно бути правильно заточено, не мати тріщин, задирок та інших дефектів;

- рукоятки ударних інструментів повинні бути виготовлені із сухого дерева твердих порід, укріплені металевими клинцями і мати довжину не менше 250мм;

- викрутки, напилки та інші інструменти на повинні мати скошених або збитих потилиць з ум'ятинами, вибоями, тріщинами;

- плоскогубці не повинні мати надщерблених рукояток, губки повинні бути гострими, суцільними не надщербленими зі справною насічкою;

- для монтажу перегородок повинні бути встановлені інвентарні засоби підмощування, що повинні мати рівні робочі настили з щілинами між дошками не більш 5мм, а в разі розташування настилу на висоті 1,3м і більш огородження і бортові елементи;

- усі робочі місця повинні мати достатнє освітлення а небезпечні зони повинні бути огороджені;

- електропроводи в місцях ведення робіт повинні бути знеструмлені й обгороджені.

Після закінчення роботи:

Відключити електроінструмент від мережі шляхом рознімання штепсельного з'єднання.

Упорядкувати робоче місце, прибрати сміття й відходи,очистити і прибрати у відведене місце інструмент і пристосування.

Монтаж вимикачів, розеток відкритих та схованих електропроводок

Інструменти для виконання робіт

-	Набір паяльників - для паяння жил проводів і кабелів.
-	Гострозубці бічні і торцеві;
-	Плоскогубці з насічкою на губках призначені для надійного скручування та роз'єднання проводів та кабелів.
	Круглогубці призначені для заокруглення кінців проводів і кабелів для подальшого приєднання в електромонтажній роботі.
	Кліщі універсальні призначені для зняття пластмасового шару з проводів та кабелів.
	Монтерський ніж призначений для зачищення кінців проводів і кабелів та зняття ізоляції зі з'єднань.
	Ножиці звичайні по металу;
	Набір викруток;
	Набір гайкових ключів бічних і торцевих;
	Набір молотків;
	Інструмент для пробивних робіт;

Контрольно-вимірювальні прилади

	Набір інструментів для виконання вимірювальних робіт.
	Набір інструментів для виконання розмічальних робіт;

Матеріали для виконання електромонтажних робіт

	Алюмінієві та мідні проводи і кабелі;
	Матеріали для ізолювання;
	Припої та флюси;
	Розподільчі коробки;
	З'єднувальні пристрої.
	Наконечники і гільзи - це спеціальні затискачі жил які отримуються в наслідок опресування.

Призначення і види електропроводок

Електропроводкою називається сукупність проводів і кабелів з кріпильними, підтримуючими, захисними конструкціями і деталями.

Електропроводки служать для передачі електроенергії до споживачів.

За способом виконання електропроводки поділяють на:

а) відкриті, що прокладаються по поверхні стіни, стелі, фермах. Така електропроводка може бути стаціонарною, пересувною і переносною;

б) сховані, тобто такі, що прокладаються в конструктивних елементах споруд і будівель (стінах, підлогах, перекриттях);

в) внутрішні, що прокладаються всередині приміщень. Вони можуть виконуватися відкритими і схованими;

г) зовнішні, які прокладаються по зовнішніх стінах будинків і споруд, між спорудами і будинками, під навісами, а також на опорах з прольотами до 25 м, на вулицях і дорогах.

При відкритій електропроводці проводи та кабелі прокладають на струнах, тросах, роликах, ізоляторах, у трубах, гнучких металевих рукавах, лотках, електротехнічних плінтусах тощо. У разі схованої електропроводки проводи і кабелі прокладають у трубах, гнучких металевих рукавах, коробах, замкнених каналах, порожнинах будівельних конструкцій, заштукатурених борознах, під штукатуркою, а також замонолічують у будівельні конструкції при їх виготовленні.

Ділянка електропроводки, що з'єднує зовнішню та внутрішню електропроводку, починаючи від ізоляторів, встановлених на зовнішній стіні або покрівлі будинку до ввідних пристроїв, називається вводом від повітряної лінії.

Розгалуження від повітряної лінії до вводу у будинок при напрузі до 1000 В не є зовнішньою електропроводкою, а належить до повітряної лінії (ПЛ).

Монтують проводки за проектом, що є сукупністю схем, нанесена план будівлі із зазначенням розташування вводу, магістральних ліній, групових щитків, типів проводів та способів прокладання, типів вимикачів, арматури тощо. Схеми проводок виконують звичайно однолінійними з використанням стандартних умовних позначень.

Вид і спосіб прокладення проводів визначається характером навколишнього середовища відповідно до вимог Правил будови електроустаткування (ПБЕ).3.3. Вимоги до електропроводок та їх монтажу

Технічна документація. Робоча документація, що надходить з електромонтажної організації повинна бути виконана відповідно до вимог ПБЕ, Державних стандартів системи проектної документації для будівництва (Держст, СПДБ) та Інструкцій про склад і оформлення електротехнічної робочої документації для промислового будівництва (ВСН--381--85).

Робочі креслення орієнтуються на індивідуальну заготовку елементів цехових електромереж. У них має бути вказано зв'язок з основними осями будинків або головними осями технологічного устаткування і доданий спільний кабельний та трубний журнали, а також трубозаготівельна відомість.

Для об'єктів, на яких переважає розводка одиничних труб і непередбачено комплектування їх у трубні блоки, спільний кабельний і трубний журнали, а також трубозаготівельна відомість не додаються.

На кресленнях розміщення електроустаткування і проведення електромереж має бути показаний зв'язок електроустаткування та електричних мереж до координаційних сіток і позначок трас.

У виробничих приміщеннях для всіх випадків, якщо цьому не перешкоджають умови роботи вантажопідйомних механізмів або особливості технології виробництва, слід надавати перевагу верхнім розводкам електричних мереж на лотках і в коробах, з підходом до електроприймачів зверху без прокладання в підлогу.

Робочі креслення шинопроводів повинні містити розрізи й типові кріплення конструкцій, які виготовляють на заводах, а в разі використання нетипових конструкцій -- їх робочі креслення. При проходженні траси шинопроводів у кількох площинах додатково розробляють аксонометричні креслення ліній шинопроводів з даними про тип секцій, що використовуються.

З'єднання і розгалуження. З'єднання і розгалуження проводів і кабелів розміщують у доступних для контролю місцях. Під час прокладання проводів і кабелів у глухих коробах, трубах і гнучких металічних рукавах з'єднання і розгалуження виконують у з'єднувальних і розгалужувальних коробках, а при прокладанні на ізолюючих опорах -- безпосередньо біля ізоляторів, кліпс, або на них, а також на роликах.

Всередині коробів зі знімальними кришками і на лотках допускається виконувати з'єднання і розгалуження проводів у спеціальних затискачах з ізолюючими оболонками, які забезпечують неперервність ізоляції.

Місця з'єднання і розгалуження проводів і кабелів не повинні зазнавати механічних напруг і дій, мають мати ізоляцію, рівнозначну ізоляції суцільних жил.

Паралельне прокладання проводів і кабелів поблизу трубопроводів. Відстань до трубопроводів від відкрито прокладених проводів і кабелів всередині приміщень, а також від коробів при схованому прокладанні проводів повинна бути не меншою 100 мм, а до трубопроводів з гарячими рідинами і газами -- не меншою 400 мм. За наявності гарячих трубопроводів проводи і кабелі захищають від впливу високої температури або прокладають проводи з захисним покриттям.

Перетин з трубопроводами відкрито прокладених захищених і незахищених проводів виконують на відстані не менше 50 мм, аз трубопроводами із горючими рідинами й газами -- не менше 100 мм. Крім цього проводи в місцях перетину прокладають в борознах, трубах і коробах.

Спосіб прокладання. При відкритому прокладанні проводів і кабелів слід враховувати архітектурні лінії приміщення (карнизів, плінтусів, виступаючих кутів тощо).

Висота прокладання проводів і кабелів від рівня підлоги не нормується.

Кріплення електропроводок. Скоби для закріплення проводів, кабелів і труб, що прокладаються безпосередньо по основах, встановлюють на прямолінійних ділянках і поворотах траси на рівних відстанях один від одного, розміщуючи перпендикулярно до осьової лінії проводів.

При кріпленні незахищених проводів металевими бандажами і скобами між ними встановлюють ізоляційні прокладки.

Дюбелі, що використовуються для кріплення проводок, електро-установочних виробів вибирають і закріплюють до основи згідно з інструкцією.

Всі кріплення із чорних металів повинні мати захисне антикорозійне покриття.

Проходи через стіни та перекриття. При переході через негорючі стіни і міжповерхові перекриття неброньовані кабелі, захищені та незахищені проводи закладають у відрізки пластмасових труб, а при проході через горючі -- у відрізки сталевих труб.

Відкриті проходи кабелів і проходів через зовнішні стіни або через стіни між опалювальними і неопалювальними приміщеннями, а також через внутрішні стіни сирих, особливо сирих, приміщень і приміщень з хімічно активним середовищем після прокладання електропроводок слід ущільнити легкозйомними матеріалами (мінеральною ватою, шлаковатою); в приміщення з нормальним середовищем ущільнення не потрібне.

Послідовність технологічних операцій при монтажі електропроводок.

1) розмітка місць установки освітлювального або силового електроустаткування (світильників, штепсельних розеток, вимикачів, групових щитків, пускової апаратури);

2) розмітка траси прокладання проводів, проходів через стіни і перекриття та місць кріплення проводів і кабелів;

3) пробивні роботи (борозни і проходи повинні бути виконані у процесі будівельних робіт);

4) установка ізолюючих опор, натяжних і підтримуючих конструкцій або прокладка труб;

5) заготовка електропроводок (виконується в МЕЗ);

6) транспортування заготовлених електропроводок до зони монтажу;

7) прокладання проводів або кабелів;

8) установка електроприймачів і розподільних пунктів;

9) обкінцювання проводів і кабелів та приєднання їх до затискачів апаратів;

10) перевірка і здача в експлуатацію електропроводок та устаткування.

Відкриті та сховані електропроводки плоскими проводами

Електропроводки плоскими проводами використовують у групових лініях освітлення житлових і громадських будівельна також службових і допоміжних приміщеннях промислових підприємств.

Плоскі проводи марок АПВ, АПН прокладають як схованими під шаром штукатурки або всередині стін та перекриттів (без використання будь-яких захисних оболонок), так і відкритими по поверхнях стін та стель в сухих і вологих, опалювальних і неопалювальних приміщеннях (у тому числі в кухнях, на сходових клітках, підвалах). У санвузлах використовується тільки схована проводка.

Електропроводки плоскими проводами забороняється виконувати при відкритому прокладанні у пожежонебезпечних приміщеннях і на горищах, при відкритому та схованому прокладанні у вибухонебезпечних, особливо сирих приміщеннях та в приміщеннях з хімічно активним середовищем, а також у дитячих і лікувальних закладах, клубах, спортивних спорудах.

При відкритому прокладанні по стінах і стелях слід дотримуватися архітектурних ліній приміщень, прокладаючи провід на відстані не менше 20 мм від карнизів, виступаючих декоративних елементів. У приміщеннях, обклеєних шпалерами, верхній горизонтальний провід прокладають вище від шпалер.

При схованій проводці горизонтально по стінах проводи укладають паралельно до ліній карнизів на відстані 100--200 мм від стелі або 50--100 мм від карниза; спуски до вимикачів, штепсельних розеток або світильників виконують вертикально по виску. В перекриттях (під плитою перекриття, в щілинах, пустотах і т. д.) допустиме прокладання по найкоротшій відстані.

У вологих приміщеннях (кухні, ванн) довжину проводки слід намагатися максимально скоротити, розміщуючи проводку і вимикачі поза цими приміщеннями. При паралельному прокладанні проводів як сховано, так і відкрито, відстань між проводами приймають за 3--5 мм.

При відкритій прокладці провід прикріплюють до опорної площини приклеюванням, цвяхами або скобами. Його прибивають до опорної конструкції по середній лінії розділювальної плівки проводу з відстанню між точками кріплення 120--200 мм з діаметром цвяха від 1,4 до 3 мм.

За схованого прокладання плоских проводів кріплення цвяхами не допускається, воно здійснюється "приморожуванням" проводу алебастровим розчином в кількох місцях по довжині траси.

Згинаючи сховано прокладений провід, в місці згину на довжині 40--60 мм вирізують роздільну плівку, стежачи за тим, щоб не пошкодити ізоляцію жил, одну жилу згинають під потрібним кутом, а іншу -- відводять всередину кута і згинають, не допускаючи доторкання жил між собою. При відкритому прокладанні допускається зближення жил, тому під час згинання проводу досить плівку розрізати в місці згину, щоб полегшити згинання.

Прокладати плоскі проводи пакетами або пучками заборонено.

Проходи відкрито прокладених проводів через стіни, перегородки та перекриття виконують в Гумових напівтвердих трубах з окінцьованими на їх виході фарфоровими або пластмасовими втулками. Виходи сховано прокладених проводів на поверхню стін окінцьовують фарфоровими або пластмасовими втулками чи воронками. Використовуючи трижильні проводи для спусків до вимикачів в освітлювальних мережах у різні фази, включають жили, розділені між собою роздільною плівкою.

З'єднання і розгалуження плоских проводів, що прокладають сховано, виконують у розгалужувальних коробках і в коробках вимикачів, штепсельних розеток і світильників за допомогою з'єднання і розгалуження плоских проводів, що прокладають сховано, виконують у розгалужувальних коробках і в коробках вимикачів, штепсельних розеток і світильників за допомогою затискачів.

Для схованої прокладки використовують пластмасові або металеві розгалужувальні коробки і коробки для встановлення вимикачів і штепсельних розеток, вставляючи їх в стіну або перекриття. Внутрішню поверхню металевих коробок покривають ізоляційним лаком або обкладають електро-картоном; у місцях вводу в них проводів установлюють втулки з ізоляційного матеріалу.

Приєднуючи кінці проводів до затискачів вимикачів, щитків і т. д., розділювальну плівку слід вирізувати лише на ділянці, необхідній для виконання підключення. В місцях з'єднання проводів та приєднання їх до світильників і вимикачів залишають запас проводу не менше 50 см.

Під час стендової заготовки електропроводок на місці монтажу виконують роботи тільки по укладанню та кріпленню проводів, установці і кріпленню коробок, штепсельних розеток та інших установочних виробів.

Размещено на Allbest.ru

...